Реферат: Міністерство освіти І науки україни


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ


№1/9 —271 від 01.08 2001


Міністерство освіти Автономної

Республіки Крим,

управління освіти і науки

обласних, Київської та

Севастопольської міських

державних адміністрацій


Міністерство освіти і науки України надсилає для використання у практичній роботі інструктивно-методичний лист "Організація навчально-виховного процесу у початкових класах загальноосвітніх навчальних за­кладів на 2001—2002 навчальний рік". Просимо довести його зміст до відома керівників загальноосвітніх навчальних закладів.


^ Заступник Міністра освіти В.О.Огнев'юк


Організація навчально-виховного процесу у початкових класах загальноосвітніх навчальних закладів

2001—2002 навчальний рік

Початкова освіта — це освітній ступінь, що, зберігаючи на­ступність із дошкільною освітою, забезпечує базис загально­освітньої підготовки учнів, подальше становлення особистості дитини, її психологічний, соціальний, фізичний розвиток, ви­ховання громадянина України.

Початок шкільного життя є початком особливої на­вчальної діяльності, яка вимагає від дитини не тільки знач­ного розумового напруження, але й більшої фізичної витри­валості, вольових зусиль.

Поряд з функціональною підготовкою за роки здобуття початкової освіти діти мають набути достатнього особистісного досвіду культури спілкування і співпраці у різних видах діяльності, самовираження у творчих видах завдань.

У молодших школярів формується розгорнута навчальна діяльність (уміння вчитися) через оволодіння організаційни­ми, логіко-мовленнєвими, пізнавальними і контрольно-оцінними уміннями й навичками, особистий досвід культури поведінки в соціальному та природному оточенні, співпраці у різних видах діяльності.

Освітніми результатами початкової освіти, відповідно до вимог Державного стандарту початкової освіти, є повноцінні мовленнєві, читацькі, обчислювальні уміння і навички, уза­гальнені знання про реальний світ у його зв'язках і залежно­стях, достатньо розвинені мислення, уява, пам'ять, сенсорні вміння, здатність до творчого самовираження, особистісно ціннісного ставлення до праці, мистецтва, власного здоров'я, уміння виконувати нескладні творчі завдання.

Відповідно до Закону України "Про загальну середню освіту" і постанови Кабінету Міністрів України від 16.11.2000 р. №1717 "Про перехід загальноосвітніх навчаль­них закладів на новий зміст, структуру і 12-річний термін навчання" з 2001/2002 навчального року функціонує чоти­рирічна початкова школа.

У перших класах загальноосвітніх навчальних закладів ор­ганізація навчально-виховного процесу здійснюється за нови­ми навчальними програмами, розробленими та затверджени­ми відповідно до Державних стандартів початкової загальної освіти та Типових навчальних планів початкової школи з ук­раїнською мовою та мовами навчання національних меншин (наказ Міністерства освіти і науки України від 28.02.2001 р. №96 "Про Типові навчальні плани початкової школи з ук­раїнською мовою та мовами навчання національних мен­шин"), опублікованих в Інформаційному збірнику Міністер­ства освіти і науки України №6 за 2001 рік та в журналі "Початкова школа", №4 за 2001 рік.

У наступні навчальні роки початкова школа буде поступо­во переходити на новий зміст навчання: 2 клас - у 2002-2003 навчальному році, 3 клас - у 2003—2004 навчальному році, 4 клас - у 2004-2005 навчальному році.

Організація навчально-виховного процесу у 2-4 (2-3) класах здійснюється відповідно до Типових (перехідних) навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів на 2001/2002 - 2004/2005 навчальні роки (наказ Міністерства освіти і науки України від 25.04.2001р. № 342 "Про Типові (перехідні) навчальні плани загальноосвітніх навчальних за­кладів на 2001/2002 - 2004/2005 навчальні роки"), опублікованих в Інформаційному збірнику Міністерства освіти і науки України № 9 за 2001 рік.

Типові навчальні плани початкової школи і Типові (пе­рехідні) навчальні плани зорієнтовані на роботу загально­освітніх навчальних закладів за 5-денним робочим тижнем.

Відповідно до мов навчання у системі загальної середньої освіти передбачено два варіанти навчальних планів для шко­ли 1 ступеня: для шкіл з українською мовою навчання (до­датки №1, №2) і шкіл з навчанням мовами національних меншин (додатки №3, №4).

Організація навчально-виховного процесу у початкових класах спеціалізованих шкіл відбувається за Типовими (пе­рехідними) навчальними планами спеціалізованих шкіл, скла­дених на основі Типових навчальних планів початкової шко­ли (наказ Міністерства освіти і науки України від 28.02.2001 р. № 96) та Типових (перехідних) навчальних планів загально­освітніх навчальних закладів на 2001/2002 — 2004/2005 на­вчальні роки (наказ Міністерства освіти і науки України від 25.04.2001р. № 342) (додатки №№5—10). Цикл профільних предметів сформований на основі інваріантної та варіативної складових змісту освіти, у тому числі за рахунок незначного скорочення часу на галузі "Мови і література" та "Я і Україна".

Типові (перехідні) навчальні плани спеціалізованих шкіл реалізуються в режимі 6-денного навчального тижня. Спе­ціалізовані школи з поглибленим вивченням іноземних мов можуть працювати також і за 5-денним навчальним тижнем.

Відповідно до Положення про загальноосвітній навчаль­ний заклад кожна школа незалежно від підпорядкування і форми власності на основі Типових формує свій робочий на­вчальний план на навчальний рік, конкретизуючи варіативну складову з урахуванням особливостей регіону та індивідуаль­них освітніх потреб учнів.

При цьому необхідно дотримуватись граничне допусти­мого навчального навантаження учнів, а також загальної кількості годин, що не повинно перевищувати меж, вста­новлених Типовими навчальними планами (Типовими (пе­рехідними) навчальними планами).

2001/2002 навчальний рік у загальноосвітніх навчальних закладах 1 ступеня розпочинається 1 вересня Днем знань і закінчується, включаючи проведення підсумкового оціню­вання і державної підсумкової атестації навчальних досяг­нень учнів, екскурсій, ЗІ травня.

Навчальні заняття, організовуються за семестровою сис­темою: 1 семестр — з 1 вересня по 27 грудня (82 робочі дні), II семестр — з 14 січня по ЗІ травня (93 робочі дні), всьо­го — 175 робочих днів.

Протягом навчального року проводяться канікули, орі­єнтовно: осінні — з 29 жовтня по 4 листопада, зимові — з 28 грудня по ІЗ січня, весняні — з 27 по ЗІ березня.

З урахуванням регіональних особливостей, кліматичних умов за погодженням з місцевими органами управління освітою структура навчального року та графік учнівських канікул можуть змінюватись. При цьому залишається незмінною за­гальна кількість навчального часу та канікулярних днів, визна­чених Законом України "Про загальну середню освіту".

Для учнів початкових класів з 27 по 31 травня організову­ються навчальні екскурсії в природу, на виробни­цтво, заняття на навчально-дослідних ділянках, суспільне ко­рисна праця тривалістю не більше 3 годин на день.

Планування роботи у 1 класі з української мови, мови національних меншин, іноземної мови, математики, курсу "Я і Україна", музики, образотворчого мистецтва, трудового навчан­ня, художньої праці, основ здоров'я і фізичної культури прово­диться за Типовими навчальними планами початкової школи з українською мовою та мовами національних меншин і програ­мами (Київ, видавництво "Педагогічна думка", 2001 рік); у 2—4 (2—3) класах — з предметів: українська мова, російська мова, математика, природознавство, трудове навчання, художня пра­ця за програмами для 1—3( 1—4) класів, для шкіл з українською та російською мовами навчання (Київ, видавництво "Бліц", 1997 рік); з предметів: музика, образотворче мистецтво, фізична культура, основи безпеки життєдіяльності — за окремими про­грамами (Перелік навчальних програм, підручників та навчаль­них посібників для основної та старшої школи. Інформаційний збірник Міністерства освіти України, № 12—13,2000 р.).

При незначній розбіжності у годинах між навчальними планами і програмами вчитель може самостійно вносити корективи до програм, орієнтуючись на навчальний план. При цьому виконання програми здійснюється за рахунок інтенсифікації навчального процесу, за умови дотримання санітарно-гігієнічних вимог щодо тижневого навантаження.

Основна мета і завдання вивчення навчальних пред­метів, методи і прийоми роботи з учнями на кожному етапі навчання визначено у відповідних навчальних програмах.

Зміст навчальних програм реалізується в підручниках, поданих у ^ Переліку навчальних програм, підручників та на­вчальних посібників, рекомендованих Міністерством освіти і науки України для використання в початковій школі.

^ Перелік навчально-наочних посібників і лабораторного об­ладнання, рекомендований Міністерством освіти і науки України для використання у середніх загальноосвітніх навчальних закладах, опублікований в Інформаційному збірнику Міністерства освіти і науки №10,2001 р.

Кожен учитель має можливість і право навчати своїх учнів за одним із обраних варіативних підручників та на­вчальних посібників, рекомендованих Міністерством освіти і науки України.

^ Навчання грамоти (читання і письма) відбувається в до-букварному, букварному та післябукварному періодах 1-го класу. Кожний навчальний період має свої завдання, визна­чені у програмі.

У 1 класі навчання грамоти здійснюється за традиційним аналітико-синтетичним методом. Також можуть частково ви­користовуватися й інші методи, зокрема метод цілих слів. Доцільність його застосування пояснюється необхідністю на­вчати школярів сприймати графічні образи багатьох добре знайомих слів цілісно, швидко впізнавати їх на основі попе­реднього досвіду.

У навчанні письма особлива увага приділяється технічним навичкам (умінню відтворювати необхідні рухи під час письма у рядку зошита та дотриманню гігієнічних правил), оскільки добре поставлена техніка письма сприятиме швидшому й ефективнішому оволодінню графічною навичкою, плавністю письма. Необхідно формувати координацію дій ру­хового і зорового аналізаторів, графічні навички письма (пра­вильне, чітке зображення букв, їх поєднання, плавне напи­сання складів, слів, невеликих речень у темпі, відповідному індивідуальним можливостям учня); засвоєння гігієнічних правил, яких слід дотримуватись під час письма.

Особливу увагу доцільно приділити формуванню технічних навичок письма у дітей, які пишуть лівою рукою (визнаних лівшами після відповідної консультації з медиком).

Робота над технікою письма не обмежується періодом на­вчання грамоти, а продовжується в 2-4 класах. Увага до цього виду роботи необхідна не тільки під час виконання школярами спеціальних вправ у написанні окремих літер, їх елементів, буквосполучень, слів, але і під час виконання інших письмових робіт (списування, письмо під диктовку, по пам'яті та інше).

^ Головним завданням уроків читання у 1 класі є навчання дітей виділяти на слух звуки на початку, в кінці і в середині одно-, дво-, трискладових слів, називати послідовно у словах усі звуки, розуміти, що звуки служать для розрізнення зна­чень слів, фіксувати звуки в словах умовними значками для голосних і приголосних (твердих і м'яких), будувати звукові моделі складів і слів та добирати склади і слова до поданих моделей, розвивати фонематичний слух, використовуючи на уроках спеціальні корекційно-розвиваючі завдання.

^ Основна мета початкового курсу української мови - забез­печити розвиток, удосконалення умінь і навичок в усіх видах мовленнєвої діяльності: навчити дітей читати і писати, сфор­мувати певне коло знань про мову і мовні уміння, забезпечи­ти мотивацію навчання рідної мови.

Визначальним умінням, яке має бути сформоване на початковому етапі навчання мови, є орфографічна і пунк­туаційна пильність, уміння вирізняти в тексті особливості графічної форми слова, помічати пунктуаційні знаки у про­стих випадках, усвідомлювати їх роль у реченні, а також уміння самостійно виправляти допущені помилки, співстав­ляючи написане зі зразком. Це уміння формується у про­цесі виконання школярами системи відповідних вправ на списування, різних видів навчальних диктантів, у роботі над помилками.

Пріоритетом у навчанні рідної мови в початковій школі є формування комунікативних умінь, розвиток умінь і на­вичок мовленнєвої діяльності.

Уперше у навчанні рідної мови запроваджується робота над формуванням аудіативних умінь (слухати, розуміти про­слуханий текст) та розвитком діалогічного мовлення шко­лярів. Діалогічне мовлення розвивається шляхом уміння слу­хати, розуміти співрозмовника, будувати репліки, пов'язані за змістом із реплікою співрозмовника у процесі складання, розігрування діалогів за темами, близькими життєвому досвіду дітей.

^ Основна мета навчання української мови як державної — за­безпечити початковий рівень комунікативних умінь та елемен­тарних знань з мови й правопису, відповідних мовленнєвих умінь і навичок, а також інтелектуальний розвиток учнів та етнокультурознавчі знання.

У 1 класі шкіл з мовами навчання національних меншин основним завданням уроків української мови є формування умінь усного мовлення: слухання-розуміння (аудіювання) не­великого за обсягом тексту (казки чи уривків з казки, оповідання, вірша) та говоріння українською мовою.

В основі вмінь спілкуватися українською мовою лежать частково мовленнєві уміння: орфоепічні, граматичні та словниковий запас. Від рівня їх сформованості залежить якість комунікативного мовлення.

Комунікативне спрямування навчального процесу, удос­коналення частково мовленнєвих умінь — важливе завдання й для 3-річної школи. Тут паралельно із удосконаленням ус­ного мовлення формується писемне.

Із засвоєнням мовного матеріалу тісно пов'язується робо­та над удосконаленням мовленнєвих умінь.

Так, у 2 класі 3-річної школи та у 3 класі 4-річної початко­вої шкали під час вивчення розділу "Звуки і букви" основна ува­га має надаватися не звуко-буквеному розбору, як на уроках рідної мови, а удосконаленню умінь літературної вимови звуків та позначення їх буквами української мови: і, й, є, є,ї. При цьо­му слід пам'ятати, що це — не каліграфічні хвилинки, а система вправ, спрямована на формування умінь вживати зазначені бук­ви під час письма українською мовою. Цей процес є досить складним і довготривалим, оскільки учням доводиться перебо­рювати навички буквеного позначення подібних в обох мовах звуків, сформованих під час письма російською мовою. Орієнти­ром в цьому є вправи, подані у підручнику, їх слід використову­вати також і для вивчення інших розділів програми (на початку року) аж доки не сформуються належні графічні уміння.

Інші розділи програми також сприяють формуванню мовленнєвих практичних навичок, насамперед, збагаченню словникового запасу, удосконаленню орфоепічних умінь і на їх основі — орфографічних.

У 4 класі 4-річної та у 3 класі 3-річної початкової шко­ли основним є завдання удосконалення граматичних умінь. З метою перевірки рівня сформованості граматичних умінь доцільно використовувати не диктанти (тут усі граматичні форми проговорює вчитель), а творчі вправи на побудову словосполучень, речень, текстів з опорних слів, поданих у початковій формі, списування з дописуванням закінчень у словах тексту тощо.

Частково мовленнєві уміння мають знайти своє застосу­вання у мовленні учнів, зокрема, комунікативному. З цією метою важливо організовувати роботу в парах і групах, в про­цесі якої учні вчилися б спілкуватися між собою. У роботі над текстом - спаданням розповідей також слід орієнтуватися на слухача чи читача (комунікативний аспект навчання).

Типовими навчальними планами передбачено вивчення іноземної мови з 2-го класу.

Метою вивчення іноземної мови у початковій школі є опанування учнями мовленнєвих умінь у чотирьох видах мовленнєвої діяльності (аудіюванні, говорінні, читанні, письмі), передбаченими навчальною програмою.

^ Курс "Я і Україна" покликаний формувати у школярів почуття патріотизму, поваги до Української держави; систе­ми уявлень і понять про навколишній світ та про місце в ньому людини як соціальної і біологічної істоти; про об'єкти і явища природи і суспільства; закономірні взаємозв'язки і залежності; набуття громадянського досвіду; ознайомлення дітей з природою та навчання їх гармонійних відносин з нею; створення теоретичної бази для інтелекту­ального розвитку молодших школярів.

Цей курс може реалізовуватися варіативно: наскрізним інтегрованим курсом або окремими предметами. На вибір на­вчального закладу та за наявності відповідного навчально-ме­тодичного забезпечення у початкових класах можуть вивчатись інтегровані курси "Я і Україна" (1-4 кл.), "Ознайомлення з на­вколишнім" (1—2 кл.) та "Природознавство" (3-4 кл.), "Довкілля'' (1-4 кл.).

Вивчення математики спрямоване на розвиток обчислю­вальних умінь; пізнавальних здібностей молодших школя­рів — пам'яті, логічного мислення, уяви, математичної мови. Арифметичний матеріал є основою інтеграції всіх змістових ліній курсу. Поурочне вивчення програмового змісту планує учитель, керуючись обраним підручником та методичними рекомендаціями до нього. Відповідно до віко­вих особливостей молодших школярів серед інших методів на уроках математики використовуються ігрові ситуації та дидактичні ігри. Засвоєння знань, формування математичних умінь і навичок відбувається з обов'язковим виконан­ням практичних дій школярів, тому практичну роботу не можна замінювати демонстраціями навчального матеріалу. На уроках математики слід поєднувати різні форми на­вчально-пізнавальної діяльності учнів: фронтальні, групові, індивідуальні, парами.

Поєднання елементів гри та наочності покладено в основу створення засобів навчання з математики, зокрема, видано альбоми з математики для 1 класу, годинниковий циферблат, демонстраційні таблиці з письма цифр.

^ Пропедевтичний курс з інформатики, за умови належного технічного забезпечення, може здійснюватись на окремих уро­ках за рахунок годин варіативної складової плану, або інтегру­ватись з предметом "Математика".

Викладання предмета "Трудове навчання" може прово­дитися за програмами "Трудове навчання" або "Художня праця".

Вчителі, які обирають програму з художньої праці, ма­ють змогу інтегрувати цей курс з образотворчим мис­тецтвом. За умови інтеграції з образотворчим мистецтвом, години розподіляються таким чином: 3 год у 1 класі і по 2 год у всіх інших класах. Заняття проводяться окремо, на­приклад: в 1 класі одна година планується у понеділок — художня праця, у четвер - одна година - образотворче ми­стецтво, одна година — художня праця. Образотворча змістова лінія у програмі з художньої праці не дається.

Художня праця може інтегруватися з іншими навчальними предметами. Оптимальною умовою такої інтеграції є тематич­ний день художньої праці. При цьому загальна кількість годин інваріантної частини зберігається, дотримується гранично до­пустиме навантаження учнів.

Спільним у меті програм з художньої праці і трудового навчання є орієнтація на творчу працю, конструктивний підхід до художньо-трудової діяльності, що реалізується за­вдяки методу проектів.

Мета і завдання реалізуються в структурованому змісті, основними лініями якого є: "природа", "людина", "техніка", "умовні знаки", "художнє довкілля".

Державний стандарт початкової освіти в частині освітньої галузі "Мистецтво" передбачає вивчення мис­тецтв, серед яких домінуючими залишаються "Музика" та "Образотворче мистецтво". Доцільним є взаємозв'язок цієї освітньої галузі з іншими гуманітарними предметами. Таке поєднання дасть змогу розширити асоціативні уявлення, збагатити світовідчуття, забезпечити сенсорний, емоційний та інтелектуальний розвиток учнів.

У Типовому навчальному плані початкової школи пред­мет "Основи здоров'я і фізична культура" введено до інваріантної частини, яка може реалізуватися інтегрованим курсом "Основи здоров'я і фізична культура", а також через зміст окремих предметів.

Основна мета інтегрованого курсу "Основи здоров'я і фізична культура" - підвищення ефективності системи фізичного виховання у школі, збереження і зміцнення здо­ров'я, розвиток основних фізичних якостей та рухових здібностей, підвищення рівня фізичної підготовленості учнів.

Метою інтегрованого курсу "Основи здоров'я" є форму­вання в учнів свідомого ставлення до власного здоров'я, оволодіння основами здорового способу життя, навичками безпечної для здоров'я поведінки.

Курс "Основи здоров'я" змістовно і мотиваційне пов'язаний із змістом інших предметів (фізична культура, природознавство, навколишній світ, читання).

У разі реалізації освітньої галузі "Основи здоров'я і фізич­на культура" через окремі предмети у 1 класі відбувається ви­кладання одногодинного інтегрованого курсу "Основи здо­ров'я" і предмета "Фізична культура" - 2 години на тиждень. Зміст курсу може реалізовуватись через інтегрований курс, що передбачає 2-годинний курс фізичної культури та 1 годину на курс "Основи здоров'я", який може вести класовод-учитель початкових класів або вчитель фізичної культури.

У 2-4 (2-3) класах продовжується викладання 2-годинного курсу фізичної культури та 0,5 год відводиться на предмет "Основи безпеки життєдіяльності".

Предмети та курси на вибір визначаються дирекцією школи в межах граничне допустимого навчального наван­таження з урахуванням інтересів та потреб учнів, а також можливостей закладу щодо навчально-методичного та кад­рового забезпечення.

Значну роль в організації навчально-виховного процесу відіграє психологічний супровід учнів початкової школи. Особливо важливим є:

- знайомство з дітьми, які вступають до 1 класу;

- діагностика особливостей пізнавальних процесів та мотивації дітей, а пізніше — рівня їх адаптованості в шкільних умовах;

- проведення практичних занять, спрямованих на адап­тацію дітей до умов шкільного навчання та шкільного жит­тя на початку навчального року;

- індивідуальні консультації батьків, які проводяться про­тягом всього періоду навчання у початковій школі; — індивідуальні консультації вчителів;

- проведення зібрань з обговорення процесу адаптації дітей до шкільного життя з залученням вчителів, заступни­ка директора, психолога, працівників дошкільного закладу, який відвідували діти;

- робота з дітьми над подоланням проблем, що з'яви­лись під час навчання.

Знайомство вчителя з майбутнім учнем доцільно проводи­ти, починаючи з травня поточного року, з метою формування позитивного ставлення до школи, шкільного життя. Бесіда з дитиною має тривати не більше 15-20 хвилин і повинна про­водитись в присутності батьків. Й одночасно можна проводити з 2-3 дітьми.

Рекомендується проведення підготовчих адаптаційних занять з майбутніми першокласниками, які не відвідували дошкільний заклад.

Недопустимою є перевірка у майбутніх першокласників пе­ред вступом до школи знань, умінь і навичок, проведення вступних відборів, тестувань у формі іспитів. Проведення діаг­ностичного педагогічного обстеження допускається лише після зарахування дитини до загальноосвітнього навчального закладу з метою визначення рівня розвитку дитини вчителем-класоводом та психологом.

Результати діагностичного обстеження не можуть бути підставою для відмови у прийомі дитини до школи.

Як засвідчує вивчення стану, продовжується, особливо у великих містах, неправомірне зарахування дітей до 1-го класу загальноосвітніх навчальних закладів на конкурсній основі, встановлення плати батьків за освітні послуги, які надаються в межах Державного стандарту початкової освіти, що фінан­сується державою.

Учителі іноді не враховують існуючу відмінність дитини шестирічного і семирічного віку життя і організовують на­вчання у 4-річній початковій школі як у 3-річній, що негатив­но впливає на здоров'я дітей, розвиток їх інтересу до навчаль­ної діяльності. Навчання першокласників повинно бути побудовано з урахуванням особливостей організації діяльності дітей шостого і сьомого року життя. Особливої уваги вимага­ють перші дні перебування дітей у школі. Необхідно пам'ята­ти, що такі якості окремих дітей, як неуважність, непоси­дючість, відволікання, невміння керувати своєю поведінкою, пов'язані з особливостями їх психіки, важливо не робити дітям різких зауважень, не обривати їх, намагатися фіксувати увагу на позитивних проявах учня.

У процесі навчання важливо враховувати індивідуальні особливості дитини. На початку навчання учитель повинен надати кожній дитині можливість працювати у властивому їй темпі, повинен знати, що багато дітей в цьому віці виконують завдання тільки за допомогою дорослого. Вимоги до виконання шкільних норм поведінки вводяться поступово у формі по­бажань. З боку вчителя недопустимими є прояви роздратуван­ня, різкі зауваження. Особливої уваги потребують діти з низь­ким рівнем активності. Головне завдання учителя - заохочувати будь-який прояв ініціативи, бажання висловити­ся, відповісти на питання, попрацювати біля дошки тощо.

У 1 класі діти вчаться організовувати свою діяльність: пла­нувати свої дії, змінювати умови роботи (прибрати підручник чи зошит, скласти касу букв, закрити книгу та ін.). Під час організації діяльності з розв'язання навчального завдання не­обхідно вчити дітей планувати свої дії. Особливо ефективно використати для цього уроки художньої праці, коли діти аналізують зразок майбутнього виробу, виділяючи порядок дій. Важливо спонукати дітей проговорювати свої дії, їх послідовність, самостійно здійснювати контроль: порівнюва­ти свою роботу зі зразком, знаходити помилки, встановлюва­ти їх причини, вносити виправлення.

Структура уроку у 1 класі повинна включати різні види діяльності, пов'язані темою.

Для першокласників актуальними є види діяльності, якими вони займались в дошкільному дитинстві. Тому слід активно включати гру в навчальний процес, яка має особ­ливе значення для формування уміння вчитися - основної діяльності, якою займається тепер дитина. Принципово важливо обирати в навчальній діяльності два види ігор - рольові та ігри з правилами (дидактичні, рухливі, настільно-друковані). Дидактичні ігри повинні бути присутніми на кожному уроці, а рухливі та настільно-друковані - запов­нювати перерви і динамічні паузи.

Платні послуги у загальноосвітніх навчальних закладах можуть надаватися лише в межах, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.97р. №38 "Про затвер­дження переліку платних послуг, які можуть надаватися державними навчальними закладами" та Інструктивним ли­стом про порядок надання платних послуг державними на­вчальними закладами (наказ Міністерства освіти. Міністер­ства фінансів. Міністерства економіки України від 27 жовтня 1997 року №383/239/131). Це можуть бути платні послуги за гуртки (факультативи) іноземних мов, комп'ютерної підготовки, гри на музичних інструментах, хореографії, образотворчого мистецтва тощо, а також різні форми позаурочної зайнятості учнів понад обсяги, встанов­лені навчальними планами.

Початок занять рекомендується розпочинати не раніше 8 год і не пізніше 9 год. У школах, які працюють у дві зміни, учні 1-2 та випускних класів навчаються лише у першу зміну. Учні 3-4 класів можуть навчатися у першу зміну або підзміну з початком занять не пізніше 12 години. Починати заняття як в першу, так і в другу зміну слід в один і той же час протягом навчального року.

Навчання у загальноосвітніх навчальних закладах з поглибленим вивченням предметів організовується в одну зміну.

Відповідно до Закону України "Про загальну середню освіту" тривалість уроку у першому класі становить 35 хви­лин, у 2-4 (2-3) - 40 хвилин.

Розклад уроків складається з урахуванням інваріантної та варіативної частин робочого навчального плану. При йо­го складанні необхідно враховувати динаміку розумової працездатності учнів протягом дня і тижня.

З огляду на те, що найвища активність розумової діяль­ності у дітей шкільного віку припадає на період з 9-ї до 11-ї години, при складанні розкладу необхідно враховувати, що уроки мови, математики, читання рекомендується проводи­ти першими або другими. Уроки з образотворчого мис­тецтва, ознайомлення з навколишнім, трудового навчання, художньої праці варто проводити після динамічної паузи (перерви), а уроки з руховим компонентом — останніми. Неоднаковою є розумова активність учнів протягом на­вчального тижня. Її рівень зростає до середини і є низьким на початку і наприкінці тижня. Тому найбільше навчальне навантаження протягом тижня повинно припадати на вівторок та середу.

Розклад уроків повинен враховувати оптимальне співвідношення навчального навантаження протягом тижня, а також доцільне чергування протягом дня і тижня предметів природно-математичного і гуманітарного циклів з уроками музики, образотворчого мистецтва, трудового навчання, художньої праці, фізичної культури.

П'ятиденний навчальний тиждень для першокласників передбачає додатковий розвантажувальний день - четвер. У цей день не проводяться уроки з математики, можуть про­водити екскурсії з ознайомлення з навколишнім, уроки мис­тецтва та фізкультури.

Тривалість перерв для учнів 1 класу повинна становити не менше 15 хв, для учнів 2-4 класів - 10 хв. Подовжена перерва (після 2-го уроку) становить ЗО хв. Замість однієї великої перерви можна після 2-го і 3-го уроків улаштувати дві перерви, по 20 хв кожна. Подовжені перерви між на­вчальними заняттями (уроками) доцільно використовувати для організації цікавого та активного відпочинку учнів, пе­ребування на свіжому повітрі, харчування.

При визначенні доцільності, характеру, змісту та обсягу домашніх завдань слід враховувати індивідуальні особли­вості учнів та педагогічні умови.

У 1-му класі домашні завдання не задаються. Обсяг до­машніх завдань має бути таким, щоб витрати часу на їх вико­нання не перевищували: у 2-му класі чотирирічної початкової школи 45 хв, у 3 (2) класі — 1 години 10 хв, 4 (3) класах — 1 год 30 хв. Домашні завдання не рекомендується задавати на вихідні та святкові дні (якщо один і той же предмет у розкладі перед і після вихідного чи святкового днів).

У 1-му та у 2-му класі дається вербальна (словесна) оцінка знань, умінь і навичок учнів з навчальних предметів. Не рекомендується використання будь-якої знакової сим­воліки, яка заміняє оцінку (зірочки, сонечко, хмарки і т.д.).

Не оцінюються: темп роботи учня; його особистісні якості, індивідуальність розвитку психічних процесів (пам'яті, уваги, сприймання та ін.).

Протягом 1 півріччя контрольні роботи не проводяться. Підсумкові контрольні роботи можна провести в кінці на­вчального року (у другій половині квітня); в один день про­водиться не більше однієї контрольної роботи. Дається ли­ше словесна пояснювальна оцінка.

У період апробації нової системи вимірників навчаль­них досягнень учнів учитель може за рішенням педради за­гальноосвітнього навчального закладу здійснювати бальне оцінювання, починаючи з 2 класу.

У 3-4 класах рівень навчальних досягнень учнів оцінюється за 12-бальною шкалою.

Безбальна (рівнева) система вимірників навчальних до­сягнень учнів залишається у 3 та 4 класах з таких предметів: художня праця, трудове навчання, образотворче мистецтво, музика, основи здоров'я і фізична культура.

Знання учнів початкових класів з предметів, курсів варіативної частини (шкільний компонент) навчального плану оцінюються шляхом заліку (зараховано) у кінці кож­ного семестру.

Ведення щоденників рекомендується розпочинати у 2-му класі трирічної (у 3-му чотирирічної) початкової школи під керівництвом учителя - класовода. Записи вчителів у щоденниках мають бути коректні і сприяти співпраці з батьками.

Записи у класному журналі здійснюються вчителем відповідно до вимог ведення ділової документації і мовного режиму школи.

При використанні у навчальному процесі в загально­освітніх навчальних закладах технічних засобів навчання (ТЗН) встановлюється така тривалість їх безперервного за­стосування:

7-15 хвилин, 3-4 класи - 15-20 хвилин, 3-4 класи -

діафільми - 1-2 класи 15-20 хвилин;

кінофільми - 1-2 класи -15-20 хвилин, 3-4 класи -15—20 хвилин;

телепередачі - 1-2 класи - 15 хвилин, 3-4 класи - 20 хвилин.

Застосування кінофільмів, діафільмів, телепередач, їх фрагментів здійснюється відповідно до методичних реко­мендацій щодо їх проведення.

Протягом тижня кількість уроків із застосуванням ТЗН для учнів початкової школи не повинна перевищувати 3-4.

При організації навчально-виховного процесу у загально­освітньому навчальному закладі 1 ступеня слід дотримуватись Державних санітарних правил і норм устаткування, утриман­ня загальноосвітніх навчальних закладів та організації на­вчально-виховного процесу (ДСанПІН, 2001 р.) та Державних санітарних правил і норм улаштування і обладнання кабінетів комп'ютерної техніки в навчальних закладах та режиму праці учнів на персональних комп'ютерах (ДСанПІН, 2001 р.).

Метою організації груп продовженого дня є організація позанавчальної діяльності дітей відповідно до їх інтересів і побажань, надання кваліфікованої допомоги учням у вико­нанні навчальних завдань, усуненні прогалин у знаннях, створення сприятливих умов для задоволення різно­манітних інтересів учнів, організація дозвілля вихованців, проведення позакласної, позаурочної роботи, попереджен­ня дитячої бездоглядності та безпритульності. Групи продовженого дня можуть комплектуватися:

- з учнів одного класу (клас-група);

- з учнів двох або декількох паралельних класів;

- з учнів різних класів (різновікова група). Це найс­кладніша форма об'єднання, яка допускається у малокомплектних школах.

Зарахування дітей до групи продовженого дня проводить­ся за наказом директора загальноосвітнього навчального за­кладу на підставі заяви батьків або осіб, які їх замінюють.

Заяви на зарахування дітей до групи продовженого дня приймаються, як правило, до 5 вересня поточного навчаль­ного року.

Відрахування учнів з груп продовженого дня проводить­ся за наказом директора на підставі заяви батьків або осіб, які їх замінюють.

Групи продовженого дня створюються за умови наявності відповідних приміщень, можливості забезпечення дітей по­вноцінним харчуванням та денним відпочинком.

Для роботи груп продовженого дня використовуються навчальні кабінети, спортивний і актовий зали, бібліотека, чи­тальний зал та інші навчальні приміщення. Порядок їх викори­стання і відповідальність за збереження обладнання встанов­люється директором загальноосвітнього навчального закладу.

Режим дня у групах продовженого дня розробляється відповідно до Державних санітарних правил і норм утри­мання, устаткування загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу, розглядається радою навчального закладу і затверджується наказом дирек­тора школи.

Режим дня для першокласників не передбачає у другій половині дня години для самопідготовки, проводяться за­няття чи заходи виховного характеру, за інтересУ 1 класі рекомендується проводити заняття з ритміки або хореографи.

**Крім часу, зазначеного у навчальному плані, додатково виділяється у кожному класі по 2 концертмейстерські години на тиждень.

Додаток №8

Тиловий навчальний план спеціалізованої

загальноосвітньої школи музичного (хорового) профілю з навчанням мовами національних меншин (перехідний)



Навчальні предмети

Кількість годин на тиждень у класах

3-річна ПШ

4-річна ПШ

2

3

1

2

3

4

1. Загальний цикл



















Рідна мова (мова навчання) і література

6

6

5

6

6

6

Укр
еще рефераты
Еще работы по разное