Реферат: Робоча навчальна програма навчальної дисципліни " Волоконно-оптичні лінії" (за кредитно-модульною системою) Напрям: 0906 "Електротехніка"

НАЦІОНАЛЬНИЙ АВІАЦІЙНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Інститут електроніки та систем управління

Факультет систем управління
Кафедра електротехніки і світлотехніки


Індекс Р01-8.090605-13

ЗАТВЕРДЖУЮ Проректор з навчальної роботи

__________________ М.Кулик

“_____”______________2005р.


РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА
навчальної дисципліни

“Волоконно-оптичні лінії”

(за кредитно-модульною системою)


Напрям: 0906 “Електротехніка”
спеціальність 8.090605 “Світлотехніка і джерела світла”


Курс – 5 Семестр – 9

Лекції – 34 Диференційований залік – 9 семестр

Практичні заняття – 17

Індивідуальна робота – 10

Самостійна робота – 74

Усього – 135

Курсова робота – 9 семестр


Київ 2005

Робоча навчальна програма з дисципліни „Волоконно-оптичні лінії” складена на основі робочого навчального плану N РСМ-3-605/01 напряму 0906 „Електротехніка” спеціальності 8.090605 “Світлотехніка і джерела світла”, навчальної програми цієї дисципліни індекс Н-3-8.090605-11, затвердженої 22.12.2004р., “Тимчасового Положення про організацію навчального процесу за кредитно-модульною системою (в умовах педагогічного експерименту)” та “Тимчасового Положення про рейтингову систему оцінювання”, затверджених наказом ректора від 15.06.2004 р. №122/од.


Робочу навчальну програму склав:

доцент кафедри електротехніки і світлотехніки ______________ В.Шевченко


Робоча навчальна програма обговорена на засіданні кафедри електротехніки і світлотехніки, протокол № 12 від 21 лютого 2005 р.
Завідувач кафедри ________________________________________ В.Васильєв


Робоча навчальна програма обговорена та схвалена на засіданні науково-методично-редакційної комісії факультету систем управління інституту електроніки та систем управління, протокол №_____ від “_____”____________2005р.
Голова НМРК ________________________________ Ю.Безкоровайний


“Згоден”

Декан факультету систем управління

__________________О.Кривоносенко

“_____”_______________2005 року.


ЗМІСТ


Вступ ............................................................................................................

1. Пояснювальна записка ............................................................................

1.1. Мета викладання навчальної дисципліни ................................................

1.2. Завдання вивчення навчальної дисципліни ..............................................

1.3. Місце навчальної дисципліни в системі професійної підготовки

фахівця .........................................................................................................

1.4. Інтегровані вимоги до знань і умінь з навчальної дисципліни ..............

1.5. Інтегровані вимоги до знань і умінь з навчальних модулів ...................

1.6. Міждисциплінарні зв’язки навчальної дисципліни .................................

^ 2. Зміст навчальної дисципліни .................................................................

2.1. Тематичний план навчальної дисципліни ................................................

2.2. Проектування дидактичного процесу з видів навчальних занять ..............

2.2.1. Лекційні заняття, їх тематика і обсяг .....................................................

2.2.2. Практичні заняття, їх тематика і обсяг ..................................................

2.2.3. Індивідуальна робота ..............................................................................

2.2.4. Самостійна робота студента і контрольні заходи .................................

2.2.4.1. Курсова робота .....................................................................................

^ 3. Навчально-методичні матеріали з дисципліни ..................................

3.1. Основна та додаткова література ..............................................................

4. Рейтингова система оцінювання набутих студентом знань та вмінь

4.1 Основні терміни, поняття, означення .......................................................

4.2. Рейтингова система оцінювання набутих студентом знань та вмінь ....

4

4

4

4


4

4

5

6

6

6

7

7

9

10

10

11

12

12

13

13

15



ВСТУП

Однією з необхідних умов організації навчального процесу за кредитно-модульною системою є наявність робочої навчальної програми з кожної дисципліни, виконаної за модульно-рейтинговими засадами і доведеної до відома викладачів та студентів.

Рейтингова система оцінювання (РСО) є невід’ємною складовою робочої навчальної програми і передбачає визначення якості виконаної студентом усіх видів аудиторної та самостійної навчальної роботи та рівня набутих ним знань та вмінь шляхом оцінювання в балах результатів цієї роботи під час поточного, модульного та семестрового контролю, з наступним переведенням оцінки в балах у оцінки за традиційною національною шкалою та шкалою ECTS (European Credit Transfer System).

^ 1. ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

1.1. Мета викладання навчальної дисципліни

Навчальна дисципліна „Волоконно-оптичні лінії” є провідною навчальною дисципліною для фахівців спеціалізації „Волоконно-оптичні системи” спеціальності „Світлотехніка і джерела світла”. Основною метою викладання дисципліни “Волоконно-оптичні лінії” є формування у студентів необхідних теоретичних знань та практичних умінь проектування, розробки та експлуатації оптичних ліній зв'язку та волоконних освітлювальних систем.

^ 1.2. Завдання вивчення навчальної дисципліни

Завданнями вивчення навчальної дисципліни є:

- надання теоретичних знань та практичних навичок в галузі проектування, розробки та експлуатації оптичних волоконних систем;

- ознайомлення з методами досліджень та розрахунками основних енергетичних та спектральних характеристик лазерних випромінювачів та приймачів оптичного випромінювання;

- підготовка студентів для практичної діяльності у галузі експлуатації та ремонту волоконно-оптичних ліній.

^ 1.3. Місце навчальної дисципліни в системі професійної підготовки фахівця

Дисципліна „Волоконно-оптичні лінії” є спеціальною дисципліною, яка формує у спеціаліста досконалу систему знань в області оптичних систем передачі інформації, що дозволяє йому займатися проектуванням та експлуатацією волоконно-оптичних систем зв'язку, систем зовнішнього та внутрішнього освітлення на основі оптичного волокна, розраховувати та забезпечувати надійність волоконно-оптичних ліній, здійснювати технічний контроль, діагностування та прогноз технічного стану обладнання, що використовується в волоконно-оптичних системах зв’язку.

^ 1.4. Інтегровані вимоги до знань і умінь з навчальної дисципліни

У результаті вивчення дисципліни студенти повинні знати:

- Основні терміни та визначення в галузі квантової електроніки, фізичної оптики;

- Основні стандарти, нормативно-технічні документи та рекомендації в галузі квантової електроніки, оптичної волоконної техніки;

- Методи розрахунку, оцінки та забезпечення надійності волоконно-оптичних ліній у процесі експлуатації;

У результаті вивчення навчальної дисципліни студенти повинні вміти:

- Розраховувати параметри оптичних сигналів, які поширюються в оптичному волокні;

- Розраховувати втрати в оптичних волокнах;

- Розраховувати схеми підсилювачів оптичних сигналів та схеми для відокремлення сигналів на фоні перешкод;

- Розраховувати та забезпечувати надійність волоконно-оптичних систем у процесі експлуатації.

^ 1.5. Інтегровані вимоги до знань і умінь з навчальних модулів

Навчальний матеріал дисципліни структурований за модульним принципом і складається з трьох навчальних модулів.

1.5.1. У результаті засвоєння навчального матеріалу навчального модуля №1 „Поширення світла в оптичних волокнах” студент повинен:

Знати:

- механізми втрат оптичного випромінювання при поширенні в оптичних волокнах;

- фізичні особливості ступінчатого та градієнтного волокон;

- методи виготовлення оптичних волокон;

Вміти:

- самостійно розраховувати часові параметри оптичного сигналів при поширенні в оптичних волокнах;

- самостійно розраховувати інформаційну пропускну здатність волоконно-оптичних каналах зв’язку.

1.5.2. У результаті засвоєння навчального матеріалу навчального модуля №2 „Волоконно-оптичні системи зв’язку” студент повинен:

Знати:

- основи розрахунку волоконно-оптичних систем передачі інформації;

- методи модуляції оптичного випромінювання;

- основні типи випромінювачів та приймачів оптичного випромінювання для волоконного оптичного зв’язку;

- принципи побудови аналогових і цифрових волоконно-оптичних систем зв’язку.

Вміти:

- самостійно розробляти волоконно-оптичні системи передачі інформації;

- самостійно виконувати розрахунки параметрів сигналів при проходженні в волоконно-оптичних оптичному каналі зв’язку.

1.5.3. У результаті засвоєння навчального матеріалу навчального модуля №3 „Курсова робота” студент повинен:

Знати:

- методики розрахунків спектральних та енергетичних характеристик волоконно-оптичних систем зв'язку;

- основні типи оптичних волокон систем зв’язку.

Вміти:

- розробляти оптичні схеми волоконно-оптичних каналів передачі інформації;

- робити вибір необхідних лазерних випромінювачів, оптичного волокна, оптичних з’єднувачів та фотоелектронних приймачів оптичного випромінювання.

1.6. Міждисциплінарні зв’язки навчальної дисципліни





















Вміти:


Знання та вміння, отримані під час вивчення даної навчальної дисципліни, будуть використані під час вивчення переважної більшості наступних дисциплін професійної та практичної підготовки фахівця.

^ 2. ЗМІСТ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

2.1. Тематичний план навчальної дисципліни

№

п/п


Назва теми

Обсяг навчальних занять (год.)

Усього

Лекції

Практичні

СРС

ІР

1

2

3

4

5

6

7

9 семестр

^ Модуль №1 „Поширення світла в оптичних волокнах”

1.1

Оптичні явища при заломленні на межі двох діелектричних середовищ.

9

4

2

3




1.2

Поширення світла в ступінчатих та градієнтних волокнах.

13

4

2

5

2

1.3

Спільний вплив дисперсії матеріалу та міжмодової дисперсії.

11

4

2

5




1.4

Вибір оптимального спектрального діапазону для оптичного волокна.

9

2

2

3

2

1.5

Методи виготовлення оптич-них кварцових волокон.

6

2

2

2




1.6

Модульна контрольна робота №1.

3

2




1




Усього за модулем №1

51

18

10

19

4

Модуль №2 „Волоконно-оптичні системи зв’язку”

2.1

Випромінювачі для волокон-но-оптичних систем.

11

4

2

5




2.2

Приймачі випромінювання в оптичних системах зв’язку.

13

4

2

5

2

2.3

Аналогові та цифрові волоконно-оптичні системи зв’язку.

13

4

2

5

2

2.4

Застосування ВОЛЗ в локальних мережах зв’язку.

8

2

1

3

2

2.5

Модульна контрольна робота №2.

3

2




1




Усього за модулем №2

48

16

7

19

6




^ Модуль №3 „Курсова робота”

3.1

Розробка волоконно-оптич-ного каналу передачі інформації

36






36




Усього за модулем №3

36






36




Усього за навчальною дисципліною

135

34

17

74

10

^ 2.2. Проектування дидактичного процесу з видів навчальних занять
2.2.1. Лекційні заняття, їх тематика і обсяг
№

п/п


Назва теми

Обсяг навчальних занять (год.)

Лекції

СРС

1

2

3

4

9 семестр

^ Модуль №1 „Поширення світла в оптичних волокнах”

1.1

Сучасний стан справ у галузі волоконно-оптичних систем передачі інформації. Загальні положення.

2

1

1.2

Оптичні явища при заломленні на межі двох діелектричних середовищ.

2

1

1.3

Ступінчате волокно: числова апертура та міжмодова дисперсія.

2

2

1.4

Поширення світла та міжмодова дисперсія в градієнтних волокнах.

2

2

1.5

Матеріальна дисперсія.

2

2

1.6

Спільний вплив дисперсії матеріалу та міжродової дисперсії.

2

2

1.7

Вибір оптимального спектрального діапазону для оптичного волокна.

2

2

1.8

Виготовлення оптичних кварцових волокон.

2

1

1.9

Модульна контрольна робота.

2

1

Усього за модулем №1

18

14

Модуль №2 „Волоконно-оптичні системи зв’язку”

2.1

Принцип роботи напівпровідникових випромінювачів.

2

2

2.2

Напівпровідникові лазери та випромінюючі світлодіоди для волоконно-оптичних ліній зв’язку.

2

2

2.3

Приймачі випромінювання в оптичних системах зв’язку.

2

2

2.4

Підсилення оптичних сигналів. Основні схеми підсилювачів.

2

2

2.5

Аналогові волоконно-оптичні системи зв’язку.

2

2

2.6

Цифрові волоконно-оптичні системи зв’язку.

2

2

2.7

Застосування ВОЛЗ в локальних мережах зв’язку.

2

2

2.8

Модульна контрольна робота.

2

1

Усього за модулем №2

16

15

Усього за навчальною дисципліною

34

29

2.2.2. Практичні заняття, їх тематика і обсяг

№

пор.

Назва теми

Обсяг навчальних занять (год.)

Практичні заняття

СРС

1

2

3

4

9 семестр

^ Модуль №1 “Поширення світла в оптичних волокнах”

1.1.

Відбиття і повне внутрішнє відбиття на межі двох діелектриків.

2

1

1.2.

Міжмодова дисперсія в ступінчатому волокні.

2

1

1.3

Вплив матеріалу волокна на швидкість поширення електромагнітних хвиль.

2

1

1.4

Поглинання в оптичних волокнах.

2

1

1.5

Передавальна характеристика волокна.

2

1

Усього за модулем №1

10

5

Модуль №2 “Волоконно-оптичні системи зв’язку”

2.1

Оптичні та електричні характеристики напівпровідникових випромінювачів.

2

1

2.2

Спектральні та енергетичні характеристики фотодіодів.

2

1

2.3

Пряма модуляція по інтенсивності в смузі модулюючого сигналу.

2

1

2.4

Сучасні протоколи передачі даних в комп’ютерних інформаційних мережах.

1

1

Усього за модулем №2

7

4

Усього за навчальною дисципліною

17

9



^ 2.2.3. Індивідуальна робота.

1. Тема „Фізичні аспекти оптичного зв’язку” - 2 год.

2. Тема „Апаратура для вимірювання параметрів оптоволокна” - 2год.

3.Тема „Фотодетектори для волоконно-оптичного зв’язку” - 2 год.

4.Тема „Регенерація цифрових сигналів” - 2 год.

5. Тема „Сучасні тенденції розвитку волоконно-оптичних систем зв’язку” - 2 год.

^ 2.2.4. Самостійна робота студента і контрольні заходи

№

тижня

Зміст самостійної роботи студента

Обсяг СРС

(годин)

Форма

контролю

№ тижня

проведення

контролю

1

2

3

4

5

9 семестр

1

Опрацювання матеріалу лекції №1.1

1

ПК

2

1

Опрацювання матеріалу практичного заняття №1.1

1

ПК

2

2

Опрацювання матеріалу лекції №1.2

1

ПК

3

3

Опрацювання матеріалу лекції №1.3

2

ПК

4

3

Опрацювання матеріалу практичного заняття №1.2

1

ПК

4

4

Опрацювання матеріалу лекції №1.4

2

ПК

5

5

Опрацювання матеріалу лекції №1.5

2

ПК

6

5

Опрацювання матеріалу практичного заняття №1.3

1

ПК

6

6

Опрацювання матеріалу лекції №1.6

2

ПК

7

7

Опрацювання матеріалу лекції №1.7

2

ПК

8

7

Опрацювання матеріалу практичного заняття №1.4

1

ПК

8

8

Опрацювання матеріалу лекції №1.8

1

ПК

9

9

Опрацювання матеріалу практичного заняття №1.5

1

ПК

10

9

^ Підготовка до модульної контрольної роботи №1

1

МК

10

10

Опрацювання матеріалу лекції №2.1

2

ПК

11

10-15

^ Виконання курсової роботи

36

Захист КР

15

11

Опрацювання матеріалу лекції №2.2

2

ПК

12

11

Опрацювання матеріалу практичного заняття №2.1

1

ПК

12

12

Опрацювання матеріалу лекції №2.3

2

ПК

13

13

Опрацювання матеріалу лекції №2.4

2

ПК

14

13

Опрацювання матеріалу практичного заняття №2.2

1

ПК

14

14

Опрацювання матеріалу лекції №2.5

2

ПК

15

15

Опрацювання матеріалу лекції №2.6

2

ПК

16

15

Опрацювання матеріалу практичного заняття №2.3

1

ПК

16

16

Опрацювання матеріалу лекції №2.7

2

ПК

16

17

Опрацювання матеріалу практичного заняття №2.4

1

ПК

17

17

^ Підготовка до модульної контрольної роботи №2

1

МК

17

Усього за 9 семестр

74







Усього за навчальною дисципліною

74







2.2.4.1. Курсова робота.

Метою курсової роботи є засвоєння методик розрахунків спектральних та енергетичних характеристик волоконно-оптичних систем зв'язку, вибір необхідних пристроїв та обладнання для встановлення надійного зв’язку між абонентами. При виконанні курсової роботи потрібно розробити оптичну схему, зробити вибір необхідних лазерних випромінювачів, оптичного волокна, оптичних з’єднувачів та фотоелектронних приймачів оптичного випромінювання.

Тема курсової роботи - „Розробка волоконно-оптичного каналу передачі інформації”.

Обсяг самостійної роботи студента при виконанні курсової роботи дорівнює 36 годинам.

^ 3. НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ З ДИСЦИПЛІНИ

3.1. Основна та додаткова література

Основна література

3.1.1. Прикладная физическая оптика: Учебник для вузов /И.М.Нагибина, В.А.Москалев, Н.А.Полушкина, В.Л.Рудин. - М.: Высш. шк., 2002. -565 с.

3.1.2. Мандель Л., Вольф Э. Оптическая когерентность и квантовая оптика. Пер. с англ./ Под ред. Проф. Самарцева В.В. - М.: Наука, 2000. - 896 с.

3.1.3. Гринфилд Д. Оптические сети. - М.: ДиаСофт, 2002.

3.1.4. Бутусов М.М., Галкин С.Л., Оробинский Б.П., Пал Б.П. Волоконная оптика и приборостроение. - Л.: Машиностроение, 1987. - 328 с.

3.1.5. Волоконно-оптическая связь: Приборы, схемы и системы. Пер. с англ. /Под ред. М.Дж.Хауэса и Д.В.Моргана. - М.: Радио и связь, 1982. 272 с.

3.1.6. Сивухин Д.В. Общий курс физики. Оптика. - М.: Наука, 1985. - 752 с.

3.1.7. Калитиевский Н.И. Волновая оптика. - М.: Высш. шк., 1995. - 463 с.

Додаткова література.

3.1.8. Криксунов Л.З. Справочник по основам инфракрасной техники. - М.: Сов. Радио, 1978. - 400 с.

3.1.9. Мирошников М.М. Теоретические основы оптико-электронных приборов. - Л.: Машиностроение, 1983. - 696 с.

3.1.10. Якушенков А.Г. Теория и расчет оптико-электронных приборов. - М.: Машиностроение, 1989. - 360 с.

^ 4. РЕЙТИНГОВА СИСТЕМА ОЦІНЮВАННЯ НАБУТИХ

СТУДЕНТОМ ЗНАНЬ ТА ВМІНЬ

4.1 Основні терміни, поняття, означення

4.1.1. Семестровий екзамен – це форма підсумкового контролю засвоєння студентом теоретичного та практичного матеріалу з окремої навчальної дисципліни за семестр. Складання екзамену здійснюється під час екзаменаційної сесії в комісії, яку очолює завідувач кафедри, відповідно до затвердженого в установленому порядку розкладу.

З метою забезпечення об’єктивності оцінок та прозорості контролю набутих студентами знань та вмінь, семестровий контроль здійснюються в університеті в письмовій формі або з використанням комп’ютерних інформаційних технологій. Ця норма не розповсюджується на дисципліни, викладення навчального матеріалу з яких потребує від студента переважно усних відповідей. Перелік дисциплін з усною (комбінованою) формою семестрового контролю встановлюється окремо за кожним напрямом (спеціальністю) підготовки фахівців з дозволу проректора з навчальної роботи.

4.1.2. Семестровий диференційований залік – це форма підсумкового контролю, що полягає в оцінці засвоєння студентом навчального матеріалу з певної дисципліни на підставі результатів виконання ним усіх видів запланованої навчальної роботи протягом семестру: аудиторної роботи під час лекційних, практичних, семінарських, лабораторних занять тощо та самостійної роботи при виконанні індивідуальних завдань (розрахунково-графічних робіт, рефератів тощо).

Семестровий диференційований залік не передбачає обов’язкову присутність студента і виставляється за умови, що студент виконав усі попередні види навчальної роботи, визначені робочою навчальною програмою дисципліни, та отримав позитивні (за національною шкалою) підсумкові модульні рейтингові оцінки за кожен з модулів. При цьому викладач для уточнення окремих позицій має право провести зі студентом додаткову контрольну роботу, співбесіду, експрес-контроль тощо.

4.1.3. Кредитно-модульна система – це модель організації навчального процесу, яка ґрунтується на поєднанні двох складових: модульної технології навчання та кредитів (залікових одиниць) і охоплює зміст, форми та засоби навчального процесу, форми контролю якості знань та вмінь і навчальної діяльності студента в процесі аудиторної та самостійної роботи. Кредитно-модульна система має за мету поставити студента перед необхідністю регулярної навчальної роботи протягом усього семестру з розрахунком на майбутній професійний успіх.

4.1.4. Навчальний модуль – це логічно завершена, відносно самостійна, цілісна частина навчального курсу, сукупність теоретичних та практичних завдань відповідного змісту та структури з розробленою системою навчально-методичного та індивідуально-технологічного забезпечення, необхідним компонентом якого є відповідні форми рейтингового контролю.

4.1.5. Кредит (залікова одиниця) – це уніфікована одиниця виміру виконаної студентом аудиторної та самостійної навчальної роботи (навчального навантаження), що відповідає 36 годинам робочого часу.

4.1.6. Рейтинг (рейтингова оцінка) – це кількісна оцінка досягнень студента за багатобальною шкалою в процесі виконання ним заздалегідь визначеної сукупності навчальних завдань.

4.1.7. Рейтингова система оцінювання – це система визначення якості виконаної студентом усіх видів аудиторної та самостійної навчальної роботи та рівня набутих ним знань та вмінь шляхом оцінювання в балах результатів цієї роботи під час поточного, модульного (проміжного) та семестрового (підсумкового) контролю, з наступним переведенням оцінки в балах у оцінки за традиційною національною шкалою та шкалою ECTS.

РСО передбачає використання поточної, контрольної, підсумкової, підсумкової семестрової модульних рейтингових оцінок, а також екзаменаційної та підсумкової семестрових рейтингових оцінок.

4.1.7.1. Поточна модульна рейтингова оцінка складається з балів, які студент отримує за певну навчальну діяльність протягом засвоєння даного модуля – виконання та захист індивідуальних завдань (розрахунково-графічних робіт, рефератів тощо), лабораторних робіт, виступи на семінарських та практичних заняттях тощо.

4.1.7.2. Контрольна модульна рейтингова оцінка визначається (в балах та за національною шкалою) за результатами виконання модульної контрольної роботи з даного модуля.

4.1.7.3. Підсумкова модульна рейтингова оцінка визначається (в балах та за національною шкалою) як сума поточної та контрольної модульних рейтингових оцінок з даного модуля.

4.1.7.4. Підсумкова семестрова модульна рейтингова оцінка визначається (в балах та за національною шкалою) як сума підсумкових модульних рейтингових оцінок, отриманих за засвоєння всіх модулів.

4.1.7.5. Екзаменаційна рейтингова оцінка визначається (в балах та за національною шкалою) за результатами виконання екзаменаційних завдань.

4.1.7.6. Залікова рейтингова оцінка визначається (в балах та за національною шкалою) за результатами виконання всіх видів навчальної роботи протягом семестру.

4.1.7.7. Підсумкова семестрова рейтингова оцінка визначається як сума підсумкової семестрової модульної та екзаменаційної (залікової – у випадку диференційованого заліку) рейтингових оцінок (в балах, за національною шкалою та за шкалою ECTS).

Підсумкова рейтингова оцінка з дисципліни, яка викладається протягом декількох семестрів, визначається як середньозважена оцінка з підсумкових семестрових рейтингових оцінок (у даному випадку – за дев’ятий семестр) у балах з наступним її переведенням у оцінки за національною шкалою та шкалою ECTS. Зазначена підсумкова рейтингова оцінка з дисципліни заноситься до додатку до диплому фахівця.

^ 4.2. Рейтингова система оцінювання набутих студентом знань та вмінь

4.2.1. Оцінювання окремих видів виконаної студентом навчальної роботи здійснюється в балах відповідно до табл. 4.1.

Таблиця 4.1

Оцінювання окремих видів навчальної роботи студента

9 семестр

Модуль №1

Модуль №2

Модуль №3

Мах

кількість

балів

Вид

навчальної роботи

Мах

кількість

балів

Вид

навчальної роботи

Мах

кількість

балів

Мах

кількість

балів

Виконання та захист матеріалу практичного заняття №1.1

5

Виконання та захист матеріалу практичного заняття №2.1

5







Виконання та захист матеріалу практичного заняття №1.2

5

Виконання та захист матеріалу практичного заняття №2.2

5




Виконання та захист матеріалу практичного заняття №1.3

5

Виконання та захист матеріалу практичного заняття №2.3

5




Виконання та захист матеріалу практичного заняття №1.4

5

Виконання та захист матеріалу практичного заняття №2.4

5




Виконання та захист матеріалу практичного заняття №1.5

5










Заохочувальні заходи

5

Заохочувальні заходи

4




Виконання модульної контрольної роботи №1

8

Виконання модульної контрольної роботи №1

8




Усього за модулем №1

38

Усього за модулем №2

32




^ Виконання та захист курсової роботи

18

Диференційований залік

12

Усього за 9 семестр

100

4.2.2. Виконаний вид навчальної роботи зараховується студенту, якщо він отримав за нього позитивну оцінку за національною шкалою відповідно до табл. 4.2.

Таблиця 4.2

Відповідність рейтингових оцінок за окремі види навчальної роботи

у балах оцінкам за національною шкалою



Оцінка в балах

Оцінка

за національною шкалою

Виконання

та захист

практичного заняття

Виконання

та захист

курсової

роботи

Виконання

модульної

контрольної

роботи

5

16-18

8

Відмінно

4

13-15

7

Добре

2-3

11-12

5-6

Задовільно

менше 2

менше 11

менше 5

Незадовільно

4.2.3. Якщо студент виконав та захистив матеріали практичного заняття з позитивними (за національною шкалою) оцінками у встановлені терміни, то до його поточної модульної рейтингової оцінки додаються по одному додатковому заохочувальному балу за кожен такий вид навчальної роботи: модуль №1 – до п’яти балів, модуль №2 – до чотирьох балів.

Ще один бал може бути доданий до підсумкової модульної рейтингової оцінки модуля №2, якщо студент взяв участь (доповідь, повідомлення) у роботі щорічної студентської або іншої науково-технічної конференції.

4.2.4. Якщо студент виконав та захистив курсову роботу поза встановлений термін з неповажних причин, то максимальна величина рейтингової оцінки в балах, яку може отримати студент за результатами захисту, дорівнює 15 (оцінці “добре” за національною шкалою), тобто зменшується на два бали у порівнянні з наведеною в табл. 4.2.

4.2.5. Сума рейтингових оцінок, отриманих студентом за окремі види виконаної навчальної роботи, становить поточну модульну рейтингову оцінку, яка заноситься до відомості модульного контролю.

4.2.6. Якщо студент успішно (з позитивними за національною шкалою оцінками) виконав передбачені в даному модулі всі види навчальної роботи, то від допускається до модульного контролю з цього модуля.

4.2.7. Модульний контроль здійснюється в комісії, яку очолює завідувач кафедри, шляхом виконання студентом модульної контрольної роботи тривалістю до двох академічних годин.

4.2.8. Сума поточної та контрольної модульної рейтингових оцінок становить підсумкову модульну рейтингову оцінку, яка виражається в балах та за національною шкалою відповідно до табл. 4.3.

Таблиця 4.3

Відповідність підсумкових модульних рейтингових оцінок

у балах оцінкам за національною шкалою

Модуль №1

Модуль №2

Модуль №3

Оцінка за національною шкалою

34-38

29-32

16-18

Відмінно

28-33

24-28

13-15

Добре

23-27

19-23

11-12

Задовільно

менше 23

менше 19

менше 11

Незадовільно



4.2.9. Модуль зараховується студенту, якщо він під час модульного контролю отримав позитивну (за національною шкалою) контрольну модульну рейтингову оцінку (табл. 4.2) та позитивну підсумкову модульну рейтингову оцінку (табл. 4.3).

Увага! Якщо студент виконував навчальну роботу протягом семестру з порушенням встановлених термінів і не отримав (отримав мало) заохочувальних додаткових балів, то наявність у нього навіть позитивних (за національною шкалою) рейтингових оцінок за окремі види навчальної роботи та позитивної контрольної модульної рейтингової оцінки не гарантує, що його підсумкова модульна рейтингова оцінка буде позитивною.

У цьому випадку студент повинен виконати додаткове індивідуальне завдання за узгодженою з викладачем темою і захистити його з позитивною (за національною шкалою) оцінкою (табл. 4.2), яка має бути додана до поточної модульної рейтингової оцінки.

4.2.10. У випадку відсутності студента на модульному контролі з будь-яких причин (через не допуск, хворобу тощо), проти його прізвища у колонці “Контрольна модульна рейтингова оцінка” відомості модульного контролю робиться запис “Не з’явився”, а у колонці “Підсумкова модульна рейтингова оцінка” – “Не атестований”.

При цьому студент вважається таким, що не має академічної заборгованості, якщо він має допуск до модульного контролю і не з’явився на нього з поважних причин, підтверджених документально. У протилежних випадках студент вважається таким, що має академічну заборгованість.

Питання подальшого проходження студентом модульного контролю у цих випадках вирішується в установленому порядку.

4.2.11. У випадку отримання незадовільної контрольної модульної рейтингової оцінки студент повинен повторно пройти модульний контроль в установленому порядку.

4.2.12. При повторному проходженні модульного контролю максимальна величина контрольної модульної рейтингової оцінки в балах, яку може отримати студент, дорівнює семи (оцінці “Добре” за національною шкалою), тобто зменшується на один бал у порівнянні з наведеною в табл. 4.2.

4.2.13. Перескладання позитивної підсумкової модульної рейтингової оцінки з метою її підвищення не дозволяється.

4.2.14. Сума підсумкових модульних рейтингових оцінок у балах становить підсумкову семестрову модульну рейтингову оцінку, яка переховується в оцінку за національною шкалою (табл. 4.4).

Таблиця 4.4 Таблиця 4.5

Відповідність підсумкових семестрових Відповідність залікової

модульних рейтингових оцінок у балах рейтингової оцінки в балах оцінці

оцінкам за національною шкалою за національною шкалою

Оцінка

в балах

Оцінка

за національною шкалою




Оцінка

в балах

Оцінка

за національною шкалою

79-88

Відмінно




11-12

Відмінно

66-78

Добре




9-10

Добре

53-65

Задовільно




7-8

Задовільно

менше 53

Незадовільно




менше 7

Незадовільно



4.2.15. Сума підсумкової семестрової модульної та залікової рейтингових оцінок у балах становить підсумкову семестрову рейтингову оцінку, яка переховується в оцінки за національною шкалою та шкалою ECTS (табл. 4.6).

Таблиця 4.6

Відповідність підсумкових семестрових рейтингових оцінок

у балах оцінкам за національною шкалою та шкалою ECTS

Оцінка

в балах

Оцінка

за національною шкалою

Оцінка

за шкалою ECTS

Оцінка

Пояснення

90-100

Відмінно

A

Відмінно

(відмінне виконання лише з незначною кількістю помилок)

82 – 89

Добре

B

Дуже добре

(вище середнього рівня з кількома помилками)

75 – 81

C

Добре

(в загальному вірне виконання з певною кількістю суттєвих помилок)




67 – 74

Задовільно

D

Задовільно

(непогано, але зі значною кількістю недоліків)

60 – 66

E

Достатньо

(виконання задовольняє мінімальним критеріям)

35 – 59

Незадовільно



FX

Незадовільно

(з можливістю повторного складання)

1 – 34

F
Незадовільно (з обов’язковим повторним курсом)

4.2.16. Підсумкова семестрова рейтингова оцінка в семестрі, в якому передбачений диференційований залік (у даному випадку – у дев’ятому семестрі), дорівнює сумі підсумкової семестрової модульної рейтингової оцінки та залікової рейтингової оцінки, встановленої для кожної категорії підсумкових семестрових модульних рейтингових оцінок (для “Відмінно” – 11 балів, для “Добре” – 9 балів, для “Задовільно” – 7 балів).

4.2.17. Перескладання позитивної підсумкової семестрової рейтингової оцінки з метою її підвищення не дозволяється.

4.2.18. Підсумкова семестрова рейтингова оцінка в балах, за національною шкалою та за шкалою ECTS заноситься до заліково-екзаменаційної відомості, навчальної картки та залікової книжки студента.

4.2.19. Підсумкова семестрова рейтингова оцінка заноситься до залікової книжки та навчальної картки студента, наприклад, так: 92/Відм./А, 87/Добре/В, 79/Добре/С, 68/Задов./D, 65/Задов./Е тощо.

4.2.20. Підсумкова модульна рейтингова оцінка, отримана студентом за результатами захисту курсової роботи (у даному випадку – модуль №3), окрім відомості модульного контролю, заноситься також до навчальної картки та залікової книжки студента, наприклад, так: 17/Відм., 16/Добре, 11/Задов..