Реферат: Частина захист інформації від витоку по технічнихканалах

ЗМІСТ

ПЕРЕДМОВА.....................................................................................................................................................................4

ЧАСТИНА 1. ЗАХИСТ ІНФОРМАЦІЇ ВІД ВИТОКУ ПО ТЕХНІЧНИХКАНАЛАХ……………………….……...5

1. Класифікація і характеристики методів і засобів захисту інформаціївід витоку по технічних каналах.…….…5

1,1 Класифікація і коротка характеристика технічних каналів витоку інформації…………………………….…5

1,2 Класифікація методів і засобів захисту інформації від витоку по технічних каналах……………………….10


2. Методи і засоби захисту інформації ТЗПІ від витоку по технічних каналах…………………......………..….17

2,1 Екранування технічних засобів………………………………………………………...…………………………18

2,2 Заземлення технічних засобів…………………………………………………………………….………………27

2,3 Фільтрація інформаційних сигналів……………………………………………………………………………...33

2,4 Просторове і лінійне зашумлення…………………………………………..……………………………………39


3. Методи і засоби захисту мовної інформації……………………………………………………….…………41

3,1 Звукоізоляція приміщень…………………………………………………………………………………..………..43

3,2 Акустичне маскування…………………………………………………………………………………..……..……49

3,3 Методи і засоби виявлення і придушення диктофонів і акустичних закладок……………………….…………52

3,4 Методи і засоби захисту телефонних ліній…………………………………………………………………….......55


4. = Методи і засоби захисту інформації = 4


ПЕРЕДМОВА

Інформаційна сфера відіграє важливу роль у забезпеченні безпеки всіх сфер життєдіяльності суспільства. Через що сферу реалізується значна части­на загроз національній безпеці держави.

Одними з основних джерел загроз інформаційної безпеки є діяльність іно­земних розвідувальних і спеціальних служб, злочинних співтовариств, орга­нізацій, груп, формувань і протизаконна діяльність окремих осіб, спрямована на збір чи розкрадання цінної інформації, закритої для доступу сторонніх осіб. Причому в останні роки пріоритет у даній сфері діяльності зміщається в економічну область.

В останні роки для збору розвідувальної інформації використовуються портативні технічні засоби розвідки, тому захисту інформації від витоку по технічних каналах приділяється все більша увага.

^ Основними напрямками захисту інформації від витоку по технічних каналах є:

1) - запобігання витоку оброблюваної інформації за рахунок побічних електромагнітних випромінювань і наведень, створюваних функціо­нуючими технічними засобами, а також за рахунок електроакустичних перетворень;

2) - виявлення впроваджених на об'єкти й у технічні засоби електронних пристроїв перехоплення інформації (заставних пристроїв);

3) - запобігання перехоплення за допомогою технічних засобів мовної інформації з приміщень і об'єктів.

Розгляду способів, методів і засобів захисту інформації з даних напрямків і присвячений конспект лекцій, що складається з трьох частин.

У першій частині "Захист інформації від витоку по технічних кана­лах" розглянуті класифікація і характеристика технічних каналів витоку інформації, методів і засобів захисту інформації, методи і засоби захисту інформації, оброблюваної ТЗПІ, а також методи і засоби захисту мовної інформа­ції.

Друга частина "Пошук електронних пристроїв перехоплення інфор­мації" присвячена розгляду засобів і методів пошуку електронних пристроїв перехоплення інформації.

У третій частіші "Організація захисту інформації від витоку по техні­чних каналах" розглянуте державне ліцензування діяльності в галузі захис­ту інформації, сертифікація засобів захисту інформації й атестування об 'єктів інформатизації. Коротко розглянуті рекомендації з організації захисту інформації від витоку по технічних каналах на об'єктах ТЗПІ.


5. Частина 1. Захист інформації від витоку по технічних каналах 5


ЧАСТИНА 1

^ ЗАХИСТ ІНФОРМАЦІЇ ВІД ВИТОКУ ПО ТЕХНІЧНИХ КАНАЛАХ

1. Класифікація і характеристики методів і засобів захисту інформації від витоку по технічних канапах


Класифікація і коротка характеристика технічних каналів витоку інформації


Інформація може бути представлена в різній формі і на різних фізичних носіях. Основними формами інформації, що представляють інтерес з погляду захисту, є:

1 документальна;

2 акустична (мовна);

^ 3 телекомунікаційна і т.п.

Документальна інформація міститься в графічному чи буквено-цифровому вигляді на папері, а також в електронному вигляді на магнітних і інших носіях. Особливість документальної інформації в тому, що вона в сти­снутому вигляді містить відомості, що підлягають захисту.

^ Мовна інформація виникає в ході проведення в приміщеннях розмов, а також при роботі систем звукопідсилення і звуковідтворення.

Носієм мовної інформації є акустичні коливання (механічні коливання часток пружного середовища, що поширюються від джерела коливань у на­вколишній простір у виді хвиль різної довжини).

Мовний сигнал є складним акустичним сигналом у діапазоні частот від 200...300Гц до 4...6 кГц.

^ Телекомунікаційна інформація циркулює в технічних засобах обробки і збереження інформації, а також у канатах зв'язку при її передачі. Носієм ін­формації при її обробці технічними засобами і передачі по провідних канатах зв'язку є електричний струм, а при передачі по радіо й оптичному каналах - електромагнітні хвилі.

^ Основними об'єктами захисту інформації є:

інформаційні ресурси, що містять відомості, віднесені до державної та­ємниці, і конфіденційну інформацію;

засоби і системи інформатизації (засоби обчислювальної техніки, інформаційно-обчислювальні комплекси, мережі і системи), програмні засоби (операційні системи, системи керування базами даних, інше загально-системне і прикладне програмне забезпечення), автоматизовані системи керування



6. = Методи і засоби захисту інформації = 6.


системи зв'язку і передачі даних, технічні засоби прийому, пере­дачі й обробки інформації обмеженого доступу (звукозапис, звукопідси­лення, переговорні і телевізійні пристрої, засоби виготовлення, тиражу­вання документів і інші технічні засоби обробки графічної, смислової і буквено-цифрової інформації), їх інформативні фізичні поля. Тобто сис­теми і засоби, що безпосередньо обробляють інформацію, віднесену до державної таємніші, а також конфіденційну інформацію. Ці засоби і сис­теми часто називають технічними засобами прийому, обробки, збере­ження і передачі інформації (ТЗПІ);

технічні засоби і системи, що не відносяться до засобів і систем інфор­матизації (ТЗПІ), але розміщені в приміщеннях, у яких обробляється сек­ретна і конфіденційна інформація. Такі технічні засоби і системи назива­ються допоміжними технічними засобами і системами (ДТЗС). До них відносяться: технічні засоби відкритого телефонного, гучномовного зв'язку, системи пожежної й охоронної сигналізації, радіотрансляції, часофікації, електропобутові прилади і т.д, а також самі приміщення, при­значені для обробки інформації обмеженого поширення. При організації захисту інформації ТЗПІ необхідно розглядати як систе­му, що включає основне (стаціонарне) устаткування, кінцеві пристрої, сполу­чні лінії (сукупність проводів і кабелів, що прокладаються між окремими ТЗПІ і їхнім елементами), розподільні і комутаційні пристрої, системи елект­роживлення, системи заземлення.

Окремі технічні засоби чи група технічних засобів, призначених для об­робки конфіденційної інформації, разом із приміщеннями, у яких вони роз­міщаються, складають об'єкт ТЗПІ. Під об'єктами ТЗПІ розриють також виділені приміщення, призначені для проведення закритих заходів.

Як елементи каналів витоку інформації найбільший інтерес представляють ТЗПІ і ДТЗС, що мають вихід за межі контрольованої зони (КЗ), тобто зони, у якій виключена поява осіб і транспортних засобів, що не мають постійних чи тимчасових перепусток.

Крім сполучних ліній ТЗПІ і ДТЗС за межі контрольованої зони можуть виходити проводи і кабелі, які до них не відносяться, але які проходять через приміщення, де встановлені технічні засоби, а також металеві труби систем опалення, водопостачання й інші струмопровідні металоконструкції. Такі проводи, кабелі і струмопровідні елементи називаються сторонніми провід­никами.

Небезпечною зоною 1 - називається простір навколо ТЗПІ, у межах якого на випадкових антенах наводиться інформаційний сигнал вище допустимого (нормованого) рівня.

Небезпечною зоною 2 - називається зона, у якій можливі перехоплення (за допомогою розвідувального приймача) побічних електромагнітних ви­промінювань і наступна розшифровка інформації, що міститься в них, (тобто зона, у межах якої відношення "інформаційний сигнал/завада" перевищує до­пустиме нормоване значення).


7, Частина 1. Захист інформації від витоку по технічних каналах 7,


Випадковою антеною є ланка ДТЗС чи сторонні провідники, здатні при­ймати побічні електромагнітні випромінювання. Випадкові антени можуть бути зосередженими і розподіленими.

^ Зосереджена випадкова антена являє собою компактний технічний засіб, наприклад, телефонний апарат, гучномовець радіотрансляційної мережі і т.д. До розподілених випадкових антен відносяться випадкові антени з розподі­леними параметрами: кабелі, проводи, металеві труби й інші струмопровідні комунікації.

Перехоплення інформації, яка опрацьовується на об'єктах ТЗПІ, здійсню­ється по технічних каналах.

^ Під технічним каналом витоку інформації (ТКВІ) розуміють сукупність об'єкта розвідки, технічного засобу розвідки (ТЗР), за допомогою якого до­бувається інформація про цей об’єкт, і фізичного середовища, у якому поши­рюється інформаційний сигнал. По суті, під ТКВІ розуміють спосіб одер­жання за допомогою ТЗР розвідувальної інформації про об'єкт Причому під розвідувальною інформацією звичайно розуміються відомості чи суку­пність даних про об'єкти розвідки незалежно від форми їх представлення.

Сигнали є матеріальними носіями інформації. По своїй фізичній природі сигнали можуть бути електричними, електромагнітними, акустичними і т.д. Тобто сигналами, як правило, є електромагнітні, механічні й інші види коливань (хвиль), причому інформація міститься в їхніх параметрах, що змінюються.

У залежності від природи сигнали поширюються у визначених фізичних середовищах. У загальному випадку середовищем поширення можуть бути газові (повітряні), рідинні (водяні) і тверді середовища. Наприклад, повітря­ний простір, конструкції будинків, сполучні лінії і струмопровідні елементи, фунт (земля) і т.п.

Для прийому і виміру параметрів сигналів служать технічні засоби розві­дки (ТЗР).

У залежності від фізичної природи виникнення інформаційних сигналів, а також середовища їхнього поширення і способів перехоплення ТЗР технічні канали витоку можна розділити на:

електромагнітні, електричні і параметричні - для телекомунікаційної інформації,

повітряні (прямі акустичні), вібраційні (віброакустнчні), електро­акустичні, оптико-електронні і параметричні - для мовної інформації До електромагнітних каналів витоку інформації відносяться:




перехоплення побічних електромагнітних випромінювань (ПЕМВ) елементів ТЗПІ;

перехоплення ПЕМВ на частотах роботи високочастотних (ВЧ) генера­торів у ТЗПІ і ДТЗС;

перехоплення ПЕМВ на частотах самозбудження підсилювачів низької частота (ПНЧ) ТЗПІ.

Перехоплення побічних електромагнітних випромінювань ТЗПІ здійснюється


8. - Методи і засоби захисту інформації = 8


засобами радіо-, радіотехнічної розвідки, розміщеними поза контрольованою зоною.

електричні канали витоку інформації включають:

зняття наводок ПЕМВ ТЗПІ зі сполучних ліній ДТЗС і сторонніх провід­ників;

зняття інформаційних сигналів з ліній електроживлення ТЗПІ;

зняття інформаційних сигналів з кола заземлення ТЗПІ і ДТЗС;

знягтя інформації шляхом установки в ТЗПІ електронних пристроїв пе­рехоплення інформації.

Перехоплення інформаційних сигналів по електричних каналах витоку можливе шляхом безпосереднього підключення до сполучних ліній ДТЗС і стороннім провідникам, що проходять через приміщення, де встановлені ТЗПІ, а також до систем електроживлення і заземлення ТЗПІ. Для цих цілей використовуються спеціальні засоби радіо- і радіотехнічної розвідки, а також спеціальна вимірювальна апаратура.

електронні пристрої перехоплення інформації, встановлювані в ТЗПІ, ча­сто називають апаратними закладками. Вони являють собою міні передавачі, випромінювання яких модулюється інформаційним сигналом. Найчастіше закладки встановлюються в ТЗПІ іноземного виробництва, однак можлива їхня установка й у вітчизняних засобах.

Перехоплена за допомогою заставних пристроїв інформація або безпосе­редньо передасться по радіоканалі, або спочатку записується на спеціальний запам’ятовуючий пристрій, а вже потім по команді передасться на об'єкт, що її запросив.

^ Параметричний канал витоку інформації утвориться шляхом "високочастотного опромінення" ТЗПІ.

Для перехоплення інформації з даного каналу необхідні спеціальні висо­кочастотні генератори з антенами, що мають вузькі діаграми спрямованості, і спеціальні радіоприймальні пристрої.

повітряних (прямих акустичних) технічних каналах витоку інформації середовищем поширення акустичних сигналів є повітря. Для перехоплення акустичних сигналів як датчики засобів розвідки використовуються мікрофо­ни. Сигнали, що надходять з мікрофонів або безпосередньо записуються на спеціальні портативні пристрої звукозапису, або передаються з використан­ням спеціальних передавачів у пункт прийому, де здійснюється їхній запис. Для перехоплення акустичної (мовної) інформації використовуються:

портативні диктофони і провідні мікрофонні системи прихованого зву­козапису;

спрямовані мікрофони;

акустичні радіозакладки (передача інформації з радіоканалу);

акустичні мережні закладки (передача інформації з мережі -220 В);

акустичні інфрачервоні закладки (передача інформації з оптичного ка­налу в інфрачервоному діапазоні довжин хвиль);

акустичні телефонні закладки (передача інформації з телефонної лінії на високій частоті);


9. Частина 1, Захист інформації від витопу по технічних каналах 9


акустичні телефонні закладки типу "телефонне вухо" (передача інфор­мації з телефонної лінії "телефону — спостерігачу" на низькій частоті).

^ У вібраційних (віброакустичних) технічних каналах витоку інформації середовищем поширення акустичних сигналів є огорожі конструкцій будин­ків, споруджень (стіни, стелі, підлоги), труби водопостачання, каналізації й інші тверді тіла.

Для перехоплення акустичних коливань у цьому випадку використову­ються засоби розвідки з контактними мікрофонами:

електронні стетоскопи;

радіостетоскопи (передача інформації з радіоканалу).

^ Електроакустичні технічні канали витоку інформації виникають за ра­хунок перетворень акустичних сигналів в електричні (електроакустичних пе­ретворень) і включають перехоплення акустичних коливань через ДТЗС, що володіють "мікрофонним ефектом", а також шляхом "високочастотного нав'язування".

Перехоплення акустичних коливань у даному каналі витоку інформації здійснюється шляхом безпосереднього підключення до сполучних ліній ДТЗС, що володіють "мікрофонним ефектом", спеціальних високочутливих низькочастотних підсилювачів. Наприклад, підключаючи такі засоби до сполучних ліній телефонних апаратів з електромеханічними викличними дзвониками, можна прослухувати розмови, що ведуться в приміщеннях, де встановлені ці апарати.

Технічний канал витоку інформації шляхом "високочастотного нав'язування" може бути здійсненій шляхом несанкціонованого контактно­го введення струмів високої частоти від генератора, підключеного в лінію (коло), що має функціональний зв'язок з нелінійними чи параметричними елементами ДТЗС, на яких відбувається модуляція високочастотного сигналу інформаційним. Інформаційний сигнал у даних елементах ДТЗС з'являється внаслідок електроакустичного перетворення акустичних сигналів в електри­чні. У силу того, що нелінійні чи параметричні елементи ДТЗС для високоча­стотного сигналу, як правило, являють собою неузгоджене навантаження, промодульований високочастотний сигнал буде відбиватися від нього і по­ширюватися в зворотному напрямку по лінії або випромінюватися. Для при­йому випромінених чи відбитих високочастотних сигналів використовуються спеціальні приймачі з досить високою чутливістю.

^ Оптико-електронний (лазерний) канал витоку акустичної інформації утвориться при опроміненні лазерним променем вібруючих в акустичному полі тонких поверхонь, що відбивають, (скла вікон, картин, дзеркал і т.д.). Для перехоплення мовної інформації з даного каналу використовуються складні лазерні акустичні локаційні системи (ЛАЛС), які іноді називають "лазерними мікрофонами".

^ Параметричні технічні канали витоку інформації можуть бути реалі­зовані шляхом "високочастотного опромінення" приміщення, де встановлені


10 Методи і засоби захисту інформації = 10


напівактивні закладні пристрої чи технічні засоби, що мають елементи. деякі параметри яких змінюються за законом зміни акустичного (мовного) сигналу. Для перехоплення інформації з даного каналу необхідний спеціаль­ний передавач зі спрямованим випромінюванням і приймач.


Класифікація методів і засобів захисту Інформації від витоку по технічних каналах


Захист інформації від витоку по технічних каналах досягається проектно-архітектурними рішеннями, проведенням організаційних і технічних захо­дів, а також виявленням портативних електронних пристроїв перехоплення інформації (закладних пристроїв).

^ Організаційний захід - це захід щодо захисту інформації, проведення якого не вимагає застосування спеціально розроблених технічних засобів.

До основних організаційних і режимних заходів відносяться:

залучення до проведення робіт із захисту інформації організацій, що мають ліцензію на діяльність в області захисту інформації, видану відпо­відними органами;

встановлення категорій й атестація об'єктів ТЗПІ і виділених для прове­дення закритих заходів приміщень (далі виділених приміщень) по вико­нанню вимог забезпечення захисту інформації при проведенні робіт з відомостями відповідного ступеня таємності,

використання на об'єкті сертифікованих ТЗПІ і ДТЗС;

установлення контрольованої зони навколо об'єкта;

залучення до робіт по будівництву, реконструкції об'єктів ТЗПІ, монта­жу апаратури організацій, що мають ліцензію на діяльність в області за­хисту інформації по відповідних пунктах;

організація контролю й обмеження доступу на об'єкти ТЗПІ та у виді­лені приміщення;

введення територіальних, частотних, енергетичних, просторових і тим­часових обмежень у режимах використання технічних засобів, що підля­гають захисту;

відключення на період закритих заходів технічних засобів, що мають елементи, що виконують роль електроакустичних перетворювачів, від лі­ній зв'язку ітд.

^ Технічний захід - це захід щодо захисту інформації, що передбачає за­стосування спеціальних технічних засобів і реалізацію технічних рішень.

Технічні заходи спрямовані на закриття каналів витоку інформації шля­хом ослаблення рівня інформаційних сигналів або зменшенням відношення сигнал/шум у місцях можливого розміщення портативних засобів розвідки чи їхніх датчиків до величин, що забезпечують неможливість виділення інформаційного


11. Частина 1. Захист інформації від витоку по технічних канапах 11


сигналу засобом розвідки, і проводяться з використанням актив­них і пасивних засобів.

До технічних заходів з використанням пасивних засобів відносяться:

1. контроль і обмеження доступу на об'єкти ТЗПІ й у виділені приміщення:

установка на об'єктах ТЗПІ й у виділених приміщеннях технічних засо­бів і систем обмеження і контролю доступу

2. локалізація випромінювань:

екранування ТЗПІ і їхніх сполучних ліній;

заземлення ТЗПІ й екранів їхніх сполучних ліній;

звукоізоляція виділених приміщень. 3 розв'язання інформаційних сигналів:

установка спеціальних засобів захисту типу "Граніт" у допоміжних тех­нічних засобах і системах, що володіють "мікрофонним ефектом" і ма­ють вихід за межі контрольованої зони (див. мат. 1.1);

установка спеціальних діелектричних вставок в екрани кабелів елект­роживлення, труб систем опалення, водопостачання і каналізації мають вихід за межі контрольованої зони (див. мал. 1.2);

установка автономних чи стабілізованих джерел електроживлення ТЗПІ:

установка пристроїв гарантованого живлення ТЗПІ (наприклад, мотор-генераторів);

установка в колах електроживлення ТЗПІ, а також у лініях освітлюваль­ної і розеткової мереж виділених приміщень завадопоглинаючих фільтрів типу ФП (див. мал. 1-3 і 1.4).

До технічних заходів з використанням активних засобів відносяться:

1. просторове зашумлення:

просторове електромагнітне зашумлення з використанням генераторів шуму чи створення направлених завад (при виявленні і визначенні чистоти випромінювання закладного пристрою чи побічних електромагніт-них випромінювань ТЗПІ) з використанням засобів створення направле-них завад (див. мал. 1.5 і 1.6);

створення акустичних і вібраційних перешкод з використанням генера-торів акустичного шуму (див. мал. 1.7 і 1.8);

придушення диктофонів у режимі запису з використанням придушува-чів диктофонів.

2. лінійне зашумлення:

лінійне зашумлення ліній електроживлення (див. мал. 1.9);

лінійне зашумлення сторонніх провідників і сполучних ліній ДТЗС, що мають вихід за межі контрольованої зони (див. мал. 1.10).

3. знищення закладних пристроїв:

знищення закладних пристроїв, підключених до лінії, з використанням спеціальних генераторів імпульсів (випалювачів "жучків").


12 = Методи і засоби захисту інформації = 12







Мал. 1.1 Встановлення спеціальних фільтрів типу "Граніт" в з'єднувальні лінії ДТЗС. що володіють "'мікрофонним ефектом"

Мал. 1.2. Встановлення спеціальних діелектричних вставок в труби опалення і водопостачання



13. Частина 1. Захист інформації від витоку по технічних каналах 13


Мал. 1.3 Встановлення в колах електроживлення ТЗПІ завадопоглинаючих фільтрів типу ФП



Мал. 1.4. Встановлення в розетках електромережі виділених приміщень завадопоглинаючих фільтрів типу ФП


14 = Методи і засоби захисту інформації = 14.



Мал. 1.5. Просторове електромагнітне зашумлення побічних електромагнітних випромінювань ПЕОМ генератором шуму







Мал.1.6. Створення направлених маскуючих радіозавод в каналах передачі інформації закладними пристроями


15. Частина 1. Захист інформації від витоку по технічних каналах 15



Мал. 1.7. Створення вібраційних завад генератором акустичного шуму для протидії лазерним системам розвідки





Мал.1.8. Створення вібраційних завад генератором шуму для приду­шення засобів розвідки по віброакустичному каналу


16 = Методи і засоби захисту інформації = 16.








Мал. 1. 9. Лінійне зашумлення ліній електроживлення ТЗПІ


Мал. 1.10. Лінійне зашумлення ліній електроживлення освітлювальної і розеткової мереж виділених приміщень


17. Частина 1. Захист інформації від витоку по технічних каналах 17


Виявлення портативних електронних пристроїв перехоплення інфор­мації (заставних пристроїв) здійснюється проведенням спеціальних обсте­жень, а також спеціальних перевірок об'єктів ТЗПІ і виділених приміщень.

^ Спеціальні обстеження об'єктів ТЗПІ і виділених приміщень проводять­ся шляхом їхнього візуального огляду без застосування технічних засобів.

Спеціальна перевірка проводиться з використанням технічних засобів. При цьому здійснюється:

1. виявлення закладних пристроїв з використанням пасивних засобів:

установка у виділених приміщеннях засобів і систем виявлення лазер­ного опромінення (підсвічування) шибок:

установка у виділених приміщеннях стаціонарних виявлювачів дикто­фонів;

пошук закладних пристроїв з використанням індикаторів поля, інтерсепторів, частотомірів, сканерних приймачів і програмно-апаратних ком­плексів контролю;

організація радіоконтролю (постійно чи на час проведення конфіден­ційних заходів) і побічних електромагнітних випромінювань ТЗПІ.

^ 2. виявлення закладних пристроїв з використанням активних засобів:

спеціальна перевірка виділених приміщень з використанням нелінійних локаторів;

спеціальна перевірка виділених приміщень, ТЗПІ і допоміжних технічних засобів з використанням рентгенівських комплексів.




Методи і засоби захисту інформації ТЗПІ від витоку по технічних каналах


Захист інформації, що обробляється технічними засобами, здійснюється з застосуванням пасивних і активних методів і засобів. Пасивні методи захисту інформації спрямовані на:

ослаблення побічних електромагнітних випромінювань (інформаційних сигналів) ТЗПІ на межі контрольованої зони до величин, що забезпечу­ють неможливість їхнього виділення засобом розвідки на фоні природ­них шумів;

ослаблення наведень побічних електромагнітних випромінювань (інфо­рмаційних сигналів) ТЗПІ в сторонніх провідниках і сполучних лініях ДТЗС, що виходять за межі контрольованої зони, до величин, що забез­печують неможливість їхнього виділення засобом розвідки на фоні при­родних шумів;

виключення (ослаблення) просочування інформаційних сигналів ТЗПІ в колі електроживлення, що виходять за межі контрольованої зони, до ве­личин, що забезпечують неможливість їхнього виділення засобом розві­дки на фоні природних шумів.


18. = Методи і засоби захисту інформації - 18.


Активні методи захисту інформації спрямовані на:

створення просторових маскувальних електромагнітних перешкод з ме­тою зменшення відносини сигнал/шум на межі контрольованої зони до величин, що забезпечують неможливість виділення засобом розвідки інформаційного сигналу ТЗПІ;

створення маскувальних електромагнітних перешкод у сторонніх прові­дниках і сполучних лініях ДТЗС із метою зменшення відносини сиг­нал/шум на межі контрольованої зони до величин, шо забезпечують не­можливість виділення засобом розвідки інформаційного сигналу ТЗПІ.

Ослаблення побічних електромагнітних випромінювань ТЗПІ і їхніх наве­день у сторонніх провідниках здійснюється шляхом екранування і заземлення ТЗПІ і їхніх сполучних ліній.

Виключення (ослаблення) просочування інформаційних сигналів ТЗПІ в колі електроживлення досягають шляхом фільтрації інформаційних сигналів

Для створення маскувальних електромагнітних перешкод, використову­ються системи просторового і лінійного зашумлення.

Екранування технічних засобів


Функціонування будь-якого технічного засобу інформації пов'язано з протіканням по його струмопровідних елементах електричних струмів різних частот і утворенням різниці потенціалів між різними точками його електрич­ної схеми, що породжують магнітні й електричні поля, які називаються побі­чними електромагнітними випромінюваннями.

Вузли й елементи електронної апаратури, у яких мають місце великі на­пруги і протікають малі струми, створюють у ближній зоні електромагнітні поля з перевагою електричної складової. Переважний вплив електричних по­лів на елементи електронної апаратури спостерігається й у тих вішалках, ко­ли ці елементи малочутливі до магнітного складової електромагнітного поля.

Вузли й елементи електронної апаратури, у яких протікають великі стру­ми і мають місце малі перепади напруги, створюють у ближній зоні електро­магнітні поля з перевагою магнітної складової. Переважний вплив магнітних полів на апаратуру спостерігається також у випадку, якщо розглянутий при­стрій малочутливий до електричної складової або остання набагато менша від магнітної за рахунок властивостей випромінювача.

Змінні електричне і магнітне поля створюються також у просторі, що ото­чує сполучні лінії (проводи, кабелі) ТЗПІ.

Побічні електромагнітні випромінювання ТЗПІ є причиною виникнення електромагнітних і параметричних каналів витоку інформації, а також мо­жуть виявитися причиною виникнення наведення інформаційних сигналів у сторонніх струмопровідних лініях і конструкціях. Тому зниженню рівня по­бічних електромагнітних випромінювань приділяється велика увага.


19. Частина 1. Захист інформації від витоку по технічних каналах 19.


Ефективним методом зниження рівня ПЕМВ є екранування їхніх джерел. Розрізняють наступні способи екранування:

електростатичне;

магнітостатичне;

електромагнітне.

Електростатичне і магнітостатичне екранування засновані на замиканні екраном (який володіє в першому випадку високою електропровідністю, а в другому - магнітопровідністю) відповідно електричного і магнітного полів.

^ Електростатичне екранування практично зводиться до замикання елек­тростатичного поля на поверхню металевого екрана і відводу електричних зарядів на землю (на корпус приладу). Заземлення електростатичного екрана є необхідним елементом при реалізації електростатичного екранування. За­стосування металевих екранів дозволяє цілком усунути вплив електростатич­ного поля. При використанні діелектричних екранів, що щільно прилягають до екранованого елемента, можна послабити поле джерела наведення в £ раз, де £ - виносна діелектрична проникність матеріалу екрана.

Основною задачею екранування електричних полів є зниження ємності зв'язку між екранованими елементами конструкції. Отже, ефективність екра­нування визначається в основному відношенням ємності зв'язку між джере­лом і рецептором наведення до і після установки заземленого екрана. Тому будь-які дії. що приводять до зниження ємності зв'язку, збільшують ефекти­вність екранування.

Дія металевого листа, що екранує, істотно залежить від якості з'єднання екрана з корпусом приладу і частин екрана один з одним. Особливо важливо не мати сполучних проводів між частинами екрана і корпусом.

У діапазонах метрових і коротших довжин хвиль сполучні провідники до­вжиною в кілька сантиметрів можуть різко погіршити ефективність екрану­вання. На ще коротших хвилях дециметрового і сантиметрового діапазонів сполучні провідники і шини між екранами недопустимі. Для одержання ви­сокої ефективності екранування електричного поля тут необхідно застосову­вати безпосереднє суцільне з'єднання окремих частин екрана.

Вузькі щілини й отвори в металевому екрані, розміри яких малі в порів­нянні з довжиною хвилі, практично не погіршують екранування електрично­го поля.

Зі збільшенням частоти ефективність екранування знижується.

Основні вимоги, що пред'являються до електричних екранів, можна сфо­рмулювати в такий спосіб:

конструкція екрана повинна вибиратися такий, щоб силові лінії елект­ричного поля замикалися на стінки екрана, не виходячи за його межі;

в області низьких частот (при глибині проникнення (б) більше товщини (d) (при б>d) ефективність електростатичного екранування практично визначається якістю електричного контакту металевого екрана з корпу­сом пристрою і мало залежить від матеріалу екрана і його товщини;

в області високих частот (при б < 5) ефективність екрана, що працює в


20. = Методи і засоби захисту інформації = 20.


електромагнітному режимі, визначається його товщиною, провідністю і магнітною проникністю. Магнітостатичне екранування використовується при необхідності при­душити наведення на низьких частотах від 0 до 3... 10 кГц.

Основні вимога, які ставляться до магнітостатичних екранів, можна звес­ти до наступних:

магнітна проникність Ма матеріалу екрану повинна бути якомога вищою. Для виготовлення екранів бажано застосовувати магнітом'які матеріали з високою магнітною проникністю (наприклад, пєрмалой),

збільшення товщини стінок екрану приводить до підвищення ефектив­ності екранування, однак при цьому варто брати до уваги можливі конс­труктивні обмеження по масі і габаритам екрана;

стики, розрізи і шви в екрані повинні розміщатися паралельно лініям магнітної індукції магнітного поля. їхнє число повинне бути мінімаль­ним.

заземлення екрана не впливає на ефективність магштостатичного екра­нування.

Ефективність магнітостатичного екранування підвищується при застосу­ванні багатошарових екранів

Екранування високочастотного магнітного поля засновано на використан­ні магнітної індукції що створює в екрані змінні індукційні вихрові струми (струми Фуко). Магнітне поле цих струмів усередині екрана буде спрямовано назустріч збудливому полю, а за його межами - у ту ж сторону, що і збудливе поле. Результуюче поле виявляється ослабленим усередині екрана і посиле­ним поза ним. Вихрові струми в екрані розподіляються нерівномірно по його перерізу (товщині). Це викликається явищем поверхневого ефекту, суть якого полягає в тім, що змінне магнітне поле слабшає в міру проникнення в глиб металу, тому що внутрішні шари екрануються вихровими струмами, що цир­кулюють у поверхневих шарах.

Завдяки поверхневому ефекту щільність вихрових струмів і напруженість змінного магнітного поля в міру поглиблення в метал падає за експонентним законом.

Ефективність магнітного екранування залежить від частоти й електричних властивостей матеріалу екрана. Чим нижче частота, тим слабкіше діє екран, тим більшої товщини приходиться його робити для досягнення того самого екрануючого ефекту. Для високих частот, починаючи з діапазону середніх хвиль, екран з будь-якого металу товщиною 0,5...1,5 мм діє дуже ефективно. При виборі товщини і матеріалу екрана варто враховувати механічну міц­ність, твердість, стійкість проти корозії, зручність стикування окремих дета­лей і здійснення між ними перехідних контактів з малим опором, зручність пайки, зварювання й ін..

Для частот вище 10 МГц мідна і тим більше срібна плівка товщиною більш 0.1 мм дає значний екрануючий ефект. Тому на частотах вище 10 МГ'ц допустиме застосування екранів з фольгованого гетинаксу чи іншого ізоляційного


21. Частина 1. Захист інформації від витоку по технічних каналах 21


матеріалу з нанесеним на нього мідним чи срібним покриттям.

При екрануванні магнітного поля заземлення екрана не змінює величини наведених в екрані струмів і, отже, на ефективність магнітного екранування не впливає.

На високих частотах застосовується винятково електромагнітне екрану­вання. Дія електромагнітного екрана заснована на тім, що високочастотне електромагнітне поле послабляється ним же створеним (завдяки вихровим струмам, що утворяться в товщі екрана) полем зворотного напрямку.

Теорія і практика покатують, що з погляду вартості матеріалу і простоти виготовлення перевага на боці екранованого приміщення з листової сталі. Однак при застосуванні сітчастого екрана можуть значно спроститися питан­ня вентиляції і освітлення приміщення. У зв'язку з цим сітчасті екрани також знаходять широке застосування.

Дія виготовлення екрана доцільно використовувати такі матеріали:

сталь листова декапірованна ДСТ 1386-47 товщиною (мм) 0.35; 0.50; 0,60; 0,70; 0,80; 1,00; 1,25; 1,50; 1,75; 2,00;

сталь тонколистова оцинкована ДСТ 7118-54 товщиною (мм) 0,35; 0.50; 0,60; 0,70; 0,80; 1,00; 1,25; 1,50; 1,75;2,00;

сталь тонколистова оцинкована ДСТ 7118-54 товщи