Реферат: Довідник для студента з вивчення біоорганічної та біологічної хімії

ДОВІДНИК ДЛЯ СТУДЕНТА
з вивчення біоорганічної та біологічної хімії

Довідник для студента складений на основі діючого навчального плану та програми з біоорганічної та біологічної хімії для студентів вищих медичних навчальних закладів ІІІ-ІУ рівнів акредитації (МОЗ України, К., 2005).


Біоорганічна та біологічна хімія – це нормативна дисципліна.

1. Вступ.

Кількість навчальних годин – 270 (9 кредитів ECTS) з них:

лекції - 50 год.

практичні заняття - 150 год.

самостійна робота студентів - 70 год.

зміст дисципліни структуровано на 5 модулів та 18 змістовних модулів.

^ 2. Структура дисципліни „біоорганічна та біологічна хімія” та нарахування балів за поточну навчальну діяльність:





Модуль 1

Біологічно важ-ливікласи біоорга-нічних сполук. Біо-полімери та їх структурні компо-ненти

60год/2,0

Модуль 2

Загальні за-кономірно-сті метабо-лізму


44год/1,4

Модуль 3

Метаболізм вуглеводів, лі-підів, аміноки-слот та його регуляція

61 год/2,0

Модуль 4

Молекулярна біологія. Біо-хімія міжклі-тинних кому-нікацій

42 год/1,4

Модуль 5

Біохімія тканин та фізіологічних функцій


63 год/2,1

Кількість змістовних модулів

4

(№№ 1-4)

4

(№№ 5-8)

3

(№№ 9-11)

4

(№№ 12-15)

3

(№№16-18)

Кількість практичних занять

14

11

15

10

16

Традиційні

оцінки

Оцінки в балах

„5”

8

10

8

11

7

„4”

7

8

7

9

6

„3”

5

6

5

7

4

„2”

0

0

0

0

0

Індивідуальні

завдання

8

12

-

10

8

Мінімальна кількість балів*

70

76

75

70

72


*Мінімальна кількість балів, яку повинен набрати студент за поточну навчальну діяльність при вивченні даного модуля, щоб бути допущеним до складання підсумкового модульного контролю.


Кінцеві цілі вивчення біоорганічної та біологічної хімії згідно з освітньо-професійною програмою (ОПП):

ПН.006 - Аналізувати відповідність структури біоорганічних сполук фізіологічним функціям, які вони виконують в організмі людини.

ПН.009 - Аналізувати реакційну здатність вуглеводів, ліпідів, амінокислот, що забезпечує їх функціональні властивості та метаболічні перетворення в організмі.

ПН.013 - Аналізувати функціонування ферментативних процесів, що відбуваються в мембранах і органелах для інтеграції обміну речовин в індивідуальних клітинах.

ПН.026 - Інтерпретувати біохімічні механізми виникнення патологічних процесів в організмі людини та принципи їх корекції.

ПН.028 - Інтерпретувати значення біохімічних процесів обміну речовин та його регуляції в забезпеченні функціонування органів, систем та цілісного організму людини.

ПН.031 - Інтерпретувати особливості будови та перетворень в організмі біоорганічних сполук як основи їх фармакологічної дії як лікарських засобів.

ПН.032 - Інтерпретувати особливості фізіологічного стану організму та розвитку патологічних процесів на основі лабораторних досліджень.

ПН.034 - Класифікувати результати біохімічних досліджень та зміни біохімічних і ферментативних показників, що застосовуються для діагностики найпоширеніших хвороб людини.

ПН.038 - Пояснювати біохімічні та молекулярні основи фізіологічних функцій клітин, органів і систем організму людини.

ПН.040 - Пояснювати основні механізми біохімічної дії та принципи спрямованого застосування різних класів фармакологічних засобів.


^ Опис модулів дисципліни

Модуль 1: Біологічно важливі класи біооргінічних сполук. Біополі мери та їх структурні компоненти

Тематичний план лекцій

№ з/п

Тема лекції

Кількість годин

1.

Біоорганічна хімія як наука. Класифікація, будова, та реакційна здатність біоорганічних сполук.

2

2.

Карбонільні сполуки. Будова та хімічні властивості карбонових кислот. Ліпіди.

2

3.

a-Амінокислоти, пептиди, білки.

2

4.

Класифікація, будова та хімічні властивості вуглеводів.

2

5.

Гетероциклічні сполуки. Будова, властивості та біологічна роль нуклеїнових кислот.

2



РАЗОМ
10


Тематичний план практичних занять

№

Тема

Кількість годин

1.

Класифікація, номенклатура, ізомерія біоорганічних сполук. Природа хімічних зв’язків.

2

2.

Типи хімічних реакцій. Дослідження реакційної здатності алканів, алкенів, аренів, спиртів, фенолів, амінів.

2

3.

Дослідження хімічних властивостей альдегідів та кетонів.

2

4.

Дослідження хімічних властивостей карбонових кислот.

2

5.

Вивчення властивостей природних ВЖК. Ліпіди. Фосфоліпіди.

2

6.

Дослідження реакційної здатності гетерофункціональних сполук (аміноспиртів, гідроксикислот, кетокислот та фенолокислот).

2

7.

Практичні навички та вирішення ситуаційних задач з теми «Теоретичні основи будови та реакційної здатності біоорганічних сполук».

2

8.

Вивчення амінокислотного складу білків та пептидів.

2

9.

Дослідження структурної організації білків.

2

10.

Дослідження хімічних властивостей моносахаридів.

2

11.

Дослідження структури і функцій ди- та полісахаридів.

2

12.

Дослідження хімічних властивостей біологічно важливих гетероциклічних сполук.

2

13.

Вивчення хімічних властивостей нуклеозидів та нуклеотидів.

2

14.

Дослідження будови та властивостей нуклеїнових кислот.

2

15.

Підсумковий контроль модуля 1: Біологічно важливі класи органічних сполук. Біополімери та їх структурні компоненти

2




Разом

30

Види самостійної (індивідуальної) роботи студента

№

Тема

Кількість годин

Вид контролю

1.

Підготовка до практичних занять для оволодіння уміннями:

-зображувати формули структурних та просторових ізомерів біоорганічних сполук, схеми будови біополімерів та їх структурних компонентів; -аналізувати реакційну здатність вуглеводів, ліпідів, амінокислот, що забезпечує їх функціональні властивості та метаболічні перетворення.

13

Поточний контроль на практичних заняттях

2.

Уміти інтерпретувати результати лабораторних досліджень біологічних рідин на вміст глюкози, кетонових тіл, пентоз, амінокислот, пептидів та білків.

1

Поточний контроль на практичних заняттях

3.

Аналізувати відповідність вітамінів біохімічним функціям, які вони виконують в організмі.

1




4.

Індивідуальна СРС за вибором (індивідуальне завдання) – створення схем: класифікація органічних сполук, структурна організація білків, структура вуглеводів, нуклеїнових кислот.

2




5.

Підготовка до підсумкового контролю засвоєння модуля.

3

Підсумковий модульний контроль




Разом:

20



Модуль 2: Загальні закономірності метаболізму

^ Тематичний план лекцій

№ з/п

Тема лекції

Кількість годин

1

Біохімія як наука: біомолекули; метаболічні шляхи. Будова ферментів. Кофактори та коферменти. Властивості, механізм дії та класифікація ферментів.

2

2

Регуляторні ферменти. Механізми гормональної регуляції метаболічних процесів.

2

3

Біоенергетика: загальні шляхи катаболізму вуглеводів, ліпідів, амінокислот. Цикл трикарбонових кислот.

2

4

Біоенергетика: біологічне окислення та окисне фосфорилювання. Ланцюг електронного транспорту в мітохондріях.

2



Разом
8

Тематичний план практичних занять

№

Тема

Кількість годин

1.

Контроль початкового рівня знань. Предмет і задачі біохімії. Колориметричний метод дослідження в біохімії.

2

2.

Фізико-хімічні властивості ферментів. Вплив різних факторів на активність ферментів.

2

3.

Будова ферментів. Коферментна функція вітамінів. Якісні реакції на вітаміни.

2

4.

Вплив температури на активність ферментів. Кінетика ферментативного каталізу

2

5.

Визначення активності каталази крові

2

6.

Визначення активності амінотрансфераз

2

7.

Визначення активності альфа-амілази

2

8.

Регуляція ферментативних процесів

2

9.

Регуляція активності ферментів шляхом хімічної модифікації

2

10.

Обмін речовин і енергії. Визначення пірувату в сечі

2

11.

Біологічне окиснення, окисне фосфорилування.

2

12.

Підсумковий контроль модуля 2: Загальні закономірності метаболізму

4




Разом

26


^ Види самостійної (індивідуальної) роботи студента

№

Тема

Кількість годин

Вид контролю

1.
^ Підготовка до практичних занять:






1.1

Набути практичні навики з регуляції метаболізму:










Підготовка матеріалу (біологічні рідини, клітини, субклітинні органели) до проведення біохімічних досліджень.

0,5

Поточний контроль на практичних заняттях




Побудови графіків залежності швидкості ферментативної реакції від концентрації субстрату, змін рН середовища та температури.

0,5




Пояснювати механізм перетворення ацетилхоліну за дії ацетилхолінестерази.

0,5




Написання структурних формул коферментних вітамінів та пояснювати механізм дії їх активних форм.

1




Складати схеми механізмів дії гормонів на активність ферментів.

1

1.2

^ Набути практичні навики з молекулярних основ біоенергетики:




Поточний контроль на практичних заняттях




Відтворення послідовних етапів спільних шляхів катаболізму білків, вуглеводів та ліпідів.

0,5




Написання послідовності реакцій перетворення інтермедіатів у циклі трикарбонових кислот.

0,5




Писати схему та пояснювати будову і механізм дії ланцюга транспорту електронів.

0,5




Пояснювати на основі положень хеміоосмотичної теорії механізм спряження, окислення та фосфорилювання, синтезу АТФ в дихальному ланцюгу.

1

2.

Індивідуальна СРС за вибором (індивідуальне завдання) – підготовка огляду наукової літератури з теми:

2




2.1.

О.В.Палладін – основоположник школи українських біохіміків.




Підсумковий модульний контроль

2.2.

Критерії оцінки методів лабораторних досліджень: достовір-ність, точність, специфічність, чутливість та помилка методу.




2.3.

Методи виділення і фракціонування ферментів.




2.4

Мультиферментні комплекси: особливості будови та каталізу.




2.5.

Механізм дії ферментів на прикладів хімотрипсину.




2.6.

Ензимодіагностика.




2.7.

Ензимотерапія.




2.8.

Ізоферменти в ензимодіагностиці.




2.9.

Ланцюг мікросомального окиснення та його біологічна роль




2.10

Роз’єднувачі окисного фосфорилювання і регуляція термогенезу.




2.11

Порушення синтезу АТФ за умов дії на організм людини патогенних факторів хімічного, біологічного та фізичного походження.




3.

Підготовка до підсумкового контролю засвоєння модуля - 2

2

Підсумковий модульний контроль




Разом

10





Модуль3:Метаболізм вуглеводів, ліпідів, амінокислот та його регуляція


^ Тематичний план лекцій

№ з/п

Тема лекції

Кількість годин

1

Метаболізм вуглеводів –1. Гліколіз, аеробне окислення глюкози; пентозо-фосфатний шлях окиснення глюкозо-6-фосфату.

2

2

Метаболізм вуглеводів –2. Обмін глікогену; глюконеогенез. Регуляція та патології вуглеводного обміну. Цукровий діабет.

2

3

Метаболізм ліпідів -1. Катаболізм триацилгліцеролів: окислення жирних кислот та гліцерину; кетогенез.

2

4

Метаболізм ліпідів-2. Ліпогенез. Обмін холестерину. Регуляція та патологія ліпідного обміну: ожиріння, атеросклероз.

2

5

Метаболізм амінокислот-1. Загальні шляхи перетворення амінокислот. Обмін аміаку: біосинтез сечовини та його порушення.

2

6

Метаболізм амінокислот-2: специфічні шляхи перетворення амінокислот; спадкові ензимопатії.

2



РАЗОМ
12


^ Тематичний план практичних занять

№

Тема

Кількість годин

1.

Обмін глікогену та його регуляція. Кількісне визначення глюкози в крові

2

2.

Анаеробний розпад вуглеводів (гліколіз і глікогеноліз) та його регуляція. Виявлення молочної кислоти в м’язах

2

3.

Аеробний розпад вуглеводів

2

4.

Глюконеогенез та його регуляція. Визначення активності глюкозо-6-фосфатази в плазмі крові

2

5.

Пентозофосфатний шлях окиснення глюкозо-6-фосфату. Визначення глюкози в сечі

2

5.

Кількісне визначення глюкози в крові при цукровому навантаженні

2

7.

Кінетика дії ліпаз та роль жовчних кислот

2

8.

Кількісне визначення загальних ліпідів у сироватці крові

2

9.

Виявлення ацетонових тіл в сечі

2

10.

Кількісне визначення фосфоліпідів у сироватці крові

2

11.

Кількісне визначення загального холестерину в сироватці крові

2

12.

Загальні шляхи перетворення амінокислот. Кількісне визначення аміаку в сечі

2

13.

Шляхи знешкодження аміаку. Кількісне визначення сечовини

2

14.

Обмін ароматичних амінокислот. Генетичні аномалії обміну. Виявлення кетокислот у сечі

2

15.

Обмін сірковмісних амінокислот. Проба на гіпераміно­ацидурію

2

16.

Підсумковий контроль модуля 3: Метаболізм вуглеводів, ліпідів, амінокислот та його регуляція

4




Разом

34


^ Види самостійної (індивідуальної) роботи студента

№

Тема

Кількість годин

Вид контролю

1.
^ Підготовка до практичних занять:



Поточний контроль на практичних заняттях

1.1

Набути практичні навики з біохімії метаболізму вуглеводів:







Написання ферментативних реакцій перетворення інтермедіатів в гліколізі, пентозофосфатному шляху, метаболізмі глікогену.

2




Побудова схем метаболічних шляхів обміну вуглеводів.

1




Пояснювати молекулярні механізми регуляції метаболізму вуглеводів.

1




Оцінювати за біохімічними показниками стан вуглеводного обміну при патологіях.

1

1.2

^ Набути практичні навики з біохімії метаболізму ліпідів:







Будувати схеми та писати біохімічні реакції перетворень ліпідів в метаболічних шляхах.

1




Пояснювати молекулярні механізми регуляції обміну ліпідів та окремих метаболічних шляхів.

1




Оцінювати за біохімічними показниками порушення ліпідного обміну при патологічних станах.

1

1.3.

^ Набути практичні навики з біохімії метаболізму амінокислот:







Будувати схеми та писати біохімічні (ферментні) реакції перетворень амінокислот в метаболічних процесах.

1




Аналізувати і трактувати молекулярні механізми регуляції обміну амінокислот та окремих метаболічних шляхів.

1

Поточний контроль на практичних заняттях




Оцінювати за біохімічними показниками порушення обміну амінокислот при вроджених та набутих вадах метаболізму.

1

2.

^ Набути практичні навики зпитань взаємов'язку обміну вуглевдів, ліпідів та амінокислот шляхом розв'язку біохімічних перетворень.

1

Підсумковий модульний контроль

3.

^ Підготовка до підсумкового контролю засвоєння модуля 3.

3

Підсумковий модульний контроль




Разом

15





Модуль 4: Молекулярна біологія. Біохімія міжклітинних комунікацій

^ Тематичний план лекцій

№ з/п

Тема лекції

Кількість годин



Разом
8

1

Катаболізм і біосинтез пуринових та піримідинових нуклеотидів. Патологія їх обміну.

2

2

Біосинтез нуклеїнових кислот: реплікація ДНК; транскрипція РНК.

2

3

Біосинтез білка на рибосомах.

2

4

Регуляція експресії генів. Молекулярні механізми мутацій.

2



РАЗОМ
8


Тематичний план практичних занять


№

Тема

Кількість годин

1.

Будова і властивості нуклеїнових кислот. Реакції виявлення нуклеотидів.

2

2.

Метаболізм нуклеотидів. Кількісне визначення сечової кислоти в сечі

2

3.

Біосинтез нуклеїнових кислот. Виявлення ДНК зв вмістом дезоксирибози.

2

4.

Біосинтез білка та його регуляція.

2

5.

Регуляція експресії генів. Молекулярні механізми спадкових розладів

2

6.

Гормони центральної нервової системи. Реакції виявлення гормонів.

2

7.

Механізми дії біогенних амінів. Кількісне визначення адреналіну.

2

8.

Гормони підшлункової залози. Реакції виявлення інсуліну

2

9.

Обмін та механізм дії стероїдних гормонів. Виявлення 17-кетостероїдів у сечі

2

10.

Фізіологічно активні ейкозаноїди: синтез і механізм дії.

2




Разом

20

11.

Підсумковий контроль модуля 4: Молекулярна біологія. Біохімія міжклітинних комунікацій

4




Разом

24


^ Види самостійної (індивідуальної) роботи студента


№

Тема

Кількість годин

Вид контролю

1.
^ Підготовка до практичних занять






1.1

Набути практичні навики з молекулярної біології та генетики:




Поточний контроль на практичних заняттях





Малювати схеми послідовних етапів процесів реплікації, транскрипції та трансляції.

1




Пояснювати молекулярні механізми регуляції в реалізації генетичної інформації.

1




Оцінювати вроджені вади метаболізму (молекулярні хвороби) як наслідок генетичних пошкоджень та точкових мутацій.

1

1.2.

^ Набути практичні навики з біохімії та молекулярної біології гормональної регуляції:







Писати структурні формули гормонів – похідних амінокислот та стероїдних гормонів.

1




Пояснювати молекулярно-клітинні механізми дії пептидних, стероїдних, тиреоїдних, амінних гормонів.

1




Оцінювати порушення метаболізму при недостатньому та надлишковому утворенні гормонів.

1




Оцінювати зміни гомеостазу кальцію при гормональному дисбалансі.

1

2.

Індивідуальна СРС за вибором (індивідуальне завдання) – огляд наукової літератури з тем:

1

Підсумковий модульний контроль


2.1.

Молекулярна маса, розміри та нуклеотидний склад молекул ДНК вірусів, прокаріотів та еукаріотів




2.2.

Генетичні рекомбінації, транспозони




2.3.

Рекомбінації геному прокаріотів (трансформація, трансдукція, кон'югація).




2.4.

Процеси рекомбінації у еукаріотів на прикладі утворення генів H- та L-ланцюгів молекул імуноглобулінів.




2.5.

Ампліфікація генів.




2.6.

Ланцюгова полімеразна реакція; її використання в медицині




2.7.

Генна інженерія (технологія рекомбінантних ДНК)




2.8.

Клонування генів з метою отримання біотехнологічних лікарських засобів.




2.9.

Мелатонін: обмін і функції.




2.10

Механізм дії та біологічні функції простагландинів




2.11

Механізм дії та біологічні функції лейкотриєнів




3.

Підготовка до підсумкового контролю засвоєння модуля 4.

2

Підсумковий модульний контроль




Разом

10






Модуль 5: Біохімія тканин та фізіологічних функцій

^ Тематичний план лекцій

№ з/п

Тема лекції

Кількість годин

1

Біохімія крові. Особливості біохімії еритроцитів. Дихальна функція крові. Згортальна, фібринолітична та імунні системи крові. Патобіохімія крові.

2

2

Активні форми кисню. Пероксидне окиснення ліпідів та біополімерів. Антиоксидантні системи.

2

3

Біохімічні функції печінки та нирок.. Біохімія сечі та сечоутворення

2

4

Метаболізм порфіринів. Знешкодження токсичних речовин. Біохімія жовтяниць.

2

5

Біохімія м’язової та сполучної тканини. Біохімія нервової тканини: особливості метаболізму головного мозку; нейромедіатори. Патобіохімія психічних порушень.

2

6

Біохімія харчування людини. Вітаміни та мікроелементи як компоненти харчування людини.

2



РАЗОМ
12

Тематичний план практичних занять

№

Тема

Кількість годин

1.

Білки плазми крові. Кількісне визначення білка в сироватці крові.

2

2.

Дихальна функція крові. Кількісне визначення гемоглобіну

2

3.

Ферменти плазми крові. Визначення активності лужної фосфатази в сироватці крові

2

4.

Ліпіди плазми крові. Кількісне визначення бета-ліпопротеїнів у сироватці крові.

2

5.

Антиоксидантна система плазми крові. Кількісне визначення малонового альдегіду.

2

6.

Біохімія печінки. Проба Вельтмана

2

7.

Метаболізм порфіринів. Кількісне визначення білірубіну

2

8.

Трансформація токсичних речовин у печінці. Виявлення ефірів сульфатної кислоти у сечі.

2

9.

Біохімія м’язової тканини. Кількісне визначення креатиніну в сечі.

2

10.

Біохімія сполучної тканини. Кількісне визначення сіалових кислот у плазмі крові.

2

11.

Біохімія нервової тканини. Клінічний аналіз ліквору.

2

12.

Біохімія нирок. Клінічний аналіз сечі.

2

13.

Біохімія травлення. Клінічний аналіз шлункового соку.

2

14.

Біохімія харчування. Кількісне визначення вітаміну С у харчових продуктах.

Біохімія молока (для спеціальності „педіатрія”)

2

15.

Хвороби вітамінної недостатності. Якісні реакції на жиророзчинні вітаміни.

2

16.

Діагностичне значення основних біохімічних констант (контроль практичних навичок)

2

17.

Підсумковий контроль модуля 5: Біохімія тканин та фізіологічних функцій

4




Разом

36



^ Види самостійної (індивідуальної) роботи студента

№

Тема

Кількість годин

Вид контролю

1.

^ Підготовка до практичних занять:




Поточний контроль на практичних заняттях


1.1

Набути практичні навики з функціональної та клітинної біохімії органів і тканин:







Оцінювати стан системи крові, її біохімічних функцій.

1




Пояснювати роль білків та індикаторних ферментів плазми крові в нормі та при патології.

0,5




Оцінювати показники азотистого обміну та зміни вмісту азотовмісних небілкових компонентів крові.

0,5




Аналізувати і трактувати показники згортання крові та фібринолізу.

1




Оцінювати стан імунної системи організму.

1




Пояснювати біохімічні основи процесів детоксикації ксенобіотиків та ендогенних токсинів.

1




За біохімічними показниками оцінювати детоксикаційну функцію печінки.

1




Оцінювати показники вмісту нормальних та патологічних компонентів сечі.

1

1.2

Набути практичні навики з біохімії харчування:




Поточний контроль на практичних заняттях





Пояснювати біохімічні механізми травлення білків, вуглеводів, ліпідів за участю ферментів у шлунково-кишковому тракті.

1




Пояснювати роль коферментних вітамінів у функціонуванні ферментів.

1




Пояснювати роль жиророзчинних вітамінів у метаболічних процесах та реалізації клітинних функцій.

1




Оцінювати за біохімічними показниками вітамінну забезпеченість організму та прояви гіповітамінозів.

1

2.

Індивідуальна СРС за вибором (індивідуальне завдання) – огляд наукової літератури з тем:

1

Підсумковий модульний контроль


2.1.

Типи гіпоксій, механізми їх виникнення, методи лабораторної діагностики.




2.2.

Компоненти системи неспецифічної резистентності організму. Тестові білки „гострої фази” запальних процесів.




2.3.

Механізми активації та функціонування каскадної системи згортання крові




2.4.

Спадкові порушення процесу згортання крові




2.5.

Антизгортальна система крові.




2.6.

Фібринолітична система крові.




2.7.

Лікарські засоби, що впливають на компоненти фібринолізу.




2.8.

Медіатори та гормони імунної системи. Цитокіни.




2.9.

Імунодефіцитні стани. СНІД.




2.10

Генетичний поліморфізм та індуцибельність синтезу цитохрому р-450.




2.11

Клініко-біохімічні зміни при гломерулонефриті, амілоїдозі, пієлонефриті, гострій нирковій недостатності.







2.12

Біохімічні механізми виникнення мукополісахаридозів та колагенозів, їх клініко-біохімічна характеристика.




3.

Підготовка наукової доповіді на засіданні студентського гуртка з біохімії. Участь в заключному турі студентської олімпіади та інше.

1

Підсумковий модульний контроль


4.

Підготовка до підсумкового контролю засвоєння модуля –5.

2

Підсумковий модульний контроль





Разом

15





^ Оцінювання навчальної діяльності студента

Видами навчальної діяльності згідно з навчальним планом є: а) лекції, б) практичні заняття, в) самостійна робота студентів (СРС), індивідуальна самостійна робота студентів.

Теми лекційного курсу розкривають проблемні питання відповідних розділів біологічної та біоорганічної хімії.

Практичні заняття за методикою їх організацій є лабораторними, бо передбачають:

лабораторні дослідження по виявленню певних класів біоорганічних сполук за властивостями їх функціональних груп;

проведення якісних реакцій та оцінку показників при лабораторному досліджені розчинів;

дослідження фунцій органів і тканин, та організму в цілому в експериментах на тваринах, ізольованих органах, клітинах, а також на моделях або на підставі дослідів записаних у відеофільмах, кінофільмах, поданих у комп’ютерних програмах та інших навчальних технологіях;

дослідження клініко-біохімічних показників проміжних інтермедіатів та кінцевих продуктів обміну в основних рідинах організму в нормі та за розвитку патологічних процесів;

вирішення ситуаційних задач (оцінка клініко-біохімічних показників, що характеризують функції та параметри гомеостазу, а також встановлення механізмів регуляції метаболічних процесів, тощо), що мають експериментальне або клініко-біохімічне спрямування.

На практичних заняттях студенти записують протоколи проведених досліджень, де зазначають мету дослідження, хід роботи або назву методу, результати дослідження та висновки.

Засвоєння теми контролюється на практичних заняттях у відповідності з конкретними цілями з використанням таких засобів діагностики рівня підготовки студентів: комп’ютерні тести, розв’язування ситуаційних задач, проведення лабораторних досліджень і трактування та оцінка їх результатів, контроль практичних навичок.

Підсумковий контроль засвоєння модулів здійснюється по їх завершенню. Оцінка успішності студента з дисципліни є рейтинговою і виставляється за багатобальною шкалою як середня арифметична оцінка засвоєння відповідних модулів і має визначення за системою ECTS та за традиційною шкалою, прийнятою в Україні.

Для тих студентів, які хочуть покращити успішність з дисципліни за шкалою ECTS, підсумковий контроль засвоєння модуля здійснюється додатково за графіком у навчальному закладі під час зимових канікул або в останні 2 тижні навчального року.

^ Оцінювання поточної навчальної діяльності з курсу „Біологічна та біоорганічна хімія” відбувається за чотирибальною (традиційної) шкалою, з використанням прийнятих у БДМУ та затверджених методичною комісією критеріїв оцінювання. При цьому враховуються всі види робіт, передбачених методичною розробкою для вивчення теми. Виставлені оцінки за традіційною шкалою конвертуються у бали в залежності від кількості тем у модулі. Вага кожної теми в модулі має бути однаковою, але може бути різною у різних модулях:



Традиційні

оцінки

Оцінки в балах

Модуль 1

Біологічно важливі класи біоорганічних сполук. Біо-полімери та їх структурні компоненти

Модуль 2

Загальні закономір-ності метабо-лізму

Модуль 3

Метаболізм вуглеводів, ліпідів, амінокислот та його ре-гуляція

Модуль 4

Молекулярна біологія. Біохімія міжклітин-них кому-нікацій

Модуль 5

Біохімія тканин та фізіоло-гічних функцій

„5”

8

10

8

11

7

„4”

7

8

7

9

6

„3”

5

6

5

7

4

„2”

0

0

0

0

0

Індивідуальні

завдання

8

10

-

10

8

Максимальна кількість балів за поточну успішність

120

120

120

120

120

Максимальна кількість балів за підсумковий

контроль

80

80

80

80

80

Максимальна кількість балів

за модуль

200

200

200

200

200

^ Мінімальна кількість балів, з якою студент допускається до модульного контролю

70

76

75

70

72


^ 1.1. Оцінювання самостійної роботи студентів (СРС)

СРС, яка передбачена в темі модуля поряд з аудиторною роботою, оцінюється під час поточного контролю теми на відповідному занятті. Засвоєння тем, які виносяться лише на самостійну роботу, контролюється на підсумковому модульному контролі.

^ 1.2. Оцінювання індивідуальних завдань студента

Бали за індивідуальні завдання нараховуються студентові лише при успішному їх виконанні, залежно від об’єму та значимості, але не більше 10-12. Вони додаються до суми балів, набраних студентом за поточну навчальну діяльність.

^ 2.0. Підсумковий модульний контроль

Підсумковий модульний контроль здійснюється по завершенні вивчення всіх тем модуля на останньому контрольному занятті з модуля.

До підсумкового модульного контролю допускаються студенти, які відвідали всі передбачені навчальною програмою з дисципліни аудиторні навчальні заняття та при вивченні модуля набрали кількість балів не менше за мінімальну: (Б(3)∙n+ІЗ) – бал за мінімальну позитивну оцінку „3” помножений на кількість занять додати кількість балів за індивідуальні завдання. Студенту, який з поважної причини мав пропуски навчальних занять, вносяться корективи до індивідуального навчального плану і дозволяється відпрацювати академічну заборгованість до певного визначеного терміну. Для студентів, які пропустили навчальні заняття без поважної причини, рішення про їх відпрацювання приймається індивідуально деканом факультету.

Форми проведення підсумкового контролю є стандартизованими і включають контроль теоретичної і практичної підготовки.

Максимальна кількість балів, яку може набрати студент при складанні підсумкового модульного контролю становить 80.

Підсумковий модульний контроль вважається зарахованим, якщо студент набрав не менше 50 балів.

^ 3.0. Оцінювання дисципліни

Оцінка з дисципліни виставляється лише студентам, яким зараховано всі модулі з дисципліни.

Кількість балів, яку студент набрав з дисципліни визначяється як середня арифметична кількості балів з усіх модулів дисципліни.

Об’єктивність оцінювання навчальної діяльності студентів перевіряється статистичними методами (коефіцієнт кореляції між поточною успішністю та результатами підсумкового модульного контролю.

За рішенням Вченої ради ВНЗ до кількості балів, яку студент набрав з дисципліни, можуть додаватися заохочувальні бали за публікацію наукових робіт, отримання призових місць на олімпіадах за профілем дисципліни тощо.


^ Конвертація кількості балів з дисципліни в оцінки за шкалою ЕСТS та за чотирибальною (традиційною) шкалою

^ За шкалою ЕСТS

За національною шкалою

За шкалою БДМУ

(у балах)

А (відмінно)

відмінно

180-200

В (дуже добре)

добре

165-179

С (добре)

150-164

D (задовільно)

задовільно

135-149

E (слабко)

120-134

FX

незадовільно

з можливістю повторного перескладання

70-119

F

незадовільно

з обов’язковим повторним курсом

1-69


Оцінка FX виставляється студентам, які були допущені до підсумкового контролю, але не склали його.

Оцінка F виставляється студентам, які не допущені до модульного підсумкового контролю (не відвідали повністю аудиторних навчальних занять, передбачених навчальною програмою для даного модуля, або (і) при поточній навчальній діяльності отримали кількість балів, меншу за мінімальну).

Оцінка з дисципліни FX, Р („2”) виставляється студентам, яким не зараховано хоча б один модуль з дисципліни після завершення її вивчення.


^ Перелік теоретичних питань та практичних завдань до підсумкового модульного контролю


Модуль 1. Біологічно важливі класи біоорганічних сполук. Біополімери та їх структурні компоненти.


Види класифікацій та номенклатури біоорганічних сполук. Приклади.

Внесок О.М.Бутлерова в розробку основних положень ізомерії.

Схематичне зображення розподілу електронів на атомних орбіталях (АО) атома вуглецю в нормальному та збудженому стані.

Валентні стани атома вуглецю, що відповідає sp3, sp2 та sp-гібридизаціям.

Розподіл електронної густини в органічних молекулах.

Взаємний вплив атомів. Електронегативність.

Загальна характеристика хімічних реакцій біоорганічних сполук.

Класифікація реакцій за спрямованістю та результатом.

Класифікація реакцій за механізмом.

Характеристика н