Реферат: Національна академія державної податкової служби україни на правах рукопису бондаренко ірина олександрівна
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ
На правах рукопису
БОНДАРЕНКО ІРИНА ОЛЕКСАНДРІВНА
УДК 342.951:339.543 (477)
ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ ОСНОВИ НАДАННЯ ПОСЛУГ В ГАЛУЗІ МИТНОЇ СПРАВИ
Спеціальність 12.00.07. – теорія управління; адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право
Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук
Науковий керівник:
Шкарупа Віктор Костянтинович
доктор юридичних наук, професор
Ірпінь – 2006
ЗМІСТ
ВСТУП ...................................................................................................................... 4
РОЗДІЛ 1. Правові та організаційні основи надання послуг у сфері митних відносин
1.1. Поняття та класифікація послуг у галузі митної справи...................... 15
1.2. Організаційно-правові основи надання управлінських (адміністративних) послуг у сфері митної діяльності............................ 42
1.3. Оптимізація надання послуг у галузі митної справи........................... 80
РОЗДІЛ 2. Організаційно-правові засади посередницької діяльності
у сфері надання митних послуг
2.1. Митний брокер як суб’єкт надання послуг у сфері
переміщення товарів, предметів, транспортних засобів.......................... 108
2.2. Правові засади посередницької діяльності митного перевізника..... 134
2.3. Організаційно-правові засади посередницької діяльністі
щодо зберігання товарів у сфері митних відносин.................................... 147
2.4. Вантажний митний комплекс як суб’єкт надання послуг.................. 170
ВИСНОВКИ ...................................................................................................... 177
^ СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ..................................................... 181
ДОДАТКИ ......................................................................................................... 202
^ ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ:
ВМК – вантажний митний комплекс
ВМД – вантажна митна декларація
ДМСУ – спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи
Держмитслужба України – Державна митна служба України
ЗЕД – зовнішньоекономічна діяльність
МКУ – Митний кодекс України
МЛС – митний ліцензійний склад
КМУ – Кабінет Міністрів України
СТЗ – склади тимчасового зберігання
^ ВСТУП
Актуальність теми дисертаційного дослідження. На шляху до правової, соціальної, демократичної держави актуальності набуває розвиток України як держави з ринковою економікою, що, в свою чергу, передбачає розвиток зовнішньоекономічних відносин.
Значення зовнішньоекономічної діяльності посилюється з моменту набуття незалежності Українською державою, яка прагне стати активним учасником міжнародних інтеграційних процесів. Проведення відповідних економічних, політичних та соціальних перетворень у майбутньому є запорукою плідного міжнародного співробітництва. Новий етап входження в світове господарство вимагає істотних зусиль як від окремих суб’єктів господарювання, так і від держави в цілому, адже від їх результативності залежатиме не лише динаміка зовнішньої торгівлі, а, насамперед, можливість подальшого економічного та соціального розвитку країни як органічної підсистеми світової економіки. На шляху інтеграції України до європейських та міжнародних структур існує чимало перешкод. Тому є об’єктивні причини. Але зрозуміло одне – пріоритетами для країни мають стати забезпечення прав свобод, законних інтересів громадян та суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності при переміщенні товарів, предметів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення митних процедур, приведення законодавства до європейських стандартів, а також створення умов для роботи не тільки суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, а й посередників, які надають послуги в галузі митної справи.
Сучасні зміни в організації та структурі зовнішньоекономічної діяльності пов’язані з її лібералізацією. З виходом на міжнародний ринок українських підприємців виникло питання про правове забезпечення зовнішньоекономічної діяльності відповідно до потреб її суб’єктів та суспільства в цілому. Важливою умовою побудови в Україні демократичної, правової та соціальної держави залишається найбільш актуальна тема вдосконалення захисту прав і свобод людини в усіх сферах суспільних відносин. У сфері митно-правових відносин очевидною є необхідність удосконалення правового врегулювання відповідних інститутів послуг у галузі митної справи та митного посередництва.
Розвиток торговельних відносин безпосередньо пов’язаний з переміщенням через митний кордон України товарів предметів, транспортних засобів, що в свою чергу надає певних особливостей тому комлексу відносин, який виникає під час переміщення. Створенння умов для розвитку зовнішньоекономічної діяльності безпосередньо пов’язано з реалізацією прав, свобод та законних інтересів суб’єктів митних відносин. Це можливо лише за умови створення цивілізованого ринку митних послуг, належної організації правових та організаційних засобів регулювання діяльності суб’єктів з наданя послуг у галузі митної справи. Незважаючи на те, що вивченню митно-правових відносин присвячено чимало уваги, питання послуг у галузі митної справи не досліджувалися ані на дисертаційному, ані на монографічному рівні. Передусім, важливою складовою роботи є розкриття автором організаційно-правових аспектів надання послуг через призму нових поглядів на відносини людина – влада.
Конституційні норми щодо визнання пріоритетності прав і свобод людини передбачають демократизацію відносин між громадянами та органами влади. Водночас украй неефективним залишається реалізація цього нормативного механізму при наданні послуг як митними органами України, так і суб’єктами посередництва. Отже, забезпечення стабільного економічного зростання країни залежить від розвитку зовнішньоекономічної діяльності, яка, в свою чергу, неможлива без створення цивілізованого ринку митних послуг.
В Україні проблемам надання послуг у галузі митної справи до останнього часу не приділялось належної уваги. Науково-теоретичною базою дисертації послужили праці таких вітчизняних і зарубіжних учених у галузі теорії управління й адміністративного права: В.Б. Авер’янова, О.Ф. Андрійко, Ю.П. Битяка, Л.К. Воронової, А.С. Васильєва, І.П. Голосніченка, Н.Г. Гончарової, А.В. Джабраїлова, Р.А. Калюжного, Л.В. Коваля, В.В. Копейчикова, І.М. Пахомова, П.М. Рабиновича, А.О. Селіванова, М.Ф. Селіванова, В.Ф. Сіренка, О.В. Спицина, В.В. Цвєткова, В.М. Шаповала, Ю.С. Шемчушенко. Питанням митної справи приділена увага в наукових працях Н.М. Білоусової, В.А. Богатова, К.Г. Борисова, Б.Н. Габрічидзе, Ю.М. Дьоміна, Є.В. Додіна, С.В. Ківалова, Б.А. Кормича, А.В. Мазура, П.В. Пашка, Д.В. Приймаченка, С.І. Пахомова, В.П. Підчибія, К.К. Сандровского, І.І. Світлак, Ю.П. Соловкова, С.С. Терещенка, Р.Б. Шишки, В.К. Шкарупи, М.Г. Шульги, а також інших провідних учених.
Разом з тим до цього часу не визначено поняття послуг у галузі митної справи, митних послуг, їх види, не опрацьовано питання організації надання послуг та подальшого розвитку Держмитслужби України як державного органу, який сприяє задоволенню інтересів громадян та суб’єктів ЗЕД, не обгрунтована структура та завдання підрозділів митних органів і спеціалізованих підприємств щодо надання послуг.
В останні роки зростає кількість досліджень, пов’язаних з проблемними питаннями митної діяльності. Так, в одних дослідженнях розглядаються загальні питання правового регулювання митної діяльності, інші фрагментарно торкаються певних сфер у галузі митної справи. Однак відсутнє дослідження, в якому було б вивчено комплекс питань, пов’язаних з організаційно-правовими аспектами надання послуг у галузі митної справи.
^ Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота здійснювалася в межах планів наукових досліджень Державної митної служби України та Програми науково-дослідних праць юридичного факультету Академії митної служби України, затвердженої ДМСУ 17 липня 1999 р. № 17/1135. А також у межах науково-дослідної роботи кафедри митного та адміністративного права Академії митної служби України “Адміністративно-правові проблеми організації та діяльності митних органів в умовах побудови правової держави” (номер державної реєстрації № 0104U003696).
^ Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є визначення місця й ролі послуг у галузі митної справи як інституту митного права, визначення особливостей і тенденцій організаційного та правового забезпечення надання послуг з боку митних органів та суб’єктів посередництва, вироблення науково обгрунтованих пропозицій щодо вдосконалення чинного законодавства, що регулює відносини в названій сфері, підвищення результативності та ефективності надання послуг у галузі митної справи.
Для досягнення поставленої мети основна увага була приділена вирішенню таких завдань:
визначення поняття, сутності, видів послуг у галузі митної справи, з’ясування їх місця та функцій у механізмі митної діяльності;
обґрунтування основних принципів та удосконалення процедури надання послуг у галузі митної справи з метою створення належних умов для реалізації прав, свобод та законних інтересів учасників митних правовідносин;
удосконалення організаційної структури митних органів та суб’єктів митного посередництва;
розробка наукових засад створення, розвитку, правового регулювання та організації інститутів посередництва як основних елементів системи ринку митних послуг;
вироблення конкретних пропозицій та рекомендацій, спрямованих на вдосконалення організаційно-правових основ надання послуг у галузі митної справи;
доведення доцільності упровадження міжнародних стандартів щодо спрощення митних процедур, уніфікації й підвищення ефективності надання послуг у галузі митної справи.
^ Об’єктом дисертаційного дослідження є суспільні відносини, що виникають під час надання послуг у галузі митної справи.
Предметом дисертаційного дослідження є сукупність правових норм, що регулюють процес організації та надання послуг у галузі митної справи.
^ Методи дисертаційного дослідження. З метою одержання найбільш достовірних результатів у дослідженні застосовувалась система принципів, прийомів та підходів, яка побудована на філософських, загальнонаукових та спеціальних методах. Методологічне підгрунтя дослідження становлять загальнонауковий метод дослідження, діалектичний та системний методи наукового пізнання. У роботі над дисертацією були використані також такі методи: історико-правовий, формально-логічний, статистичний, логічно-нормативний, метод моделювання та ін. За допомогою логіко-семантичного методу поглиблено понятійний апарат (підрозділи 1.1, 1.2, 2.1). При дослідженні виникнення і становлення інституту послуг у галузі митної справи застосовувася історико-правовий метод (підрозділи 1.1, 1.2, 2.1). Вивчаючи законодавство, що регламентує надання послуг у галузі, митної справи автор використовував системний (підрозділи 1.3, 2.1), формально-логічний (підрозділ 1.1), логічно-нормативний (підрозділи 2.1, 2.2, 2.3) та статистичний (підрозділи 2.1, 2.2) методи.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація, з точки зору науки митного права, є першим у вітчизняній літературі комплексним дослідженням одного з інститутів митного права – інституту послуг у галузі митної справи, яке може бути застосовано у правотворчій, практичній діяльності митних органів та подальших наукових розробках.
У дисертації обгрунтовується низка концептуальних понять, положень і висновків, практичних рекомендацій по вдосконаленню митного законодавства, зокрема:
уперше:
- обгрунтовано теоретичні висновки про те, що адекватне нормативно-правове забезпечення послуг у галузі митної справи є невід’ємною та важливою умовою розвитку зовнішньоекономічної діяльності в умовах ринкових відносин;
- запропоновано класифікацію послуг у галузі митної справи;
- обгрунтовано потребу вдосконалення правового регулювання процедури надання послуг з метою створення належних умов для реалізації прав, свобод та законних інтересів учасників митних відносин;
- сформульовано принципи надання послуг у галузі митної справи;
удосконалено:
- положення про особливість відносин, що виникають з приводу переміщення через митний кордон України товарів, предметів, транспортних засобів та необхідність створення дієвого механізму забезпечення прав, свобод, інтересів громадян у процесі переміщення;
- понятійний апарат із даної проблематики, в тому числі запропоновано авторське визначення таких понять: “послуги в галузі митної справи”, “послуги у сфері митних відносин”, “митні послуги”, “організаційно-правові засоби регулювання підприємницької діяльності щодо надання послуг у галузі митної справи”;
- принципові засади взаємодії митних органів з посередницькими структурами шляхом розроблення науково-практичних рекомендації;
- визначення правового статусу суб’єктів надання послуг у галузі митної справи;
- пропозиції щодо механізмів організації та контролю за посередницькою діяльністю митного брокера, митного перевізника, а також посередницькою діяльністю у сфері зберігання товарів, діяльністю вантажних митних комплексів, автопортів, автотерміналів;
набули подальшого розвитку:
- пропозиції щодо організаційної структури митних органів та суб’єктів митного посередництва з метою створення умов для забезпечення прав, свобод та законних інтересів суб’єктів переміщення;
- обгрунтування необхідності усунення прогалин у Митному кодексі України, який регулює питання підприємницької діяльності щодо надання послуг у галузі митної справи;
- організаційно-правові засоби регулювання підприємницької діяльності з надання послуг у галузі митної справи;
- обгрунтування щодо необхідності встановлення чітких кваліфікаційних вимог до осіб, які займаються митною посередницькою діяльністю у сфері надання послуг;
- пропозиція впровадження міжнародних стандартів щодо спрощення митних процедур, уніфікації й підвищення ефективності надання послуг у галузі митної справи.
Одержані в ході аналізу результати дають можливість зробити висновок, що митне законодавство України потребує врахування світового митно-правового досвіду, розвитку міжнародного співробітництва. Позитивний вплив імплементації міжнародних стандартів митної діяльності на зміст і функціонування українського митного законодавства можливий лише в разі зваженого підходу до реалій сучасної митної політики нашої держави.
Дисертантом сформульовано й деякі інші пропозиції щодо внесення змін і доповнень до чинного законодавства України, які мають забезпечити ефективне функціонування митних органів з метою створення належних умов для реалізації прав, свобод та законних інтересів учасників митних відносин, а також створення дієвого механізму регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Цьому сприяє принципово новий погляд на комплекс відносин між владою та людиною. Особливу увагу приділено організації діяльності центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи з надання митних послуг в умовах ринкових відносин.
Таким чином, подана дисертація є самостійною дослідницькою роботою, яка містить теоретичні узагальнення й вирішення на розв’язання вагомих наукових завдань, що є значним внеском у науку митного права та практику застосування митного законодавства.
^ Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що сформульовані в роботі концептуальні положення, висновки, рекомендації певною мірою поглиблюють наукові засади організації та правового регулювання надання послуг у галузі митної справи і можуть бути використані у процесі митно-правового регулювання інституту послуг у галузі митної справи, підготовки нормативно-правових актів з удосконалення процедури надання послуг у галузі митної справи. Матеріали дисертації дають можливість отримати узагальнену цілісну інформацію про послуги в галузі митної справи як митно-правовий інститут.
Основні положення та результати дисертаційного дослідження може бути використано:
- у науково-дослідній сфері – матеріали дослідження можуть бути використані для подальшого поглибленого теоретичного вивчення проблем правового регулювання та організації надання послуг у галузі митної справи, для подальших наукових розробок у митній сфері;
- у правотворчості – для подальшого вдосконалення законодавчих та нормативно-правових актів, що регулюють діяльність з надання послуг у галузі митної справи, зокрема МКУ від 11 липня 2002 р., відповідних постанов КМУ (про що свідчить акт впровадження Державної митної служби України від 30 вересня 2005 р.).
- у навчальному процесі – для викладання дисциплін “Митне право”, “Фінансове право”, “Організація митного контролю і оформлення”, “Основи зовнішньоекономічної діяльності”, спецкурсу для слухачів магістратури “Митні послуги”, на курсах підготовки митних брокерів та перевізників, суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, на курсах підвищення кваліфікації працівників митних органів, а також при підготовці відповідних посібників, науково-методичних розробок зазначених дисциплін.
Основні положення проведеного дослідження використовуються особисто автором у навчальному процесі Академії митної служби України. Теоретичні здобутки роботи використовувалися автором у процесі викладання навчальних дисциплін “Митне право”, “Фінансове право”, у навчально-методичному посібнику “Практикум з митного права”, підготовленому кафедрою митного та адміністративного права Академії митної служби України, під час підготовки навчально-методичного комплексу дисципліни магістратури “Митні послуги”, на курсах підготовки фахівців з митного декларування (акт впровадження Академії митної служби України від 22 жовтня 2005 р. ).
Ряд сформульованих у роботі положень має дискусійний характер і передбачає подальші наукові дослідження.
^ Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є результатом самостійного наукового пошуку автора. Сформульовані положення, узагальнення, оцінка та висновки з рекомендаціями і пропозиціями обгрунтовані дисертантом на підставі особистих наукових досліджень.
^ Апробація результатів дослідження. Матеріали дослідження обговорювалися на кафедрі митного та адміністративного права Академії митної служби України, на кафедрі адміністративного права та адміністративної діяльності Національної академії державної податкової служби України, де й виконана робота. Основні положення та висновки дисертаційного дослідження було оприлюднено на 5-ти науково-практичних конференціях, 1 науково-практичному семінарі, а саме: науково-практичній конференції “Митна політика України в контексті європейського вибору: проблеми та шляхи їх вирішення” (м. Дніпропетровськ, Академія митної служби України, 20 – 21 листопада 2003 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми й напрямки формування світогляду майбутніх працівників органів внутрішніх справ та забезпечення прав і свобод людини” (м. Запоріжжя, Запорізький юридичний інститут МВС України, 11 – 12 грудня 2003 р.); V Міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми впровадження інформаційних технологій в економіці” (м. Ірпінь, Національна Академія державної податкової служби України, 13 – 14 травня 2004 р.); науково-практичому семінарі “Правове забезпечення митної служби України в умовах змін у законодавстві (цивільному, господарському, митному): проблемні питання, шляхи їх вирішення” (м. Київ, Київський центр підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів ДМСУ 8 – 10 вересня 2004 р.); II Міжнародній науково-практичній конференції студентів, аспірантів і молодих науковців “Європейські інтеграційні процеси і транскордонне співробітництво: міжнародні відносини, економіка, політика, географія, історія, право” (м. Луцьк, Волинський державний університет ім. Лесі Українки 19 – 20 травня 2005 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Економічна безпека держави в умовах інтеграції до світового співтовариства” (м. Дніпропетровськ, Академія митної служби України, 24 – 25 листопада 2005 р.).
Публікації:
Бондаренко І.О. Послуги в галузі митної справи // Митна справа. – 2004. – № 6. – С. 46 – 53.
Бондаренко І.О. На шляху до європейських стандартів: електронне декларування // Митна справа. – 2005. – № 1. – С. 51– 57.
Бондаренко І.О. Посередництво у сфері митних відносин: чинне й перспективне законодавство // Митна справа. – 2005. – № 2. – С. 49 – 54.
Бондаренко І.О. До питання створення державного підприємства у сфері надання митних послуг // Митна справа. – 2005. – № 3. – С. 20 – 24.
Бондаренко І.О. Правові та організаційні аспекти функціонування митних ліцензійних складів // Митна справа. – 2005. – № 4. – С. 29 – 33.
Бондаренко І.О. Організаційно-правові засоби регулювання підприємницької діяльності з надання послуг у галузі митної справи // Митна справа. – 2005. – № 5. – С. 22 – 29.
Бондаренко І.О. Спецкурс “Митні послуги” для підготовки фахівців у галузі митної справи // Вісник Академії митної служби України. – 2005. – № 3. – С. 127 – 129.
Бондаренко І.О. Некваліфікований митний брокер головний біль і митника, і підприємця // Митниця. – 2005. – № 2 (7). – С. 20 – 21.
Бондаренко І.О. Митні послуги: реалії сьогодення // Митниця. – 2005. – № 1 (10). – С. 30 – 32.
Структура дисертації. Відповідно до мети, завдання й предмета дослідження дисертація складається із вступу, двох розділів, які включають сім підрозділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Загальний обсяг роботи 205 сторінок, із яких 180 – основний зміст. Список використаних джерел складається з 240 найменувань.
У вступі обґрунтовується вибір теми дисертації, її актуальність, висвітлено ступінь наукової розробки проблеми, визначено мету й завдання дослідження, його методологічне й теоретичне підгрунтя, міститься інформація щодо зв’язку обраної теми з науковими програмами та планами, сформульовано наукову новизну одержаних результатів та їх практичне значення, структуру й обсяг роботи.
У першому розділі роботи визначено поняття послуг у галузі митної справи, наведено їх класифікацію, визначено суб’єктів їх надання, проведено аналіз доцільності застосування інституту адміністративних послуг у галузі митної справи, окреслено організаційно-правові основи надання послуг у сфері митної діяльності, особливості організації роботи Держмитслужби України за зверненнями громадян. Розглядається роль Держмитслужби в розвитку ЗЕД, аналізуються шляхи удосконалення управління процесами надання митних послуг та робіт.
У другому розділі розглядаються організаційно-правові засади посередницької діяльності у сфері надання митних послуг. Викладено організаційно-правові основи посередницької діяльності у сфері надання митних послуг, розглянуто питання вдосконалення організаційно-правових аспектів функціонування навколомитної інфраструктури як вагомого фактора створення цивілізованого ринку митних послуг. Проаналізовано нормативно-правове забезпечення діяльності митних брокерів, митних перевізників, спеціалістів з митного оформлення, організаційно-правові засади посередницької діяльності по зберіганню товарів у галузі митної справи та діяльності вантажного митного комплексу, легалізацію суб’єктів митного посередництва та контроль у цій сфері з боку Держмитслужби України. У роботі даються рекомендації щодо удосконалення організації діяльності посередників на ринку митних послуг, взаємодії їх з митними органами, суб’єктами ЗЕД.
РОЗДІЛ 1
^ ПРАВОВІ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНІ ОСНОВИ НАДАННЯ ПОСЛУГ
У СФЕРІ МИТНИХ ВІДНОСИН
1.1. Поняття та класифікація послуг у галузі митної справи
У процесі розбудови Української держави як демократичної, соціальної, правової основними демократичними тенденціями залишається захист прав, свобод та законних інтересів громадян. Дух і буква Конституції України спрямовані у своїй узагальненості на забезпечення розбудови Української держави як соборної, демократичної, соціальної і правової, відтак, – на роздержавлення та відродження українського громадянського суспільства, що має тісний взаємозв’язок з державою, політичною сферою життя людей як публічних суб’єктів (громадян) [187, с. 220].
Саме в Конституції України зазначено, що “права та свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави … держава відповідає перед людиною за свою діяльність” [73].
Правова держава характеризується високим ступенем захисту прав, свобод та законних інтересів громадян. “Соціальна правова держава, як найвища форма політичного буття, яку відпрацювало людство має ряд специфічних ознак (рис)”, серед яких, на нашу думку, вирішальне місце займає “законодавче закріплення та реальне забезпечення основних прав людини – наявність відпрацьованого правового механізму їх охорони та захисту (включаючи рівень прямого конституціонального захисту)” [189, с. 154].
Демократичні процеси, економічний розвиток України веде до розширення зовнішньоекономічних зв’язків, збільшення руху через митний кордон країни товарів, робіт, послуг, об’єктів прав інтелектуальної власності та інших немайнових прав, порушує питання про особливе значення митної діяльності та правового регулювання митних відносин.
Митний кордон держави має особливий правовий режим, саме тут на стику двох територій, де закінчується дія норм національного законодавства держави та розпочинається дія норми права іноземної держави. На нашу думку, дія правових норм на цьому рубежі має специфічний режим. Цей режим обумовлений рядом рис.
По-перше, саме переміщення через кордон товарів, робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та інших немайнових прав з однієї країни до іншої пов’язано з цілою низкою ризиків: економічних, політичних, правових, таким чином, суспільні цінності перебувають у стані “небезпеки” та можуть зазнати певних втрат. Так, слід погодитися з В.П. Науменком, що “необхідність митного оформлення товарів та інших предметів, що переміщуються через митний кордон України, є одним із стримуючих факторів на шляху виходу підприємств на зовнішній ринок … здійснення ЗЕД, пов’язаної з “товарними” переміщеннями” [96, c. 10], що потребує від підприємств та організацій досконалого знання законодавства, правил декларування та митного оформлення товарів, урахування численних факторів, що впливають на переміщення товарів через митний кордон України. Тому доцільним є введення такої категорії, як “ризик”, при здійсненні зовнішньоторговельних операцій.
Вырезано. Для заказа доставки полной версии работы воспользуйтесь поиском на сайте http://www.mydisser.com/search.html
Виходячи з цього визначення, можна зауважити, що така діяльність здійснюється Верховною Радою України, іншими компетентними органами, однак здійснення митної діяльності належить виключно до компетенції спеціально уповноважених суб’єктів (спеціально уповноважений орган виконавчої влади в галузі митної справи).
“Чинний інституціональний механізм формування та реалізації митної політики держави загалом визначений основними положеннями, сформульованими в Конституції України, МК України, законах та підзаконних нормативно-правових актах, проте він не позбавлений недоліків, що породжують деякі складнощі, передусім щодо розмежування повноважень суб’єктів формування та реалізації державної політики у цій галузі, відповідальності за прийняті рішення”, на думку Д.В. Приймаченка, суб’єктами формування митної політики виступають Верховна Рада України, Міністерство фінансів України, Міністерство економіки України та Державна митна служба України [122, с. 13].
Вищезазначені органи, виконуючи функції, покладені на них державою, забезпечують, у першу чергу, публічний інтерес. Слід погодитись з В.Я. Настюком, що митна діяльність характеризується такими ознаками як “публічність, підзаконність, безперервність, доцільність” [94, с. 23], однак слід додати до цього переліку й такі ознаки, як специфічність (комплексність), владність.
Специфічність, на нашу думку, полягає у різноманітності завдань, виконуваних митними органами, які, здійснюючи митну справу, одночасно є органами державного контролю, виконують цілий ряд функцій: контрольну, правоохоронну, фіскальну, регулятивну, інформаційну, статистичну, надання послуг, міжнародного співробітництва.
Владність, наприклад, характеризується тим, що під час здійснення митних процедур посадові особи митних органів здійснюють організаційно-розпорядчі та консультативно-дорадчі функції.
Визначення “митна справа”, на нашу думку, вимагає уточнення та такого формулювання: митна справа або митна діяльність – це діяльність суб’єктів, що мають спеціальні повноваження стосовно здійснення комплексу процедур, пов’язаних з переміщенням товарів, предметів, транспортних засобів через митний кордон України з метою забезпечення виконання основних напрямів митної політики держави.
Вважаємо, що саме поняття митної справи можна розуміти в двох аспектах: у широкому та вузькому. У широкому митна справа це здійснення комплексу організаційно-правових заходів реалізації митної політики. У вузькому ж – це безпосередньо діяльність митних органів, установ та організацій, спрямована на реалізацію покладених на митні органи завдань та функцій. Не можна не врахувати те, що здійснення митної справи не можливе без допоміжної діяльності різних суб’єктів щодо надання різноманітних послуг, пов’язаних з переміщенням через митний кордон товарів, предметів, транспортних засобів.
Поняття “митна справа” є законодавчим, але не квазіюридичним, тому для того щоб з’ясувати організаційно-правові аспекти надання послуг у галузі митної справи нам необхідно дослідити ці питання за допомогою такої правової категорії, як відносини, що виникають у галузі митної справи.
Виходячи з комплексності організаційно-правових відносин, пов’язаних зі здійсненням митної справи, а безпосередньо митних формальностей, надання послуг у галузі митної справи, нам необхідно дослідити коло відносин, у сфері яких надаються послуги в галузі митної справи.
Вирішення поставленного завдання можливо через з’ясування самої природи митних правовідносин. Для того, щоб з’ясувати, сутність суспільних відносин, що виникають у зв’язку з переміщенням, товарів, предметів, транспортних засобів через митний кордон України та необхідність правового регулювання цих відносин, звернемося до визначення правовідношення.
Як визначає теорія права “правовідношення – це зв’язок між суб’єктами, які мають суб’єктивні права та юридичні обов’язки” [11, c. 66; 12].
Слід погодитися з Р.О. Халфіною [216, с. 31], що “цінність поняття правовідношення, зокрема, в тому, що воно означає конкретне реальне суспільне відношення, втілене у правову форму, та є результатом реалізації норми”.
Вырезано. Для заказа доставки полной версии работы воспользуйтесь поиском на сайте http://www.mydisser.com/search.html
Таким чином, суб’єктом надання послуг, що має владні повноваженя в галузі митної справи, є ДМСУ (центральний апарат), регіональні митниці, митниці, спеціалізовані митні установи та організації.
Суб’єкти митно-правових відносин, що не мають владних повноважень при наданні послуг, пов’язаних з переміщенням через митний кордон України товарів, предметів, транспортних засобів, є підприємства, установи, організації, що здійснюють свою діяльність у галузі митної справи на підставі дозвільно-реєстраційних документів Держмитслужби України, а саме: митний брокер, митний перевізник, суб’єкти господарювання, що надають послуги по зберіганню товарів – склади тимчасового зберігання, митні ліцензійні склади, вантажні митні комплекси, автопорти, автотермінали – суб’єкти, що надають комплексні послуги (декларування, зберігання, розвантаження та ін.).
Підприємства, установи, організації, які є суб’єктами ЗЕД, а також громадяни, – це ті суб’єкти, що вступають у митні відносини з надання послуг у процесі переміщення ними товарів, предметів, транспортних засобів. Наступним структурним елементом, який нам необхідно дослідити, є об’єкт митно-правових відносин, що виникають при наданні послуг.
Об’єктом митно-правових відносин, що виникають при наданні послуг, є те, з приводу чого вони виникають, – це діяльність у вигляді різноманітних послуг (учинення юридично значущих дій, інформування щодо задоволення потреб суб’єктів транскордонного переміщення товарів, предметів, транспортних засобів, що вступають у митні відносини тощо).
Змістом митних правовідносин з надання послуг є суб’єктивні права та обов’язки суб’єктів з надання послуг, які містяться в нормативно правових актах. Підставою виникнення, зміни та припинення митно-правових відносин з надання послуг є юридичні факти.
Для того щоб охарактеризувати митно-правові відносини у сфері надання послуг, слід означити поняття “послуги”. “Великий тлумачний словник сучасної української мови” зазначає, що під поняттям “послуга” слід розуміти: “1) дію, вчинок, що дає користь, допомогу, або 2) діяльність підприємств, організацій та окремих осіб, що виконується для задоволення чиїх-небудь потреб; обслуговування [38, с. 996].
Відповідно до “Нового тлумачного словника української мови”, “послуга це – 1. Дія, вчинок, що дає користь, допомогу іншому; добрість, прислуга, чемність, служба. Користуватись послугами: а) залучати когось до виконання якої-небудь роботи; б) використовувати щось з певною метою; Пропонувати (запропонувати) свої послуги – виявляти бажання, готовність допомогти кому-небудь у чомусь. 2. Робота, виконана для задоволення чиїх-небудь потреб; обслуговування; // Система господарсько-побутових вигод, що надаються населенню. Будинок послуг – заклад для побутового обслуговування громадян” [97, с. 612 – 613].
Послуги також можна визначити, як підприємницьку діяльність, спрямовану на задоволення потреб інших людей, за винятком діяльності, що здійснюється на підставі трудових відносин. [20, c. 737].
“Послуга” як економічна категорія визначається “як трудова доцільна діяльність, результати якої відображаються у корисному ефекті, особливій споживній вартості. Особливістю послуг є збіг у часі та просторі процесів виробництва, реалізації і споживання її споживчої вартості” [60, c. 465].
На думку Ф. Котлера, послугам властиві такі чотири характеристики: 1) невідчутність – послугу неможливо побачити, відчути на смак, почути або понюхати до моменту набуття; 2) невідділеність від джерела – послуга невіддільна від джерела, чи то людина, чи машина, тоді як товар у матеріальному вигляді існує незалежно від присутності або відсутності його джерела; 3) непостійність якості – якість послуг коливається в широких межах, залежно від поставників, а також від часу та місця надання; 4) послугу не можна зберігати [74]. Діходимо висновку, що послуги – це діяльність, спрямована на задоволення чиїх-небудь потреб.
Для з’ясування категорії послуг у галузі митної справи слід звернутися до таких категорії, як “галузь митної справи”, “сфера митної діяльності” (митна сфера), “митні відносини”.
Згідно зі сформульованим вище поняттям галузь митної справи – це частина суспільної діяльності, спрямована на реалізацію митної політики України, тобто сукупність (сфера) суспільних відносин, які виникать під час переміщення через митний кордон України товарів, предметів, транспортних засобів, суб’єктами яких є митні органи, митні установи, організації, а також підприємства, установи, організації (юридичні особи), фізичні особи.
Вырезано. Для заказа доставки полной версии работы воспользуйтесь поиском на сайте http://www.m
еще рефераты
Еще работы по разное