Реферат: Готовність вчителя до роботи в умовах профільного навчання

Готовність вчителя до роботи
в умовах профільного навчання


Профілізація навчання передбачає підвищені вимоги до професійної підготовки вчителя, його педагогічної компетентності, ерудиції, загальної культури. Вчитель вже не є єдиним і головним джерелом інформації, а, насамперед, організатором самостійної роботи учнів та консультантом.

Розглянемо навчально-дисциплінарну модель педагогічного процесу, яка була чи не єдиною вчора, а подекуди залишається й сьогодні, і профільно зорінтовану, що мала б стати основною з переходом на профільне навчання.


^ Порівняння моделей педагогічного процесу

(За А. Самодріним)


Елемент процесу

Навчально-дисциплінарна модель

^ Профільно зорієнтована модель

Мета

Набуття знань основ наук, стандартизація поведінки і напряму думок

Розвиток нахилів і здібностей, відповідних умінь і навичок, формування наукового світогляду. Розвиток якостей творчої особистості майбутнього громадянина і професіонала

Зміст

Засвоєння матеріалу програми, відпрацювання стереотипу поведінки

Присутність варіативних траєкторій освіти. Оволодіння методами пізнання і творчої діяльності, формування переконань як сплаву знань і дій, володіння механізмами професійного самовизначення

Мотиви

Оцінки, заклики, умовляння, заборони, покарання

Радість від процесу пізнання, пробудження творчої активності, досягнутих успіхів; різні види заохочення

Методи

Пояснення, заучування матеріалу, повторення, опитування, екзамени, диктат учителя, зрівнялівка

Проблемний виклад матеріалу, залучення учнів до спільного пошуку істини, виконання творчих завдань, співпраця педагогів і учнів, індивідуальний підхід до вихованців

Домінантні форми

Фронтальні заняття за типом шкільного уроку

Гра-робота трансформується в роботу-гру (профіль, творчість), самоосвіта, дослідницька діяльність

Очікувані результати

Відповідність знань програмним вимогам, слухняність, упевненість у володінні істиною

Уміння застосовувати знання на практиці, звичка нічого не сприймати на віру, здатність до самоаналізу, самовдосконалення, вміння творчо працювати, соціальна активність, відповідальність.



Беручи за основу профільно зорієнтовану модель педагогічного процесу, бачимо, що загальні професійні вимоги до вчителя, який повинен забезпечувати профільне навчання предмета, поповнюються особливими вимогами. Це зумовлено тенденціями інтеграції та диференціації у сучасній освіті, переходом від традиційного до інноваційного типу навчання, позитивним впливом інтегративних знань і умінь вчителя на результативність його педагогічної діяльності загалом.


Учитель профільної школи має забезпечувати:

варіативність та особисту орієнтацію навчального процесу;

практичну орієнтацію навчального процесу;

завершення профільного самовизначення старшокласників і формування в них здібностей для продовження навчання у відповідній сфері професійної освіти, самоосвіти;

використання сучасних педагогічних технологій, суть яких полягає в попередньому проектуванні процесу навчання;

визначальну роль мають проведення групових робіт, учнівських диспутів, рольових ігор, керованих досліджень та самостійних проектів, розігрувань діалогів, ведення бесіди тощо.


^ Чи готові педагоги до роботи в умовах профільного навчання

і що потрібно розуміти під готовністю вчителя до такої роботи?


Під готовністю вчителя до роботи в умовах профільного навчання потрібно розуміти єдність психологічного, педагогічного та предметного забезпечення вимог до тих видів професійної його діяльності, які забезпечать реалізацію і якість профільного навчання. (За М. Пайкуш)


^ Психологічна готовність є фундаментальною умовою ефективної і надійної діяльності фахівця. Вона дозволяє результативно і вірно застосовувати свої знання, особистісні якості, зберігати емоційно-вольову стійкість при виникненні непередбачених ситуацій. Таким чином, психологічна готовність педагога до профільного навчання у загальноосвітньому навчальному закладі розглядається як психологічна готовність до:

викладання предмета в різних типах навчальних закладів (здатності вчителя без психологічного дискомфорту переключатися на дещо інший вид діяльності, зумовлений специфікою загальноосвітнього навчального закладу);

викладання предмета на різних рівнях (стандарту, академічного, профільного);

діагностики здібностей учнів до предмета;

професійної орієнтації учнів профільних класів, що вимагає вмілого управління пізнавальною діяльністю учнів і орієнтацією на рівень майбутньої професійної діяльності (тут необхідна особлива толерантність вчителя);

мотивації вивчення предмета на різних рівнях.


Педагогічна готовність до профільного навчання у загальноосвітньому навчальному закладі розглядається як готовність до:

профільної диференціації змісту предмета;

забезпечення наступності між профільним навчанням та професійною підготовкою;

реалізації різних форм організації профільного навчання;

професійної орієнтації учнів;

реалізації інтеграції знань та міжпредметних зв’язків.


Предметна готовність педагога до профільного навчання у загальноосвітньому навчальному закладі розглядається як готовність передбачати:

фундаментальні знання з базового предмета;

відповідний рівень загальної культури і професійної компетентності.

Профільні дисципліни дають можливість учителям-предметникам не лише викладати відповідний матеріал, але ознайомити учнів з професіями, у яких їх предмет відіграє важливу роль. Тому необхідно в процесі викладання предмета:

виразніше показати учням ті сторони знань і навичок, які мають практичне значення для сучасної виробничо-трудової діяльності,

сформувати у них правильне розуміння суспільного характеру цих знань і навичок,

стимулювати пізнавальні інтереси,

захопити школярів перспективою практичного застосування отримуваних ними знань.

^ Основні завдання вчителя-предметника при профорієнтаційній роботі в будь-якому профілі навчанн