Реферат: Порядок організації та проведення психофізіологічної експертизи працівників для виконання робіт підвищеної небезпеки та тих, що потребують професійного добору

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ МОЗ України і Держгірпромнагляду

від "____" _________ 2008 р. № _____ / ____


ПОРЯДОК

ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ПРОВЕДЕННЯ ПСИХОФІЗІОЛОГІЧНОЇ

ЕКСПЕРТИЗИ ПРАЦІВНИКІВ ДЛЯ ВИКОНАННЯ РОБІТ

ПІДВИЩЕНОЇ НЕБЕЗПЕКИ ТА ТИХ, ЩО ПОТРЕБУЮТЬ

ПРОФЕСІЙНОГО ДОБОРУ


1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1. Порядок організації та проведення психофізіологічної експертизи працівників для виконання робіт підвищеної небезпеки та тих, що потребують професійного добору, (далі – Порядок) розроблено на виконання статей 4, 5, 17 Закону України "Про охорону праці" та у розвиток Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затвердженого наказом МОЗ України від 21.05.2007 № 246.

1.2. Порядок визначає:

єдині вимоги щодо організації та проведення психофізіологічної експертизи працівників, які виконують роботи підвищеної небезпеки та ті, що потребують професійного добору;

повноваження суб’єкта господарювання, суб’єктів Системи психофізіологічної експертизи.

1.3. Визначення понять і термінів, що застосовуються у цьому Порядку:

- робота підвищеної небезпеки та така, що потребує професійного добору, - це робота в умовах впливу небезпечних та шкідливих виробничих факторів, що характеризуються підвищеним ризиком виникнення аварій, пожеж, загрози життю, здоров'ю, майну, навколишньому середовищу;

- професійний добір – сукупність заходів, метою яких є добір осіб для виконання певного виду трудової діяльності за станом їх здоров’я, , анатомо-фізіологічними, психофізіологічними, психологічними особливостями, віком, а також професійними знаннями та навичками;

- психофізіологічна експертиза (далі - ПФЕ) – комплекс заходів, спрямованих на проведення одного з видів професійного добору працівника та подальшого спостереження за його професійно важливими психофізіологічними якостями;

- об’єкт психофізіологічної експертизи – психофізіологічний стан працівника, який залучається до виконання робіт підвищеної небезпеки та тих, що потребують професійного добору;

- система психофізіологічної експертизи – упорядкований комплекс суб’єктів системи експертизи, робота яких організована за єдиним порядком, єдиними нормами, методами психофізіологічної оцінки професійно важливих якостей і критеріями професійної придатності, що забезпечує проведення психофізіологічної експертизи, спрямованої на вироблення прогнозної оцінки рівня професійної придатності працівника, який залучається до виконання робіт підвищеної небезпеки та тих, що потребують професійного добору;

- суб’єкти системи психофізіологічної експертизи – "Головний науково-методичний центр з питань психофізіологічної експертизи МОЗ України при Інституті медицини праці АМН України" (далі – Головний центр психофізіологічної експертизи); Комітет з питань гігієнічного регламентування МОЗ України; Центр психофізіологічної експертизи при Державному підприємстві "Головний навчально-методичний центр Національного науково-дослідного інституту промислової безпеки та охорони праці" (далі – Центр експертизи ДП ГНМЦ); Міжгалузеві науково-методичні центри психофізіологічної експертизи при наукових установах гігієнічного профілю МОЗ та АМН України (далі – Міжгалузеві центри, (додаток 1); Галузеві центри психофізіологічної експертизи, Галузеві та Регіональні відділи психофізіологічної експертизи (далі – Галузеві та Регіональні відділи), які створюються на базі лікувально-профілактичних закладів, закладів державної санітарно-епідеміологічної служби та інших суб'єктів господарювання;

- висновок психофізіологічної експертизи (далі Висновок ПФЕ) – документ стандартного зразка (додаток 2), який складається суб’єктом системи психофізіологічної експертизи за результатами проведеної психофізіологічної експертизи, що засвідчує відповідність (невідповідність) працівника за своїми професійно важливими психофізіологічними якостями професійним вимогам до виконання конкретної роботи підвищеної небезпеки та тієї, що потребує професійного добору.

1.4. Головною метою ПФЕ, є збереження працездатності, здоров’я, профілактики формування і розвитку професійного захворювання, зниження рівня аварійності та травматизму на виробництві, пов’язаних з психофізіологічними причинами, підвищення рівня безпеки праці шляхом підтвердження відповідності працівника за професійно важливими психофізіологічними якостями вимогам до виконання конкретно визначеної роботи підвищеної небезпеки та тієї, що потребує професійного добору.

1.5. ПФЕ підлягають особи, які залучаються до виконання робіт підвищеної небезпеки та тих, що потребують професійного добору (орієнтовний перелік робіт наведено у додатку 3).

Необхідність проведення психофізіологічної експертизи визначається за наявності шкідливих та небезпечних умов праці відповідно до "Гігієнічної класифікації праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу".

1.6. ПФЕ проводиться, як правило, у рамках процедури медичних оглядів: попереднього (під час прийняття працівника на роботу) і періодичного (протягом трудової діяльності). Терміни періодичних ПФЕ повинні, як правило, передувати термінам проведення медичних оглядів працівників певних категорій, порядок проведення яких затверджено відповідним наказом МОЗ України. Періодична ПФЕ проводиться не рідше одного разу на три роки.

За рішенням органів державного нагляду за охороною праці або за ініціативою суб’єктів господарювання (при розслідуванні причин аварій, травм, та передумов до їх виникнення) може бути проведена позачергова ПФЕ.

Міністерства, інші центральні органи виконавчої влади (Міністерства оборони, внутрішніх справ, з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, транспорту і зв'язку, Державного митного комітету, Служби безпеки, Державної прикордонної служби тощо) можуть регламентувати порядок проведення психофізіологічної експертизи відповідними галузевими нормативними актами, що не суперечать даному Порядку - за узгодженням з Міністерством охорони здоров'я України.

1.7. Встановлення відповідності працівника за психофізіологічними критеріями до виконання роботи підвищеної небезпеки та такої, що потребує професійного добору, та оформлення Висновку ПФЕ здійснюється на підставі оцінки результатів психофізіологічного обстеження працівника і визначення відповідності рівня його професійно важливих психофізіологічних якостей професійним вимогам до виконання конкретного виду роботи.

Перелік видів робіт підвищеної небезпеки, та тих, що потребують професійного добору і професійно важливих якостей, яким слід керуватися при проведенні психофізіологічної експертизи працівників наведено у додатку 4.

Комплекс психофізіологічних методик і критерії психофізіологічної експертизи розробляються, як правило, для виду робіт, що охоплює групу однорідних професій.

Відповідні галузеві Міністерства за участю Міжгалузевих і галузевих центрів визначають та подають на узгодження Головному державному санітарному лікарю України перелік професій, які передбачають виконання робіт підвищеної небезпеки та тих, що потребують професійного добору.

1.8. Науковий супровід і координацію науково-методичної діяльності, спрямованої на розробку професіограм, методик, критеріїв професійного добору, розвитку і удосконалення організації, проведення та визначення критеріїв ПФЕ, здійснює Головний центр психофізіологічної експертизи разом з Комітетом з питань гігієнічного регламентування МОЗ України, проблемною комісією МОЗ та АМН України "Гігієна праці та профзахворювань" і науковими установами гігієнічного профілю МОЗ та АМН України. у співпраці з Центром експертизи ДП ГНМЦ.

1.9. Обсяг психофізіологічних досліджень, методики (комплекс методик), Програмні тестові комплекси для психофізіологічного обстеження та критерії за окремими видами робіт і професіями розглядаються профільною проблемною комісією МОЗ та АМН України і Комітетом з питань гігієнічного регламентування МОЗ України затверджуються Головним державним санітарним лікарем України та вводяться в дію наказом Міністерства охорони здоров'я України.

1.10. Стандартні умови проведення ПФЕ суб’єктами системи психофізіологічної експертизи забезпечуються відповідним матеріально-технічним оснащенням і кадровим забезпеченням Міжгалузевих, Галузевих центрів, Галузевих та Регіональних відділів (згідно розділу 3), застосуванням сертифікованого галузевою комісією МОЗ України з сертифікації програмних продуктів та програмних компонентів апаратно-програмних комплексів медичного призначення Програмного тестового комплексу, а також веденням єдиного Реєстру ПФЕ.

1.11. Структура системи ПФЕ та головні напрямки діяльності її суб’єктів .

1.11.1. Центр психофізіологічної експертизи при Державному підприємстві "Головний навчально-методичний центр Національного науково-дослідного інституту промислової безпеки та охорони праці" (Центр експертизи ДП ГНМЦ):

проводить ПФЕ;

веде єдиний Реєстр ПФЕ;

взаємодіє з Міжгалузевими центрами з науково-методичних питань стосовно психофізіологічної експертизи;

створює комісію (за участю представників Комітету з питань гігієнічного регламентування МОЗ України) для проведення контрольних перевірок дотримання суб’єктами системи психофізіологічної експертизи стандартних умов проведення психофізіологічних обстежень;

веде облік та формує перелік суб’єктів системи психофізіологічної експертизи і щорічно до 01 лютого подає його Головному державному санітарному лікарю України на затвердження.

1.11.2. Міжгалузеві науково-методичні центри психофізіологічної експертизи при наукових установах гігієнічного профілю МОЗ та АМН України (Міжгалузеві центри)  проводять ПФЕ та наукові дослідження і розробки з проблем психофізіологічної експертизи та здійснюють науково-методичну підтримку і контроль діяльності галузевих центрів, Галузевих і Регіональних відділів на визначених у Переліку за узгодженням з Міністерством охорони здоров'я України галузях і адміністративних територіях. (Додаток 1)

1.11.3. Галузеві центри психофізіологічної експертизи (Галузеві центри) організовують і координують діяльність Галузевих відділів, здійснюють уточнення категорій працівників, що підлягають психофізіологічній експертизі, та переліків професійно важливих якостей за окремими професіями, формують методичні рекомендації з проведення ПФЕ у галузі. Галузеві центри створюються за рішенням міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та координують свою діяльність з Міжгалузевими центрами.

1.11.4. Галузеві та Регіональні відділи психофізіологічної експертизи створюються на базі лікувально-профілактичних закладів, закладів державної санітарно-епідеміологічної служби або як окремі суб'єкти господарювання чи у складі інших суб'єктів господарювання незалежно від форми власності, проводять психофізіологічне обстеження та надають Висновки психофізіологічної експертизи.

1.12.  Положення про Центр психофізіологічної експертизи при Державному підприємстві "Головний навчально-методичний центр Національного науково-дослідного інституту промислової безпеки та охорони праці" та Регіональні відділи психофізіологічної експертизи затверджує Держгірпромнагляд за погодженням з МОЗ України. Положення про Головний науково-методичний центр з питань психофізіологічної експертизи МОЗ України при Інституті медицини праці АМН України, Міжгалузеві науково-методичні центри психофізіологічної експертизи при наукових установах гігієнічного профілю МОЗ та АМН України, галузеві центри психофізіологічної експертизи, Галузеві відділи психофізіологічної експертизи затверджує МОЗ України.

1.13.  При відкритті та в подальшому не рідше одного разу на три роки за рахунок суб’єктів системи психофізіологічної експертизи Комісія створена Центром експертизи ДП ГНМЦ та Комітетом з питань гігієнічного регламентування МОЗ України здійснює контрольну перевірку дотримання стандартних умов проведення психофізіологічного обстеження, психофізіологічних методик та критеріїв суб’єктами системи психофізіологічної експертизи, про що складається відповідний Акт перевірки. У разі виявлення при контрольній перевірці суттєвих недоліків, Комісія ініціює перед МОЗ та Держгірпромнаглядом питання про припинення Суб’єктом системи психофізіологічної експертизи проведення психофізіологічної експертизи до усунення недоліків. У разі неможливості усунення недоліків зазначений Суб’єкт системи психофізіологічної експертизи вилучається до переліку суб’єктів системи психофізіологічної експертизи, що затверджується Головним державним санітарним лікарем України на наступний рік.

1.14. За результатами ПФЕ формується Висновок ПФЕ, в якому вказується, до якої групи слід віднести працівника за його професійно важливими психофізіологічними якостями.

Група 1. За своїми професійно важливими психофізіологічними якостями відповідає професійним вимогам до виконання (назва робіт). Може бути допущений до виконання робіт (назва робіт).

Група 2. За своїми професійно важливими психофізіологічними якостями відповідає професійним вимогам до виконання (назва робіт). Може бути допущений до виконання робіт (назва робіт). Потребує проведення повторної ПФЕ через один рік.

Група 3. За своїми професійно важливими психофізіологічними якостями не відповідає професійним вимогам до виконання (назва робіт). Не може бути допущений до виконання робіт (назва робіт).

Особи, які за висновком ПФЕ віднесені до Групи 2 відповідності, в міжкомісійний період потребують заходів реабілітації.

1.15.  У разі незгоди особи або підприємства, яке направило особу на ПФЕ, з результатами ПФЕ лікар-психофізіолог відповідного Центру або Відділу може призначити повторне обстеження (не раніше, ніж через два тижні) або направити таку особу до Галузевого центру, Міжгалузевого центру або Центру експертизи ДП ГНМЦ.

1.16.  Результати ПФЕ можуть бути оскаржені особою у порядку, встановленому чинним законодавством.

1.17.  Висновок ПФЕ обов'язково враховується Комісією з проведення медичних оглядів лікувально-профілактичного закладу при визначенні придатності працівника для роботи за професією. Негативний висновок є підставою для прийняття рішення медичною комісією з проведення медичних оглядів про загальний негативний висновок щодо професійної придатністі працівника до виконання конкретного виду робіт підвищеної небезпеки та тих. Що потребують професійного добору або про непридатність для роботи за професією.

^ 2. ПРОВЕДЕННЯ ПСИХОФІЗІОЛОГІЧНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ

2.1. Психофізіологічна експертиза проводиться суб'єктами Системи експертизи.

2.2. Суб'єкт господарювання за участю територіального органу з нагляду за охороною праці та закладу державної санітарно-епідеміологічної служби один раз на три роки (на 1 грудня поточного року) визначає перелік конкретних робіт підвищеної небезпеки та тих, що потребують професійного добору (згідно додатків 3, 4), що виконуються чи плануються до виконання на даному підприємстві (організації). Суб'єкт господарювання складає Акт визначення категорії працівників, які підлягають ПФЕ (додаток 5), та погоджує його із територіальним органом з нагляду за охороною праці, закладом Державної санітарно-епідеміологічної служби та профспілковою організацією (вповноваженою особою).

2.3.  Проведення психофізіологічної експертизи здійснюється згідно Списку працівників, які підлягають проведенню ПФЕ, на підставі договору суб'єкта господарювання з суб’єктом Системи експертизи.


Протягом місяця суб’єкт господарювання складає Список працівників, які підлягають проведенню періодичної ПФЕ в наступному році та погоджує його із закладом Державної санітарно-епідеміологічної служби (додаток 6) та територіальним органом з нагляду за охороною праці. Один примірник списку залишається на підприємстві (у посадової особи, відповідальної за організацію ПФЕ), другий - надсилається до ЛПЗ, третій - до закладу державної санітарно-епідеміологічної служби, четвертий - до територіального органу з нагляду за охороною праці, п’ятий – до Суб’єкту Системи експертизи.

Консультативна допомога щодо складання переліку робіт (підвищеної небезпеки та тих, що потребують професійного добору) за професіями та Списку працівників, які підлягають ПФЕ, здійснюється Галузевими центрами, Міжгалузевими центрами та Центром експертизи ДП ГНМЦ.

2.4. Під час прийняття на роботу та в разі переведення на іншу роботу підвищеної небезпеки, або таку, що потребує професійного добору, роботодавець повинен видати направлення на ПФЕ працівника за формою, зазначеною у додатку 7.

2.5.  ПФЕ фізичної особи може також здійснюватися за її зверненням до суб’єкту Системи експертизи.

2.6. Всі особи, які прибули до Суб’єкту Системи експертизи для проходження ПФЕ, інформуються щодо мети і процедури обстеження, можливих результатів дослідження, реєструються в "Журналі реєстрації працівників, направлених на психофізіологічну експертизу", письмово засвідчують згоду на проведення обстеження у згаданому "Журналі…" та проходять ПФЕ. Форму журналу наведено у додатку 8.

2.7. Міжгалузеві, Галузеві центри, Галузеві та Регіональні відділи видають Висновки ПФЕ встановленого зразка на бланках суворого обліку, засвідчують підписом і особистою печаткою лікаря-психофізіолога та підписом керівника Центру (Галузевого, Регіонального відділу) і печаткою установи (додаток 2).

2.7.1. Відповідальність за дотримання процедури обстеження та якість Висновку ПФЕ покладається на лікаря-психофізіолога та керівника Галузевого, Міжгалузевого центру, Галузевого або Регіонального відділу.


2.7.2. Один раз на місяць Міжгалузеві, Галузеві центри, Галузеві та Регіональні відділи надають в електронному вигляді інформацію про персоніфіковані результати ПФЕ (протоколи ПФЕ та Висновки ПФЕ) в Центр експертизи ДП ГНМЦ з метою включення цих даних до єдиного Реєстру ПФЕ.

2.7.3 Протягом першого року після початку функціонування Регіональні відділи видають Висновки ПФЕ лише під контролем Центру експертизи ДП ГНМЦ у наступному порядку:

Регіональні відділи надають результати психофізіологічного обстеження працівників (протоколи ПФЕ та проекти Висновків ПФЕ) до Центру експертизи ДП ГНМЦ, який аналізує ці результати на відповідність професійним вимогам і психофізіологічним критеріям та не пізніше ніж через 10 днів відправляє погоджені проекти Висновків ПФЕ на кожного обстеженого працівника до Регіональних відділів. На підставі отриманих від Центру експертизи ДП ГНМЦ погоджених проектів Регіональні відділи видають Висновки ПФЕ.

У разі відсутності протягом першого року роботи порушень порядку проведення ПФЕ Регіональні відділи в подальшому самостійно формують та видають Висновки ПФЕ.

2.8. За результатами ПФЕ оформляються Висновок ПФЕ (додаток 2) і Протокол психофізіологічного обстеження працівника (додаток 9).

2.8.1. Висновок ПФЕ видається:

– особі, яка пройшла обстеження – оригінал та 1 копія для надання у комісію з проведення медичних оглядів ЛПЗ;

– суб'єкту господарювання, який направив особу на ПФЕ - 1 копія.

Копія Висновку ПФЕ також зберігається у Міжгалузевому, Галузевому центрі, Галузевому або Регіональному відділі.

2.8.2. Копія Протоколу психофізіологічного обстеження разом з Висновком ПФЕ видається працівнику для надання у комісію з проведення медичних оглядів ЛПЗ.

2.9. Бланки Висновку ПФЕ є документами суворої звітності, що вимагає:

виготовлення їх друкарським способом, з нумерацією відповідно до Правил виготовлення бланків, цінних паперів і документів суворого обліку, затверджених наказами Міністерства фінансів України від 25.11.93 № 98 Служби безпеки України від 15.11.93 № 118, Міністерства внутрішніх справ України від 24.11.93 № 740, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 14.01.94 за N 8/217;

обліку їх одержання, зберігання та використання як бланків суворої звітності;

пронумерування, прошнурування та скріплення "Журналу реєстрації виданих (отриманих) бланків Висновків ПФЕ" (додаток 10), засвідчених підписом керівника суб’єкту Системи експертизи та печаткою суб’єкту Системи експертизи;

знищення пошкоджених бланків довідок комісією, створеною керівником суб’єкту Системи експертизи, та оформлення відповідним актом;

контролю за оформленням бланків довідок та їх використанням.

Визначення обсягів виготовлення бланків Висновків ПФЕ та організація забезпечення ними суб’єктів Системи експертизи покладається на Центр експертизи ДП ГНМЦ.

Бланки суворого обліку Міжгалузеві, Галузеві центри, Галузеві та Регіональні відділи отримують на договірних засадах у ДП ГНМЦ.

2.10. Усі суб'єкти Системи експертизи дотримуються біоетичних норм і забезпечують конфіденційність інформації особистого характеру, отриманої в період проведення психофізіологічної експертизи.

2.11. У разі запиту від спеціально уповноважених центральних органів виконавчої влади з нагляду за охороною праці та охорони здоров’я, робочих органів виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, закладів МОЗ України суб'єкти Системи експертизи надають наявну інформацію щодо результатів проходження працівниками відповідного підприємства, організації, установи психофізіологічної експертизи.

2.12. Суб'єкти Системи експертизи ведуть облікову документацію. Терміни зберігання документації:

"Журнал реєстрації працівників, направлених на психофізіологічну експертизу" – 15 років;

"Журнал реєстрації виданих (отриманих) бланків Висновків ПФЕ" – 15 років;

Копія Висновку ПФЕ – 15 років;

Протокол психофізіологічного обстеження працівника – 15 років.

^ 3. ВИМОГИ ДО СТВОРЕННЯ, МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНОГО ОСНАЩЕННЯ І КАДРОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОВЕДЕННЯ ПСИХОФІЗІОЛОГІЧНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ

3.1. ПФЕ проводиться суб'єктами системи експертизи, визначеними у пункті 1.3. цього Порядку, і які відповідають вимогам даного Порядку.

Перелік суб’єктів системи психофізіологічної експертизи щорічно затверджується Головним державним санітарним лікарем України за поданням Комісії, створеної Центром експертизи ДП ГНМЦ та Комітетом з питань гігієнічного регламентування МОЗ України.

3.2. Для проведення ПФЕ суб’єктами Системи експертизи обов'язковим є дотримання наступних умов:

3.2.1. Наявність ліцензії МОЗ України на право здійснення медичної практики в галузі психофізіології.

3.2.2. Наявність позитивного висновку Комісії, за результатами контрольної перевірки (у вигляді відповідного Акту) згідно пункту 1.15.

3.2.3. Наявність не менше 2-ох окремих приміщень:

приміщення для проведення психофізіологічного обстеження з обладнаними робочими місцями з дотриманням вимог санітарних норм (Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин ДСанПІН 3.3.2.007-98);

кабінету лікаря-психофізіолога для проведення індивідуальних співбесід з особами, які обстежуються.

3.2.4. Обладнання робочих місць комп'ютерами з встановленим Програмним тестовим комплексом для психофізіологічного обстеження за окремими видами робіт.

3.2.5.  Підключення базового комп'ютеру до мережі Інтернет.

3.2.6. Умови 3.1.3, 3.1.4 повинні бути дотримані при проведенні виїзних обстежень.

3.3. У штаті суб’єкта Системи експертизи має бути не менше одного лікаря, який має спеціалізацію з психофізіології, пройшов підготовку з проведення психофізіологічної експертизи та володіє методиками проведення ПФЕ.

3.4. Лікарі, які проводять психофізіологічну експертизу, повинні мати освіту за однією з базових спеціальностей: "лікувальна справа", "педіатрія", "медико-профілактична справа", "медична психологія" та сертифікат лікаря-спеціаліста за фахом "психофізіологія".

3.5. Фахівці з проведення психофізіологічної експертизи повинні пройти відповідну підготовку в ДП ГНМЦ (або в Міжгалузевих Центрах - при використанні сертифікованого Програмного тестового комплексу для ПФЕ, розробленого даним Міжгалузевим Центром) з використання Програмного тестового комплексу для ПФЕ.

За результатами проведеного навчання і перевірки знань фахівцям з проведення психофізіологічної експертизи видається посвідчення. Форму посвідчення наведено у додатку 11.


^ Директор Департаменту державного Директор Депертаменту

санітарно-епідеміологічного нагляду

МОЗ України

А.М.Пономаренко


Додаток 1

до пункту 1.3 Порядку організації та проведення психофізіологічної експертизи працівників для виконання робіт підвищеної небезпеки та тих, що потребують професійного добору


ПЕРЕЛІК

^ Міжгалузевих науково-методичних центрів психофізіологічної експертизи при наукових установах гігієнічного профілю МОЗ та АМН України (Міжгалузеві центри)



№

Назва Міжгалузевого центру

Галузь промисловості

Адміністративна територія

1.

ДУ “Інститут медицини праці АМН України”

Сільське господарство, лісове господарство, промисловість будівельних матеріалів,

Електроенергетика, скляна і фанфаро-фаянсова, целюлозно-паперова промисловість, поліграфічна промисловість, легка промисловість, харчова промисловість, мікробіологічна промисловість, торгівля і громадське харчування, побутове обслуговування населення, зв'язок

Об'єкти Міністерства оборони, Міністерства внутрішніх справ, Державного митного комітету, Служби безпеки, Державної прикордонної служби.

Вінницька
Житомирська
Закарпатська
Івано-Франківська
Київська
Рівненська
Тернопільська
Хмельницька
Черкаська
Чернігівська
Чернівецька

2.

ДП “Донецький НДІ медико-екологічних проблем Донбасу та вугільної промисловості” МОЗ України

Вугільна промисловість,

гірничошахтне і гірничорудне машинобудування,

коксохімічне виробництво

Волинська
Донецька
Львівська
Луганська

3.

ДП“Український НДІ промислової медицини” МОЗ України

Чорна металургія,

Кольорова металургія,

Промисловість дорогоцінних металів ,

Атомна промисловість,

Металургійне машинобудування,

Геологія та розвідка надр

Дніпропетровська
Запорізька Кіровоградська

4.

Харківський медичний університет (інститут гігієни праці та профзахворювань) МОЗУкраїни

Машинобудування і металообробка,

Хімічна промисловість.

Нафтохімічна , нафтодобувна і нафтопереробна промисловість, деревообробна, лісохімічна, торф'яна промисловості, медична промисловість

Кримська
Полтавська
Сумська
Харківська



5.

ДП“Український НДІ медицини транспорту” МОЗ України

, Водний, залізничний, авіаційний, автомобільний транспорт,

Суднобудівництво, судноремонт, рибна промисловість, об'єкти МНС

Миколаївська Одеська, Херсонська



Примітка:

Перелік Міжгалузевих центрів може змінюватись та доповнюватись за поданням комісії Комітету з питань гігієнічного регламентування МОЗ України на затвердження Головному державному санітарному лікарю України.


^ Директор Департаменту державного Директор Депертаменту

санітарно-епідеміологічного нагляду

МОЗ України

А.М.Пономаренко


Додаток 2

до пункту 1.3 Порядку організації та проведення психофізіологічної експертизи працівників для виконання робіт підвищеної небезпеки та тих, що потребують професійного добору


__________________________________

(назва суб'єкту Системи психофізіологічної експертизи)


Висновок

психофізіологічної експертизи працівника про відповідність професійним вимогам до виконання робіт підвищеної небезпеки та тих, що потребують професійного добору

№ _____ від __________________

(дата проведення експертизи)


(прізвище, ім'я, по батькові)


Дата народження:__________ Ідентифікаційний код: _____________


Код ЄДРПОУ _____________та місце роботи _______________________

(назва підприємства)

професія за ДК 003:2005:____________________________________


Вид робіт:_________________________________________________


Висновок: _________________________________________________________


__________________________________________________________________


^ Висновок видано на підставі психофізіологічного обстеження, проведеного

__________________________________________________________________

(назва суб'єкту Системи психофізіологічної експертизи)


Протокол від _____ 200__ року № ______


Висновок дійсний до: ____________________________________


Лікар-психофізіолог ____________________________________ (підпис і печатка лікаря)


Керівник суб'єкту Системи психофізіологічної експертизи ____________________________________

(підпис і печатка установи)


^ Директор Департаменту державного Директор Депертаменту

санітарно-епідеміологічного нагляду

МОЗ України

А.М.Пономаренко


Додаток 3

до пункту 1.5 Порядку організації та проведення психофізіологічної експертизи працівників для виконання робіт підвищеної небезпеки та тих, що потребують професійного добору


^ ОРІЄНТОВНИЙ ПЕРЕЛІК

робіт підвищеної небезпеки, та тих, що потребують професійного добору, для проведення психофізіологічної експертизи працівників


№

п/п

Вид робіт згідно додатку 4

Назви робіт



1

Геолого-маркшейдерські роботи



1

Контроль за станом рудникової атмосфери



1

Підземна геологорозвідка



1

Підземні роботи на шахтах та рудниках



1

Підземні та відкриті гірничі роботи при будівництві, реконструкції і ремонті метрополітенів, підземних споруд спеціального призначення



1

Сейсморозвідка



2

Земляні роботи, що виконуються в зоні розташування підземних комунікацій, під водою та на глибині більше 2 метрів



2

Малярні роботи у відсіках та резервуарах морських та річкових суден, а також очистка та фарбування суден у доках, на причалах, заводських ангарах



2

Монтаж і демонтаж головних та допоміжних механізмів в машинному відділенні морських та річкових суден



2

Проведення робіт в силосах, призначених для різної сільськогосподарської продукції, в вагонах зерновозах



2

Продавлювання тунельних конструкцій під будинками, спорудами, магістралями і водоймищами



2

Роботи в колодязях, шурфах, траншеях, котлованах, бункерах, камерах і колекторах



2

Роботи по обслуговуванню і ремонту аспіраційних та пневмотранспорт них систем на підприємствах по зберіганню і переробці зерна



2

Роботи у замкнених просторах (ємностях, боксах, трубопроводах, котлах, топках)



3

Водолазні роботи



4

Монтаж та демонтаж будинків, споруд, а також відновлення та зміцнення їх аварійних частин



4

Монтаж, наладка, технічне обслуговування, експлуатація, ремонт і демонтаж вантажопідіймальних машин і механізмів, ліфтів, конвеєрів, підвісного канатного гідравлічного транспорту, електроустановок та ліній електропередач



4

Обстеження димарів, вентиляційних каналів і дахів при капітальному ремонті будинків та споруд



4

Робота на конструкціях мостових, баштових та козлових кранів



4

Роботи верхолазні та на висоті



4

Роботи з підйомних і підвісних колисок і рихтувань на висоті



4

Роботи на повітряних лініях зв'язку, які перетинають лінії електропередач, контактні проводи



4

Роботи по ремонту, фарбуванню, очистці від снігу та пилу дахів будівель при відсутності огорож



4

Скелелазні роботи



4

Утворення і експлуатація відвалів гірничих порід



5

Виконання оперативних переключень, налагоджуваних, монтажних робіт у діючих електроустановках



5

Електрозварювальні, газополум'яні, наплавочні і паяльні роботи. Контроль за зварювальними з'єднаннями



5

Роботи на кабельних лініях і діючих електроустановках



6

Виготовлення, випробування, транспортування, зберігання та використання промислових вибухових матеріалів та їх знешкодження



6

Виконання газонебезпечних робіт



6

Роботи з надзвичайно займистими, легкозаймистими, займистими та вибухонебезпечними речовинами



6

Роботи із застосуванням піротехнічного інструменту



6

Роботи, пов'язані з обслуговуванням, експлуатацією та ремонтом компресорних та холодильних установок, працюючих на вибухонебезпечних та токсичних газах



6

Роботи, пов'язані з підготовкою залізничних цистерн, контейнерів, балонів та інших ємностей до зливу-наливу вибухонебезпечних, токсичних та займистих рідин



6

Роботи, пов'язані з технічним обслуговуванням вибухонебезпечних виробництв, цехів, дільниць, об'єктів



6

Транспортування балонів, контейнерів, ємностей із стисненими, зрідженими, отруйними, вибухонебезпечними та інертними газами, їх заповнення та ремонт



7

Охорона об'єктів державної, колективної і приватної власності із застосуванням вогнепальної зброї



7

Охорона водних живих ресурсів



8

Аварійно-рятувальні роботи, гасіння пожеж, боротьба з повінню. Виїзд особового складу підрозділів пожежної охорони по тривозі



8

Виконання робіт на пожежах по знеструмленню електричних мереж, перекриттю заслінок на нафтогазопроводах, в резервуарних парках автобаз



8

Гасіння пожеж в трюмах морських та річкових суден



8

Робота особового складу пожежних підрозділів на колінчатих підіймачах та на автомеханічних драбинах



8

Робота у випробувальних пожежних лабораторіях, на пожежних полігонах, на смугах психологічної підготовки пожежних та в теплодимокамерах



8

Роботи по ліквідації лісових пожеж



9

Буксирувальні роботи всіх видів на морському та річковому транспорті



9

Роботи по транспортуванню речовин, які відносяться до I та II класу небезпеки



9

Транспортування негабаритних та важких вантажів на під'їзних коліях будівельних майданчиків



9

Управління водним транспортом



9

Управління залізничним транспортом



9

Управління підземним транспортом



9

Управління повітряним транспортом (пілоти, борт інженери, борт механіки)



9

Управління тракторами і самохідним технологічним устаткуванням



9

Управління транспортними засобами для перевезення вантажів, дозволена максимальна вага яких перевищує 3500 кг.



9

Управління транспортними засобами, що призначені для перевезення пасажирів і мають більше восьми сидячих місць.



10

Диспетчерські та операторські роботи по управлінню рухом транспортних засобів



10

Робота з хижими звірами



10

Робота циркових артистів, каскадерів кіностудій



10

Роботи на метрополітені в службі руху, рухомого складу, колії, топ ливних споруд, сигналізації та зв'язку



11

Обслуг