Реферат: Загальна характеристика роботи актуальність теми дослідження

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Негативні наслідки реформи в аграрному секторі економіки найбільшою мірою проявилися в галузях тваринництва, передусім молочного скотарства. Основною невирішеною проблемою донині у вітчизняній молочній галузі залишається неузгодженість пропозиції молока-сировини з попитом на молочні продукти. Навіть за існуючого двократного зменшення поголів’я корів спостерігається перевиробництво молока-сировини. Вітчизняні товаровиробники одержують прийнятну ціну лише за умови експорту 30-35 % обсягу вироблених переробними підприємствами молочних продуктів.

Після переміщення виробництва молока у приватний сектор дрібних господарств населення постали додаткові проблеми щодо ринків збуту, насамперед експорту молочної продукції. Нині українські виробники активно витісняються з зарубіжних молокопродуктових ринків. У зв’язку з цим, в аграрному секторі спостерігається обвальне зниження цін на молоко-сировину та банкрутство дрібних і середніх за потужністю молочних заводів.

Відновлення великих молочних ферм потребує значних інвестицій в їх реконструкцію з наперед визначеними найбільш раціональними техніко-технологічними параметрами. При цьому значно зростає соціально-економічне значення гармонізації відносин усіх учасників ринку молокопродуктів інтеграційного ланцюга “виробництво-переробка-реалізація молочних продуктів”. Розв’язання цих проблем із забезпеченням ефективності виробництва якісних молочних продуктів для внутрішніх і зовнішніх потреб є актуальним завданням вітчизняного молокопродуктового підкомплексу.

Проблеми ефективного функціонування аграрного ринку й молокопродуктового підкомплексу, зокрема, розглянуті у наукових працях В.Г.Андрійчука, П.С. Березівського, В.І. Бойка, В.В. Вітвіцького, В.Н. Зимовця, М.М.Ільчука, М.В.Калінчика, М.П.Коржинського, О.В.Крисального, А.С.Лисецького, Л.В.Молдаван, П.М.Макаренка, М.Й.Маліка, Т.Л.Мостенської, Г.А.Нагорної, М.К.Пархомця, Б.Й.Пасхавера, П.Т.Саблука, А.М.Стельмащука, О.В. Шкільова, О.М. Шпичака та інших учених.

Водночас вплив постійних динамічних і часто не передбачуваних змін обсягів попиту на внутрішньому й, особливо, зовнішньому ринку на функціонування молокопродуктового підкомплексу недостатньо вивчений. Потребують подальшого дослідження проблеми міжгалузевих відносин між усіма учасниками ринку, відновлення діяльності конкурентоспроможних ферм і комплексів оптимальних за розмірами з мінімальними інвестиціями, а відповідно – формування ефективної кормової бази тощо.

^ Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана згідно з науковою тематикою Національного наукового центру “Інститут землеробства УААН” відповідно до наукових програм: “Розроблення науково-методологічних засад аграрної та соціальної політики в умовах переходу на інноваційну модель розвитку АПК” (номер державної реєстрації 01061U010325) та “Модель міжгалузевого балансу молокопродуктового підкомплексу” (договір з Мінагрополітики України 65/12 від 18 грудня 2006 р.), де автором обґрунтовано інтеграційну схему формування й функціонування ринку молока і молокопродуктів та визначено критерії оптимізації міжгалузевого балансу молокопродуктового підкомплексу.

^ Мета і завдання дослідження. Основною метою дисертаційного дослідження є обґрунтування теоретико-методичних засад та розробка практичних рекомендацій щодо забезпечення ефективного функціонування молокопродуктового підкомплексу з одночасною гармонізацією економічних відносин між суб’єктами ринку. Відповідно до мети поставлено й вирішено такі завдання:

- вивчити ринкову взаємодію у відносинах членів системи “виробництво-переробка-споживання молокопродуктів” і виявити логічний її вплив на якість продукції та економічний розвиток молокопродуктового підкомплексу;

- проаналізувати й виявити вплив форм господарювання та концентрації виробництва на економічну ефективність діяльності й розвитку молоко-продуктового підкомплексу України;

- здійснити аналіз динаміки та інтенсивності конкуренції в цілому на молокопродуктовому ринку та серед його сегментів з метою визначення рівня конкуренції та доцільності втручання держави в процес формування конкурентного середовища ринку;

- дослідити динаміку міжсекторного розподілу виробництва та реалізації молока в Україні за 1990-2006 роки і ступінь узгодженості потужностей молокозаводів з внутрішніми потребами у продовольстві та його експортом для розробки прогнозних показників цих параметрів до 2015 року;

- розробити економічну стратегію кормовиробництва, яка гарантує досягнення конкурентних рівнів молочної продуктивності тварин, питому економію кормів та стабільну прибутковість молочних ферм;

- визначити основні техніко-економічні параметри молочних ферм при прийнятті рішень з реконструкції тваринницьких приміщень: розмірів ферм, технологічних варіантів виробництва, молочної продуктивності корів, їх середньої живої маси, вартості будівництва, реконструкції або модернізації ферми, відсоткових ставок за користування кредитами тощо;

- розробити модель міжгалузевого балансу молокопродуктового підкомплексу, в імітаційному режимі роботи якої встановити мінімально допустимі ціни на молоко-сировину залежно від структури й рівня цін кінцевої продукції конкретних типів молокозаводів і виявити коло підприємств, що потребують державної підтримки.

Об’єктом дослідження є процеси розвитку і функціонування молокопродуктового підкомплексу України з урахуванням існуючих економічних взаємовідносин між суб’єктами ринку.

Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методичних і прикладних аспектів формування й розвитку ринку молока та молочної продукції як основи досягнення конкурентоспроможних параметрів молокопродуктового підкомплексу.

Методи дослідження. Теоретико-методологічною основою дослідження є економічна теорія та системний аналіз організаційно-економічних процесів у функціонуванні й розвитку молокопродуктового підкомплексу. Вивчались також праці вітчизняних і зарубіжних учених з проблем економічної ефективності виробництва, переробки та реалізації молока і молочних продуктів.

Для досягнення мети в процесі дослідження використані наступні методи: системного аналізу – при виявленні системи взаємодії чинників ефективності молокопродуктового підкомплексу; статистичних групувань – при встановленні закономірностей та залежностей впливу форм господарювання та концентрації виробництва молока на економічну ефективність підприємств; кореляційно-регресійного аналізу – при встановленні залежностей рівнів споживання молочних продуктів від розмірів сукупних доходів населення, залежностей економічних показників ферм від різних комбінацій їх технологічних параметрів; системи коефіцієнтів концентрації, деконцентрації, ентропії ринку – при аналізі інтенсивності конкуренції на регіональному молокопродуктовому ринку; експоненційного згладжування методом Холта – при прогнозуванні обсягів виробництва, реалізації молока та експортно-імпортних операціях; симплекс-метод – при оптимізації раціонів годівлі корів з установленням найбільш раціональних термінів збирання кукурудзи на силос і висоти її додаткового зрізування та оптимізації мінімального розміру відсотків, які необхідно сплатити за користування кредитами протягом терміну окупності нового будівництва, реконструкції або модернізації молочних ферм; моделі міжгалузевого балансу – при встановленні мінімально допустимих цін на молоко-сировину.

Інформаційною базою слугували статистичні матеріали та бази даних Державного комітету статистики України, Держмитслужби України щодо експортно-імпортної діяльності, інформаційні матеріали Міністерства аграрної політики України, річні звіти сільськогосподарських підприємств України за 1990-2006 рр., первинні звітні документи молокопереробних підприємств Черкаської області за 2001-2006 роки тощо.

^ Наукова новизна одержаних результатів дисертації полягає у розвитку теоретичних положень та виробленні нових концептуальних підходів до формування та функціонування ринку молока й молокопродуктів в трансформаційних умовах та входження України в СОТ. Зокрема, в дисертації

вперше:

- запропоновано модель міжгалузевого балансу молокопродуктового підкомплексу з визначенням мінімально допустимих цін за молоко-сировину залежно від структури й рівня цін кінцевої продукції конкретного молокозаводу, яка дозволить виявити напрямки підвищення ефективності функціонування молокопродуктового підкомплексу;

удосконалено:

- підходи до визначення напрямку еволюції ринкової взаємодії у відносинах суб’єктів системи “виробництво-переробка-споживання молоко-продуктів” з виявленням дії різноспрямованих чинників на її ефективність;

- напрямки оптимізації розміру ферм за критерієм мінімізації відсотків, які необхідно сплатити за користування кредитами протягом терміну окупності нового будівництва, реконструкції або модернізації молочних ферм;

- підходи до організації раціонального кормовиробництва за умови економії концентрованих кормів й збільшення у раціонах годівлі тварин кількості значно дешевших зелених і об’ємних кормів високої якості та концентрації обмінної енергії;

набули подальшого розвитку:

- підходи до обґрунтування динаміки міжсекторного розподілу виробництва і реалізації молока та ступеня узгодженості потужностей молокозаводів зі структурою використання молока і молокопродукції;

- науково-практичні підходи до прогнозування попиту на молоко й молочні продукти залежно від змін обсягів їх споживання населенням країни, імпорту-експорту та витрат на кормові цілі у тваринництві;

- методи розрахунку інтенсивності конкуренції на регіональному молокопродуктовому ринку, які передбачають врахування чинників, що сприяють розвитку конкуренції, а саме: законодавчої основи, сировинної бази, виробничих потужностей підприємств, попиту населення на молочні продукти.

^ Практичне значення одержаних результатів. Основні положення дисертаційного дослідження можуть бути використані при розробці стратегії розвитку вітчизняного молокопродуктового підкомплексу та регіонів країни, включаючи окремі молокозаводи, залежно від прогнозних обсягів експорту молочної продукції й особливо її структури.

Розрахунки та методичні підходи щодо оптимізації раціонів годівлі корів з одночасною оптимізацією термінів заготівлі кукурудзи на силос і мінімізацією платежів за оренду землі, а також визначення найбільш ефективних розмірів ферм і комплексів при їх реконструкції з мінімізацією відсоткових платежів за користування кредитами можуть бути використані підприємствами з виробництва молока, які прагнуть до стабільного й конкурентоспроможного виробництва.

Модель міжгалузевого балансу молокопродуктового підкомплексу може бути використана при узгодженні цін між виробниками молока-сировини, молокозаводами та сферою торгівлі. Практична спрямованість одержаних результатів підтверджується довідками про використання розробок, виконаних у процесі дослідження. Наукові розробки автора щодо формування та функціонування ринку молока і молокопродуктів прийняті для використання та впровадження Головним управлінням агропромислового розвитку Черкаської обласної державної адміністрації в агропромислових формуваннях області. Зокрема, це рекомендації щодо оцінки інтенсивності конкуренції на молокопродуктовому ринку та оптимізації раціонів годівлі корів з одночасною раціоналізацією строків заготівлі кукурудзи на силос і мінімізацією платежів за оренду землі (довідка № 07-03/172 від 20.05.2007 р.), еквівалентності обміну суб’єктів молокопродуктового підкомплексу (довідка 02-12/57 від 14.12.2007р.).

Матеріали дослідження використовуються у навчальному процесі на факультетах економічного та технологічного спрямування Черкаського державного технологічного університету при викладанні дисциплін «Економіка і організація виробництва», «Мікроекономіка, теорія фірми», «Основи економічної теорії» (довідка № 1254/01-07.05 від 15.09.2006 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійно виконаною науковою працею, в якій викладено авторський підхід до вирішення проблем підвищення ефективності функціонування молокопродуктового підкомплексу. Наукові результати, положення, висновки і пропозиції, які наведені в дисертаційній роботі, отримані автором особисто. Внесок автора в колективні опубліковані роботи конкретизовано в списку публікацій.

^ Апробація результатів дисертації. Результати дослідження доповідалися, обговорювалися та отримали позитивну оцінку на міжнародних науково-практичних конференціях, зокрема на: II Міжнародній науково-практичній конференції “Wykszta cenie i nauka bez granic – 2005” (Пшемисль-Прага, 2005 р.); II Міжнародній науково-практичній конференції “Дні науки – 2006” (м. Дніпропетровськ, 2006 р.); V Міжнародній науково-практичній конференції “Наука і освіта - 2007” (м. Дніпропетровськ, 2007 р.); VIII Міжнародній науково-практичній конференції “Теорія і практика сучасної економіки” (м. Черкаси, ЧДТУ, 2007 р.).

Публікації. За темою дисертаційної роботи опубліковано 10 наукових праць, з них 6 – у фахових виданнях, 4 – тези науково-практичних конференцій, загальним обсягом 3,6 друк. арк., з них 3,0 д.а. – у фахових виданнях. Загальний обсяг публікацій, написаних особисто автором, становить 2,6 друкованих аркушів.

^ Структура та обсяг дисертаційної роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків та списку використаних джерел. Вона містить 224 сторінки, із них 176 сторінок основного тексту, 33 таблиці, 13 рисунків, 41 формулу, 10 додатків на 36 сторінках, список використаних джерел з 132 найменувань на 12 сторінках.


^ ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, сформульовано мету, завдання, об’єкт і предмет дослідження, визначено наукову новизну і практичне значення одержаних результатів та їх апробацію, окреслено особистий внесок здобувача у вирішення поставлених завдань.

У першому розділі – “Теоретичні й методологічні основи формування та функціонування ринку молока і молокопродуктів” – розглянуто теоретичні й методологічні основи економічного механізму функціонування ринку молока і молокопродуктів, вітчизняний і зарубіжний досвід розвитку та особливості формування ринку молока і молокопродуктів, методичні підходи до його регулювання.

Ринок молока і молокопродуктів в Україні нині не досконалий. На старті перебудови замість розроблення системи оптимального функціонування економіки науковим обґрунтуванням в аграрній сфері були пропозиції щодо пошуку ефективного власника. Такий підхід до приватизації був спрямований на індивідуальне володіння і розпорядження своєю часткою (паєм) майна та землі, а не на правові заходи щодо надання права на одержання доходу від результатів господарської діяльності в оптимальному за розмірами підприємстві. Тобто, повністю відсутня узгодженість між соціальною справедливістю та економічною ефективністю, що є метою соціально-економічної політики. Рівень безробіття, який виник після 1990 р., свідчить, що в Україні соціальна складова в програмах стабілізації економіки практично не враховується.

Системний підхід стосовно вивчення молокопродуктового підкомплексу дав змогу встановити супідрядність цілей всієї системи й окремих її ланок, шляхів і засобів їх досягнення, а основне – спостерігати зміни, які відбуваються в цілому в молокопродуктовому підкомплексі в результаті об’єктивних або суб’єктивних (після державного втручання) змін окремих його ланок і визначати оптимальний режим функціонування системи. Звідси система “виробництво-переробка-споживання молочних продуктів” розглядається як взаємодія її елементів, де реально переплітаються економічні інтереси різної спрямованості та взаємодії (рис. 1).




^ Рис. 1. Схема еволюції ринкової взаємодії у відносинах суб’єктів

системи “виробництво-переробка-споживання молокопродуктів”

Зі збільшенням обсягів експорту (елемент 8) рентабельних продуктів (наприклад, сирів, як це було у 2005 р.) підвищуються ціни на молоко-сировину й прискорюється асортиментна сегментація ринку (елемент 5). Найбільш потужні молокозаводи переходять на виробництво рентабельних продуктів, а невеликим (районним) молокозаводам залишається сегмент на ринку зі збитковою або низькорентабельною продукцією. Зростання цін на сировину спричиняє банкрутство невеликих молокозаводів (елемент 11), тому, за прогнозами експертів, через кілька років на ринку виживуть не більше ста реконструйованих або модернізованих заводів, що належатимуть 10-20 холдингам (елемент 10).

Нарощування потужностей з переробки молока, значне перевищення попиту над пропозицією призводять до підвищення цін на молоко-сировину, асортиментної сегментації (вимушеній спеціалізації невеликих молокозаводів на виробництві менш рентабельних продуктів), банкрутства окремих підприємств і головне – до фальсифікації за якістю, асортиментом, вартістю та інформацією (елемент 12).

Внаслідок високої еластичності споживання молока за доходами спроба законодавчим чином підвищити ціну на молоко-сировину без зростання сукупних доходів населення призводить до звуження внутрішнього ринку молочної продукції (елемент 7). Якщо ж не зростають обсяги експорту (елемент 8), то молокозаводи змушені знижувати завантаженість виробничих потужностей (елемент 9), що призводить до збільшення постійних витрат на одиницю кінцевої продукції, а відповідно й до зниження ефективності виробництва. Без сумніву, одночасно знижуються ціни на молоко-сировину. У кінцевому підсумку спроба підвищити ціни без урахування рівня дохідності населення додатково сприяє банкрутству невеликих і середніх молочних заводів, швидшому просуванню на вітчизняні ринки потужних іноземних інвесторів і, безперечно, до нових способів фальсифікації продукції.

Формування досконалого ринку молокопродуктів полягає не у збільшенні дотацій в непомірних для вітчизняного державного бюджету розмірах, а лежить у площині досягнення конкурентоспроможних параметрів виробництва молока. З огляду на це визначено, що тільки великі підприємства можуть гарантувати виробництво продукції з меншими витратами і високої конкуренто-спроможності. Розміри підприємств, а також розміщення виробництва доцільно розраховувати за допомогою оптимізаційних розрахунків, з урахуванням ринкової ситуації та існуючих цін на ресурси і молочну продукцію, а також ринкової сегментації реалізації кінцевої продукції.

У розвинених країнах світу фермерам надають різні види дотацій за умови розробки ними планів розвитку й ефективності використання виділених фінансових ресурсів, а субсидуються проекти за планами модернізації молочних ферм. Зовсім необґрунтованим є надання дотацій на 1 корову, які застосовуються згідно з програмами підтримки вітчизняного тваринництва. Якщо сконцентрувати в окремих селах фінансові кошти й відповідно до затвердженого бізнес-плану побудувати, наприклад, доїльний зал, то це дало б змогу підвищити якість продукції та ціну реалізації молока на 40-60 %. З такого молока виробляється якісна продукція – йогурти, тверді сири тощо. За цієї умови з’явилися б фінансові кошти на інвестування наступних модулів технології виробництва молока.

В умовах жорсткої боротьби на розподілених між розвиненими країнами продовольчих ринках у вигляді квот, непідготовлений вступ України до Європейського Союзу та у сферу впливу перенасиченого високоефективного ринку, розвиток власного сільськогосподарського виробництва в цьому орієнтованому на захід секторі може супроводжуватися масовим банкрутством вітчизняних підприємств з виробництва продукції тваринництва.

У другому розділі – “Сучасний стан функціонування та тенденції розвитку ринку молока і молокопродуктів в Україні” – досліджено ринкову еволюцію розвитку молокопродуктового підкомплексу, економічну ефективність формування пропозиції молока за різних форм господарювання та концентрації корів і досліджено інтенсивність конкуренції на молокопродуктовому ринку.

В останні роки реформування (1999-2006 рр.) економіки в Україні спостерігалася чітка закономірність стабілізації виробництва молока та споживання його населенням. Разом з тим спостерігається міжсекторний розподіл, за якого сільськогосподарські підприємства з року в рік знижують виробництво молока, його реалізацію й особливо продаж переробним підприємствам. Одночасно домогосподарства нарощують свій виробничий потенціал і вже у 2006 р. вони поставили переробним підприємствам у 1,9 раза більше молока, ніж сільськогосподарські підприємства (табл. 1).

^ Таблиця 1

Динаміка виробництва та руху молока в Україні, тис. т

Роки

Вироб-ництво моло-ка

Спожи-вання моло-ка

Витра-чено на корм

Надли-шок (+), дефіцит (-) молока

Реалізовано

Передано на переробку

сіль-госппід-приєм-ствами

домо-гос-подар-ствами

сіль-госппід-приєм-ствами

домо-гос-подар-ствами

всього

1999

13362,2

10477,8

2687,0

197,4

3472,7

2451,0

2087,6

654,7

2742,3

2000

12657,9

9788,8

2203,0

666,1

2909,6

3349,6

1784,0

1515,2

3299,2

2001

13444,2

9987,0

1990,1

1467,1

2895,2

4447,0

2023,1

2325,3

4348,4

2002

14142,4

10859,0

2092,1

1191,3

2655,5

4232,0

1967,2

2025,5

3992,7

2003

13661,4

10827,0

1863,1

971,3

2074,3

4991,0

1626,8

2799,2

4426,0

2004

13787,3

10725,0

1373,0

1689,3

2176,3

5823,1

1790,0

3587,3

5377,3

2005

13714,4

10625,1

1269,8

1819,5

2251,1

6069,1

1877,6

3954,1

5831,7

2006

13286,9

10980,1

1326,3

980,5

2094,0

5743,8

1888,2

3658,4

5546,6


З переміщенням виробництва молока в домогосподарствах виникли проблеми з його якістю, а також якістю молочних виробів. Яскраво ці проблеми проявилися протягом 2006 р., коли російські експерти не сертифікували молокозаводи, що переробляють молоко-сировину, яке надходить від домогосподарств. Одночасно діаметрально протилежна картина спостерігається в переробній галузі. Молокозаводи збільшили виробництво якісної продукції: у 3,2 раза – молока обробленого та твердих сирів, у 3,3 раза – кисломолочної продукції та 3,4 раза неферментованого й кисломолочного свіжого сиру тощо.

Тобто, ситуація існування високого попиту на молочну продукцію на внутрішньому і зовнішньому ринках при низькій пропозиції якісного молока з боку виробників невідворотно призводила до зростання цін, асортиментної сегментації, вимушеної спеціалізації невеликих молокозаводів на виробництві менш рентабельних продуктів, банкрутства окремих підприємств і головне – до фальсифікації за якістю, асортиментом, вартістю та інформацією.

Але оскільки еластичність споживання молока за доходами населення залишається високою, то за умови зростання цін на молочні продукти знижується їх споживання. Тому й спостерігається тенденція, коли зі зростанням цін на молоко-сировину ринкові (роздрібні) ціни на молокопродукти збільшуються значно меншою мірою, що досягається асортиментною фальсифікацією вершкового масла, тобто заміною до 30-80 % молочного жиру значно дешевшим рослинним або іншим тваринним жиром. У ситуації, коли зростають ціни на сировину і стримуються на кінцеву продукцію, без фальсифікації збанкрутувати протягом 1991-2006 рр. могли практично всі молокозаводи.

Для виробництва якісного молока необхідна висока концентрація виробництва, здійснення механічного доїння й охолодження молока. У населення ці складові технології відсутні. Таке устаткування може окупитися при утриманні не менше 25-50 корів. Як наслідок – низька якість молока за всіма основними показниками, в першу чергу санітарно-гігієнічними його властивостями. Молочна сировина, що надходить до переробних підприємств від індивідуальних власників, не є якісною відповідно до стандартів СОТ та ЄС.

За даними аналізу протягом 1990-2006 рр. групи збиткових підприємств порівняно із прибутковими мали у 1,2 раза вищу собівартість і у 1,2 раза нижчі закупівельні ціни на молоко-сировину. Одночасно у 2006 р. порівняно з 2000 р. собівартість виробництва 1 т молока зросла тільки на 23 %, а ціна його реалізації – на 43,4 %, що вказує на зростання попиту та звуження пропозиції якісного молока-сировини. Сільськогосподарські підприємства не реагують на підвищення ціни на молоко шляхом нарощування своїх потужностей, оскільки постають перед великим економічним ризиком щодо стабільності зарубіжних ринків збуту. Тому поголів’я корів невпинно зменшується як у більшості регіонів, так і в цілому в Україні.

Вищі ціни прибуткових господарств порівняно зі збитковими пояснюються значно вищими показниками концентрації корів та їхньою молочною продуктивністю. Ефективність найбільш суттєво залежність від росту концентрації поголів’я та виробництва молока в розрахунку на одне підприємство (табл. 2).

З даних таблиці 2 видно, що у 2000 і 2006 рр. з ростом концентрації корів від 50 голів до 500 голів і більше в розрахунку за рік покращуються всі економічні показники діяльності підприємств. Так, в останній (найпотужнішій) групі порівняно з першою собівартість виробництва 1 т продукції нижча у 2-3 рази, трудомісткість – у 3-9 разів, зросли ціни реалізації молока товаровиробниками в 1,4-1,5 раза, молочна продуктивність корів – у 7,5, а товарність виробництва – у 1,6 раза. Підвищується також ефективність виробництва молока. Якщо підвищення технологічних показників зі зростанням концентрації виробництва є закономірним процесом, то ціна реалізації 1 т молока пов’язана з якістю продукції та транспортними витратами. З молока-сировини, що надходить на молокозаводи від великотоварних підприємств, виробляється якісна, а отже – вищої вартості продукція. Через низьку якість молока-сировини, що надходить від невеликих господарств, в переробних підприємствах, де виробляється в основному вершкове масло та сухе молоко, виникають значні проблеми з асортиментом продукції та її реалізацією.

Таблиця 2

^ Залежність основних економічних показників від концентрації поголів’я

корів та рівня їх молочної продуктивності в господарствах України

Групи господарств

за концен-трацією корів, гол.

Підгрупи за рівнем річної продук-тивності корів, т

Кількість підпри-ємств

Собівартість 1 т, грн.

Ціна реалізації

1 т молока, грн.

Рівень товарності, %

Рівень

рента-бельності, %

2000

2006

2000

2006

2000

2006

2000

2006

2000

2006

До 50

до 1,2

696

263

1095,2

1576,0

466,9

743,0

54,3

55,4

-55,1

-59,6




1,21-2

511

341

796,5

1138,0

465,6

707,0

58,5

59,8

-40,9

-44,9




2,1-3

257

280

647,4

1034,0

508,0

757,0

63,8

65,0

-22,7

-36,2




3,1-4

68

107

516,9

1015,0

487,6

830,0

62,7

62,5

-7,7

-25,9




більше 4

53

106

564,1

903,0

503,4

838,0

64,7

74,1

-22,7

-22,7

По групі




1585

1622

780,3

878,7

483,2

776,0

59,8

64,6

-37,0

-36,4

51-100

до 1,2

1061

171

1028,8

1305,0

480,0

724,0

55,7

57,4

-51,4

-52,9




1,21-2

693

288

707,5

1137,0

485,6

749,0

63,9

65,2

-31,5

-41,0




2,1-3

255

264

571,9

1001,0

506,9

802,0

67,9

72,4

-13,1

-27,5




3,1-4

42

105

484,3

912,0

517,8

870,0

72,5

75,9

9,4

-14,3




більше 4

34

85

457,7

843,0

553,8

893,0

69,1

80,7

13,8

-7,6

По групі




2085

913

743,9

1004,0

495,3

821,0

63,2

72,1

-31,4

-26,3

........

.........

.........

.....

......

......

......

......

.....

.....

.....

......

Більше 500

до 1,2

139

20

788,0

1017,6

511,4

820,3

68,4

74,7

-31,8

-31,0




1,21-2

202

34

547,7

769,1

531,2

704,9

72,1

77,4

-3,8

-18,4




2,1-3

128

65

425,5

702,4

577,6

758,7

79,4

82,0

32,1

-2,8




3,1-4

58

48

405,2

619,7

630,9

858,4

79,7

83,7

46,8

27,1




більше 4

46

78

356,0

615,8

696,9

932,2

80,1

87,6

84,3

39,8

По групі




573

245

474,3

653,0

596,3

866,6

76,6

84,7

24,7

22,0


За низької концентрації корів (25 голів) майже до рівня продуктивності в 7 тис. кг молока за рік від корови підприємства матимуть лише нульовий рівень рентабельності, за нижчої продуктивності – стають збитковими. З ростом концентрації поголів’я корів до 50 голів зона збитковості настає за річної продуктивності корів до 5 т молока, при концентрації 100 корів – до 4 т, 200 корів – до 3 т, 400 корів – до 2 т і 600-800 корів – до 1,5-1,7 т молока.

В дисертації здійснено аналіз конкурентного середовища на товарному ринку й оцінено інтенсивність конкуренції на регіональному молокопродуктовому ринку. Виявлено, що на ринку молока й молочної продукції Черкаської області концентрація виробництва залишається помірною протягом досліджуваного періоду. Але окремі оцінні коефіцієнти дають можливість визначати, наприклад, ступінь нерівності між лідируючими продавцями товарів на ринку й визначити “кордони” олігополії. Такі підприємства як ВАТ „Канівський маслосирзавод”, ЗАТ „Звенигородський сироробний комбінат”, ЗАТ „Золотоніський маслоробний комбінат” контролюють разом близько 90 % ринку, виступають олігополістами і, звичайно, диктують умови функціонування молокопродуктового ринку, витісняючи з нього менш потужні молокопереробні підприємства регіону. Протягом 2003-2006 рр. в Черкаській області збанкрутували й значно скоротили переробку молока десять з двадцяти молокопереробних підприємств. Індекс Герфіндаля-Хіршмана для ринку сирів складає 3400-3560 пунктів, тобто вище допустимого (1800) і свідчить, що у 2006 році ринок сирів був висококонцентрованим. У 2006 р. коефіцієнт Лінда становив 2,4 пункти, порівняно з 1990 р., зріс у 1,9 раза, що свідчить про значне перевищення частки охоплення ринку сирів лідером порівняно з наступними за ним підприємствами.

Це стосується ВАТ “Канівський маслосирзавод”, який в останні роки виробляє майже 45  загальнообласного обсягу сирів, що дає йому можливість успішно функціонувати за рахунок високого рівня рентабельності твердих сирів на вітчизняних та зарубіжних ринках. Виплачуючи значно вищу ціну за молоко-сировину порівняно з іншими заготівельниками, підприємство без конкуренції закуповує молоко в радіусі, де граничні транспортні витрати не перевищують граничних доходів монопольного впливу на ринок. Вплив цього підприємства на ринок виходить за межі встановлених законодавством норм і вимагає застосування засобів державного регулювання економіки.

В третьому розділі – “Перспективи розвитку ринку молока і молочної продукції та удосконалення його економічного механізму” – визначено параметри ринку молока й молочної продукції, перспективи його розвитку в Україні, обґрунтовано можливості організації ефективного кормовиробництва, окреслено шляхи раціонального використання основного й оборотного капіталу у формуванні пропозиції молока з визначенням мінімальних розмірів відсотків, що необхідно сплатити за користування кредитами протягом терміну окупності нового будівництва, реконструкції або модернізації молочних ферм, розроблено міжгалузевий баланс молокопродуктового підкомплексу.

Тривалий час на ринку молока і молочної продукції виникають проблеми з перевиробництвом або дефіцитом окремих молочних продуктів. Практично всі товаровиробники функціонують нестабільно. Внаслідок нестабільних ринкових цін від цього потерпають як споживачі, так і сільськогосподарські виробники. Якщо великотоварні підприємства завжди мають доступ до ринку, то невеликі – мають на це право за залишковим принципом. При зростанні попиту вони реалізовують продукцію, при звуженому попиті – поступаються в цінах або не продають всієї виробленої продукції.

Для прогнозування кількості виробленого молока необхідно встановити, наскільки зміни його виробництва відповідають потужностям переробних підприємств, і відповідно ступеню задоволення продовольчих потреб населення та експорту. Для цього в дисертації проаналізовано тенденції внутрішнього споживання молочних продуктів населенням країни залежно від їх доходів, витрат на корми тваринам, експортно-імпортних операцій і на цій базі розраховано прогноз місткості ринку молочної продукції. На основі кореляційних рівнянь залежності споживання молочних продуктів від рівня сукупних доходів населення, застосування методів класичної декомпозиції та експоненційного згладжування Холта, розраховано, що у 2015 р. споживання молока і молочних продуктів в розрахунку на 1 жителя становитиме 373,6 кг. Споживання сирів та вершкового масла досягне рівня споживання розвинених країн.

На підвищення ефективності молокопродуктового підкомплексу помітний вплив справляє експорт молочної продукції. Якщо внутрішні потреби молока на близьку перспективу є прогнозованими, то з частиною молочних продуктів для експорту молокопереробні підприємства завжди мають проблеми з реалізацією конкретного виду продукції.

Зменшення ризику молокопереробних підприємств і виробників молока-сировини забезпечує диверсифікація молочних продуктів для потреб експорту. Асортимент виробництва у масштабі країни формується під дією ряду чинників, основними з яких є кількість, якість та структура виробничих потужностей підприємств з переробки молока за існуючим профілем виробничої діяльності. Виробництво нових конкурентоспроможних видів молочної продукції, які користуються попитом на світових ринках, потребують значних інвестицій. Тому широкий асортимент переробленої й реалізованої продукції є похідним від обсягів внутрішнього споживання молочної продукції населенням країни та стабільності експортних ринків. За допомогою кореляційних рівнянь в дисертації розраховані прогнозні показники експорту молочної продукції до 2015 року. Потреби внутрішнього споживання та експорту формують обсяги виробництва молока і молочної продукції на перспективу.

Досягнення високої продуктивності поголів’я корів можливе на основі відновлення раціонального кормовиробництва, що передбачає економію концентрованих кормів за допомогою збільшення у раціонах годівлі тварин кількості значно дешевших зелених і об’ємних кормів високої якості та концентрації обмінної енергії.

Досліджено, що ефективність роботи молочних ферм в ринкових умовах залежить від таких основних чинників: розмірів ферм, технологічних варіантів виробництва, молочної продуктивності корів, середньої їх живої маси, вартості будівництва, реконструкції або їх модернізації, відсоткових ставок за користування кредитами.

Залучення до оптим