Реферат: План курсу та програма основи духовної культури для учнів загальноосвітніх шкіл 5-11 класів


Синодальний відділ релігійної освіти, катехизації та місіонерства Української Православної Церкви


ПЛАН КУРСУ ТА ПРОГРАМА ОСНОВИ ДУХОВНОЇ КУЛЬТУРИ


для учнів загальноосвітніх шкіл

5-11 класів


2003

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Великий інтерес педагогів, вчених і керівників-організаторів навчального процесу до питань релігійного і філософського змісту обумовлений цілим рядом причин, зв’язаних з якими зміни в житті українців.

До таких причин слід віднести необхідність надання підліткам допомоги в соціальній і психологічній адаптації в умовах глибокої соціальної кризи, супроводжуваної пропагандою насилля і розповсюдженням інформації, що руйнує психіку людини і провокує соціальні, сімейні, міжнаціональні і міжконфесійні конфлікти.

Другою дуже важливою причиною є втрата кращих вітчизняних культурних традицій і руйнування української мови як основного інструменту освіти і передачі соціально-культурного досвіду.

Третьою причиною слід назвати зниження якості базової освіти, а також необхідність підвищення рівня гуманітарної освіти для обдарованих дітей в кожному районі і кожній школі, що не можливо зробити без поглиблення і розширення освіти в галузі історії, мистецтва, словесності; без освоєння витоків і релігійно-естетичних традицій вітчизняної і зарубіжної культур.

Звичайно, не можна також недооцінювати причин загальнокультурного і комунікативного характеру, обумовлених розширенням зв’язків з іншими народами, прилученням до їх традицій і культури, а також багатонаціональністю українського суспільства.

Курс “Основи духовної культури” побудований з урахуванням згаданих та інших проблем сучасної української дійсності, покликаний їх вирішувати, і запроваджений для підвищення рівня освіти.

Запропонований курс призначено для викладання в державних (освітніх закладах) школах звичайного типу.

Повний курс розраховано на 238 годин.

^ НАВЧАЛЬНІ І ПСИХОЛОГІЧНО-АДАПТАЦІЙНІ

ЗАВДАННЯ КУРСУ:

Вивчення історії Православ’я;

Вивчення змісту Євангелія і деяких сюжетів Старого Заповіту;

Сутність жертовної любові Ісуса Христа;

Зміст та значення Таїнств Церкви – хрещення, миропомазання, покаяння, причастя, шлюбу, єлеосвячення, священства – та їх спасительна дія для очищення душі кожного християнина;

Вивчення православної етики;

Знайомство з агіографією;

Ознайомлення з особливостями церковного мистецтва;

Вивчення устрою храму;

Ознайомлення зі світовими релігіями та сектами;

Ознайомлення зі стародавніми релігіями;

Ознайомлення в загальних рисах зі слов’янською міфологією;

Ознайомлення з особливостями культової архітектури різних часів і різних релігій;

Формування цілісного сприйняття світу;

Виховання поваги до внутрішнього світу кожної людини;

Формування культури спілкування;

Виховання волевих якостей, культури мислення і культури почуттів;

Життєпис людей, які прославились святістю життя, любов’ю до Батьківщини, до людей;

Основи формування християнської сім’ї, здорового потомства, святості і непорушності християнського шлюбу; формування здорового суспільства та менталітету;

Вироблення етичних принципів, що виділяють зміст та принципи міжособистісних стосунків;

Попередження релігійної експлуатації і конфліктів на національному та релігійному грунті;


^ УМОВИ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОГРАМИ

І ОСНОВНІ МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Успішне навчання за даною програмою

можливе при виконанні наступних умов:

Учитель повинен добре знати історію Вітчизни, історію релігії, знати і поважати спадщину православної культури, історичні й духовні надбання українського народу;

Педагог повинен любити дітей, поважати їх внутрішній світ, знати вікові особливості вихованців, основні закономірності розвитку школярів;

Педагог повинен брати за основу не особисті висновки, а історичні факти, вчення Святого Письма, досвід Отців Церкви, наукові дані, факти і явища сучасного життя, які можуть бути доступні спостереженню;

Широке використання ілюстративного матеріалу;

Організація уроків за традиційною моделлю при відповідності типу уроку його цілям і задачам;

Використання різних методів навчання.

Теоретичні знання потрібно доповняти відвідуванням храмів, музеїв.


При навчанні дітей за програмою

“Основи духовної культури”, з огляду на

особливий духовно-естетичний зміст останньої,

обов’язково слід дотримуватися таких

психолого-педагогічних принципів:

Пріоритет духовних цінностей і повага до внутрішнього світу кожного учня;

Єдність навчального і виховного процесів;

Рефлексивне навчання;

Принцип рівної відповідальності педагога і учня за неуспіх освоєння матеріалу.


^ ЗНАННЯ, ВМІННЯ І НАВИКИ, ЯКИМ ПОВИНЕН ВОЛОДІТИ УЧЕНЬ ПО ЗАКІНЧЕННІ КУРСУ

Після вивчення курсу ”Основи духовної культури” учень повинен отримати знання щодо світових релігій, релігійно-філософських течій, сектантства, стародавніх релігій, слов’янської міфології, про Православне богослужіння, Православну етику, архітектуру, має оволодіти основами богословської термінології, мати поняття про іконопис, фрески, агіографію.

Учні повинні добре знати текст Євангелія, основні сюжети Старого Заповіту, уміти читати і розуміти зміст церковно-словянських текстів, добре знати історію, значення і традиції Православних свят; уміти працювати з історичними документами, географічними та історичними картами, довідковою літературою, першоджерелами для складання рефератів, написання доповідей і інших праць дослідницького характеру, обґрунтовувати свою точку зору, спираючись на рекомендовану літературу.

5 КЛАС


^ ПОЧАТКИ ХРИСТИЯНСЬКОГО ВІРОВЧЕННЯ




ТЕМА УРОКУ

кількість

годин

1

Знайомство з храмом. Церква – Дім Божий.

Зміст і значення богослужінь.

Зовнішній і внутрішній устрій храму.

1

2

Бог – Творець видимого і невидимого світу.

Мета творіння світу і людства.

1

3

Основні властивості Божі.

1

4

Падіння Денниці. Поява зла в невидимому світі. Гріхопадіння прабатьків і його наслідки. Сутність гріха.

1

5

Господь наш Ісус Христос, Син Божий – Спаситель світу. Настанови Божі про спасіння людства.

Молитва – спілкування людини з Богом.

Про що ми просимо Бога в наших молитвах.

1

6

Зміст і значення Боговтілення. Причина довгого періоду від гріхопадіння до приходу на Землю Спасителя світу. Приготування роду людського до прийняття Месії.

1

7

Старий і Новий Заповіти. Здійснення пророцтв про прихід Спасителя світу. Чому ми себе називаємо християнами.

1

8

21 вересня – Різдво Пресвятої Владичиці Нашої Богородиці і Пріснодіви Марії – початок нашого спасіння.

Діюча сила молитви. Молитви до Богородиці.

1

9

Іоанн Хреститель – Предтеча Господній. Християнська аскетика. Виникнення і розповсюдження монастирів. Чернецтво і його внесок в історію та культуру України.

1

10

Історія нашого краю, місцеві святині й святі.

1

11

4 грудня – Введення у храм Пресвятої Богородиці. Ставлення до храму. Як потрібно поводитися в храмі під час богослужіння.

1

12

Церковне літочислення. Ставлення віруючої людини до святкових і недільних днів.

1

13

Стародавній світ перед пришестям Спасителя. Палестина: географічне положення, клімат, історія єврейського народу (стислий курс).

1

14

Різдвяний піст. Пости в християнстві. Приклади благодатного їх впливу на душу й тіло людини.

1

15

Різдво Господа і Бога і Спаса нашого Ісуса Христа. Українські традиції, пов’язані з цим святом.

1

16

Хрещення Господнє. Початок Євангельської проповіді.

1

17

Благовіщення. Чистота, скромність, терпіння – основні чесноти дівчини, жінки.

1

18

Стрітення Господнє. Діти і Храм Божий. Воцерковлення немовлят.

1

19

Характеристика чудес Господа нашого Ісуса Христа. Чудеса істинні й оманливі. Критичний аналіз чудодійств сучасних волхвів–екстрасенсів.

1

20

Господь – цілитель людських недуг.

Ставлення християнства до хвороб і смерті.

1

21

Притчі Господні і їх пояснення та застосування до сучасного життя.

1

22

Підготовчі тижні до Великого Посту.

1

23

Великий піст – дні покаяння та молитви. Значення посту в духовно-моральному відродженні й очищенні людини.

1

24

Останні дні земного життя Спасителя: Воскресіння Лазаря. Вхід Господній до Єрусалиму. Установлення Таїнства Євхаристії на Тайній Вечері.

Літургія – перша служба, яку почали відправляти стародавні християни по воскресінні Христовім.

2

25

Страждання і смерть Господа нашого Ісуса Христа. Хрест в житті християнина. Схожість і різність зображень розп’ять на хресті в українському іконописі і західноєвропейському мистецтві.

1

26

“Христос воскресе!”. Пасха Господня (Великдень). Особливості святкування Світлого Христового Воскресіння (Христосування. Кулич і паска. Писанки – символ Воскресіння).

1

27

Вознесіння Господнє. Що чекає людину після смерті? Християнське ставлення до померлих.

Церковні обряди та звичаї.

1

28

Трійця. Сходження Святого Духа на апостолів. Триперстя. Іконографія Святої Трійці. Молитви до Пресвятої Трійці.

1

29

Господь Ісус Христос – Засновник і Глава Церкви Християнської. Церква – Стовп і утвердження істини.

1

30

Життя християнина:

а) любов до Бога;

б) любов до ближнього;

в) огидність до гріхопадінь;

г) поведінка в храмі, школі, вдома. Стосунки з батьками, вчителями, товаришами.

1

31

Християнське ставлення до природи, тварин і рослин. Обмежений зв’язок людини з навколишньою природою. Приклади з життя преподобного Сергія Радонезького, Герасима Йорданського тощо.

1

32

19 серпня – Преображення Господа і Бога і Спаса нашого Ісуса Христа. Світ чуттєвий і світ духовний.

1

33

28 серпня – Успіння Пресвятої Владичиці Нашої Богородиці і Пріснодіви Марії (Пречиста). Вшанування Матері Божої на Русі.

Завершення церковного року.

1

34

Підсумкове заняття

1




РАЗОМ

35



ЛІТЕРАТУРА:


Библия. – М., 1991.

Антоний Сурожский, митр. Молитва и жизнь. – Рига, 1992.

Бен Хобринк. Христианский взгляд на происхождение жизни. – К., 1994.

Библейская энциклопедия. – Т. 1–2. Репринт, – М., 1991.

Бородина А. В. Основы православной культуры. – М., 2003.

Георгиевский А. И. Чинопоследование Божественной Литургии. – М., 1951.

Глиндский В., прот. Основы христианской православной веры. – М., 1992.

Дудко Д., свящ. Литургия на русской земле. – М., 1993.

Киселев А. Чудотворные иконы Божией Матери в Древней Руси и Русской истории. – М., 1992.

Основи Православної віри. – Львів, 2002.

Святоотеческие наставления о молитве и трезвении и истолкование Молитвы Господней. – М., 1889.

Смысл и значение православного богослужения. – Минск, 1990.

Сурова Л. В. Православная школа сегодня. – Владимирская епархия, 1999.

Флоренский П., свящ. Столп и утверждение истины. – М., 1990.

Шмеман А., протопр. Великий пост. – М., 1993.

Шмеман А., протопр. Исторический путь православия. – Нью- Йорк, 1954.

Яннарас Х. Вера Церкви. – М., 1992.

6 КЛАС


^ СВЯТЕ ПИСЬМО СТАРОГО І НОВОГО ЗАПОВІТІВ




ТЕМА УРОКУ

кількість

годин

1

Природне і надприродне одкровення. Святе Передання і Святе Письмо.

1

2

Церковні богослужіння – спілкування віруючих з Богом. Зміст і правила участі в богослужіннях.

1

3

Вселенські Собори і їх постанови. Спадщина Святих Отців. Церковні канони.

1

4

Священна історія Старого Заповіту. Нерозривний зв’язок Старого і Нового Заповітів. Старий Заповіт – підготовчий щабель до Нового Заповіту. Старозаповітна історія – прообраз наступних Євангельських подій.

1

5

Створення світу – “Шестоднів”:

1-й день: витоки нашого пізнання про створення світу. Біблійні оповіді і дані науки про творче перетворення первозданної речовини в “перший день” світу. Поняття “день” в Біблії;

2-й, 3-й і 4-й дні: створення світу за Біблією. “Спірні питання”(походження рослин без сонця, тощо);

5-й і 6-й день: поява “душі живої”, благословення і повеління рости і розмножуватися за Біблійною оповіддю і дослідження сучасних наук. Знайомство з розмаїттям світу пернатих, риб і тварин.

6-й день: приготування до створення людини, порядок видимого творення – постійне сходження до ідеалу. Створення Адама і його жінки. Життя в раю.

Світ – дар, який людина покликана берегти і змінювати на краще.

Гріхопадіння та вигнання з раю. “Протоєвангеліє”.

3

6

Всесвітній потоп. Перекази і легенди про потоп в епосах різних народів. Археологічні дослідження. Застереження сучасній людині. Вавилонська вежа – символ людського суспільства, що будує своє життя без Бога. Держави Стародавнього Світу.

2

7

Праотці і патріархи. Історія богообраного народу.

1

8

Мойсей. Вихід з Єгипту. Десять Заповідей.

2

9

Судді та царі. Розквіт і падіння давньоєврейської держави.

2

10

Старозаповітні пророки, їх служіння Богу і людям. Пророцтво про Месію. Прообрази.

1

11

Від гріха до благодаті. Ісус Христос – Боголюдина, новий Адам. Життя і вчення Господа нашого Ісуса Христа –“Я є шлях і істина і життя”. Чудеса.

3

12

Про зміст і характер Євангельських заповідей. Різниця і зв’язок блаженств із заповідями Старого Заповіту.

Слово про закон і благодать митрополита Іларіона.

1-а Заповідь блаженства. Розбір і осмислення. Приклад практичного виконання її в житті і в подвигу преподобного Сергія Радонезького;

2-а Заповідь блаженства. Розбір і осмислення. Приклад практичного виконання її в житті і в подвигу преподобного Силуана Афонського;

3-а Заповідь блаженства. Розбір і осмислення. Приклад практичного виконання її в житті і в подвигу преподобного Іова Почаївського;

4-а Заповідь блаженства. Розбір і осмислення. Приклад практичного виконання її в житті і в подвигу преподобного Іоанна Дамаскіна, святого священномученика Василія Полтавського, Єпископа Прилуцького;

5-а Заповідь блаженства. Розбір і осмислення. Приклад практичного виконання її в житті і в подвигу святого Іоанна Кронштадтського;

6-а Заповідь блаженства. Розбір і осмислення. Приклад практичного виконання її в житті і в подвигу преподобного Серафима Саровського;

7-а Заповідь блаженства. Розбір і осмислення. Приклад практичного виконання її в житті і в подвигу святителя Алексія, Митрополита Київського;

8-а Заповідь блаженства. Розбір і осмислення. Приклад практичного виконання її в житті і в подвигу святителя Іоанна Златоуста, священномученика Анатолія, Митрополита Одеського;

9-а Заповідь блаженства. Розбір і осмислення. Приклад практичного виконання її в житті і в подвигу великомученика Георгія Побідоносця, священномученика Аркадія, Єпископа Лубенського;

Заповіді любові до Бога і ближнього в Новому Заповіті, їх зв’язок з розумінням любові в Старому Заповіті і різниця. Аксіологія.

5

13

Притчі про Отця Небесного, про Спасителя, про Царство Боже.

1

14

Притчі про поведінку людини.

1

15

Смерть і Воскресіння Господа Ісуса Христа.

1

16

Сходження Святого Духа на Апостолів. Проповідь і чудеса Апостолів в Єрусалимі. Життя першої християнської общини. Діяльність апостола Петра.

1

17

Гоніння на Церкву. Перша подорож апостола Павла. Собор в Єрусалимі. Друга подорож апостола Павла.

1

18

Апостол Павел в Афінах. Третя подорож.

1

19

Апостол Павел в Єрусалимі. Синедріон. Рим. Християнин перед судом безбожників.

1

20

Первоверховні Апостоли Петро і Павел. Мученики заради Господа. Схожість Апостолів і їх різність. Вшанування Апостолів в християнському світі. Ставлення до святих Апостолів на Русі.

1

21

Соборні Послання Святих Апостолів. Їх зміст і значення для віруючих в ім’я Христове.

1

22

Апостол Павел – “Апостол народів”. Характеристика послань. Їх значення для нас сьогодні.

1

23

Одкровення святого Іоанна Богослова (Апокаліпсис). Чи прийшов антихрист на землю? Майбутнє нашої планети.

1




РАЗОМ

34

ЛІТЕРАТУРА:

Новый Завет Господа Иисуса Христа. – Лондон, 1991.

Великие духовные пастыри Руси. – М., 1999.

Иоанн (Кологривов), иеромонах. Очерки истории русской святости. – Брюссель, 1961.

Иоанн Златоуст, свт. Избранные творения. – М., 1993.

Карпов А.Ю. Юрьев А.А. Самые знаменитые святые и чудотворцы Руси. – М., 2001.

Ляшевский С., прот. Опыт согласования научных данных с библейским повествованием. Изд. Свято-Успенского Псково-Печерского монастыря, 1994.

Поселянин Е.Н. Сказание о святых вождях Земли Русской. – М., 1997.

Пресвитер Руфин. Жизнь пустынных отцов. – Изд. Свято-Троицкой Сергиевой Лавры, 1898.

Притчи Христовы с толкованиями. – Братство свт. Алексия, 1992.

Святый Иоанн Кронштадтский. Моя жизнь во Христе. – Т. 1, 2. – С.-Пб., 1893.

Сергий Радонежский. – М., 1991.

Скрынников Р.Г. Святители и власти. – Лениздат., 1990.

Толковая Библия. – Стокгольм, 1987.

Фаррар Ф.В. Жизнь Иисуса Христа. – М., 1991.

Федотов Г. Святые Древней Руси. – М., 1990.

7 КЛАС


^ ВІРА І ЖИТТЯ.

СИНАЙСЬКЕ ЗАКОНОДАВСТВО.

СИМВОЛ ВІРИ




^ ТЕМА УРОКУ

кількість

годин

1

Віра – основа духовного життя християнина. Необхідність віри. “Віра без діл – мертва!” (Як. 2, 26). Закон Божий і закони людські.

1

2

Основні закони духовного життя людини і розкриття їх в Старому Заповіті.

1

3

Десять Заповідей:

1-а Заповідь: “Я Господь Бог твій…”. Богопізнання, Богошанування і побожність – основні риси ставлення християнина до Всевишнього.

2-а Заповідь: “Не сотвори собі ідола…”. Ідолопоклоніння – зрада Богові. Стародавні ідоли і сучасні кумири. Сьомий Вселенський собор.

3-а Заповідь: “Не призивай імені Господа Бога твого надаремно”. Осуд марнослів’я, лихослів’я, божби. Мовчання – золото.

4-а Заповідь: “Шість днів працюй. А сьомий день – Господу Богу твоєму”. Ставлення християнина до праці. Як треба проводити святкові та недільні дні.

5-а Заповідь: “Шануй батька свого і матір свою…”. Ставлення дітей до своїх батьків. Як поважали старших на Русі. Батьки духовні – восприємники при святому Хрещенні. Повага до духовних батьків.

6-а Заповідь: “Не убий”. Вбивство духовне і тілесне. Ставлення Православної Церкви до самогубства.

Чи грішать проти цієї заповіді воїни, захищаючи свою Батьківщину? (Роздуми св. рівноапостольного Кирила, Єпископ Іосиф І, Єпископ Митрофан, Єпископ Артемій, які благословляли на бій воїнів проти татаро-монгольської навали на Україну (1237–1240 рр.).

7-а Заповідь: “Не сотвори перелюбу”. Сім’я і держава. Чистота і цнотливість – основні чесноти. Християнський шлюб і цнотливість. Таїнство Шлюбу як образ взаємин Христа і Церкви. Ставлення до шлюбу наших предків.

8-а Заповідь: “Не вкради”. Ставлення християнства до приватної власності.

9-а Заповідь: “Не свідчи неправдивого проти ближнього свого”. Недопустимість наклепу на християнина. Перший наклепник — диявол. Доносительство на християн в епоху гонінь. Загибель сотень тисяч ні в чому не винних людей в епоху сталінізму.

10-а Заповідь: “Не бажай чужого…”. Осуд заздрості, яка роз’їдає душу людини. Приклади із історії Старого Заповіту (Давид і Урія, Ахав і Навуфей, Аман і Мардохей).

16

4

“Символ Віри” – стисле і точне викладення всіх істин християнства. Історія Символу Віри.

1

5

Символ Віри:

1-а частина Символу Віри. Православне вчення про Бога Єдиного, але Триіпостасного. Бог – Творець світу духовного і фізичного. Природа Ангелів і людини.

2-а частина Символу Віри. Свідчення Святого Письма про Божественість Господа нашого Ісуса Христа. Народження Сина Божого. Єресь Арія.

3-а частина Символу Віри. Вчення Православної Церкви про Ісуса Христа. Боговтілення. Господь наш Ісус Христос – Боголюдина (Істинний Бог і істинна людина одночасно).

4-а частина Символу Віри. Православне вчення про страждання і смерть Ісуса Христа як прояв жертовної любові до грішних людей.

5-а частина Символу Віри. Докази тілесного воскресіння Господа нашого Ісуса Христа згідно зі Святим Письмом та фактами історії (Туринська плащаниця).

6-а частина Символу Віри. Вознесіння Ісуса Христа на небо і відкриття для всіх віруючих в Нього Царства Небесного.

7-а частина Символу Віри. Православна есхатологія (Вчення про Друге пришестя та Страшний суд.) Пророцтва преподобного Серафима Саровського, преподобного Іова Почаївського, преподобних Антонія і Феодосія Києво-Печерських.

8-а частина Символу Віри. Дари Духа Святого. Таїнство Миропомазання. Поняття про хулу на Духа Святого.

9-а частина Символу Віри. Поняття про святість Церкви. Церква – Боголюдський організм, де Глава – Сам Господь Ісус Христос. Церква земна і небесна. Помісні Православні Церкви.

10-а частина Символу Віри. Таїнства Церковні.

11-а частина Символу Віри. Святе Письмо про загальне воскресіння. Молитва за спочилих. Що повинна знати людина про потойбічне життя. Митарства преп. Феодори.

12-а частина Символу Віри. Вічне життя – доля всього людства. Що чекає за гробом праведників та грішників.

15




РАЗОМ

34



ЛІТЕРАТУРА:


Афанасьев Н., прот. Церковь Духа Святого. – Рига, 1994.

Барсов М. Сборник статей по истолковательному и назидательному чтению Четвероевангелия. – С-Пб., 1893.

Булгаков С. прот. Православие. Очерки учения Православной Церкви. – Киев, 1991.

Григорий Нисский свят. О молитве. – ЖМП. 1993. – № 5.

Дионисий Ареопаг свят. О небесной иерархии. – М., 1899.

Игнатий (Багрянчиков) свят. Слово о смерти.– М., 1991.

Иисус Христос в документах истории. – С-Пб., 2001.

Илларион (Троицкий) арх. Христианства нет без Церкви. – М., 1991.

Каледа Г., прот. Туринская Плащаница и ее возраст. – ЖМП. 1992. – № 5.

Православный толковый молитвослов с краткими катехизическими сведениями.– Тула, 1993.

Швейцер А. Благоговение перед жизнью. – М., 1992.

Яннарас Х. Вера Церкви. – М., 1992.



8 КЛАС


^ ЦЕРКОВНОСЛОВЯНСЬКА МОВА

І ОСНОВНІ УЯВЛЕННЯ

ПРО БОЖЕСТВЕННУ ЛІТУРГІЮ




^ ТЕМА УРОКУ

кількість

годин

1

Ознайомлення з церковнословянською мовою. Святі рівноапостольні Кирило і Мефодій. Значення їх в просвітництві слов’ян.

2

2

Знайомство з церковнослов’янською азбукою. Правила читання і вимови.

5

3

Титла (прості і буквені). Види наголосів. Придихання.

3

4

Вправи в читанні і розумінні. Пояснення особливо важких для розуміння слів, які відрізняються від сучасних.

7

5

Добове коло богослужінь. Вечірня й утреня. Всенощна.

4

6

Божественна Літургія – центр Православного Богослужіння. Як треба готуватися і підходити до Причастя.

2

7

Літургія святого Іоанна Златоустого. Походження. Умови здійснення. Таїнство Євхаристії.

3

8

Проскомидія. Приготування для Таїнства Євхаристії.

2

9

Літургія оглашенних. Літургія вірних. Євхаристичний канон. Причастя.

2

10

Православна іконографія. Символіка кольору. Значення німбів на іконах. Відомі іконописці України.

4




РАЗОМ

34



ЛІТЕРАТУРА:


Вениамин, Архиепископ Нижегородский и Арзамасский. Новая Скрижаль или объяснение о церкви, литургии и о всех службах и утварях церковных. – М., 1990.

Всенощное бдение. Литургия. – Киров, 1991.

Георгиевский А. И. Чинопоследование Божественной Литургии. – М.,1951.

Гладышева Е. В. Несресян Л. В. Словарь по древнерусскому искусству. – М., 1991.

Гоголь Н. В. Размышления о Божественной Литургии. – Т.4. – М., 1889.

Давыдова Н. В. Православный букварь: книга для семейного чтения. – М., 1998.

Дьяченко Г., прот. Полный церковно-славянский словарь. – М., 2002.

Киприан (Керн), архим. Евхаристия. – Париж, 1947.

Краткое объяснение всенощной, Литургии или обедни, последований таинств, погребения усопших, молебнов. – М., 1991.

Литургия свт. Иоанна Златоуста с пояснениями. – М.,1994.

Покровский Н. Очерки памятников христианской иконографии. – С-Пб., 1900.

Учебник богослужения. – С-Пб., 1912.

Феодор (Бухарев), архим. Русские духовные писатели. – М., 1991.

Флоренский П.А., свящ. Иконостас. – М., 1994.

Четвериков С., прот. Евхаристия – центр христианской жизни. – М., 1992.

Языкова Н.К. Богословие иконы. – М., 1995.


9 КЛАС


^ ІСТОРІЯ СТАРОДАВНЬОЇ

ХРИСТИЯНСЬКОЇ ЦЕРКВИ




ТЕМА УРОКУ

кількість

годин

1

Ранні християнські общини. Місця суспільних богослужінь в перші віки по Різдву Христовому. Радикальна різниця християнських богослужінь від язичницьких містерій (молитва, обряд, ритуал). Розуміння жертовності. Християнське богослужіння як синтез мистецтв; культ і культура; еволюція культу в історії.

Виникнення і будівництво культових християнських споруд (святилища, храми, молитовні будинки).

Предмети культу (посуд, священні реліквії, священний одяг і символи). Храмова архітектура. “Теологія прекрасного”.

5

2

Гоніння на християн. Мученики і сповідники. Зміна становища Християнської Церкви в Римській імперії при святому імператорі Костянтині Великому. Міланський едикт.

5

3

Перемога християнства. І Вселенський собор в Никеї (325 р.). Святитель Миколай Мирлікійський і його вшанування в Україні.

2

4

Виникнення єресей. Біди Церкви. ІІ Вселенський собор в Константинополі (381 р.) і остаточне утвердження християнства.

2

5

Церковний устрій і поширення християнства в IV столітті.

2

6

Коротка історія та характеристика ІІІ Ефеського

(431 р.) і IV Халкідонського (451 р.) Вселенських соборів.

2

7

V (553 р.), VI (680-681 рр.) та VII (787 р.) Вселенські собори. Історія, характеристика.

2

8

Іконопочитання і іконоборчество. Догмат про вшанування святих ікон. Що значить ікона для Православного християнина? Відмінність іконопису від красного малярства.

3

9

Духовне просвітництво. Головні богословські школи. Великі Святителі Східної Церкви.

4

10

Церковна ієрархія. Таїнство Священства. Священнослужителі Православної церкви і їх облачення.

1

11

Загальний огляд християнського життя в I тисячолітті по Різдву Христовому. Чернецтво.

Іночеське життя на Сході. Монастирі на Заході.

4

12

Літургійна творчість. Християнське мистецтво.

2




РАЗОМ

34



ЛІТЕРАТУРА:


Библейская энциклопедия. – Изд. Т.С.Л., 1990

Cмирнов Е. И. История Христианской Церкви. – Полтавская епархия УПЦ., 2001.

Бартенев И. А., Батажкова В. Н. Очерки истории архитектурных стилей. – М., 1983.

Болотов В. В. Лекции по истории древней Церкви. – М., 1994.

Вагнер Г. К. Византийский храм как образ мира. – М., 1986.

Добротолюбие. – Т. 4: Материалы по иконоборчеству.

Дюшен Л. История древней Церкви. – М., 1912.

Иконников А. В. Историзм в архитектуре. – М., 1997.

Карташев А.В. Вселенские соборы. – С-Пб., 2002.

Кассиан(Безобразов) Еп. Христос и первое христианское поколение. – Париж, 1992.

Киттель Р. История еврейского народа. – М., 1917.

Лазарев В.Н. Древнерусские мозаики и фрески. – М., 1973.

Лебедев А.П. Эпоха гонений на христиан. – М., 1994.

Основы церковной архитектуры. – Киев, 2002.

Русское Православие. Вехи истории. – М., 1989.

Тальберг Н. История Христианской Церкви. – М., 1991.

Тарев М. М. Основы христианства. – Изд. Т.С.Л., 1908.


10 КЛАС


^ ІСТОРІЯ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ

В УКРАЇНІ




ТЕМА УРОКУ

кількість

годин

1

Початок Євангельської проповіді на території нашої Батьківщини. Благовістницька місія святого апостола Андрія Первозваного. Свідчення руських літописів.

1

2

Перші християни на Русі. Свята княгиня Ольга.

1

3

Хрещення Русі при святому князі Володимирі.

1

4

Поширення християнства на Русі. Життя Церкви та її благодатний вплив на всі сфери життя староруського суспільства. Поява монастирів. Святі Київської Русі.

1

5

Київський (домонгольський) період української церковної історії як період становлення загальноруської Митрополії. Поширення Православ’я на Північ та Схід.

Чернецтво в XII столітті. Нові церковні свята. Приклади благочестивого життя. Християнське просвітництво і мистецтво. Духовна культура Київської Русі.

2

6

Православ’я Київської Русі в епоху татаро-мон­голь­ської навали. Патріотична діяльність князя Данила Галицького, благовірного князя Всеволода, святого князя Георгія, князя Василька, боя
еще рефераты
Еще работы по разное