Реферат: Програма біологія для 7-9 класів спеціальної загальноосвітньої школи інтенсивної педагогічної корекції пояснювальна записка

ПРОГРАМА

БІОЛОГІЯ


Для 7-9 класів спеціальної загальноосвітньої школи

інтенсивної педагогічної корекції


ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА


У школі інтенсивної педагогічної корекції предмет « Біологія, 7-9 класи» вивчається в курсі освітньої галузі «Природознавство».

Мета предмета полягає у формуванні в школярів усвідомлення необхідності охороняти природу на Землі, розвивати ключові компетенції, яких потребує сучасне життя, дбати про власне духовне та фізичне здоров’я.

Предмет “Біологія” передбачає формування в учнів цілісного уявлення про сучасну природничо-наукову картину світу, роль і місце людини в природі.

Завдання шкільного предмета “Біологія”:

- формування в учнів знань про структуру біологічних систем, їх функціонування; про взаємозв’язки між біологічними системами та середовищем;

- розвивати прагнення охороняти природу; прищеплювати екологічну культуру;

- всіляко заохочувати до здорового способу життя; формувати усвідомлення життя як найвищої цінності людини;

- формувати уміння застосовувати теоретичні знання на практиці (під час вирощування рослин, догляду за тваринами, ведення здорового способу життя);

- формувати емоційно-ціннісного ставлення до природи, до себе, до людей.

^ Корекційно-розвивальними завданнями курсу є:

- розвиток пізнавальної діяльності: розумових дій та операцій (аналітико-синтетичних процесів, порівняння, узагальнення, конкретизації); пам’яті, уяви, і на цій основі засвоєння біологічних знань;

- розвиток мовленнєвої діяльності (опанування термінами біологічних наук та їх усвідомлене застосування );

- формування пізнавальної активності у вивченні природи;

- розвиток емоційно-вольової сфери (саморегуляції, самоконтролю, об’єктивної самооцінки ) у різних видах діяльності.

У програмі, зважаючи на цілісність і системність живої природи, навчальний матеріал вибудовується за лінійно-концентричним принципом і генерується навколо змістових ліній, в основі яких закладені рівні організації живого:

молекулярно-клітинний рівень;

організмений рівень;

різноманітність органічного світу;

методи наукового пізнання.

зміст навчального предмета “Біологія” розподіляється за роками навчання таким чином:

7-й клас. Розділи: І - “Рослини”, II - “Різноманітність рослин”, III - “Гриби та лишайники”, IV - “Бактерії”, V - “Організми і середовище існування”.

8-й клас. Розділи: VI - “Тварини”, VII - “Різноманітність тварин”, VІІІ - “Організми і середовище існування”.

9-й клас. Розділ ІХ - “Людина”, Х - “Біологічні основи поведінки людини”.

На вивчення цих розділів відводиться:

^ 7-8-й класи - 70 годин (2 год. на тиждень);

9-й клас - 105 годин (3 год. на тиждень);

Вивчення шкільного предмета “Біологія” відбувається із залученням реальних об’єктів і процесів живої природи; теоретичні знання про них; передбачає формування загальнонавчальних та предметних умінь, способів діяльності.

Перелік обов’язкових для вивчення об’єктів і процесів природи зафіксований у навчальних темах програми.

Зміст навчального матеріалу в темах програми сформульований стисло, що дає змогу вчителю, враховуючи рівень розвитку учнів, творчо планувати вивчення матеріалу, доповнювати і поглиблювати зміст, виділяти час для осмислення учнями навчального матеріалу, виконання лабораторних і практичних робіт, систематизації й узагальнення знань, самостійної пізнавальної діяльності. Учитель має можливість конструювати вступні та узагальнюючі уроки, здійснювати тематичне і підсумкове оцінювання навчальних досягнень учнів.

В організації змісту предмета «Біологія» використані системно-структурний і функціональний підходи. Це дає можливість вивчати не лише морфологічні та анатомічні особливості організмів, а й процеси їхньої життєдіяльності. Водночас, застосування функціонального підходу забезпечує формування уявлення про організм як цілісну систему.

Зважаючи на те, що основна школа інтенсивної педагогічної корекції має цензовий рівень, зміст наведених тем відповідає Державному стандарту базової середньої освіти. В кожній темі програми передбачені результати навчання: вимоги до знань та вмінь учнів, що набуваються в різних видах навчальної діяльності (інтелектуальної, практичної ). По закінченню вивчення теми учень має знати, а отже, називати, наводити приклади, розповідати, визначати, порівнювати, застосовувати знання, робити висновки, дотримуватись правил техніки безпеки, правил поведінки в природі тощо. Порівнюючи результати навчальної діяльності учня із запропонованими в програмі основними вимогами до знань і вмінь, учитель має змогу визначити рівень навчальних досягнень учня та оцінити їх.

В кожній темі програми вміщено спрямованість корекційно-розвивальної роботи, яка з одного боку, передбачає розвиток процесів пізнавальної діяльності, емоційно-вольової сфери, особистості учня із затримкою психічного розвитку, а з іншого – усвідомлене вивчення тематичних знань, опанування інтелектуальними та практичними діями.

Вивчення живої природи у ^ 7-му класі розпочинається з розділу «Рослини». Вивчення рослинних організмів розпочинається з теми “Будова та життєдіяльність рослин ”. Різноманітність представників царства Рослини вивчається в порядку ускладнення їх будови, починаючи з водоростей і закінчуючи покритонасінними. Кожен таксон розглядається з декількох сторін: як етап еволюції, як компонент екосистеми і як систематична категорія. Такий підхід дозволяє формувати у школярів уявлення про рослинний світ як про цілісну систему.

Вивчення таксона розпочинається із загальної характеристики і закінчується вивченням окремих його представників. Така послідовність вивчення змісту теми дає можливість оптимально розподілити навчальні завдання, і, таким чином навчальну діяльність учнів по опануванню знань і умінь в межах навчальної теми.

Розділ “Бактерії” пропонується вивчати після розділу “Гриби та лишайники”. Беручи до уваги вікові особливості школярів, достатньо вивчити різноманітність бактерій, значення їх у природі та житті людини. Завершується курс біології в 7-му класі розділом “Організми і середовище існування”, що виконує функцію узагальнюючого і передбачає знайомство учнів з надорганізменими рівнями організації життя.

Ефективність засвоєння навчального матеріалу повинно забезпечити проведення на уроках біологічних експериментів, дослідів. Це забезпечується не лише проведенням лабораторних та практичних робіт, вказаних у програмі, а ще використанням демонстрацій при поясненні тієї чи іншої теми. Деякі практичні роботи, наприклад, “Вегетативне розмноження рослин”, передбачені для проведення вдома або під час літньої практики.

Спрямованість корекційно-розвивальної роботи у курсі біології, який вивчається у 7 класі, охоплює процеси пізнавальної діяльності, емоційно-вольової сфери, особистості. Учнів, у процесі ознайомлення з окремими представниками класу, родини, потрібно вчити спостерігати та описувати природні об’єкти у природі, розповідати про їх зображення на малюнках, гербарних зразках тощо; вчити порівнювати рослини, їх складові, виділяти особливості будови окремих органів, системи органів; вчити порівнювати рослини, які належать до однакових та різних класів, родин і на основі порівняння робити логічні умовиводи, відповідні висновки. Поєднання дедуктивного підходу, з якого починається вивчення теми, включення індуктивного підходу, у процесі вивчення конкретних представників рослинного світу, дає можливість сформувати у школярів усвідомлене розуміння кожної систематичної категорії.

Розглядаючи компоненти екосистеми, її конкретних представників, потрібно вчити розкривати причинно-наслідкові зв’язки між організмами і чинниками середовища; усвідомлювати доцільність зв’язків в екосистемі, того, що відбувається у природі, і на цьому підґрунті робити висновки.

Особистісний розвиток учнів спрямовується на розвиток цілеспрямованості, відповідальності, ретельності у процесі виконання дослідів, практичних завдань; формування емоційно-ціннісного ставлення до живої природи.

^ У 8-му класі розділ “Тварини” розпочинається темою “Будова і життєдіяльність тварин”, у якій розглядаються найбільш загальні закономірності функціонування тваринного організму, загальний план його будови. У наступних темах для вивчення пропонуються основні групи тваринного світу. Особливості будови і процеси життєдіяльності представників царства Тварини вивчаються з метою з’ясування пристосування організмів до середовища, їх ролі в природі та житті людини. Особливого значення набуває вивчення способу життя та поведінки тварин. Питання систематики тварин, як і рослин, розкриваються на рівні великих таксономічних одиниць.

Як і в попередньому класі, особливе місце у навчальному процесі повинні займати досліди, спостереження. Проводити їх слід не тільки під час уроків, а й вдома, на екскурсіях, під час практики. Біологічні експерименти та демонстрації повинні знайомити учнів з методами дослідження природи, розвивати навички самостійної роботи, зацікавлювати до вивчення біології.

Корекційно-розвивальна робота так само, як і в попередньому класі, спрямовується на корекцію процесів пізнавальної діяльності і на цій основі усвідомлене засвоєння програмового матеріалу. Учнів потрібно вчити спостерігати та описувати живі організми та їх поведінку у природі; аналізувати зовнішню будову тварин зображених на малюнках; вчити аналізувати, порівнювати особливості організації будови різних організмів в межах класу, типу, і на цій основі робити висновки; вчити розкривати причинно-наслідкові зв’язки тварин з іншими групами організмів в екосистемах; пояснювати вплив організмів на середовище існування, особливості пристосування організмів до умов існування; робити висновки про необхідність заходів охорони організмів у природі.

Корекція емоційно-вольової сфери полягає у розвитку цілеспрямованості під час виконання лабораторних та практичних робіт, формування самостійності та цілеспрямованості під час спостережень у природі; формуванні емоційно-ціннісного ставлення до тварин.

Розділ “Людина” у^ 9-му клас
Спостереження: за ростом та розвитком рослини, яка вирощена з насінини.


^ Розділ 1. Рослини.






12

Тема 1. Будова та життєдіяльність рослин

(На прикладі покритонасінної дводольної рослини)

Основні процеси життєдіяльності рослини. Клітина, тканини, органи рослини, їх функції та взаємозв'язок.

Середовища існування рослин. Зв’язки рослин із іншими компонентами екосистем.


Учень:

Називає:

Основні процеси життєдіяльності рослини (ріст, живлення, фотосинтез, дихання, транспорт речовин); умови, необхідні для життєдіяльності рослини; основні компоненти клітини рослини (оболонка, цитоплазма, ядро, пластиди, вакуолі);

вегетативні органи рослини(корінь, пагін: брунька, стебло, листок) та їх функції;

наводить приклади: виливу факторів середовища на процеси життєдіяльності рослин; господарської цінності рослин; використання добрив у сільському господарстві;

розповідає: про будову кореня, види коренів, типи кореневих систем, видозміни кореня; грунт як джерело поживних речовин; роль мінерального живлення в житті рослин; роль пагона в забезпеченні надходження, транспорту і виведення речовин; бруньку як зародковий пагін; будову листка та його роль у і забезпеченні процесу фотосинтезу, газообміні, та випаровуванні;

порівнює: прості та складні листки, типи жилкування, розташування листків на стеблі;

спостерігає та описує будову клітини рослин, корінь і кореневі системи; пагін; різноманітність пагонів,

дотримується правил: роботи з лупою та мікроскопом.


^ Пізнавальна діяльність:

вчити аналізувати та розповідати про основні процеси життєдіяльності рослини; про компоненти клітини, тканини, органи рослини, будову кореня, види коренів, типи кореневих систем, видозміни кореня;

порівнювати: прості та складні листки, типи жилкування, розташування листків на стеблі, на основі порівняння робити відповідні висновки;

вчити розкривати причинно-наслідкові зв’язки на прикладах впливу чинників середовища на процеси життєдіяльності рослин; ролі мінерального живлення в житті рослин;

вчити розуміти доцільність кожного органа рослини (на прикладі частин листка та його ролі у забезпеченні процесу фотосинтезу, газообміні, та випаровуванні); розуміти залежність життя рослини від функціонування її органів;

формувати самоконтроль (плануючий, операційний, кінцевий) у процесі виконання практичних завдань, дослідів.

^ Особистісний розвиток формувати наполегливість, прагнення до самостійного здобуття знань.

Демонстрування живих об'єктів, гербарних зразків вищих рослин та окремих органів (коренів, пагонів).

Лабораторні роботи:

№ 1. Будова клітини рослин.

№ 2. Корінь і кореневі системи.

№ 3. Пагін і його будова. Різноманітність пагонів.





10

^ Тема 2. Розмно­ження та розвиток рослин

Нестатеве розмно­ження, його види. Вегетативне роз­множення. Регенерація у рослин. Статеве розмноження. Будова та різноманітність квіток. Суцвіття.

Запилення, запліднення.

Насінина, плід, їх будова.

Вплив умов середовища н проростання насінини. Ріст і розвиток рослин.

Сезонні явища у житті рослин.



Учень:

називає: види розмноження рослин; види нестатевого розмножен­ня: вегетативне, спорами; способи вегетативного роз­множення рослин у природі та господарстві;частини квітки; способи поширення насінин і плодів;

наводить приклади: способи поширення плодів і насінин;

практичного використання квіток, насінин і плодів людиною;

розпізнає: різні типи плодів і способи їх поширення;

характеризує: будову квітки як органа роз множення рослин; функції частин квітки; пристосування квіток до запилення вітром, пристосування плодів до поширення; розвиток рослини з зародка насінини;

порівнює: будову плодів і насіння та способи їх поширення;

спостерігає та описує: пристосування рослий до запилення комахами; пристосування до поширення плодів і насінин;

досліди з вивчення умов проростання насінин;

застосовує знання:

про способи розмноження рос­лин, умови проростання насіння, розвиток проростка, процеси рос­ту і розвитку рослин для обґрун­тування прийомів вирощування культурних рослин;

дотримується правил: ■

профілактики отруєння насі­нинами і плодами;

вирощування рослин;
розповідає: про роль та значення штучного запилення; пристосування рослин до середовища;

про значення квітки у житті
рослин, тварин, людини;

про значення знань про
про­цеси розмноження і розвитку
рослин у житті людини.



^ Пізнавальна діяльність: вчити аналізувати будову частин квітки; різні типи плодів;

порівнювати: будову квіток різних рослин, прості і складні суцвіття; будову плодів і насіння та способи їх поширення;

вчити розуміти: як будова частин квітки пов’язана з функцією розмноження рослин;

розкривати доцільність того, що відбувається у природі на прикладах пристосування рослин до запилення; пристосування квіток до запилення вітром, водою, комахами та іншими тваринами; пристосування плодів до поширення у природі.

вчити робити висновки: про пристосування рослин до середовища існування;

^ Особистісний розвиток: вчити цілеспрямованості, відповідальності, ретельності, у процесі виконання дослідів, практичних завдань.



Демонстрування дослідів, що дозволяють виявити умови проростання насінин; живих об’єктів, гербарних зразків рослин.

Лабораторні роботи:

№4. Будова і різноманітність квіток.

№5. Будова і різноманітність плодів.

Практична робота

№1. Вегетативне розмноження рослин.


Розділ 11. Різноманітність рослин




5

Тема 1.Водорості

Загальна характеристика водоростей. Середовище існування.

Різноманітність водоростей, їх значення в природі та в житті людини.

Учень:

називає:

основні місця, де ростуть водорості; наводить приклади: використання водоростей людиною (їстівні, ліки, сировина для харчової та парфумерної промисловості); небезпечних явищ, які спричиняють водорості; одно- та багатоклітинних мікроскопічних (хламідомонада; спі- рогіра) та макроскопічних водоростей (морська капуста);

розпізнає: найпоширеніші явища, обумовлені масовим розвитком водоростей;

характеризує: будову тіла одно- та багатоклітинних водоростей;

застосовує знання: для уникнення отруєнь та алергічних реакцій внаслідок використання природної води з ознаками масового розвитку водоростей.



^ Пізнавальна діяльність: вчити аналізувати будову одно- та багатоклітинних водоростей;

застосовувати здобуті знання у практичних умовах;

робити висновки про те, що водорості найпростіші рослинні організми.


Демонстрування зразків одно- і багатоклітинних водоростей різних відділів.

№6. Будова водорості.






6

^ Тема 2. Вищі спорові рослини

Загальна характеристика вищих спорових рослин. Мохоподібні, хвощеподібні, папоротеподібні. Середовища існування. Пристосувальні риси будови. Значення вищих спорових рослин у природі та в житті людини.

Учень:

називає:

основні місця, де ростуть вищі спорові рослини;

наводить приклади: видів вищих спорових рослин, що зростають у найближчому оточенні; значення вищих спорових рослин в природі та в житті людини;

характеризує: загальні ознаки будови та розвитку представників мохоподібних, хвощеподібних, папоротеподібних;

розповідає: про значення вищих спорових рослин у формуванні торфу, кам'яного вугілля;

розпізнає: спорові рослини у природі, на гербарних зразках, таблицях;



^ Пізнавальна діяльність: вчити аналізувати та розповідати про будову представників мохоподібних, хвощеподібних, папоротеподібних;

робити висновки: про значення вищих спорових рослин у формуванні торфу, кам'яного вугілля; значення вищих спорових рослин в природі та в житті людини.



Демонстрування представників мохоподібних, хвощеподібних, папоротеподібних.

Лабораторні роботи

№ 7. Будова мохоподібних.

№ 8. Будова хвоща польового.





4

Тема 3. Голонасінні

Загальна характе­ристика голонасінних. Середовище існу­вання. Характерні риси будови голонасінних. Різноманітність голонасінних рослин. Значення у природі та в житті людини. ­

Учень: називає:

основні місця, де ростуть голонасінні;

наводить приклади: найпоширеніших представни­ків голонасінних серед флори України і свого регіону; використання голонасінних рослин людиною;

розпізнає: голонасінні рослини у приро­ді, за гербарними зразками, ма­люнками;

характеризує: загальні ознаки будови та роз­витку голонасінних; роль голонасінних у природі та в житті людини;

дотримується правил роботи зі збільшувальними приладами;

розповідає: чому

голонасінні поширилися на земній кулі


^ Пізнавальна діяльність: вчити аналізувати, виділяти загальні ознаки у будові голонасінних;

розкривати причинно-наслідкові зв’язки на прикладі особливості розмноження та пристосування голонасінних до умов середовища існування;

робити висновки: про роль голонасінних у природі та в житті людини.




Демонстрування: живих об’єктів, гербарних зразків голонасінних.

Лабораторна робота

№9. Будова голонасінних рослин.





7

^ Тема 4. Покритонасінні

Загальна характеристика. Класифікація покритонасінних. Характеристика класів і окремих родин.

Значення покритонасінних рослин у природі та житті людини. Сільськогосподарські, лікарські, декоративні рослини.


Учень:

Називає: класи та основні родини пок­ритонасінних рослин; загальні ознаки класів Одно­дольні і Дводольні;

наводить приклади: рослин, що зростають на території України і в найближчому оточенні; рідкісних рослин, які потре­бують охорони; лікарських та отруйних рослин; декоративних рослин; сортів культурних рослин; використання рослин людиною;

розпізнає: види рослин свого регіону, рос­лини вивчених класів;

пояснює: потребу в охороні окремих видів; значення рослин у житті людини;

значення рослин у природі;

порівнює: практичну цінність різних видів рослин;

спостерігає та описує: розвиток покритонасінних рослин;

застосовує знання: про умови життя дикорослих рослин для обґрунтування заходів їх охорони; для озеленення місцевості, житлових та службових приміщень;

дотримується правил: поведінки в природі; вирощування культурних рослин;

відповідає на запитання: для чого потрібні голонасінні у природі та в життя людини, чому їх треба охороняти.

^ Пізнавальна діяльність: вчити аналізувати, виділяти суттєві

ознаки покритонасінних, за якими їх відносять до класів і окремих родин;

розкривати причинно-наслідкові зв'язки на прикладі пристосування до умов місцезростання;

робити висновки:про необхідність охорони окремих видів рослин; значення рослин у житті людини та у

природі;

формувати прагнення більше дізнатися

про покритонасінні рослини з науково-популярної літератури.


Демонстрування: живих об’єктів, гербарних зразків.

Практичні роботи

№2 Визначення рослин класу Дводольні.

№3.Визначення рослин класу Однодольні.

№4 Розпізнавання видів кімнатних рослин.

Розділ 111. Гриби та лишайники





4

^ Тема 1. Гриби

Загальна характеристика грибів. Різноманітність грибів. Поширення, середовища існування. Значення грибів у природі та в житті людини.

Учень:

називає: загальні ознаки царства Гриби; паразитарних, цвілевих, шапкових грибів; найпоширеніших видів грибів свого регіону; використання грибів людиною;

характеризує: будову гриба;

основні групи грибів за спо­собом їхнього живлення; живлення, розмноження, ріст і розвиток грибів; пристосування грибів до умов середовища;

розповідає:

про взаємозв'язок грибів і вищих рослин; значення штучного вирощуван­ня грибів;

порівнює: плодові тіла їстівних та отруй­них грибів;

застосовує знання у побуті: під час для зберігання продуктів харчування, для профілактики захворювань рослин, тварин і людини, що спри­чиняються грибами;

дотримується правил збирання та зберігання грибів, запобігання отруєння грибами;

робить висновок: про значення грибів у природі та в житті людини.

^ Пізнавальна діяльність: вчити аналізувати та, виділяти характерні ознаки паразитарних, цвілевих, шапкових грибів; розповідати про будову гриба;

порівнювати: плодові тіла їстівних та отруй­них грибів;

розкривати причинно-наслідкові зв’язки на прикладах пристосування грибів до умов середовища;

взаємозв'язку грибів і вищих рослин;




Демонстрування їстівних, отруйних, цвілевих, паразитарних грибів;

Лабораторні роботи

№10. Будова нижчих грибів;

№11. Будова вищих грибів.





2

Тема 2. Лишайники

Загальна характе­ристика лишайни­ків. Значення лишай­ників у природі та у житті людини.

^ Учень:

Наводить приклади: найпоширеніших видів лишайників свого регіону;

характеризує будову лишайника живлення, розмноження, ріст і розвиток лишайників;

пристосування лишайників до умов середовища

робить висновок: про значення лишайників у при- роді та в житті людини.

^ Пізнавальна діяльність: вчити аналізувати, виділяти суттєві ознаки лишайників; порівнювати: гриби і рослини, лишайники;

розкривати причинно-наслідкові зв’язки на прикладі

пристосування лишайників до умов середовища.




Демонстрування накипних, листуватих і кущистих лишайників.


Розділ 1V. Бактерії






3

^ Тема 1. Бактерії

Загальна характеристика бактерій. Різноманітність. Значення у природі та у житті людини.

Учень: називає: загальні ознаки бактерій; середовища життя бактерій;

наводить приклади: бактерій, які спричинюють захворювання рослин, тварин, людини; бактерій, які використовуються людиною в господарстві;

характеризує: роль бактерій у природі та у житті людини;

застосовує знання у практичній діяльності: під час зберігання продуктів харчування; профілактики захворювань що спричиняються хвороботворними бактеріями;

дотримується правил: особистої гігієни; гігієни в колективі;

робить висновок про роль бактерій у природі та в житті людини.

^ Пізнавальна діяльність: на наочному матеріалі (малюнки, фото) вчити аналізувати та виділяти суттєві ознаки бактерій;

порівнювати: життєдіяльність різних бактерій;

вчити розуміти взаємозв'язки бактерій та інших організмів;


Демонстрування дослідів, що дозволяють виявити роль бактерій (скисання молока тощо).


^ Розділ V. Організм і середовище існування.




6

^ Тема 1. Організм і середовище існування

Середовище існування та його чинники. Розселення рослин у природі. Екологічні групи рослин. Життєві форми рослин. Охорона природи

Учень:

називає: середовища існування рослин; основні життєві форми рослин (дерева, кущі, трави); основні екологічні групи рослин; основні типи рослинних угрупувань; рідкісні рослини свого регіону;

наводить приклади: пристосування рослин до середовища існування; взаємозв'язків рослин між собою, з іншими організмами та неживою природою;

розпізнає: дерев'янисті та трав'янисті рослини;

пояснює: природоохоронну діяльність людини, що має на меті збереження природного біорізноманіття;

дотримується правил; поведінки у природі;

робить висновок:

про необхідність охорони рослинних і тваринних угрупувань.

^ Пізнавальна діяльність:

вчити аналізувати та описувати особливості дерев, кущів, трав; основні екологічні групи рослин;

розкривати причинно-наслідкові зв’язки на прикладі взаємозв'язків рослин між собою та неживою природою;

робити висновки: про необхідність охороняти живу природу.




Демонстрування дослідів, що дозволяють виявити вплив середовище існування на організми.


Екскурсії:

Природа рідного краю.

Ознайомлення з сезонними явищами в житті рослин.

Розпізнавання рослин за особливостями будови вегетатив­них органів.

4. Пристосування рослин до життя в екосистемі (на приклад будь-якої екосистеми своєї місцевості). ,

Практичні завдання:

Фенологічні спостереження за ростом і розвитком рослин у природі, на дослідній ділянці, у полі, догляд за рослинами, вияв­лення ушкоджень рослин тваринами, грибами, впливу людини на рослини, участь у заходах з охорони природи.

Складання гербарію бур'янових і кормових рослин. Розпіз­навання найпоширеніших бур'янів, кормових і лікарських рослин.

Проведення дослідів і спостережень: розмноження картоплі різними способами (вічками, живцями, верхівками бульб, парост­ками), вплив підгортання на розвиток бульб та урожай картоплі; з'ясування впливу прищеплення пагонів на плодоносність огірків та інших рослин; з'ясування впливу пасинкування на врожай і терміни дозрівання плодів помідорів.

Висаджування і вирощування рослин на схилах, пустищах,
закладання розсадників декоративних рослин. Вирощування рід­кісних рослин.


8 -й клас

( 70 год, 2 год на тиждень, із них 10год –резервні)


Дата провед.уроку


К-кість годин

Зміст навчального матеріалу рівня

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

Спрямованість корекційно розвивальної роботи




2

Вступ

Тваринний світ складова частина природи. Різноманітність тварин та їх класифікація. Роль тварин у житті людини.

Учень:

називає: царства живої природи; ознаки живих організмів; основні систематичні категорії царства Тварини;

наводить приклади: представників царства Тварини; значення тварин у природі та житті людини;

розпізнає: представників різних царств організмів;

наводить приклади: тварин свого регіону;

робить висновок:

про значення тварин у житті людини.

^ Пізнавальна діяльність:

вчити аналізувати, порівнювати та описувати живі організми; здійснювати логічні умовиводи щодо ролі тварин у житті людини.

Формувати пізнавальну активність у вивченні тваринного світу; розвивати емоційно-цінне ставлення до тварин.



Розділ V1. Тварини




6

^ Тема 1. Будова і життєдіяльність тварин (на прикладі ссавців)

Основні процеси життєдіяльності тварини. Клітинна будова тварин та особливості клітин тварин. Тканини, органи і системи органів тварин, їх функції. Середовища існування тварин. Поведінка тварин.

Різноманітність способів життя тварин. Зв'язки тварин з іншими компонентами еко­систем.


Учень:

називає: органи і системи органів; функції тварин (подразливість, рух, живлення, дихання виділення, розмноження, ріст і розвиток); середовища існування тварин; розмноження як основа існування тварин;

наводить приклади:

способів живлення тварин;

видів руху тварин; проявів поведінки відомих йому тварин; взаємозв'язків рослин та тварин;

спостерігає та описує: поведінку тварин;

робить висновок: про значення тварин в екосис­темах;






Пізнавальна діяльність:

вчити аналізувати зовнішні ознаки тварин, органи тварин (зображених на малюнках); спостерігати та описувати поведінку тварин у природі;

розкривати причинно-наслідкові зв’язки на прикладі зв'язків тварин з рослинами;

формувати самоконтроль під час спостереження за тваринами у природі.




Демонстрування: опудал, вологих препаратів, зображень різноманітних тварин; проявів поведінки тварин.

Лабораторна робота

№1. Вивчення особливостей тваринних клітин та тканин.


Розділ V11.Різноманітність тварин





3

^ Тема 1. Найпростіші

Загальна характеристика та різноманітність найпростіших – мешканців прісних водойм (амеба протей, евглена зелена, інфузорія туфелька), Паразитичні найпростіші (дизентерійна амеба, малярійний плазмодій тощо). Роль найпростіших у екосистемах та їх значення для людини.

Учень:

називає:загальні ознаки підцарства Найпростіші;

середовища існування найпростіших;

наводить приклади:найпоширеніших представників найпростіших; найпростіших – паразитів людини та тварин;

розпізнає деяких найпростіших на малюнках;

характеризує: прояви життєдіяльності найпростіших (живлення, дихання, подразливість, розмноження тощо); засоби профілактики захворювань, які спричинюються найпростішими;

застосовує знання для дотримання правил особистої гігієни, що захищають від зараження паразитичними найпростішими; дотримується правил: роботи з мікроскопом.


^ Пізнавальна діяльність: вчити аналізувати та виділяти найсуттєвіші ознаки найпростіших зображених на малюнках; формувати усвідомлену необхідність дотримуватися правил особистої гігієни, щоб захиститися від зараження паразитичними найпростішими;

вчити здійснювати логічні умовиводи стосовно ролі найпростіших в екосистемах.


Демонстрування постійних мікропрепаратів одноклітинних тварин.





3

^ Тема 2. Багатоклітинні. Кишковопорожнинні Загальна характеристика та різноманітність багатоклітинних тварин.

Тип Кишковопорожнинні. Загальна характеристика та різноманітність кишковопорожнинних. Роль кишковопорожнинних в екосистемах та значення для людини. Охорона кишковопорожнинних.

Учень:

називає: загальні ознаки організмів підцарства Багатоклітинні; загальні ознаки представників типу Кишковопорожнинні;

наводить приклади:

кишковопорожнинних;

розпізнає: життєві форми представників типу Кишковопорожнинні (за малюнками);

розповідає про:

спосіб життя кишковопорожнинних, особливості будови кишковопорожнинних.



^ Пізнавальна діяльність:

вчити: аналізувати на малюнках представників кишковопорожнинних;

виділяти

особливості будови кишковопорожнинних (променева симетрія двошаровість, диференціація клітин, кишкова порожнина);

розкривати зв'язок кишковопорожнинних з іншими групами організмів;

пояснювати вплив кишковопорожнинних на середовище існування;

робити висновки про роль кишковопорож­нинних в екосистемах; про необхідність заходів охорони кишковопорожнинних.

Лабораторна робота

№2. Вивчення будови прісноводної гідри (на постійних мікропрепаратах).

Демонстрування постійних мікропрепаратів кишковопорожнинних.





5

^ Тема 3. Черви

Тип Плоскі черви. Загальна характе­ристика, різнома­нітність.

Круглі черви. За­гальна характерис­тика, різноманіт­ність.

Тип Кільчасті чер­ви. Загальна характеристика, різнома­нітність.

Роль чер­вів в екосистемах. Значення для лю­дини.

Учень:

називає: загальні ознаки плоских, круг­лих та кільчастих червів;

наводить приклади: вільноживучих видів червів; і червів — паразитів людини, тварин і рослин; пристосування паразитичних червів до їх способу життя;

розпізнає: органи та системи органів, по­рожнину тіла аскариди на табли­цях;

розповідає про: загальні ознаки будови і процесів життєдіяльності плоских, круглих та кільчастих червів;

пояснює: пристосування в будові та про­цесах життєдіяльності паразитич­них червів до їх способу життя;

роль червів у екосистемах та житті людини;

спостерігає та описує: рухи та поведінку кільчастих червів; результати досліду з вивчення
реакції дощового черв'яка на подразнення;

дотри особистої гігієни;

робить висновок: про роль вільноживучих червів в екосистемах; про значення червів у житті людини.



^ Пізнавальна діяльність:вчити аналізувати органи та системи органів, по­рожнину тіла аскариди на таблиці; виділяти загальні ознаки плоских, круг­лих та кільчастих червів;

розкривати зв’язки червів з іншими організмами в екосистемах;

вчити розуміти життєві цикли паразитич­них червів для попередження зараження ними, та необхідність дотримання

особистої гігієни.

Формувати самоконтроль у процесі виконання лабораторної роботи.




Демонстрування препаратів плоских, круглих та кільчастих червів.

Лабораторна робота №3. Вивчення зовнішньої будови та характеру рухів кільчастих червів (на прикладі дощового черв’яка або трубочника).





7

^ Тема 4. Членистоногі Загальна характеристика типу Членистоногі.

Клас Ракоподібні. Загальна характеристика класу. Різноманітність ракоподібних. Роль ракоподібних в екосистемах, їх значення для людини. Клас Павукоподібні. Загальна характеристика класу. Різноманітність павукоподібних та їх роль в екосистемах. Значення в житті людини.

Клас Комахи. Загальна характеристика класу. Особливості розвитку. Поведінка комах. Різноманітність

комах. Роль комах у екосистемах, їх значення для людини. Охорона членистоногих.


Учень:

називає: загальн