Реферат: Міністерство праці та соціальної політики україни

МІНІСТЕРСТВО ПРАЦІ ТА СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНА УСТАНОВА
НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ СОЦІАЛЬНО-ТРУДОВИХ ВІДНОСИН

(ДУ НДІ СТВ)


МЕТОДИКА РОЗРАХУНКУ ВАРТОСТІ РЕАБІЛІТАЦІЙНИХ ПОСЛУГ, ЯКІ НАДАЮТЬСЯ ІНВАЛІДАМ І ДІТЯМ-ІНВАЛІДАМ РЕАБІЛІТАЦІЙНИМИ УСТАНОВАМИ СФЕРИ УПРАВЛІННЯ МІНПРАЦІ ЗГІДНО З ІНДИВІДУАЛЬНОЮ ПРОГРАМОЮ РЕАБІЛІТАЦІЇ ІНВАЛІДА, СКЛАДЕНОЮ НА ПІДСТАВІ ДЕРЖАВНОЇ ТИПОВОЇ ПРОГРАМИ РЕАБІЛІТАЦІЇ ІНВАЛІДІВ


Київ – 2009


Методику розроблено на виконання положень Закону України "Про реабілітацію інвалідів в Україні" від 06.10.2005р. №2961-IV та заходів, передбачених Планом дій з реалізації Концепції реформування системи соціальних послуг на період до 2012 року, затвердженим розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30.07.2008 р. №1052-р з метою визначення вартості надання інвалідам, дітям-інвалідам реабілітаційних послуг у реабілітаційних установах сфери управління Мінпраці України.

Методологічною основою цієї Методики є розробки Державної установи Науково-дослідний інститут соціально-трудових відносин, підходи до формування вартості послуг, викладені у постанові Кабінету Міністрів України від 09.04.2005р. №268 "Про регулювання тарифів на платні соціальні послуги".

Методика має на меті надання методичної та практичної допомоги керівництву реабілітаційних установ сфери управління Мінпраці України, реабілітаційних установ, заснованих недержавними організаціями, які не мають на меті отримання прибутку, у здійсненні розрахунків вартості надання реабілітаційних послуг у цих установах інвалідам, дітям-інвалідам у відповідності до їх індивідуальних програм реабілітації.

Методику розроблено ДУ НДІ соціально-трудових відносин Мінпраці України (м. Луганськ) за участю фахівців Мінпраці України.


Розробники: Мельник С.В., к.е.н., Гаврюшенко Г.В. (Державна установа Науково-дослідний інститут соціально-трудових відносин Мінпраці України); __________________

________________________________________________ (Міністерство праці та соціальної політики України).


© Міністерство праці та соціальної політики України, 200_

© ДУ Науково-дослідний інститут соціально-трудових відносин, 200_

ЗМІСТ

стор.




Визначення термінів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

4

1

Загальні положення . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

6

2

Порядок надання та фінансування реабілітаційних послуг у реабілітаційних установах сфери управління Мінпраці України . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

7

3

Визначення вартості надання реабілітаційної послуги, передбаченої ІПР інваліда, дитини-інваліда . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

10

4

Виробнича собівартість надання реабілітаційної послуги . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

11

5

Адміністративні витрати при наданні реабілітаційної послуги . . . . . . . . . . . . . . . . . .

14

6

Розрахунок тарифів на надання реабілітаційної послуги . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

15




Додатки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

17




Додаток А

Перелік гарантованих державою реабілітаційних послуг, що надаються інвалідам і дітям-інвалідам у відповідності до Державної типової програми реабілітації інвалідів реабілітаційними установами сфери управління Мінпраці України залежно від віку, статі, виду захворювання . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

17




Додаток Б

Приклад розподілу витрат на надання послуг із професійної реабілітації інвалідів за структурними підрозділами реабілітаційної установи . . . . . .

22




Додаток В

Приклад розрахунку вартості і тарифу на надання реабілітаційної послуги із професійного навчання інвалідів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

23


^ ВИЗНАЧЕННЯ ТЕРМІНІВ


У цій Методиці наведені нижче терміни вживаються у такому значенні:

вартість реабілітаційних послуг – сукупність витрат на виконання окремих видів реабілітаційних послуг;

види реабілітаційних послуг – послуги з психолого-педагогічної, професійної, трудової, фізкультурно-спортивної, фізичної, соціальної реабілітації та медичного супроводу, що надаються інвалідам, у т.ч. дітям-інвалідам у реабілітаційних установах сфери управління Мінпраці України у відповідності до індивідуальної програми реабілітації інваліда, Соціальних нормативів у сфері соціальної реабілітації дітей-інвалідів для центрів соціальної реабілітації дітей-інвалідів системи Мінпраці України та Соціальних нормативів для центрів професійної реабілітації інвалідів системи Мінпраці України;

державні соціальні нормативи у сфері надання реабілітаційних послуг – показники норм необхідного споживання реабілітаційних послуг, що встановлюють вимоги до змісту та обсягу реабілітаційних заходів з відновлення та компенсації обмежених функціональних можливостей інваліда з урахуванням оцінки стану його здоров'я щодо здатності до самообслуговування, самостійного пересування, спілкування, контролювання своєї поведінки, навчання і зайняття трудовою діяльністю;

^ Державна типова програма реабілітації інвалідів – затверджений Урядом документ, у якому визначено гарантовані державою переліки реабілітаційних послуг, технічних та інших засобів реабілітації, виробів медичного призначення, що надаються інваліду чи дитині-інваліду з урахуванням фактичних потреб, залежно від віку, статі, виду захворювання (каліцтва) безоплатно або на пільгових умовах;

дитина-інвалід – особа віком до 18 років (повноліття) зі стійким розладом функцій організму, зумовленим захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими вадами розумового чи фізичного розвитку, що призводить до обмеження нормальної життєдіяльності та викликає необхідність надання їй соціальної допомоги і захисту;

затрати (витрати) на надання реабілітаційних послуг – виражені у грошовій формі витрати різних видів економічних ресурсів (праці, сировини, матеріалів, основних засобів, фінансових ресурсів), що виникають у процесі надання реабілітаційних послуг;

інвалід – особа зі стійким розладом функцій організму, зумовленим захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими вадами розумового чи фізичного розвитку, що призводить до обмеження нормальної життєдіяльності, викликає в особи потребу в соціальній допомозі і посиленому соціальному захисті, а також виконання з боку держави відповідних заходів для забезпечення її законодавчо визначених прав;

індивідуальна програма реабілітації інваліда – комплекс оптимальних видів, форм, обсягів, термінів реабілітаційних заходів з визначенням порядку і місця їх проведення, спрямованих на відновлення та компенсацію порушених або втрачених функцій організму і здібностей конкретної особи до виконання видів діяльності, визначених у рекомендаціях медико-соціальної експертної комісії;

людино-день (для отримувача реабілітаційної послуги) – одиниця виміру часу, що характеризує отримання реабілітаційної послуги у реабілітаційній установі сфери управління Мінпраці України однією особою протягом одного дня;

медичний супровід – заходи медичного характеру, що здійснюються у реабілітаційній установі з метою корекції та відновлення фізичного, психоемоційного, соціального та трудового потенціалів інвалідів, повернення до активної життєвої позиції та інтеграції в суспільство відповідно до їх здібностей та можливостей;

необоротні активи – матеріальні та нематеріальні ресурси, що належать реабілітаційній установі та забезпечують її функціонування, строк корисної експлуатації яких становить більше одного року або операційного циклу, якщо він перевищує рік;

об’єкт витрат – реабілітаційні послуги, які потребують визначення пов’язаних з їх виконанням (наданням) витрат;

основні засоби (фонди) – засоби праці (будівлі, споруди, машини, інвентар тощо) виробничого і невиробничого призначення;

реабілітаційна комісія – комісія, що може утворюватись у складі реабілітаційної установи, до складу якої входять провідні фахівці реабілітаційної установи та представники місцевих органів виконавчої влади відповідно до типу реабілітаційної установи. Реабілітаційною комісією може здійснюватися внесення змін до індивідуальної програми реабілітації інваліда, дитини-інваліда у разі необхідності її оперативного коригування;

реабілітаційні послуги – сукупність дій або окремі дії в межах системи соціальних послуг, спрямовані на відновлення оптимального фізичного, інтелектуального, психічного і соціального рівня життєдіяльності інваліда (дитини-інваліда) з метою сприяння його інтеграції у суспільство;

реабілітаційні установи сфери управління Мінпраці України – установи державної чи комунальної форми власності, що здійснюють реабілітацію інвалідів, дітей-інвалідів відповідно до державних соціальних нормативів у сфері реабілітації та підпорядковані Мінпраці України, Міністерству праці та соціального захисту Автономної Республіки Крим, головним управлінням праці та соціального захисту населення облдержадміністрацій, Головному управлінню соціального захисту населення Київської міськдержадміністрації і управлінню праці та соціального захисту населення Севастопольської міськдержадміністрації;

розрахунок вартості реабілітаційної послуги – методи та процеси визначення розмірів витрат (фактичних та передбачуваних), що необхідні для надання реабілітаційної послуги;

тариф – вартість одиниці послуги, виражена в грошовій формі.

^ 1 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ


1.1 Методику розрахунку вартості реабілітаційних послуг, які надаються інвалідам і дітям-інвалідам реабілітаційними установами сфери управління Мінпраці згідно з індивідуальною програмою реабілітації інваліда, складеною на підставі Державної типової програми реабілітації інвалідів (далі – Методика), розроблено у відповідності до завдання центрального органу виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики України задля впровадження економічно обґрунтованих тарифів на надання реабілітаційних послуг.

1.2 Головним завданням Методики є сприяння реформуванню системи надання реабілітаційних послуг шляхом визначення механізму формування вартості та економічно обґрунтованих тарифів на реабілітаційні послуги, що надаються інвалідам і дітям-інвалідам реабілітаційними установами сфери управління Мінпраці України згідно з індивідуальною програмою реабілітації інваліда (далі – ІПР), складеною на підставі Державної типової програми реабілітації інвалідів (далі – ДТПР).

1.3 Методика поширюється на суб’єктів господарювання державної та комунальної форм власності сфери управління Мінпраці України, що здійснюють діяльність у сфері надання реабілітаційних послуг інвалідам, дітям-інвалідам у відповідності до їх ІПР, та може бути використана недержавними реабілітаційними установами, які не мають на меті отримання прибутку, що отримали ліцензію на надання реабілітаційних послуг інвалідам, дітям-інвалідам.

1.4 Розрахунки із визначення вартості реабілітаційних послуг відповідно до Методики здійснюються відповідним фахівцем (економістом) реабілітаційної установи із використанням методичних підходів, що викладені у розділах 3, 4, 5, 6 цієї Методики.

1.5 При наданні реабілітаційними установами сфери управління Мінпраці України реабілітаційних послуг, не передбачених ДТПР, розрахунок вартості таких послуг здійснюється у відповідності до постанови КМУ № 268 від 09.04.2005 р. "Про регулювання тарифів на платні соціальні послуги".

1.6 Для розрахунку вартості реабілітаційних послуг, не передбачених ДТПР, фахівцями структурних підрозділів реабілітаційної установи, в якій надається ця послуга, розроблюється докладне описання процесу надання кожної конкретної такої послуги із зазначенням тривалості її надання, професійно-кваліфікаційного складу фахівців, які задіяні у процесі надання цієї послуги, та норм витрат матеріальних ресурсів для надання такої послуги.

За відсутності норм часу, який витрачається на надання реабілітаційної послуги, не передбаченої ДТПР, такі норми затверджуються на підставі актів хронометражу. Акт хронометражу складається комісією на підставі визначення та узагальнення витрат часу для надання такого виду реабілітаційних послуг.

^ 2 ПОРЯДОК НАДАННЯ ТА ФІНАНСУВАННЯ РЕАБІЛІТАЦІЙНИХ ПОСЛУГ У РЕАБІЛІТАЦІЙНИХ УСТАНОВАХ СФЕРИ УПРАВЛІННЯ МІНПРАЦІ УКРАЇНИ


2.1 Реабілітаційними послугами у відповідності до законодавства вважаються послуги з психолого-педагогічної, фізичної, професійної, трудової, фізкультурно-спортивної, соціальної, побутової реабілітації та медичного супроводу інвалідів, дітей-інвалідів.

2.2 Перелік гарантованих державою реабілітаційних послуг, що надаються інваліду, дитині-інваліду з урахуванням фактичних потреб, залежно від віку, статі та виду захворювання (каліцтва) визначається ДТПР.

Перелік гарантованих державою реабілітаційних послуг, що надаються інвалідам, дітям-інвалідам у відповідності до ДТПР реабілітаційними установами сфери управління Мінпраці України, наведено у Додатку А.

2.3 Надання реабілітаційних послуг інвалідам, дітям-інвалідам у реабілітаційних установах сфери управління Мінпраці України здійснюється у відповідності до ІПР, складеної на підставі ДТПР.

2.4 Обсяг реабілітаційних послуг, що надаються за ІПР інваліда, дитини-інваліда, не може бути менший від передбаченого ДТПР.

2.5 Реабілітаційні послуги, передбачені ДТПР, надаються інваліду, дитині-інваліду безоплатно або на пільгових умовах у межах суми, передбаченої на зазначену мету.

2.6 Реабілітаційні установи можуть надавати інвалідам, дітям-інвалідам реабілітаційні послуги, не передбачені ДТПР. Послуги, не передбачені ДТПР, надаються інвалідові або дитині-інваліду у державних або комунальних реабілітаційних установах безоплатно у разі, коли:

середньомісячний сукупний дохід сім'ї інваліда або дитини-інваліда не перевищує прожиткового мінімуму для сім'ї, розмір якого визначається відповідно до державного бюджету України на відповідний рік;

дитина-інвалід виховується одинокою матір'ю, батьком (які не перебувають у шлюбі), одиноким усиновителем, якщо у свідоцтві про народження дитини (рішенні про усиновлення дитини) немає запису про батька (матір) або запис про батька (матір) проведено в установленому порядку державним органом реєстрації актів цивільного стану за вказівкою матері (батька, усиновителя) дитини;

дитина-інвалід виховується вдовою та вдівцем, матір'ю (батьком) у разі смерті одного з батьків, шлюб між якими розірвано до дня смерті, які не одержують на них пенсію в разі втрати годувальника або державну соціальну допомогу;

інвалід або дитина-інвалід належить до категорії громадян, зазначеної у статті 7 Закону України "Про соціальні послуги".

В інших випадках такі послуги надаються на пільгових умовах.

І


нвалід, законний представник інваліда або дитини-інваліда сплачує за надані послуги суму, що не повинна перевищувати за місяць 25 відсотків розміру їх пенсії (з урахуванням компенсацій, надбавок, доплат до пенсії) чи державної соціальної допомоги, призначеної замість пенсії, або за один день – 1 відсоток відповідної виплати, а решта суми сплачується за рахунок коштів інших джерел.

2.7 Діяльність реабілітаційних установ сфери управління Мінпраці України в частині надання інвалідам, дітям-інвалідам реабілітаційних послуг здійснюється на підставі Типового положення про центр професійної реабілітації інвалідів, затвердженого наказом Мінпраці України №372 від 09.10.2006р., Типового положення про центр соціальної реабілітації дітей-інвалідів, затвердженого наказом Мінпраці України № 48 від 13.02.2007р., Типових положень про реабілітаційну установу змішаного типу для інвалідів і дітей-інвалідів з розумовою відсталістю і про установу постійного та тимчасового перебування інвалідів з розумовою відсталістю, затверджених наказом Мінпраці України № 392 від 23.07.2007р.

2.8 Надання реабілітаційних послуг інвалідам, дітям-інвалідам у реабілітаційних установах сфери управління Мінпраці України здійснюється у відповідності до їх ІПР, Соціальних нормативів у сфері професійної реабілітації інвалідів для центрів професійної реабілітації інвалідів системи Міністерства праці та соціальної політики України, Соціальних нормативів у сфері соціальної реабілітації дітей-інвалідів для центрів соціальної реабілітації дітей-інвалідів Міністерства праці та соціальної політики України, затверджених наказами Мінпраці України № 155 від 12.04.2007р. та № 206 від 04.05.2007р.

2.9 Для якісного надання реабілітаційних послуг реабілітаційні установи обладнуються у відповідності до Типових переліків приміщень та обладнання кабінетів центру професійної реабілітації інвалідів системи Мінпраці України та Типових переліків приміщень та обладнання кабінетів центру соціальної реабілітації дітей-інвалідів системи Мінпраці України, затверджених наказами Мінпраці України № 220 від 14.05.2007р., № 219 від 14.05.2007р.

2.10 Професійно-кваліфікаційну структуру та чисельність фахівців реабілітаційних установ сфери управління Мінпраці України, які задіяні у наданні реабілітаційних послуг інвалідам, дітям-інвалідам, визначено у відповідності до Типових штатів працівників центру соціальної реабілітації дітей-інвалідів та центру професійної реабілітації інвалідів системи органів праці та соціального захисту населення, затверджених наказом Мінпраці України № 637 від 10.12.2007р.

2.11 Реабілітаційні комісії реабілітаційних установ, де здійснюється надання інвалідам, у т.ч. дітям-інвалідам, реабілітаційних послуг, у разі виявлення потреби, можуть коригувати рекомендації медико-соціальних експертних комісій, лікарсько-консультативних комісій лікувально-профілактичних закладів, викладені в ІПР інваліда, дитини-інваліда, щодо видів та форм реабілітаційних заходів, обсягів, термінів їх проведення, що може призводити до збільшення або зменшення вартості реабілітаційних послуг, що надаються інваліду, дитині-інваліду.

2


.12 Фінансування надання інвалідам, дітям-інвалідам реабілітаційних послуг у реабілітаційних установах державної та комунальної форм власності сфери управління Мінпраці України здійснюється за рахунок коштів спецфонду Держбюджету, коштів місцевих бюджетів.

2.13 Спецфонд Держбюджету на фінансування державних та комунальних реабілітаційних установ сфери управління Мінпраці України формується за рахунок цільових надходжень до Фонду соціального захисту інвалідів сум, отриманих в результаті застосування адміністративно-господарських санкцій за нестворення робочих місць для інвалідів.

2.14 Кошти спецфонду Держбюджету, кошти місцевих бюджетів використовуються згідно з кошторисами реабілітаційних установ сфери управління Мінпраці України, затвердженими в установленому законом порядку.

2.15 Кошториси реабілітаційних установ сфери управління Мінпраці України формуються на підставі визначення вартості реабілітаційних послуг, що надаються інвалідам, дітям-інвалідам у цих реабілітаційних установах.


^ 3 ВИЗНАЧЕННЯ ВАРТОСТІ НАДАННЯ РЕАБІЛІТАЦІЙНОЇ ПОСЛУГИ, ПЕРЕДБАЧЕНОЇ ІПР ІНВАЛІДА, ДИТИНИ-ІНВАЛІДА


3.1 Об'єктом розрахунку вартості є реабілітаційні послуги.

3.2 До вартості реабілітаційної послуги включаються витрати у відповідності до кодів економічної класифікації, встановлених спільним наказом Мінфіну та Держказначейства України: 1111 (заробітна плата), 1120 (нарахування на заробітну плату), 1131 (предмети, матеріали, обладнання, інвентар), 1132 (медикаменти та перев’язувальні матеріали), 1133 (продукти харчування), 1134 (м'який інвентар та обмундирування), 1135 (оплата транспортних послуг та утримання транспортних засобів), 1137 (поточний ремонт обладнання, інвентарю та будівель, технічне обслуговування обладнання), 1138 (послуги зв’язку), 1139 (оплата інших послуг та інші видатки), 1140 (витрати на відрядження), 1162 (оплата водопостачання та водовідведення), 1163 (оплата електроенергії), 1164 (оплата природного газу), 1165 (оплата інших комунальних послуг).

3.3 Для розрахунку вартості надання реабілітаційної послуги структурні підрозділи реабілітаційної установи поділяються на основні та допоміжні, персонал реабілітаційної установи – на основний, адміністративно-управлінський та допоміжний.

3.4 До основних підрозділів реабілітаційної установи належать підрозділи, робота яких пов'язана з реабілітацією та перебуванням інвалідів, дітей-інвалідів під час проходження реабілітації.

3.5 До допоміжних підрозділів реабілітаційної установи належать структурні підрозділи, що забезпечують діяльність основних підрозділів (адміністрація, відділ кадрів, бухгалтерія, господарські служби (автогосподарство, їдальня, котельня), інші структурні підрозділи, діяльність яких пов’язана із забезпеченням процесу надання реабілітаційних послуг).

3.6. До основного персоналу реабілітаційної установи належить персонал структурних підрозділів реабілітаційної установи, який безпосередньо зайнятий наданням реабілітаційної послуги.

3.7 До адміністративно-управлінського персоналу належать директор реабілітаційної установи, заступники директора, завідувачі відділень реабілітації, головний бухгалтер, інші фахівці адмінапарату.

3.8 До допоміжного персоналу належать співробітники господарського відділу, автогосподарства, їдальні, котельні, підрозділу з обслуговування цілодобового перебування інвалідів (якщо реабілітаційний процес передбачає харчування, цілодобове перебування інваліда у реабілітаційній установі) тощо.

3.9 Всі розрахунки із визначення вартості одного людино-дня по наданню комплексу реабілітаційних послуг, які передбачені Положенням про реабілітаційну установу (далі – ПРУ), у реабілітаційній установі сфери управління Мінпраці України виконується у чотири етапи:

в


изначення виробничої собівартості надання реабілітаційної послуги протягом одного людино-дня;

визначення адміністративних витрат на надання реабілітаційної послуги протягом одного людино-дня;

визначення повної собівартості надання реабілітаційної послуги протягом одного людино-дня;

визначення повної собівартості надання реабілітаційної послуги протягом усього курсу реабілітації.

3.10 Тариф на реабілітаційну послугу, передбачену в ІПР, складається із виробничої собівартості реабілітаційної послуги, адміністративних витрат на її надання та податку на додану вартість.


^ 4 ВИРОБНИЧА СОБІВАРТІСТЬ НАДАННЯ РЕАБІЛІТАЦІЙНОЇ ПОСЛУГИ


4.1 До виробничої собівартості реабілітаційних послуг включаються:

прямі матеріальні витрати;

прямі витрати на оплату праці;

інші прямі витрати;

загальновиробничі витрати.

4.2 Прямі матеріальні витрати на надання реабілітаційної послуги включають вартість витрачених основними підрозділами реабілітаційних установ матеріалів, визначену з урахуванням затверджених норм витрат матеріалів по забезпеченню реабілітаційної послуги, передбаченої ПРУ, а сме:

сировини та основних матеріалів, що утворюють основу реабілітаційної послуги, що надається;

витрати матеріалів по наданню медичних, фізіотерапевтичних тощо реабілітаційних послуг;

допоміжних та інших матеріалів, що можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об’єкта витрат;

інвентар, малоцінні та швидкозношувальні предмети, інші товаро-матеріальні цінності, необхідні для здійснення реабілітаційного процесу;

продуктів харчування (якщо надання реабілітаційної послуги (послуг) передбачає харчування інвалідів, дітей-інвалідів у реабілітаційній установі)*.

^ 4.3 Розрахунок прямих матеріальних витрат на надання реабілітаційної послуги протягом одного людино-дня здійснюється за формулою:

Вмпр =Bk1+Bk2+…Bkj,(1)

д


е Bk1, Bk2,Bkj– складовіелементи прямих матеріальних витрат.

Значення кожного складового елемента прямих матеріальних витрат (Bk1, Bk2, Bkj) визначається як частка від ділення суми річних витрат за кожною складовою прямих матеріальних витрат на загальну річну кількість людино-днів, протягом яких у реабілітаційній установі надаються реабілітаційні послуги.

4.4 До прямих витрат на оплату праці належать:

4.4.1 витрати на основну заробітну плату працівників, які безпосередньо задіяні у наданні реабілітаційної послуги.

Складові фонду основної заробітної плати визначаються у відповідності до п.2.1 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату України №5 від 13.01.2004 р.

Витрати на основну заробітну плату визначаються з огляду на:

нормативну чисельність цих працівників, затверджену наказом Мінпраці України № 637 від 10.12.2007р. "Про затвердження типових штатів працівників центру соціальної реабілітації дітей-інвалідів та центру професійної реабілітації інвалідів системи органів праці та соціального захисту населення";

тарифно-кваліфікаційний склад працівників;

тарифні ставки (оклади).

4.4.2 витрати на додаткову заробітну плату працівників.

Складові фонду додаткової заробітної плати визначаються у відповідності до п.2.2 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату України №5 від 13.01.2004 р.

4.4.3 інші заохочувальні та компенсаційні виплати (матеріальна допомога на оздоровлення, одноразові заохочення до ювілейних дат, тощо).

4.5 Розрахунок прямих витрат на оплату праці працівників, які надають реабілітаційну послугу протягом одного людино-дня, здійснюється за формулою:

Воппр = Bl1+Bl2+…Blj,(2)

де Bl1, Bl2,Blj – складові елементи прямих витрат на оплату праці.

Значення кожного складового елемента прямих витрат на оплату праці (Bl1, Bl2, Blj) визначається як частка від ділення суми річних витрат на основну та додаткову заробітну плату працівників, які безпосередньо задіяні у наданні реабілітаційної послуги, на загальну річну кількість людино-днів, протягом яких у реабілітаційній установі надаються реабілітаційні послуги.

4.6 До інших прямих витрат включають всі інші витрати, які безпосередньо належать до конкретного об’єкта витрат (реабілітаційної послуги), а саме:

4.6.1 нарахування на заробітну плату, що включає:

відрахування на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування (до Пенсійного фонду України);

з


бір на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття;

відрахування на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності;

відрахування на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності.

У теперішній час (з 13.01.2009 р.) максимальний розмір нарахувань дорівнює 36,4% від фонду оплати праці.

Сума нарахування на заробітну плату розраховуються за формулою:

Нзрп=Зпрп×0,364, (3)

де Зпрп – основна та додаткова заробітна плата працівників основних підрозділів реабілітаційної установи, які безпосередньо задіяні у наданні реабілітаційної послуги;

4.6.2 знос основних засобів та інших необоротних активів, які безпосередньо задіяні у процесі реабілітації;

4.6.3 оренда майна;

4.6.4 послуги сторонніх організацій тощо.

4.7 Розрахунок інших прямих витрат на надання реабілітаційної послуги протягом одного людино-дня здійснюється за формулою:

Вінпр= Нзрп +Bm1+ Bm2 +… Bmj, (4)

де Нзрп – сума нарахування на заробітну плату;

Bm1, Bm2, Bmj – складові елементи інших прямих витрат.

Значення інших складових елементів інших прямих витрат (Bm1, Bm2, Bmj) визначається як частка від ділення суми річних витрат за кожною складовою інших прямих витрат на загальну річну кількість людино-днів, протягом яких у реабілітаційній установі надаються реабілітаційні послуги.

4.8 До загальновиробничих витрат належать витрати, спрямовані на обслуговування та утримання процесу надання реабілітаційних послуг, а саме:

витрати на обслуговування (оплата праці допоміжного персоналу, що забезпечує роботу реабілітаційної установи, відрахування на соціальні заходи цього персоналу);

утримання, експлуатацію та ремонт, обов’язкове страхування, оренду основних засобів та необоротних активів загальновиробничого призначення;

витрати на вдосконалення технології та організації процесу надання реабілітаційних послуг (у тому числі комп'ютеризація процесу надання реабілітаційних послуг; підвищення кваліфікації та навчання персоналу тощо);

витрати на опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення та інше утримання процесу надання послуг за показниками лічильників або поданими розрахунками комунальних підприємств;

витрати на транспортне забезпечення реабілітаційного процесу;

в


итрати на охорону праці, техніку безпеки та охорону навколишнього середовища;

витрати на оплату робіт та послуг, які безпосередньо пов'язані із наданням реабілітаційних послуг: поштові, телекомунікаційні послуги, за отримання ліцензій, банківські послуги);

витрати на охорону майнового комплексу реабілітаційної установи.

^ 4.9 Розрахунок загальновиробничих витрат на надання реабілітаційної послуги протягом одного людино-дня здійснюється за формулою:

Взв= Bn1+ Bn2 +… Bnj, (5)

де Bn1, Bn2, Bnj – складові елементи загальновиробничих витрат.

Значення кожного складового елемента загальновиробничих витрат (Bn1, Bn2, Bnj) визначається як частка від ділення суми річних витрат за кожною складовою загальновиробничих витрат на загальну кількість людино-днів, протягом яких у реабілітаційній установі надаються реабілітаційні послуги

^ 4.10 Виробнича собівартість надання реабілітаційної послуги протягом одного людино-дня розраховується за формулою:

Пвс=Вмпр+Воппр+Вінпр+Взв, (6)

де Вмпр – прямі матеріальні витрати;

Воппр – прямі витрати на оплату праці;

Вінпр – інші прямі витрати;

Взв – загальновиробничі витрати,

або за формулою:

Пвс=(Bk1+Bk2+…Bkj)+(Bl1+Bl2+…Blj)+(Нзрп+Bm1+Bm2 +…Bmj)+

+( Bn1+ Bn2 +… Bnj), (7)

де Bk1, Bk2,Bkj – складові елементи прямих матеріальних витрат;

Bl1, Bl2,Blj – складові елементи прямих витрат на оплату праці;

Нзрп – сума нарахування на заробітну плату;

Bm1, Bm2, Bmj – складові елементи інших прямих витрат.

Bn1, Bn2, Bnj – складові елементи загальновиробничих витрат.


^ 5 АДМІНІСТРАТИВНІ ВИТРАТИ ПРИ НАДАННІ РЕАБІЛІТАЦІЙНОЇ ПОСЛУГИ


5.1 До адміністративних витрат (Ва) належать такі загальногосподарські витрати, спрямовані на обслуговування та управління реабілітаційною установою, як:

витрати на утримання та експлуатацію основних засобів, інших матеріальних необоротних активів, що забезпечують адміністративні потреби (операційна оренда, страхування майна, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення, охорона);

в


итрати на утримання апарату управління установи (оплата праці адміністративного персоналу, відрахування на соціальні заходи, витрати на службові відрядження цього персоналу тощо);

витрати на оплату праці робітників, які здійснюють господарське обслуговування установи (двірник, прибиральниця, сторож, сантехнік, електрик тощо);

винагорода за професійні послуги (юридичні, аудиторські, з оцінки майна, сертифікації послуг тощо);

витрати на зв'язок (поштовий, телеграфний, телефонний, телекс, факс тощо);

податки, збори та інші передбачені законодавством обов’язкові платежі, крім податків, зборів (обов’язкових платежів), що включаються до виробничої собівартості надання реабілітаційних послуг;

амортизація нематеріальних активів, що можуть бути віднесені до адміністративних витрат;

плата за розрахунково-касове обслуговування та інші послуги банків;

витрати на утримання та експлуатацію службового легкового автомобіля, що обслуговує працівників апарату управління (зарплата водія, паливно-мастильні матеріали, техогляд, ремонт);

інші витрати загальногосподарського призначення (на підвищення кваліфікації кадрів, передплату періодичних професійних видань).

^ 5.2 Розрахунок адміністративних витрат на надання реабілітаційної послуги протягом одного людино-дня здійснюється за формулою:

Ва= Bр1+Bр2+…Bрj, (8)

де Bр1, Bр2,Bрj – складові елементи адміністративних витрат.

Значення кожного складового елемента адміністративних витрат (Bр1, Bр2, Bрj,) визначається як частка від ділення суми річних витрат за кожною складовою адміністративних витрат на загальну річну кількість людино-днів, протягом яких у реабілітаційній установі надаються реабілітаційні послуги.

5.3 Приклад розподілу витрат на надання послуг із професійної реабілітації інвалідів за структурними підрозділами реабілітаційної установи наведено у Додатку Б.


^ 6 РОЗРАХУНОК ТАРИФІВ НА НАДАННЯ РЕАБІЛІТАЦІЙНОЇ ПОСЛУГИ


6.1 Розрахунок тарифу на реабілітаційну послугу містить процедуру визначення планових витрат даної реабілітаційної установи за повною собівартістю на одиницю надання послуги, з урахуванням податку на додатну вартість у розмірі, установленому чинним законодавством.

6.2 Розрахунок повної собівартості надання реабілітаційної послуги (Ппс) протягом одного людино-дня в грошовому виразі (грн.) здійснюється за формулою:

Ппс=Вмпр+Воппр+Вінпр+Взв+Ва+ПДВ, (9)

де Вмпр – прямі матеріальні витрати;

Воппр – прямі витрати на оплату праці;

Вінпр – інші прямі витрати;

В


зв – загальновиробничі витрати;

Ва – визначені адміністративні витрати;

ПДВ – податок на додану вартість,

або за формулою:

Ппс =Пвс+Ва+ПДВ, (10)

де Пвс. – виробнича собівартість надання реабілітаційної послуги;

Ва – визначені адміністративні витрати;

ПДВ – податок на додану вартість.

6.3 Розрахунок тарифу на надання реабілітаційної послуги протягом усього курсу реабілітації інваліда, дитини-інваліда у реабілітаційній установі, здійснюється за формулою:

Т=Ппс×Пт (11)

де Ппс – повна собівартість надання реабілітаційної послуги протягом одного людино-дня;

Пт – тривалість надання реабілітаційної послуги (тривалість курсу реабілітації), днів;

6.4 Визначення тарифу на надання реабілітаційної послуги протягом усього курсу реабілітації на наступний рік (Тм) здійснюється шляхом множення тарифу реабілітаційної послуги протягом усього курсу реабілітації у поточному році на коефіцієнт інфляції, розмір якого щорічно доводиться Держкомстатом України.

Тм=Тм-1×Кі, (14)

де Тм-1 – тариф на надання реабілітаційної послуги протягом усього курсу реабілітації у поточному році;

Кі – коефіцієнт інфляції на наступний рік.

Розрахунок вартості і тарифу на надання реабілітаційної послуги із професійної реабілітації (навчання інваліда професії "Бджоляр 4 розряду") у відповідності до викладених у даній Методиці підходів на прикладі Всеукраїнського центру професійної реабілітації інвалідів наведено у Додатку В.

6.5 Реабілітаційні установи сфери управління Мінпраці України у разі виникнення змін у процесі надання реабілітаційних послуг (запровадження нових методик реабілітації, нового реабілітаційного обладнання тощо) переглядають тарифи на надання реабілітаційних послуг.


Додаток А

^ Перелік гарантованих державою реабілітаційних послуг,

що надаються інвалідам і дітям-інвалідам у відповідності до Державної типової програми реабілітації інвалідів реабілітаційними установами сфе