Реферат: Філософський дискурс концептів сталого розвитку, його імперативів гідного життя людства в умовах глобалізаційної інтеграції. Завдання

Анотації дисциплін вільного вибору

Назва курсу

Філософія сталого розвитку людства, автор курсу доцент Л.В.Рижак

ECTS

2-кредити

Рівень

Бакалавр, спеціаліст,магістр

Метод викладання

Дискусія, проблемний підхід

Додаткові методи

Інтерактивні методи

Опис курсу

Мета: Філософський дискурс концептів сталого розвитку, його імперативів гідного життя людства в умовах глобалізаційної інтеграції.

Завдання: Проаналізувати глобалізаційні тенденції та їх соціальні наслідки. Розкрити сучасний етап науково-технологічної революції (НТР) та глобальні проблеми людства. Простежити історію формування ідеї сталого розвитку. З’ясувати категоріальну структуру та принципи концепції сталого розвитку. Розглянути “сталий розвиток” як принцип самоорганізації людства з метою не лише виживання та подолання мегазагроз, а й гідного життя для кожної людини. Аргументувати необхідність формування етики довкілля та дискурсивної етики відповідальності. Дати загальну характеристику концепції сталого розвитку для України, основні напрями та пріоритети забезпечення сталого розвитку з урахуванням національних інтересів.

Вимоги до знань та умінь студентів:

Знати:

основні риси глобалізаційної інтеграції, етапи глобалізаційної інтеграції та їх зміст;

головні глобальні проблеми людства на початку ХХІ ст. та їх загрози життю на планеті Земля;

зміст ідеї сталого розвитку як стратегії виживання людства;

імперативи сталого розвитку як принципи екологічно безпечного та соціально-гармонійного життя людства загалом та кожного народу зокрема;

екоетичну відповідальність людства за майбутнє; головні принципи етики відповідальності;

зміст концепції сталого розвитку для України та її світоглядно-гуманістичну спрямованість.

Уміти:

працювати з філософською літературою (книгами, словниками Інтернет-джерелами);

логічно мислити, послідовно та аргументовано розвивати свою думку;

аналізувати глобальні проблеми людства на теоретичному рівні;

застосовувати філософську методологію до розв’язання екзистенційних проблем;

критично мислити, утверджувати екогуманістичні цінності;

аргументувати значення імперативів сталого розвитку для цивілізаційного поступу України та національного відродження України;




Обов'язкова література

Рижак Л. Філософія сталого розвитку людства : навч.-методичний посібник. – Львів : Видавничий центр ЛНУ імені І. Франка, 2011. – 518 с.

Бек У. Общество риска. На пути к другому модерну. – М.: Прогресс-Традиция, 2000. – 384 с.

Ґіденс Е. Нестримний світ: як глобалізація перетворює наше життя. – К. : Альтерпрес, 2004. - 100 с.

Йонас Г. Принцип відповідальності. У пошуках етики для технологічної цивілізації. – К. : Лібра, 2001. – 399 с.

Кайку М. Візії: як наука змінить ХХІ сторіччя. – Львів : Літопис, 2004. – 544 с.

Маєр-Абіх К. Повстання на захист природи. Від довкілля до спільносвіту. – К. : Лібра, 2004. –196 c. Фермеерс Е. Очі панди. Філософське есе про довкілля. – Львів : Стрім, 2000. - 65 с.

Фрідмен Т. Лексус і оливкове дерево. Зрозуміти глобалізацію. – Львів : Б.в., 2002. - 624 с.

Фукуяма Ф. Великий крах. Людська природа і відновлення соціального порядку. – Львів : Кальварія, 2005. – 380 с.


Умови зарахування курсу

^ Виконання індивідуальних завдань: есе, тестів, складання заліку.


Мова викладання



українська




Назва курсу

^ Філософські інтенції поем Юрія Клена:„Прокляті роки” і „Попіл імперій” ,доцент В.В.Джунь

ECTS

2-кредити

Рівень

Бакалавр,спеціаліст,магістр

Метод викладання

Коментування змісту поем з пов’язуванням із дискусією.

Додаткові методи

Вихід на світоглядні і методологічні проблеми філософії 20 століття,кейс-метод.

Опис курсу

Спецкурс якраз і має на меті зазнайомити студентів як із персоналістичним, так і соціальним виміром філософських рефлексій у зазначених поемах українського поета – неокласика Юрія Клена. Останній вимір, направду, дещо ширше репрезентований у відповідній літературі.

Лише у його двох поемах:”Прокляті роки”(1937) і „Попіл імперій”(1944-1947) зінстальована чи не вся філософська проблематика “напівбожевільного” 20 століття, органічно при цьому пов’язуючись із екскурсами в історичне минуле України.

Завданнями пропонованого спецкурсу є:

розглянути доважки раціоналізму загалом, а разом і при втіленні ідеалів Просвітництва в раціоналізованих міфологіях 20 ст. і відповідних практиках комунізму і нацизму, зокрема;

зхарактеризувати хибні філософсько-натуралістичні методології 20 ст., їх замах на всезнайство;

зкритикувати хибні соціально-педагогічні настанови радянського часу у міжвоєнний період;

оцінити Голодомор як геноцид українців, етно-генетичний матеріал яких не дуже піддавався „соціальному експериментуванню”,тощо;

репрезентувати досить потужний аксіологічний потенціял означених поем.

У підсумку дуже важливо студентам:

– уміти орієнтуватися у багатоманітні філософських інтенцій зауважених творів,

–знати і переконатися у тому, що українська філософська думка має специфічну здатність: виказувати себе не лише у творах професійних філософів, а й насамперед у високохудожній літературі, зокрема, у поетичних творах.

На це, свого часу, звертав увагу, маючи на увазі поетичну творчість Лесі Українки, у своїй літературознавчих працях Дмитро Донцов. Окрім Юрія Клена не позбавлена філософських рефлексій і літературознавча творчість Юрія Шевельова, і поетична творчість Миколи Руденка, який у 1967 року видав у світ філософську збірочку поезій „Всесвіт у тобі”. Приклади можна наводити і далі. Гармонійно поєднувати філософське і поетичне – це той змаг, якого не вдалося успішно здійснити навіть давньогрецькому філософу Платону, а Юрію Клену, володіючи українським поетичним словом на рівні сонетів В.Шекспіра – вдалося. Україна має ряд мистців, які успішно впоралися з подібним завданням.


Обов'язкова література

Клен Ю. Вибране / Упорядн., авт передм. та прим. Ю.Ковалів. – К., 1991.



Умови зарахування курсу

^ Написання есе, виконання тестових завдань, складання заліку.


Мова викладання



українська




Назва курсу

^ Філософія свободи, автор курсу професор А.Ф.Карась

ECTS

2-кредити

Рівень

Бакалавр,магістр,спеціаліст

Метод викладання

Проблемний підхід, дискусія

Додаткові методи

Кейс-метод

Опис курсу

Мета курсу «Філософія свободи» визначається у кількох аспектах: а) вивчити основні етапи розвитку концептуальних уявлень про свободу у її зв’язку з концептом свободи волі; б) ознайомитися з їх впливом на формування різних типів соціальності та правової культури, в) свобода і відповідальність у контексті розвитку прав людини і громадянських свобод.

Проблематика свободи бувала рушійною силою і творчої, і деструктивної волі у людському житті. Цей курс може бути покладений в основу засвоєння фундаментального знання, яке допоможе студентам краще розуміти суперечності, що є іманентними для сучасного цивілізаційного розвитку.

Завданнями курсу є:

критичне освоєння історико-філософської спадщини в аспекті ознайомлення з найвагомішими концепціями свободи упродовж інтелектуального і цивілізаційного розвитку людства;

ознайомити студентів з формуванням філософії природного права як такого, що випливає з визнання онтології свободи людини;

засвоєння тези, яка полягає в тому, що індивідуальна свобода не є чимось таким, що дається людині само по собі у суспільстві і є гарантованою поза особистими зусиллями.

виявити в історико-філософському процесі низку концепцій, у яких свобода тлумачиться через потреби розвитку громадянського суспільства як опозицію до авторитарних, деспотичних і тоталітарних режимів;

з’ясувати концептуальні й практичні особливості взаємовідношення свободи-демократії-націоналізму;

Прослухавши курс, студенти повинні здобути компетенції:

Знати:

відмінності між розумінням свободи у філософії античності, Нового часу і в сучасній філософії;

зміст концепту «свобода вибору» та його зв'язок з «вільною людиною», або громадянином;

що означає концепт «свободи волі», взятий в історико-філософському контексті;

характеристику індивідуальної свободи у порівнянні з приватною і публічною свободами;

що таке вольності і привілеї;

суть проблеми свободи волі і культурного вкорінення;

відмінність між обставинною, набутою і природною свободою;

ідейні джерела і практичні наслідки ліберальної і комунітаристської концептуалізації свободи;

Уміти:

назвати основні концептуальні особливості і відмінності у тлумаченні свободи;

оперувати поняттям «політичний режим» відповідно до вчення Аристотеля і могти визначити кожен з його типів;

охарактеризувати свободу вибору в аспектах емпіричного, аксіологічного та екзистенційного самоздійснення людини;

характеризувати свободу волі в контексті природного та мотиваційного детермінізму;

пояснити сенс свободи через самовизначення людини та її відповідальність;

пояснити комунікативний підхід до розуміння свободи як відповідальності;

застосовувати набуті знання для аналізу української дійсності, визначення демократичних і авторитарних дискурсивних тенденцій соціального, правового і політичного розвитку.

Обов'язкова література

Курс забезпечений програмою і планами семінарських занять; виклад і засвоєння матеріалу відбувається на основі низки основних джерел:

1) Хрестоматії: "Соціальні, економічні та релігійні виміри свободи: Збірник текстів" / Уклали: А. Карась, В. Терещенко, О. Фешовець. – Львів, 2002. 2) Карась А. Філософія громадянського суспільства у класичних теоріях і некласичних інтерпретаціях. – Київ-Львів, 2003; Арендт Х. Що таке свобода? // Арендт Х. Між минулим і майбутнім. – Київ: Дух і Літера, 2002.- С. 151-182. Гаєк Ф. Конституція свободи. – Львів: Літопис, 2002. – С. 77-91. Грінфельд Л. Типи націоналізму//Націоналізм. Антологія. – К.:Смолоскип, 2000.– С.688–704. Констан Б. Про свободу древніх у її порівнянні зі свободою сучасних людей // Лібералізм. Антологія.- К.: Смолоскип, 2002.- С. 411-424. Марітен Ж. Завоювання свободи // Соціальні, економічні та релігійні виміри свободи: Зб. текстів.–Львів,2002.– С. 14-28. Маланюк Є. Малоросійство / Книга спостережень. Том другий.- Торонто: Гомін України, 1966. – С. 229-247. Тейлор Ч. Непорозуміння: дебати між лібералами і комунітаристами // Сучасна політична філософія. Антологія. – С. 524 – 544.

Тейлор Ч. Етика автентичності. – К.: Дух і літера, 2002. – С. 5-47; 89-100. Хвильовий М. Україна чи Малоросія? // Хвильовий М. Твори у двох томах. Том 2. – К.: Дніпро, 1991. С. 576 – 622.


Умови зарахування курсу

Написання есе, виконання тестових завдань, складання заліку.


Мова викладання



українська




Назва курсу

^ Філософія міста, автор курсу доцент Б.Ю.Поляруш

ECTS

2-кредити

Рівень

Магістр,спеціаліст,бакалавр

Метод викладання

Дискусія, проблемний підхід

Додаткові методи

Кейс-стаді

Опис курсу

Мета курсу: набуття студентами знань з найбільш впливових теоретичних парадигм філософії та соціології міста ХХ-ХХІ ст.

Завдання: ознайомлення студентів з базовими категоріями та поняттями, основними теоретичними проблемами сучасної філософської урбаністики: становлення філософії міста в XIX-поч.XX ст. (М.Вебер, Г.Зіммель, Чикаг.школа); філософія міста ХХ ст. (А.Лефевр, Д.Гарві, М.Кастельс, Ж. Бодріяр; становлення міського типу мислення в Україні; аналіз проблем української міської сім’ї та трансформація гендерних ролей в місті; висвітлення проблем соціальної нерівності та девіантної поведінки в українському місті; дослідження ролі релігії в сучасному місті: традиційні та новітні релігійні організації; конструювання публічного та приватного простору міста; майбутнє сучасного українського міста.

Вимоги до знань та умінь студентів:

Знати:

праці провідних дослідників філософії т соціології міста XIX- XX ст.;

основні категорії та поняття філософії та соціології міста;

основні підходи до визначення та інтерпретації понять«місто», «село»;

проблеми «глобального міста» та «глобального села» на початку ХХІ ст.;

основні періоди становлення європейського міста

специфіка становлення міського типу мислення в Україні

перспектива досягнення соціокультурного паритету українського міста-села.


Уміти:

розрізняти особливості різних підходів, що пропонуються в різних течіях флософії та соціології міста.

критично осмислити класичні теорії філософії та соціології міста;

толерантно захищати свою позицію в теоретичній дискусії;

самостійно готувати матеріали для власних лекцій з філософії.




Обов'язкова література

Вебер М. Протестантська етика і дух капіталізму. К., 1999; Вебер М. История хозяйства: Город. М.: 2001. Зіммель Ґ.Великі міста і духовне життя//Культурологічний часопис «Ї», 2003, №29. Бодріяр Ж. Симулякри і симуляції. К., 2004. Амін Еш, Тріфт Найджел Виразність повсякденного міста//Культурологічний часопис «Ї», 2003, №29. Пирогов С.В. Конспект лекций по курсу социология города. Томск, 2003. Вагин В.В Социология города//www.gumer. info/bibliotek_buks/sociolog/ vagin. Казанцев В.И. Светуньков М.Г. Социология города Ульяновск, 2004. Линч. К. Образ города./ Пер с англ. М:. 1982. Мамфорд Л. Истоки урбанизации. Появление города. // Смит Р.Л. Наш дом планета Земля. – М.,1982. Э. Сойя. Как писать о городе с точки зрения пространства? // Логос (2008) №3 М.Л. Чернов Урбанізм як предмет соціально-філософського аналізу//Мультиверсум. К.: Центр духовної культури, - 2005. - № 51. Герхард Штромаєр. Простір. Територія. Новий час. Історія европейської ментальности. – Львів, Літопис, 2004. – С. 671. Андреев Ю.В. Раннегреческий полис (гомеровский период). – Санкт-Петербург, Издательский центр «Гуманитарная Академия», 2003. – С. 62.


Умови зарахування курсу

^ Написання есе, виконання тестових завдань, складання заліку.


Мова викладання



українська




Назва курсу

^ Проблеми гендерної філософії, автор курсу доцент І.О. Добропас

ECTS

2-кредити

Рівень

Магістр

Метод викладання

Дискусія, інтерактивний метод

Додаткові методи

Кейс-метод

Опис курсу

Метою вивчення курсу “Основні проблеми гендерної філософії” є формування гендерної толерантності та гендерної чутливості студентів в процесі вивчення основних проблем та понять гендерної теорії.

^ Завдання вивчення курсу “Основні проблеми гендерної філософії” полягає у засвоєнні основних понять гендерної теорії, формуванні навичок гендерного аналізу, вмінні застосовувати його до різних сфер суспільного життя.

Завдання: Проаналізувати сутність поняття гендер та гендерні відносини та розкрити їх специфіку як форми репрезентації владних відносин у суспільному житті. Розглянути специфіку гендерних досліджень як навчальної дисципліни та проаналізувати її структуру тендерної теорії. З’ясувати специфіку дослідження гендерної проблематики в сфері культури, історії, релігії, філософії, політики, мистецтва. Розглянути основні концепції та підходи гендерної теорії та проаналізувати їх значення для розвитку соціальної теорії та соціальної практики. Дати загальну характеристику гендерних відносин в українському контексті та простежити їх вплив на всі сфери життя українського суспільства.


Вимоги до знань та умінь студентів:

Знати:

предмет та специфіку гендерної теорії, як самостійної галузі соціальної філософії

логіку розвитку гендерних систем в контексті культурних та цивілізаційних викликів

форми реалізації гендерних політик у всіх сферах суспільного життя: економіці, політиці, релігії, мистецтві, моралі, праві

специфіку гендерних відносин в європейському та українському контексті

Вміти:

працювати з філософською літературою (книгами, словниками Інтернет-джерелами);

логічно мислити, послідовно та аргументовано розвивати свою думку;

аналізувати глобальні проблеми людства на теоретичному рівні;

застосовувати філософську методологію до розв’язання тендерної проблематики;

критично мислити, утверджувати демократичні цінності;




Обов'язкова література

Антологія гендерной философии. Минск 2000; Введение в гендерные исследования. Харьков, 2005; Кімелл М.С. Гендеризоване суспільство. К., 2003; Основні проблеми гендерної теорії. К., 2006; Хрестоматия феміністических текстов. М. 2008;

Бовуар С. де Друга стать. К., 2000. Т.2 До визволення. К. 2000; Елштайн Д. Б. Громадський чоловік, приватна жінка. К., 2002; ^ Скотт Дж. Теоретичні міркування про гендер та політику.//Гендерний підхід: історія, культура, суспільство. Львів 2003 С.231-251; Коган И.Л.Гендерная культурология. Минск 2003; Маланюк-Рибак Жінка в історії. Львів 2007; Про рівність статей. К..2007.


Умови зарахування курсу

^ Написання есе, виконання тестових завдань, складання заліку.


Мова викладання



українська




Назва курсу

^ Філософське джерелознавство, укладач курсу - асистент Т.Борис



ECTS

2- кредити

Рівень

Бакалавр, спеціаліст

Метод викладання

Комбінований (лекція, дискусія, ), частково-пошуковий (евристичний), репродуктивний. досліджувальний

Додаткові методи

Аналіз конкретних ситуацій, методи активного програмового навчання, пояснювально-ілюстраційний

Опис курсу

Мета: Створення умов для формування у слухачів курсу набір навиків і вмінь професійної і самостійної роботи з аналізу і опрацювання над філософськими, історичними, літературними текстами. Реалізація індивідуального творчого потенціалу та підвищення ефективності науково-пошукової діяльності, формування концептуальних уявлень про роль і значення вивчення і інтерпретації джерел в ході вивчення філософії, навколо філософської літератури, культурологічних джерел і текстів.

Завдання: Формування у студентів концептуальних уявлень про місце і роль джерелознавчих досліджень у філософському знанні і філософських течіях, школах, напрямах, розуміння джерелознавства як інтердисциплінарної дисципліни, що дозволяє зрозуміти походження філософських текстів, суть наукової творчості, літературних і культурологічних джерел.

В результаті вивчення даного курсу студент повинен

знати: види текстів, способи і методи їх аналізу.

вміти: аналізувати джерела.


Обов'язкова література

Білуха М. T. Основи наукових досліджень. — К.: Вища шк., 1997. — 271 с.

Лудченко А. А. и др. Основы научных исследований. — К.: т-во “Знання”, 2000. — 114с.

Горський В.С. Дмитро Чижевський як фундатор історико-філософського українознавства // Філософія в українській культурі. – К.: Центр практичної філософії, 2001.

Горський В.С. Поняття “філософська культура” в історико-філософській науці // Філософська думка. – 1980.–№ 4. Горский В.С. Контекстуальный анализ в историко-философском истолковании // Филос. науки. – 1980. – №5.

Историко-философское истолкование текста. –К.: Наукова думка, 1981. – 205с.

Переклад як інтерпретація по-українськи // Філософія в українській культурі: (методологія і історія). – К., 2001. Горський В.С. Структура простору історико-філософського дослідження // НаУКМА. – К., 2005. – Т. 37.

Емельянов Б.В. Источниковедение истории философии как научная и учебная дисциплина // Методология и методика преподавания истории философии. – Свердловск, 1982 .

Кушаков Ю.В. О перспективных направлениях разработки историко-философской методологии // История философии и культура. – К.: Наукова думка, 1991.

Печеранський І.П. Категорія “культури” в історико-філософському українознавстві // Українознавство.– 2006. – №2. – С.110–113.


Умови зарахування курсу

Написання есе, виконання тестових завдань, складання заліку.


Мова викладання



^ Українська (радо вітається знання латинської, польської, російської мов)




Назва курсу

^ Категорії свідомості у текстах Віджнянавади, автор курсу доцент Р.Р. Якуц

ECTS

2-кредити

Рівень

Магістр,спеціаліст,бакалавр

Метод викладання

Коментування текстів

Додаткові методи

Дискусія

Опис курсу

Мета спецкурсу – познайомити студентів з базовими категоріями текстів Віджнянавади та їх інтерпретацією.

Студент повинен знати:

категорії свідомості сутр Віджнянавади;базові онтологічні категорії Віджнянавади;

концепцію свідомості Віджнянавади;

Студент повинен уміти:

мислити категоріями сутр Віджнянавади;інтерпретувати сутри Віджнянавади;

Даний спецкурс буде опиратись на такі тексти:

«Ланкаватара сутра»

Дашабхуміка-сутра

Асанга «Йогачарабхуми шастра»

Васубандху «Трісвабхава нірдеша»


Обов'язкова література

1. Ланкаватара-сутра. http://daolao.ru/Lankavatara/lanka_full/lanka_ogl.htm


Умови зарахування курсу

Написання есе, складання заліку.


Мова викладання



^ Українська, бажане знання англійської




Назва курсу

^ Феноменологія простору-часу, автор курсу доцент Р.Р.Якуц

ECTS

2-кредити

Рівень

Магістр,спеціаліст,бакалавр

Метод викладання

Коментування текстів

Додаткові методи

Дискусія

Опис курсу

Мета спецкурсу – познайомити студентів з феноменологічною інтерпретацією часу і простору, в межах якої час і простір являють собою форми та феномени мислення, апріорні умови трансцендентальної рефлексії та інтенціональні об’єкти.

Студент повинен знати:

як інтерпретується час і простір в межах феноменологічної концепції;

відмінність між фізичним розумінням часу та простору та феноменологічним;

феноменологічний статус часу і простору у акті трансцендентальної рефлексії;

Студент повинен уміти:

логічно і послідовно мислити;

аргументувати власну позицію;

інтерпретувати феноменологічні тексти;




Обов'язкова література

Хайдеггер М. Время и бытие : статьи и выступления ; [пер. с нем., составл., вступ. статья, комент. В. В. Бибихин]. – М. : Республика, 1993.




Умови зарахування курсу

Написання есе, складання заліку.


Мова викладання



^ Українська, російська,бажане знання німецької




Назва курсу

Основи постмодернізму

автор-лектор: канд. філос. наук, доц. Лосик О.М.


ECTS

1 кредит — 36 год.

Рівень

Магістр, спеціаліст, бакалавр

Метод викладання

Нормативний (лекції + семінари) з урахуванням методично-навчальних вимог Болонського процесу

Додаткові методи

Інтерактивні презентації

Опис курсу

Мета: Навчальний спецкурс присвячений академічному ознайомленню з новітнім явищем - постмодернізмом в історії культури, соціальності, творчості й повсякдення та його аналізу в контексті сучасних підходів у гуманістиці та парадигмі “некласичного” знання.

Завдання: Систематизувати основні поняття постмодерністичного глосарію. Висвітлити історичні, соціальні, культурно-естетичні та ідейно-політичні передумови становлення й поширення постмодерного свтіогляду людської думки та уяви в історії саме Західної цивілізації ХХ століття. Навчити підходів та методик тлумачення постмодерністських витоків, аргументованої інтерпретації й відчитування закладених в них смислів. На прикладі теоретичного текстового доробку провідних постатей постмодернізму (філософів, культурологів, мистецтвознавців, режисерів, драматургів, соціологів, антропологів та ін.) вивчити оригінальні риси постмодерністського світорозуміння та їх взаємозв'язки з іншими ознаками сучасності. За допомогою вибраних слайдів, фільмів, фотографій тощо розглянути характерні ознаки головних постмодерністичних напрямів у візуальній художій культурі, а також можливості й результати їх впливів на трансформацію публічного й приватного простору життєдіяльності сучасної людини. Проблематика спецкурсу передбачає введення у кожну з тем українського контексту.

Вимоги до знань та умінь студентів:

Знати:

основні поняття й терміни постмодерністського словника

філософські та культурознавчі особливості постмодерністського світогляду

базову систематизацію постмодерністських підходів та напрямів

концепції провідних представників європейського та американського постмоедрнізму

Уміти:

опрацьовувати фахову бібліографію на засадах міждисциплінарності

розуміти витоки та ідейно-семіотичні змісти постмодерністських концепцій

типологізувати й проводити порівняльну характеристику постмодерністських теорій

здійснювати критично-інтерпретаційний аналіз постмодерних ознак у українському контексті

аналізувати контексти та значення ключових постмодерністичних концепцій та способи їх використання у методології гуманітарних й природничих дисциплін.

Обов'язкова література

1. Вельш В. Наш постмодерний модерн/ пер. з нім. – К., 2004.

2. Лук'янець В.С., Соболь О.М. Філософський постмодерн. — К., 1998.

3. На путях постмодернизма. - М., 1995.

4. Лиотар Ж.-Ф. Состояние постмодерна. – М., СПб., 1998.

5. Ситуація постмодернізму в Україні. Круглий стіл.

Умови зарахування курсу

Активна участь у семінарських заняттях; написання одного індивідуального науково-дослідного завдання (есе) та його презентація; наявність конспекту обов'язкових першоджерел та потянть; складання заліку ( тестова письмова форма).


Мова викладання



українська

Назва курсу

Ідентичність у сучасній історії ідей


автор-лектор: канд. філос. наук, доц. Лосик О.М.


ECTS

1 кредит — 36 год.

Рівень

Магістр, спеціаліст, бакалавр

Метод викладання

Нормативний (лекції + семінари) з урахуванням методично-навчальних вимог Болонського процесу

Додаткові методи

Інтерактивні презентації

Опис курсу

Мета: Тематичний спецкурс за вільним вибором базується на висвітленні й аналізі базових соціально-історичних передумов та культурно-духовних основ формування колективної та індивідуальної форм ідентичностей на сучасному цивілізаційному етапі.

Завдання: Провести системний огляд особливостей класичного й новітнього розуміння категорії ідентичності у гуманітарних дисциплінах (соціології, психології, культурній антропології, семіотиці, мовознавстві). Розглянути природознавчі, релігійно-теологічні та біоетичні аспекти функціонування даного поняття в умовах технологізації знання й довкілля, глобалізму й секуляризації. Здійснити порівняльний аналіз вибраних концепцій та підходів, які використовуються в актуальних міждисциплінарних аналізах спільноти та її конституюючих форм — етнічної, регіональної, національної, культурної, громадянської. Окрему увагу присвятити історіософським та культурознавчим змістам ідентичності особи та спільноти, які відображають ціннісні, нормативні, символічні й ментально-психічні орієнтири їх буття. На прикладі “українського” контексту окреслити основні тенденції трансформації української колективної ідентичності в історії, зокрема у призмі імперської та постколоніальної самоідентифікацій.

Вимоги до знань та умінь студентів:

Знати:

ключові терміни, що стосуються ідентичнознавства як наукового дискурсу

еволюцію соціально-історичних та куль