Реферат: Удк 339. 187. 62 Овсяник Валентина Анатоліївна, студентка Національного університету Державної податкової служби України перспективи розвитку Лізингових послуг в україні

УДК 339.187.62 Овсяник Валентина Анатоліївна,

студентка Національного університету

Державної податкової служби України

перспективи розвитку Лізингових послуг в україні

В Україні лізинг як форма фінансування не набув значного розвитку, хоча ринок лізингових послуг, за аналізом світових показників, є досить перспективним.

Світова практика довела ефективність надання лізингових послуг як одного зі способів фінансування капіталовкладень при збереженні фінансової незалежності підприємствами. [1]

Для розвитку підприємництва необхідно постійне залучення коштів. Найпоширенішою формою залучення коштів є кредити, проте існує ряд перспективних способів фінансування, серед них можна виділити такі як: лізинг, факторинг, франчайзинг та ін.

Лізинг можна трактувати як комплекс інвестиційно-майнових відносин, спрямованих на активізацію освоєння підприємствами нових технологій та інновацій. Лізинг стимулює впровадження досягнень НТП, особливо у провідних галузях економіки, таких як електроніка, автомобілебудування, авіабудування, комплексна автоматизація виробництва. Завдяки лізингу відбувається технічне переоснащення і в традиційних галузях, підвищується гнучкість та ефективність економіки. Поширення лізингових відносин зменшує напругу, пов’язану з виключно банківським фінансуванням, стимулює торгівлю найновішими засобами виробництва й технологіями. [2]

Теперішня економічна ситуація в Україні, на думку багатьох експертів, сприяє лізингу. Форма лізингу примирює протиріччя між підприємством, у якого немає коштів на модернізацію, і банком, який неохоче надасть цьому підприємству кредит, так як немає достатніх гарантій повернення інвестованих коштів. [1] Відбувається це шляхом проведення лізингових операцій, які передбачають надання основних фондів або землі у користування фізичним та юридичним особам під процент та на визначений строк.

Лізингові операції здійснюються у вигляді оперативного, фінансового та зворотного лізингу. Найпоширенішою формою є фінансовий лізинг, який передбачає виплату орендарем протягом періоду дії угоди суми, що покриває повну вартість амортизації майна або більшу її частину, а також прибуток орендодавця. [3]

Лізинг, як і будь-який інший вид інвестування, має свої особливості, переваги та недоліки.

До особливостей лізингу, порівняно з іншими видами інвестицій, можна віднести наступні:

строк фінансового лізингу близький до строку нормативної амортизації;

відсутнє право лізингоотримувача на дострокове розірвання угоди в однобічному порядку;

технічне обслуговування та ремонт здійснює лізингоотримувач;

лізингоотримувач має переважне право придбати майно у власність по закінченні строку угоди. [3]

Перевагами лізингу, як форми інвестицій, є:

доступність;

податковий кредит на всю вартість об’єкта лізингу в момент прийняття об’єкта в користування від лізингодавця;

захист власності;

винагорода (проценти) по лізингу не обкладаються ПДВ у межах подвійної облікової ставки НБУ і відносяться на валові витрати в повному обсязі та ін. [1]

При цьому, лізингу притаманні деякі вади:

більший, ніж при отриманні кредиту, обсяг фінансових ресурсів;

складність та тривалість підготовки до укладання лізингових угод;

збільшення адміністративних витрат, пов’язаних з організацією та здійсненням лізингу. [3]

У світовій практиці лізингові послуги широко використовуються та є однією з форм капітальних інвестицій у виробництво. У країнах з розвинутою економікою ринок лізингових послуг займає значне місце у сфері економічної діяльності. В Україні, на жаль, майже не використовуються переваги та можливості даного ринку. [4]

Т.І. Топішко у своїй статті «Життєвий цикл лізингу як фінансового продукту: світова еволюція та сучасний етап в Україні» розглядає 6 основних етапів розвитку лізингу, автор зазначає, що ринок лізингових послуг в Україні знаходиться на початковому етапі (другій стадії – простому фінансовому лізингу). Є значні перспективи для розвитку даної сфери, але цей розвиток можливий лише за створення сприятливого економічного та правового середовища. Досвід розвинених країн, а також Польщі, Чехії, Угорщини, Росії ілюструє значне пожвавлення економічного зростання, оновлення основного капіталу в стислі строки за допомогою лізингу. [5]

Незважаючи на деякі вади, лізинг загалом є досить сприятливим явищем, як для економіки держави, так і для підприємницького сектору.

Література:

1. Вільчинський О.М. Лізинг як форма фінансового забезпечення реального сектору економіки України / О.М. Вільчинський // Фінансова сфера та її роль у зростанні конкурентних переваг національних економік. Ч. 1. – Ірпінь, НУДПСУ, 2009. – С. 339 – 343

2. Пальчевич Г.Т. Джерела фінансового забезпечення інноваційної діяльності та механізм їх залучення / Г.Т. Пальчевич // Режим доступу до статті: http://www.kntu.kr.ua/doc/zb_18_1_ekon/stat_18_1/04.pdf

3. Даудова Г.В. Фінансовий лізинг як перспективна форма інвестування бюджетної сфери / Г.В. Даудова // Режим доступу до статті: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/znpnudps/2010_1/pdf/10dgvgfl.pdf

4. Брус С.І. Розвиток ринку лізингових послуг в Україні / С.І. Брус // Фінанси України. – 2008. – № 11. – С. 75 – 85

5. Топішко Т.І. Життєвий цикл лізингу як фінансового продукту: світова еволюція та сучасний етап в Україні / Т.І. Топішко // Фінансова сфера та її роль у зростанні конкурентних переваг національних економік. Ч. 1. – Ірпінь, НУДПСУ, 2009. – С. 539 – 542