Реферат: Програма діяльності кабінету міністрів україни «український прорив: для людей, а не політиків»

Проект





ПРОГРАМА

ДІЯЛЬНОСТІ КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ


«УКРАЇНСЬКИЙ ПРОРИВ:

ДЛЯ ЛЮДЕЙ, А НЕ ПОЛІТИКІВ»


Програма побудована на принципах утвердження об’єднувальної національної ідеї, патріотизму, чесності та відкритості політичних процесів, професіоналізму та ефективності у прийнятті рішень і ґрунтується на положеннях Програми Президента України Віктора Ющенка “10 кроків назустріч людям” та виборчих програм блоків політичних партій, що утворили Коаліцію демократичних сил у Верховній Раді України VI скликання.

Програма містить конкретні шляхи та механізми реалізації соціально-економічних і політичних реформ, культурних і міжнародних ініціатив держави та є планом дій коаліційного Уряду на період здійснення його повноважень.


І. ЛЮДИНА ТА ЇЇ РОЗВИТОК

Кожна людина має право на вільний розвиток своєї особистості, якщо при цьому не порушуються права і свободи інших людей, та має обов’язки перед суспільством — цей принцип, закладений Конституцією України, має стати основним під час визначення стратегії гуманітарного розвитку України.

Гармонійний розвиток людини можливий за умови формування громадянського суспільства, забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, свободи віросповідання, свободи слова, культурно-духовних потреб, якісної освіти та науки, сучасної медицини, безпечного довкілля, реалізації права на працю та гарантій соціального захисту.


^ 1.1. ГРОМАДЯНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО

Державна підтримка розвитку громадянського суспільства має передбачати:

– налагодження конструктивного діалогу між владою, неурядовими організаціями та громадянами;

– вчасне і публічне реагування органів державної влади та органів місцевого самоврядування на ініціативи і звернення представників громадськості;

– збереження миру та злагоди, соціально-політичної стабільності на основі загальнонаціональної єдності.

Для реалізації зазначених пріоритетів Уряд зобов’язується вдосконалити нормативно-правову базу з питань діяльності громадських організацій, що передбачає розроблення проектів законодавчих актів:

– “Про Концепцію державної етнонаціональної політики України”;

– “Про національні меншини в Україні” (нова редакція);

– “Про громадські організації”, який би передбачав механізми взаємодії громадянського суспільства та влади;

– “Про відкритість та прозорість діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування”;

– “Про соціальні послуги” (регламентація механізму та умов надання послуг неприбутковими організаціями);

– “Про неприбуткові організації”;

– “Про громадський контроль за діяльністю органів державної влади та органів місцевого самоврядування”;

– “Про соціальний діалог в Україні”;

– “Трудовий кодекс України”.

Важливими чинниками формування громадянського суспільства є забезпечення свободи слова та незалежності засобів масової інформації. З цією метою Уряд зобов’язується забезпечити:

– розвиток і захист національного інформаційного простору;

– створення нормативно-правової бази з питань проведення реформи національної інформаційної сфери, демонополізації та роздержавлення засобів масової інформації, прозорість відносин, пов’язаних з питанням власності у зазначеній сфері, формування національної системи суспільного мовлення як однієї з форм забезпечення демократії в Україні;

– активізацію процесів інтеграції України до світового, зокрема європейського інформаційного простору;

– забезпечення на практиці належного соціального захисту журналістів;

– сприяння самоорганізації журналістського середовища;

– удосконалення законодавства, що регулює договірні відносини між власниками засобів масової інформації та трудовими колективами, стосовно формування та здійснення редакційної політики, а також оприлюднення відомостей про їх власників;

– впровадження цифрового мовлення;

– приведення законодавства в інформаційній сфері у відповідність із стандартами Ради Європи.


^ 1.2. ЯКІСНА ТА СУЧАСНА ОСВІТА

Діти мають бути охоплені різними формами освіти. Держава стимулюватиме утворення нових закладів освіти, у тому числі приватних. Освіта дасть можливість кожній дитині оволодіти українською мовою, вивчити народні традиції, розвинути власну особистість в національній системі освіти.

Держава має забезпечити рівний доступ до високоякісної загальної середньої освіти, що передбачає:

– випереджальне зростання заробітної плати працівників освіти;

– надання цільової підтримки сільським школам, реалізацію у повному обсязі державних програм “Вчитель”, “Шкільний автобус”;

– оптимізацію мережі загальноосвітніх навчальних закладів;

– підключення до 2010 року всіх загальноосвітніх навчальних закладів до високошвидкісного Інтернету за широкополосною технологією та їх оснащення комп’ютерною технікою;

– розроблення сучасних навчальних програм та їх українознавче наповнення;

– оновлення навчально-методичного забезпечення загальноосвітніх навчальних закладів;

– створення умов для здобуття дітьми-інвалідами загальної середньої освіти, розроблення навчальних програм для дітей, які на сьогодні з різних причин не навчаються;

– наявність у програмах навчання такої складової, як формування усвідомлення проблем дітей із фізичними обмеженнями та соціальної інклюзивності;

– удосконалення системи оцінювання знань школярів за допомогою незалежних центрів тестування.

Реформування системи професійно-технічної освіти з метою забезпечення економіки держави кваліфікованими кадрами, що передбачає:

– формування та розміщення державного замовлення відповідно до потреб економіки та регіональних ринків праці;

– залучення роботодавців до участі у навчальному процесі;

– удосконалення змісту навчання відповідно до вимог сучасного виробництва;

– державну підтримку освіти за гірничими спеціальностями;

– інформатизацію та комп’ютеризацію професійно-технічних навчальних закладів, їх підключення до Інтернет.

Реформування системи вищої освіти відбуватиметься шляхом:

– формування державного замовлення відповідно до потреб суспільства та забезпечення його фінансування з державного бюджету;

– розширення автономії вищих навчальних закладів та демократизації їх внутрішнього життя, в тому числі шляхом підвищення ролі вчених та наукових рад, обмеження періоду перебування особи на посаді ректора (не більш як два строки підряд) і посилення ролі студентського самоврядування;

– адаптації української вищої школи до європейських стандартів і вимог Болонського процесу із збереженням кращих досягнень національної освіти, забезпечення сумісності навчальних планів і програм вищих навчальних закладів України з іншими країнами Європи;

– створення умов для міжнародного обміну студентами та викладачами;

– посилення державного контролю за якістю освітнього процесу, позбавлення ліцензій вищих навчальних закладів, у яких зазначений процес не відповідає встановленим стандартам;

– забезпечення пріоритетного права на здобуття вищої освіти за рахунок коштів державного бюджету обдарованими дітьми із малозабезпечених сімей;

– створення нормативно-методичного забезпечення для фінансування видатків, пов’язаних із здобуттям освіти.

Держава забезпечує доступність здобуття високоякісної позашкільної освіти шляхом:

– збереження та розвитку мережі позашкільних навчальних закладів, зокрема в районних центрах, селах і селищах;

– формування системи виявлення, добору обдарованої молоді та надання їй соціально-педагогічної підтримки.

Окремим напрямом освітньої та інформаційної політики має стати подолання вузькорегіональних підходів до розв’язання загальнодержавних проблем, формування і поширення на всій території країни єдиної системи оцінок та бачення стратегічних напрямів розвитку держави та суспільства. Важливим завданням є, зокрема, уніфікація підручників з гуманітарних дисциплін та програм їх викладання в усіх освітніх закладах.

Упровадження системи екологічної освіти для всіх вікових та професійних категорій населення.

З метою виконання зазначених завдань Уряд зобов’язується, зокрема, розробити проекти Законів України про внесення змін до Законів України “Про освіту”, “Про дошкільну освіту”, “Про позашкільну освіту”, “Про професійно-технічну освіту”, “Про вищу освіту”, розробити проект Закону України “Про післядипломну освіту”, запровадити зовнішнє незалежне оцінювання якості знань усіх випускників загальноосвітніх навчальних закладів (замість випускних іспитів у цих закладах і вступних випробувань до вищих навчальних закладів), а також учнів професійно-технічних навчальних закладів, студентів вищих навчальних закладів I–II рівня акредитації.


^ 1.3. ЕФЕКТИВНА НАУКА

З метою підвищення ролі науки в розвитку сучасного суспільства Уряд зобов’язується забезпечити:

– перетворення провідних університетів на сучасні наукові центри (зокрема, шляхом утворення нових компактних наукових підрозділів та інститутів з широким залученням студентів до проведення наукових досліджень);

– зближення академічної та університетської науки шляхом утворення спільних наукових та освітніх підрозділів відповідно до державної цільової програми;

– оптимізацію співвідношення обсягів державного фінансування фундаментальних і прикладних наукових досліджень та вдосконалення механізму такого фінансування на основі державних пріоритетів і висновків наукової та науково-технічної експертизи;

– перехід до фінансування науково-технологічних розробок переважно за результатами проведення відкритого конкурсу та забезпечення фінансування відповідно до вимог Закону України “Про наукову і науково-технічну діяльність”;

– збільшення обсягу фінансування наукових досліджень відповідно до європейських стандартів;

– неперервність зв’язку в ланцюгу: фундаментальні дослідження – прикладні дослідження – науково-технологічні розробки – інноваційне виробництво;

– самоврядність наукових установ, підвищення ролі вчених рад, перехід до виборності керівників наукових установ та обмеження часу їх перебування на посаді (не більш як два строки підряд), формування партнерської моделі взаємовідносин між державою і науковим середовищем;

– подальшу інтеграцію вітчизняних наукових установ у міжнародний науковий процес шляхом активного залучення України до виконання міжнародних наукових програм (зокрема, на рівні Європейського Союзу), спрощення механізму залучення вчених до участі у виконанні зазначених програм та усунення бюрократичних перешкод;

– підвищення соціального статусу наукового працівника;

– впровадження реального механізму захисту прав інтелектуальної власності;

– розроблення проектів Законів України “Про наукові асоціації та товариства”, “Про автономні (наукові) університети”, а також про внесення змін до Законів України “Про наукову і науково-технічну діяльність”, “Про спеціальний режим інноваційної діяльності технологічних парків” та сприяння їх прийняттю;

– створення умов для активізації наукової та науково-технічної діяльності у приватному секторі економіки;

– концентрацію ресурсів на пріоритетних напрямах наукового і науково-технологічного та інноваційного розвитку.


^ 1.4. КУЛЬТУРНИЙ РОЗВИТОК СУСПІЛЬСТВА

Розвиток національного мовно-культурного простору — основа суспільної злагоди та порозуміння громадян України. Основою має стати курс на примирення та єднання української нації, відродження духовних цінностей українського народу, захист і примноження його культурних здобутків. Досягнення зазначених цілей має стати одним з основних обов’язків держави.

З метою створення цілісного національного мовно-культурного простору, що ґрунтується на утвердженні української мови в усіх сферах суспільного життя, та забезпечення наявності національного культурного продукту на вітчизняному ринку в належному обсязі Уряд зобов’язується:

– розробити проект Закону України “Про культуру”, передбачивши визначення правових засад діяльності у сфері культури, механізм регулювання суспільних відносин, пов’язаних із створенням, використанням, поширенням і збереженням культурних цінностей;

– розробити проекти Концепції державної мовної політики і нової редакції Закону України “Про мови” відповідно до конституційного положення про забезпечення повноцінного функціонування державної мови на всій території України і в усіх сферах суспільного життя, передбачивши водночас вільний розвиток російської та інших мов національних меншин;

– розробити проект Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про ратифікацію Європейської хартії регіональних мов або мов меншин” для приведення його у відповідність з метою та об’єктом зазначеної Хартії;

– забезпечити подальший розвиток телеканалу “Культура” та включення його до “соціального пакета” кабельних телесистем.

Збереження та актуалізація національної культурної спадщини має передбачати створення належної нормативно-правової бази та відповідне матеріально-технічне забезпечення. Для досягнення зазначеної мети Уряд зобов’язується:

– розробити проекти Законів України “Про внесення змін до Закону України “Про охорону культурної спадщини”, “Про збереження архітектурної та містобудівної спадщини“, “Про перелік об’єктів архітектурної спадщини, які не підлягають приватизації“;

– здійснити комплекс заходів з удосконалення та розвитку існуючої системи національних виставкових центрів і галерей;

– здійснити заходи щодо будівництва першої черги культурно-мистецького та музейного комплексу “Мистецький Арсенал”;


– забезпечити:

збільшення щонайменше удвічі обсягу видатків розвитку в бюджетному фінансуванні музеїв, бібліотек та заповідників, забезпечивши їх технічну модернізацію і поповнення фондів;

розвиток мереж бібліотек та музеїв відповідно до європейських стандартів. З цією метою розробити проекти Законів України “Про внесення змін до Закону України “Про бібліотеки і бібліотечну справу” і “Про внесення змін до Закону України “Про музеї та музейну справу” та сприяти їх прийняттю;

– продовжити роботу з формування Державного реєстру національного культурного надбання та Державного реєстру нерухомих пам’яток України;

– виконати державні цільові програми розвитку архівної справи, підготовки, виготовлення та поширення друкованої, електронної, аудіовізуальної інформації про національні культурні цінності українською та іншими мовами;

– розробити проект Закону України “Про внесення змін до Загальнодержавної програми збереження та використання об’єктів культурної спадщини на 2004—2010 роки” з метою забезпечення подальшого розвитку національних історико-культурних заповідників, реставрації пам’яток, збереження та використання замків України, дерев‘яної, сакральної архітектури, популяризації національної культурної спадщини і забезпечити подальше здійснення заходів, передбачених зазначеною Програмою;

– сприяти залученню коштів у рамках благодійної допомоги, коштів меценатів і спонсорів, зокрема через розроблення та ухвалення проектів Законів України “Про культуру” і “Про меценатство”;

– забезпечити подальший розвиток національних історико-культурних заповідників “Софія Київська”, “Гетьманська столиця”, “Херсонес Таврійський”, “Чигирин”, “Хортиця” як пріоритетів у сфері охорони культурної спадщини.

З метою створення належних умов для функціонування провідних національних закладів у сфері театрального, циркового та музичного мистецтва, підготовки кваліфікованих кадрів для театру, кіно, телебачення та циркового мистецтва Уряд вживатиме заходів щодо:

– закінчення робіт з реконструкції приміщень Національного академічного українського драматичного театру імені Марії Заньковецької у м. Львові;

– завершення будівництва навчального корпусу Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого;

– зміцнення матеріально-технічної бази обласних театрально-видовищних та концертних закладів і підприємств (театрів, філармоній, концертних залів) разом з місцевими органами виконавчої влади;

– проведення ремонту приміщень державних циркових підприємств, зміцнення їх матеріально-технічної бази.

Державний захист національної культурної індустрії має спрямовуватися насамперед на підтримку вітчизняного книговидання, кінематографу та анімації. Для досягнення зазначеної мети Уряд зобов’язується:

– сприяти формуванню попиту на вітчизняний культурний продукт;

– створити систему стимулювання виробництва і розповсюдження вітчизняного культурного продукту у сфері кінематографу, книговидання, аудіо- та відеорекордингу, мас-медійних, ігрових і мультимедійних програм, а також концертно-видовищної та виставкової діяльності, індустрії туризму, розваг, дозвілля і моди;

– забезпечити виконання Указу Президента України від 21 березня 2006 р. №243 “Про деякі заходи з розвитку книговидавничої справи в Україні”;

– забезпечити належні умови для розвитку мережі книгорозповсюдження з метою відкриття книгарень у кожному місті та районному центрі;

– розробити проект Закону України “Про внесення змін до деяких законів України в частині створення умов для розвитку вітчизняного кінематографу”;

– створити умови для розвитку вітчизняного кіновиробництва.

Розбудова партнерських відносин держави та релігійних організацій має на меті сприяння суспільно важливій діяльності релігійних інституцій, запобігання розпалюванню міжконфесійної ворожнечі в українському суспільстві. Для досягнення цієї мети Уряд зобов’язується:

– упровадити ефективний правовий механізм регламентації суспільно-релігійних та державно-церковних відносин;

– розробити проект нової редакції Закону України “Про свободу совісті та релігійні організації”;

– урегулювати порядок повернення релігійним громадам церковного майна.

Інтеграція української культури у світові культурні процеси полегшить доступ українців до надбань світової культури та дасть можливість гідно представляти національну культуру на міжнародному рівні. Для досягнення цієї мети Уряд зобов’язується:

– створити систему державної підтримки для видавництв, які реалізують проекти з перекладу творів, що належать до світової літературної та наукової класики, на українську мову;

– забезпечити участь у програмах двостороннього культурного співробітництва з іноземними державами, культурних програмах, що виконуються міжнародними організаціями;

– сприяти участі українських митців у провідних світових мистецьких форумах та організації міжнародних культурних заходів в Україні;

– забезпечити діяльність українських культурно-інформаційних центрів у складі закордонних дипломатичних представництв;

– розвивати співпрацю з українськими громадами і організаціями (товариствами українців) за кордоном.

Уряд підтримуватиме формування державної політики у сфері культури за такими напрямами:

– розроблення та затвердження Концепції державної політики у сфері культури на 2008—2012 роки, розроблення відповідних регіональних програм;

– розроблення і впровадження державних соціальних стандартів з надання населенню послуг у сфері культури, що гарантуються державою, а також їх фінансового забезпечення в розрахунку на одного жителя;

– створення умов, зокрема шляхом бюджетного фінансування, для здійснення функцій закладами, установами та організаціями культури щодо розроблення, підтримки і реалізації цільових культурно-мистецьких програм та проектів, а саме:

формування та здійснення видатків державного і місцевих бюджетів у сфері культури переважно на основі програмно-цільового методу;

застосування процедури проведення відкритого конкурсу на визначення виконавців державних культурно-мистецьких програм і проектів;

збільшення питомої частки бюджету розвитку в загальних видатках бюджетів на культуру та мистецтво;

упровадження механізму бюджетних дотацій для реалізації культурно-мистецьких проектів закладами, установами та організаціями культури, що залучили кошти у рамках благодійної допомоги, кошти спонсорів та меценатів для реалізації таких проектів (механізм доповнювальних грантів);

надання державної підтримки у залученні коштів благодійної допомоги, коштів спонсорів та меценатів для реалізації проектів у сфері культури та мистецтва, в тому числі шляхом податкового, митного та інших видів регулювання, з допомогою створення системи державного визнання і відзначення благодійників, меценатів та спонсорів.

З метою ефективного використання унікального культурного потенціалу України, піднесення її іміджу в світі Уряд сприятиме розвитку туристично-курортної сфери, створенню конкурентоспроможного вітчизняного туристичного продукту.


^ ВІДНОВЛЕННЯ ТА ЗБЕРЕЖЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПАМ’ЯТІ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ

З метою забезпечення консолідації та розвитку українського суспільства, підвищення рівня його історичної свідомості та культури, утвердження власної ідентичності, відновлення та збереження національної пам’яті Уряд зобов’язується:

– здійснити комплекс заходів, спрямованих на визнання міжнародною спільнотою Голодомору 1932—1933 років геноцидом Українського народу;

– забезпечити діяльність Інституту національної пам’яті;

– розробити проект Загальнодержавної національно-культурної програми дослідження Голодомору 1932—1933 років в Україні та увічнення пам’яті його жертв на період до 2012 року та забезпечити її виконання;

– вжити заходів до спорудження у м. Києві Меморіалу пам’яті жертв голодоморів в Україні;

– забезпечити реалізацію плану заходів на 2007—2008 роки у зв’язку із 75-ми роковинами Голодомору 1932—1933 років в Україні;

– забезпечити спорудження Меморіального комплексу пам'яті жертв Батуринської трагедії;

– розробити проект Закону України “Про учасників українського визвольного руху 20—50-х років ХХ століття”;

– здійснити заходи з вшанування пам’яті видатних діячів українського визвольного руху 20—50-х років ХХ століття.


^ 1.5. ЯКІСНА І ДОСТУПНА ОХОРОНА ЗДОРОВ’Я

Пріоритетом у діяльності державної влади на всіх рівнях мають стати забезпечення якісної і доступної медичної допомоги, безпечного і сприятливого для здоров’я середовища життєдіяльності людини (умов праці, проживання, навчання, відпочинку, харчування), епідемічного благополуччя, здоровий спосіб життя населення і покращення демографічної ситуації.

Уряд бере на себе зобов’язання щодо:

– належного фінансування галузі з визначенням механізму соціального захисту медичних працівників;

– проведення структурної реорганізації системи медичного забезпечення, зокрема із створенням умов для пріоритетного розвитку первинної медико-санітарної допомоги на засадах загальної (сімейної) лікарської практики;

– розроблення законопроекту стосовно запровадження загальнообов’язкового державного медичного страхування із забезпеченням належної якості гарантованих державою безоплатних медичних послуг;

– заохочення громадян до добровільного страхування здоров’я;

– зниження рівня дитячої та материнської смертності;

– розроблення та затвердження Державної програми “Здорова дитина на 2008—2012 роки”;

– удосконалення системи профілактичного медичного огляду на засадах цільової диспансеризації населення;

– розвиток сільської медицини шляхом запровадження програми “Сільський лікар”, яка передбачатиме створення/відновлення сільських амбулаторій і фельдшерсько-акушерських пунктів та їх оснащення медичною технікою;

– забезпечення у повному обсязі закладів охорони здоров’я в сільській місцевості відповідними автотранспортними засобами;

– створення нормативно-правової бази з питань діяльності інституту сімейного лікаря із забезпеченням протягом п’яти років кожної родини сімейним лікарем;

– запровадження дієвого механізму здійснення контролю за виробництвом, імпортом, реалізацією та рекламою фармацевтичної продукції, а також державного контролю за якістю лікарських засобів і виробів медичного призначення у процесі їх виробництва та ввезення на територію України, підвищення конкурентоспроможності вітчизняної фармацевтичної продукції;

– розроблення та затвердження Програми боротьби з розповсюдженням фальсифікованих лікарських засобів на 2009—2012 роки;

– запровадження ефективних економічних механізмів європейського зразка для зниження рівня споживання алкогольних напоїв і тютюнових виробів та обмеження поширення азартних ігор;

– здійснення поступового переходу до розподілу коштів за принципом оплати наданих послуг, а не за принципом утримання медичних закладів;

– підвищення ефективності використання ресурсів системи охорони здоров’я шляхом затвердження стандартів лікування та запровадження лікарських формулярів;

– ліквідації перешкод у розвитку конкуренції між постачальниками послуг з охорони здоров’я незалежно від форми власності, а також запровадження принципу контрактних відносин між замовником послуг (державою) та їх постачальниками (закладами охорони здоров’я різних форм власності);

– проведення раціональної фармацевтичної політики та запровадження державного регулювання цін на фармацевтичну продукцію;

– розроблення Концепції управління якістю медичної допомоги, що надається населенню на 2008—2012 роки;

– утворення:

в місцевих органах виконавчої влади відділів (управлінь) охорони здоров’я та формування громадських рад з питань охорони здоров’я;

національних центрів (Національного онкологічного центру, Національного центру охорони здоров’я матері та дитини, Національного центру боротьби з ВІЛ-інфекцією/СНІДом та наркоманією, Національного центру боротьби з туберкульозом, Національного центру кардіології і кардіохірургії, зокрема дитячої), які відповідатимуть за розроблення та супроводження відповідних національних програм;

– відновлення роботи Українського центру здоров’я;

– формування мережі регіональних центрів боротьби з туберкульозом;

– відкриття Всеукраїнського центру охорони здоров’я матері та дитини (Дитячої лікарні майбутнього);

– розроблення єдиної програми підготовки фахівців з питань профілактики наркоманії та ВІЛ/СНІДу, затвердження національних показників моніторингу та оцінки профілактики наркоманії і ВІЛ/СНІДу;

– розроблення проекту Загальнодержавної програми боротьби з ВІЛ-інфекцією/СНІДом на 2009—2013 роки;

– залучення інвестицій у сферу охорони здоров’я та сприяння створенню умов для розширення приватної медичної практики;

– удосконалення організації роботи Державної санітарно-епідеміологічної служби шляхом гармонізації вітчизняного санітарного законодавства із санітарним законодавством Європейського Союзу у відповідності з вимогами СОТ;

– забезпечення проведення ефективної кадрової політики і визначення обґрунтованої потреби держави в підготовці спеціалістів відповідно до європейських стандартів;

– формування мережі університетських клінік, що сприятиме підвищенню рівня практичної підготовки лікарів (провізорів), покращенню якості надання медичної допомоги населенню;

– проведення аналізу стану виконання Міжгалузевої комплексної програми “Здоров’я нації на 2002—2011 роки” для її вдосконалення, моніторингу та оцінки результатів на основі чітких індикаторів;

– запровадження державного замовлення на проведення наукових досліджень у сфері охорони здоров’я для визначення основних чинників впливу на здоров’я населення.

З метою забезпечення реформування системи охорони здоров’я Уряд бере на себе зобов’язання:

– привести законодавство України з питань охорони здоров‘я у відповідність із законодавством ЄС;

– розробити проекти законів щодо внесення змін до Основ законодавства України про охорону здоров’я, Бюджетного кодексу України;

– розробити проекти Законів України:

“Про організацію медичної допомоги та заклади охорони здоров’я”;

“Про Колегію лікарів України”;

“Про загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування”;

“Про ратифікацію Конвенції 102 Міжнародної Організації Праці про мінімальні норми соціального забезпечення”;

“Про ратифікацію Конвенції 130 Міжнародної Організації Праці про медичну допомогу та допомогу у випадку хвороби”;

“Про ратифікацію Європейського кодексу соціального забезпечення”;

“Про медичні вироби ”;

– сприяти визначенню на законодавчому рівні механізму захисту прав пацієнтів, у тому числі права на інформацію про методи їх лікування;

– забезпечити подальший розвиток державної служби медицини катастроф та підвищити рівень її готовності до ліквідації медико-санітарних наслідків надзвичайних ситуацій;

– сприяти збереженню та відновленню здоров’я громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.


^ 1.6. ФІЗИЧНА КУЛЬТУРА І СПОРТ

У сфері фізичної культури і спорту Уряд бере на себе зобов’язання:

– виконати Державну програму розвитку фізичної культури і спорту на 2007—2011 роки;

– забезпечити доступність занять масовим спортом для всіх верств населення шляхом розвитку інфраструктури і організації фізкультурно-оздоровчої та спортивно-масової роботи за місцем навчання, роботи, проживання та відпочинку громадян;

– удосконалити систему дитячо-юнацького та резервного спорту, забезпечити належний рівень її матеріально-технічного забезпечення;

– підвищити ефективність добору та централізованої підготовки спортсменів національних збірних команд відповідно до міжнародних стандартів, сформувати мережу національних, регіональних та інших центрів олімпійської підготовки, сприяти розвиткові олімпійського руху;

– створювати належні умови для фізкультурно-спортивної реабілітації інвалідів, розвитку паралімпійського та дефлімпійського руху;

– забезпечити розвиток мережі спортивних шкіл і клубів;

– надавати всебічну допомогу всеукраїнським громадським організаціям фізкультурно-спортивного спрямування;

– розробити та неухильно дотримуватися нормативів забезпеченості населення спортивними спорудами;

– розробити типові проекти спортивних комплексів, фітнес-центрів, плавальних басейнів, льодових та інших спортивних майданчиків; організувати виробництво модульних спортивних споруд для занять масовим спортом;

– запровадити механізм надання на конкурсних засадах за рахунок коштів державного бюджету грантів для проведення науково-дослідних робіт з актуальних питань розвитку фізичної культури і спорту;

– збільшити обсяг видатків з бюджетів усіх рівнів та позабюджетного фінансування у сфері фізичної культури і спорту;

– розробити проект нової редакції Закону України “Про фізичну культуру і спорт”;

– забезпечити підготовку та проведення в Україні на належному рівні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу шляхом створення необхідних правових, соціальних, економічних та організаційних умов, зокрема за рахунок залучення інвестицій у будівництво об'єктів спортивної, транспортної та соціальної інфраструктури, підготовки фахівців з питань організації та проведення міжнародних спортивних заходів, формування у суспільстві духу національної єдності та позитивного ставлення до чемпіонату як до події загальнонаціонального значення.


^ 1.7. ЧИСТЕ ТА БЕЗПЕЧНЕ ДОВКІЛЛЯ

На сьогодні необхідно вдосконалити національну екологічну політику з метою забезпечення сталого розвитку, гармонізації економіки та довкілля. Ефективна реалізація зазначеної політики забезпечить конституційні права громадян на безпечне навколишнє середовище, для цього Уряд зобов’язується:

– удосконалити контроль за дотриманням екологічних нормативів та посилити відповідальність за їх порушення;

– гармонізувати вітчизняні технічні та екологічні стандарти з міжнародними, зокрема європейськими стандартами і нормами, запровадити екологічне маркування вітчизняних товарів;

– розробити проект Загальнодержавної програми поводження з небезпечними відходами;

– сформувати національну та регіональну систему екологічного страхування і систему екологічного менеджменту та аудиту з метою акумулювання коштів для екологічної санації території;

– підвищити рівень захисту населення від наслідків природних і техногенних аварій та катастроф шляхом удосконалення функціонування єдиної державної системи запобігання виникненню надзвичайних ситуацій і реагування на них, для чого:

запровадити державну експертизу стану техногенної безпеки об’єктів соціального та виробничого призначення;

створити автоматизовану систему контролю за станом техногенної безпеки потенційно небезпечних об’єктів та об’єктів підвищеної небезпеки;

– забезпечити підготовку пропозицій щодо розроблення Загальнодержавної програми “Питна вода”, звернувши особливу увагу на зокрема, поетапнє приведення стандартів якості питної води у відповідність з вимогами Європейського Союзу;

– залучити громадськість до проведення перевірки ефективності здійснення заходів щодо розвитку системи екологічної безпеки;

– модернізувати систему радіаційної безпеки в зоні відчуження та завершити будівництво об’єкта “Укриття” на Чорнобильській АЕС;

– активізувати реалізацію політики у сфері збереження і захисту природної спадщини, започаткувати процес відновлення природних ландшафтів;

– забезпечити розроблення та впровадження новітніх наукових, екологічно безпечних (ресурсо- та енергозберігаючих, маловідходних і безвідходних технологій виробництва;

– зупинити нищення парків та скверів у містах;

– сформувати єдину систему контролю за дотриманням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, виключивши дублювання функцій контролю різними органами виконавчої влади;

– удосконалити систему інтегрованого екологічного управління шляхом урахування екологічної складової у програмах розвитку різних секторів економіки;

– створити нормативно-правову базу для ефективного застосування механізму Кіотського протоколу до Рамкової конвенції ООН про зміну клімату.

Уряд дбатиме про забезпечення на належному рівні промислової безпеки, державного нагляду та експертної діяльності у сфері промислової безпеки, для чого:

– створити державну диспетчерську службу екстреної допомоги населенню за єдиним телефонним номером „112” європейського зразка;

– проводитиме ефективний державний нагляд за станом промислової безпеки, охорони праці та безпечного поводження з вибуховими матеріалами, державний гірничий нагляд;

– посилить заходи із запобігання нещасним випадкам, професійним захворювання і аваріям на виробництві, зниження рівня ризику їх виникнення, зокрема шляхом розроблення та виконання загальнодержавної, галузевих і регіональних програм поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища;

– зап