Реферат: Типова навчальна програма нормативної дисципліни «цивільний захист» для вищих навчальних закладів для всіх спеціальностей за освітньо-кваліфікаційними рівнями «спеціаліст», «магістр»

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ


ПОГОДЖЕНО

Перший заступник Міністра надзвичайних ситуацій України


Болотських М.В.


25.03.2011




ЗАТВЕРДЖЕНО

Заступник Міністра освіти і науки, молоді та спорту України


Жебровський Б.М.


31.03.2011
























^ ТИПОВА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА

НОРМАТИВНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

«ЦИВІЛЬНИЙ ЗАХИСТ»

ДЛЯ ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ


для всіх спеціальностей за освітньо-кваліфікаційними рівнями

«спеціаліст», «магістр»


Київ 2011


І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ


1.1. Типова навчальна програма визначає зміст і обсяг навчання, форми контролю знань студентів вищих навчальних закладів для всіх напрямів підготовки освітньо-кваліфікаційних рівнів «спеціаліст», «магістр» з нормативної дисципліни «Цивільний захист».

Навчальна дисципліна «Цивільний захист» є нормативною дисципліною, що включається в навчальні плани як самостійна дисципліна обов’язкового вибору. Вона зберігає свою самостійність за будь-якої організаційної структури вищого навчального закладу.

Обсяг навчального часу для вивчення дисципліни «Цивільний захист» визначений державними вимогами (спільний наказ Міністерства освіти і науки України, Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи та Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 21.10.2010 року, № 969/922/216 «Про організацію та вдосконалення навчання з питань охорони праці, безпеки життєдіяльності та цивільного захисту у вищих навчальних закладах України») і не повинен бути меншим 36 академічних годин (1,0 кредит EСTS). У процесі опанування навчальним матеріалом студенти виконують розрахунково-графічну роботу з питань моделювання сценаріїв виникнення і розвитку надзвичайних ситуацій (НС), прогнозування наслідків їхнього впливу на адміністративні територіальні одиниці (АТО), об’єкти господарювання (ОГ) та населення, що мешкає поблизу, відповідно до профілю підготовки ВНЗ. Форма підсумкового контролю знань – диференційований залік.

1.2^ . Метою вивчення дисципліни є формування у студентів здатності творчо мислити, вирішувати складні проблеми інноваційного характеру й приймати продуктивні рішення у сфері цивільного захисту (ЦЗ), з урахуванням особливостей майбутньої професійної діяльності випускників, а також досягнень науково-технічного прогресу.

^ Завдання вивчення дисципліни передбачає засвоєння студентами новітніх теорій, методів і технологій з прогнозування НС, побудови моделей їхнього розвитку, визначення рівня ризику та обґрунтування комплексу заходів, спрямованих на відвернення НС, захисту персоналу, населення, матеріальних та культурних цінностей в умовах НС, локалізації та ліквідації їхніх наслідків.

Освоївши програму навчальної дисципліни "Цивільний захист" спеціалісти (магістри) у відповідних напрямах підготовки, повинні бути здатними вирішувати професійні завдання з урахуванням вимог ЦЗ та володіти наступними головними професійними компетенціями для забезпечення реалізації вказаних завдань.

Загальнокультурні компетенції охоплюють:

вміння визначити коло своїх обов’язків за напрямом професійної діяльності з урахуванням завдань з ЦЗ;

знання методів та інструментарію моніторингу НС, побудови моделей (сценаріїв) їх розвитку та оцінки їх соціально-економічних наслідків;

здатність приймати рішення з питань ЦЗ в межах своїх повноважень.

Професійні компетенції за видом діяльності охоплюють:

проведення ідентифікації, дослідження умов виникнення і розвитку НС та забезпечення скоординованих дій щодо їх попередження на ОГ відповідно до своїх професійних обов’язків;

обрання і застосовування методик з прогнозування та оцінки обстановки в зоні НС, розрахунку параметрів уражальних чинників джерел НС, що контролюються і використовуються для прогнозування, визначення складу сил, засобів і ресурсів для подолання наслідків НС;

розуміння, розробка і впровадження превентивних та оперативних (аварійних) заходів цивільного захисту;

інтерпретування новітніх досягнень в теорії та практиці управління безпекою у НС.

забезпечення якісного навчання працівників ОГ з питань ЦЗ, надання допомоги та консультацій працівникам організації (підрозділу) з практичних питань захисту у НС;

оцінювання стану готовності підрозділу до роботи в умовах загрози і виникнення НС за встановленими критеріями та показниками;

1.3. Програма навчальної дисципліни «Цивільний захист» складається із двох розділів - «Загальна підготовка» і «Профільна підготовка».


^ 2. РОЗПОДІЛ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ ЗА РОЗДІЛАМИ
ТА ВИДАМИ ЗАНЯТЬ

Рекомендований розподіл навчального часу на вивчення дисципліни за видами занять для різних форм навчання наведений в таблиці 1.

Таблиця 1. Рекомендований розподілу навчального часу

Освітньо-кваліфікаційний рівень

Спеціаліст

Магістр

Форма навчання

Денна

Заочна

Денна

Заочна

Семестр

9-10

9-10

9-10

9-10

Кількість годин, всього

36

36

36

36

Лекції, годин

6

4

6

4

Лабораторні (практичні, семінарські) заняття, годин

12

2

12

2

Розрахунково-графічна робота (РГР).

Контрольна робота (КРС) самостійна, семестр

9-10




9-10







9-10




9-10

Індивідуальна та самос­тійна робота студентів (ІРС та СРС), годин

18

24

18

24

Модульна контрольна робота (МКР), семестр

9-10




9-10




Підсумковий контроль

диферен-ційований залік

диферен-ційований залік

диферен-ційований залік

диферен-ційований залік

Керівництву вищих навчальних закладів надається право уточнювати зміст, форми, методи проведення занять, послідовність вивчення окремих тем, а також зміни погодинного навантаження тем у відповідності до спеціалізації студентів, без скорочення загального та аудиторного часу передбаченого даною програмою.

^ 3. ЗМІСТ КУРСУ


Розрахунок навчального часу за темами й видами занять, год.


№ п/п

Найменування теми

Кількість навчальних годин

^ Разом, год.

Лекції

Практичні заняття

Лабораторні заняття

Індивідуальні заняття з викладачем

Самостійнаробота

1

2

3

4

5

6

7

3.1.

Розділ 1 «Загальна підготовка»
















3.1.1

Моніторинг та сценарний аналіз виникнення і розвитку НС




2

2







3.1.2.

Планування з питань цивільного захисту




2




2




3.1.3.

Методи розрахунку зон ураження від техногенних вибухів і пожеж та противибуховий і протипожежний захист ОГ







4

2

2

3.1.4.

Прогнозування обстановки та планування заходів захисту в зонах радіоактивного, хімічного і біологічного зараження







2

2

2

3.1.5.

Оцінка інженерної обстановки та соціально-економічних наслідків НС







2

4




3.2.

Розділ 2 «Профільна підготовка»
















3.2.1.

Забезпечення заходів і дій в межах єдиної системи цивільного захисту.




2




2




3.2.2.

Спеціальна функція у сфері цивільного захисту







2




2




Разом

36

6

12

12

6


^ 3.2. Загальна підготовка

Тема 3.1.1. Моніторинг небезпек, що можуть спричинити НС.

Зміст теми. НС, причини виникнення та складові системи їх моніторингу. Галузевий моніторинг за станом безпеки у відповідній сфері відповідальності центральних органів виконавчої влади. Найменування та визначення основних показників джерел природних НС та номенклатура, позначення, розмірність і порядок визначення параметрів уражальних чинників джерел техногенних НС, які контролюються і підлягають прогнозуванню.

Територіальний моніторинг за об’єктами, ресурсами, процесами і системами захисту та ліквідації НС, стану впровадження превентивних заходів щодо зменшення їхніх масштабів. Мережа спостереження і лабораторного контролю. Урядова інформаційно-аналітична система з НС, збирання, оброблення, передавання та збереження моніторингової інформації.

Методичні положення ідентифікації та паспортизації об’єктів господарювання щодо визначення потенційної небезпеки. Визначення та аналіз небезпек, пов’язаних з порушенням умов безпечної експлуатації ОГ. Виявлення небезпечних речовин та критичних умов їх прояву.

Методи розв’язання типових завдань щодо ідентифікації потенційно-небезпечних об’єктів (ПНО).

Основні етапи аналізу НС та прогнозування їхніх наслідків. Опис явищ, що прогнозуються, перелік вихідних даних. Способи виявлення потенційно-небезпечних зон з імовірними джерелами НС. Зонування територій за ступенем небезпеки.

Тема 3.1.2. Планування заходів з питань цивільного захисту

Зміст теми. Структурно-функціональна модель протидії НС (попереджувальна, компенсаційна, комплексна тощо). Загальні принципи превентивного та оперативного (аварійного) планування заходів щодо зниження ризиків і зменшення масштабів НС. Вимоги до складу, змісту та форми плануючої документації.

Методика розроблення планів з попередження НС. Комплекс організаційних та інженерно-технічних заходів щодо запобігання та мінімізації наслідків НС природного характеру.

Особливості планування дій персоналу щодо локалізації і ліквідації аварійних ситуацій і аварій на ПНО та пом'якшення їхніх наслідків. Вимоги до складання та змісту аналітичної і оперативної частини плану локалізації і ліквідації аварійних ситуацій.

Методика планування заходів із фізичного, функціонального, та комбінованого захисту персоналу, а також ліквідації наслідків НС, на основі прогнозу варіантів (сценаріїв) розвитку обстановки, аналізу власних та ресурсів третіх сторін щодо реагування на НС та ліквідації їхніх наслідків з урахуванням режиму функціонування системи.

Нормативно-методичні документи із створення і управління діяльністю спеціалізованих служб та (або) функціональних підсистем Єдиної державної системи цивільного захисту в залежності від профільного напряму ВНЗ.

Плануючі документи з теоретичного і практичного навчання персоналу ОГ до дій у НС, організація і проведення спеціальних об’єктових навчань, тренувань з відпрацювання заходів за планами реагування на НС, локалізації та ліквідації аварій.


Тема 3.1.3. Методи розрахунку зон ураження від техногенних вибухів і пожеж та противибуховий і протипожежний захист ОГ.


Зміст теми. Класифікація вибухо-, пожежонебезпечних зон. Характеристика ступенів руйнування. Методи розрахунку характеристик зон ураження (радіусів зон руйнувань) при вибухах конденсованих речовин, газоповітряних, паливно-повітряних сумішей у відкритому та замкнутому просторі. Оцінка стійкості роботи ОГ внаслідок вибуху газоповітряної суміші.

Визначення категорій приміщень, будинків і споруд за вибухопожежною та пожежною небезпекою. Визначення ступеню їхньої вогнестійкості. Оцінка масштабу і характеру (виду) пожежі, прогнозування її розвитку, швидкості та напрямку поширення , площі зон задимлення і часу зберігання диму. Противибуховий та протипожежний захист ОГ, основні заходи захисту від техногенних вибухів та пожеж. Засоби усунення пожеж: стаціонарні, ручні та пересувні. Вимоги пожежної безпеки до шляхів евакуації. Планування дій персоналу підприємств та організацій при пожежах. Методика розрахунку необхідного часу на евакуацію людей із приміщень різного призначення, у яких виникає пожежа

Розв’язування типових завдань з противибухового та протипожежного захисту:

оцінки інженерної та пожежної обстановки в зонах ураження, що створюються під час техногенних вибухів;

протипожежний захист будівель і споруд та заходи і способи його досягнення;

загальні розрахунки пожежної небезпеки приміщень та їхнього захисту за допомогою автоматичних пристроїв пожежогасіння.

Тема 3.1.4. Прогнозування обстановки та планування заходів захисту в зонах радіоактивного, хімічного і біологічного зараження

Зміст теми. Характеристики зон радіоактивного, хімічного та біологічного зараження. Визначення параметрів зон забруднення радіоактивними (РР) та небезпечними хімічними речовинами (НХР) під час аварійного прогнозування можливої обстановки за відповідними таблицями (класу стійкості атмосфери, напряму розповсюдження хмари, потужності рівня радіації, доз опромінення людей, приведеної величини часу початку і тривалості опромінення, довжини та ширини зон забруднення (для РР) та площі зони, глибини, часу підходу хмари забрудненого повітря до ОГ (для НХР), тривалості дії ураження РР, НХР. Розрахунок масштабів хімічного забруднення при довгостроковому прогнозуванні за еквівалентними значеннями небезпечно хімічних речовин в первинній і вторинній хмарі. Методика розрахунку зон проведення загальної та часткової негайної евакуації на ранній фазі розвитку радіаційної аварії;

Порядок нанесення зон радіоактивного та хімічного забруднення на картографічну схему (план, карту).

Розв’язування типових завдань з оцінки радіаційної та хімічної обстановки.

Превентивні заходи щодо зниження масштабів радіаційного та хімічного впливу на ОГ та АТО. Визначення комплексу заходів захисту персоналу і матеріальних цінностей ОГ та АТО у разі виникнення аварії на радіаційно чи хімічно небезпечному об’єкті. Протирадіаційний захист (термінові, невідкладні, довгострокові контрзаходи) в умовах радіаційної аварії, критерії для прийняття рішення щодо їхнього запровадження. Типові режими радіаційного захисту і функціонування ОГ в умовах радіоактивного забруднення місцевості.

Планування заходів із запобігання поширенню інфекційних захворювань з первинного осередку.

Розрахунок сил і засобів з:

укриття виробничого персоналу в захисних спорудах, визначення коефіцієнту їхнього захисту від дії проникної радіації:

організації спостережень та дозиметричного контролю;

проведення робіт з дезактивації ОГ та АТО;

організації санітарного обслуговування людей та знезаражування одягу і техніки:

обмеження зони хімічного забруднення створенням рідинних завіс;

розведення розливу водою;

локалізації розливу твердими сипучими матеріалами.


Тема 3.1.5. Оцінка інженерної обстановки та соціально-економічних наслідків НС.


Зміст теми. Характеристика зон небезпечних геологічних процесів і явищ. Визначення показників, що характеризують ушкодження будівель, споруд та обсяги завалів у зонах НС, спричинених природними чинниками фізичного походження. Інженерна підготовка зсувних та зсувонебезпечних територій.

Характеристика зон затоплень, які виникають під час руйнування підпірних споруд (греблі) водосховищ. Визначення параметрів, характеру руху хвилі прориву при повному руйнуванні підпірних споруд водосховища. Розрахунок хвилі прориву при частковому руйнуванні греблі. Порядок нанесення на карту ділянки затоплення місцевості.

Розв’язання типових завдань з оцінки обстановки при затопленнях.

Заходи з мінімізації небезпечних наслідків, які запроваджуються завчасно та у разі загрози затоплення. Заходи щодо захисту населення при катастрофічних затопленнях.

Розрахунок сил і засобів при затопленні (підтопленні) населених пунктів.

Порядок розрахунку збитків за типами НС. Розрахунок загального обсягу збитків. Методика оцінки збитків від наслідків НС за основними його видами.

Відповідно до профілю підготовки ВНЗ розрахунок збитків від:

втрати життя та здоров’я населення;

руйнування та пошкодження основних фондів виробничого призначення;

вилучення або порушення сільськогосподарських угідь;

втрат тваринництва;

втрати деревини та інших лісових ресурсів;

рибного господарства;

знищення або погіршення якості рекреаційних зон;

забруднення атмосферного повітря;

забруднення поверхневих і підземних вод та джерел, внутрішніх морських вод і територіального моря.


^ 3.2. Профільна підготовка

А. Технічний профіль

Тема 3.2.1. Забезпечення заходів і дій в межах єдиної системи цивільного захисту.

Зміст теми. Забезпечення техногенної безпеки на підприємствах, в установах та організаціях, як складової частини цивільного захисту.

Шляхи і способи підвищення стійкості роботи промислових об'єктів. Забезпечення надійного захисту та життєзабезпечення виробничого персоналу. Захист та раціональне розміщення основних виробничих фондів, зонування території об’єкту. Захист технологічного обладнання, удосконалення господарсько-виробничих зв’язків, робота за спрощеною технологією, використання місцевих ресурсів. Підвищення стійкості виробничих будівель і споруд, комунально-енергетичних і технологічних мереж. Підвищення протипожежної стійкості. Обмеження ураження від вторинних факторів при аваріях. Підготовка до відновлення виробництва. Резервування матеріальних та фінансових ресурсів.

Організація і проведення досліджень з оцінки стійкості об'єкта в НС (межа стійкості, найбільш уразливі його елементи, характер і ступень руйнувань і ушкоджень, можливі збитки, межа доцільного підвищення стійкості).

Додатково відповідно до спеціальностей:

а) вимоги відомчих нормативів до проектування інженерно-технічних заходів цивільного захисту на об’єктах гірничодобувної промисловості. Заходи для підвищення стійкості систем енергопостачання і повітропостачання. Зміцнення сейсмостійкості споруд і гірничих виробок. Заходи, що запобігають затопленню. Спеціальні відомчі формування. Характеристика пожеж на шахтних дворах і в гірничих виробках. Засоби, прийоми й способи боротьби з підземними пожежами, затопленням і загазованістю на об'єктах гірничодобувної промисловості.

б) вимоги відомчих нормативів до проектування інженерно-технічних заходів цивільного захисту на об’єктах нафтогазової промисловості. Будівництво кільцевих та з'єднувальних трубопроводів, обвалувань, дамб, пасток. Спеціальні відомчі формування. Характеристика пожеж на нафтогазових фонтанах і нафтосховищах. Основні засоби і тактика гасіння пожеж на нафтогазових промислах і в районах розвідки нафти та газу. Особливості гасіння пожеж на морських нафтопромислах.

в) вимоги відомчих нормативів до проектування інженерно-технічних заходів цивільного захисту на об'єктах енергетики. Заходи щодо підвищення стійкості систем енергопостачання та використання ядерної енергії. Допустимі режими роботи електростанцій, мереж і енергосистем. Запобігання пошкодженням у теплових і електричних частинах електростанцій, на підстанціях і лініях електропередач. Спеціальні відомчі формування. Проведення першочергових відбудовчих робіт на електростанціях (підстанціях і лініях електропередач) в зоні НС. Організація системи аварійного реагування при радіаційних аваріях на АЕС.

г) вимоги, які ставляться інженерно-технічними нормами до ліній і споруд зв'язку щодо їхнього будівництва, розвитку і реконструкції. Заходи, які підвищують стійкість роботи об'єктів зв'язку: заглиблення, кільцювання ліній, побудова обхідних каналів, дублювання одних засобів зв'язку іншими. Служба оповіщення і зв'язку цивільного захисту. Побудова систем централізованого оповіщення. Принципи побудови локальних систем оповіщення. Організація зв'язку під час виконання рятувальних та інших невідкладних робіт.

Тема 3.2.2. Спеціальна функція у сфері цивільного захисту.

Зміст теми. Забезпечення діяльності ОГ, у власності якого перебуває об’єкт підвищеної небезпеки Критерії ідентифікації ОГ, що підлягають декларуванню безпеки. Визначення об’єктів підвищеної небезпеки (ОПН) 1 або 2 класу за масою небезпечних речовин та за відстанню. Порядок декларування безпеки ОПН. Методики визначення ризиків та їх прийнятних рівнів для декларування безпеки ОПН. Ліцензування діяльності об’єкту підвищеної небезпеки. Страхування відповідальності за завдану шкоду внаслідок експлуатації небезпечного об’єкту. Порядок створення і використання матеріальних резервів для запобігання і ліквідації НС. Організація роботи щодо проведення нагляду та здійснення контролю за обстановкою на ПНО, що входять до складу галузі, включаючи прилеглу до них територію.

Розв’язання типових завдань з ідентифікації та декларування безпеки об’єктів підвищеної небезпеки.

Б. Профіль аграрної та харчової промисловості.

Тема 3.2.1. Забезпечення заходів і дій в межах єдиної системи цивільного захисту.

Зміст теми. Основні фактори, які впливають на стійку діяльність у НС агропромислових підприємств, підприємств харчової промисловості та лісового господарства та основні положення галузевих вимог щодо її підвищення. Створення резервів посівного матеріалу, добрив, паливно-мастильних матеріалів тощо. Розробка та реалізація заходів по захисту посівів, насаджень, сільськогосподарських тварин, споруд та будівель, техніки. Захист і охорона джерел води (водозбірних шпарин, шахтних колодязів, джерел). Особливості організації протипожежного захисту в агропромисловому комплексі в лісовому господарстві та на підприємствах харчової промисловості.

Додатково відповідно до спеціальностей:

а) харчової промисловості. Використання захисної тари і матеріалів для схову, виготовлення фасованих продуктів у надійному упакуванні. Способи герметизації складських приміщень і транспортних засобів. Захист продовольчої сировини, напівфабрикатів, води і готової продукції від зараження радіоактивними, отруйними речовинами і бактеріологічними засобами при технологічному процесі і при транспортуванні. Утилізація й знищення продуктів харчування, які не піддаються знезаражуванню.

б) тваринництва. Основні заходи підтримання тваринницьких ферм в готовності до захисту тварин. Утримання тварин та птиці, зберігання кормів в умовах забруднення та зараження радіоактивними і токсичними речовинами, збудниками небезпечних хвороб в існуючих тваринницьких і пристосованих приміщеннях і спорудах. Захист тварин при пасовищному утриманні, при перегонах і перевезенні. Запобігання небезпечним захворюванням тварин. Організація і проведення евакуації тварин із районів можливого катастрофічного затоплення, при загрозі селевих потоків, із осередків ураження і зараження;

в) рослинництва. Основні заходи підвищення безпеки роботи в галузі рослинництва, які проводяться завчасно і при загрозі НС. Запобігання небезпечним захворюванням рослин. Заходи підвищення безпеки роботи галузі рослинництва в умовах забруднення та зараження радіоактивними і токсичними речовинами, збудниками небезпечних хвороб. Захист сільськогосподарських угідь, насаджень, врожаю на забрудненій радіонуклідами території після аварії на ЧАЕС;

г) лісогосподарського виробництва. Основи організації захисту лісових насаджень. Підвищення безпеки функціонування лісового господарства в умовах радіоактивного забруднення території. Розробка і реалізація заходів щодо організації технічного захисту та безпеки об’єктів лісового господарства в наслідок аварії на АЕС.

Тема 3.2.2. Спеціальна функція у сфері цивільного захисту.

Зміст теми. Оцінка впливу зовнішніх і внутрішніх чинників на рівень національної продовольчої безпеки та її місце в системі національної безпеки. Здатність держави задовольняти потреби населення продуктами харчування в необхідному обсязі, асортименті і якості, що гарантують соціально-політичну стабільність та незалежність у разі виникнення військових конфліктів, стихійних явищ, аварій, епізоотій та епіфітотій. Індикатори продовольчої безпеки України. Формування та ефективність використання державного резерву продовольства.

Організація моніторингу потенційних загроз сільськогосподарському, лісовому та харчовому виробництву з урахуванням геологічних, кліматичних, гідрологічних, біологічних факторів тощо.

Моніторинг за можливим поширенням забруднення та зараження включаючи поширення карантинних бур’янів, організація епізоотичного, фітопатологічного і токсикологічного контролю.

Особливості діяльності ветеринарної та агрохімічної служби у складі мережі спостереження та лабораторного контролю цивільного захисту та принципи використання їх підрозділів при ліквідації наслідків НС.

Організація біологічного, радіаційного та хімічного контролю сировини для виробництва продуктів харчування.

Організація виробництва незабруднених та якісних продуктів харчування та води в умовах зараження або забруднення, чи з зараженої або забрудненої сировини.

Організація і координація роботи по ліквідації епізоотій та епіфітотій.

Природоохоронні вимоги щодо використання землі, водоймищ і сировинних ресурсів. Виявлення, зберігання і утилізація застарілих, непридатних та заборонених пестицидів та агрохімікатів.

В. Будівельний профіль

Тема 3.2.1. Забезпечення заходів і дій в межах єдиної системи цивільного захисту.

Зміст теми. Забезпечення інженерного захисту територій. Розробка генеральних планів забудови населених пунктів, ведення будування міст, будинків, споруд, інженерних мереж, транспортних комунікацій; раціональне розміщення потенційно небезпечних об’єктів з урахуванням можливих проявів небезпечних і катастрофічних явищ.

Категорування міст і об’єктів. Межі зон можливих руйнувань, катастрофічного затоплення, хімічного та радіаційного забруднення. Розміщення об’єктів, які мають небезпечні хімічні речовини, вибухові речовини і матеріали, легкозаймисті та горючі речовини. Розміщення об’єктів атомної енергетики. Планування і забудова міст. Норми раціонального використання планувальної та просторової організації міста (іншого населеного пункту) щодо реалізації заходів захисту його населення. Проектування, будівництво і реконструкція систем водопостачання, газопостачання, електропостачання і електрозв’язку.

Створення нормативно-методичної бази для проектування, будівництва та експлуатації ОГ у складних інженерно-геологічних умовах, а також розроблення нових та удосконалення існуючих методів і засобів інженерного захисту територій, будівель та споруд від небезпечних техногенних та природних процесів.

Вимоги до проектування нових і реконструкції існуючих транспортних споруд та об’єктів повітряного, морського і річкового транспорту.

Вимоги до складу, змісту, порядку розроблення, погодження та затвердження розділу інженерно-технічних заходів цивільного захисту у містобудівній документації на особливий період та на мірний час.

Тема 3.2.2. Спеціальна функція у сфері цивільного захисту.

Зміст теми. Загальні положення норм проектування інженерно-технічних заходів цивільного захисту (цивільної оборони) державних будівельних норм у частині захисних споруд цивільного захисту.

Планувальні і конструктивні рішення сховищ і ПРУ, інженерно-технічне обладнання і вентиляція, опалення, каналізація і водопостачання, електропостачання, зв'язок. Матеріали й конструктивні елементи, які застосовуються при будівництві захисних споруд.

Організація будівництва. Порядок та строки будівництва сховищ, швидко зведених сховищ, протирадіаційних та найпростіших укриттів. Вибір місця, прив'язка. Забезпечення матеріалами. Правила розміщення людей і експлуатації.

Практичне заняття. Особливості розрахунків конструкції сховищ. Навантаження та їхні сполучення, динамічні навантаження від ударної хвилі, еквівалентні статичні навантаження. Матеріали та їхні розрахункові характеристики. Основні положення.

Розрахунок конструкції протирадіаційних укриттів. Визначення коефіцієнта радіаційного захисту.

Г. Транспортний профіль

Тема 3.2.1. Забезпечення заходів і дій в межах єдиної системи цивільного захисту.

Зміст теми. Здійснення функцій державного органу з перевезення небезпечних вантажів залізничним, автомобільним, повітряним, морським і річковим транспортом. Забезпечення перевезення сил і засобів, матеріальних ресурсів, необхідних для здійснення заходів реагування на НС. Управління і координація дій транспортних служб, включаючи контроль за переміщенням і використанням транспортних засобів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, що беруть участь у ліквідації НС.

Організація і проведення заходів щодо запобігання і реагування на НС на транспортних засобах і комунікаціях, включаючи терміновий ремонт і розширення магістралей, злітно-посадкових смуг, причалів, залізничних станцій тощо. Забезпечення участі сил і засобів підлеглих формувань (у межах їх тактико-технічних можливостей) у проведенні рятувальних та інших невідкладних робіт у районах впливу наслідків НС.

Комплексне використання різних видів транспорту для потреб цивільного захисту. Розрахунок і планування перевезень транспортними органами. Підготовка станцій (портів, пунктів) і транспортних засобів до масових перевезень.

Забезпечення відправлення і просування відбудовних, рятувальних, пожежних та інших сил.

Тема 3.2.2. Спеціальна функція у сфері цивільного захисту.

Зміст теми. Види розвідки її завдання й способи ведення. Пристосування об'єктів транспорту для цілей розвідки, порядок ведення розвідки в осередках ураження, спостереження, документування даних розвідки та їх передача на пункти управління.

Основні фактори, які впливають на стійку роботу об'єктів транспорту у НС та основні положення галузевих вимог щодо її підвищення. Перевезення при евакуації населення. Схема повідомлення про транспортні події (за певним видом транспорту). Забезпечення пожежної безпеки на об’єктах транспорту.

Порядок організації та проведення досліджень з оцінки стійкості об'єкта в надзвичайних ситуаціях.

Додатково відповідно до спеціальностей:

а) організація робіт з відбудови перерваного руху поїздів через зруйнований залізничний об'єкт; порядок ліквідації наслідків аварій з небезпечними вантажами; організація і підготовка перед вузлових, дільничних і проміжних станцій, влаштування вантажно-розвантажувальних місць на проміжних станціях, використання обходів залізничних вузлів, дублювання залізничних споруд і обладнань. Вимоги до підземних ліній і ділянок метрополітенів стосовно пристосування їх для захисту населення у мірний час і особливий період.

б) організація, оснащення й використання запасних перевантажувальних пунктів, пунктів виконання морських перевантажувальних робіт у рейдових умовах, запасних судноремонтних баз. Комплекс заходів щодо захисту об’єктів річкового транспорту від впливу хвилі прориву. Облаштування берегових об’єктів з розрядними вантажами (вибухові речовини, НХР тощо). Заходи, які здійснюються на судні для запобігання затопленню й виникненню пожеж: оснащення кораблів аварійними матеріалами і майном, документами, які визначають організацію й планування захисту судна, екіпажу та пасажирів: розпис боротьби за живучість і знезараження судна, розпис санітарної карти; планування основних матеріалів щодо тривог на судні; розпис засобів індивідуального захисту.

в) розосередження і укриття автотранспорту, підготовка його до безгаражного утримання в умовах зими. Винесення заправних станцій і станцій технічного обслуговування з великих міст, підвищення коефіцієнта технічної готовності автомобілів. Влаштування з'єднувальних шляхів між магістральними дорогами в заміській зоні, дублювання переїздів, особливості організації і проведення знезаражування автотранспорту й засобів технічного обслуговування. Основні способи проведення аварійно-рятувальних робіт під час дорожньо-транспортних подій.

г) аеродроми розосередження парку літаків, інженерне обладнання місць розміщення літаків, матеріально-технічних засобів, пального й мастильних матеріалів. Будівництво сховищ ^ 4. ІНДИВІДУАЛЬНІ СЕМЕТРОВІ ЗАВДАННЯ
З метою поглиблення вивчення дисципліни «Цивільний захист» та набуття вмінь і навичок для самостійних кваліфікованих розрахунків, аналізу та висновків у процесі вивчення дисципліни, студенти денної форми навчання виконують розрахунково-графічну роботу (РГР), а заочної та дистанційної - контрольну роботу (КРС) самостійну, теми яких розробляються з урахуванням специфіки профільної спрямованості ВНЗ, і наводяться у робочих навчальних програмах.

Організація і порядок виконання РГР та КРС, тематика та вихідні дані визначаються робочими навчальними програмами, відповідними методичними вказівками і завданнями до виконання робіт студентів з урахуванням специфіки напрямів підготовки бакалаврів (молодших спеціалістів).
^ 5. ОЦІНКА ЯКОСТІ ЗАСВОЄННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ
Оцінка якості засвоєння навчальної програми з нормативної дисципліни «Цивільний захист», включає поточний контроль успішності, виконання РГР (КРС для заочної та дистанційної форм навчання), модульний контроль (для денної форми навчання) та складання підсумкового диференційованого заліку.

Для поточного контролю засвоєння студентами навчального матеріалу, що вивчається під час аудиторних занять і особливо у процесі самостійної роботи, передбачена модульна контрольна робота, порядок проведення та зміст якої наводяться в робочих навчальних програмах з урахуванням специфіки напряму підготовки спеціалістів, магістрів.

Для атестації студентів на відповідність їхніх знань вимогам, викладеним у типовій навчальній програмі, в робочих навчальних програмах нормативної навчальної дисципліни «Цивільний захист» та у відповідних освітньо-професійних програмах за напрямами підготовки у ВНЗ створюються фонди засобів педагогічної діагностики, які включають завдання, модульні контрольні роботи, тести тощо. Вони повинні забезпечувати об’єктивність оцінки знань, умінь та рівнів набутих компетенцій з цивільного захисту.

Успішність засвоєння дисципліни повинна визначатися за допомогою рейтингової системи оцінювання.

Підсумкова оцінка якості засвоєння навчальної програми визначається результатами диференційованого заліку, порядок проведення якого визначається робочою навчальною програмою.
^ 6. МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ І ВИМОГИ ДО РОЗРОБКИ РОБОЧИХ НАВЧАЛЬНИХ ПРОГРАМ
Типова навчальна програма є загальною для всіх напрямів підготовки спеціалістів та магістрів. В той же час, при складанні робочих навчальних програм з дисципліни “Цивільний захист” у ВНЗ повинні бути враховані відмінності і специфіка окремих напрямів підготовки. Наприклад, для освітньої галузі «Інженерія» всіх напрямів підготовки спеціалістів та магістрів більший акцент у робочих навчальних програмах необхідно робити на питаннях ЦЗ, пов’язаних з використанням комп’ютерного моделювання небезпечних подій (НС), що мають місце при використанні технологічного обладнання та процесів, забезпеченню безпеки при їхньому проектуванні, виготовленні, монтажі, врахуванні можливих негативних впливів технологічних аварій та запровадженні профілактичних заходів щодо попередження небезпек. Для іншої галузі (наприклад, соціальні науки, бізнес, право тощо) акцентуються питання, пов‘