Реферат: Програма навчальної дисципліни основи культурології галузь знань 0201 культура напряму підготовки 020101- культурологія для спеціальності «культурологія» філософського факультету, культурологічного відділення

Форма № Н - 3.03

Затверджено наказом МОН України

від “___” ___________ 20 __ р. №___


Львівський національний університет імені Івана Франка

Кафедра теорії та історії культури


“ЗАТВЕРДЖУЮ”

Проректор з навчальної роботи

___________________________

“______”_______________20___ р.


РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ


Основи культурології

галузь знань 0201 - культура

напряму підготовки 6.020101- культурологія

для спеціальності «культурологія»

філософського факультету, культурологічного відділення


Кредитно-модульна система

організації навчального процесу


Ó__________, 20__


^ Основи культурології

Робоча програма навчальної дисципліни для студентів філософського факультету

за напрямом підготовки 6.020101 - культурологія, спеціальністю «культурологія» . - _______: ________, 20___.- __ с.

Розробник:

Сінькевич Ольга Борисівна - кандидат філософських наук, доцент, доцент кафедри теорії та історії культури філософського факультету

Робоча програма затверджена на засіданні кафедри теорії та історії культури

Протокол № ___ від. “____”________________20__ р.


Завідувач кафедри

теорії та історії культури проф. Мельник В.П.

_____”___________________ 20___ р


Схвалено методичною комісією за напрямом підготовки (спеціальністю) 6.020101- культурологія

Протокол № ___ від. “____”________________20___ р.


“_____”________________20__ р.

Голова _______________( _____________

(підпис) (прізвище та ініціали)


^ Опис навчальної дисципліни Витяг з робочої програми навчальної дисципліни “Основи культурології. ”


Найменування показників

Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень

Характеристика навчальної дисципліни

денна форма навчання

заочна форма навчання

Кількість кредитів – 3

Галузь знань

0201 - культура


Нормативна

(за вибором студента)

Нормативна

Модулів – 2

Напрям підготовки

6.020101 - культурологія


^ Рік підготовки:

Змістових модулів –

Спеціальність (професійне спрямування)

Культурологія

1-й

-й

Курсова робота

Семестр

Загальна кількість годин - 108

1-й

-й

Лекції

Тижневих годин для денної форми навчання:

аудиторних – 2

самостійної роботи студента - 4

Освітньо-кваліфікаційний рівень:

Бакалавр

18 год.

Год.

^ Практичні, семінарські

18 год.

Год.

Лабораторні

год.

Год.

^ Самостійна робота

72 год.

Год.

ІНДЗ:

Вид контролю: іспит



Примітка.

Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної і індивідуальної роботи становить:

для денної форми навчання – 36 до 72

^ Мета та завдання навчальної дисципліни

Мета: Познайомити студентів з питаннями, які становлять основу культурологічного знання.

Завдання:

дати характеристику предмету, структури, методології культурології, розкрити її міждисциплінарні зв’язки з іншими галузями гуманітарного знання (історія, історія філософії, релігієзнавство, етика, естетика);

представити сучасні погляди на сутність, структуру та функції культури, її морфологічну модель;

розкрити поняття етнічної, національної, світової культури;

охарактеризувати джерела і чинники розвитку культури та особливості соціокультурної динаміки початку ХХІ ст.

В результаті вивчення даного курсу студент повинен

знати:

головні наукові концепції, які пояснюють природу та сутність культури;

базові поняття культурології;

загальні закони функціонування та розвитку культури;

вміти:

застосовувати набуті теоретичні знання для аналізу артефактів та конкретних реалій буття української національної культури та культури світової.

Програма навчальної дисципліни


Змістовий модуль 1. Природа, структура та функції культури

Лекція 1. Культурологія як наука

Історичний розвиток уявлень про культуру. Становлення культурології як науки.

Предмет культурології. Ізоляціоністський та інтеграційний підходи до визначення предметного поля культурології.

Структура культурологічної науки.

Визначальні принципи культурологічного дослідження: науковість, об’єктивність, історизм, плюралізм, інтеґративність.

Методи культурології: описово-емпіричний, порівняльно-історичний, структурно-функціональний, системно-синергетичний.

Головні напрями і школи в культурології.

Актуальні проблеми сучасної культурології науки: виявлення внутрішнього потенціалу культури як засобу самореалізації людини; гармонізація самовідчуття індивіда з потоком культурної творчості; дослідження соціальних цінностей сучасної культури; культура і науково-технічний прогрес; культура і природа.
^ Лекція 2. Сутність культури
Сучасні підходи до визначення культури: антропологічний, соціологічний, філософський.

Поняття “сутність культури”.

Культура і природа. Перехід від природного до культурного буття в історії антропогенезу. Діалектичний зв’язок культури і природи. Історична еволюція сприйняття природи в культурі. Природа як цінність сучасної культури.

Людина і культура. Людина як суб’єкт культури. Діяльнісна основа культури. Поняття діяльності. Різноманітність видів діяльності. Діяльність і творчість. Культура як продукт людської діяльності.

Культура і суспільство. Культура як результат взаємодії індивіда з “актуальним іншим”. Соціум як передумова культури. Соціальні детермінанти культури.

^ Лекція 3. Структура культури

Поняття морфології культури.

Артефакт як структурний першоелемент культури. Культурні патерни.

Матеріальна та духовна культура.

Морфологічна модель культури в сучасній культурологічній науці.

Повсякденна культура. Специфічні риси повсякденної культури: стабільність, нерозчленованість, суб’єктивна укоріненість. Повсякденне знання. Звичай та обряд як форми регуляції в сфері повсякденної культури. Традиція як засіб трансляції культурного надбання.

Спеціалізована культура. Її зв’язок з соціокультурною диференціацією, інституційний характер. Діалектика індивідуального та загального у спеціалізованій культурі. Структура спеціалізованої культури: сфера пізнання та відображення світу (наука, релігія, мистецтво), сфера соціальної організації та регуляції (мораль, право, політика, ідеологія), сфера накопичення та трансляції досягнень культури (інформація, виховання, освіта).

^ Лекція 4. Функції культури

Культурний поліморфізм та багатоманітність функцій культури.

Адаптивна функція культури. Культура як засіб пристосування людини до зовнішніх умов свого буття. Культура як перетворення природи.

Інтегративна функція культури. Форми соціокультурної інтеграції людських спільнот (соціально-територіальна, соціально-побутова, соціально-функціональна, релігійно-конфесійна, комунікативна).

Комунікативна функція культури. Культура як колективна пам’ять. Системи трансляції надбань культури у традиційних і сучасних суспільствах. Види соціокультурної комунікації: інноваційна, орієнтаційна, стимуляційна, кореляційна.

Сигніфікаційна функція культури. Природні, функціональні, іконічні, конвенційні, вербальні знаки культури та знакові системи запису.

Соціалізуюча функція культури. Поняття інкультурації. Соціалізація як становлення особистості та включення її в соціальну структуру суспільства.

Регулятивно-нормативна функція культури. Поняття культурної норми. Загальнокультурні, групові та оказіональні норми. Механізм соціального контролю за поведінкою людей. Девіантна поведінка. Ступінь інтенсивності насичення нормами різних культур. Небезпека аномії.

Ціннісно-орієнтаційна функція культури. Поняття культурної цінності. Інструментальні, похідні, фінальні цінності культури. Діалектика абсолютного і відносного, загального й індивідуального в ціннісних орієнтаціях людини.

^ Лекція 5. Поліморфізм культури

Внутрішньокультурна ієрархія та форми культури.

Поняття субкультури. Види субкультур. Роль субкультури в системі культури. Субкультура та контркультура.

Молодіжна субкультура та її специфічні риси. Історична еволюція молодіжної субкультури. Особливості сучасної молодіжної субкультури. Молодіжна субкультура в Україні. Студентська субкультура як різновид молодіжної субкультури.

Елітарна (висока) культура. Специфіка та роль елітарної культури. Особливості історичного розвитку елітарної культури в Україні.

Народна культура та її діалектичний зв’язок з елітарною культурою.

Масова культура як феномен індустріальної та постіндустріальної доби.


^ Змістовний модуль 2. Соціодинаміка культури

Лекція 6. Поняття національної та світової культури

Культура та етнос. Визначальні риси етнічної культури. Вплив природного середовища на формування етнічної культури. Спільність мови як чинник формування етнічної культури. Картина світу в етнічній культурі. Релігія в процесі формування та функціонування етнічної культури. Етнічні цінності.

Нація як етносоціальна спільнота. Ознаки національної культури. Етнокультурні стереотипи та культурна самобутність. Зв’язок між етнічною та національню культурою.

Єдність і багатоманітність світової культури. Поняття світової культури. Універсалізм та партикуляризм в сучасному культурному процесі. Роль загальнолюдських цінностей у пошуку шляхів співіснування культур.

^ Лекція 7. Динаміка культури

Проблема культурної динаміки в історичній ретроспективі. Міфологічний образ героя як творця культури. Креаціоністське тлумачення буття культури. Теорія катастроф як відповідь на питання про механізм культурної динаміки. Концепція Л.Гумільова в контексті проблеми динаміки культури. Теорія Виклику-і-Відповіді А.Дж.Тойнбі. Ідея циклічності розвитку культури. Еволюціоністська концепція закономірностей культурної динаміки та її сучасна інтерпретація. П.Сорокін про механізм соціокультурного розвитку.

Поняття культурної динаміки в сучасній культурології.

Ендогенні (внутрішні) джерела та чинники динаміки культури. Дихотомічність культури як джерело її розвитку. Аполонічне та діонісійське начала в культурі та їхній вплив на культурну динаміку. Традиція та інновація як чинники культурної динаміки. Фундаменталізм як реакція на дисгармонію між традицією та інновацією в культурі.

Взаємодія культур як екзогенний (зовнішній) чинник розвитку культури. Структура взаємодії культур та її рівні: етнічний, національний, цивілізаційний. Механізм взаємодії культур: симбіоз, синтез, акультурація, асиміляція, експансія.

Поліморфізм культурної динаміки. Типи культурних змін: процвітання, трансформація, застій, занепад, криза, інверсія, відродження.

Особливості соціокультурної динаміки в сучасну епоху. Модернізація як провідна тенденція розвитку культури індустріальної та постіндустріальної доби. Органічна та неорганічна модернізація. Особливості модернізаційних процесів в українській культурі.

^ Лекція 8. Культура і цивілізація

Виникнення поняття “цивілізація” та його історичний розвиток.

Еволюціоністське розуміння цивілізації як вищого рівня культурного буття.

Концепція цивілізації як вияву занепаду культури в працях О.Шпенглера та М.Бердяєва.

Тлумачення цивілізації як культурно-історичної спільності. Концепція культурно-історичних типів М.Данилевського. Теорія локальних цивілізацій А.Дж. Тойнбі.

Аналіз перспектив формування універсальної цивілізації та соціокультурного аспекту глобалізації в працях сучасних дослідників культури. “Культурний імперіалізм” та “вестернізація” як “одновимірна глобалізація”. Футурологічний прогноз перспектив формування єдиного культурного простору.

^ Лекція 9. Типологія культури

Поняття типу культури. Типологічна модель культури в методології культурологічного дослідження. Принципи типологізації культури.

Географічний принцип типологізації культур. Типологізація культур за принципом Схід–Захід. Північ та Південь як культурні регіони. Культурні регіони меншого масштабу в сучасній типології культур за географічним принципом.

Історична типологія культури. Типологія культур за концепцією однолінійної еволюції. Загальна характеристика історичних типів культур за концепцією універсальної еволюції (первісна культура, культура Стародавнього світу, культура Середньовіччя, культура доби Відродження, культура Нового часу, сучасна культура). Типологія культури за формаційною концепцією. Цивілізаційний підхід до типологізації культур.Типи культур за класифікацією М.Мід (постфігуративна, кофігуративна, префігуративна культури).

Аполонівський та діонісійський типи культур.

^ 4. Структура навчальної дисципліни

Назви змістових модулів і тем

Кількість годин

Денна форма

Заочна форма

Усього

у тому числі

Усього

у тому числі

л

п

Лаб

інд

Ср

Л

п

лаб

Інд

ср

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

Модуль 1

Змістовий модуль 1.

Тема 1. Культурологія як наука.

12

2

2







8



















Тема 2. Сутність культури

12

2

2







8



















Тема 3. Структура культури

12

2

2







8



















Тема 4. Поліморфізм культури

12

2

2







8



















Тема 5. Функції культури

12

2

2







8



















Разом – зм. модуль 1

70

10

10







50



















Змістовий модуль 2.

Тема 6. Етнічна, національна та світова культура

12

2

2







8



















Тема 7. Динаміка культури

12

2

2







8



















Тема 8. Культура і цивілізація

12

2

2







8



















Тема 9. Типологія культури

12

2

2







8



















Разом – зм. модуль 2

48

8

8







32



















Усього годин

108

18

18







72



















^ 5. Теми семінарських занять

№

з/п

Назва теми

Кількість

Годин

1

Предмет і завдання культурології

2

2

Сутність культури

2

3

Морфологія культури

2

4

Соціокультурна стратифікація

2

5

Функції культури

2

6

Етнічна, національна, світова культура

2

7

Динаміка культури

2

8

Культура і цивілізація

2

9

Типологія культури

2

Разом

18



^ 6. Теми практичних занять

№

з/п

Назва теми

Кількість

Годин

^ 7. Теми лабораторних занять

№

з/п

Назва теми

Кількість

Годин

1







2







...









^ 8. Самостійна робота



№

з/п

Назва теми

Кількість

Годин

1

Культурологія як наука.

8

2

Сутність культури

8

3

Структура культури

8

4

Поліморфізм культури

8

5

Функції культури

8

6

Етнічна, національна та світова культура

8

7

Динаміка культури

8

8

Культура і цивілізація

8

9

Типологія культури

8

Разом ...

72






9. Індивідуальне навчально - дослідне завдання

^ 10. Методи контролю

Поточний контроль здійснюється у формі оцінювання виступів на семінарських заняттях, наукових рефератів та есеїв. По підсумках модулю 1 проводиться опит у формі самостійної роботи, 2 модулю – тестового завдання. Підсумкова форма контролю – іспит


11. Розподіл балів, що присвоюється студентам

Поточне тестування та самостійна робота

Підсумковий тест (екзамен)

Сума

Змістовний модуль 1

Змістовний модуль 2







Т1

Т2

Т3

Т4

Т4

Т6

Т7

Т8

Т9







5

5

5

5

5

5

5

5

10

50

100
















^ Т1, Т2 ... Т12 – теми змістових модулів

Оцінювання знань студента здійснюється за 100-бальною шкалою (для екзаменів і заліків).

максимальна кількість балів при оцінюванні знань студентів з дисципліни, яка завершується екзаменом, становить за поточну успішність 50 балів, на екзамені – 50 балів;

при оформленні документів за екзаменаційну сесію використовується таблиця відповідності оцінювання знань студентів за різними системами.



^ Шкала оцінювання: вузу, національна та ECTS



Оцінка ECTS

Оцінка в балах

За національною шкалою

Екзаменаційна оцінка, оцінка з диференційованого заліку



Залік

А

90 – 100

5
Відмінно


Зараховано
В

81-89

4

Дуже добре

С

71-80

Добре

D

61-70

3

Задовільно

Е

51-60

Достатньо



^ 12. Методичне забезпечення

1. Комплексна програма з курсу «Культурологія. Вступ до спеціальності»//Культурологія: Навчально-методичний комплекс. – Львів: Вид. центр ЛНУ, 2008. – С. 152-162.

2. Сінькевич О.Б. Основи культурології: Підручник для студентів вищих навчальних закладів. – К.: Дім «Ін-Юре; Вид. центр ЛНУ, 2009. – 312 с.

^ 13. Рекомендована література

Базова

Бокань В. Культурологія: Навч. посібник для вищих навчальних закладів. – К.,2000.

Гуревич П. Культурология: Учебник. – М.: Гардарики, 2003.

Кармин А., Новикова Е. Культурология. – СПб.: Питер, 2004.

Кравченко А. Культурология: Учеб. пособие для вузов. – М., 2001.

Культурологія. Курс лекцій / За ред. А. Баканурського, Г. Краснокутського, Л. Спуленко. – К., 2004.

Культурология: Учебник / Под ред. Ю. Солонина, М. Кагана. – М.: Юрайт-Издат, 2005.

Культурологія / Під заг. ред. Горбача Н. – Львів, 2005.

Лекції з історії світової та вітчизняної культури: Навч. посібник. Вид.2-ге. / За ред. А. Яртися , В. Мельника. – Львів: Світ, 2005.

Оганов А., Хангельдиева И. Теория культуры: Учеб. пособие для вузов. – М., 2001.

Петрова М. Культурология. Конспект лекций. – СПб., 2000.

Подольська Є., Лихвар В., Іванова І. Культурологія: Навч. посібник. – К.: Центр навч. л-ри, 2003.

Допоміжна

Культурология. Хрестоматия / Сост. П.Гуревич. – М., 2000.

Хрестоматия по культурологии. Учеб. пособие / Под. ред. А.Радугина. – М., 1998.



14. Інформаційні ресурси

1. Короткий енциклопедичний словник з культури / За ред. М.Корінного, В. Шевченка. – К., 2003.

2. Культурология. ХХ век. Словарь. – СПб., 1997.

3. Культурология. ХХ век. Энциклопедия. В 2 т. – СПб., 1998.

4. Энциклопедический словарь по культурологии / Под. ред. А.Радугина. – М., 1997.


“ЗАТВЕРДЖУЮ”

Проректор з навчальної роботи

___________________________

“______”_______________20___ р.


^ ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ


Культурологія. Вступ до спеціальності

напряму підготовки 6.020101 - культурологія

для спеціальності «культурологія»

філософського факультету, культурологічного відділення



Форма

навчання

Курс

Семестр



Загальний

обсяг

(год.)



Всього

аудит.

(год.)



у тому числі (год.):



Самос-

тійна

робота

(год.)

Контрольні (модульні) роботи

(шт.)

Розрахунково-графічні роботи

(шт)

Курсові проекти (роботи), (шт.)




Залік

(сем.)



Екзамен

(сем.)



Лекції




Лабораторні

Прак тичні

Денна

1

1

108

36

18




18

72

2

-

-

-

1

Вечірня








































Заочна








































Екстернат










































Робоча програма складена на основі: освітньо-професійної програми ГСВО 0201 – культура напряму підготовки 6.020101 - культурологія

варіативної частини освітньо-професійної програми спеціальності – «культурологія»

Робоча програма складена кандидатом філософських наук, доцентом, доцентом кафедри теорії та історії культури Сінькевич Ольгою Борисівною

Робоча програма затверджена на засіданні кафедри (циклової, предметної комісії) ________________________________________________________________________


Протокол № ___ від. “____”________________20__ р.


Завідувач кафедри (циклової, предметної комісії)________________________


_______________________ /__________________/

(підпис) (прізвище та ініціали)

“_____”___________________ 20___ р

Схвалено методичною комісією напряму (спеціальності) 6.020101 - культурологія

(шифр, назва)

Протокол № ___ від. “____”________________20___ р.


“_____”________________20__ р. Голова _______________/ _____________________/

(підпис) (прізвище та ініціали)

^ ІНФОРМАЦІЙНИЙ ОБСЯГ ДИСЦИПЛІНИ

2.1. Лекційний курс

Шифр змістового

модуля



Назва змістового модуля

Кількість аудиторних годин

М 1

Природа, структура та функції культури

18

М 2

Соціодинаміка культури

18



































































^ ЛАБОРАТОРНІ ЗАНЯТТЯ

Шифр змістового

модуля



Назва змістового модуля

Кількість аудиторних годин











































































^ ПРАКТИЧНІ ЗАНЯТТЯ

Шифр змістового

модуля



Назва змістового модуля

Кількість аудиторних годин

М 1

Природа, структура та функції культури

18

М 2

Соціодинаміка культури

18





































ПРАКТИКА

Шифр змістового

модуля



Назва змістового модуля

Кількість годин























































Самостійна робота студента 9денна форма навчання):

Самостійна робота студента включає підготовку до семінарських занять; самостійне опрацювання додаткової літератури; підготовку рефератів та есеїв за такою тематикою:

Тема 1

Підготовка до семінарського заняття «Предмет і завдання культурології»

План

Предметне поле культурології.

Структура культурологічного знання.

Принципи та методи культурології.

Актуальні проблеми сучасної культурології.

2.Самостійне опрацювання додаткової літератури

Гуревич П. Культурология. – М., 2003.

Ерасов Б. Социальная культурология. – М., 1997.

Кармин А., Новикова Е. Культурология. – СПб., 2004.

Кравченко А. Культурология. – М., 2001.

Культурологія / За заг. ред. В. Пічі – Львів, 2003.

Культурология: Учебник / Под ред. Ю. Солоницына, М. Кагана. – М., 2005.

Культурология. ХХ век. Словарь: В 2 т. – СПб., 1997.

Культурологія / Під заг. ред. Горбача Н. – Львів, 2005.

Оганов А., Хангельдиева И. Теория культуры: Учебное пособие для вузов. – М., 2001.

Подольська С., Лихвар В., Іванова К. Культурологія: Навч. посіб. – К., 2003.

^ 3.Підготовка наукових рефератів:

Історико-генетичний метод дослідження культури (за розділами ІІІ, ІV “Пережитки в культурі” праці Е.Тайлора “Первісна культура”).

Порівняльно-історичний підхід до вивчення культури (за працею Д. Фрезера “Золота гілка”).

Тема 2
^ 1.Підготовка до семінарського заняття «Сутність культури»
План

Культура і природа.

Людина і культура.

Культура і соціум.

^ 2.Самостійне опрацювання додаткової літератури

Библер В. Мышление как творчество.М., 1991.

Гумилев Л. Этносфера. История людей и история природы. – М., 1993.

Гуревич П. Культурология. – М., 2003.

Ерасов Б. Социальная культурология. – М., 1997.

Зиммель Г. О сущности культуры // Избранное. Философия культуры: В 2 т. – Т.1. – М., 1995.

Игнатовская Н. Природа как ценность культуры. – М.: Знание, 1997.

Кармин А., Новикова Е. Культурология. – СПб., 2004.

Кравченко А. Культурология. – М., 2001.

Культурологія. – Львів, 2003.

Культурология. ХХ век. Энциклопедия: В 2 т. – Т.1. Спб., 1998.

Культурология / Под ред. Ю. Солонина, М. Кагана. – М., 2005.

Липс Ю. Происхождение вещей. – М., 1996.

Оганов А.А., Хангельдиева И.Г. Теория культуры: Учебное пособие для вузов. – М., 2001.

Подольська С., Лихвар В., Іванова К. Культурологія: Навч. посіб. – К., 2003.

^ 3.Підготовка наукових рефератів

Природа як цінність культури: історичний аналіз.

Священне в культурі (за книгою М. Еліаде ”Священне та світське”).

Діяльність як основа культури: культурологічний аналіз роману Д. Дефо ”Робінзон Крузо”.

Соціальна структура Стародавньої Індії та її вплив на культурне життя (за книгою ”Боги. Брахмани. Люди”).

Тема 3

^ 1.Підготовка до семінарського заняття «Морфологія культури»

План

Поняття артефакту.

Повсякденна культура.

Спеціалізована культура.

^ 2.Самостійне опрацювання додаткової літератури

Бродель Ж. Структура повсякденності. Можливе і неможливе. – К., 1999.

Вебер М. Политика как призвание и профессия // Избр. произведения. – М., 1990.

Гуревич А. Культура безмолвствующего большинства. – М., 1990.

Золотухина-Аболина Е. Философия обыденной жизни: экзистенциальные проблемы. – Ростов-н/Д., 1994.

Кравец В. Идеалы и идолы науки. – Воронеж, 1993.

Культура, традиции, образование. Вып.І. – М., 1990.

Малерб М. Религии человечества: миф, религия, культура. – М.-СПб, 1997.

Маркузе Г. Одномерный человек. Исследование идеологии развитого индустриального общества. – М., 1994.

Морфология культуры. Структура и динамика. – М., 1994.

Народные знания, фольклор, народное искусство. – М., 1991.

Одиссей. Человек в истории. – М., 1990.

Пушканский Б. Обыденное знание. – Л., 1989.

Рюс Ж. Поступ сучасних ідей. Панорама сучасної науки. – К., 1998.

Саймон Б. Общество и образование. – М., 1989

^ 3.Підготовка рефератів

Людське тіло як артефакт культури.

Повсякденна культура античної доби (за книгою: Винничук Л. Люди, нравы, обычаи Древней Греции и Рима. – М., 1980.

Картина світу у повсякденній культурі /за матеріалами наукової збірки “Одиссей. Человек в истории”). – М., 1990.

Повсякденна культура Львова /за книгами Ю. Винничука “Кнайпи Львова” /Львів, 2000/ та “Таємниці львівської кави” /Львів, 2001/.

Українські студенти у західноєвропейських університетах доби середньовіччя /За книгою Г. Нудьги “На літературних шляхах”. – К., 1990).

Тема 4

^ 1.Підготовка до семінарського заняття «Функції культури»

План

Адаптивна функція культури.

Комунікативна та сигніфікативна функції культури та особливості їхнього вияву в сучасну епоху.

Функції культури стосовно суспільства (інтегративна, соціалізуюча, регулятивно-нормативна, ціннісно-орієнтаційна)

^ 2.Самостійне опрацювання додаткової літератури

Бердяев Н. О назначении человека. – М., 1993.

Библер В. От наукоучения к логике культуры. Два философских введения в двадцать первый век. – М., 1991.

Оссовская М. Рыцарь и буржуа. Исследование по истории морали. – М., 1987.

Печчеи А. Человеческие качества. Изменившееся положение человека в мире. – М.. 1991.

Самосознание европейской культуры ХХ века. Мыслители и писатели Запада о месте культуры в современном обществе. – М., 1991.

Фукс Э. Иллюстрированная история нравов. Эпоха Ренессанса. – М., 1993.

Фукс Э. Иллюстрированная история нравов. Галантный век. – М., 1994.

Фукс Э. Иллюстрированная история нравов. Буржуазный век. – М., 1994.

^ 3.Підготовка рефератів

В. Вернадський про культуру як космічне явище.

Норма та аномія: діалектика культурного життя.

Ціннісна ієрархія культури в тлумаченні А.Маслоу (за книгою А. Маслоу

“Новые рубежи в развитии человека”. – М., 1995).

Тема 5

^ 1.Підготовка до семінарського заняття «Соціокультурна стратифікація»

План

Поняття субкультури.

Молодіжна субкультура.

Елітарна культура.

Масова культура.

^ 2.Самостійне опрацювання додаткової літератури

Вовк Х. Студії з української етнографії та антропології. – К., 1995.

Донцов Д. Дух нашої давнини. – Львів, 1991.

Ї. Незалежний культурологічний часопис. Число 24. Покоління і молодіжні субкультури. – Львів, 2002. / htth: // www imagine. Lviv. ua /n 24 texts/.

http: //subculture. narod. ru/

Ортега-і-Гасет Х. Повстання мас // Вибране. – К., 1997.

Разлогов К. Феномен массовой культуры // Культура. Традиции. Образование. Вып І. – М., 1990.

Разлогов К. и др. Дар или проклятие? Проблемы массовой культуры. – М., 1994.

Фромм Э. Бегство от свободы. – М., 1990.

^ 3.Підготовка рефератів

Дослідження української народної культури в працях Ф. Вовка.

Аналіз особливостей вітчизняної елітарної культури в працях українських вчених.

Сучасна молодіжна субкультура (за матеріалами культурологічного часопису “Ї”).

Тема 6

^ 1.Підготовка до семінарського заняття «Етнічна, національна, світова культура»

План

Етнічна культура та її визначальні ознаки.

Поняття національної культури в сучасній культурології.

Світова культура та особливості сучасного культурного процесу.

^ 2.Самостійне опрацювання додаткової літератури

Арутюнов С. Народы и культуры. – М., 1989.

Дейвіс Н. Європа. Історія. – К., 2000.

Здіорук С. Суспільно-релігійні відносини: виклики Україні ХХI століття. К.: Знання України, 2005.

Історія європейської ментальності / За ред. П. Дінцельбахера. – Львів, 2004.

Конрад Н. Запад и Восток. – М., 1972.

Мистецтво і епос. Культурологічний аспект. – К., 1991.

Фукуяма Ф. Конец истории? // Вопросы философии. – 1990. – № 3.

Чебоксаров Н., Чебоксарова И. Народы, расы, культуры. – М., 1985.

Шпенглер О. Закат Европы. Очерки морфологии мировой культуры. – М., 1993.

Шубарт В. Европа и душа Востока // Культурология: Хрестоматия. – М., 2000.

Этнокультурные процессы в национально-смешанной среде. – М., 1989.

^ 3.Підготовка рефератів

Етнічна та національна культура: порівняльна характеристика.

Етнічне та національне в українській культурі.

“Захід” і “Cхід” як культурні парадигми.

Тема 7

^ 1.Підготовка до семінарського заняття Проблема культурної динаміки в ретроспективі

План

Історична еволюція уявлень про динаміку культури.

Еволюціоністська концепція закономірностей культурної динаміки.

Поняття культурної динаміки в сучасній культурології.

^ 2.Самостійне опрацювання додаткової літератури

Вико Д. Основания новой науки об общей природе наций. – М., 1994.

Данилевский Н. Россия и Европа. – М., 1991.

Динамика культуры: теоретико-методологические аспекты. – М., 1989.

Сорокин П. Человек. Цивилизация. Общество. – М., 1992.

Тойнбі А. Дослідження історії. У 2 т. – К., 1995.

Шпенглер О. Закат Европы. Очерки морфологии мировой культуры. – М., 1993.

^ 3.Підготовка рефератів

П. Сорокін про механізм соціокультурного розвитку.

Теорія Виклику-і-Відповіді А. Тойнбі.

О. Шпенглер про закономірності культурної динаміки.

Тема 8

^ 1.Підготовка до семінарського заняття «Механізми та закономірності розвитку культури»

План

Ендогенні джерела та чинники культурної динаміки.

Взаємодія культур як рушійна сила їхнього розвитку.

Механізм культурної динаміки та типи культурних змін.

Особливості культурної динаміки в сучасну епоху.

^ 2.Самостійне опрацювання додаткової літератури

Динамика культуры: теоретико-методологические аспекты. – М., 1989.

Каиров В. Традиции и исторический процесс. – М., 1994.

Карнаух В. Волны цивилизации. – СПб, 1998.

Маркарян Э. Науки о культуре и императивы эпохи. – М., 2000.

Моисеев Н. Судьба цивилизации. Путь разума. – М., 2000.

Тавризян Г. О. Шпенглер, Й. Хейзинга: две концепции кризиса культуры. – М., 1989.

Хантингтон С. Столкновение цивилизаций. – М., 2003.

^ 3.Підготовка рефератів

Особливості культурної динаміки в сучасну епоху.

Соціальні чинники культурної динаміки.

Модернізаційні процеси в сучасній українській культурі.

Тема 9

^ 1.Підготовка до семінарського заняття «Культура і цивілізація».

План

Еволюціоністське розуміння цивілізації.

Тлумачення цивілізації як культурно-історичної спільності.

Соціокульурний аспект глобалізації.

^ 3.Самостійне опрацювання додаткової літератури

Аникеева Е., Семушкин А. Диалог цивилизаций: Восток–Запад // Вопросы философии. – 1999. – № 2.

Библер В. Цивилизация и культура. – М., 1993.

Бжезінський З. Велика шахівниця. Америка: її провідна роль та геостратегічні імперативи // Всесвіт. – 1992. – № 2.

Джеджора О. Історія Європейської цивілізації. – Ч.І. – Львів, 1999.

Людина і культура в умовах глобалізації. Зб. наук. статей. – К., 2003.

Сравнительное изучение цивилизаций. – М., 1999.

Степин В. Эпоха перемен и сценарии будущего. – М., 1996.

Удовик С. Глобализация: семиотические подходы. – М.-К., 2002.

Хантингтон С. Столкновение цивилизаций. – М., 2003.

^ 3.Підготовка рефератів

Концепція цивілізації Е. Тайлора (за працею “Первісна культура”).

Поняття цивілізації у культурологічній концепції М. Бердяєва.

С. Хантінгтон про перспективи зіткнення цивілізацій.


^ ПЕРЕЛІК РЕКОМЕНДОВАНИХ ПІДР