Реферат: Загальна характеристика роботи актуальність теми

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ


Актуальність теми. Глобальні трансформації кардинально змінюють природу сучасних світогосподарських процесів, які на сьогодні характеризуються, з одного боку, безпрецедентними масштабами інтернаціоналізації руху товарів, послуг, інвестицій, інновацій, робочої сили, а з другого – суперечливим динамізмом, структурною незбалансованістю, потенційною конфліктністю корпоративних, державних та міждержавних інтересів.

Формування системи торгівлі, глобальної за своїми основними параметрами, суттєво впливає на національні торгівельні політики як щодо їх змістовного наповнення, так і за методами реалізації. Для більшості країн ключовим мотивом залучення їх до процесу глобалізації є отримання нових можливостей реалізації національних програм розвитку торгівлі та їх фінансово-ресурсного забезпечення. Тут важливою є взаємодія з регіональними і світовими фінансовими організаціями, участь у міждержавних інтеграційних об’єднаннях. Разом із тим навіть ефективна інтеграційна стратегія держави не в змозі забезпечити у перспективі збереження національного економічного суверенітету, і тому актуальними залишаються питання пошуку і реалізації автономних джерел фінансування експорту.

Сучасний стан світової торговельної взаємодії визначається механізмом СОТ і системою блокових домовленостей та ініціатив, які досить жорстко регламентують правила та характер торговельних і пов’язаних з ними фінансових операцій. Це створює сприятливі умови для експансії країн-лідерів на глобалізованому ринку товарів і послуг. У той же час актуальною проблемою для більшості країн, у тому числі України, є розробка оптимальних інтеграційних стратегій, які б, з одного боку, забезпечували національну конкурентоспроможність, а з другого – давали змогу зберегти внутрішні резерви сталого розвитку.

Проблемі торгівельно-фінансової взаємодії в глобальних умовах розвитку присвячено достатньо багато наукових праць. Окремі аспекти цієї проблематики розглядали такі вітчизняні і зарубіжні науковці як Л.Антонюк, О.Білорус, Дж.Беккер, К.Бергстен, І.Бураковський, В.Геєць, А.Гальчинський, А.Гончарук, Б.Губський, І.Іринчина, М.Йовановіч, Г.Климко, Ю.Козак, Є.Кочетов, А.Кредисов, Д.Лук’яненко, З.Луцишин, Ю.Макогон, А.Моісеєв, В.Новицький, О.Осика, Ю.Пахомов, О.Плотніков, А.Поручник, О.Рогач, В.Рокоча, А.Румянцев, Ф.Рут, В.Сіденко, С.Соколенко, Дж.Сорос, М.Стефенс, Дж.Стигліц, М.Уотсон, А.Філіпенко, В.Фомичев, Т.Циганкова, В.Чужиков, Ю.Шевчук, І.Школа, а також аналітики та експерти Світової організації торгівлі, Міжнародного валютного фонду, Світового банку, Європейського банку реконструкції і розвитку тощо.

Аналітичний зріз сучасних концепцій вітчизняної і зарубіжної науки з проблематики фінансового забезпечення торговельної взаємодії країн у глобалізованих умовах розвитку дозволяє констатувати наявність певних дослідницьких теоретико-прикладних ніш. Так з погляду нагальних економічних інтересів України необхідно здійснити системну селекцію пріоритетів розвитку зовнішньої торгівлі і, на цій основі, обґрунтувати фінансові інструменти державної підтримки національного експорту; упорядкувати регіональні інтеграційні орієнтири з чітким визначенням моделі, а також цілей та механізмів реалізації відповідних програм; всебічне оцінити можливі наслідки членства в СОТ за кількісними та якісними критеріями ефективності.

^ Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано у рамках міжкафедральної науково-дослідної теми «Управління міжнародною конкурентоспроможністю в умовах глобалізації економічного розвитку» (номер державної реєстрації 0101U002948) факультету міжнародної економіки і менеджменту Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана. Особисто автором підготовлено аналітичний матеріал до розділу 1.6 «Інтеграція в валютні ринки». Крім того, автор безпосередньо брав участь у реалізації міжнародних проектів за програмою технічної допомоги Україні Урядом Канади «Підтримка розвитку торгової політики в Україні», в якій ним особисто узагальнено досвід адаптації правил і норм регулювання міжнародної торгівлі у країнах - нових членах СОТ.

^ Мета та завдання дослідження. Метою дослідження є виявлення потенціалу торговельної інтеграції України у глобально інституціолізованому середовищі, розробка науково обґрунтованих рекомендацій і пропозицій щодо оптимізації форм, методів та фінансових інструментів реалізації сучасних пріоритетів розвитку національного експорту.

Відповідно до теми, мети та за логікою дисертаційного дослідження (рис. 1) визначено коло поставлених у роботі конкретних завдань:

охарактеризувати об’єктивні причини і фактори глобалізації економічного розвитку, показати її масштаби, динаміку та суперечливу природу;

у контексті глобальних трансформацій виявити риси і дати кількісну та якісну оцінку сучасного етапу розвитку міжнародної торгівлі;

провести аналіз світогосподарської практики застосування форм, методів та інструментів фінансування національних експортних програм;

дослідити фінансові механізми міжнародної регіональної торгівельної взаємодії у контексті сучасної теорії та інтеграційної практики;

визначити місце регіональних банків розвитку в системі фінансування експорту та імпорту, їх роль у розвитку міжнародного торгівельно-економічного співробітництва;

поглиблено проаналізувати фінансові аспекти сучасних принципів і вимог СОТ у процесі лібералізації та уніфікації глобального товарного обміну;










Рис.1. Логіка дисертаційного дослідження

оцінити стан, проблеми та перспективи розвитку зовнішньоторгівельного сектору економіки України з обґрунтуванням пріоритетів державної фінансової підтримки експорту;

окреслити інституційно-торгівельні перспективи України, виходячи із критеріїв ефективності її участі у регіональних торгівельних угрупованнях різного типу;

обґрунтувати макроекономічні заходи щодо органічного входження України в глобальну торгівельну систему у процесі її фінансово-торгівельної взаємодії з СОТ.

^ Об'єктом дослідження є організаційно-фінансові відносини, що виникають у процесі інтеграційної торгівельної взаємодії в умовах глобалізації.

Предметом дослідження є система умов, чинників та фінансових інструментів забезпечення оптимальної реалізації ефективної інтеграційної торгівельної стратегії України в еволюціонізуючому інституціональному середовищі.

^ Методи дослідження. Методологічну базу дисертаційного дослідження складають історико-логічний та системний підходи під час вивчення економічної природи глобальної торгівельної інтеграції. Дослідження проведене з використанням методів: статистичного якісного і кількісного порівняння; структурного та факторного аналізів (під час дослідження фінансових інструментів розвитку торгівельно-економічного співробітництва на національному, регіональному та глобальному рівнях); економетричного моделювання (під час оцінення варіантів участі України у міжнародних інтеграційних угрупованнях різного типу); експертних оцінок та анкетних опитувань, у тому числі проведених та оброблених за безпосередньої участі автора (стосовно впливу глобалізації на національну конкурентоспроможність – підрозділ 1.1; позитивів і можливих негативів вступу України до СОТ – підрозділ 3.3).

Використано широке коло вітчизняних та зарубіжних спеціальних літературних джерел, Закони України, Укази Президента України, Постанови Кабінету Міністрів України, матеріали Міністерства економіки України, Державного комітету статистики України, матеріали Європейського Союзу та міжнародних фінансових організацій (МВФ, Світового банку, ЄБРР), офіційні матеріали Світової організацій торгівлі, результати наукових досліджень Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана, Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Інституту світової економіки та міжнародних відносин НАН України, Інституту стратегічних досліджень, інформаційні матеріали ряду міжнародних експертних агентств та асоціацій, український Інтернет-ресурс.

^ Наукова новизна одержаних результатів. У процесі дослідження одержані такі найбільш суттєві наукові результати, які розкривають наукове значення та характеризують новизну роботи:

вперше:

охарактеризовано внутрішню природу і сучасний (глобальний) етап розвитку міжнародної торгівлі, який, знаходячись у контексті історико-логічного тренду, має ряд новітніх рис, серед яких, з одного боку - лібералізація на основі стандартизації правил торгівлі за уніфікації торгівельних політик, домінування на світовому ринку глобальних брендів, інформаційно-фінансова технологічність проведення торговельних операції тощо, а з другого – залежність сталого і передбачуваного розвитку міжнародної торгівлі від внутрішньої і зовнішньої економічної динаміки країн-світових лідерів; наявність системи подвійних стандартів глобального регулювання; активізація локальних війн та торговельних конфліктів тощо; на думку автора, це є відповіддю на прояви глобальної конкуренції, яка на сьогодні найбільш очевидна на взаємопов’язаних товарних та фінансових ринках;

систематизовано фінансові інструменти розвитку міжнародної торгівлі з виокремленням їх груп (субсидіювання, податкові пільги, кредитування, страхування, міжнародні розрахунки, операції з цінними паперами, технічна допомога, валютне регулювання, організаційно-технічне сприяння), розкрито їх диверсифікаційний потенціал на національному, регіональному і глобальному рівнях, що реалізується переважно інституціоналізованими методами; при цьому автором виділено державні і міждержавні інститути загальної компетенції, спеціальні інститути та глобальну торгівельну систему, що формується під егідою СОТ;

розкрито суперечливу природу діяльності міжнародних (регіональних) банків розвитку, які, з одного боку, демонструють значний потенціал розвитку фінансування міжнародної торгівлі, а з другого доведено залежність операційної діяльності цих інститутів, зокрема ЄБРР, від спрямування економічної політики тими країнами або блоками, що є ініціаторами їх створення; виступаючи провідниками інтересів таких структур, у більшості випадків вони фінансують переважно низькотехнологічні галузі економік країн-реципієнтів, що у перспективі негативно позначиться на їх міжнародної конкурентоспроможності; на основі аналізу діяльності ЄБРР показано позитивний вплив його програм у країнах-реципієнтах і, одночасно, виявлено проблеми макроекономічного характеру, (через практичну відсутність програм розвитку національного експорту у загальному кредитуванні) та мікроекономічні проблеми, породжувані обумовленістю використання кредитних ресурсів з ігноруванням національної специфіки ринкових трансформацій зовнішньоекономічної сфери.



отримали подальший розвиток:

аналітичні оцінки процесу сучасних глобальних трансформацій, джерелами яких є: розвиток нових технологій, інформаційних комунікацій та інфраструктур; діяльність суб’єктів глобальної економіки і політики; еколого-соціальні конфлікти планетарного масштабу; підкреслено, що при цьому породжується низка регулятивних проблем, безпосередньо пов’язаних з обмеженням ролі і функцій держави, яка, делегуючи частину власного суверенітету наддержавним інтеграційним і міжнародним корпоративним утворенням, має провадити власну торгівельно-економічну політику у руслі стратегічних національних інтересів, переважно засобами комерційної дипломатії;

дослідження з визначення пріоритетів сучасної зовнішньоторгівельної політики України, їх селекції в еволюціонізуючій світогосподарській кон’юнктурі під впливом факторів глобальної конкурентоспроможності; запропоновано комплекс заходів щодо активізації й підвищення ефективності використання фінансових інструментів розвитку національного експорту, що формуються і реалізуються у межах бігравітаційної моделі торговельно-економічної інтеграції України в процесі приєднання до глобальних регулятивних умов СОТ.

удосконалено:

методичний інструментарій оцінки ефективності участі країн у міжнародних інтеграційних угрупованнях різного типу (зони преференційної і вільної торгівлі, митні союзи) у випадках різношвидкісної торгівельної інтеграції України у бігравітаційному полі її національних економічних інтересів, обумовлених реаліями експортно-імпортної залежності від ринків ЄС та ЄЕП з авторською оцінкою інтеграційних очікувань і перспектив за кількісними і якісними критеріями.

^ Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що теоретичні положення, висновки і рекомендації мають важливе значення для наукового обгрунтування національної інтеграційної політики в умовах фінансово-торгівельної глобалізації.

Практичне значення одержаних результатів підтверджуються їх використанням: Департаментом співробітництва з СОТ Міністерства економіки України у своїй поточній роботі при підготовці інформаційно-аналітичних матеріалів стосовно саме фінансово-регулятивних питань міжнародної торгівельної взаємодії – субсидіювання, кредитування, страхування експорту, міжнародні розрахунки, валютні режими і курси (довідка про впровадження Департаменту співробітництва з СОТ Міністерства економіки України № 127-29/76 від 8 червня 2006 року); у навчально-тренінговій роботі Центру торгової політики та права (Оттава, Канада) та аналогічних центрів та університетів Украйни (Київ та Львів), Росії (Москва та Санкт-Петербург), Грузії (Тбілісі) та Вірменії (Єреван) (довідка про впровадження Центру розвитку міжнародної торгівлі Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана від 12 травня 2006 року).

Матеріали і результати дисертаційного дослідження використовуються у навчальному процесі під час викладання дисциплін «Міжнародна економіка», «Комерційна дипломатія» у Київському національному економічному університеті імені Вадима Гетьмана (довідка від 22.12.2005 р.).

^ Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаною науковою працею, в якій викладено авторський підхід до системного розуміння фінансових аспектів глобальної торгівельної інтеграції.

^ Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації обговорювалися на кафедрі міжнародного менеджменту Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана. Результати дослідження доповідалися на конференціях:

«Вплив глобалізації на формування та розвиток зовнішньоекономічних зв’язків України», V міжнародна практична конференція Української академії зовнішньої торгівлі, м. Київ, 30 травня 2002.

«Україна в міжнародних економічних відносинах в умовах глобалізації», м. Київ, Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України, 4 липня 2002.

"Глобалізація та регіоналізація економічного розвитку", м. Київ, Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України, 2003.

«Проблеми розвитку внутрішнього ринку в умовах глобалізації», м. Київ, Київський національний університет імені Тараса Шевченко, 17-18 листопада, 2005.

Публікації. Основні положення дисертації опубліковано автором самостійно і у співавторстві у 6 працях, у тому числі у 1 монографії, 2 статтях у наукових фахових виданнях, 3 публікаціях в інших виданнях, зокрема як матеріали і тези доповідей на конференціях. Загальний обсяг опублікованого матеріалу, що належить особисто дисертантові, становить 7,3 друк. арк.

^ Структура та обсяг дисертаційної роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів і висновків. Загальний обсяг дисертаційної роботи становить 183 сторінки комп’ютерного тексту. Робота містить 12 рисунків на 7 сторінках, 31 таблицю на 25 сторінках та 4 додатки на 7 сторінках, список використаних джерел містить 226 найменувань.


^ ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі показано актуальність теми, сформульовано мету, завдання, предмет і об’єкт дослідження, визначено методологічну базу та використовувані автором методики прикладного аналізу, а також наукову новизну та практичне значення одержаних автором результатів дослідження.

У розділі 1 «Економічна природа глобальної торгівельної інтеграції» розкривається сутність сучасних глобальних трансформацій, виявляються і оцінюються сучасні тенденції розвитку міжнародної торгівлі, досліджуються фінансові особливості глобальної торгівельної взаємодії.

В сучасних умовах глобалізація охоплює всі сфери людської життєдіяльності – політичну, економічну, інформаційно-технологічну, соціокультурну. Економічна глобалізація є процесом злиття національних економік до єдиної загальносвітової системи, яка ґрунтується на засадах: упровадження результатів планетарної науково-технологічної революції; безпрецедентної лібералізації міжнародного руху товарів, послуг, капіталу, робочої сили; інформаційної відкритості та комунікаційного зближення; суперечливої за характером міжнаціональної соціальної консолідації.

У дисертаційній роботі на основі системного підходу характеризуються глобальні економічні трансформації, робиться висновок про їх суттєвий і зростаючий вплив на кількісні параметри світогосподарського розвитку, формування його нової структурної якості. Суттєво видозмінюються регулятивні функції суб’єктів глобальної економіки і політики: з одного боку, посилюється роль транснаціональних корпорацій і окремих особистостей, регіональних інтеграційних об’єднань та міст – світових фінансових центрів, міжнародних організацій, а з другого – обмежуються роль і функції держави, яка від прямого втручання має переходити до засобів комерційної дипломатії.

На основі комплексного дослідження стадійного процесу інтернаціоналізації торгівельного обміну сучасний етап розвитку міжнародної торгівлі характеризується автором як глобальний. Зберігаючи якісно-кількісну динаміку попереднього розвитку (підвищення ролі торгівлі в економіці окремих країн світу, перманентні коливання світових цін на традиційних ресурсно-товарних ринках, зрушення в товарній структурі експорту в бік підвищення його технологічності, географічна диверсифікація з превалюванням "внутрішньогалузевої" торгівлі), міжнародна торгівля набула ряд новітніх рис: практично всеосяжна стандартизація правил з уніфікацією національних торгівельних політик під егідою СОТ та в межах регіональних торгівельних блоків (макрорівень); фінансова технологічність проведення торгівельних операцій на сучасній інформаційній основі; домінування на світовому ринку глобальних брендів (мікрорівень). Разом із тим, робиться висновок про все більшу залежність міжнародної торгівлі від економік країн – світових лідерів, подвійні стандарти глобального регулювання, активізацію прихованого національного протекціонізму, локальних торгівельних конфліктів, "війн", що вносить нестабільність на товарні і фінансові ринки, дискредитує принципи справедливої конкуренції.

Фінансовий аспект торгівельної взаємодії набуває практичного значення у багаторівневій системі субсидіювання, кредитування, страхування, технічної допомоги, валютного регулювання, міжнародних розрахунках, організаційно-технічного сприяння експорту/імпорту.

На основі дослідження і узагальнення світогосподарського досвіду обґрунтовано, що ефективна реалізація міжнародних торгівельних операцій у висококонкурентному глобальному середовищі неможлива за умов залучення лише внутрішніх ресурсів, а завдяки розвинутій фінансовій системі можна одержати доступ до послуг, які знижують видаткове навантаження, мінімізують і диверсифікують ризики. Розвинені і відкриті фінансові ринки є більш "еластичними" до економічних потрясінь і менш залежними від фінансових криз, які можуть мати важкі наслідки для розвитку міжнародної торгівлі. Водночас, позитивна експортна динаміка, на думку автора, є одним з найважливіших джерел розв’язання кризових ситуацій. Загалом міжнародна торгівля успішно розвивається за умов добре функціонуючої світової фінансової системи, яка характеризується ліберальним і транспарентним режимом і оптимально регульованими параметрами.

Аналіз показав, що вчасне використання інструментарію фінансової підтримки розвитку експорту може вирішити не тільки завдання макростабілізації, але і належно позиціонувати країну на глобалізованих ринках. При цьому пріоритетними можуть бути як самостійні дії, так і різноваріантне залучення зовнішніх джерел фінансування незалежних посередників або тих, котрі створені в межах регіональних торговельно-економічних блоків.

У розділі 2 «Фінансові інструменти розвитку торговельно-економічного співробітництва» досліджено форми, методи та інституційну структуру державного фінансування національних експортних програм, механізми міжнародної регіональної торгівельно-фінансової взаємодії, фінансові аспекти сучасних вимог і правил СОТ.

В умовах глобалізації активізація торгівельної взаємодії є необхідним і важливим компонентом національних зовнішньоекономічних стратегій. Їх ефективна реалізації потребує, насамперед, розробки науково обґрунтованих програм розвитку експорту з використанням сучасного інструментарію його фінансового забезпечення, які пропонує глобальний ринок.

Показано, що провідні країни світу (США, Німеччина, Франція, Японія) протягом останніх років суттєво розвинули форми і методи фінансової підтримки експансії національних експортерів на зарубіжних ринках, використовуючи потенціал інститутів спеціальної компетенції: державних та державно-комерційних експортних агенцій (в своїй діяльності вони використовують інструменти кредитування, гарантування та страхування від політичних та комерційних ризиків); агенцій розвитку, що реалізують більш диверсифікований портфель послуг з підтримкою не тільки торгівельних, але й інвестиційних та загальноекономічних програм.

Фінансова підтримка національного експорту активно розвивається в країнах Центрально-Східної Європи, зокрема в Польщі та Росії, де робляться у цілому вдалі спроби мобілізувати на державному рівні адекватні форми, методи та інструменти. Підкреслено, що їх реалізація здійснюється у межах відповідних національних програм і супроводжується бюджетним фінансуванням. Хоча ці країни і поступаються країнам-лідерам щодо задіяних у даній сфері фінансових ресурсів і різноманітності операцій, але очевидною є їх позитивна динаміка, інституційна адаптивність до глобалізованого бізнес-середовища.

Підтверджено, що своєрідною реакцією на виклики глобалізації і водночас однією з її рушійних сил з 1950-их років став економічний регіоналізм – процес формування міждержавних інтеграційних утворень різного типу, в першу чергу, регіональних торгівельних угод (РТУ) щодо преференційної та вільної торгівлі та митних союзів. За оцінками СОТ, на 01.01.2005 р. створено 312 РТУ (172 – діючих, в тому числі 136 – зони преференційної вільної торгівлі, 7 – митні союзи). У їх межах відбувається гармонізація, координація та уніфікація національних торгівельно-економічних політик, досягаються статичні та динамічні інтеграційні ефекти, в тому числі і через фінансові механізми регіональної торгівельної взаємодії. Регіональна інтеграція характеризується суперечливістю міждержавних інтересів, нерівномірністю розвитку за географією, масштабами та глибиною. Запобігання конфліктності у взаємопов’язаних процесах регіоналізації й глобалізації, нівелювання її потенційних джерел та подолання негативних наслідків досягаються у глобальній торгівельній системі, що формується під егідою СОТ.

У дисертації акцентовано увагу на тому, що більшість країн, володіючи фінансовим інструментарієм підтримки національних зовнішньоекономічних програм, широко використовують потенціал міжнародних (регіональних) банків розвитку (РБР). Здійснюючи довгострокове проектне кредитування та інвестування, забезпечуючи надійне гарантування, надаючи технічну допомогу за традиційними схемами, РБР мають і особливі цілі, завдання та поле діяльності.

Ініціаторами створення і основними донорами РБР є економічно розвинуті країни (третина країн-членів), котрі практично не орієнтують їх діяльність на розвиток високотехнологічного експорту країн-реципієнтів, що негативно позначається на конкурентоспроможності останніх. Загальний позитивний вплив, наприклад, програм ЄБРР на економіки постсоціалістичних країн супроводжується появою у них проблем макро- та мікроекономічного характеру із-за жорсткої обумовленості кредитів, ігнорування національної специфіки ринкових трансформацій зовнішньоекономічної діяльності.

Глобальним регулятором торгівельно-економічної інтеграції є Світова організація торгівлі, відповідно до принципів, правил і норм якої здійснюється обмін не тільки товарами (ГАТТ), але й послугами (ГАТС), у тому числі фінансовими, пов’язаними з торгівлею інвестиціями (ТРІПС). Сучасна правова основа СОТ являє собою досить складну систему угод, рішень та домовленостей, які постійно й активно вдосконалюються сторонами, регулюючи різні аспекти світової торгівлі, зокрема фінансові (використання субсидії, зборів та формальностей, пов’язаних з імпортом та експортом; питання недискримінаційного застосування урядами країн-членів СОТ інструментів валютного регулювання, зобов’язання при виникненні проблем щодо платіжного балансу тощо) та суміжних сфер міжнародної економічної діяльності.

У розділі 3 «^ Фінансове забезпечення інтеграційно-торгівельних перспектив України» на основі авторського аналізу стану регулятивних проблем і перспектив розвитку зовнішньоторгівельного сектору економіки України обґрунтовуються його сучасні пріоритети, поглиблено досліджується процес становлення національної бігравітаційної моделі, пропонується комплекс рекомендацій щодо адаптації вітчизняної економіки у глобальній торгівельній системі.

У дисертації безальтернативним з точки зору забезпечення національної конкурентоспроможності трактується курс України на поетапну відкритість її економіки. Визнається, що ряд об’єктивних та суб’єктивних лібералізаційних факторів у кризових та після кризових умовах розвитку забезпечив досить високий статистичний рівень зовнішньоторговельної відкритості (на сьогодні більше 100%).

У дисертаційній роботі показано, що зовнішня торгівля України останніми роками розвивалась досить динамічно, її масштаби на сьогодні перевищують 60 млрд дол. США при позитивному сальдо торгівельного балансу в останні (крім 2005 р.) роки. Разом із тим, увага автора акцентується і на тому, що при значній диверсифікації географічної структури українського експорту, його товарна структура зберігає традиційні негативні вади: продукція металургійної продукції становить 41%, хімічної – 9%, мінеральні продукти – 14%. Нераціональною залишається і структура імпорту, що обумовлено критичною енергозалежністю від Росії і Туркменістану.

Зовнішньоторговельна політика України не орієнтована на відповідність тенденціям світового ринку, насамперед, щодо швидкого зростання експорту високотехнологічної продукції. Разом із тим, без подолання напівфабрикатної структури українського експорту і за збереження критичного імпорту енергоносіїв практично унеможливлюється досягнення конкурентоспроможних позицій на прогресуючих високоприбуткових сегментах світового ринку.

У дисертації робиться висновок щодо обумовленості загального економічного зростання в Україні масштабами та динамікою її зовнішньої торгівлі, хоча збереження такої залежності виглядає у середньостроковій перспективі проблематичними, оскільки вичерпуються ринково-трансформаційні джерела та вирівнюється кон’юнктура на світових ресурсно-товарних ринках.

У загалом лібералізованій системі державного регулювання торгівельно-економічної діяльності необхідним є розширення діапазону та вдосконалення інструментів фінансового сприяння розвитку національного експорту, формування відповідної інституційної структури для впровадження ефективної торговельної політики. При цьому актуалізується проблема міжвідомчої координації та дієвого контролю за інтересами окремих бізнес-груп.

У дисертаційному дослідженні автор виходив із нагальної потреби чітко визначатись із пріоритетами і векторами сучасної інтеграційної політики України. На сьогодні вони формуються у бігравітаційному полі національних інтересів (рис. 2).




Рис. 2. Бігравітаційне поле інтеграційних інтересів України


Взаємодія України з ЄС та ЄЕП (на сьогодні близько це 2/3 вітчизняного товарообігу) у сучасній геоекономічні ситуації обумовлює нову конфігурацію її глобальних інтеграційних ініціатив та очікувань. Акцентуючи увагу на різношвидкісному характері участі України у процесах міжнародної регіональної інтеграції, автор виявляє проблеми можливого ускладнення національної торгівельної політики та окреслює ймовірні механізми їх ефективного вирішення у форматі сучасних вимог СОТ. У період часової невизначеності повноцінної участі в структурах ЄС, суперечливості інтеграційних інтересів країн - учасниць ЄЕП, вступ України до СОТ є принципово важливим. Оцінюючи його позитивні та можливі негативні фінансові наслідки для населення, бізнесу і національної економіки у цілому в коротко-, середньо- та довгостроковій перспективі, автор стверджує: національної економіки вступ до СОТ дасть можливість більш повної реалізації порівняльних та конкурентних переваг, а також зменшення втрат експортерів від фінансових дискримінаційних заходів, чому сприятиме вільний доступ до справедливого вирішення торгівельних суперечок; збереження макроекономічної стабільності за суттєвої корекції параметрів національного бізнес-середовища; підвищення конкурентоспроможності національної банківської та страхової систем; сприяння євроінтеграційній політиці без дискримінації інших напрямів дво- і багатостороннього торгівельно-економічного співробітництва.

Як доведено в роботі, це нейтралізує очевидні проблеми вступу України до СОТ (посилення конкурентного тиску в коротко- та середньостроковому періоді, елімінація ефекту від національної регуляторної політики протекціоністського характеру), що водночас сприятиме демонтажу нелегітимних у міжнародно-правовому контексті фінансових пільг окремим експортерам та імпортерам.


ВИСНОВКИ


У дисертаційній роботі здійснено теоретичне узагальнення і запропоновано нове вирішення наукового завдання щодо визначення фінансових механізмів розвитку глобальної торгівельної інтеграції, адаптації зовнішньоторгівельної політики України до сучасних вимог і правил СОТ з урахуванням реалій та її регіонально-інтеграційних перспектив.

Проведене дисертаційне дослідження підтвердило обумовленість ефективної міжнародної торгівельної взаємодії критеріями, механізмами і параметрами її фінансового забезпечення і дозволяє зробити наступні висновки.

Глобальні трансформації, охоплюючи політичну, економічну, соціокультурну сфери життєдіяльності націй на новітній інформаційно- технологічній основі, характеризуються всеосяжністю, динамізмом, складною внутрішньою структурою, суперечливістю, що найбільш очевидно проявляються у міжнародній економічній сфері.

Основу глобальної економіки формують взаємопов’язані ринки товарів, послуг, фінансів. Міжнародна торгівля, у канали якої спрямовується більше 30% світового валового продукту, безпосередньо пов’язана із реальним сектором економіки, однак її ефективність залежить від функціонування фінансового сектору – кредитного, інвестиційного, валютного ринків.

У глобальній торгівельній системі важливу роль відіграють фінансові інструменти підтримки експорту та імпорту, які у дисертації розподілено на сім груп: експортне пряме та опосередковане субсидіювання; кредитування; страхування; міжнародні розрахунки; технічна допомога; валютне регулювання; організаційно-технічне сприяння. Функціонально і географічно диверсифіковані, вони застосовуються на корпоративному, державному і глобальному рівнях переважно інституалізованими засобами.

На національному рівні реалізується увесь арсенал форм і методів фінансування зовнішньої торгівлі, композиція та цільова направленість яких залежать від політико-економічного устрою країни, рівня економічного розвитку та ринкової самоорганізації, адміністративних та підприємницьких традицій, орієнтації стратегій розвитку. Як країни-лідери, так і ті, що займають незначні ніші на світовому ринку товарів і послуг, прагнуть, у першу чергу, розвивати національний експорт відповідними макроекономічними заходами прямого чи опосередкованого фінансового впливу.

Створення регіональних торгівельних інтеграційних угруповань знаходиться у руслі усталеної тенденції загального зниження протекціоністських заходів та бар’єрів у світовій торгівлі. Зони преференційної та вільної торгівлі, митні союзи забезпечують інтенсифікацію внутрішньоблокового обміну товарами і послугами. Разом із тим, неоднозначним є отримання всіма країнами-членами безумовних ефектів інтеграції, оскільки преференційні умови торгівлі з одними країнами при збереженні протекціоністських заходів з іншими можуть сповільнити прогресивні структурні зміни, стримати залучення нових інвестицій і менеджменту, загалом знизити національну конкурентоспроможність.

Світовий досвід свідчить про значну обумовленість торговельного співробітництва у використанні зовнішніх фінансових ресурсів, що акумулюються у міжнародних (регіональних) банках розвитку. Вони здійснюють довгострокове проектне кредитування, надають гарантії експортних кредитів, технічну допомогу для підтримки експортно-імпортних операцій. Діяльність регіональних банків розвитку каталізує інтеграційні процеси, хоча і є залежною від економічної політики країн або блоків-ініціаторів їх створення. Це, зокрема, підтвердив аналіз діяльності ЄБРР в Україні.

Масштаби і динаміка локальної торгівельної лібералізації дещо випереджають та перевищують вплив заходів, здійснюваних під егідою Світової організації торгівлі, яка на сьогодні є глобальним регулятором обміну товарами, послугами, пов’язаними з торгівлею інвестиціями. Як національні торгівельно-економічні політики, так і міжнародні регіональні інтеграційні ініціативи та угоди мають погоджуватися з вимогами і нормами СОТ і, таким чином, сприяти глобальній торгівельній стандартизації та уніфікації на засадах справедливої конкуренції.

Масштаби і динаміка українського експорту та імпорту суттєво впливають на