Реферат: Програма держав ного іспиту за освітньо-професійним напрямком 091400

Міністерство освіти і науки україни

Сумський державний університет


ЗАТВЕРДЖУЮ

Перший проректор

В.Д. Карпуша

"_____"__________________2010 р.


ПРОГРАМА державного іспиту

за освітньо-професійним напрямком 6.091400 -

Системи управління і автоматики


Зав. кафедри комп'ютеризованих

систем управління В.Д. Черв'яков


Декан факультету електроніки та С.І. Проценко

інформаційних технологій


Теоретичні питання з дисципліни «Теорія автоматичного управління»

Принципи побудови систем автоматичного управління.

Методи опису роботи автоматичних систем.

Опис лінійних систем автоматичного управління за допомогою перетворення Лапласа. Передатна функція.

Рівняння динаміки систем автоматичного управління.

Методи структурної компенсації зворотних зв’язків об’єктів регулювання при побудові систем з підпорядкованим регулюванням.

Часові характеристики лінійних систем автоматичного управління.

Основні властивості систем з підпорядкованим регулюванням.

Типові з’єднання динамічних ланок.

Правила еквівалентних перетворень структурних схем.

Оптимальні системи управління.

Частотні характеристики систем автоматичного управління.

Логарифмічні частотні характеристики лінійних систем. Асимптотичні логарифмічні частотні характеристики.

Стійкість лінійних систем автоматичного управління.

Частотний критерій стійкості Найквіста для лінійних систем.

Прямі показники якості систем автоматичного управління.

Непрямі показники якості лінійних систем автоматичного управління.

Статичні та динамічні характеристики типових поєднань елементів лінійних САУ.

Пропорційна та аперіодична типові динамічні ланки в лінійних САУ.

Коливальні типові динамічні ланки в лінійних САУ.

Реальна та ідеальна інтегруючі типові динамічні ланки в лінійних САУ.

Реальна та ідеальна диференцюючі типові динамічні ланки в лінійних САУ.

Типові алгоритми управління лінійними системами автоматичного управління.

Основні етапи перетворення безперервного сигналу в дискретний.

Типовий контур управління дискретних САУ. Багатоканальне управління в дискретних системах.

Використання різностних рівнянь при описі дискретних систем автоматичного управління.

Основні властивості Z-перетворення.

Часові характеристики дискретних систем автоматичного управління.

Умови невикривленої передачі сигналу в дискретних системах. Правило Шеннона-Котельникова.

Кореневий критерій стійкості дискретних систем управління.

Аналог алгебраїчного критерію стійкості Гурвіца для дискретних систем.

Аналог частотного критерію стійкості Найквіста для дискретних САУ.


^ Типові задачі з дисципліни «Теорія автоматичного управління»


1) Наведено структурну схему об’єкта регулювання (див.рис.). Розробити структуру двоконтурної завадозахищеної системи підпорядкованого регулювання та розрахувати параметри регуляторів при умові налаштування зовнішнього контуру на симетричний оптимум (T = 0.001 c).





W1(p)=1; W2(p)=1; W3(p)=2/(0.03p+1);


W4(p)=1/(3p+1); W5(p)=1; W6(p)=1/(0.001p+1).


2) Наведено структурну схему замкненої системи автоматичного регулювання (див.рис.).

– знайти передатну функцію розімкненої системи;

– знайти передатну функцію замкненої системи за каналом «завдання регулятору g(t) – вихід об’єкта y(t)»;

– знайти передатну функцію замкненої системи за каналом «завдання регулятору g(t) – помилка разлагодження (t)»;

– побудувати асимптотичну ЛАЧХ розімкненої системи;

– використовуючи критерій Гурвіца, оцінити стійкість замкненої системи.





W1(p) = 0; W2(p) = (0.1p 2+2)/p; W3(p) = 2;

W4(p) = 1; W5(p) = 0; W6(p) = (p+1)/(0.01p 2+0.1p+1).


3) Наведено структурну схему системи автоматичного регулювання (див.рис.).

– отримати зв’язок між вхідним та вихідним сигналами системи у вигляді x(p) =w(p)·u(p);

– розрахувати зв’язок між вхідним та вихідним сигналами у сталому режимі.








4) Для дискретної системи автоматичного управління структурна схема якої наведена на рисунку




де T = 0.01(c); W1(p) = k1/(T1·p+1); W2(p) = k2

k1 = 1.6; k2 = 110; T1=0.1,


– отримати дискретну передатну функцію розімкненої та замкненої системи;

– отримати та побудувати дискретну перехідну характеристику замкненої системи;

– дослідити розімкнену та замкнену систему на стійкість.


5) Для дискретної системи автоматичного управління структурна схема якої наведена на рисунку




де T = 0.01(c); W1(p) = k1/(T1·p+1); W2(p) = k2

k1 = 1.6; k2 = 110; T1=0.1,


– отримати та побудувати асимптотичну ЛАЧХ та ЛФЧХ розімкненої системи;

– дослідити замкнену систему на стійкість згідно логарифмічного критерію стійкості, та якщо система виявиться стійкою знайти значення запасів стійкості за амплітудою та за фазою.


Література


Попович М.Г., Ковальчук О.В. Теорія автоматичного керування: Підручник. – К.: Либідь, 1997. – 543с.

Никулин Е.А. Основы теории автоматического управления. Частотные методы анализа и синтеза систем / Учеб. пособие для вузов.– СПб.: БХВ-Петербург, 2004.– 640с.

Лукас В.А. Теория управления техническими системами. Компактный учеб. курс для вузов.– 3-е изд.– Екатеринбург : Изд. УГГГА, 2002.– 675с.

Теоретичні питання з дисципліни «Мікропроцесорні пристрої і системи»


Класифікація мікропроцесорів (МП) і мікроконтролерів (МК). Основні поняття і визначення. Принципи побудови мікропроцесорної системи. Типова архітектура мікропроцесора.

Послідовність проектування мікропроцесорних систем. Програмне забезпечення і мови програмування мікропроцесорних систем.

Правила програмування на мові Асемблер для МП і8080.

Загальні принципи апаратного і програмного забезпечення введення/виведення даних. Паралельне введення/виведення.

Загальні принципи апаратного і програмного забезпечення введення/виведення даних. Послідовне введення/виведення даних.

Побудова запам’ятовуючих пристроїв для мікропроцесорних систем. Класифікація запам’ятовуючих пристроїв, їх основні характеристики.

Загальна характеристика однокристальних MCS-51-сумісних мікроконтролерів .

Таймери-лічильники мікроконтролера і8051. Режими їх роботи. Регістри управління таймерами-лічильниками.

Внутрішня структура таймерів-лічильників мікроконтролера і8051. Призначення окремих блоків, які входять до складу таймерів-лічильників.

Апаратна і програмна підтримка роботи мікроконтролерів і8051 в режимі переривань. Загальна логіка роботи мікроконтролерної системи в режимі переривань.

Програмна підтримка роботи мікроконтролера і8051 в режимі переривань. Поняття про таблицю векторів переривань. Структура таблиці векторів переривань мікроконтролера і8051.

Мова програмування Сі для мікроконтролерів. Елементи мови. Лексичні одиниці мови. Типи даних.

Послідовність розробки і відлагодження програми для мікроконтролерів на мові програмування Сі. Основні програмні продукти для розробки програмного забезпечення для мікроконтролерів.

Послідовність розробки і відлагодження програми на мові програмування Сі.

Особливості 8-розрядної архітектури мікроконтролерів PIC виробництва фірми Microchip. Асортимент мікроконторів.


^ Типові задачі з дисципліни «Мікропроцесорні пристрої і системи»


1) П
Регістр

Зміст регістру

A

01011010b

B

11h

C

22h

D

80h

E

245o

H

00h

L

10h

Прапорці

S

Z

P

C



















очатковий стан регістрів мікропроцесора КР580ВМ80 наступний: (А)=01011010b, (B)=11h, (C)=22h, (D)=80h, (E)=245o, (H)=00h, (L)=10h. Яким буде стан регістрів мікропроцесора після виконання наведеного нижче фрагменту програми. Результати Ваших висновків занесіть в таблицю у вигляді шістнадцяткових чисел згідно з формою.

Якщо мікропроцесор змінює зміст пам’яті, то вкажіть – як і за якою адресою.

MOV B, C

MOV D, E

DCR А

LXI D, 9AF5h

MOV M, A


2) Розробіть програму для мікропроцесора К580ВМ80, яка дозволяє замінити число, що зберігається в комірці з адресою 0300h, на те ж число, але в додатковому коді.


3) Розробити програму на мові Асемблер для мікроконтролера PIC16F84, яка дозволяє помножити на 9 довільне двійкове число довжиною в байт.


4) Розробіть програму для мікропроцесора К580ВМ80, яка дозволяє: а)інвертувати лог. рівень в розряді D5 комірки пам’яті 0ACCАh, б) встановити рівень «лог.1» в розряді D2 цієї ж комірки.


5) Певна інформація розміщена в пам’яті мікропроцесорної системи, починаючи з адресі 1000h і має довжину 16 байтів. Розробіть програму для мікропроцесора К580ВМ80, яка дозволяє перемістити цю інформацію в іншу область пам’яті, починаючи з адреси 5100h.


6) Розробіть програму для мікропроцесора К580ВМ80, яка дозволяє: а) включати і виключати світлодіод, підключений до розряду D0 порта 80h. Світлодіод світиться, якщо D0 = 1, і виключений, якщо D0 = 0. Час включеного і виключеного стану забезпечте викликом підпрограми DELAY.


7) Розробити фрагмент програми, яка дозволяє проводити контроль поточного стану мікросхеми К580ИК51 каналу послідовного обміну, адреса регістра управляючого слова мікросхеми 0DD0h. Яким буде стан акумулятора мікропроцесора, якщо в момент виконання розробленого фрагменту стан послідовного інтерфейсу був такий: режим пошуку синхросимволів пасивний; передача і прийом – дозволені; розрив послідовності   є; стан скидів – відсутній; готовність до передачі – немає; до прийому – є. При підготовці програми використати довідкові дані щодо формату регістра стану ІМС К580ИК51.


8) Розробити фрагмент програми, яка дозволяє проводити контроль поточного стану мікросхеми К580ИК51 каналу послідовного обміну, адреса регістра управляючого слова мікросхеми 0D80h. Яким буде стан регістра А мікропроцесора, якщо в момент виконання розробленого фрагменту стан послідовного інтерфейсу був такий: режим пошуку синхросимволів активний; передача і прийом – дозволені; розриву послідовності немає; стан скидів – відсутній; готовність до передачі – є; до прийому – немає. При підготовці програми використати довідкові дані щодо формату регістра стану ІМС К580ИК51.


9) Розробити фрагмент програми ініціалізації мікросхеми К580ИК55, адреса регістра управляючо­го слова якого дорівнює 0500h. Забезпечити наступні параметри роботи цієї мікросхеми: порт А – режим виведення в режимі 0; порт В – режим виведення в режимі 0; порт С (РС7-РС4) – режим введення; порт С (РС3-РС0) – режим виведення. При підготовці програми використати довідкові дані щодо формату управляючого слова для К580ИК55.


10) Дано два числа N1=12 і N2=0х88. Розробити програму на мові Асемблер для мікроконт­ролера PIC16F84, при виконанні якої обчислюється число N3 = N1 ХOR (N2   1). Результат помістити в регістр з адресою 20h.


11) Розробіть програму для мікропроцесора К580ВМ80, яка дозволяє скласти числа 15D и 207о і помістити результат в комірку пам’яті з адресою 0ВАВАН.


Література


Схемотехніка електронних систем: у 3 кн. Кн.3. Мікропроцесори і мікроконтролери. Підручник. / В.І.Бойко, А.М.Гуршій, В.Я.Жуйков та ін.– 2-е вид.– К.: Вища школа, 2004.– 399с.

Уилмсхерст Т. Разработка встроенных систем с помощью микроконтроллеров PIC. Принципы и практические примеры.– М.: К.: «МК-Пресс», 2008.– 544с.

Евстифеев А.В. Микроконтроллеры AVR семейств Tiny и Mega фирмы «ATMEL».– М.: Издат.дом «Додэка-XXI», 2004.– 560с.

Теоретичні питання з дисципліни «Основи збору, передачі і обробки

інформації»


Узагальнена структурна схема системи збору, обробки і передачі даних. призначення основних блоків такої системи.

Поняття сигналу. Класифікація сигналів системної інженерії.

Поняття про дискретизацію і квантування сигналів системної інженерії. Похибка від дискретизації сигналу.

Подання сигналів за допомогою ортогональних функцій та їх розклад на складові.

Передача сигналів по лініях зв'язку. Канали зв’язку технічних засобів системної інженерії.

Характеристики проводових ліній зв'язку. Симетричні кабелі. Конструкції кабелів зв’язку.

Первинні параметри проводових ліній зв’язку технічних засобів системної інженерії.

Вторинні параметри проводових ліній зв’язку технічних засобів системної інженерії.

Лінії без спотворень сигналу та без втрат. Умови лінії без спотворень сигналу та без втрат.

Канали зв’язку по лініям електрозабезпечення. Схема каналу передачі даних по високовольтній лінії.

Аналіз параметрів ліній зв’язку технічних засобів системної інженерії. Телеграфні рівняння лінії зв’язку.

Непроводові лінії зв'язку. Їх особливості, переваги і недоліки. Особливості розповсюдження радіохвиль різних діапазонів частоти.

Супутникові лінії зв’язку. Різновиди траєкторій штучних супутників зв’язку та їх переваги і недоліки.

Волоконно-оптичні лінії зв’язку. Будова та фізичні процеси у світловодах. Види хвилеводів.

Первинні та вторинні параметри волоконно-оптичних ліній звязку.


^ Типові задачі з дисципліни «Основи збору, передачі і обробки інформації»


1) Довести, що ряд Фур’є функції, зображеної на рисунку, має вигляд:





2) Представити сигнал s1(t) = t2+2t+1 як суму парної s1П(t) і непарної s1Н(t) складових. Побудувати графіки функцій s1(t), s1П(t), s1Н(t).


3) Кабельна лінія зв’язку з кордельно-паперовою ізоляцією має наступні параметри на частоті сигналу f=100 кГц: питомий опір r= 12 Ом/км, питома провідність G=1,8810-4 См/км. Визначити довжину лінії, при якій згасання сигналу буде дорівнювати 1 Неп. Вважати, що лінія не створює спотворень.

4) Довести, що довільний сигнал s(t) можна представити сумою його парної sП(t) і непарної sН(t) складової:

s(t)= sП(t) + sН(t).


5) На рисунку наведені два сигнали 1(t) і 2(t). Доведіть, що ці сигнали ортогональні.




6) По кабельній лінії зв’язку без спотворень довжиною 18,87 км з кордельно-паперовою ізоляцією передається сигнал частотою f=20 кГц. Коефіцієнт згасання лінії на цій частоті 0,106 Неп/км. Визначити згасання сигналу в лінії. Якою буде напруга сигналу на виході лінії, якщо на вході він дорівнює 73,89 В.


7) Магістральний газопровід та центр управління ним з’єднані повітряною лінією зв’язку довжиною 75 км. Лінія має наступні параметри: діаметр проводів 4 мм, відстань між проводами 20 см, коефіцієнт згасання на частоті сигналу 50 кГц в суху погоду при +20С дорівнює 0,0099 Неп/км, в сиру погоду при +20С дорівнює 0,0128 Неп/км, при наявності шару голольоду товщиною 10 мм – 0,0348 Неп/км. З’ясувати, чи підходить така лінія для використання в системі управління газопрово­дом і в яких погодних умовах, якщо максимальне припустиме затухання сигналу в лінії не повинне перевищувати Акр=2,0 Неп.


8) Залізнична дорога має централізовану систему управління, центр якої з’єднаний з об’єктами дороги повітряною лінією зв’язку. Лінія має наступні параметри: діаметр проводів 4 мм, відстань між проводами 20 см, коефіцієнт згасання на частоті сигналу 100 кГц в суху погоду при +20С дорівнює 0,0143 Неп/км, в сиру погоду при +20С дорівнює 0,020 Неп/км, при наявності шару голольоду тов­щиною 5 мм – 0,0661 Неп/км. З’ясувати, яку максимально можливу довжину може мати така лінія для використання у вказаній системи управління в залежності від погодних умовах, якщо максимальне припустиме затухання сигналу в лінії не повинне перевищувати Акр=2,0 Неп.


9) Первинні параметри однорідної лінії зв’язку мають значення: r= 6,5 Ом/км, L= 2,2910-3 Гн/км; C= 5,2210-3 мкФ/км; g=0,510-6 См/км. Обчислити на частоті 1000 Гц хвильовий опір , коефіцієнт розповсюдження і фазову швидкість лінії.


Література


Хома В.В. Основи збору, передачі та обробки інформації.– Львів: Видавництво ун-ту «Львівська політехніка», 2007.– 312с.

Карлащук В.И. Электронная лаборатория на IBM PC. В 2-х томах. Т.1, Т.2. Моделирование элементов телекоммуникационных и цифровых систем. 6-е изд.– М.: СОЛОН-ПРЕСС, 2006.– 640с.

Теоретичні питання з дисципліни «Системи і мережі передачі даних»


Особливості, відмінності і еволюція комп’ютерних мереж. Визначення і призначення комп’ютерних мереж. Загальні характеристики і вимоги до комп’ютерних мереж.

Поняття логічної і фізичної топології комп’ютерних мереж. Переваги і недоліки різних топологій комп’ютерних мереж.

Типи і структура адрес в IP - мережах. Три основні класи IP адрес. Особливі IP адреси.

Доставка даних між мережами з різною топологією. Обмеження мостів і комутаторів. Задачі і протоколи мережного рівня моделі взаємодії відкритих систем OSI.

Методи доступу до передаючого середовища в комп’ютерних мережах. Метод вставки регістрів.

Еталонна модель взаємодії відкритих систем OSI. Призначення функціональних рівнів цієї моделі.

Поняття інтермережі і її архітектура. Принципи маршрутизації в складовій мережі. Таблиці маршрутизації.

Вимоги, що пред'являються до сучасних комп’ютерних мереж. Підтримка різних видів трафіку. Керованість. Сумісність. Продуктивність. Оцінка продуктивності мережі.

Зв'язок стека протоколів моделі OSI із стеками протоколів TCP/IP, IPX/SPX, NetBios.

Методи доступу до середовища передачі інформації. Маркерний доступ до середовища передачі інформації, що розділяється.

Лінії зв'язку. Методи передачі дискретних даних на фізичному рівні. Модуляція і кодування.

Функції підрівнів канального рівня. Протокол LLC рівня. Типи процедур LLC рівня. Структура кадрів LLC рівня.

Структура пакету в стеку протоколів TCP/IP. Призначення полів.

Середовища передачі інформації. Характеристики, достоїнства, недоліки і області вживання оптоволоконних кабелів.

Комунікаційне устаткування комп’ютерних мереж. Призначення, структура, характеристики, основні відмінності між мережними пристроями (повторювачами, концентраторами, комутаторами, мостами, маршрутизаторами).

Структуризація мереж IP за допомогою масок. Маски для стандартних класів мереж. Привести приклад використовування масок для структуризації комп’ютерних мереж.

Середовища передачі інформації. Характеристики, достоїнства, недоліки і області вживання коаксіальних кабелів.

Середовища передачі інформації. Характеристики, достоїнства, недоліки і області вживання кабелів на основі витих пар.

Формат кадру MAC рівня на прикладі технології Ethernet.

Структура стека TCP/IP. Відповідність рівнів стека TCP/IP моделі взаємодії відкритих систем ISO/OSI.

Достоїнства, недоліки, області вживання різних кодів в лінії зв'язку.

Поняття «відкрита система». Протокол. Інтерфейс. Стек протоколів.

Апаратура комп’ютерних мереж. Призначення і функції термінаторів, репітерів, мостів, маршрутизаторів, що погоджують.

Апаратура комп’ютерних мереж. Призначення і функції мережних адаптерів, трансиверів, концентраторів.

Логічна топологія комп’ютерних мереж, методи доступу до середовища передачі.

Якісні характеристики фізичних топологій комп’ютерних мереж «кільце», «шина», «зірка». Достоїнства, недоліки, порівняльний аналіз області вживання.

Типи адрес стека протоколів TCP/IP. Приклади. Структуризація мереж IP за допомогою масок. Маски для стандартних класів мереж. Приклад використовування масок для структуризації комп’ютерних мереж.

Стандартні стеки комунікаційних протоколів TCP/IP, IPX/SPX, OSI.

Методи доступу до передаючого середовища в комп’ютерних мережах. Метод тактованого доступу.

Структура кадрів MAC і LLC рівнів на прикладі технології Ethernet. Призначення полів.

Методи доступу до передаючого середовища в локальних обчислювальних мережах. Методи CSMA/CA і CSMA/CD.


^ Типові задачі з дисципліни «Системи і мережі передачі даних»


1) Виконати розрахунок надійності інформаційної мережі типу «зірка» з наступними даними:

Число ПК - 15;

Вірогідність безвідмовної роботи:

Кабель (РЛС) - 0, 989; Комп'ютер (РК) - 0, 945; Сервер (РС) - 0, 934; Принтер (РПР) - 0,918.


2) Розрахувати максимальну відстань (l2, м) від активного порту indoor (антена внутрішнього виконання) точки доступу (потужність 16 дБмВт) до вхідного порту підсилювача NCS2401 для схеми приведеної нижче. Погонне загасання на кабелі на частоті 2,4 ГГц візьмемо по 0,3 дБ/м.

Довжина кабелю, l1, м – 15;

Потужність точки доступу, P0, дБмВт – 16;

Інтенсивність сигналу на вхідному порту, P1, мВт – 5.




Малюнок 3.1 - Антенно-фідерний тракт з підсилювачем


1 - Точка доступу із знімною антеною; 2 - Смуговий фільтр; 3 - Кабельна збірка SMA-RP-plug-N-type-male; 4 - Інжектор живлення; 5 - Переходник TLK-N-type-MM;

6 - Кабельна збірка (наприклад, HQNf-Nm15); 7 - Підсилювач 2,4 ГГц (наприклад, NCS24XX); 8 - Кабельна збірка (наприклад, HQNf-Nm1,5); 9 - Модуль грозового захисту; 10 - Зовнішня направлена (наприклад, ANT24-2100).


Таблиця 1 – Залежність чутливості від швидкості передачі даних

Швидкість

Чутливість

54 Мбит/с

-66 дБмВт

48 Мбит/с

-71 дБмВт

36 Мбит/с

-76 дБмВт

24 Мбит/с

-80 дБмВт

18 Мбит/с

-83 дБмВт

12 Мбит/с

-85 дБмВт

9 Мбит/с

-86 дБмВт

6 Мбит/с

-87 дБмВт.


3) Розрахувати вірогідність відмови декількох комп'ютерів (N = 14) протягом заданого інтервалу часу їх роботи (τ = 85*103 с), якщо відома інтенсивність їх відмов (λ = 1,24*10-4). Скласти блок-схему алгоритму розрахунку вірогідності відмови декількох робочих станцій і привести результати розрахунку.


4) Знайти відстань, на якій стабільно працюватиме зв’язок для точки доступу DWL-2100AP і бездротового адаптера DWL-G132.

– швидкість передачі даних, Мбіт/с – 18;

– швидкість передачі даних, Мбіт/с – 6;

підсилення антени точки доступу, дБи – 4,5;

канал – 8;


Таблиця 1 – Обчислення центральної частоти залежно від каналу


Канал

Центральная частота F (МГц)

8

2447

9

2452

10

2457

11

2462

12

2467

13

2472

14

2484

Канал

Центральная частота F (МГц)

1

2412

2

2417

3

2422

4

2427

5

2432

6

2437

7

2442



Таблиця 2 – Залежність чутливості від швидкості передачі даних

Швидкість

Чутливість

54 Мбит/с

-66 дБмВт

48 Мбит/с

-71 дБмВт

36 Мбит/с

-76 дБмВт

24 Мбит/с

-80 дБмВт

18 Мбит/с

-83 дБмВт

12 Мбит/с

-85 дБмВт

9 Мбит/с

-86 дБмВт

6 Мбит/с

-87 дБмВт.


5) Розглянемо метод кодування сигналу, для якого необхідно, щоб відношення Eb/N0 (відношення енергії сигналу на 1 біт до густини потужності шумів на 1 герц) дорівнювало 8,4 дБ при частоті виникнення помилок 10-4 (помилковим є 1 біт з кожних 10000). Якщо ефективна температура теплового шуму рівна 291 К, а швидкість передачі даних 1,42 Мбіт/с якою повинна бути потужність сигналу, щоб подолати тепловий шум.


Література


Олифер В. Г., Олифер Н. А. Компьютерные сети. Принципы, технологии, протоколы: Учебник для вузов. 3-е издание.– СПб.: Питер, 2007.– 958с.

Буров Є.В. Компютерні мережі: Підручник.- Львів: Магнолія Плюс, 2007.–262с.