Реферат: Загальна характеристика роботи актуальність теми дослідження

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Проблема вдосконалення системи обліку й аналізу собівартості продукції є важливою для кожної галузі економіки, у тому числі й для лісового господарства.

Стан і розвиток лісового господарства пов’язаний з природно-екологічними й економічними факторами, зокрема із симбіозним зв’язком рослинних та тваринних елементів, тривалим періодом відтворення лісових масивів, що становить 80 – 120 років, виробничо-технологічною специфікою, яка зумовлює значні витрати на заготівлю, доставку і складування лісоматеріалів, комплексного використання ресурсів лісу, що передбачає збір та переробку недеревинних ресурсів (гриби, ягоди, лікарські рослини). Особливості лісокористування впливають на вибір моделей обліку й аналізу витрат окремих підгалузей лісового господарства, а це зумовлює необхідність визначення ефективності кожної з них та загального фінансового результату діяльності підприємств.

Важливе значення дослідження полягає в тому, що впровадження виробничого обліку дасть змогу отримати інформацію про формування витрат на виробництво продукції, а аналіз витрат на виробництво – знайти резерви зниження собівартості продукції та ліквідувати збитковість і, як наслідок, підвищити конкурентоспроможність галузі. На основі принципу локалізації витрат за кожною підгалуззю окремо можна проводити їхній аналіз і визначати економічний ефект та здійснювати пошук шляхів підвищення рівня рентабельності лісогосподарського комплексу. Проблемам вдосконалення методологічних і методичних засад формування витрат присвячені праці таких вітчизняних вчених, як: М. Т. Білухи, Ф. Ф. Бутинця, Б. І. Валуєва, З. В. Гуцай-люка, В. О. Ластовецького, І. Д. Лазаришиної, Є. В. Мниха, Л. В. Нападовської, В. Ф. Палія, М. С. Пушкаря, В. В. Сопка, І. Д. Фаріона, Ю. С. Цал-Цалка,
П. Я. Хомина, Р. Л. Хом’яка, М. Г. Чумаченка, С. І. Шкарабана та ін. Питання обліку й аналізу витрат на виробництво досліджували зарубіжні науковці, зокрема: І. А. Басманов, Я. В. Соколов, С. О. Стуков, А. Д. Шеремет та ін.

Вивченням теоретичних і практичних аспектів обліку й аналізу та з’ясуванням їхньої ролі у комплексному використанні продуктів лісового господарства займалися такі вітчизняні і зарубіжні економісти, як: П. В. Васи-льєв, І. В. Воронін, Ф. Гунтер, Ф. Т. Костюкевич, І. М. Синякевич, Ю. Ю. Туни-ця, І. В. Туркевич, М. В. Чернявський, А. Й. Швиденко та ін.

Економічні проблеми до певної міри розкрито, але результати дослідження у цій галузі свідчать, зокрема, про те, що мало уваги приділено структурі та обсягу інформації щодо формування собівартості продукції в сучасних умовах господарювання, а це потребує розробки методик обліку й аналізу “біологічних” ресурсів. Відсутність узагальненої інформації про витрати і доходи в розрізі окремих процесів лісовідтворення та лісоексплуатації виробничих підрозділів складає проблему створення інтегрованої моделі обліку і аналізу, які мають відповідати умовам ринкової економіки.

Об’єктивна необхідність подальшого поглиблення теоретичних досліджень і прикладних розробок з питань виробничого обліку та аналізу собівартості продукції підприємств лісового господарства обумовили вибір теми дослідження та її актуальність.

^ Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Основні результати дисертаційної роботи отримані в процесі виконання науково-дослідних робіт на кафедрі обліку і контролінгу в промисловості Тернопільського національного економічного університету за темою “Методологічні аспекти удосконалення системи бухгалтерського обліку в Україні” (номер державної реєстрації 0101 U003410). Особисто автором у межах зазначеної теми розроблено пропозиції щодо вдосконалення калькулювання собівартості продукції, організації обліку й аналізу витрат деревинної та недеревинної продукції галузі.

^ Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка теоретико-методичних засад та рекомендацій щодо вдосконалення виробничого обліку й аналізу собівартості продукції (робіт, послуг) підприємств лісового господарства. Цільова спрямованість дослідження зумовила визначення та виконання таких завдань:

уточнити сутність собівартості продукції й особливості її формування, встановити структуру витрат виробництва продукції у підгалузях лісового господарства;

обґрунтувати доцільність використання виробничого обліку на підприємствах лісового господарства;

з’ясувати організаційні та технологічні особливості виробництва, дослідити існуючу практику планування витрат та визначити їхній вплив на формування собівартості продукції;

визначити показники виробничих витрат з урахуванням специфіки кожної з підгалузей лісового господарства;

вдосконалити методику диференційованого обліку витрат і результатів діяльності при використанні деревинних та недеревинних компонентів лісу;

встановити сферу застосування аутсорсингу та обліково-аналітичного аспекту директ-костингу в раціональному використанні продуктів лісового господарства.

^ Об’єкт дослідження – виробничий облік і аналіз собівартості продукції підприємств лісового господарства.

Предметом дослідження є організаційні та методичні аспекти виробничого обліку й аналізу витрат і собівартості продукції підприємств лісового господарства.

^ Методи дослідження. Теоретико-методологічну основу дослідження становлять діалектичний метод пізнання і системний підхід, який використовувався при опрацюванні обліку й аналізу витрат підгалузей лісового господарства. У дисертаційному дослідженні використано такі методи: аналізу і синтезу, статистичного групування і порівняння – у процесі аналізу динаміки та структури витрат; евристичні методи експертного оцінювання – при дослідженні методики обліку недеревинних ресурсів і послуг лісового господарства; метод функціонально-логічного аналізу й організаційного моделювання – при дослідженні організації обліку витрат та економічних ефектів у підгалузях лісового господарства. Методичною базою стали законодавчі і нормативні акти України з досліджуваної проблематики, а інформаційною основою дослідження – дані Державного комітету статистики України, Чернівецького обласного управління статистики, праці вітчизняних і зарубіжних учених з питань планування, обліку й аналізу, спеціалізовані періодичні видання, первинні документи та форми звітності досліджуваних підприємств лісового господарства Чернівецької області.

^ Наукова новизна отриманих результатів дослідження полягає в поглибленні теоретико-методичних положень та розробці прикладних аспектів щодо обліку й аналізу витрат і доходів у розрізі процесів лісовирощування і лісоексплуатації та їх апробації на підприємствах лісового господарства.

Найважливішими результатами дослідження є:

вперше:

обгрунтовано підходи щодо обліку витрат і аналізу собівартості продукції на підприємствах лісового господарства за видами робіт, що забезпечить розширення інформаційних ресурсів для управління витратами та визначення шляхів підвищення ефективності лісокористування;

удосконалено:

види калькуляцій собівартості продукції в підгалузях лісового господарства з урахуванням їхньої специфіки (директивні, звітні, виробничі, повні, проміжні, за центрами витрат), що дасть можливість формувати оптимальну ціну, визначати ефективність окремих видів робіт і знайти резерви зниження собівартості продукції (робіт, послуг);

способи розподілу комплексних витрат та їх включення у собівартість продукції (робіт, послуг), залежно від видів продукції з метою використання отриманих даних для калькулювання у системі директ-костингу;

організацію аналізу інтегрованих витрат деревинної та недеревинної продукції та використання інформації для визначення економічного ефекту по підприємству і окремих підгалузях;

порядок формування фактичної собівартості продукції за двома критеріями: технологічним – за сумою прямих і непрямих витрат на виготовлення продукції та повним – за сумою технологічних (виробничих) витрат і витрат на управління та збут продукції, що дасть змогу визначити повну собівартість продукції.

дістало подальший розвиток:

система показників використання лісових ресурсів (ресурсні, результативні, інтенсивні, оцінні, екологічні), які характеризують повноту та інтенсивність лісокористування;

аутсорсинг як спосіб господарювання на підприємствах лісового господарства, який сприятиме зниженню витрат, підвищенню ступеня адаптованості до змін у зовнішньому середовищі, зростанню якості продукції та наданню послуг.

^ Практичне значення одержаних результатів полягає у впровадженні основних положень дисертації в практику лісогосподарських підприємств, що дасть змогу суттєво поліпшити інформаційні можливості обліку, інтегрувати його з іншими функціями – плануванням, аналізом, контролем і на цій основі своєчасно встановлювати відхилення від норм і кошторисів у центрах їх виникнення з метою оперативного їх усунення та запобігання у майбутньому.

Наукові розробки автора знайшли практичне застосування у вирішенні актуальних завдань обліку, пов’язаних з формуванням та управлінням витрат у держлісгоспах Чернівецької області (довідка № 05-48-25 від 03.10.2006 р.), а також у навчальному процесі Західноукраїнського економіко-правничого університету при викладанні дисциплін “Економічний аналіз” та “Фінансовий аналіз” (довідка № 06-12-23 від 01.06.2006 р.). Пропозиції дисертаційного дослідження взяті до використання в галузях лісового і туристично-рекреаційного комплексу Чернівецької області (довідка № 07.35/65-1525 від 12.10.2006 р.).

Особистий внесок здобувача полягає в тому, що дисертація є самостійно виконаною, повністю закінченою науковою працею, яка містить науково обґрунтовані теоретичні і практичні рекомендації автора з питань організації виробничого обліку й аналізу собівартості продукції підприємств лісового господарства. Усі наукові результати, висновки і пропозиції розроблені автором особисто та висвітлені в його наукових статтях.

^ Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи отримали позитивну оцінку на Міжнародній міжвузівській науково-практичній конференції “Удосконалення системи обліку, аналізу та аудиту як складової інформатизації суспільства” (м. Тернопіль–Мукачеве, 2004 р.), Міжнародній науково-практичній конференції “Удосконалення інформаційного середовища прийняття рішень в обліку, аналізі та аудиті” (м. Мукачеве, 2005 р.), ІІI Міжнародній науковій конференції “Управління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання” (м. Донецьк, 2005 р.), XV Міжнародній науково-практичній конференції “Стратегічний розвиток регіону – економічне зростання та інтеграція” (м. Чернівці, 2006 р.).

Публікації. За результатами дисертаційного дослідження опубліковано 9 наукових робіт загальним обсягом 3,1 д. а., 5 - у фахових виданнях 2,1 д. а. і 4 – у тезах конференцій 1,0 д. а.

^ Структура та обсяг дисертаційної роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Зміст роботи викладено на 220 сторінках комп’ютерного тексту, з них: 161 сторінок – основний зміст, 22 таблиці розміщені на 21 сторінці, 17 рисунків охоплюють 15 сторінок, 50 формул займають 16 сторінок, список використаних джерел налічує 274 найменування на 29 сторінках, додатки містяться на 30 сторінках.


^ ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У першому розділі “Науково-методичні засади планування, обліку та аналізу собівартості продукції в лісовому господарстві” досліджено особливості розвитку лісогосподарського комплексу та з’ясовано їхній вплив на організацію обліку, методику планування витрат на лісогосподарських підприємствах, а також визначено теоретичні основи обліку й аналізу собівартості продукції.

Лісове господарство – важлива галузь економіки, основним змістом діяльності якої є виробництво різноманітних продуктів і корисностей з урахуванням економічного призначення лісів.

За запасами деревини, лісистістю території і площею лісів Україна належить до лісодефіцитних держав. Показники ефективності вітчизняного лісівництва у 2–3 рази нижчі, ніж у сусідніх європейських державах.

Економічна політика нашої держави у лісовому господарстві є неефективною, оскільки передбачено фінансування виробничих витрат, пов’язаних з лісівництвом, за рахунок коштів державного бюджету, а привласнення результатів господарювання (головного матеріального продукту лісництва – деревини) відбувається поза межами інтересів держави. Основні розпорядники сировини – приватні структури. Така практика відображає суперечливість державної економічної політики щодо управління в лісовому господарстві. Все це зумовлює постійне збільшення обсягів дотацій з бюджету на фінансування потреб лісового господарства, а його доходи фактично не змінюються.

Відповідно до Закону України “Про Державний бюджет України на 2005 р.” на ведення лісового і мисливського господарства обсяг видатків зріс зі 139,5 млн. грн. до 185,1 млн. грн. (тобто на 45,6 млн. грн., або на 32,7%) порівняно з прогнозованими показниками, а доходи залишилися незмінними – 60,8 млн. грн.

У 2006 р. передбачалося виділити на розвиток лісівництва 261,9 млн. грн., а фактично було виділено на 30 млн. грн. більше, тобто 291,9 млн. грн., але при цьому доходи залишилися незмінними – 71,0 млн. грн.

Порівняно з 2005 р. дефіцит коштів на ведення лісового і мисливського господарства збільшився зі 124,3 млн. грн. до 220,9 млн. грн. (рис. 1).


Прогноз


Рис. 1. Видатки та доходи від лісового господарства


Наростання дефіциту (перевищення витрат над доходами) не відповідає потребам розвитку лісівництва, що можна пояснити відсутністю інформації щодо ефективності використання ресурсів лісу. Для контролю витрат і доходів необхідна інформація, яку може забезпечити належна організація виробничого обліку та аналізу собівартості продукції, а це, в свою чергу, сприятиме пошуку шляхів зростання прибутковості підприємств лісового господарства і зниження дефіцитності джерел фінансування.

У ринковій економіці необхідно використовувати нові методи та інструментарії планування виробництва, оскільки зміна економічних умов господарювання призводить до ускладнення планової роботи і вимагає від управлінців підвищення рівня економічної компетентності при використанні операційного, тактичного і стратегічного видів планування. Внутрішнє планування потребує всебічного обґрунтування планів та розробки збалансованих показників роботи підприємств лісового господарства. Рівень економічної роботи залежить від раціональної організації планування, обліку й аналізу фінансово-господарської діяльності, зокрема від принципів нормування та контролю за собівартістю продукції. Важлива роль у цьому належить аналізу, що ґрунтується на відстеженні причинно-наслідкових явищ і процесів економічної діяльності та виявленні факторів впливу на відхилення фактичних даних від планових. Дослідження проблем, пов’язаних з плануванням діяльності підприємств лісового господарства, свідчить про наявність певних недоліків. Так, у більшості лісгоспів не займаються стратегічним плануванням витрат, що є однією з причин їхнього банкрутства. Як правило, виробничі витрати у лісгоспах не планують або розробляють їх на короткий термін. Розроблені плани мають фрагментарний характер і базуються на різній інформаційній базі.

Планування витрат є початковим етапом процесу управління підприємством (рис. 2).




Рис. 2. Система прийняття управлінських рішень


Підприємствам лісового господарства необхідно посилити роботу щодо обліку витрат, зокрема за центрами витрат, сферами відповідальності та центрами інвестування. Важливим завданням обліку є організація документообігу, на основі якого формують інформаційну базу для виробничого обліку.

Незважаючи на те, що виробничий облік – це складова фінансового обліку, між ними існує суттєва відмінність. Інформацію, яку формують ці види обліку, використовують по-різному в часі.

У виробничому обліку інформацію формують і використовують безпосередньо в процесі здійснення господарських операцій на основі нормативних витрат та відхилень від норм, у реальному часі, а у фінансовому – зі значним запізненням (за місяць чи квартал).

У дисертації обґрунтовано доцільність ведення обліку витрат з урахуванням неповної (виробничої) собівартості продукції та за повними витратами.

Удосконалення системи господарського управління (менеджменту) пов’язане з використанням аналізу, який дає змогу менеджерам приймати рішення для управління виробництвом.

Необхідне раціональне використання ресурсів, зокрема й лісових, поліпшення управління витратами і на цій основі забезпечення конкурентоспроможності підприємств лісового господарства.

Загальний показник собівартості продукції підприємства залежить від ефективності роботи кожного з підрозділів, тому важливо деталізувати процедуру формування за максимально можливою кількістю центрів, до того ж така організація обліку витрат сприяє отриманню цінної інформації для аналізу.

Крім аналізу загальної суми витрат на виробництво продукції, необхідно проводити аналіз витрат на одиницю продукції. Здійснюючи такий аналіз, особливу увагу слід звернути на факти перевитрат коштів за окремими видами робіт, оскільки причинами їхнього виникнення можуть бути порушення технології виробництва робіт, низький рівень їхньої організації, недостатнє залучення засобів механізації на лісокультурних і лісогосподарських роботах.

Один з найважливіших показників зниження витрат на одиницю робіт – ступінь механізації робіт, пов’язаних з лісовирощуванням, тому важливо аналізувати виконання програми механізованих робіт, вивчати причини відхилень від плану і можливості розширення механізації виробничих процесів та окремих робіт, а також визначати шляхи раціонального й ефективного використання матеріальних ресурсів.

У другому розділі “Організація та методика виробничого обліку на підприємствах лісового господарства” розглянуто питання організації та вдосконалення методики виробничого обліку на підприємствах галузі. Одним з етапів організації облікового процесу є те, що матеріально-відповідальні особи щомісяця здають звіти про рух лісопродукції, а бухгалтерія держлісгоспу відображає їх в додатку до журналу № 5 та відомості 5-1 про рух лісопродукції в місцях заготівлі і на проміжних складах з виділенням від рубань, пов’язаних з веденням лісового господарства, інших рубань і рубань головного користування. Лісопродукцію, що знаходиться на лісосіках і проміжних складах, зараховують до складу незавершеного виробництва й обліковують на субрахунку незавершеного виробництва № 232 “Лісогосподарське вироб-ництво”. Щомісяця вивезену лісопродукцію на кінцеві склади списують із субрахунка № 232 на субрахунок № 233 “Джерела покриття дефіциту бюджету”, а потім після додаткових витрат на вивезення, розкряжування списують на рахунок № 26 “Готова продукція” за фактичною собівартістю.

Оскільки із січня 2000 р. змінено не тільки склад витрат, які формують виробничу собівартість продукції (робіт, послуг), а й порядок зарахування загальновиробничих витрат, то виникає проблема розподілу загальновиробничих витрат між рахунками 23 “Виробництво” і 90 “Собівартість реалізації”. В лісовому господарстві доцільно загальновиробничі витрати поділяти на змінні та постійні, які водночас є розподілені та нерозподілені.

Загальновиробничі витрати лісгоспів, лісовозних доріг, нижніх складів зараховують на калькуляційні об’єкти основного виробництва, пропорційно до сум основної заробітної плати, витрат на утримання й експлуатацію обладнання, послуг лісовозного транспорту з вивезення деревини, а також витрат на утримання лісовозних доріг.

В обліку лісового господарства визначення собівартості продукції ускладнюється тим, що поняття продукції в цій галузі неоднозначне. Здебільшого економісти вважають, що лісогосподарські виробництва взагалі не створюють продукцію, а деревина, одержана в процесі лісовирощування, є продукцією, отриманою тільки в результаті рубань та розкряжування дерев на сортаменти. Автором доведено, що виробництво продукції в лісовому господарстві – це процес виробництва матеріальних благ, і його результатом є зрілий ліс на корені, що надходить в обіг у вигляді лісосічного фонду. Вибір методу обліку собівартості лісовирощування залежить від таких факторів та умов: завдань, які потрібно виконати з використанням даних про собівартість лісовирощування; об'єкта калькуляції собівартості (виділ, господарська секція, господарська частина); тривалості облікового періоду (періоду, протягом якого враховують витрати здійснені або ті, які мають бути здійснені і які зараховуються до собівартості); характеру окремих фаз лісовирощування, зумовленого змістом робіт і видом витрат (прямих або непрямих); виконання комплексу робіт (лісогосподарських, лісозахисних, лісокультурних, протипожежних), пов’язаних зі значними витратами, які називаються операційними витратами лісового господарства.

Важливим і актуальним залишається питання вдосконалення методики калькуляції собівартості лісопродукції, яка дасть змогу визначити собівартість одиниці продукції та підвищити рентабельність лісопродукції.

У дисертації запропоновано підходи до визначення собівартості, використання яких допоможе усунути недоліки при калькуляції собівартості продукції лісового господарства. У них враховано специфіку окремих видів виробництва, що забезпечує певну послідовність обчислення собівартості продукції (робіт, послуг). Рекомендовано застосовувати два найефективніших і найменш трудомістких методи калькулювання продукції: метод прямого розрахунку та нормативний метод. На їхній основі запропоновано обчислювати витрати на виробництво продукції за основними видами виробництва в лісовому господарстві.

Процес розрахунку собівартості продукції спрощується, якщо дотримуватися такого порядку обліку витрат на виробництво та їхнього зарахування до собівартості певного виду продукції:

прямі витрати безпосередньо зараховувати до собівартості лісопродукції за центрами їхнього виникнення на основі даних первинної документації;

непрямі витрати розподіляти пропорційно між структурними підрозділами підприємства і зараховувати до собівартості валової та товарної лісопродук­ції, а отримані результати узагальнювати на рахунку основного виробництва;

фактичні витрати за звітний період розподіляти між випуском готової про­дукції і незавершеним виробництвом;

складати калькуляційні листки собівартості одиниці окремих видів продукції;

оприбутковувати готову продукцію та відображати відхилення фактич­ної собівартості готової продукції від її планової собівартості окремою позицією.

Оскільки узагальнення витрат і калькулювання собівартості продукції потребує багато робочого часу, такі роботи доцільно автоматизувати (рис. 3).


Рис. 3 Автоматизація розв’язання облікових задач

за витратами на виробництво


У третьому розділі “Організація аналізу використання лісових ресурсів” розглянуто питання аналізу використання деревинних та недеревинних ресурсів лісу та їх ефективності.

Використання недеревинних продуктів лісу має стати одним з способів підвищення ефективності лісогосподарського виробництва, резервом збільшення продовольчих ресурсів та зниження собівартості продукції підприємств лісового господарства.

Особливої уваги заслуговують питання використання недеревинних ресурсів лісу. До лісових побічних продуктів, пов’язаних з експлуатацією лісових ресурсів харчової, фуражної, технічної і лікарської сировини, належать: гриби, ягоди, плоди, лікарські рослини, сіно, березовий сік, мед, риба, м’ясо. Враховуючи те, що з 01.01.2007 р. набрало чинності Положення (Стандарт) бухгалтерського обліку 30 “Біологічні активи”, в лісовому господарстві необхідно здійснювати облік не лише довгострокових біологічних активів (дерев у лісі – лісовий масив), а й поточних біологічних активів (побічної продукції лісу). Автором запропоновано вести облік біологічних активів у лісовому господарстві (табл. 1).

Таблиця 1

^ Біологічні активи у лісовому господарстві

Активи

Продукція, на яку поширюється Положення (Стандарт) 30

Додаткові біологічні активи, на які поширюється Положення (Стандарт) 30

ТВАРИННИЦТВО

Поточні біологічні активи

риба (риборозведення)

товарна риба

матеріал для розведення риби

сім’ї бджіл

мед, віск, прополіс тощо

нові рої

РОСЛИННИЦТВО

Довгострокові біологічні активи

дерева в лісі (лісовий масив)

деревина ділова, дрова

–

Поточні біологічні активи

розсадники

–

саджанці

гриби, ягоди

–

–


Один зі шляхів підвищення ефективності діяльності підприємств лісового господарства – це диверсифікація виробництва в напрямку освоєння рекреаційних територій на базі держлісгоспів та системне використання ресурсів лісового господарства. За стратегією диверсифікації, держлісгоспи можуть вирішити цілу низку завдань: надання принципово нових видів послуг для лісових підприємств на базі створення рекреаційних зон з метою отримання додаткових прибутків; поліпшення якості довкілля; досягнення позитивного соціального й економічного ефектів.

Ефективність диверсифікації визначають через формування вигод і витрат за окремими видами діяльності, які містять економічний, соціальний та екологічний аспекти. До економічних вигод диверсифікації належать розширення сфери діяльності, отримання додаткового прибутку, залучення в обіг незайнятих ресурсів, зниження ступеня ризику і підвищення рентабельності підприємства.

Соціальні вигоди характеризуються наповненням ринків товарами й послугами, зниженням рівня безробіття (збільшенням кількості робочих місць).

Екологічні вигоди характеризують позитивний вплив на довкілля шляхом витіснення лісозаготівельної діяльності та освоєнням і розширенням рекреаційних територій.

Системне використання продуктів лісового господарства шляхом безвідходної технології обробки деревини й комплексного використання побічних продуктів лісу і системне освоєння рекреаційних можливостей лісних угідь ведуть до значного зростання рентабельності господарств, більш обґрунтованого розподілу загальногалузевих витрат між підгалузями і на цій основі до суттєвого зниження собівартості та підвищення рентабельності продукції (робіт, послуг) лісового господарства.

Одним зі способів організації діяльності підприємств лісового господарства в сучасних умовах є аутсорсинг – спосіб господарювання, який сприяє зниженню витрат, підвищенню ступеня адаптованості до змін у зовнішньому середовищі, зростанню якості продукції та надання послуг. Основна відмінна риса аутсорсингу полягає у наявності для підприємств лісового господарства альтернативи: виконувати роботи самим (збирання грибів, ягід, лікарських трав, організація туризму та ін.) чи віддати їх спеціалізованим господарствам. Найбільш ефективним способом ведення господарської діяльності є останній.

Аутсорсинг як один зі способів організації діяльності підприємства за рахунок концентрації зусиль на основному виробництві робить можливою передачу непрофільних функцій зовнішнім спеціалізованим підприємствам. Сутність аутсорсингу – залишити тільки те, що власними силами робиться краще за інших, а зовнішньому виконавцю передається те, що він зробить краще.

Для ефективного використання лісових ресурсів у ринкових умовах господарювання, крім достовірної інформації про наявність і стан використання всіх видів лісових ресурсів, необхідно володіти системою оцінних показників, які би хара­ктеризували повноту та інтенсивність лісокористування і враховували деструкти­вні еколого-економічні зміни, що відбуваються в лісовому біоценозі.

Система оцінювання використання лісових ресурсів охоплює п'ять груп показників: І – ресурсні; II – результативні; III – інтенсивні; IV – оцінні; V – екологічні. В межах кожної групи передбачено показники оцінювання, які характеризують специфіку використання ресурсів: деревинних, недеревинних рослинного по­ходження, мисливських і рекреаційних ресурсів (табл. 2).

Таблиця 2

^ Система оцінювання використання лісових ресурсів

№

групи

Показники

Ресурси

1

2

3

деревинні

І

Ресурсні

лісова площа, обсяг ресурсів, можливих для господарського освоєння, обсяг відпуску ресурсів

ІІ

Результативні

обсяг користування ресурсами деревини, обсяг товарної продукції, отриманої від заготівлі лісо­матеріалів і продукції, виготовленої з деревини, обсяг отриманого прибутку

ІІІ

Інтенсивні

коефіцієнт використання деревинних ре­сурсів за масою і коефіцієнт використання ресурсів за площею

ІV

Оцінні

вихід товарної продукції (з 1 м3 використаної деревини і з 1 га лісової площі) та отриманого прибутку (з 1 м3 використаної деревини і з 1 га лісової площі)

V

Екологічні

рівень шкоди, заподіяної лісовому господарству і довкіллю від заготівлі, транс­портування та переробка деревини

недеревинні

І

Ресурсні

лісова площа, обсяг експлуатаційних ресурсів, обсяг ресурсів, залучених до господарського ви­користання

Продовження табл. 2

1

2

3

ІІ

Результативні

ресурси, які вико­ристовуються фактично, обсяг товарної продукції, отриманої від викорис­тання недеревинних ресурсів, обсяг прибутку

ІІІ

Інтенсивні

коефіці­єнт використання ресурсів за масою і коефіцієнт використання ресурсів за площею

ІV

Оцінні

вихід товарної проду­кції і обсяг отриманого прибутку з одиниці площі

V

Екологічні

шкода, заподіяна лісо­вому господарству від використання дикорослих (по­шкодження ягідників і грибовищ до ступеня неприпинення або припинення росту, пошкодження лісових культур і молодняків природного походження, пошкодження інших об'єктів)

мисливські

І

Ресурсні

площа мисливських угідь, бонітет мисливських угідь, кількість мисливських тварин, можливих для відстрілу

ІІ

Результативні

кількість відстріляних ми­сливських тварин, обсяг заготовленої продукції полювання в натуральному вигляді (м'ясо, хутро, трофеї, живі тварини), обсяг товарної продукції мисливства

ІІІ

Інтенсивні

коефіцієнт викорис­тання мисливських тварин, коефіцієнт використання мисливських угідь

ІV

Оцінні

кількість отриманої продукції з одиниці площі (1000 га мисливських угідь) і вихід продукції ми­сливства на 1 га мисливських угідь

V

Екологічні

сума екологічної шкоди, яку заподіюють дикі тварини лісу

рекреаційні

І

Ресурсні

лісова площа, площа лісів рекреаційного призначення, площа лісів, які активно виконують рекреаційні функції

ІІ

Результативні

середній час одно­го відвідування рекреантом лісу в годинах, кількість відвідувань лісу за рік, обсяг лісового відпочинку

ІІІ

Інтенсивні

інтенсивність відвідування ре­креаційних лісів і, зокрема, привабливих лісів, лісорекреаційна актив­ність

ІV

Оцінні

покращення здоров'я рекреа­нтів, зростання продуктивності праці, вартість зібраних рекреантами грибів, ягід, плодів, горіхів

V

Екологічні

витоптування лісової площі, пошкодження підросту, ягідників і грибовищ, пошкодження або знищення дерев


Об’єктивні особливості лісогосподарського виробництва зумовлюють необхідність використання при аналізі економічної діяльності лісогосподарських підприємств поряд із загальними специфічних методів та прийомів.

Важливо після проведення аналізу за короткі періоди часу здійснювати аналіз економічної діяльності лісогосподарських підприємств через відносно великі періоди часу. Проведення такого аналізу при ревізії лісовпорядкування забезпечить перевірку виконання заходів і сприятиме організації роботи лісового господарства на перспективний період.

Комплексний аналіз за короткий та тривалий (5-10 років) періоди лісогосподарських робіт дасть змогу зробити висновки і скласти пропозиції щодо покращення роботи підприємств лісового господарства.

Застосовуючи такий важливий прийом економічного аналізу для оцінювання результатів лісогосподарського виробництва, як порівняння, необхідно враховувати вплив зовнішніх факторів (природних і кліматичних умов).

При аналізі економічної діяльності лісо