Реферат: Програма розвитку агропромислового комплексу Хмельницької області на 2012-2016 роки

Проект


Програма

розвитку агропромислового комплексу Хмельницької області

на 2012-2016 роки


Загальні положення


Програму розвитку агропромислового комплексу області на 2012-2016 роки (далі – Програма) спрямовано на виконання пріоритетних завдань, визначених законодавством України; указами Президента, постановами Кабінету Міністрів України та розпорядженнями голови облдержадміністрації щодо розвитку агропромислового комплексу області з метою підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва, подолання проблем, які мають місце у сільському господарстві області.

Зокрема, дефіцит оборотних коштів, висока зношеність низькопродуктивної сільськогосподарської техніки веде до спрощення технології виробництва, і як наслідок, зменшення урожайності полів і продуктивності тваринництва, що, у свою чергу, збільшує собівартість продукції, а при низьких на всіх рівнях цінах приводить до збитковості.

Усе це вимагає підтримки сільського господарства області.

Програма передбачає розвиток агропромислового комплексу області, забезпечення економічного зростання та подальший стійкий розвиток галузі, що стане базовою передумовою для виробництва конкурентоспроможної продукції, розв’язання гострих соціальних проблем на селі та загального підвищення добробуту сільського населення.

На основі аналізу результатів соціально-економічного розвитку за попередні роки визначено проблемні питання, цілі та завдання розвитку агропромислового комплексу області до 2016 року. Сформульовано конкретні заходи, критерії ефективності та методи їх реалізації.


^ Мета та основні завдання Програми


Головною метою Програми є забезпечення стабільного розвитку всіх агроформувань області на основі нових економічних підходів, фінансової підтримки, ринкової мотивації для підвищення рівня роботи агропромислового комплексу, надання допомоги агроформуванням всіх форм власності в оновленні машинно-тракторного парку, запровадження новітніх енергозберігаючих технологій у виробництво продукції рослинництва, підвищення родючості ґрунтів та продуктивності тваринництва, налагодження виробництва конкурентоспроможної продукції, організація дієвої інфраструктури аграрного ринку та створення нових робочих місць на селі.


^ Ключові проблеми у виконанні Програми:

зниження родючості земель унаслідок недостатніх природоохоронних та агротехнічних заходів;

невідповідність матеріально-технічної бази сільгосппідприємств сучасним вимогам виробництва;

обмеженість власних обігових коштів підприємств та середньо- і довгострокового кредитного забезпечення;

недостатній рівень заробітної плати працівників аграрної сфери та несвоєчасна її виплата;

обмеженість ринків збуту продовольства і сировини;

відсутність доступу до організованого ринку збуту власної продукції дрібних товаровиробників.

^ Основні завдання Програми на 2012-2016 роки:


нарощування виробництва сільськогосподарської продукції, покращення її якості та зниження собівартості продукції;

створення умов, які сприятимуть розвитку суб’єктів господарювання усіх форм власності;

подальше підвищення продуктивності праці, рівня заробітної плати;

підвищення зайнятості сільського населення у сільськогосподарському виробництві;

оновлення та розвиток матеріально-технічної бази сільсько-господарської галузі;

створення умов для стабільного збуту сировини переробній і харчовій промисловості та торгівлі;

формування мережі збуту сільськогосподарської продукції на кооперативних засадах.


^ Критерії досягнення:


нарощування виробництва валової продукції сільського господарства на 15 відсотків;

досягнення прибутковості сільськогосподарського виробництва у всіх галузях та агроформуваннях;

збільшення середньомісячної заробітної плати працівників сільського господарства;

збільшення обсягів реалізації сільськогосподарської продукції, зокрема експорту.


1. Землеробство


Рослинницька галузь вважається пріоритетною галуззю сільського господарства і має значні можливості для перетворення її у високоефективний, експортно спроможний сектор економіки.

У 2010-2011 роках намітилися позитивні тенденції щодо стабілізації та нарощування обсягів виробництва рослинницької продукції за рахунок впровадження високорентабельних технологій вирощування. Валове виробництво зернових культур збільшилося на третину, цукросировини - на 25 відсотків.

Щорічно збільшуються посівні площі таких високорентабельних технічних культур як озима пшениця, кукурудза та соя.

Разом з тим, низькою залишається конкурентоспроможність рослинницької продукції через істотне подорожчання матеріально-технічних ресурсів, неефективне використання земель сільськогосподарського призначення, зниження родючості ґрунтів, високу зношеність основних виробничих фондів, недостатнє фінансування галузі з боку держави, що може негативно позначитися на динаміці зростання ефективності галузі.

Для забезпечення населення області продуктами харчування, тваринництва – кормами, а промисловості – сировиною, сільгосптоваровиробникам області необхідно забезпечити виробництво основних видів продукції у таких обсягах:


Назва культури
^ Передбачається виробити, тис. тонн
2012

2013

2014

2015

2016

Зерно

1890

1940

2000

2065

2130

Цукрові буряки

1835

1980

2080

2200

2280

Картопля

1100

1132

1150

1180

1200

Овочі

155

160

165

175

180

Фрукти

110

130

155

180

190



Для виконання цих завдань у виробництво будуть більш широко впроваджуватися сучасні енерго- і ресурсозберігаючі технології, із використанням широкозахватних, ґрунтообробних та посівних знарядь, а також агрегати для нульового обробітку ґрунту, що дасть змогу до 2016 року за цим методом обробити до 40 відсотків ріллі. Це дасть можливість досягти економії паливно-мастильних матеріалів до 50 відсотків, що в значній мірі знизить собівартість та підвищить конкурентноздатність усіх видів сільськогосподарської продукції.

Серед основних напрямків інтенсифікації рослинницької галузі, що приведе до збільшення обсягів виробництва всіх видів рослинницької продукції буде:

впровадження ефективної структури посівних площ, враховуючи кон’юнктуру сучасного ринку. Особливу увагу буде приділено розширенню посівних площ таких високорентабельних культур як озима пшениця, цукрові буряки, соя, соняшник, ячмінь пивоварний, кукурудза на зерно, овочі. Передбачається довести по області питому вагу в структурі посівних площ технічних культур до 35 %, а цукрових буряків до 10 %, довівши посівні площі до 75 тис. гектарів. Значного розширення набудуть посівні площі кукурудзи на зерно, яка дає найвищі врожаї і є однією із важливих кормових культур. До 2016 року передбачається довести її посівні площі до 160 тис. гектарів;

ефективне застосування органічних і мінеральних добрив, а також хімічна меліорація ґрунтів у необхідних обсягах. З цією метою щорічно прогнозується внесення на 1 га ріллі органічних добрив у межах 8 тонн, а мінеральних добрив у дозах від 100 до 120 кг у діючій речовині. З метою оздоровлення земель сільськогосподарського призначення передбачається щорічне вапнування кислих грунтів на площах не менше 6 тис. гектарів;

підвищення родючості грунтів за рахунок широкого застосування сидеральних посівів на площі не менше 100 тис. га та використання соломи і пожнивних решток на площах понад 150 тис. гектарів. Це дасть змогу на 20-25 відсотків підвищити врожайність всіх сільськогосподарських культур та забезпечити приріст валової продукції рослинництва до 20 відсотків;

виконання заходів по боротьбі з карантинними об´єктами, зокрема амброзією полиннолистою та західним кукурудзяним жуком (діабротикою).


Серйозну увагу буде приділено поліпшенню ведення насінництва всіх сільськогосподарських культур, збільшення виробництва садівного матеріалу плодово-ягідних культур. З цією метою буде удосконалено мережу елітних і насінницьких господарств, впроваджено у виробництво найсучасніші високоврожайні сорти та гібриди, а питому вагу висіяного елітного та високо репродукційного насіння передбачено довести до 95 відсотків;

На виконання цих завдань будуть активно використовуватись можливості науково-дослідних установ, зокрема Хмельницького інституту агропромислового виробництва УААНУ та Подільського державного аграрно-технічного університету у наданні науково-методичної допомоги, сучасних рекомендацій щодо вирощування усіх сільськогосподарських культур.

Для раціонального та ефективного господарювання агропромислових підприємств, які здійснюють діяльність на Поліській території, необхідно запровадити щорічну підтримку зазначених сільгосппідприємств.


2. Овочівництво


Розвиток галузі овочівництва спрямовано на підтримку та збільшення виробництва овочевої продукції, переробної галузі, наповнення регіонального ринку цим видом сільськогосподарської продукції, розвиток ринкової інфраструктури, забезпечення норм споживання овочів населенням області, стабілізації цінової ситуації на ринку овочевої продукції.

У 2010 році в усіх категоріях господарств області вироблено 209,0 тис.тонн овочевої продукції, у тому числі в господарствах населення – 197 тис.тонн або 94%, в сільськогосподарських підприємствах – 12 тис.тонн або 6 відсотків. Валовий збір картоплі в усіх категоріях господарств становить 1084 тис.тонн, у тому числі: у господарствах населення – 1075 тис.тонн або 99 %, у сільськогосподарських підприємствах – 8,3 тис.тонн або 1 відсоток.

Такий стан виробництва овочів та картоплі дав можливість забезпечити їх споживання на 1 особу населення на рік на рівні відповідно 157 кг та 135 кг, що становить 117% та 110% від раціональної норми споживання (134 та 123 кг).

Відповідно до балансу овочів значна їх частина 13 % витрачається на кормові цілі, 10 % втрачаються через відсутність сучасної інфраструктури для їх зберігання. Наявні овочесховища будувались у 70-80 роках минулого століття і потребують реконструкції та капітального ремонту.

Не в повній мірі використовуються наявні потужності та накопичений досвід роботи на ринку овочевої продукції системою споживчої кооперації.

У більшості населених пунктів області відсутні заготівельні пункти овочів та картоплі, 94% яких із загального обсягу виробництва продукції виробляється в господарствах населення.

Така ситуація на ринку овочів та картоплі призводить до щорічного зростання ціни на цей вид продукції у період лютий-травень у 2 і більше разів у порівнянні з періодом збору врожаю.

На цей час в області працює 5 підприємств з переробки овочів і фруктів, потужності яких було завантажено лише на третину.

Для збільшення випуску конкурентоспроможної продукції підприємства плодоконсервної галузі області постійно працюють над впровадженням нових технологій, пошуком сировинної бази, розширенням ринків збуту, покращенням якості продукції, розширенням асортименту, впровадженням нових видів тари і упаковки.

Основною проблемою, на розв’язання якої спрямовано Програму, є забезпечення населення області за доступними цінами продукцією овочівництва, розвиток та функціонування ринкової інфраструктури, пов'язаної із забезпеченням населення вітамінною продукцією за помірними цінами протягом усього року.

30 відсотків овочів, які сьогодні реалізовуються через мережу роздрібної торгівлі, імпортується з інших країн.

Збільшенню обсягу виробництва власної продукції перешкоджають:

відсутність прямої фінансової підтримки галузі овочівництва з боку держави;

низька ефективність ланцюга постачання, зокрема широке впровадження логістики за принципом „від поля виробника до столу споживача”;

незадовільні потреби в інвестиціях у будівництво сховищ та інших об'єктів інфраструктури. Темпи зростання обсягів виробництва випереджають темпи ремонту та будівництва складських приміщень, що посилює тиск на ринок після збирання врожаю;

значні втрати продукції через незадовільне її зберігання і транспортування;

незадовільна якість зберігання. Лише до 20% сховищ відповідають сучасним вимогам;

сучасним вимогам відповідає дуже незначна частка охолоджуваних складських приміщень для зберігання картоплі, овочів і фруктів.

У галузі овочівництва закритого ґрунту основною проблемою є високі ціни на природний газ та електроенергію, що становлять до 50 % у собівартості продукції, а також високі процентні ставки по банківських кредитах, що унеможливлює будівництво нових тепличних комплексів та реконструкцію діючих.


^ Метою розділу розвитку овочівництва є:

забезпечення регіонального ринку овочевою продукцією власного виробництва за помірними цінами, а також сировиною підприємств харчової та переробної промисловості;

збільшення обсягів виробництва овочів до 2015 року на 15% проти показника 2010 року за рахунок запровадження сучасних технологій в овочівництві;

доведення потужностей овочесховищ для зберігання овочів у 2015 році до 70 тис.тонн, картоплі – до 80 тис.тонн, за рахунок їх реконструкції та введення нових потужностей;

створення мережі сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів, що займатимуться збутом вирощеної продукції із розрахунку не менше 2-х кооперативів на район.

Результатами виконання програми розвитку овочівництва буде забезпечення збільшення у 2015 році виробництва овочів в усіх категоріях господарств на 15%, у тому числі капусти – в 1,5, огірків – 1,5, помідорів – 1,2, коренеплодів – 1,3, картоплі – 1,2 раза, щорічне створення у сільській місцевості 200 робочих місць.

Крім того, необхідно змінити структуру виробництва овочів та довести її до 20% у сільськогосподарських підприємствах.


3. Тваринництво

У галузі сільськогосподарського виробництва області тваринництво є тією галуззю, яка дає вагомий внесок до валового виробництва сільськогосподарської продукції регіону.

Приріст валової продукції тваринництва в сільськогосподарських підприємствах у 2010 році збільшився на 7,2 % проти відповідного показника 2009 року.

За останні роки спостерігається збільшення виробництва продукції тваринництва, і особливо в сільськогосподарських підприємствах. У 2010 році виробництво молока зросло на 2 %, м’яса на 24 відсотки. Проте, збільшення виробництва в агроформуваннях не покривають його зменшення у населення. Тенденція скорочення обсягів виробництва продукції у цій категорії господарств зберігається, що ставить під загрозу зменшення надходження сировини для переробної промисловості, а звідси і споживання продуктів тваринного походження на душу населення відповідно до фізіологічно обґрунтованих норм, особливо м’яса, зменшення зайнятості населення та погіршення платоспроможності громадян області.


^ Середнє споживання продуктів на одиницю населення





Фізіологічна норма споживан

ня


Фактично спожито за рік


2010 р. +, - до:

% забезпечен

ня - 2010 рік до фізіоло-гічної норми







1990

2000

2009

2010

1990

2000

2009




Молоко та молочні продукти, кг


370


356


269


250


242


- 114


- 27


- 9


65

М’яса, кг

85

57

36

42

45

- 12

9

3

53

Яєць, шт.

283

205

119

253

267

62

148

14

94



У складі валової продукції сільського господарства галузь тваринництва становить 35 відсотків. Галузь потребує залучення значних інвестицій, а також державної підтримки, у тому числі за рахунок коштів Державного та місцевого бюджетів, які б були направлені на розвиток тваринництва, його становлення як конкурентоспроможної галузі, зокрема:

збільшення поголів’я сільськогосподарських тварин і птиці;

створення ефективної мережі з надання сервісних послуг з питань селекції та відтворення сільськогосподарських тварин, заготівлі, переробки і реалізації тваринницької продукції;

впровадження прогресивних маловитратних технологій у виробництві продукції тваринництва та птахівництва;

забезпечення належних умов годівлі худоби і птиці.

Питання збільшення виробництва тваринницької продукції досить актуальне, тому одним із основних пріоритетів у розвитку галузі є молочне і м’ясне скотарство, свинарство та птахівництво.


^ Молочне скотарство


Молочне скотарство є провідною підгалуззю тваринництва, яка забезпечує виробництво молока та яловичини, переробні підприємства – сировиною та родючі землі – органічними добривами.

Для розв’язання завдань з розвитку молочного скотарства необхідно забезпечити поступове збільшення приросту чисельності високопродуктивних молочних корів у 2012 році на рівні 158 тис. голів, продуктивності корів 3960 кг, обсягів виробництва молока до 625 тис. тонн, а у 2016 році – 175 тис. голів, продуктивності корів більше 4200 кг обсягами виробництва молока до 690 тис. тонн, шляхом власного відтворення і організації закупівлі телиць за межами України.

^ Збільшення обсягів виробництва молока буде здійснюватись за рахунок:


модернізації технологічного обладнання, спрямованого на зменшення витрат при виробництві та отриманні якісної продукції;

нарощування поголів’я корів у сільськогосподарських підприємствах шляхом власного відтворення, закупівлі молодняка у племінних господарствах, по імпорту та в господарствах населення;

підвищення продуктивності корів шляхом удосконалення системи організації та ведення племінної справи у тваринництві, доведення річної норми годівлі корів до 60-70 центнерів кормових одиниць на одну корову в рік – в товарних стадах і до 80 центнерів кормових одиниць – у племінних, підвищення генетичного потенціалу великої рогатої худоби;

покращення відтворення (на 100 корів одержувати не менше 85 телят);

дотримання ветеринарно-санітарних вимог;

реалізація інвестиційних проектів у молочному скотарстві по будівництву та реконструкції тваринницьких ферм і комплексів;

будівництво міні-ферм з первинною переробкою молока на базі господарств населення.


^ Виконання передбачених завдань розвитку молочного скотарства до 2016 року дозволить:


додатково одержати 213 тис. тонн молока на суму 540 млн. грн.;

підвищити рівень зайнятості сільського населення, а також рівень доходів товаровиробників;

підвищити рівень рентабельності виробництва молока;

підвищити якість молока в господарствах всіх форм власності.
^



М’ясне скотарство

Розвиток спеціалізованого м’ясного скотарства області зумовлено необхідністю збільшення виробництва яловичини та покращення його якості. Визначальними об’єктивними факторами, котрі зумовлюють розвиток цієї галузі є продовольчі, соціально-економічні, ресурсні, енергетичні та екологічні.

В області за останні роки спостерігається тенденція до скорочення чисельності поголів’я великої рогатої худоби на 25 % в порівняні з 2005 роком, зокрема м’ясної худоби з 13,7 тис. голів до 5,9 тис. голів, у тому числі м’ясних корів з 7,4 тис. голів до 2,3 тис. голів, що в цілому вплинуло на зменшення виробництва яловичини.

Метою програми є збільшення виробництва високоякісної яловичини, здатної конкурувати як на внутрішньому, так і зовнішньому ринках.

Ефективність м’ясного скотарства залежить від рівня продуктивності корів і молодняка та способів утримання м’ясної худоби.


Основну роботу з підвищення економічної ефективності виробництва яловичини буде направлено на зниження питомої ваги затрат по утриманню маточного поголів’я у загальній масі виробництва м’яса.

Цього можна досягти шляхом одержання 85-90 телят з розрахунку на 100 корів. Ялові корови необхідно бракувати зі стада, тому що вони збільшують собівартість 1 центнера приросту живої маси. Середня жива маса при реалізації молодняка повинна становити у віці 18-21 місяць не менше 500 кілограмів. Витрати кормів на 1 центнер приросту живої маси з урахуванням затрат і на маточне поголів’я мають знаходитись на рівні 11–13 центнерів кормових одиниць, на відгодівлі 7–7,5 центнера кормових одиниць, а затрати праці по всьому стаду м’ясної худоби – 13–15 людино/годин.


^ Нарощення обсягів виробництва яловичини буде здійснюватись за рахунок:


закупівлі молодняка у населення з подальшою його відгодівлею;

використання ремонтних телиць молочних порід для схрещування з плідниками м’ясних порід і вирощування помісного молодняка за технологією м’ясного скотарства;

дотримання технології інтенсивного вирощування молодняка;

продовження роботи зі створення масиву м’ясної худоби та збільшення її чисельності у 2016 році більше 4 тис. чистопородних м’ясних корів та 8 тис. голів помісних.


^ Виконання передбачених завдань розвитку м’ясного скотарства до 2016 року дозволить:


додатково одержати 14,7 тис. тонн яловичини на суму 265 млн. грн.;

підвищити рівень зайнятості сільського населення, а також рівень доходів товаровиробників;

підвищити рівень рентабельності виробництва яловичини.

Свинарство

По всіх категоріях господарств у виробництві м’яса 32 % становить свинина.

Чисельність поголів’я свиней у всіх категоріях господарств у 2010 році зросла до 14 тис. голів, у тому числі у сільськогосподарських підприємствах − 11 тис. голів.

Проте, у зв’язку із зменшенням у 2009-2011 роках економічної мотивації розвитку галузі свинарства призвело до падіння обсягів виробництва продукції, яке відбувається в господарствах різних форм власності.

Ринок продукції свинарства характеризується незбалансованістю в попиті і пропозиції, що призводить до втрати економічної зацікавленості та згортання виробництва в більшості сільськогосподарських підприємств.


^ Завдання розвитку галузі на період до 2016 року:


у всіх категоріях господарств збільшити виробництво свинини в живій вазі на 33 %, у тому числі в сільгосппідприємствах – у 2 рази.


^ Збільшення обсягів виробництва свинини буде здійснюватись за рахунок:


модернізації технологічного обладнання, спрямованого на зменшення витрат при виробництві та отримання продукції високої якості;

нарощування поголів’я свиней у сільськогосподарських підприємствах шляхом власного відтворення, закупівлі молодняка у племінних господарствах, по імпорту;

підвищення продуктивності за рахунок: удосконалення системи організації та ведення племінної справи, поліпшення годівлі до рівня, який максимально забезпечує реалізацію генетичного потенціалу тварин;

покращення відтворення (на 1 свиноматку одержувати не менше 16 поросят в рік);

дотримання ветеринарно-санітарних вимог;

реалізації інвестиційних проектів у свинарстві з будівництва та реконструкції свинокомплексів.


^ Виконання передбачених завдань розвитку в галузі свинарства дозволить до 2016 року:


збільшити по всіх категоріях господарств поголів’я свиней на 90 тис. голів;

додатково реалізувати 24,5 тис. тонн свинини в забійній вазі на суму 420 млн. грн.;

підвищити рівень зайнятості сільського населення, а також рівень доходів товаровиробників;

підвищити рівень рентабельності ведення галузі свинарства.


Птахівництво

Підвищення ефективності галузі птахівництва спрямоване на поліпшення забезпечення населення області дешевими, високоякісними дієтичними продуктами харчування.

У результаті реалізації заходів зі збільшення обсягів виробництва продукції птахівництва, інвестування та технологічного переоснащення намітились позитивні тенденції щодо нарощення потужностей даної галузі. Завдяки скоростиглості галузь птахівництва посіла пріоритетне місце серед галузей тваринництва.


Метою програми по розвитку галузі птахівництва є забезпечення внутрішнього ринку високоякісними дієтичними продуктами та збільшення експортного потенціалу.


^ Завдання розвитку галузі на період до 2016 року:


у всіх категоріях господарств збільшити виробництво яєць в 1,7 раза, м’яса птиці – у 2,5 рази порівняно з відповідним показником 2010 року.


^ Збільшення обсягів виробництва продукції птахівництва буде здійснюватись за рахунок:


модернізації технологічного обладнання, спрямованої на зменшення витрат при виробництві та отриманні продукції високої якості;

нарощування поголів’я птиці;

підвищення продуктивності за рахунок удосконалення системи організації та ведення селекційно–племінної справи, поліпшення годівлі до рівня, що максимально забезпечує реалізацію генетичного потенціалу;

впровадження у виробництво високопродуктивних кросів та порід птиці;

розвитку інкубаторно-птахівничих станцій;

створення нових репродуктивних ферм курей, качок, гусей, індиків і перепелів, що дасть змогу забезпечити інкубаторно-птахівничі станції інкубаційними яйцями, а населення – добовим молодняком;

дотримання ветеринарно-санітарних вимог;

реалізації інвестиційних проектів у птахівництві.


^ Виконання передбачених завдань розвитку в галузі свинарства дозволить до 2016 року:


додатково одержати 820 млн. шт. яєць на суму 400 млн. грн.;

додатково виробити 45 тис. тонн м’яса птиці на суму 650 млн. грн.;

підвищити рівень зайнятості сільського населення, а також рівень доходів товаровиробників;

підвищити рівень рентабельності виробництва продукції птахівництва.

Конярство

В області нараховується три племінних репродуктори та кінноспортивний клуб з розведення коней української верхової породи: ТОВ НВА „Перлина Поділля” (Білогірський район), ПП „Чемеровецьке госпрозрахункове підприємство „Ветеринарна медицина” (Чемеровецький район), ФОП Магера Василь Вікторович (Дунаєвецький район) та кінноспортивний клуб „Тамерлан” (м. Хмельницький). Кінноспортивний клуб „Тамерлан” є учасником вітчизняних та зарубіжних виставок. Спортсмени-кіннотники гідно представляють Хмельниччину на спортивних змаганнях з подолання перешкод різного рівня. В скарбниці клубу є чимало золотих та срібних нагород. Окрім спортивного напрямку, клуб займається популяризацією кінного спорту – тут молодь Хмельницького навчається верховій їзді, правилам поводження з кіньми. Проводяться також сеанси іппотерапії (тобто лікування конями), де займаються діти хворі на дитячий церебральний параліч та інші хвороби опорно-рухового апарату.

Решта сільськогосподарських підприємств використовує коней для внутрішньогосподарських робіт та економії пально-мастильних матеріалів і обігових коштів.


^ Завданнями галузі конярства до 2016 року є:


нарощування поголів’я коней у господарствах різних форм власності;

розвиток існуючих та створення нових племінних репродукторів з розведення комбінованих порід;

збільшення реалізації молодняка коней племінними репродукторами;

поліпшення робочих і продуктивних якостей коней.


^ Виконання передбачених завдань розвитку конярства дозволить:


одержати високоцінних племінних коней ;

збільшити їх чисельність та підвищити робочі якості;

підвищити рівень зайнятості населення та рівень доходів підприємців;

досягти беззбитковості при розведенні коней.


Вівчарство
Сучасний стан вівчарства не забезпечує задоволення попиту регіону на його продукцію. Передумовою подальшого розвитку галузі є її інтенсифікація та виробництво високоякісної екологічної продукції вівчарства.

В області діють два племінних репродуктори: СВК „Лабунський” – з розведення овець північно – кавказької породи (Полонський район) та ФГ “Меринос – Україна” – породи мерино-ландшаф (Кам'янець-Подільський район). Виробничим напрямом розвитку вівчарства є м’ясо-вовняний, а також планується розвиток молочного напрямку для використання продукції вівчарства в їдальнях дошкільних дитячих закладів, особливо дієтичної ягнятини та бринзи.

Виконання програми дасть можливість довести поголів’я овець у 2016 році до 35 тис. голів, збільшити виробництво вовни до 7 тонн.


^ Завданнями галузі вівчарства до 2016 року є:


збільшення чисельності овець у всіх категоріях господарств;

розвиток вівчарства м'ясо–вовно–молочного напряму з наданням при цьому особливого значення збереженню та удосконаленню наявних і створенню нових порід (типів і ліній) овець, здатних одночасно продукувати високоякісну вовну, м'ясо, молоко, а також дефіцитну сировину – шкури, овчину, смушки тощо;

створення нових племінних репродукторів;

збільшення реалізації молодняка овець.


^ Виконання передбачених завдань дозволить:

збільшити обсяги виробництва та підвищити якість продукції вівчарства;

досягти економічної стабільності галузі;

забезпечити перехід до енергозберігаючого виробництва кормів та науково обґрунтованої системи годівлі овець;

застосувати ресурсозберігаючої технології виробництва та переробки продукції вівчарства, формування інфраструктури ринку продукції вівчарства та сервісного обслуговування господарств усіх категорій;

підвищити рівень рентабельності і безпечність продукції вівчарства для споживачів.
Рибництво
В області діє одне державне підприємство „Селекційно-генетичний центр по рибництву „Поділля”.

Виконання програми дасть можливість у 2016 році довести обсяг вилову ставкової риби до 3 тис.тонн, промислового вилову риби – до 40 тонн, вирощування рибопосадкового матеріалу у кількості близько 20 млн.штук.

Це сприятиме розв’язанню проблем зайнятості населення області, зокрема створенню 700 нових робочих місць.


^ Завданнями галузі рибництва до 2016 року є:


забезпечення рибогосподарських підприємств області протягом усього періоду високопродуктивним маточним та ремонтним поголів’ям українських лускатих та рамчастих порід коропа, білого амура, товстолоба та щуки.

зберігання та відтворення племінних риб з використання природного нересту та заводського відтворення;

забезпечення співпраці з екологічною та ветеринарною службою області з відтворення та вселення у водойми осетрових та осетроподібних видів риб;

висвітлення досягнень селекційно-племінної роботи в галузевих засобах масової інформації.


^ Виконання передбачених завдань дозволить:

створити сприятливі умови для нарощування виробництва високобілкової рибної продукції, забезпечити продовольчу безпеку в області та задоволення потреб населення у цій продукції;

підвищити кількісні показники виробництва товарної риби та рибопосадкового матеріалу;

вдосконалити селекційно–племінну роботу з рибою та провести інвентаризацію, бонітування наявного генофонду;

проводити чистопородне розведення риби та впроваджувати виробниче схрещування.
Бджільництво
В області нараховується два племінних бджолорозплідники: ПП „Прибузькі медобори” (Летичівський район), ПП „Хмельницькмед” (м. Хмельницький), дві племінні пасіки приватних підприємців Савицького Ю.В. (м. Хмельницький), Горбняк М.А. (Кам'янець-Подільський район), а також ТОВ „Бартнік” (м. Ізяслав) по розведенню бджіл української степової породи.


^ Завданнями галузі бджільництва до 2016 року є:


збільшення чисельності бджолосімей та обсягів виробництва товарного меду;

створення стабільної кормової бази за рахунок розширення площ спеціалізованих медоносних культур;

удосконалення технологій використання медоносних ресурсів та підвищення запилювальної ефективності бджіл.


^ Виконання передбачених завдань дозволить:

підвищити рівень рентабельності пасік, яка тісно пов'язана із збільшенням обсягів виробництва не тільки меду, але й інших продуктів бджільництва – пилку, прополісу, маточного молочка тощо, які є сировиною для створення лікувально-профілактичних харчових препаратів;

збільшити попит на всі продукти бджільництва;

стимулювати розвиток пасічництва;

створювати нові продукти харчування і препарати на основі апі- та фітосировини і широко впроваджувати їх у практику охорони здоров’я матиме позитивний вплив на фізичний стан людей.

Селекційно-племінна робота у скотарстві і свинарстві

У Хмельницькій області працює чотири племінні підприємства, які мають статус суб’єктів племінної справи у тваринництві і охоплюють штучним осіменінням поголів’я худоби майже в усіх сільськогосподарських підприємствах та господарствах населення області: ВАТ „Хмельницьке головне підприємство по племінній справі у тваринництві”, ВСАТ „Війтовецьке підприємство по племінній справі в тваринництві”, ВСАТ „Деражнянське підприємство по племінній справі в тваринництві”, ВСАТ „Шепетівське підприємство по племінній справі в тваринництві”.

У сільськогосподарських підприємствах області нараховуються 62 суб’єкти племінної справи у тваринництві, у тому числі 41 – з розведення великої рогатої худоби, 11 – свиней, 2 – овець, 3 – коней, 3 – птиці, 3 – з рибництва, 4 – з розведення бджіл.

Метою цієї роботи є покращення генетичного потенціалу сільськогосподарських тварин, птиці, риби та бджіл.


^ Завданням суб’єктів племінної справи у тваринництві є:


удосконалення племінних і продуктивних якостей тварин;

збереження генофондових стад;

здійснення комплексу заходів з поліпшення стану відтворення поголів’я та вирощування племінного молодняка;

здійснення реалізації племінної продукції;

забезпечення сільгосппідприємств високоякісною спермою плідників - поліпшувачів з метою масового поліпшення породних і продуктивних якостей тварин;

впровадження заходів для підвищення запліднення від штучного осіменіння маточного поголів’я, запобігання і ліквідації безпліддя та яловості маточного поголів’я тварин;

участь в організації реєстрації новонародженого молодняку в господарствах всіх форм власності;

здійснення контролю за використанням сперми плідників;

проведення комплектації племпідприємств високоцінними плідниками з використанням кращих племінних тварин вітчизняної та зарубіжної селекції;

розповсюдження, впровадження передового досвіду, прогресивних і новітніх технологій у відтворенні та техніці штучного осіменіння тварин;

розширення мережі пунктів штучного осіменіння великої рогатої худоби для господарств населення.

продовження роботи зі запровадження маршрутно-кільцевого методу осіменіння тварин.


^ Виконання передбачених завдань дозволить до 2016 року:


довести генетичну продуктивність корів у племінних заводах до 9 тис. кг молока на корову, у племінних репродукторах – до 7,5 тис. кг;

на 100 корів отримати не менше 85 телят, на 100 основних свиноматок – 1600 голів поросят;

довести охоплення зі штучного осіменіння у сільгосппідприємствах до 100 %, у господарствах всіх форм власності – до 70 %;

збільшити реалізацію племінного молодняка на 50 відсотків.


Кормовиробництво


Повноцінна годівля тварин – це основа їх здоров'я та майбутньої продуктивності. Тому забезпечення кормами є одним з головних завдань, яке стоїть перед тваринниками області.

Для досягнення запланованої продуктивності сільськогосподарсь