Реферат: Форма № н 03

Додаток 4


Форма № Н - 3.03

Затверджено наказом МОН України

від “___” ___________ 20 __ р. №___


Львівський національний університет імені Івана Франка

(назва вищого навчального закладу)

Кафедра (предметна, циклова комісія) теорії та історії культури


“ЗАТВЕРДЖУЮ”

Проректор (заступник директора)

з навчальної роботи


___________________________

“______”_______________20___ р.

ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ


Порівняльне релігієзнавство

(шифр і назва навчальної дисципліни)

напряму підготовки 6.020101 культурологія


(шифр і назва напряму підготовки)

для спеціальності (тей)_ 6.020101 культурологія

(шифр і назва спеціальності (тей)

спеціалізації_____________________________________________________________

(назва спеціалізації)

інституту, факультету, відділення_філософського факультету

(назва інституту, факультету, відділення)





Форма

Навчання

Курс

Семестр



Загальний

обсяг

(год.)



Всього

аудит.

(год.)


у тому числі (год.):


Самос-

тійна

робота

(год.)

Контрольні (модульні) роботи

(шт.)

Розрахунково-графічні роботи

(шт)

Курсові проекти (роботи), (шт.)




Залік

(сем.)



Екзамен

(сем.)



Лекції



Лабораторні

Прак тичні

Денна

ІІІ

6

51

17

17







34

2







2




Вечірня








































Заочна








































Екстернат










































Робоча програма складена на основі: освітньо-професійної програми ГСВО ____________ напряму 6.020101 культурологія

(шифр, назва)

варіативної частини освітньо-професійної програми спеціальності 6.020101культурологія

(шифр, назва)

Робоча програма складена к.іст.н., доц. кафедри теорії та історії культури Васьків А.Ю.

(вчена ступінь, вчене звання, ім’я та ініціали автора (ів) прграми)


Робоча програма затверджена на засіданні кафедри (циклової, предметної комісії) ________________________________________________________________________


Протокол № ___ від. “____”________________20__ р.


Завідувач кафедрою (циклової, предметної комісії)________________________


_______________________ /__________________/

(підпис) (прізвище та ініціали)

“_____”___________________ 20___ р


Схвалено методичною комісією напряму (спеціальності)_______________________________________________________________

(шифр, назва)

Протокол № ___ від. “____”________________20___ р.


“_____”________________20__ р. Голова _______________/ _____________________/

(підпис) (прізвище та ініціали)


^ 1.РІВЕНЬ СФОРМОВАНОСТІ ВМІНЬ ТА ЗНАНЬ

Шифр умінь та змістових модулів


Зміст умінь, що забезпечується

ЗМ-1

Теоретичні засади та джерельна база курсу. Порівняльні комплекси у системі ранніх та східних релігійних систем.




Окреслення принципів та методологічних засад порівняльного релігієзнавства. Вміння аналізувати джерльно-історіографічну базу курсу, знання особливостей ранніх релігійних традицій, вміння виокремити спільне та відмінне у комплексі первісної релігійності. Вміння виділяти паритетні чинники для компаративного аналізу у системах магії, анімізму, тотемізму, фетишизму, шаманізму та землеробських культів. Виокремлення спільного та відмінного у системі індійських (ведизм, брахманізм, індуїзм, джайнізм, сикхізм) та китайських (даосизм, конфуціанство) національних релігій, а також у системі буддизму. Уміння на основі аналізу священних текстів знаходити спільне та відмінне у космологічній, есхатологічній, креаціоністській моделях, а також у культово-обрядовій практиці східних релігій.


ЗМ-2

Компаративний аналіз у системах “аврамічних” релігій та

новітніх релігійних течій та рухів





Виокремлення основних компонентів для компаративного аналізу у системах іудаїзму, християнства та ісламу. Уміння співставляти та аналізувати особливості догматичного та культово-обрядового плану у системах новітніх релігійних течій та рухів (в межах кожної із класифікаційних груп), виявляти та прогнозувати перспективи їх розвитку.




^ ІНФОРМАЦІЙНИЙ ОБСЯГ ДИСЦИПЛІНИ

2.1. Назва змістового модуля


Лекційний курс

Шифр змістового

Модуля


Назва змістового модуля

Кількість аудиторних годин

ЗМ-1

Теоретичні засади та джерельна база курсу. Порівняльні комплекси у системі ранніх та східних релігійних систем.

10




Тема 1. Методологічні засади курсу “Порівняльне релігієзнавство”

2




Тема 2. Джерельно-історіографічна база курсу

2




Тема 3. Порівняльний аналіз первісних релігій

2




Тема 4. Порівняльний аналіз східних релігій

4

ЗМ-2

Компаративний аналіз у системах “аврамічних” релігій та новітніх релігійних течій та рухів

7




Тема 1. Спільне та відмінне в доктрині та культі “аврамічних релігій”

4




Тема 2. Нерелігійні традиції: порівняльний аналіз культово-обрядових систем

3



^ 2.5 Самостійна робота студента

№

з/п

Назва теми

Кількість

Годин

1

Проблема трансцендентного у порівняльному релігієзнавстві

2

2

Конфесійна плюральність у методології порівняльного релігієзнавства.

2

3

Міфологемні компаративи священних текстів світових та національних релігій

4

4

Магічні практики у фетишистичній традиції

2

5

Релікти первісної релігійності у сучасній духовності

2

6

Ведичні практики у брахманістській інтерпретації

2

7

Концепція карми та сансари в індо-буддійській традиції

2

8

Даоські духовні практики та конфуціанський ритуал

2

9

Дзен-буддизм та синто: культові відмінності

2

10

Есхатологія ісламу, юдейства та християнства

4

11

Проблеми сім”ї в системі “аврамічних” релігій

4

12

Неорелігії в критиці “базової” релігійності

6




Разом

34




^ РЕЛІК РЕКОМЕНДОВАНИХ ПІДРУЧНИКІВ, МЕТОДИЧНИХ ТА ДИДАКТИЧНИХ МАТЕРІАЛІВ

Список основної літератури:

Брайчевський М.Ю. Утвердження християнства на Русі. - К.1 988.

Власовський І.Ф. Нарис історії Української православної церкви: У 4 т. Нью-Йорк-Київ, 1990.

Воропай О. Звичаї нашого народу. - К.,1996.

Грушевський М. З історії релігійної думки в Україні. - К.,1992.

Моця О.Л., Ричка В.М. Київська Русь: від язичництва до

християнства.-К.,1996.

Библейская знциклопедия. - М., 1998.

Федоров Ю. Історія церкви в Україні. - Торонто, 1990.

Історія релігії в Україні /За ред. А.М.Колодного і Т.М.Яроцького. - К.,1999.

Огієнко І. Дохристиянські вірування українського народу. - К.,1992.

Степовик Д. Релігії світу. - К.,1993.

Степовик Д. Релігії, культи та секти світу.- К., 1997.

Массе А. Ислам. - М., 1961.

Корнилов Г.М. Шариат й его социальная сущность. Фаррар Ф. Жизнь й труды св.Апостола Павла. - К., 1994.

Христианство. Энциклопедич.словарь. Т.1-3. М., 1993-1995.

Мауріттсон М. Католицьке віровчення.-К.,1988.

Классики мирового религиоведения.- М.,1996.

История Византии. - М., 1987. Т.1-3.

Климович Л.И. Книга о Коране, его происхождении й мифологии.- М.,1986.

Ислам. Краткий справочник. - М., 1983.

Ислам. Знциклопедический словарь. - М., 1991.

Боги. Брахманы. Люди. Четьыре тысячи лет индуизма. - М., 1969.

Бонгард-Левин Г.М. Индия зпохи Маурьев. - М., 1973.

Гегель Г.В.Ф. Философия религии. - Т.1-2. - М., 1976-1977.

Зеньков В. Основи христианской философии. - М., 1992.

Кун Н.А. Легенды й мифы Древней Греции. М., 1992

М. Лосский В.Н. Очерк мистического богословия Восточной церкви. М.,1991.

Матье М. Древнеегипетские мифы. - М., 1956.

Хрестоматия по истории Древнего Рима.- М., 1962.

Хрестоматия по истории Древней Греции.-М., 1964.

Церен 3. Библейские холми. - М., 1986.

Генрі Г. Геллей. Біблійний довідник Геллея. -Торонто, 1985.

Кривелев М.А. Библия: историко-критический анализ.- К.,1985.

Косідовський 3. Оповідання євангелістів.-К.,1986.

Беленький М.С. О мифологии й философии Библии.- М.,1977

Эпос о Гильгамеше. - М., 1901

Чайлд Г. Древний Восток при свете новьіх раскопок. - М., 1956.

Панов В.Ф., Бахнин Ю.Б. Жизнь Махмуда. - М., 1990.



^ КРИТЕРІЇ УСПІШНОСТІ


Оцінювання якості знань студентів, в умовах організації навчального процесу за кредитно-модульною системою здійснюється шляхом поточного, модульного (проміжного), підсумкового (семестрового) контролю.

Поточний контроль – це оцінювання знань студента під час семінарських занять, якості виконання домашніх завдань, самостійної роботи та активності студента на занятті.

Поточній контроль рівня засвоєння навчального матеріалу дисципліни «Екологічна культура» оцінюється за п’ятибальною шкалою. У кінці семестру виводиться середнє арифметичне усіх одержаних оцінок за відповіді й окремо середнє арифметичне із оцінок на модулях. Ці два середні арифметичні додаються. Одержану суму середніх арифметичних множиться на коефіцієнт 10. За семестр студент набирає до 100 балів.

Результати поточного контролю заносяться до журналу обліку роботи академічної групи. Позитивна оцінка поточної успішності студента за відсутності пропущених і невідпрацьованих семінарських занять, позитивні оцінки за модульні роботи є підставою для зарахування заліку (якщо сума балів перевищує 51).

Модульний контроль проводиться двічі на семестр, відповідно до графіка навчального процесу.

Оцінка модульного контролю – змістового модуля (ЗМ-1, ЗМ-2) – виставляється з урахуванням результатів проведеного контрольного заходу цього ЗМ. Використовується п’ятибальна шкала оцінювання. Середнє арифметичне оцінок за ЗМ істотно впливає на поточну успішність – кількість балів, набраних за семестр. У кінці семестру виводиться бал поточної успішності студента – кількість балів, що є сумою середніх арифметичних оцінок на семінарських заняттях і оцінок на модулях, помноженою на коефіцієнт 10.

З дисципліни «Порівняльне релігієзнавство» передбачена така форма звітності, як залік, який проводиться у кінці семестру. Протягом семестру студент може набрати до 50 балів. На заліку – максимально 50 балів. Складати залік дозволяється за бажанням. Для зарахування заліку студент повинен набрати не менше 51 балу (показники поточного і модульного контролів). Студент може отримати залік „автоматично” у разі достатньої кількості балів, набраної за семестр (більше 51 балу).

^ Оцінка ECTS та визначення

Кількість балів від 1 до 100

Оцінка за традиційною п’ятибальною системою

А – відмінно

91-100

Відмінно

5

В – дуже добре

81-90

Добре

4

С – добре

71-80

Добре

4

D – задовільно

61-70

Задовільно

3

E – достатньо

51-60

Задовільно

3

FX – незадовільно

25-50

Незадовільно

2

F – незадовільно (потрібна додаткова робота)

0-24

Незадовільно

2




^ ЗАСОБИ ДІАГНОСТИКИ УСПІШНОСТІ НАВЧАННЯ


Форми участі студентів у навчальному процесі, які підлягають поточному контролю:

- Виступ з основного питання.

- Усна наукова доповідь.

- Доповнення, запитання до виступаючого, рецензія на виступ.

- Участь у дискусіях.

- Участь у інтерактивних формах організації заняття.

- Аналіз джерельної і монографічної літератури.

- Письмові завдання (тестові, контрольні, творчі роботи тощо).

- Реферат, есе (письмові роботи, оформлені відповідно до вимог).


Контрольні заходи модульного контролю з «Порівняльне релігієзнавство» проводяться під час семінарських занять в академічній групі відповідно до розкладу занять. Контрольні заходи модульного контролю проводяться у комбінованій формі: у вигляді тестування та письмових контрольних робіт. В окремих випадках можна застосовувати й інші форми модульного контролю: письмові завдання, усні колоквіуми та ін. Вид контрольного заходу та методика урахування складових модульного контролю при визначенні оцінки за ЗМ розробляється викладачем і затверджується кафедрою.


Автор _____________________/___________^ Васьків А.Ю..__________/

(підпис) (прізвище та ініціали)


Затверджено наказом МОН України

від “___” ___________ 20 __ р. №___


Львівський національний університет імені Івана Франка

Кафедра теорії та історії культури


“ЗАТВЕРДЖУЮ”

Проректор (заступник директора)

з навчальної роботи


___________________________

“______”_______________20___ р.

^ РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ


Порівняльне релігієзнавство
(шифр і назва навчальної дисципліни)

напряму підготовки “культура” 6.020101 культурологія

(шифр і назва напряму підготовки)

для спеціальності “культурологія”

6.020101 культурологія

(шифр і назва спеціальності (тей)

спеціалізації “культурологія”

(назва спеціалізації)

факультетів філософського та культури і мистецтв

(назва інституту, факультету, відділення)


Кредитно-модульна система

організації навчального процесу


Львів – 2010


“^ Порівняльне релігієзнавство”. Робоча програма навчальної дисципліни для студентів

(назва дисципліни)

за напрямом підготовки культура, спеціальністю культурологія. - _______: ________, 20___.- __ с.


Розробники: кандидат історичних наук, доцент кафедри теорії та історії культури Васьків Андрій Юліанович


Робоча програма затверджена на засіданні кафедри теорії та історії культури


Протокол № ___ від. “____”________________20__ р.


Завідувач кафедрою теорії та історії культури – доктор філософських наук, професор


_______________________ (__________________)

(підпис) (прізвище та ініціали)

“_____”___________________ 20___ р


Схвалено методичною комісією за напрямом підготовки (спеціальністю)_______________________________________________________________

(шифр, назва)

Протокол № ___ від. “____”________________20___ р.


“_____”________________20__ р. Голова _______________( _____________________)

(підпис) (прізвище та ініціали)


Ó__________, 20__

Ó __________, 20__

^ Опис навчальної дисципліни (Витяг з робочої програми навчальної дисципліни “Порівняльне релігієзнавство”)



Найменування показників

Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень

Характеристика навчальної дисципліни

денна форма навчання

заочна форма навчання

Кількість кредитів –

Галузь знань


(шифр, назва)

Нормативна


Модулів – 2

Напрям


(шифр, назва)

^ Рік підготовки:

Змістових модулів – 2

Спеціальність (професійне спрямування)


ІІІ-й

-й

Курсова робота – немає

Семестр

Загальна кількість годин – 17

УІ-й

-й

Лекції

Тижневих годин для денної форми навчання:

аудиторних – 2 год

самостійної роботи студента 4 год

Освітньо-кваліфікаційний рівень:

Баклавр

17 год.

Год.

^ Практичні, семінарські

Год.

Год.

Лабораторні

Год.

Год.

^ Самостійна робота

34 год.

Год.

ІНДЗ:

Вид контролю:


Примітка.

Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної і індивідуальної роботи становить:

для денної форми навчання -

для заочної форми навчання -



^ Мета та завдання навчальної дисципліни

Мета: ознайомити студентів із спільним та відмінним у доктринальних та культових комплесах

В результаті вивчення даного курсу студент повинен

знати:

Спільні та відмінні риси у релігійних комплексах

Джерельно- історіографічну базу курсу;

Головні характеристики, особливості та специфіку класифікаційно-типологічних релігійних груп;

вміти:


Виявляти спільне та відмінне у комплексі релігійних сиcтем;

Здійснювати екстраполяцію реліктів давніх релігійних систем у комплексі сучасної духовності;

Проводити паралелі у схемах культово-обрядової, есхатологічної, загалом доктринальної систем “аврамістичних релігій”

Здійснювати компаративний аналіз священних книг різних релігійних традицій



^ Міжпредметні зв’язки:

Місце в структурно-логічній схемі спеціальності. Нормативна навчальна дисципліна “Порівняльне релігієзнавство” є складовою циклу професійної підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня “бакалавр” спеціальності “культурологія”, є базовою для вивчення курсу “Релігієзнавство”, пов’язується з такими дисциплінами як “Історія світової культури”, “Історія української культури”, “Християнська етика”, “Політика та релігія” тощо.



^ Програма навчальної дисципліни

Змістовий модуль 1. Теоретичні засади та джерельна база курсу. Порівняльні комплекси у системі ранніх та східних релігійних систем.


^ Тема 1. Методологічні засади курсу “Порівняльне релігієзнавство”
Історія порівняльного релігієзнавства як науки. Предмет, об”єкт та суб”єкт порівняльного релігієзнавства. Методологічні засади релігійної компаративістики: конфесійна плюральність, об”єктивність, дуальність паритетність порівнюваних об”єктів, часова відповідність. Структура курсу.


^ Тема 2. Джерельно-історіографічна база курсу


Священні книги релігій світу: історія написання, структура зміст. Порівняльний аналіз книг індо-буддійської та даосько-конфуціанської релігійних систем. Спільне та відмінне у священних текстах “аврамічних релігій”. Порівняльний аналіз доктринальних текстів новітніх релігійних течій та рухів (у межах кожної з класифікаційних груп).


^ Тема 3. Порівняльний аналіз первісних релігій

Загальна типологічна характеристика ранніх релігійних традицій. Зв”язок магічних практик з комплексами первісних релігійних систем. Спільне та відмінне у фетишистичних , анімістичних та магічних традицій. Тотемізм, зоолатрія та фітолатрія : спільне та відмінне. Шаманізм, землеробські культи як найбільш інфраструктурно структуровані релігійні системи раннього часу.


^ Тема 4. Порівняльний аналіз східних релігій

Індійський сакрально-духовний релігійний комплекс: спільне та відміне. Веди та брахманізм: вчення про душу, людину, життя та смерть. Індуїзм як спадкоємна традиція велично брахманського комплексу. Джайнізм та сикхізм в контексті віровизнальної та культово обрядової практики індо-буддійського релігійного комплексу. Зв”язок індуїзму та буддизму. Дзен- та чань-буддизм: віровизнальні та культово-обрядові відмінності Синтоїзм та дзен-буддизм: спільність культової традиції.

Даосизм та конфуціанство: соціальне етика та вчення про внутрішній світ людини. Культ та доктрина: спільне та відмінне.


^ Змістовий модуль 2. Компаративний аналіз у системах “аврамічних” релігій та

новітніх релігійних течій та рухів


Тема 1. Спільне та відмінне в доктрині “аврамічних” релігій

Кореневі основи іудео християнської традиції Біблія – іудейська та християнська. Раннє християнство як секта в іудаїзмі. Іудео-християнські-розбіжності та спільності: погляди на природу Бога, вчення про людину, есхатологія, спасіння, каяття, моральні доктрини, аксіологія, гендер, сім”я тощо. Іслам як традиція, синтезуюча іудейські та християнські цінності. Мусульманська інтерпретація іудейства та християнства: принципи мусульманського права та релігійна доктрина Вчення ісламу про рай і пекло, людину та душу, обрядова традиція, сім”я, проблеми фундаменталізму-екстраполяція на християнсько-іудейську традицію. Концепції служіння та культу в ісламі,. Есканізм, чернеча традиція, суфізм. Течії та напрямки в християнстві, ісламі та іудаїзмі: проблеми витоків, структури та методології.

^ Тема 3. Неорелігійні традиції: порівняльний аналіз культово-обрядових систем
Новітні релігійні течії та рухи: проблема методології.

Неохристиянська релігійна традиція та її характерні ознаки. Церква Ісуса Христа Святих Останніх Днів. Джозеф Сміт. Свідки Єгови як неохристиянський феномен. Богородична церква. Бреславський – Янкельман про спасительну роль Богородиці. Літургічна традиція.Християнська наука та вчення М. Беккер Едді. Всесвітня церква Бога. Вчення Г.Армстронга. “Сім’я”. “Діти Бога”. Девід Берг. Хрстиянське місіонерство. Церква Останнього заповіту: спільне та відмінне у доктринально-культовій традиції.

^ Неорелігії орієнталістського напрямку. Міжнародне товариство Свідомості Крішни. А. Трансцедентальна медитація. Вчення Махаріші Махеш Йогі. Сахаджа-йога. Нірмала Деві. Вчення про кундаліні: спільність індо-буддійської кореневвої традиції

^ Синкретичні релігії. Бахаїзм. Баха-Улла. Декларація Баб. Церква єднання. Вчення Муна. Велике Біле Братство. Вчення ЮСМАЛОС. - доктринальні та культові запозичення з різних релігійних систем

Неоязичництво у світі та Україні. Рунвіра, Рідна віра. Собор Рідної віри. Вчення Л.Силенка та В. Шаяна: порівняльний аналіз.


^ 4. Структура навчальної дисципліни

Назви змістових модулів і тем

Кількість годин

Денна форма

Заочна форма

Усього

У тому числі

Усього

у тому числі

Л

П

Лаб

інд

Ср

л

п

лаб

Інд

ср

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

Змістовий модуль 1. Теоретичні засади та джерельна база курсу. Порівняльні комплекси у системі ранніх та східних релігійних систем.


Тема 1. Методологічні засади курсу “Порівняльне релігієзнавство”




2










4



















Тема 2. Джерельно-історіографічна база курсу




2










4



















Тема 3. Порівняльний аналіз первісних релігій




2










4



















Тема 4. Порівняльний аналіз східних релігій




4










8



















Разом Змістовий модуль1




10










20



















Змістовий модуль 2. Компаративний аналіз у системах “аврамічних” релігій та

новітніх релігійних течій та рухів


Тема 1. Спільне та відмінне в доктрині та культі “аврамічних релігій”




4










8



















Тема 2. Нерелігійні традиції: порівняльний аналіз культово-обрядових систем




3










6



















Разом – зм. Модуль 2




7










14



















^ 5. Теми семінарських занять

8. Самостійна робота

№

з/п

Назва теми

Кількість

Годин

1

Проблема трансцендентного у порівняльному релігієзнавстві

2

2

Конфесійна плюральність у методології порівняльного релігієзнавства.

2

3

Міфологемні компаративи священних текстів світових та національних релігій

4

4

Магічні практики у фетишистичній традиції

2

5

Релікти первісної релігійності у сучасній духовності

2

6

Ведичні практики у брахманістській інтерпретації

2

7

Концепція карми та сансари в індо-буддійській традиції

2

8

Даоські духовні практики та конфуціанський ритуал

2

9

Дзен-буддизм та синто: культові відмінності

2

10

Есхатологія ісламу, юдейства та християнства

4

11

Проблеми сім”ї в системі “аврамічних” релігій

4

12

Неорелігії в критиці “базової” релігійності

6




Разом

34



Опрацювання першоджерел
Біблія або Книги Святого Письма Старого й Нового Заповіту із мови давньоєврейської та грецької на українську наново перекладена. United Bible Societies, 1991; Українське Біблійне Товариство, Київ, 1993.

Коран-К., 1993

Ведический сборник.-М., 2003

Хрестоматия по религиоведению.-М, 2000.


^ 10. Методи контролю

Навчальна дисципліна “Християнська етика” оцінюється за модульно-рейтинговою системою, яка складається з 2 модулів

1 модуль проводиться на 11 тижні І семестру

2 модуль – 18 тиждень І семестру


Оцінювання відбувається за такими формами контролю:

Поточний контроль, модульний контроль, залік


^ 11. Розподіл балів, що присвоюється студентам

Поточний контроль:

Домашня письмова робота (реферат, есе тощо) – 5 балів


Модульний контроль:

Контрольна робота, колоквіум або тестові завдання – 2 змістових модулі протягом семестру.


За кожен змістовий модуль – 20 балів.

За результатами кожного семестру студент отримує підсумкову оцінку – до 50 балів, яка розраховується як накопичувальна оцінка за кожен із змістових модулів та сумарний бал поточного контролю. Загальна оцінка за курс визначається за формулою: 50 балів за поточний контроль + 50 балів за залік (з яких 20 балів – тестові завдання, 30 балів – усне опитування).

Якщо за результатами модульно-рейтингового контролю студент отримав середнє арифметичне за підсумковий контроль менше, ніж 24 балів, то студент не допускається до іспиту і вважається таким, що не виконав усі види робіт, які передбачаються навчальним планом з дисципліни “Порівняльне релігієзнавство”


Оцінювання знань студента здійснюється за 100-бальною шкалою (для екзаменів і заліків).

максимальна кількість балів при оцінюванні знань студентів з дисципліни, яка завершується екзаменом, становить за поточну успішність 50 балів, на екзамені – 50 балів;

при оформленні документів за екзаменаційну сесію використовується таблиця відповідності оцінювання знань студентів за різними системами.


^ Шкала оцінювання: вузу, національна та ECTS