Реферат: Приклад обгрунтування „ короткого переліку пріоритетних забруднювачів атмосферного повітря м. Києва в контексті експертної оцінки даних щодо стану оточуючого середовища

ПРИКЛАД Обгрунтування „ короткого” переліку пріоритетних забруднювачів атмосферного повітря м. Києва в контексті експертної оцінки даних щодо стану оточуючого середовища.


О.І. Турос1, Ш.А. Кульбалаєва1, В.А. Волков2, А.А. Петросян1

Інститут гігієни та медичної екології АМН України ім. О.М. Марзеєва1, м.Київ

Київська міська санітарно-епідеміологічна станція2, м.Київ


Актуальність.

Відомо, що, незважаючи, на загальну тенденцію значного зниження обсягів промислового виробництва в Україні за роки незалежності і, відповідно до цього, викидів забруднюючих речовин в атмосферу, покращання якісного стану атмосферного повітря не спостерігається. В той же час існують дослідження, які доводять погіршення стану здоров’я населення на техногеннозабруднених територіях та негативної дії забрудненого довкілля на здоров’я населення [1,6,7]. Відомо, що в багатьох містах України несприятлива екологічна ситуація пов'язана з підвищенням забруднення атмосферного повітря викидами промислових підприємств і автотранспорту [4].

За рекомендацією ВООЗ, повітряохоронні заходи мають проводитися згідно до порівняльної оцінки забруднення атмосферного повітря і системи спеціальних стандартів його якості, прийнятого в країні [2]. Необхідною умовою розробки та впровадження заходів щодо зниження викидів в повітряний басейн є володіння інформацією, яка характеризує стан атмосферного повітря, його якісний склад, уточнює розповсюдження по території міста основних і деяких специфічних забруднюючих речовин, доповнює знання щодо особливостей переносу забруднюючих речовин, тощо [2,3].

Згідно Постановам КМУ №391 від 30.03.1998 р. та № 1272, 1273 від 24.09.2004 р., особливої актуальності набуває стандартизація методів моніторингу навколишнього середовища та інструментів оцінки даних різних суб’єктів моніторингу.

Методи дослідження.

Одним з ключових моментів реалізації стратегії хімічної безпеки є впровадження оцінки ризику [8,9], тобто визначення реальної небезпеки нанесення збитку здоров’ю населення та навколишньому середовищу. Методика оцінки ризику передбачає, як оцінку комплексного впливу шкідливих факторів довкілля, так і впливу окремих джерел або окремих шкідливих речовин [10,12]. До швидкої оцінки ризику негативної дії забрудненого атмосферного повітря для здоров’я населення належить експертна оцінка даних щодо викидів, аналіз концентрацій забруднювачів, характеристика токсичності речовин, які знаходяться в навколишньому середовищі та відбір найбільш небезпечних (пріоритетних) для здоров’я речовин [4].

Відповідно, для аналізу надходження забруднювачів в атмосферне повітря, були використані параметри гранично допустимих концентрацій (ГДК) забруднюючих речовин в атмосферному повітрі, як постійно діючий норматив Міністерства охорони здоров’я (МОЗ), в якому закладені національні критерії оцінки якості повітря [3].

Пріоритетний перелік специфічних забруднювачів складався за допомогою коефіцієнту пріоритетності, що визначався за формулою [4,5]:

К= V/ПДКречовиниN (1)

де: К - коефіцієнт пріоритетності; V – об’єм викидів, (т/рік); N – чисельність населення, яке підпадає під вплив даної речовини.

^ Результати дослідження.

Проведений аналіз статистичної звітності по м. Києву у т.ч. форми 2-ТП „повітря” та форми №18 Держкомстату України за 2002 рік дозволив визначитися з кількістю викидів основних полютантів (слід зазначити, що адміністративні реформи, зміни кількості районів, що їх супроводжують, негативно впливають на будь-які статистичні дослідження, так як скасовують можливості ретроспективного аналізу).

Наведені дані на рисунку 1 свідчать, що найпоширенішими забруднюючими речовинами, які надходять в атмосферне повітря м.Києва, в найбільших кількостях є: тверді речовини, діоксид сірки, оксид вуглецю, оксиди азоту і леткі органічні сполуки (ЛОС).



1 - Тверді (завислі) речовини - 76,5% 4 - Окисли азоту - 8,2%

2 - Сірчистий ангідрид – 4,8% 5 - Леткі органічні сполуки -1,7%

3 - Оксид вуглецю – 7,9% 6 - Вуглеводні (без ЛОС) -0,4%

7 - Інші газоподібні та рідкі – 0,4%

Рис. 1 Викиди основних забруднюючих речовин у м.Києві

Показано, що їх розташування за ранговими місцями неоднозначне та ймовірно відповідає специфічності джерел забруднення. Специфічні забруднювачі, які потрапляють в атмосферне повітря мають незначні об'єми надходження, але їх внесок в забруднення приземного шару атмосфери міста стає вельми відчутним, оскільки більшість з них відрізняється високою токсичністю (табл. 2).

Чисельність населення визначалася відносно районів міста і посилювала значення невизначеності. На основі методики визначення пріоритетних забруднювачів були розраховані коефіцієнти пріоритетності, які наведені в табл.2.

Таблиця 2 Перелік специфічних забруднювачів атмосферного повітря м. Києва

№

пп.

Назва

Кількість(тон)

Клас небезпеки

Коефіцієнт пріоритетності



Ангідрид фталевий

7259,5

2

0,020



Аміак

249,6

4

0,002



Капролактам

226,2

3

0,001



Фтористі сполуки

186,6

2

0,010



Сірковуглець

147,0

2

0,010



Ацетон

127,2

4

1,370



Бутилацетат

102,3

4

3,880



Толуол

65,5

3

4,140



Формальдегід

48,9

2

0,006



Дихлоретан

10,8

3

4,090



Кислота сірчана

6,9

2

2,610



Етилацетат

6,0

4

2,270



Водень хлористий

3,8

2

7,210



Ксилол

1,9

3

3,600



Бензин

1,3

4

9,860



Стирол

0,3

2

5,690



Оцтова кислота

0,1

3

6,320




Всього

249,6




0,020

Перелік специфічних забруднювачів складався з 17 речовин, найбільший вміст був забезпечений за рахунок бензину, хлористого водню та стиролу, хоча кількість викидів даних забруднюючих речовин в загальне забруднення атмосфери були найменшими (табл. 2). Аналіз вмісту основних забруднювачів та пріоритизації специфічних дозволив вибудувати наступний „короткий” перелік пріоритетних забруднюючих речовин (табл.3)

Таблиця 3 Короткий перелік пріоритетних полютантів м. Києва.

Рангові міста

Забруднюючі речовини

Обґрунтування пріоритетності


Група

Назва

1

Основні

Тверді речовини

76,5% від загального об’єму викидів

2

Окисли азоту

8,2 % від загального об’єму викидів

3

Оксид вуглецю

7,9 % від загального об’єму викидів

4

Сірчистий ангідрид

4,8 % від загального об’єму викидів

5

С п е ц и ф і ч н і

Бензин

коефіцієнт пріоритетності - 9,86;

6

Водень хлористий

коефіцієнт пріоритетності - 7,21;

Оцтова кислота

коефіцієнт пріоритетності- 6,32;

7

Стирол

коефіцієнт пріоритетності - 5,69;

8

Толуол

коефіцієнт пріоритетності- 4,14

9

Дихлоретан

коефіцієнт пріоритетності- 4,09

10

Бутилацетат

коефіцієнт пріоритетності- 3,88

За викидами забруднюючих речовин на кожного мешканця були визначені рангові місця районів м. Києва (у розмірності кг/люд./рік). На першому місті знаходиться Дніпровський район, на другому – Подільський, на третьому – Харківський.

Виконана робота є фрагментом етапу ідентифікації небезпеки при оцінці ризику аерогенного навантаження хімічного забруднення довкілля для здоров’я населення. Цей перелік також доцільно використовувати для гармонізації лабораторного контролю суб’єктами моніторингу та встановленні регіональних нормативів для атмосферного повітря.

Висновки.

Внесок твердих речовин визнаний основним від загального об’єму викидів і складав 76,5 %.

17 специфічних забруднювачів атмосферного повітря були ранжовані за коефіцієнтами пріоритетності.

Розрахований короткий перелік пріоритетних забруднювачів для м.Києва, який складається з 10 речовин.

^ Список використаних джерел:

Гжегоцкий М.Р., Штабский Б.М. Ксенобиотики в окружающей среде: физиолого-токсикологические основы системного подхода к обоснованию нормативов химической безопасности человека // Журнал АМНУ. - 2002. – №3. - С. 575 – 590.

Мониторинг качества атмосферного воздуха для оценки воздействия на здоровье человека.- Копенгаген: ВОЗ, 2001. – 293 с.

Національна доповідь про стан навколишнього середовища в Україні у 2003 році/ Міністерство екології та природних ресурсів України.- К.: Вид-во Раєвського, 2004.–184 c.

О списке приоритетных веществ, содержащихся в окружающей среде и их влияние на здоровье населения. Л.П. Гульченко, М.Ф.Глазкова, Б.А. Курляндский, Н.В. Лебедева, В.И. Чибураев. Информационное письмо. - М.: МЗО РФ Департамент ГСЭН, 2002.

Основы оценки риска для здоровья населения при воздействии химических веществ, загрязняющих окружающую среду / Г.Г.Онищенко, С.М.Новиков, Ю.А.Рахманин и др.; НИИ ЭЧ и ГОС / Под ред. Рахманина Ю.А. - М., 2002. - 408 с.

Тимченко О.І., Сердюк А.М., Турос О.І. Гігієна довкілля: політика, практика, перспективи. – Киев, 2000. – 127 с.

Турос Е.И. Состояние здоровья населения: рождаемость и смертность в промышленных городах Украины с различным загрязнением атмосферного воздуха. Дис. на соиск. уч. ст. к.м.н. – Киев, 1998. – 154 с.

Avaliani S., Golub A., Safonov G. Human health risk assessment for air pollution by

industrial emissions // World Development, 2004. - vol. 23. - №10. - pp. 1905-1911.

Larson B., Vincent J., Rosen S., Golub A., Avaliani S. The Economics of Air Pollution Health Risks in Russia: A Case-study of Volgograd // World Development, 1999.- Vol.27.- pp.1803-1819.

Lars Jarup. Health and environment information systems for exposure and disease mapping,

and risk assessment //Environmental health perspectives. – 2004. – vol.112. - №9. – pp. 995-998

US EPA. Guidelines: Health risk assessment and valuation of human health. Washington:

2001.- р. 32.

Zlinszky J. The precautionary principle: a central and eastern European perspective // The precautionary principle Public health, Protection of children and sustainability: Fourth Minesterial Conference on Environment and Health (Budapest, Hungary, 23-25 june 2004): Background document. – Geneva: WHO, 2004.- P.167-180.




Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзеєва АМН України

(Лабораторія мутагенних факторів та оцінки ризику)

Турос Олена Ігорівна,

Кульбалаєва Шолпан Абдулаївна

Петросян Аріна Агасіївна,

тел. 559-34-15

Київська міська санітарно-епідеміологічна станція

(Лабораторія контролю атмосферного повітря)

Волков Вадим.Анатолійович.

тел. 228-76-11