Реферат: Загальна характеристика роботи актуальність теми

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ


Актуальність теми. Потенційний попит на лізингові послуги в Україні оцінюється фахівцями Світового банку від 12 до 50 млрд. дол. США. Використання лізингових операцій найбільш ефективне в таких галузях економіки, продукція яких перебуває на високому технологічному і якісному рівні, відрізняється високою конкурентоспроможністю. Такими галузями виступають ті, що належать до важкої промисловості, в першу чергу – машинобудування. Однак попит на лізингові послуги з боку промислових підприємств на сьогоднішній день є занизьким у порівнянні з потребою оновлення основних засобів. Аналіз сучасного стану українського ринку лізингу показує, що в більшості випадків предметом лізингу є транспортні засоби, сільськогосподарська техніка, офісне й банківське устаткування, устаткування для харчової промисловості, тобто, таке, що швидко окупається. За результатами досліджень Міжнародної фінансової корпорації, попит на капітальні активи в промисловості України перевищує 40 млрд. грн. Однак частка українських промислових підприємств, що потребують технічного переозброєння і які звернулися в лізингові компанії, становить лише 8% від загальної їх кількості, з них тільки 12% дійсно мають на меті укласти договір лізингу; й тільки 1,5% з них досягають цієї мети.

Питанням розвитку лізингу в Україні присвячені фундаментальні праці українських учених Н. Ю. Брюховецкої, М. В. Верескуна, Н. М. Внукової, О. Л. Єськова, В. М. Колосок, В. Н. Кочеткової, О. В. Красєвої, Н. В. Стукало, В. М. Хобти. Проблеми укладання й реалізації лізингових угод досліджені в роботах російських і закордонних учених: А. М. Абашиної, Н. М. Васильєва, В. Д. Газмана, В. О. Горемикіна, В. А. Івашкіна, С. Н. Катиріна, Т. А. Красєвої, Д. М. Лелецького, М. І. Лещенка, І. К. Талье, Ф. Хойєра, Х.-І. Шпіттлера, О. Е. Williamson. Однак ряд питань, пов'язаних з теорією і практикою управління лізингом на промислових підприємствах, залишаються недостатньо висвітленими, серед яких: відсутність механізму управління лізингом з боку промислового підприємства як лізингоотримувача, єдиної методики розрахунку лізингового платежу, комплексного підходу до визначення ефективності лізингу і розрахунку оптимального терміну лізингової угоди. Рішення цих проблем вимагає системного підходу й обумовлює необхідність розробки науково обґрунтованих пропозицій щодо вдосконалення теорії й практики управління лізингом на промислових підприємствах. Важливість, недостатня теоретична розробленість та практична значимість управління лізингом на промислових підприємствах визначили вибір теми, мету, структуру та напрямки дослідження, обумовили його актуальність.
^ Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано відповідно до планів науково-дослідних робіт Донбаської державної машинобудівної академії Міністерства освіти і науки України за трьома темами. При виконанні теми «Формування комплексної системи організації, планування й управління виробничо-фінансовою діяльністю підприємств та організацій в умовах реформування економіки» (номер державної реєстрації 0103U004451) здобувачкою обґрунтовано використання лізингу в якості пріоритетного джерела придбання основних засобів, проаналізовано історичні аспекти виникнення лізингу і визначено три історичні етапи його розвитку, удосконалено класифікацію видів лізингу. Під час участі в темі «Організаційно-методичні аспекти формування й використання фінансово-економічних ресурсів на підприємствах машинобудування» (номер державної реєстрації 0104U009276) здобувачкою обґрунтовано необхідність введення податкових пільг для учасників лізингових операцій, розроблено методичний підхід до розрахунку лізингових платежів відповідно до українського законодавства, удосконалено методичний підхід до визначення ефективності лізингу. При виконанні теми «Дослідження механізму економіко-фінансової та організаційної діяльності підприємств та установ» (номер державної реєстрації 0104U008918) здобувачкою розроблено методичне забезпечення для програми визначення ефективності лізингу згідно з удосконаленим методичним підходом; вирішено задачу визначення оптимального строку лізингової угоди аналітичним способом і за допомогою теорії штучних нейронних мереж; розроблено механізм управління лізингом на промисловому підприємстві.
^ Мета й завдання дослідження.

Метою дослідження є розвиток та розробка теоретичних положень, методичних підходів і практичних рекомендацій щодо формування механізму управління лізингом для забезпечення розвитку промислового підприємства.

Для досягнення поставленої мети в роботі поставлені й вирішені наступні основні задачі:

досліджено сутність лізингової операції в порівнянні із кредитуванням, орендою, інвестуванням, продажем в розстрочку і на цій основі уточнено зміст категорії лізингу;

удосконалено класифікацію видів лізингу, що дозволило систематизувати існуючі підходи до класифікації лізингу й уникнути властивих їм протиріч;

проведено аналіз законодавчої бази з питань оподаткування операцій лізингу й обґрунтовано комплекс заходів, спрямованих на підвищення економічної привабливості й ефективності лізингових угод для промислових підприємств;

проаналізовано існуючі методичні підходи до розрахунку величини лізингового платежу й розроблено методичний підхід щодо розрахунку лізингового платежу з урахуванням особливостей українського законодавства, а також аргументовано необхідність врахування інфляційного фактору в лізингових розрахунках;

удосконалено методичний підхід до визначення ефективності лізингу, що дозволяє прийняти аргументоване рішення про доцільність придбання устаткування в лізинг у порівнянні із кредитом і умовами альтернативних лізингових угод, а також визначити, які зміни відбудуться в фінансовому стані промислового підприємства після реалізації лізингової угоди;

удосконалено методичне забезпечення для програми визначення ефективності лізингу і його впливу на фінансові показники діяльності підприємства;

запропоновано вирішення задачі визначення оптимального строку лізингового договору з погляду промислового підприємства за допомогою двох методів – аналітичного і з використанням теорії нейронних мереж;

розроблено механізм управління лізингом на промисловому підприємстві, що забезпечує розвиток підприємства на основі підвищення ефективності використання лізингу.

^ Об'єктом дослідження виступає процес управління лізингом на промисловому підприємстві.

Предметом дослідження є теоретичне й методичне забезпечення механізму управління лізингом на промислових підприємствах.

^ Методи дослідження.

Теоретичну й методологічну основу дослідження склали діалектичні методи пізнання загального і окремого, загальні положення економічної теорії, загальнонаукові принципи проведення наукових досліджень.

Для вирішення поставлених завдань використані загальнонаукові й спеціальні методи аналізу: аналіз, синтез, індукція, дедукція, історичний, логічний – при виявленні основних тенденцій розвитку лізингу; метод критичного аналізу, теоретичного пошуку, наукової абстракції й узагальнення наукового досвіду із сучасних теоретичних досліджень – при дослідженні сутності і визначенні напрямків удосконалення категорії лізингу; методи порівняльного аналізу, угруповань – для удосконалення класифікації лізингу за різними критеріями; порівняльного, математичного й статистичного, економіко-математичного моделювання й експертних оцінок – при розробці методичного підходу до розрахунку величини лізингового платежу, удосконаленні методичного підходу щодо оцінки ефективності лізингу й визначенні оптимального терміну лізингової угоди; балансовий і порівняльний методи – при оцінці впливу лізингової угоди на фінансовий стан промислового підприємства.

Забезпечення оперативності і точності розрахунків було здійснено на ЕОМ із застосуванням редактора Microsoft Excel для оболонки Windows XP Professional. При проведенні розрахунків ефективності лізингу була використана мова програмування Object Pascal в середовищі Rapid Application Development (RAD) Delphi 7.0. При визначенні оптимального терміну лізингової угоди в умовах невизначеності було використано інструментарій для синтезу та аналізу нейронних мереж Neural Network Toolbox в складі пакету математичних програм Matlab 6.

Інформаційну основу дослідження становлять законодавчі акти України, звітні дані машинобудівних підприємств Донецької області, наукові праці вітчизняних і закордонних вчених з питань лізингу.

^ Наукова новизна отриманих результатів дисертаційної роботи полягає в розробці теоретико-методичних положень з формування механізму управління лізингом на промисловому підприємстві.

Основні результати, що характеризують наукову новизну проведеного дослідження, полягають у наступному:

вперше:

розроблено механізм управління лізингом на промисловому підприємстві, в основу якого покладено визначення принципів, методів і інструментів управління, рівнів і етапів впливу керуючої підсистеми на керовану підсистему, факторів і резервів підвищення ефективності лізингу. Використання даного механізму дозволяє забезпечити розвиток промислового підприємства на основі ефективного використання лізингу;

розроблено методичний підхід до визначення величини лізингового платежу на основі розрахунку розміру компенсації за предметом лізингу, комісійної винагороди лізингодавцеві, плати за додаткові послуги й податку на додану вартість відповідно до податкового законодавства й умов господарювання в Україні. Він враховує вплив інфляції, що дозволяє одержати прийнятну для лізингодавця й лізингоотримувача величину лізингового платежу;

обґрунтовано визначення оптимального строку лізингового договору з позиції промислового підприємства на основі двох підходів – аналітичного, що передбачає застосування математичного апарату за умови незмінності параметрів лізингової угоди, і методу, що базується на застосуванні теорії нейронних мереж та дозволяє вирішити поставлену задачу за умови невизначеності. Це дає змогу уникнути необґрунтованого завищення строку лізингової угоди і забезпечити її самооплатність;

удосконалено:

методичний підхід до оцінки ефективності лізингу, який враховує основні положення теорії зміни вартості грошей в часі, фактор інфляції й ризик можливого дефіциту коштів у промислового підприємства, що дозволяє прийняти аргументоване рішення про доцільність придбання устаткування в лізинг і визначити зміни в фінансовому стані промислового підприємства при реалізації лізингової угоди;

методичне забезпечення для програми визначення ефективності лізингу і його впливу на фінансові показники діяльності підприємства, а також для розрахунку величини лізингового платежу, що дозволяє автоматизувати процес управління лізингом на підприємстві, забезпечити високу точність одержуваних результатів і якість прийнятих управлінських рішень;

одержало подальший розвиток на основі застосування принципів системного аналізу:

категорія «лізинг», під яким пропонується розуміти фінансову послугу, що передбачає інвестування лізингодавцем своїх власних або позикових коштів у покупку предмета лізингу для наступної передачі його лізингоотримувачу, за що останній сплачує лізингові платежі. Таке трактування категорії враховує вимоги вітчизняного законодавства відповідно до міжнародних стандартів;

класифікація видів лізингу на основі виділення їх характерних ознак: обсяг обслуговування предмету лізингу, тип фінансування лізингової угоди, характер предмету лізингу, розмір лізингової угоди, географічне розташування учасників, склад учасників угоди, наявність податкових пільг, відповідність економічному змісту, рівень забезпеченості лізингової угоди, термін угоди та ступінь амортизації. Запропонована класифікація найбільш повно відображає економічну сутність лізингу, що дозволяє підвищити обґрунтованість і ефективність процесу його ідентифікації.

^ Практичне значення одержаних результатів. Практичне значення роботи полягає в тому, що розроблений механізм управління лізингом на промисловому підприємстві стає підґрунтям для забезпечення ефективності участі промислового підприємства у лізинговій угоді. Методичний підхід до визначення величини лізингового платежу передбачає розрахунок компенсації вартості предмета лізингу, плати за додаткові послуги і комісійної винагороди лізингодавцеві, а також податку на додану вартість; враховує вплив інфляції на вартість обладнання, що є предметом лізингу. Це значно підвищує точність розрахунків і сприяє більш реальному оцінюванню конкретної лізингової угоди. Обґрунтовано визначення оптимального строку лізингової угоди аналітичним способом і за допомогою теорії нейронних мереж, що дозволяє визначити строк угоди, за якого лізингова угода є самоокупною і не відбувається необґрунтованих виплат грошових коштів. Удосконалений методичний підхід до визначення ефективності лізингу дозволяє промисловому підприємству зробити обґрунтований вибір лізингової угоди для придбання необхідного устаткування, а також оцінити, яким чином реалізація угоди вплине на фінансовий стан підприємства. Використання цього підходу дозволяє підприємству отримати точні результати за рахунок використання в комплексі показників оцінки ефективності лізингу, урахування впливу інфляційного фактору і ризику виникнення дефіциту коштів, а також знизити терміни і трудомісткість обґрунтування господарських рішень щодо лізингу.

Розроблений в дисертаційній роботі методичний підхід до розрахунку лізингових платежів і удосконалений методичний підхід до оцінки ефективності лізингу викладені в наукових доповідях «Розрахунок лізингових платежів» і «Ефективність фінансового лізингу» і використовуються на промислових підприємствах машинобудівної галузі. Методичний підхід до розрахунку лізингового платежу використовується на ЗАТ «НКМЗ», м. Краматорськ (довідка № 96 від 06.02.2006 р.); методичний підхід до оцінки ефективності лізингу використовується Асоціацією «Східно-Європейський альянс», м. Краматорськ (акт № 137 від 26.09.2007 р.), ТОВ «Модульенергосервіс», м. Краматорськ (довідка № 26 від 10.09.2007 р.), КП «Донтехно», м. Краматорськ (акт № 43 від 10.12.2007 р.).

Результати дисертаційної роботи з питань організації лізингового процесу на підприємстві, сутності й класифікації видів лізингу, методики розрахунку лізингових платежів і визначення ефективності лізингу, а також механізму управління лізингом на підприємстві використовуються в навчальному процесі Донбаської державної машинобудівної академії Міністерства освіти і науки України (м. Краматорськ) при викладанні дисциплін «Фінансова діяльність суб'єктів підприємництва», «Фінанси підприємств», «Аналіз господарської діяльності» (довідка № 061-05-824 від 12.05.08 р.).

^ Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є особисто виконаною науковою працею, в якій викладено авторський підхід до вирішення важливої науково-практичної проблеми управління лізингом на промисловому підприємстві. Внесок автора в колективно опубліковані роботи конкретизовано у списку публікацій.

^ Апробація результатів дисертації. Основні результати роботи доповідалися автором на наукових семінарах кафедри фінансів Донбаської державної машинобудівної академії у 2003-2008 рр., а також 4 міжнародних і всеукраїнських науково-практичних конференціях: «Образование и наука без границ» (Бєлгород-Дніпропетровськ, 2004 р.), «Проблемы развития предприятий и новых экономических структур в современных условиях» (Донецьк, 2004 р.), «Актуальные проблемы управления экономическими процессами промышленных предприятий» (Харків, 2006 р.), «Финансово-экономические и институциональные проблемы развития промышленных предприятий» (Краматорськ, 2007 р.).

Публікації. За результатами виконаних досліджень опубліковано 12 наукових праць загальним обсягом 5,96 д.а., з яких особисто здобувачеві належить 5,055 д.а. У наукових фахових виданнях опубліковано 8 праць загальним обсягом 5,36 д.а., з яких особисто здобувачеві належить 4,455 д.а.

^ Структура і обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, викладених на 156 сторінках, 3 додатків на 31 сторінці, списку використаних джерел із 149 найменувань на 13 сторінках. Загальний обсяг дисертації 203 сторінки, включаючи 18 таблиць на 18 сторінках та 21 рисунок на 11 сторінках.


^ ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У першому розділі «Теоретичні аспекти використання лізингу як форми фінансування розвитку підприємства» досліджено історію виникнення і розвитку лізингу, структуру лізингового ринку України; проаналізовано економічну сутність лізингу й уточнено його визначення, розглянуто існуючі підходи і удосконалено класифікацію видів лізингу; виявлено особливості законодавчого забезпечення лізингової діяльності в Україні; проаналізовано проблеми, що стримують розвиток лізингу в Україні і запропоновано заходи, що сприятимуть активізації лізингу.

Обґрунтовано, що використання лізингових схем у придбанні основних засобів є альтернативним варіантом оновлення парку обладнання в сучасних умовах господарювання українських промислових підприємств. Про зростання попиту на такий вид послуг свідчить те, що на протязі 2006 р. в українській економіці було укладено договорів лізингу на суму 3 572,7 млн. грн. (рис. 1). Це майже в чотири рази перевищує обсяги 2005 р. Різке зростання вартості укладених договорів лізингу пояснюється підвищенням активності на ринку лізингу за рахунок збільшення кількості іноземних лізингових компаній.




Рис. 1. Динаміка надання послуг лізингу в Україні за вартістю укладених угод в 2004–2006 рр. (млн. грн.).


Станом на кінець 2006 р. найбільшу питому вагу мали угоди, укладені в транспортній галузі – 49,7%, на долю машинобудівної галузі припадає чи не найменша частка – 0,8%. Це свідчить про недостатній розвиток лізингу в промисловості України.

Аналіз стану і темпів розвитку лізингу в Україні дозволив визначити основні проблеми, що стримують розвиток лізингової діяльності:

законодавча база з питань лізингу не є чіткою і прозорою;

ототожнення в податковому обліку лізингової операції з операцією купівлі;

відсутня загальнодержавна програма розвитку лізингової діяльності, яка б окреслювала перспективні шляхи розвитку лізингу в країні;

для учасників лізингових операцій не передбачено податкові пільги;

відсутність єдиної, закріпленої на законодавчому рівні, методики розрахунку лізингових платежів.

Аналіз існуючих підходів до визначення лізингу з урахуванням його складного і багатогранного характеру дозволив дійти висновку, що лізинг варто визначати таким чином: це фінансова послуга, що передбачає інвестування лізингодавцем своїх власних або позикових коштів у покупку предмета лізингу для наступної передачі його лізингоотримувачу, за що останній сплачує лізингові платежі. Таке трактування категорії враховує вимоги вітчизняного законодавства відповідно до міжнародних стандартів.

На основі аналізу досліджень провідних вчених з питань лізингу зроблено висновок: єдиної класифікації лізингових угод не існує; в існуючих класифікаціях використовується різний набір критеріїв, однакові лізингові угоди можуть називатися по-різному або відноситись до різних класифікаційних ознак. Це стало підґрунтям для удосконалення класифікації видів лізингу, що поєднує всі види лізингу за 10 ознаками (рис. 2).

Доведено: законодавча база з питань лізингу в Україні за рядом параметрів не відповідає вимогам ринкової економіки, що не дозволяє використовувати потенційні можливості для ефективного управління лізингом на промислових підприємствах повною мірою. Для створення оптимально-сприятливих умов для управління лізингом на підприємствах України запропоновано низку заходів, серед яких: удосконалення законодавства з метою усунення в ньому протиріч, відмова від ототожнення лізингової операції з операцією купівлі, позбавлення лізингових операцій від сплати ПДВ, зменшення податку на прибуток, надання можливості використання механізму прискореної амортизації на лізингове обладнання, затвердження на законодавчому рівні єдиної методики розрахунку лізингового платежу, надання державних гарантій іноземним учасникам лізингових операцій.


Класифікація видів лізингу


Класифікаційна ознака

Вид лізингу





Чистий, повний, частковий



Обсяг обслуговування предмету лізингу

Тип фінансування лізингової угоди

Строковий, поновлюваний, генеральний



Характер предмету лізингу

Лізинг рухомого майна, лізинг нерухомого майна, спеціальний лізинг, комбінований лізинг








Розмір лізингової угоди

Малий, стандартний, великий





Географічне розташування учасників угоди

Національний, експортний, імпортний, через дочірню компанію постачальника або лізингової компанії





Склад учасників угоди

Прямий, прямий із залученням зовнішнього інвестора, непрямий (через дочірню лізингову компанію або незалежну лізингову компанію), багатосторонній








Наявність податкових пільг

З використанням або без використання податкових пільг



Відповідність економічному змісту

Дійсний, фіктивний



Рівень забезпеченості лізингової угоди

Забезпечений, незабезпечений, частково забезпечений



Термін угоди та ступінь амортизації

Лізинг з повною амортизацією, лізинг з неповною амортизацією




Рис. 2. Класифікація видів лізингу.

У другому розділі «Аналіз теорії і практики управління лізингом на промислових підприємствах» проаналізовано етапи управління і здійснення лізингової операції, можливі джерела фінансування лізингової угоди; досліджено існуючі методичні підходи щодо розрахунку лізингових платежів, методи визначення ефективності лізингу; розроблено механізм управління лізингом на промислових підприємствах.

Аналіз джерел фінансування лізингової угоди дозволив обґрунтувати висновок, що серед усіх можливих джерел фінансування лізингової угоди (власні кошти підприємства, кредити банків, емісія акцій та облігацій, факторинг) найбільш ефективним для промислового підприємства є використання власних коштів. Якщо підприємство вдається до використання інших джерел фінансування лізингової угоди, то це може призвести до зниження її прибутковості і ефективності. Дослідження лізингових ризиків дозволило дійти висновку: майнові і фінансові ризики можна передбачити і розробити комплекс заходів з мінімізації негативних наслідків; політичні та юридичні ризики майже не можна передбачити, тому рекомендовано пильно контролювати настання таких ризиків для розробки заходів по ухиленню від них.

В процесі дослідження визначено, що серед питань організації лізингової діяльності важливе місце займає визначення розміру лізингового платежу, оскільки ця величина повинна бути прийнятна для всіх учасників лізингової угоди. Аналіз законодавчої бази з питань лізингу дозволив дійти висновку, що в українському законодавстві містяться вказівки відносно того, з яких складових елементів може складатися величина лізингового платежу (Закон України «Про фінансовий лізинг»), а також як розподіляються фінансові витрати лізингоотримувача за періодами (П(С)БУ № 14 «Оренда»). В законодавстві відсутні рекомендації відносно того, яким чином необхідно розраховувати кожний складовий елемент лізингового платежу, а також виходячи з яких критеріїв можна встановити справедливу ставку лізингового проценту. Тобто чіткої методики розрахунку лізингових платежів, яка була б затверджена законодавчо, в Україні не існує. Це стало підґрунтям для розробки в подальшому методичного підходу до розрахунку величини лізингового платежу згідно з законодавством України і умовами господарювання українських підприємств.

Результати проведеного аналізу дозволили дійти висновку, що в українській економіці відсутня комплексна методика визначення ефективності лізингу з боку промислового підприємства. Вітчизняними і зарубіжними економістами запропоновано ряд підходів до визначення ефективності лізингу, які розрізняються, головним чином, методами її обчислення. За результатами аналізу цих методів запропоновано об'єднати їх у два підходи: перший підхід – порівняння лізингу з іншими варіантами придбання необхідного устаткування; другий підхід – порівняння лізингових угод між собою з метою вибору найбільш вигідної для підприємства.

В ході аналізу виявлено, що розглянуті методики оцінки ефективності лізингу не є повними, оскільки розглядають в якості критерію ефективності лише якийсь один показник; не передбачають коригування на інфляційний і ризиковий фактори, що особливо актуально для української економіки на сучасному етапі її розвитку; не завжди використовують положення концепції про зміну вартості грошей в часі; не враховують впливу реалізації лізингового угоди на фінансове становище лізингоотримувача. Таким чином, вони не можуть використовуватися для отримання вірогідних результатів стосовно ефективності використання лізингу для промислового підприємства.

Це дозволило обґрунтувати необхідність удосконалення методичного підходу до визначення ефективності лізингу, який би був комплексним – дозволяв визначити, яка з лізингових угод є для підприємства більш вигідною, і яким чином її реалізація вплине на фінансові показники діяльності промислового підприємства, враховував вплив інфляції на розрахунки і положення теорії про зміну вартості грошей в часі.

Проведене дослідження дозволило дійти висновку, що на сьогодні залишається недостатньо висвітленим питання управління лізингом з боку промислового підприємства як лізингоотримувача. Запропоновано таке визначення механізму управління лізингом з боку промислового підприємства: це сукупність мотивів підприємства, інструментів (важелів), методів і способів впливу, що мають на меті забезпечення ефективності участі промислового підприємства в лізингових угодах.

Розроблений механізм управління лізингом на промисловому підприємстві (рис. 3) дозволяє врахувати якомога більшу кількість факторів, ризиків і резервів підвищення ефективності використання лізингу на підприємстві; визначає принципи, цілі і завдання управління лізинговою угодою на кожному етапі і рівні управління; містить методи і інструменти управління лізингом, що в сукупності дозволяє забезпечити ефективність участі підприємства в лізинговій угоді. Ефективність механізму управління лізингом необхідно забезпечити розробкою і затвердженням єдиної методики розрахунку величини лізингового платежу, а також вдосконаленням методичних підходів до оцінки ефективності використання лізингу.

У третьому розділі «Методичні положення по підвищенню ефективності управління лізингом на промислових підприємствах» розроблено методичний підхід до розрахунку лізингових платежів, удосконалено методичний підхід до визначення ефективності і доцільності участі підприємства у лізинговій угоді, а також два способи визначення оптимального терміну лізингової угоди.

Згідно з розробленим методичним підходом, розрахунок величини лізингового платежу в кожному періоді () здійснюється за такою формулою:

(1)

де – компенсація лізингодавцеві вартості предмета лізингу в період , грн.; – комісійна винагорода лізингодавцеві в період , грн.; – плата лізингодавцеві за додаткові послуги згідно з договором лізингу в період , грн.; – податок на додану вартість в період , грн.; – період реалізації лізингової угоди, .

Компенсація вартості предмета лізингу в складі лізингового платежу в період () визначається так:

(2)

де – вартість предмета лізингу, грн.; – термін лізингового договору, кількість періодів; – величина авансового платежу, грн.





Рис. 3. Механізм управління лізингом на промислових підприємствах.


Розрахунок величини комісійної винагороди в період () здійснюється так:

, де (3)

, (4)

де – залишок зобов’язання за предметом лізингу в період , грн.; – залишок зобов’язання за предметом лізингу в період , грн.; – ставка комісійної винагороди, %.

Сума податку на додану вартість в період () розраховується наступним чином:

, (5)

де – ставка податку на додану вартість, %.

Розроблений методичний підхід щодо розрахунку лізингових платежів доповнено корегуванням на рівень інфляції з метою одержання більш коректних розрахунків. Таке корегування слід здійснювати у відношенні лише одного складового компоненту лізингового платежу – величини компенсації вартості предмета лізингу таким чином:

, (6)

де – компенсація вартості предмету лізингу з урахуванням інфляції; – індекс цін на предмет лізингу в період ; – ціна на предмет лізингу в період ; - ціна на предмет лізингу в період .

Таким чином, формула для розрахунку величини лізингового платежу з урахуванням інфляції має такий вигляд:

, (7)

де – величина лізингового платежу з урахуванням інфляції в період , грн.

На основі аналізу методів визначення ефективності лізингу удосконалено методичний підхід до оцінки ефективності лізингу (рис. 4), який дозволяє в комплексі врахувати різноманітні показники ефективності, що пропонуються в сучасних методиках; ґрунтується на теорії зміни вартості грошей в часі; враховує вплив інфляції на розрахунки і рівень ризикованості конкретної угоди; показує вплив реалізації лізингової угоди на фінансовий стан підприємства.

Застосування удосконаленого методичного підходу при порівнянні варіантів придбання обладнання вартістю 318 000 грн. в кредит строком на 5 років під 18% річних чи в лізинг на 5 років (ставка лізингу – 16%) дозволило отримати результат: придбання обладнання в кредит для підприємства є більш вигідним, ніж за допомогою лізингу. Це підтверджує необхідність впровадження запропонованих заходів для покращення умов використання лізингу на підприємстві.




Рис. 4. Етапи комплексного методичного підходу до визначення ефективності лізингу.


Застосування цього методичного підходу за умови позбавлення лізингових операцій від сплати ПДВ довело: при незмінних початкових умовах кредиту і лізингової угоди більш вигідною для підприємства є лізингова схема придбання обладнання.

Для забезпечення точності і швидкості розрахунків розроблений методичний підхід супроводжується відповідною програмою для ЕОМ із застосуванням редактора Microsoft Excel для оболонки Windows XP Professional. При проведенні розрахунків ефективності лізингу була використана мова програмування Object Pascal в середовищі Rapid Application Development (RAD) Delphi 7.0. Дані фінансової звітності, що використовуються для визначення характеру впливу лізингової угоди на фінансовий стан підприємства автоматично конвертуються в програму за умови надання звітності в електронному вигляді.

Доведено, що з усіх параметрів лізингової угоди – вартість обладнання, тривалість договору, ставка відсотка за лізингом, режим оподаткування – лізингоотримувач може в деякій мірі управляти лише тривалістю л