Реферат: Комплекс робіт по легалізації останньої милі, включаючи акт державної комісії, реєстрація об’єкту в органах гаск. Схема організації останньої милі

Додаток 5 - ТЕХНІЧНІ ВИМОГИ

1.Об’єкт закупівлі
Будівництво ліній виконується «під ключ» та включає:

Дослідження точок підключення;

Проектування та експертизу проекту згідно з діючим законодавством;

Отримання всіх необхідних дозволів та погоджень, необхідних для будівництва останньої милі;

Прокладання волоконно-оптичного кабелю, монтаж муфт та оптичних кросів;

Монтаж антенно-фідерних пристроїв (АФУ), в тому числі кабель росту;

Встановлення та підключення антен РРЛ в кількості, що визначається відповідними документами (Cell Data & Hop Data), в тому числі РРЛ на відповідній стороні та юстирування інтервалу;

Монтаж та налаштування РРЛ обладнання;

Забезпечення підключення майданчиків до джерела електропостачання відповідно до технічних вимог та проектної документації;

Встановлення систем блискавкозахисту та заземлення згідно з діючими нормативними документами;

Доставка на майданчик активного обладнання Замовника;

Виготовлення виконавчої документації на останню милю у відповідності з діючими нормативними документами;

Комплекс робіт по легалізації останньої милі, включаючи акт державної комісії, реєстрація об’єкту в органах ГАСК.



^ 2.Схема організації останньої милі

Схема організації Останньої милі та зона відповідальності при будівництві РРЛ.





Схема організації Останньої милі та зона відповідальності при будівництві ВОЛЗ.


^ 3.Технічні вимоги до виконання робіт 3.1Технічні вимоги на розробку проекту та будівництво «останньої милі» за допомогою волоконно-оптичної лінії зв’язку (ВОЛЗ).






Найменування об‘єкту

Будівництво останньої милі для організації широкосмугового доступу (адреса1-адреса2)




Шифр ВОЛЗ







Основа для розробки проекту

План розвитку мережі ЗАТ “УМЗ”.




Призначення ВОЛЗ

Забезпечення каналами зв‘язку мережі ЗАТ “УМЗ”.




Вид будівництва

Нове.




Режим роботи лінії

Цілодобовий.




Проектом передбачити:










Будівництво лінійно-кабельних споруд ВОЛЗ згідно КНД-45-141-99







Прокладання кабелю:

на позаміських ділянках - вздовж автомобільних доріг з твердим покриттям безпосередньо в грунт на глибині 1,2 м.;

на міських ділянках – у кабельній каналізації, кабель прокласти максимально в існуючій телефонній каналізації. Де неможливо, виконати прокладання в грунті або провести по опорах.

Перед будівництвом траса проходження кабелю повинна бути погоджена з представниками ЗАТ «УМЗ» та уповноваженими особами власника території, через яку буде проходити кабельна траса. Траси кабелів, що прокладаються, на всіх напрямках не повинні співпадати з трасою існуючого кабелю ЗАТ «УМЗ».

всередині приміщень та контейнерів базових станцій – у негорючій гофрованій трубці.

Влаштування річкових переходів згідно вимог нормативно технічної документації. Проекти будівництва переходів попередньо погодити з Замовником.







Прокладання на позаміських ділянках траси захисної поліетиленової стрічки шириною 80 мм з написом – “Не копати! Нижче кабель ЗАТ “УМЗ”, на глибині 0,6 м.







Позначення траси замірними стовпчиками встановленого зразка у відповідності до діючих норм та правил будівництва ВОЛЗ з нанесенням на них відповідних написів.







Матеріали вибору та попереднього погодження траси ВОЛЗ погодити із Замовником.







Підготовку технічних умов на прокладання кабелю вздовж автошляхів, продуктопроводів, КЛЗ та інших комунікацій, а також перетинів з ними.







Тип кабелю: волоконно-оптичний модульної конструкції броньований гофрованою сталевою стрічкою. Марка та виробник вказується Замовником додатково. Оптичний крос (ODF) виробництва “Tyco Electronics Raychem”. Оптична муфта типу FOSC.







Розміщення з’єднувальних муфт:

на позаміських ділянках в пластиковому колодязі типу «Romold» ;

на міських ділянках – у оглядових пристроях кабельної каналізації, шляхом механічного закріплення на кабельній арматурі колодязя (при відсутності арматури обладнати колодязь кронштейнами для кріплення муфти та запасу ВОК) з забезпеченням захисту від механічного пошкодження при доступі у колодязь обслуговуючого персоналу. В разі проходження траси по опорах розміщення муфт на освітлювальних опорах, шляхом механічного закріплення (обладнати кронштейнами для кріплення муфти та запасу ВОК). Колодязі з муфтами обладнати запірними пристроями.







Виконати розділи з охорони праці, техніки безпеки, екологічної безпеки, пожежної охорони та санітарно-епідеміологічної охорони в процесі будівництва та експлуатації об‘єкту згідно з діючими нормативними документами.







Погодити план розміщення оптичних кросів, в існуючих приміщеннях Замовника.







Отримати технічні умови на прокладання кабелю в існуючій телефонній каналізації, а при необхідності будівництва – узгодити трасу будівництва з власником телефонної каналізації.







Розробити проект.




Термін будівництва

____________ 200 р. – ____________ 200 р.




Стадійність проектування

Одно стадійне




Термін розробки

У відповідності до календарного плану




Потужність проекту

^ Визначити проектом




Заходи по збереженню навколишнього середовища

Згідно з діючими нормами




Джерело фінансування

Фонд розвитку ЗАТ “УМЗ ”.




Замовник

ЗАТ “УМЗ ”.




Генеральний підрядник з будівництва та проектування

Визначається тендером




Обсяги робіт, які покладені на генерального підрядника.

Будівництво об’єкту “під ключ”, а саме:

узгодження траси;

отримання дозволів на проектування та будівництво;

розробка проекту на будівництво ВОЛЗ;

проведення Державної експертизи проекту;

отримання дозволу на будівництво в ДАБК

отримання дозволів на прокладку кабелю у кабельній каналізації та підготовка договорів на її оренду;

узгодження траси прокладки кабелю з землевласниками, оформлення документів про тимчасове відведення земель під будівництво, при необхідності підготовка договорів земельних сервітутів;

будівництво лінійно кабельних споруд (по оптичні кроси включно);

проведення комплексу необхідних приймально-здавальних вимірювань та випробувань;

виготовлення виконавчої документації на збудовану ВОЛЗ у відповідності з діючими нормами;

здача об’єкту в експлуатацію по актах робочої та Державної приймальних комісій, згідно діючого законодавства;

реєстрація ВОЛЗ в ДАБК;

та інші роботи, передбачені проектом та діючими нормативними документами.




Додаткові вимоги

Проект повинен включати всі погодження і експертні висновки, що передбачені законодавством України.

Генпідрядник надає Замовнику довідки власників землі (землекористувачів) про відсутність претензій до Генпідрядника.

Генпідрядник повинен визначити та показати у виконавчій документації координати GPS з'єднувальних муфт по всій трасі.




Кількість примірників проектної документації

4 примірника.




Кількість примірників виконавчої документації

3 примірника.
^ 3.2Вимоги до якості виконання будівельних робіт для БУДІВНИЦТВА «останньої милі» за допомогою Радіорелейної лінії ЗВ’ЯЗКУ (РРЛ)


Внутрішній кабельрост


Внутрішні кабельрости можуть бути кошикового типу, виготовлені з металевого профілю; оцинковані для зовнішнього використання, шириною не менш 300 мм. Вони мають бути надійно закріплені за допомогою арматури, встановленої на стінах або стелі. Кабельрости мають бути встановлені біля стелі вздовж кожної з довгих та короткої стін. (У деяких випадках існує також необхідність встановлення кабельросту посередині контейнера для з’єднання між двома довгими стінами. Це має бути погоджено перед поставкою).
^ 3.3Типи опорних конструкцій. Стовп, щогла з відтяжками, башта на коротких стійках та решітчаста вільностояча башта
Трубостійка

Сталева конструкція з пустотілих трубчатих або багатокутних секцій. Усі матеріали – сталеві труби або листи, яким надана багатокутна форма, - гарячеоцинковані або захищенні фарбою «Zinga», що містить цинк або аналогічною (таке покриття повинно забезпечувати захист від ржавіння щонайменш 15 років). У випадку круглого перерізу, діаметр становить 114 мм, а товщина стінки не менш – 5 мм; такий тип конструкції використовується при висотах до 6 м.

У випадку висоти понад 3 м, для підтримки трубостійки використовуються дві або три розпірки трубчатого розрізу, прикріплені вище 1/3 загальної висоти трубостійки.

Усі трубостійки обладнуються анкерним кільцем для закріплення страхувального канату, що витримує навантаження 350 кг. Для трубостійок, висота яких перевищує 4 м, необхідно встановити два захисних кільця для безпечного піднімання на них монтажників. Якщо підрядник застосовує інші методи безпеки, він має надати їх Компанії “УМЗ” на затвердження.

Матеріал, з якого виготовляють трубостійки – сталь марки 20 за ГОСТом 1050-88, з гарантією ударної в’язкості при t=-20ºС та після механічного старіння.

У випадку висоти підвісу антени понад 2 м від місця встановлення трубостіки необхідно обладнати її горизонтальними перекладинами. Ширина – 0,45м, сходини виконуються з круглої сталі O20, відстань між сходами не більше 0,35м. (взагалі трапи повинні задовольняти вимогам ОСТ 45.27-84)


Щогла з відтяжками на даху будівлі

Цей тип щогл застосовується для розміщення АФП на даху існуючих будівель. Висота щогли може бути до 24м. Це централізована конструкція, здатна підтримувати антени для майданчиків з розміщенням БС на дахах будівель.

У випадку коли має місце необхідність, повинні бути встановлені габаритні вогні, відповідно до вимог органів авіації та Узгоджувального рішення компанії УМЗ.

Стрижень блискавкозахисту встановлюється на верхівці щогли і з’єднується з основною системою блискавкозахисту.

Відповідно до вимог монтажу та технічного обслуговування, щогла забезпечується стаціонарною системою захисту від падіння.

З метою надійного закріплення конструкції на даху, опора щогли виконується згідно з рекомендаціями представника УМЗ та вимог робочого проекту.

У випадку встановлення щогли на майданчику центрального офісу (майданчик вузлової станції “УМЗ”), до неї застосовуються особливі критерії дизайну, оскільки вона підлягає більшому навантаженню.

Проектні вимоги до трубостійок, башт на коротких стійках

Проектна організація повинна мати всі необхідні ліцензії та дозволи на виконання робіт, до яких залучається. Підрядник повинен погоджувати з Замовником (УМЗ) залучення проектної організації до початку проектних робіт.

Всі проекти на будівництво в своєму складі повинні мати Проекти КМ, з обов’язковим наданням розрахункових данних по навантаженням на елементи конструкцій та монтажних тяжінь (у разі використання відтяжок).

Проекти КМ повинні мати наступні розділи в обов’язковому порядку:

1.Загальна частина

2.Основний несучий каркас опори

3.Навантаження та основні розрахункові положення

4.Матеріали сталевих конструкцій

5.Блискавкозахист

6.Антикорозійний захист та кольорове маркування

7.Експлуатація та обслуговування

Проекти КМ в обов’язковому порядку повинні мати позитивні експертні висновки, надані ЕТЦ Держнаглядохоронпраці, СЕС та МНС.

Усі конструкції повинні виготовляться в відповідності до проекту який розроблено або/та розраховано організацією яка має відповідну ліцензію (наприклад УПСК Шимановского).

Дизайн трубостійки, стовпів та башт на коротких стійках має бути виконаний відповідно до вищезазначених технічних умов, або еквівалентних місцевих технічних умов України щодо сталевих конструкцій. Підрядник в своїй пропозиції має посилатися на ці технічні умови.

Таблиця 1. Трубостійки, башти на коротких стійках, стовпи та вільностоячи башти.

^ Тип трубостійки

Максимальна кількість антен РРЛ та GSM

Для трубостійки висотою до 6 м з направляючими стійками, або без них.

Одна антена РРЛ Ø 0,6 м

Дві антени GSM

Одна антена РРЛ Ø 0,3 м

Тип башти на коротких стійках

Максимальна кількість антен РРЛ та GSM

Для башти на коротких стійках висотою 9-15 м з направляючими стійками, або без них.

Чотири антени РРЛ Ø 0,6 м

Шість антен GSM, а у випадку квадратного розрізу - вісім антени GSM.

^ Щогла з відтяжками на даху будівлі

Максимальна кількість антен РРЛ та GSM

Для щогли з відтяжками на даху будівлі максимальною висотою 24м.

^ При висоті щогли 24м.

На відмітки 24 м.

Дев’ять антен GSM

Чотири антени РРЛ Ø 0,6 м


Наведені в даній таблиці кількість АФП є мінімальною вимогою. В разі коли конструкція опори дозволяє збільшити кількість АФП, такої конструкції опори надається перевага.

Навантаження

Одним із найважливіших моментів, який має врахувати підрядник на етапі проектування опорних конструкції, є здатність цієї конструкції витримувати навантаження, класифікація яких приведена нижче:

Таблиця 2. Типи навантажень


^ Типи навантажень

Навантаження

Статичне

навантаження

(маса конструкції)

Трубостійка

1 антена РРЛ Ø 0,6 м

2 антени GSM

1 антена РРЛ Ø 0,3 м

Включаючи всі необхідні аксесуари, такі як коаксіальні фідери,TMA, кабельні перемички, трапи та саму конструкцію.

Мають бути враховані в проектних розрахунках.

^ Башта на коротких стійках

4 антени РРЛ Ø 0,6 м

6 антени GSM, а при квадратному розрізі - чотири антени GSM

Включаючи всі необхідні аксесуари, такі як коаксіальні фідери,TMA, кабельні перемички, трапи та саму конструкцію.

Мають бути враховані в проектних розрахунках.

^ Щогла з відтяжками на даху будівлі

На відмітки 24 м.

Дев’ять антен GSM

Чотири антени РРЛ Ø 0,6 м

Включаючи всі необхідні аксесуари, такі як коаксіальні фідери,TMA, кабельні перемички, трапи та саму конструкцію.

Мають бути враховані в проектних розрахунках.

^ Динамічні навантаження

На етапі проектування мають бути враховані динамічні навантаження, включаючи вагу та рухи групи з монтажу та технічного обслуговування, Горизонтальні елементи, поручні платформ, сходи трапів розраховуються на вертикальне навантаження 1,5 КН у будь-якій точці.

^ Вітрове та підйомне навантаження

Враховуються проектні значення пориву вітру швидкістю 160 км/год протягом 3 сек, робоча та максимально допустима швидкість вітру – 120 км/год.

Підйомне навантаження під час будівництва та монтажу має також бути врахованим.


^ Сейсмічні навантаження

Мають бути враховані всі сейсмічні навантаження


Допустиме відхилення


Для всіх трубостійок та антен на коротких стійках максимально допустимими значеннями відхилення є такі:

Позиція

Максимально допустиме відхилення

Антени РРЛ

+/- 0,5 градусів є максимально допустимим відхиленням на провисання та скручування

Дослідження перекрить будівель при проектуванні щогл та башт на дахах

До почату проектування щогл та башт на дахах будівель – обов’язкове проведення розрахунків несучої спроможності конструкцій будівель з урахуванням додаткових навантажень та виконання передпроектних вишукувань.

а) Усі результати використовуються при проектуванні споруди на даху, і підрядник подає ці матеріали на затвердження до початку будь-якої діяльності на майданчику.

Кабельрости

Кожна башта, стовп або трубостійка повинна комплектуватись кабельростами, виконаними з гарячеоцинкованої сталі. Мінімальна ширина кабельросту повинна бути 400 мм, з горизонтальними перемичками в середньому через кожні 500 мм. Профіль кабельросту повинен за формою та розміром передбачати можливість приєднання кабельних затискачів, таких як FEMA, RBS або інших прийнятних затискачів для кабелів діаметром від ½” до 1-5/8”.

Кабельрост може бути або відокремленим від трапу або приєднаним до нього. Якщо кабельрост приєднаний до трапу, вся конструкція кабельрост–трап повинна відповідати місцевим вимогам з техніки безпеки.

Кабельрост повинен поставлятись в комплекті з усіма гайками, шайбами, болтами та затискачами, що забезпечують його кріплення до башти.

Блискавкозахист / заземлення

Базова станція має бути з’єднана з системами блискавкозахисту, захисного та робочого заземлення. Потенціали вказаних систем вирівнюються шляхом з’єднання близько розташованих контурів, до 20 метрів, в землі на глибині 0,5 метрів. В якості заземлюючих провідників захисного заземлення використовуються мідні багатожильні проводи с ПВХ ізоляцією жовто-зеленого кольору. В якості провідників робочого заземлення використовується окремій дріт, переріз якого визначається проектом, але не менше 16 мм2. Допускається використання дротів іншого кольору при виконанні з обох сторін кольорового маркування з використанням термоусаджувальних трубок.

Мідні заземлюючи провідники приєднуються з використанням лужених кінцівиків або спеціальних затискачів, які виключають можливість виникнення електрохімічної корозій.

Групове з’єднання заземлюючих провідників з відповідної системою заземлення здійснюється через заземляючи панелі.

Заземляючи панелі являють собою пластини розміром 500х50х5 мм з гарячеоцинкованої сталі.

Заземляючи панелі встановлюються відносно пристроїв, що приєднуються максимально зміщеними в сторону от антени та вниз.

Різьбові з’єднання повинні бути виконані з використанням пружинних шайб-гроверов. Зовнішні різьбові з’єднання захищаються графітним мастилом.

При встановлені блискавковідводів забезпечується розтікання току блискавки по шляхам, які контролюються таким чином, що забезпечується низка імовірність ураження людей, вибуху або пожару.

Блискавковідвід складається з наступних елементів:

Блискавкоприймача;

опори;

токувідводу;

Контур заземлення.

На практиці ці елементи можуть складати загальну конструкцію, наприклад металева щогла або ферма будівлі являють собою блискавкоприймач, опору та токовідвід одночасно.

Всі елементи блискавкозахисту з’єднуються за допомогою зварювання.

У виняткових випадках, коли зварювання неможливе принципово (вибухо, пожежо небезпечні об’єкти) допускається одне болтове з’єднання з перехідним опором не більше 0,05 Ом.

По можливості, базова станція повинна розміщуватися таким чином, щоб захист від прямих ударів блискавки забезпечувався існуючими конструкціями (метод 45°).

Для захисту незахищеної площадки використовуються відповідні заходи, зокрема встановлення додаткових блискавкоприймачів.

Виконання робіт по влаштуванню блискавкозахисту виконується по проекту, який являється складової частиною проекту базової станції.

При встановленні всіх елементів базової станції всередині будівлі, з’єднання з системою блискавкозахисту не потребує.

Всі зовнішні антенні опори обладнуються блискавкоприймачами з прутка гарячеоцинкованої сталі діаметром 16 мм и довжиною 0,3 м.

Блискавкоприймач башти з’єднується з заземлюючим пристроєм двома токовідводами з стальної проволоки діаметром 8-10 мм.

Антенні трубостійкі з блискавкоприймачами та додаткові блискавкоприймачи з’єднуються між собою горизонтальною шиною блискавкозахисту та утворюють єдину систему блискавкоприймачив.

Горизонтальна шина блискавкозахисту не менш, ніж в двох місцях, зварюванням з’єднується з токовідводами блискавкозахисту.

Горизонтальна шина являє собою цільнозварну конструкцію з стальної проволоки діаметром 8-10 мм.

В якості токовідводів використовується стальна проволока діаметром 8-10 мм.

Дозволяється заміна стальної проволоки стальної смугою аналогічного перерізу. Після виконання зварювальних робіт стальна проволока захищається від корозії фарбуванням фарбою, що містить цинк.

При відсутності системи блискавкозахисту уповноваженої організацією виконуються роботи з проектування, будівництва і введенню в експлуатацію системи блискавкозахисту об'єкта, у тому числі роботи з вирівнювання потенціалів між заземлювачами блискавкозахисту і контуром захисного заземлення.

При здачі і введенні в експлуатацію пристроїв блискавкозахисту виконавцем робіт оформлюються наступні документи:

• технічний паспорт на пристрої , що заземлюють;

• акти схованих робіт.

Наступні елементи об'єкта з'єднуються із системою блискавкозахисту:

• антенні опори;

• додаткові блискавкоприймачи;

• антенні підсилювачі;

• зовнішній модуль РРЛ;

• зовнішній кабель-ріст;

• коаксіальний кабель;

• металеві оболонки зовнішніх електросилових кабелів.

Кожна стійка вежі з'єднується з заземлювачем блискавкозахисту окремим струмовідводом зі сталевого дроту діаметром 8-10 мм.

Антенні трубостойки з'єднуються з горизонтальною шиною блискавкозихисту проводом перетином 25 мм2.

Кожен додатковий блискавкоприймач з'єднується з горизонтальною шиною блискавкозахисту дротом перетином 25 мм2 або сталевим дротом діаметром 8-10 мм2.

Антенні підсилювачі з'єднуються дротом перерізом 16 мм2:

• при установці на вежі - через панелі, що заземлюють, з вежею;

• при установці на трубостійкі - з панелями коаксіальних кабелів, що заземлюють, установленими на зовнішньому кабель-росту і з'єднаними з горизонтальною шиною блискавкозахисту.

Зовнішні модулі РРЛ з'єднуються із системою блискавкозахисту аналогічно антенним підсилювачам

Секції зовнішнього кабель-росту механічно з'єднуються між собою в нерозривний ланцюг.

З обох кінців горизонтальний кабель-ріст кріпиться безпосередньо до вежі і до контейнера.

Горизонтальний кабель-ріст з'єднується з горизонтальною шиною блискавкозахисту дротом перетином 25 мм2:

•з обох кінців;

• у місцях зміни напрямку під кутом 90º;

• через кожні 20 м.

При прокладці кабелю під захисним кожухом, що має повну провідність, кожух з'єднується з горизонтальною шиною блискавкозахисту аналогічно горизонтальному кабель-ростові.

Вертикальний кабель-ріст кріпиться до вежі, при цьому додаткових провідних з'єднань з елементами блискавкозахисту не потрібно.

При кріпленні до кабель-росту панелей, що заземлюють, і з'єднанні їх із системою блискавкозахисту, обов'язкових з'єднань кабель-росту із системою блискавкозахисту в цих місцях не потрібно.

Коаксіальні кабелі з'єднуються із системою блискавкозахисту через панелі, що заземлюють, з використанням спеціальних пристроїв , що заземлюють:

• за антеною перемичкою (джампером) на відстані 0,5-1 м від коннектора;

• на вежі перед переходом на горизонтальний кабель-ріст;

• через кожні 50 м, а на залізобетонній вежі або димарі - через кожні 30 м.

На антеній опорі металева оболонка кабелю живлення СОМ з'єднується дротом перерізом 16 мм2 з антеною опорою через розподільні коробки.

При застосуванні кабелів без металевої оболонки вони прокладаються в металевих трубах.

З'єднання труб з антенною опорою виконується аналогічно кабелеві з металевою оболонкою.

Провідники антенних підсилювачів, що заземлюють пристроїв коаксіальних кабелів, розподільних коробок СОМ з'єднуються із системою блискавкозахисту групами через панелі, що заземлюють.

При кріпленні панелі, що заземлює, до вертикального кабель-росту вежі панелі, що заземлюють, з'єднуються з вежею дротом перерізом 25 мм2.

При кріпленні панелей, що заземлюють, до горизонтального кабель-росту, що заземлюють панелі з'єднуються з горизонтальною шиною блискавкозахисту дротом перерізом 25 мм2.

Захисне заземлення

Наступні елементи об'єкта з'єднуються із системою захисного заземлення:

• контейнер/приміщення;

• металеві оболонки кабелів;

• грозорозрядникки;

• внутрішнє устаткування;

• металоконструкції контейнера/приміщення;

• розетка/щит підключення ДГ.

Контейнер з'єднується з захисним заземленням у двох місцях , розташованих по діагоналі.

Використання для захисного заземлення нульового провідника не дозволяється.

При установці контейнера на землі, контейнер з'єднується з окремим контуром захисного заземлення контейнера.

При розміщенні в/на будинку контейнер/приміщення з'єднується із системою захисного заземлення будинку. Місце і спосіб підключення до існуючого контура визначається проектом, погоджується орендодавцем. Протокол вимірювання опору контура надається в обов’язковому випадку.

При установці одного з елементів об'єкта на даху будинку контейнер/приміщення з'єднується з головною заземлювальною шиною будинку окремим дротом перерізом 25 мм2.

При установці всіх елементів об'єкта усередині будинку дозволяється з'єднання від розподільного пристрою будинку з магістральною шиною заземлення будинку і використання для цього з'єднання одного з дротів кабелю живлення перетином 5х10 мм2.

При установці контейнера на землі або при відсутності системи захисного заземлення уповноваженою організацією повинні бути виконані роботи з проектування, будівництву і введенню в експлуатацію системи захисного заземлення об'єкта, у тому числі роботи з вирівнювання потенціалів між захисним заземленням, робочого заземленням і заземлювачами блискавкозахисту.

При здачі і введенні в експлуатацію пристроїв захисного заземлення виконавцем робіт оформляються наступні документи:

• технічний паспорт на контур захисного заземлення;

• акти схованих робіт.

Коаксіальні кабелі перед уведенням кабелю в контейнер/будинок через панелі, що заземлюють, з'єднуються із системою захисного заземлення з використанням спеціальних пристроїв , що заземлюють.

Панель пристроїв , що заземлює, коаксіальних кабелів у крапці введення в контейнер/будинок кріпиться до зовнішнього кабель-росту і з'єднується з захисним заземленням дротом перетином 25 мм2 найкоротшим шляхом - або з контактом захисного заземлення контейнера/приміщення, або безпосередньо з головною заземлювальною шиною будинку.

Грозорозрядникки коаксіальних кабелів з'єднуються з панеллю, що заземлює, дротом перетином 16 мм2. Панель, що заземлює, кріпиться до внутрішнього кабель-росту і з'єднується з колодкою захисного заземлення контейнера/приміщення дротом перетином 16 мм2.

Грозорозрядникки не встановлюються на кабелі РРЛ і на окремі коаксіальні кабелі у випадку, якщо ці кабелі і підключені до них антени встановлюються усередині будинку .

Металеві оболонки зовнішніх електросилових кабелів (кабелі системи централізованого електропостачання, кабель підключення ДГ, кабелі живлення СОМ) при введенні в контейнер/приміщення з'єднуються з контактом захисного заземлення відповідного электрощита проводом перетином 16 мм2.

При застосуванні кабелів без металевої оболонки вони прокладаються в металевих трубах. З'єднання труб із захисним заземленням виконується аналогічно кабелеві з металевою оболонкою.

При електропостачанні по повітряній лінії на уведенні від системи централізованого електропостачання встановлюються грозорозрядникки електросилових кабелів.

Грозорозрядникки електросилових кабелів з'єднуються з контактом, що заземлює, вступного электрощита контейнера дротів перерізом 16 мм2.

Розетки, світильники, бокси устаткування ОПС і системи моніторингу з'єднуються з колодкою захисного заземлення розподільного щита контейнера/приміщення.

Провідники, що заземлюють, приєднуються в тій же послідовності, що і фазні .

Як заземлюючий провідник використовується або один із проводів кабелю живлення перетином 3х2,5 мм2, або окремий дріт перерізом 2,5 мм2.

Колодка захисного заземлення розподільчого щита з'єднується з контактом захисного заземлення розподільчого щита дротом перерізом 2,5 мм2.

Інше устаткування - электрощитове устаткування, кондиціонер, стійки СГЭ, БС і РРЛ, крос DDF з'єднуються з колодками захисного заземлення контейнера/приміщення дротом перетином 16 мм2.

Секції внутрішнього кабель-росту механічно з'єднуються між собою в нерозривний ланцюг.

Внутрішній кабель-ріст з'єднується дротом перетином 16 мм2 з колодкою захисного заземлення контейнера/приміщення.

Розвантажувальна рама і металева дверна рама приміщення з'єднуються дротом перетином 16 мм2 з колодкою захисного заземлення.

При наявності надійного електричного контакту між цими елементами дозволяється виконувати з'єднання загальним дротом .

Колодки захисного заземлення контейнера/приміщення з'єднуються з контактом захисного заземлення контейнера/приміщення дротом перетином 16 мм2.

Шина заземлення антистатичного покриття з'єднуються з колодкою захисного заземлення розподільного щита проводом перетином 2,5 мм2.

З металевою дверною рамою з'єднуються:

• зовнішні металеві двері приміщення - дротом перетином 16 мм2;

• зовнішні металеві двері контейнера - дротом перетином 2,5 мм2;

• внутрішні металеві двері контейнера/приміщення - проводом перетином 2,5 мм2.

Усі двері і панелі устаткування, а також акумуляторні полки повинні бути з'єднані з корпусом устаткування дротом перетином 2,5 мм2.

Пересувний ДГ із кабельною розеткою підключається до 5-контактної вилки типу 3P+N+PE.

При установці вилки підключення ДГ на контейнері контакт PE з'єднується з колодкою захисного заземлення контейнера дротом перетином 10 мм2.

При установці вилки поза контейнером/приміщення в окремому щиті контакт розетки, що заземлює, і сам щит з'єднуються найближчим маршрутом з головною заземлювальною шиною або безпосередньо, або через колодку заземлення контейнера.

При з'єднанні зовнішньої вилки з головною заземлювальною шиною з'єднання виконується окремим проводом перетином 10 мм2.

При з'єднанні зовнішньої вилки з колодкою захисного заземлення контейнера/приміщення з'єднання виконується одним із дротів кабелю підключення ДГ перетином 5х10 мм2.

По внутрішньому кабель-росту дозволяється прокладка кабелів живлення устаткування 220/380 В тільки з металевою оболонкою або в сталевій трубі.

При цьому металеві оболонки кабелів живлення внутрішнього устаткування або труби з'єднуються дротом перетином 2,5 мм2 з обох сторін :

на стороні розподільному щиті - з колодкою захисного заземлення розподільного щита;

на стороні устаткування - з контактом захисного заземлення устаткування.

Дозволяється використання тільки екранованих сигнальних кабелів. Екрани сигнальних кабелів з'єднуються з контактами захисного заземлення устаткування по обидва боки.

Робоче заземлення

Контейнер/приміщення підключається до трифазної мережі 220/380 мідним кабелем перетином 4х10 мм2 до розподільного пристрою будинку з магістральною нульовою шиною.

Нульовий провідник по кольору повинний відрізнятися від фазних провідників.

Нульові шини електрощитових пристроїв і устаткування контейнера/приміщення повинні бути від’єднанні і ізольовані від корпусів пристроїв .

При установці контейнера на землі виконується додаткове заземлення нульового провідника.

У цьому випадку при введенні кабелю живлення в контейнер нульовий провідник додатково з'єднується дротом перетином 16 мм2 з контактом захисного заземл