Реферат: Положення про кабінет інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій навчання загальноосвітніх навчальних закладів затверджено Наказом Міністра освіти І науки України. Наказ №407 від 20. 05. 2004 р. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України

ПОЛОЖЕННЯ

ПРО КАБІНЕТ ІНФОРМАТИКИ ТА ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НАВЧАННЯ ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ

Затверджено Наказом Міністра освіти і науки України. Наказ № 407 від 20.05.2004 р. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України N 730/9329 від 14.06.2004 р.

1. Загальні положення

Кабінет інформатики та інформаційно-кому­нікаційних технологій (далі - КІІКТ, кабінет) призначений для формування інформаційно-ос­вітнього і культурного середовища, яке ство­рюється з використанням апаратно-програм­них засобів інформаційно-комунікаційних тех­нологій та інших сучасних засобів навчання.

Положення визначає:

1) призначення та основні напрями роботи КІІКТ загальноосвітніх навчальних закладів;

2) порядок створення кабінету;

3)матеріально-технічне оснащення кабінету;

4)навчально-метадичне забезпечення кабі­нету;

5) засади керування роботою.

^ 2. Призначення та основні напрями роботи КПКТ

2.1. Основною метою створення КПКТ є за­безпечення належних умов для проведення навчально-виховного процесу та розв'язання за­гальноосвітнім навчальним закладом завдань, визначених цілями та змістом освіти відповід­но до Державного стандарту базової і повної се­редньої освіти, затвердженого постановою Ка­бінету Міністрів України від 14січня 2004 року №24.

2.2. КПКТ загальноосвітніх навчальних зак­ладів створюються на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 5 травня 2001 року № 436 «Про затвердження Програми інфор­матизації загальноосвітніх навчальних зак­ладів, комп'ютеризації сільських шкіл на 2001—2003 роки» та відповідно до Положен­ня про загальноосвітній навчальний заклад, затвердженого постановою Кабінету Міністрів У країни від 14 червня 2000 року №964.

2.3. Завданнями створення кабінету є забез­печення технічних і методичних передумов для формування інформаційної культури учнів, на­вчальної діяльності учнів засобами новітніх технологій, наступності між ступенями освіти, єдності між теоретичними і практичними скла­довими змісту освіти, профільного навчання у старшій школі.

2.4. Навчально-виховне середовище, ство­рене в КПКТ, використовується для навчання інформатики (базового і профільного курсів), інших навчальних дисциплін навчальної галузі «технологи», об'єктами вивчення яких є складові інформаційно-комунікаційних технологій. Засоби навчання, якими обладнано КПКТ, ви­користовуються для навчання інших навчальних предметів у позаурочній роботі.

2.5. Заняття у КПКТ забезпечують:

• формування в учнів сучасної інформаційної картини світу;

• формування умінь і навичок використан­ня інформаційних технологій як важливої скла­дової продуктивної діяльності громадянина в сучасному інформаційному суспільстві;

• формування творчої особистості, розвиток в учнів теоретичного мислення, пам'яті, уяви;

• виховання підростаючого покоління, спря­мованого на формування в учнів високих гро­мадянських і моральних якостей.

2.6. Створення, та реконструкція КІІКТ передбачають попередає визначення особливостей його майбутнього функціонування відповідно до профілю навчання у конкретному загально­освітньому навчальному закладі, передбачува­ної наповненості класів (навчальних груп). Ка­бінет повинен розміщуватися в окремому при­міщенні і мати допоміжне приміщення (лабо­рантську). Лаборантська повинна мати два входи — з кабінету та з коридору.

2.7. Введення в експлуатацію КПКТ під час його приймання до нового навчального року про­водить комісія, створена відповідно до Положен­ня про організацію роботи з охорони праці учас­ників навчально-виховного процесу в установах і закладах освіти, затвердженого наказом МОН України від 01.08.2001р. № 563 і зареестрованого в Міністерстві юстиції 20.11.2001р. за № 969/6160 (далі-Положення про організацію роботи з охорони праці), за наказом органу ви­конавчої влади (держадміністрації), до якої вхо­дять представники обласного, районного (міського) відділів освіти (залежно від підпоряд­кування), профспілки галузі, керівник навчального закладу, а під час уведення в дію новоутвореного або переобладнаного кабінету також і представники відповідних органів державного нагляду (охорони праці, пожежної безпеки, санітарно-епідеміологічної служби).

2.8. Облаштування, обладнання, реконструкція КПКТ здійснюється відповідно до вимог Державних санітарних правил і норм влаштування, утримання загальноосвітніх закладів та організації навчально-виховного процесу, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 14.08.2001 р. № 63 (далі ДсанПін 5.5.2.008 – 01), та Державних санітарних норм і парвил улаштування і обладнання кабінетів комп'ютерної техніки в навчальних закладах та режиму праці учнів на персональних комп'ютерах, затвердженних постановою Головного державного санітарного лікаря України від 30.12.1998 р. № 9 (далі – ДсанПін 5.5.6.009 – 98).

На кожний КПКТ відповідно до додатка № 1 ДсанПін 5.5.6.009 – 98 створюється паспорт кабінету.

2.9. На КІІКТ поширюються вимоги Правил безпеки під час навчання в кабінетах іформатики навчальних закладів системи загальної середньої освіти, затвердженних наказам Держнаглядохоронпраці України від 16.03,2004 р. № 81, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17.05.2004 р. за № 620/9219 (далі — Правила безпеки під час навчання в кабіветах інформатики).

2.10. Вимоги пожежної безпеки для всіх приміщень КПКТ визначаються Правилами пожежної безпеки для закладів, установ і організацій системи освіти України, затвердженими спільним наказом Міносвіти України і Головного управління Державної пожежної охорони МВС України від 30.09.1998 р. № 348/70, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17.12.1998 р. за № 800/3240 (далі — Правила пожежної безпеки для закладів, установ і організацій системи освіти України).


3. Основні форми організації навчально-виховного процессу в КПКТ

3.1. Організація навчально-виховного процессу в КПКТ (тривалість та періодичність навчальних занять, численність навчальних груп) регламентуються ДСанПіН 5.5.6.009-98, наказом Міністерства освіти і науки від 20.02.2002 р. № 128 «Про затвердження Нормативів наповнюваності груп дошкільних навчальних закладів (ясел-садків) компенсуючого типу, класів спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів), груп подовженого дня і виховних груп загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів та Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 06.03.2002 р. за № 229/6517.

3.2. У КПКТ проводяться:

- навчання інформатики (вивчення базового курсу і профільних курсів навчальної дисципліни «інформатика»;

- вивчення інших навчальних предметів з використанням засобів інформаційно-комунікаційних технологій;

- експериментальні уроки і практичні заняття;

- позаурочні (гурткові і факультативні) заняття.


^ 4. Матеріально – технічне оснащення кабінету

4.1. Обладнання навчальних кабінетів сукупністю матеріальних об’єктів, які створюють навчальне середовище і використовуються для проведення навчально-виховного процесу, передбачає дотримання санітарно-гігієнічних правил та норм, психолого-педагогічних, ергономічних, естетичних вимог і вимог безпеки життєдіяльності.

4.2. Комплектація обладнання кабінетів здійснюється відповідно до нормативних документів МОН України, які регламентують склад, кількість та основні технічні характеристики відповідних засобів навчання.

4.3. Електротехнічне обладнання КПКТ повинно відповідати вимогам електробезпеки, передбаченим Правилами безпечної екс­плуатації електроустановок споживачів, затвердженим наказом Комітету по нагляду за охороною праці України Міністерства праці та соціальної політики України від 09.01.1998 р. № 4, зареєстрованими у Міністерстві юстиції України 10.02.1998 р. за № 93/2533, Правилам безпеки під час навчання в кабінетах інформатики, іншими чинними нормативними документами.

Обов’язковою є наявність засобів аварійного відключення живлення, які спрацьовують не тількі в разі перевищення струму споживання, а також і в разі витоку струму через захисне заземлення (занулення). КПКТ повинен бути обладнаний окремою три провідною системою електроживлення 220 В, 50 Гц (фазний провідник, нульовий робочий провідник, нульовий захисний провідник). Основна система електроживлення повинна використовуватися тількі для підключення навчального комп’ютерного комплексу. Для додаткового електротехнічного обладнання (у тому числі призначенного для освітлення і кондиціювання повітря) створюється окрема система живлення. Нульовий захисний провідник використовується тільки для захисного занулення. Використання нульового робочого провідника як нульового захисного провідника забороняється.

. 4.4. Склад комп'ютерного обладнання для комплектування кабинету, його параметри і ха­рактеристики повинні відповідати діючим укра­їнським і міжнародним стандартам та чинному законодавству.

4.5. Системне програмне забезпечення, яке встановлюється на апаратних засобах КПКТ, складають:

• операційна система, яка повинна забезпе­чувати багатозадачність, роботу в мережах ЕОМ, у тому числі підтримку роботи локальної обчислювальної мережі (далі — ЛОМ), стійкість до помилкових дій некваліфікованих користу­вачів;

• сукупність системних утиліт, які повинні забезпечувати адміністрування ЛОМ, функції обмеження доступу до ресурсів та їх розподілу, ведення протоколу роботи кожного користува­ча, спостереження за роботою і керування ком­п'ютерами учнів з комп'ютера вчителя;

• програмне забезпечення доступу до глобальноі інформаційної мережі з одночасннм про­токолюванням і фільтруванням такого досту­пу та забезпеченням роботи сервера ЛОМ.

До складу програмного забезпечення базо­вих інформаційних технологій, яке встановлюється на апаратних засобах КПКТ, входять:

• текстові редактори загального призначен­ня для використання у навчально-виховному процесі та для створення і тиражування дидак­тичних матеріалів;

• програми, призначені для створення і оп­рацювання електронних таблиць, для використания у навчально-виховному процесі та для створення і тиражування дидактичних матері­алів;

• системи управління базами даних для ви­користання у навчально-виховному процесі та забезпечення управління навчально-виховним процесом;

• системи для створення електронних пре­зентацій, призначені для використання у на­вчально-виховному процесі та створення дидак­тичних матеріалів;

• системи для опричного розпізнавання друко­ваного тексту та введення його в комп'ютер для подготовки документів(тиражувавня);

• системи для підтримки основних телеко­мунікаційних технологій: електроної пошти, роботи з факсимільними повідомленнями (до­кументами).

До обладнання кабінету як необхідна скла­дова повинні входити апаратно-програмні засоби для виконня обслуговування і ременту апаратних складових обладнання кабінету, перевірки і відновлення функціонування програм­них складових (спеціалізовані тестери, анти-вірусні програмні засоби, програми для обслу­говування накопичувачів на жорстких магніт­них дисках).

4.6. Відповідність функціональних і техніч­них характеристик складових частин облад­нання кабінету вимогам, викладеним у цьому Положенні, інших документах та в сертифікаті відповідності, перевіряється на етапі приймання до експлуатації стороною — замовником, яку представляє відповідно до чинного законо­давства директор навчального закладу.

4.7. Для зберігання навчально-наочних по­сібників, технічних засобів навчання і навчаль­ного обладнання кабінет оснащується спеціаль­ними меблями (секційними шафами, шафами-стелажами) та пристроями до них (шафи-ящи­ки для таблиць, полиці з напрямними для зберігання тек, коробок, змінних носіїв даних у вертикальному положенні, пристосуванням для зберігання і демонстрування плакатів тощо).

4.8. Комплектність, типи та розташування шкільних меблів у кабінеті та лаборантській мають відповідати санітарно-гігієничним прави­лам та нормам (п. 8.2. ДСанПіН 5.5.2.008-01). Розташування робочих місць у кабінеті здійснюється відповідно до ДСанПіН 5.5.2.008-01.

4.9. При обладнанні робочого місця вчителя меблями необхідно забезпечити відповідність конструкцій його складових частин та їх взаєм­ного розташування вимогам чинних норматив­них документів з урахуванням комплектності робочого місця, характеру діяльності та форм організації праці.

Склад комплекту обладнання робочого місця вчителя визначається специфікацією навчаль­ного комп'ютеризованого комплексу. Обов'яз­ковими складовими комплекту є: персональний комп'ютер учителя, принтер, сканер, модем. Допускається розміщення принтера, сканера і модема окремо від робочого місця учителя, на­приклад— у підсобному приміщенні, якщо у ньому встановлено додатковий комп'ютер, який може використовуватись як сервер ЛОМ і сервер друкування.

Робочий стіл вчителя повинен забезпечува­ти розміщення на ньому комплекту робочого місця учителя з урахуванням ергономічних вимог.

Робоче місце вчителя обладнується системою управління електроживленням навчального комп'ютеризованого комплексу, яка забезпечує його включення (відключення). Робоче місце вчителя бажано розташувати на підвищенні висотою 130—200 мм.

4.10. Робоче місце учня, призначене для ро­боти з комп'ютером, комплектується одномісним столом і стільцем, які виконані дотриманням вимог пп. 8.5, 8. 6 ДСанПіН 5.5.6.009-98, та комплектом обладнання ро­бочого місця учня, склад та технічні характе­ристики якого визначаються відповідними нор­мативними документами МОН У країни.

4.11. Кабінет може комплектуватись додат­ково двомісними столами учнівськими і стільцями учнівськими для проведення занять без ви­користання комп'ютера.

4.12. Мультимедійний проектор, призначе­ний для використання як пристрій колективного спостереження, має забезпечувати світло­вий потік не менше 1000 люменів, роздільну здатність не гіршу за 800 х 600 (бажано 1024 х 768). Обов'язковим для мультиме­дійного проектора є наявність додаткового розняття для одночасного використання проектора і звичайного дисплея. Допускається використання як пристроїв колективного спостереження телевізійних приймачів з розміром екрана та кількості, які забезпечують умови видимості зображення. Умови видимості зобра­ження, яке відображається пристроями колек­тивного спостереження, регламентуються для учнів, розташованих на робочих місцях, при­значених для відповідних видів роботи.

4.13. Класна (аудиторна) дошка розміщуєть­ся у кабінеті на передній стіні. Допускається використання різних видів класних (аудиторних) дощок — на одну, три та п'ять робочих площ (щитів) у розгорнутому або складеному вигляді. Слід передбачити мінімум одну магнітну осно­ву з пристосуваннями (магнітними кріпленнями) для демонстрації навчально-наочних по­сібників (таблиць, моделей-аплікацій тощо). У КІІКТ бажано встановлення класної (аудиторної) дошки, призначеної для використання мар­керів (фломастерів).

4.14. КПКТ обладнується системою автома­тичної пожежної сигналізації та переносними вог­негасниками, придатними для використання в умовах кабінету відповідно до Правил пожежної безпеки для закладів, установ і організацій сис­теми освіти України та наказу Держнаглядохоронпраці України від 10.02.1999р. №21, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.06.1999 р. за № 382/3675. Установлювати вогнегасники слід з використанням передбаченої конструкцією встановлювальної арматури.

4.15. До КІІКТ підводиться окрема телефона лінія для встановлення зв'язку з установою (провайдером), яка надає послуги доступу до мережі Інтернет, або виділена лінія зв'язку з відповідною установою.

4.16. Кабінет для забезпечення оперативного нагляду за дотриманням основних санітарно-гігієнічних вимог обладнується настінним психометром (або термометром і гігрометром ).

4.17. Усі матеріальні цінності кабінету обліковуються в інвентарній книзі встановленого зразка.

4.18. Списання матеріальних цінностей проводиться відповідно до чинного законодавства.


^ 5. Навчально-методичне забезпечення кабінету

5. 1. У кабінеті додаткового до матеріальних об’єктів забезпечення навчально-виховного процессу, визначенних у пп.. 4.4-4.16, зберігаються і використовуються:

- паспорт кабінету, оформлений і затверджений у порядку, передбаченному в ДСанПін 5.5.6.009-98;

- навчальні програми з основ інформатики і обчислювальної техніки та інших навчальних дисциплін галузі «технології», заняття з яких проводяться у кабінеті, відповідні підручники (навчальні посібники), предметні науково-методичні і науково-популярні журнали;

- матеріали педагогічного досвіду, розробки уроків та позаурочних заходів;

- інструкції дол. Лабораторних і практичних робіт, інструкції до програмних засобів та систем програмування тощо;

- інструкції з безпеки життєдіяльності (відповідно до Правил безпеки під час навчання в кабінетах інформатики).

5.2. З метою забезпечення збереження та ефективного використання навчально-методич­них матеріалів у навчально-виховному процесі, ведеться книга обліку стану навчально-мето­дичного забезпечення кабінету у відповідності до форми, поданої у додатку. Облік може вес­тись у формі електронної бази даних з обов'яз­ковим періодичним (у міру заповнення) резер­вуванням на знімному носії та створенням паперових копій.

5.3. Місця зберігання навчальних матері­альних об'єктів нумеруються і помічаються відповідними написами їх назв, які заносять­ся до інвентарної книги та наносяться на етикетки.

5.4. Оформлення кабінету складається з на­вчально-методичних експозицій змінного та постійного характеру.

5.5. Постійно в кабінеті демонструються:

• державна символіка, портрети видатних учених галузі;

• стенд з правилами поведінки учнів у кабінеті, розкладом роботи кабінету, правилами безпеки життєдіяльності , правилами протипожежної безпеки та правилами безпеки життєдіяльності учнів як учасників дорожнього руху (парвилами поведінки учнів на вулиці).

стенд, на якому викладено права і обов’язки учнів, структуру та склад органів самоврядування;

стенд або кількість плакатів, на яких подано основні етапи розвитку галузі з обов’язковим виділенням здобутків української науки і техніки.

5.6. Для створення належної робочої обста­новки та як складові навчально-виховного се­редовища в кабінеті розміщують у вигляді плакатів ї таблиць довідкові матеріали, переліки основних клавіатурних командних комбінацій тощо.

Зокрема, у кабінетах,обладнаних ЛОМ, доцїльно розмісти схему ЛОМ кабінету і ЛОМ навчального закладу, на яких указати електронні адреси та вміст ресурсів (електронних версій протоколів лабораторних робіт, довідко­вих матеріалів тощо), правила звернення до ресурсів мережі.

У секційних шафах, вітринах з навчальною метою демонструються зразки апаратних складових обчислювальних систем.

5.7. Для короткочасного експозиціювання навчально-методичних посібників та робіт учнів використовуються стенди невеликого роз­міру, які розміїщують на бічній стіні (стінах). Демонструються матеріали до тем, що вивчаються, матеріали про вчених, матеріали про новітні розробки у галузі інформаїцйно-комунікаційних технологій, результати експерементальної і дослідницької роботи учнів, кращі ро­боти учнів тощо. Матеріали експозиції зміню­ються новими під час переходу до вивчення нової теми.

5.8. Розподіл та збереження засобів навчан­ня і навчального обладнання здійснюється у відповідності до навчальної програми за розді­лами, темами і класами, відповідно до класифікаційних груп у кабінеті, лаборантському приміщенні у секціях меблів спеціального при­значення.

^ 6. Засади керування роботою

6.1. Управління освіти і науки районних (міських, районних у містах, що мають відпо­відний поділ) державних адміністрацій надають допомогу загальноосвітнім навчальним закладам в обладнанні кабінету, проводять організаційно-методичну роботу, спрямовану на ефек­тивне використання кабінетів та їх обладнан­ня, вивчають, узагальнюють і поширюють пе­редовий педагогічний досвід, здійснюють контроль за збереженням і використанням матеріально-технічного забезпечення.

6.2. Директор загальноосвітнього навчаль­ного закладу, у складі якого створюеться та функціонує КПКТ, несе відповідальність за організацію роботи і дотримання правил охорони праці у підрозділі. Розслідування нещасних випадків проводиться відповідно до Поло­ження про порядок розслідування нещасних випадків, що сталися під час навчально-виховного процесу в навчальних закладах, затвер­дженого наказом Міністерства освіти і науки України від 31.08.2001 р. № 616, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 28.12.2001 р. за № 1093/6284.

6.3. Директор загальноосвітнього навчаль­ного закладу укладає угоди зі сторонніми організаціями на проведення ремонтних робіт і робіт з обслуговування обладнання кабінету, які не можуть бути виконані персоналом ЗНЗ або виконання яких персоналу заборонено чин­ними угодами та нормативними документами.

6.4. Директор і заступник директора з навчально-виховної роботи складають перспек­тивний план обладнання на поточний навчальний рік і перспективу, залучаючи до цього заві­дувача кабінету.

Перспективний план та план роботи кабіне­ту на навчальний рік обговорюються на засідан­нях методичних об'єднань учителів та затвер­джуються директором школи.

У плані роботи кабінету передбачається про­ведення заходів, спрямованих на вдосконалення організацїйно-педагогічних умов функціонування кабінету щодо: підвищення якості знань учнів, здійснення міжпредметних зв'язків, ефективного використання традиційних і сучасних засобів навчання на уроках і в позаурочній роботі; проведення позакласних і факультативних занять; вивчення і запровадження в прак­тику роботи вчителів школи передового педа­гогічного досвіду щодо комплексного викорис­тання засобів навчання, якими обладнано КПКТ;проведення консультацій для вчителів і учнів; підвищення фахової кваліфікації вчи­телів; організації самостійної роботи учнів; ви­явлення потреб та поповнення кабінету на­вчальною літературою, засобами навчання та обладнанням; виготовлення навчально-наоч­них посібників, розробки програмних засобів;

проведення конкурсів на кращі наочні посібни­ки і програмні засоби навчально-виховного при­значення та організації виставок учнівських розробок.

6.5. Заступник директора з навчально-ви­ховної роботи координує діяльність завідувача кабінету, вивчає і узагальнює передовий пе­дагогічний досвід, контролює використання кабінету для урочних, позаурочиих і факультативних занять.

6.6. Завідувач кабінету призначаєтьея нака­зом директора навчального закладу з числа вчителів, які мають відповідну освіту і проводять заняття у КПК До обов'язків завідувача кабінету входять:

• складання перспективного і річного плану роботи кабінету;

• забезпеченая умов для проведення уроків і позаурочної роботи;

• систематичне оновлення та вдосконалення матеріальної бази кабінету, її поповнення тради­ційними та сучасними засобами навчання;

• складання і ведення тематичних картотек, засобів навчання та навчального обладнання;

- проведення консультацій для вчителів щодо викладання предмету з використанням сучасних засобів навчання та пропаганди пере­дового педагогічного досвіду вчителів;

• забезпечення дотримання в кабінеті пра­вил поведінки, чистоти, порядку, правил без­печної експлуатації електротехнічного і іншо­го обладнання, дотримання правил противопожежної безпеки;

• систематичне ведення інвентарної книги із занесенням до неї відповідних змін про нові надходження, витрати й списання матеріальних цінностей;

• керування роботою лаборанта і контроль за нею, надання йому практичної допомоги, сприяння підвищенню його кваліфікації.

6.7.Робота, яку виконує лаборант, повин­на здійснюватись відповідно до плану роботи кабінету і проходити під безпосереднім керів­ництвом завідувача кабінету. Лаборант несе перед завідувачем кабінету відповідальність за правильне зберігання й експлуатацію навчаль­ного обладнання, навчально-наочних по­сібників тощо.

6.8, До обов'язків лаборанта входять:

• забезпечення в приміщенні навчального кабінету чистого повітря, порядку розміщення засобів навчання та обладнання, справності та своєчасного іх ремонту, збереження в належному порядку протипожежних засобів і засобів першої медичної допомоги та вміння надати першу медичну допомогу при нещасних випадках;

ведення під керівництвом завідувача кабінетом інвентаризаційних записів, своєчасне внесення змін до них про надходження та витрати матеріальних цінностей;

забезпечення безвідмовної роботи навчального обладнання, повної безпеки їх під час виконання учнями лабораторних і практичних робіт;

допомога вчителеві в організації і проведенні навчальних демонстрацій, позаурочної роботи з предмета;

щоденне наведення загального порядку в кабінеті після закінчення навчальних занять і дотримання правил експлуатації електро­обладнання.

6.9. При кабінеті створюється рада кабіне­ту, до складу якої входять вчителі актив учнів та

батьків, представник від органу учнівського самоврядування навчального закладу, які

ра­зом із завідувачем кабінету беруть участь в організації роботи кабінета, сприяють

попов­ненню фонду засобів навчання, організовують проведення позаурочних заходів.

6.10. Відповідно до Положення про піклувальну раду загальноосвітнього навчального закдаду,затвердженого наказом МОН України від 05.02.2002 р. ,№ 45 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції 19.01.2001 р. за № 146/5337, і в межах, віднесених до компетенції Піклувальної ради, робота і матеріально-технічне оснащення КПКТ контролюються і спрямовуються Піклувальною радою загальноосвіт­нього навчального закладу. -.

^ Директор департаменту загальної середньої та дошкільної освіти

П.Б. Полянський


^ МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

щодо облаштування і використання кабінету інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій загальноосвітніх навчальних закладів

Розроблено на замовлення НМЦ організації розробки та виробництва засобів навчання

^ Міністерства освіти і науки України

Рекомендовано Міністерством освіти і науки України

(лист № 1/11-1927 від 06.05.2004 р.


Укладачі:

М.Жалдак, професор, доктор педагогічних наук, академік АПН України, науковий керівник;

В.Лапінський, доцент, кандидат фізико-математичних наук—відповідальний виконавець;

Ю.Жук, доцент, кандидат педагогічних наук;

А.Пилипчук, ст.н.с., кандидат технічних наук;

Б.0скома, ст.н.с., кандидат технічних наук;

С. Сухомлинський, ст.н.с.

СКОРОЧЕННЯ

ЕОМ, ПЕОМ—електронна обчислювальна машина, персонально обчислювальна машина .

НКК—навчальний комп’ютерний комплекс.

ОЗП — оперативний запам'ятовуючий пристрой.

ЗНЗ—загальноосвітній навчальний заклад.

КВ—комплект вчителя.

КУ – комплект учня.

ЗЗП — зовнішнїй запам'ятовуючий пристрій.

ПМК—програмно-методичний комплект.

КПКТ— кабінет інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій.

ППЗ —педагогічне програмне забезпечення, спеціалізоване програмне забезпечення, призначене для використання у навчально-виховному процесі.

ЛОМ—локальна обчислювальна мережа.

МП—материнська плата, плата, на якій. монтуються основні складові апаратного забезпечення – центральний процесор, пристрої керування, внутрішня пам’ять (разом із цими складовими).

ДНАОП Н 10.02.1999 р. № 21 — Держнаглядохоропраці, наказ від 10.02.1999р. №21.МВС Н 20.02.2002 р. №779— Міністерство внутрішніх справ, наказ від 20.02.2002 р. № 779.

НЖМД, вінчестер—накопичувач на жорсткому магнітному диску.

НІТН—нові інформаційні технології нанавчання.

МОН Н 20.02.2002р. №128—Міністерство освіти і науки, наказ від 20.02.2002 р.

№ 128.

Терміни та іх визначення

Відмова—нероботоздатність ЛОМ, або КВ, або одночасно двох КУ, або іншого обладнання колективного використання, якщо при цьому виникає потреба у зміні будь-якого елементу (блоку).

Відеопам’ять – частина пам’яті, в якій зберігається цифрове подання зображення, яке виводиться на екран дисплея.

^ Вінчестер (жорсткий диск) – накопичувач на магнітному диску (основний засіб енергонезалежного зберігання інформації: даних та програмного забезпечення).

Ергономіка – галузь науки, яка вивчає діяльність людини (груп людей) в умовах виробництва з метою удосконалення умов, засобів і організації процессу праці.

Збій – короткочасна втрата робото здатності будь-якого вузла або пристрою, для усунення якогї користувачу достатньо правильно повторити ті операції, що призвели до збою або виконати деякі службові операції для ініціалізації подальшої роботи.

Ідентефікація підсистеми комплексу – процесс визначення коду (послідовність символів, якій ставиться у відповідність певна сукупність програмно-апаратних засобів) або процесс визначення належності об’єктів до певної підсистеми.

Інтерфейс користувача — програмно-апа­ратна складова обчислювальної системи, яка забезпечує уведення/виведення даних та ко­манд (командних впливів) користувача.

Інформатизація освіти — процес упрова­дження у систему освіти інформаційно-кому­нікаційних технологій і результат упровадження.

Інформаційна надійність—стійкість інфор­маційної системи і/або її складових стосовно факторів впливу, зовнішніх по відношенню до системи.

Інформація — первинне поняття інформа­тики, яке визначає сукупність описань реаль­них або ідеальних об'єктів, явищ, поданих у формі певних повідомлень.

Інформаційна технологія—сукупність про­грамно-технічних засобів, а також прийомів, способів і методів їх застосування при виконанні функцій збирання, зберігання, опрацювання, передавання і використання даних в конкретній предметній галузі.

^ Кабінет інформатики та інформаціино-комунікаційних технологій (КПКТ, кабінет інформатики) —приміщення та його обладнан­ня закладу освіти, призначені для забезпечен­ня умов формування освітньо-інформаційного середовища.

Когнітивність — властивість об'єкту або явища, яка, при відображенні у свідомості лю­дини, вимагає доосмислення, реконструкції і/ або встановлення асоціацій між його складовими.

^ Комплект викладача (КВ)— сукупність апа­ратно-програмних засобів, які встановлені на робочому місці викладача (вчителя) і викорис­товуються переважно ним.

^ Комплект учня (КУ)—сукупність апаратно-програмних засобів, які встановлені на ро­бочому місці учня і використовуються переваж­но ним.

Локальна обчислювальна мережа (ЛОМ)— технічні (програмно-апаратні) засоби, за допо­могою яких виконується обмін даними між складовими НКК, які входять до різних КВ і КУ; сукупність програмно-апаратних засобів, які забезпечують обмін даними між комп'юте­рами, розташованими на незначних відстанях один від одного.

^ Меню—перелік умовних назв, дій або опцій програмного засобу (його складової), апаратно­го забезпечення.

Модем - пристрій, який викинує перетворення сигналів задля створення каналу зв’язку.

^ Мультизадачний (мультипрограмний) режим - одночасне (квазіодночасне) виконання обчислювальною системою більше однієї задачі (програми).

Навчальний комп'ютерний комплекс (НКК, комплекс) — сукупність програмно-апаратних засобів, які утворюють навчальне середовище.

^ Опція меню - позначена у меню позиція, з якою пов’язані наперед обумовлені способи опрацювання даних, подій або область дії програмного засобу.

Принцип відкритої системи—така побудо­ва архітектури складної системи, для якої явно описано формати сигналів, якими обмінюють­ся підсистеми.

Протокол—сукупність правил і погоджень, які регламентують формати і процедури обміну даними між двома або кількома незалежними пристроями або процесами.

^ Реактивність (обчислювальної) системи — час, протягом якого системою генерується дія (реакція), спричинена подією (подією вважається поява сигналу як від користувача, так і від фізичного пристрою).

^ Ресурс — логічна або фізична частина обчис­лювальної системи, яка може бути виділена користувачу або процесу.

Сервер:

• програма для мережевого комп'ютера, яка забезпечує надання ресурсів одного комп'юте­ра іншому комп’ютеру. Комп'ютери, що обслуговуються, з'єднуються із сервером-програмою за допомогою користувацької програми (клієнт-програми);

- комп'ютер у мережі, який надає свої ресур­си іншим, тобто такий, що виконує певні функції за запитами інших.

^ Сканер— пристрій для оцифровування нерухомого зображення.

Специфікація—перелік складових техніч­ної системи, пристрою, який містить дані для їх однозначноі ідентифікаціі.

^ Структура системи— сукупність елементів системи і способи їх об'єднання

Телекомунікація – процесс передавання даних між розділеними у просторі суб'єктами, інформаційними системами, складовими інфор­маційних систем.

Ефективність використання кабінету інфор­матики та інформаційно-комунікаційних тех­нологій (далі КПКТ, кабінет) у навчально-ви­ховному процесі залежить не тільки від сучас­ності його обладнання, наповненості програм­но-апаратними засобами навчання та іншими навчально-методичними матеріалами, а й знач­ною мірою від комплексу організаційно-мето­дичних заходів, спрямованих на підвищення ефективності навчального процесу, які прово­дяться у навчальному закладі.

Насамперед треба зазначити, що КПКТ не слід розглядати як навчальне середовище, при­значене тільки для навчання інформатики та проведення занять з інших навчальних дис­циплін освітньої галузі «Технології». Облад­нання кабінету (комп'ютери, програмні засоби загального призначення і педагогічні програмні засоби, дидактичні матеріали у твердій та елект­ронній копіях) має тенденцію до швидкого мо-рального старіння. Заданими провідних вироб­ників програмного й апаратного забезпечення, тривалість ефективного використання апарат­ного забезпечення— орієнтовно 3—5 років, а програмного забезпечення — не більше п'яти років, тому програмно-апаратне забезпечення слід використовувати якомога інтенсивніше

Тільки у загальноосвітніх навчальних зак­ладах, навчальні плани яких передбачають вивчення відповідних навчальних дисциплін у 7— 12-х класах та які мають дві паралелі класів з наповнюваністю, яка дає змогу ділити клас на дві підгрупи, тижневе навантаження на КПКТ досягає прийнятної межі—18—20 год, тому можна (формально) говорити про повно­цінне використання ресурсів КПКТ.

У інших випадках це навантаження стано­вить 10—12 год (якщо враховувати тільки години інформатики). Отже, навіть за наявності КПКТ комплектації «10 +1» (10 комп'ютери­зованих робочих місць учнів та 1 — учителя) існує суттєвий резерв часового ресурсу, який можна і потрібно використовувати з максимальною ефективністю.

Використання засобів КПКТ у навчальному процесі з більшості навчальних предметів не потребує від учителя предметника значної поза фахової підготовки (уміння встановлювати і налагоджувати апаратне та програмне забезпечення, програмувати тощо), тобто вимоги до підготовки учителя, як правило, не перевищу­ють компетенцій, які достатньо мати у разі ви­користання звичайних технічних засобів на­вчання (кодо-, слайдопроектора, магнітофона, відеомагнітофона, телевізора тощо).

Водночас ефективність сучасних мультимедійних засобів навчання, яка визначається їх адаптивністю, за багатофункціональністю значно перевищує ефективність традиційни