Реферат: Міністерство охорони здоров’я україни

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ ДНІПРОПЕТРОВСЬКА ДЕРЖАВНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ КАФЕДРА ГІСТОЛОГІЇ Довідник студента з курсу гістології, цитології та ембріології





Дніпропетровськ – 2008


«Затверджую»


Перший проректор ДДМА,

голова ЦМК ДДМА,

член-кореспондент АМН України

професор Т.О.Перцева


_______________________________


«____»___________________ 2008 р.


^ Довідник студента з курсу гістології, цитології та ембріології / Під ред. І.В.Твердохліба.- Дніпропетровськ: ЦМК ДДМА, 2008.- 25 с.

Довідник складений на основі діючого навчального плану та програми з навчальної дисципліни «гістологія, цитологія та ембріологія» для студентів вищих медичних навчальних закладів ІІІ-IV рівнів акредитації. Містить відомості щодо структури, мети та завдань дисципліни, структуру залікових кредитів, тематичні плани лекцій, практичних занять і самостійної роботи студентів, перелік індивідуальних завдань і засобів діагностики засвоєння навчального матеріалу, перелік практичних навичок у відповідності до вимог ОКХ і ОПП, перелік програмних питань, що виносяться на підсумкові модульні контролі, перелік джерел інформації, шкалу конвертації балів за дисципліну у традиційну (національну) оцінку, а також загальну інформацію щодо навчання студентів на кафедрі гістології ДДМА. Призначений для студентів 1-2 курсів, які навчаються за спеціальностями 7.110101 - „Лікувальна справа”, 7.110104 - „Педіатрія”, 7.110105 - „Медико-профілактична справа”. Довідник вільно розповсюджується мережею Інтернет (www.morphology.dp.ua/dne/histology).


Обговорено та схвалено на методичній нараді кафедри гістології

«____» _______________ 200__ р. (протокол №___).


Завідувач кафедрою гістології професор І.В.Твердохліб


Схвалено предметною методичною комісією ДДМА з медико-біологічних дисциплін

«____» _______________ 200__ р.


Голова предметної методичної комісії професор В.В.Колдунов


Рекомендовано проблемною комісією з впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу ДДМА

«____» _______________ 200__ р.


Голова проблемної комісії з КМС ДДМА професор І.В.Твердохліб


ЗМІСТ



1. Загальні відомості та структура дисципліни

2. Мета та завдання дисципліни

3. Структура залікових кредитів

4. Тематичні плани

4-А. Тематичні плани лекцій

4-Б. Тематичні плани практичних занять

4-В. Тематичні плани самостійної роботи студентів

5. Перелік індивідуальних завдань

6. Розподіл максимальної кількості балів по темах та шкала конвертації

7. Перелік засобів діагностики засвоєння навчального матеріалу

8. Перелік практичних навичок у відповідності до вимог ОКХ і ОПП

8-А. Практичні навички

8.Б. Гістологічні препарати для діагностики

8-В. Перелік електронних мікрофотографій для діагностики

9. Перелік програмних питань, що виносяться на підсумкові модульні контролі

10. Перелік джерел інформації

11. Шкала конвертації балів за дисципліну у традиційну (національну) оцінку

12. Загальні відомості щодо навчання на кафедрі гістології

12-А. Оцінювання поточної успішності

12-Б. Підсумковий модульний контроль

12-В. Оцінка з дисципліни

12-Г. Оцінка ECTS

4

5

6

7

7

8

9

10

11

12

12

12

13

14

15

22

23

24

24

24

25

25

^ 1. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ТА Структура дисципліни


Навчальна дисципліна: „Гістологія, цитологія та ембріологія”.

Вивчається на 1-му та 2-му курсах впродовж ІІ – ІІІ семестрів.

Зміст дисципліни структуровано на 2 залікових модуля, кожен з яких містить по 3 змістових модуля (загалом – 6).


^ Навчальний план дисципліни

Загальна кількість годин – 285 годин (9,5 кредитів):

1-й рік навчання (2 семестр) – 150 годин (5 кредитів);

2-й рік навчання (3 семестр) – 135 годин (4,5 кредитів).


Структура

Кількість годин

^ Рік

навчання

(семестри)

Вид контролю

Всього

Аудит.

СРС

Лекцій

Практичних занять

Модуль 1.

Змістових модулів – 3

150 годин

(5 кредитів)

20

70

60

1-й

(2 семестр)

Контроль практичних навичок, теоретичні питання, тестовий контроль

Модуль 2.

Змістових модулів – 3

135 годин

(4,5 кредитів)

20

60

55

2-й

(3 семестр)

Контроль практичних навичок, теоретичні питання, тестовий контроль

Загалом

285 годин

(9,5 кредитів)

40

130

115

2-й і 3-й

семестри





База навчання – кафедра гістології (вул. Севастопольська, 17, Морфологічний корпус ДДМА).

Дисципліна викладається українською (вітчизняні студенти), російською (іноземні студенти) та англійською (контингент англомовних студентів) мовами.


Персональний склад кафедри:

професор Твердохліб Ігор Володимирович (к. 204) – завідувач кафедрою;

доцент Хріпков Ігор Сергійович (к. 202) – відповідальний за навчальну роботу;

доцент Романенко Людмила Арнольдівна (к. 209) – відповідальна за наукову роботу;

доцент Сілкіна Юлія Валеріївна (к. 201) – відповідальна за СНТ;

викладач Горбунов Андрій Олександрович (к. 212);

викладач Морозова Світлана Борисівна (к. 209);

викладач Філімонова Ліна Андріївна (к. 215);

лаборант Сова Катерина Григорівна (к. 214);

лаборант Безбатько Тетяна Михайлівна (к. 214).


Детальна інформація про кафедру, а також всі навчальні та методичні матеріали (включаючи тестові завдання, аудіолекції і т.і.) містяться на офіційному сайті кафедри гістології за адресою:

http://www.morphology.dp.ua/dne/histology.

Телефон кафедри: 713-53-23.

Електронна адреса: ivt@dsma.dp.ua.

^ 2. Мета та завдання дисципліни


Гістологія, цитологія та ембріологія – фундаментальні дисципліни медико-біологічного профілю. Вони належать до наук, що є основою вищої медичної освіти. Метою вивчення дисциплін є формування цілісного уявлення про мікроскопічну та ультраструктурну будову, закономірності розвитку, регенераторні властивості клітин, тканин та органів людського організму. Гістологія, цитологія та ембріологія забезпечують разом з фундаментальними дисциплінами можливість наступного вивчення теоретичної та клінічної патології. Гістологія, цитологія та ембріологія належать до морфологічних наук. Предметом їх вивчення є мікроскопічна будова організму тварини і людини та її зміни в різноманітних умовах існування (ембріональний розвиток, ріст, вікові зміни, пристосування і компенсаторні реакції).

Відповідно до різних рівнів організації живого в цілісному організмі гістологія, цитологія та ембріологія розділяються на такі розділи:

цитологію – науку про загальні та спеціальні закономірності морфо-функціональні організації різних клітин;

загальну гістологію, що розглядає принципи організації різних тканин і загальних питань їх взаємодії;

спеціальну гістологію, що вивчає будову різних органів в аспекті взаємовідношень тканин, що входять до їх складу;

ембріологію – науку про розвиток зародка. Цей розділ предмета розглядає загальні та спеціальні закономірності ембріонального розвитку тварин, що знаходяться на різних рівнях організації, а також ембріональне становлення тканин (гістогенез) і органів (органогенез).

У зв‘язку з тим, що кожний наступний рівень організації живого включає до складу попередні, виділення в гістології, цитології та ембріології вищеназваних розділів умовне. Поступовість їх вивчення дозволяє перейти від простого до більш складного, утворюючи логічну систему вивчення предмета.

Кінцеві цілі встановлюються на основі ОПП підготовки лікаря за фахом відповідно до блоку її змістового модулю (природничо-наукова підготовка). Опис цілей сформульований через вміння у вигляді цільових завдань (дій). На підставі кінцевих цілей до кожного модулю, або змістового модулю сформульовані конкретні цілі у вигляді певних умінь (дій), цільових завдань, що забезпечують досягнення кінцевої мети вивчення дисципліни.


Кінцеві цілі дисципліни.

Визначати критичні періоди ембріогенезу, вади розвитку людини.

Інтерпретувати мікроскопічну та субмікроскопічну структуру клітин.

Трактувати мікроскопічну будову різних органів людини в аспекті взаємовідношень тканин, що входять до їх складу в різні вікові періоди, а також в умовах фізіологічної та репаративної регенерації.

Інтерпретувати закономірності ембріонального розвитку людини.

Пояснювати особливості ембріонального розвитку тканин (гістогенез) і органів (органогенез).

Пояснювати основні принципи організації різних тканин, їх взаємодію.


^ 3. СТРУКТУРА ЗАЛІКОВИХ КРЕДИТІВ


МОДУЛЬ 1. Онови цитології та загальної ембріології, загальна гістологія

Тема

Лекції

Практичні заняття

СРС

1. Введення. Історія розвитку гістології, цитології та ембріології. Методи гістологічних, цитологічних та ембріологічних досліджень.

2 год

3,5 год

3 год

2. Цитологія.

2 год

10,5 год

9 год

3. Основи ембріології.

2 год

7 год

6 год

^ 4. Контроль змістового модуля 1.

-

3,5 год

3 год

5. Загальні принципи організації тканин. Епітеліальні тканини.

2 год

3,5 год

3 год

6. Тканини внутрішнього середовища. Кров та лімфа. Сполучні тканини.

4 год

10,5 год

9 год

7. Гемопоез.

2 год

3,5 год

3 год

8. Органи кровотворення та імунного захисту.

2 год

7 год

6 год

^ 9. Контроль змістового модуля 2.




3,5 год

3 год

10. М’язові тканини.

2 год

3,5 год

3 год

11. Нервова тканина.

2 год

3,5 год

3 год

12. Нервова система.

-

3,5 год

3 год

^ 13. Контроль змістового модуля 3.

-

3,5 год

3 год

Підсумковий контроль модулю 1.

-

3,5 год

3 год

^ Усього годин – 53 (1,75 кредитів)

20 годин

70 годин

60 год



МОДУЛЬ 2. спеціальна гістологія та ембріологія

Тема

Лекції

Практичні заняття

СРС

1. Сенсорні системи.

2 год

6 год

6 год

2. Серцево-судинна система

2 год

6 год

6 год

3. Ендокринна система

2 год

6 год

6 год

4. Загальний покрив

2 год

3 год

3 год

^ 5. Контроль змістового модуля 4.

-

3 год

3 год

6. Травна система

4 год

12 год

9 год

7. Дихальна система

2 год

3 год

3 год

^ 8. Контроль змістового модуля 5.




3 год

3 год

9. Сечова система

2 год

3 год

3 год

10. Чоловіча статева система

2 год

3 год

3 год

11. Жіноча статева система

2 год

6 год

3 год

^ 12. Контроль змістового модуля 6.

-

3 год

3 год

Підсумковий контроль модуля 3.

-

3 год

4 год

Усього годин – 158,5 (5,25 кредитів)

20 годин

60 годин

55 годин



^ 4. Тематичні плани


4-А. тематичні плани лекцій


МОДУЛЬ 1. Основи цитології та загальної ембріології, загальна гістологія

№

Тема

Кількість годин

1

Введення до курсу гістології. Історія розвитку науки.

2

2

Цитологія

2

3

Загальна та порівняльна ембріологія.

2

4

Епітеліальна тканина. Структура міжклітинних контактів. Типи секреції.

2

5

Тканини внутрішнього середовища. Структурно-функціо­наль­на характеристика системи крові.

2

6

Власне сполучні тканини. Сполучні тканини зі спеціальними властивостями.

2

7

Сучасні уявлення про кровотворення

2

8

Органи кровотворення та імунного захисту

2

9

М’язові тканини. Механізм м’язового скорочення.

2

10

Нервова тканина: нейроцити, гліоцити, нервові волокна, нер­вові закінчення, синапси.

2




Разом

20


МОДУЛЬ 2. Спеціальна гістологія та ембріологія

№

Тема

Кількість годин

1

Сенсорні системи: зоровий, нюховий, смаковий, слуховий та гравітаційний аналізатори.

2

2

Серцево-судинна система

2

3

Ендокринна система

2

4

Загальний покрив

2

5

Травна система: шлунково-кишковий тракт

2

6

Травна система: печінка та підшлункова залоза

2

7

Дихальна система

2

8

Сечова система

2

9

Чоловіча статева система

2

10

Жіноча статева система

2




Разом

20



4-Б. тематичні плани практичних занять

^ МОДУЛЬ 1. Основи цитології та загальної ембріології, загальна гістологія

№

Тема

Кількість годин

1

Введення. Історія розвитку гістології. Методи досліджень.

3,5

2

Цитологія: Структурні компоненти клітини. Цитолема (плазмолема).

3,5

3

Цитоплазма. Будова та функція органел і включень.

3,5

4

Цитологія: Ядро. Репродукція клітин. Старіння та смерть клітин.

3,5

5

Основи ембріології. Прогенез і початкові етапи ембріогенезу.

3,5

6

Основи ембріології. Гаструляція та гістогенез.

3,5

7

Контроль змістового модуля 1.

3,5

8

Загальні принципи організації тканин. Епітеліальні тканини.

3,5

9

Тканини внутрішнього середовища. Кров та лімфа.

3,5

10

Власне сполучні тканини.

3,5

11

Скелетні сполучні тканини.

3,5

12

Гемопоез.

3,5

13

Центральні органи кровотворення та імунного захисту.

3,5

14

Периферійні органи кровотворення та імунного захисту.

3,5

15

Контроль змістового модуля 2.

3,5

16

М’язові тканини.

3,5

17

Нервова тканина.

3,5

18

Нервова система.

3,5

19

Контроль змістового модуля 3.

3,5

20

Підсумковий контроль модулю 1.

3,5




Разом

70


МОДУЛЬ 2. Спеціальна гістологія та ембріологія

№

Тема

Кількість годин

1

Сенсорні системи: зоровий, нюховий, смаковий аналізатори.

3

2

Сенсорні системи: слуховий та гравітаційний аналізатори.

3

3

Серцево-судинна система. Судини і мікроциркуляторне русло.

3

4

Серцево-судинна система. Серце.

3

5

Центральні ендокринні органи.

3

6

Периферійні ендокринні органи.

3

7

Загальний покрив.

3

8

Контроль змістового модулю 4.

3

9

Травна система. Органи ротової порожнини. Слинні залози.

3

10

Травна система. Глотка, стравохід. шлунок.

3

11

Травна система. Тонка і товста кишка. Ендокринні структури.

3

12

Травна система. Підшлункова залоза, печінка.

3

13

Дихальна система.

3

14

Контроль змістового модулю 6.

3

15

Сечова система.

3

16

Чоловіча статева система.

3

17

Жіноча статева система. Яєчник.

3

18

Жіноча статева система. Матка, піхва. Оваріально-менструальний цикл.

3

19

Контроль змістового модулю 6.

3

20

Підсумковий контроль модулю 3.

3




Разом

60

4-В. тематичні плани самостійної роботи студентів

МОДУЛЬ 1. Основи цитології та загальної ембріології

№

Тема

Кількість годин

1

Введення. Історія розвитку гістології. Методи досліджень.

3

2

Цитологія: Структурні компоненти клітини. Цитолема (плазмолема).

3

3

Цитоплазма. Будова та функція органел і включень.

3

4

Цитологія: Ядро. Репродукція клітин. Старіння та смерть клітин.

3

5

Основи ембріології. Прогенез і початкові етапи ембріогенезу.

3

6

Основи ембріології. Гаструляція та гістогенез.

3

7

Підготовка до контролю змістового модуля 1.

3

8

Загальні принципи організації тканин. Епітеліальні тканини.

3

9

Тканини внутрішнього середовища. Кров та лімфа.

3

10

Власне сполучні тканини.

3

11

Скелетні сполучні тканини.

3

12

Гемопоез.

3

13

Центральні органи кровотворення та імунного захисту.

3

14

Периферійні органи кровотворення та імунного захисту.

3

15

Підготовка до контролю змістового модуля 2.

3

16

М’язові тканини.

3

17

Нервова тканина.

3

18

Нервова система.

3

19

Підготовка до контролю змістового модуля 3.

3

20

Підготовка до підсумкового контролю залікового кредиту – модуля 1.

3




Разом

60


МОДУЛЬ 2. Спеціальна гістологія та ембріологія

№

Тема

Кількість годин

1

Сенсорні системи: зоровий, нюховий, смаковий аналізатори.

3

2

Сенсорні системи: слуховий та гравітаційний аналізатори.

3

3

Серцево-судинна система. Судини і мікроциркуляторне русло.

3

4

Серцево-судинна система. Серце.

3

5

Центральні ендокринні органи.

3

6

Периферійні ендокринні органи.

3

7

Загальний покрив.

3

8

Підготовка до контролю змістового модуля 4.

3

9

Травна система. Органи ротової порожнини. Слинні залози.

1,5

10

Травна система. Глотка, стравохід. шлунок.

1,5

11

Травна система. Тонка і товста кишка. Ендокринні структури.

3

12

Травна система. Підшлункова залоза, печінка.

3

13

Дихальна система.

3

14

Підготовка до контролю змістового модуля 5.

3

15

Сечова система.

3

16

Чоловіча статева система.

3

17

Жіноча статева система. Яєчник.

1,5

18

Жіноча статева система. Матка, піхва. Оваріально-менструальний цикл.

1,5

19

Підготовка до контролю змістового модуля 6.

3

20

Підготовка до підсумкового контролю залікового кредиту – модуля 2.

4




Разом

55

5. Перелік індивідуальних завдань


Індивідуальне завдання обирається студентом на початку вивчення модулю й уточнюється разом з викладачем. Виконується протягом вивчення модулю. У разі необхідності викладач надає консультативну допомогу і вносить корекції у виконання роботи. Виконане завдання надається викладачу до початку підсумкового модульного контролю. Оцінювання роботи проводиться викладачем у відповідності з розподілом максимальної кількості балів (див. п.6).

Примітка: виконання індивідуального модульного завдання не є обов’язковим.


^ Перелік завдань:

МОДУЛЬ 1. Основи цитології та загальної ембріології, загальна гістологія.

Підготовка тематичних наборів наочних матеріалів, проведення самостійного фрагменту наукового дослідження, пошук та опрацювання (включаючи переклад з інших мов) навчальних і науково-методичних ресурсів інтернет-мережі, складання інформаційних та ілюстративних добірок матеріалів за темами:

Структурні компоненти клітини.

Цитолема (плазмолема).

Цитоплазматичні структури.

Ядро.

Репродукція клітин.

Старіння та смерть клітин.

Основи загальної ембріології.

Ембріогенез хордових та хребетних.

Ембріологія людини.

Загальні принципи організації тканин.

Епітеліальні тканини.

Тканини внутрішнього середовища.

Кров та лімфа.

Гемопоез.

Власне сполучні тканини.

Скелетні сполучні тканини.

М’язові тканини.

Нервова тканина.


МОДУЛЬ 2. Спеціальна гістологія та ембріологія

Підготовка тематичного набору наочних матеріалів, проведення самостійного фрагменту наукового дослідження, пошук та опрацювання навчальних і науково-методичних ресурсів за темами:

Зоровий, нюховий, смаковий аналізатори.

Слуховий та гравітаційний аналізатори.

Серцево-судинна система. Судини і мікроциркуляторне русло.

Серцево-судинна система. Серце.

Центральні ендокринні органи.

Периферійні ендокринні органи.

Загальний покрив.

Травна система. Органи ротової порожнини. Слинні залози.

Глотка, стравохід. шлунок.

Тонка і товста кишка. Ендокринні структури травного каналу.

Підшлункова залоза, печінка.

Дихальна система.

Сечова система.

Чоловіча статева система.

Жіноча статева система. Яєчник.

Оваріально-менструальний цикл.



^ 6. Розподіл максимальної кількості балів по темах та шкала конвертації


МОДУЛЬ 1. Основи цитології та загальної ембріології, загальна гістологія.

Максимальна вага кожної теми – 6 балів.

Шкала конвертації:

6 балів – „5”

4 бали – „4”

2 бали – „3”

0 балів – „2”

Кількість тем модуля – 18.

Індивідуальна робота – 12 балів.

Максимальна кількість балів поточної успішності – 120 балів.

Максимальна кількість балів підсумкового контролю модуля 1 – 80 балів.

Максимальна кількість балів за заліковий кредит – модуль 1 – 200 балів.


^ МОДУЛЬ 2. Спеціальна гістологія та ембріологія.

Максимальна вага кожної теми – 6 балів.

Шкала конвертації:

6 балів – „5”

4 бали – „4”

2 бали – „3”

0 балів – „2”

Кількість тем модулю – 18.

Індивідуальна робота – 12 балів.

Максимальна кількість балів поточної успішності – 120 балів.

Максимальна кількість балів підсумкового контролю модуля 2 – 80 балів.

Максимальна кількість балів за заліковий кредит – модуль 2 – 200 балів.


^ 7. Перелік засобів діагностики засвоєння навчального матеріалу


1. Практичні заняття.

Діагностика засвоєння навчального матеріалу проводиться стандартизовано за схемою, наведеною в альбомі протоколів, згідно методичних рекомендацій для студентів щодо засвоєння всіх тем аудиторних занять.


^ 2. Контроль змістових модулів.

Проводиться оцінка якості виконання практичних умінь та навичок за переліком, наведеним у п.8 згідно методичних рекомендацій для студентів щодо засвоєння всіх тем аудиторних занять.

^ 3. Підсумковий контроль засвоєння модулів.

Проводиться у два етапи:

1. Тестовий контроль по завданнях формату МЛІ „Крок-1”. Кількість тестів – 30. Час для виконання всього етапу – 30 хвилин. Вага кожної правильної відповіді – 1 бал. Максимальна кількість балів за етап – 30 балів. Перелік тестових завдань з кожного модулю додається.

2. Письмова теоретична робота по програмних запитаннях. Кількість запитань – 2. Час для виконання всього етапу – 60 хвилин. Вага кожної правильної відповіді – 25 балів. Максимальна кількість балів за етап – 50 балів.

Перелік програмних питань за модулями наведений у п.9.


^ 8. Перелік практичних навичок у відповідності до вимог ОКХ і ОПП


8-А. Практичні навички


Користуватися мікроскопічними приладами.

Діагностувати гістологічні, ембріологічні препарати та електронограми.

Визначати критичні періоди ембріогенезу, вади розвитку людини.

Інтерпретувати мікроскопічну та субмікроскопічну структуру клітин.

Трактувати мікроскопічну будову різних органів людини в аспекті взаємовідношень тканин, що входять до їх складу в різні вікові періоди, а також в умовах фізіологічної та репаративної регенерації.

Інтерпретувати закономірності ембріонального розвитку людини.

Пояснювати особливості ембріонального розвитку тканин (гістогенез) і органів (органогенез).

Пояснювати основні принципи організації різних тканин, їх взаємодію.



^ 8.Б. Гістологічні препарати для діагностики


1. Мітоз рослинних клітин.

2. Пластинчастий комплекс Гольджі.

3. Кров амфібії.

4 .Кров людини..

5. Жирова тканина.

6. Пухка волокниста сполучна тканина.

7. Сухожилок.

8. Гіаліновий хрящ.

9. Еластичний хрящ.

10. Волокнистий хрящ.

11. Поперечний зріз трубчастої кістки. 12.Розвиток кістки на місці хряща.

13. Розвиток кістки на місці мезенхіми.

14. Мезотелій.

15. Кубічний і циліндричний епітелій.

16. Гладка м’язова тканина.

17. Посмугована серцева м’язова тканина.

18. Тигроїд нервових клітин.

19. Астроцитарна нейроглія.

20. Мієлінові нервові волокна.

21. Поперечний зріз нервового стовбура.

22. Гемомікроциркуляторне русло.

23. Артерія м’язового типу.

24. Вена м’язового типу.

25. Артерія еластичного типу.

26. Стінка серця.

27. Лімфатичний вузол.

28. Селезінка.

29. Мигдалик.

30. Червоний кістковий мозок.

31. Гіпофіз.

32. Щитовидна залоза.

33. Тимус.

34. Наднирник.

35. Листоподібні сосочки язика.

36. Ниткоподібні сосочки язика.

37. Губа.

38. Поздовжній шліф зуба.

39. Шліф кореня зуба.

40. Гістогенез тканин зуба.

41. Стравохід.

42. Перехід стравоходу в шлунок.

43. Дно шлунка.

44. Тонка кишка.

45. Товста кишка.

46. Червоподібний відросток.

47. Привушна слинна залоза.

48. Під’язикова слинна залоза.

49. Печінка свині.

50. Печінка людини.

51. Ін’єкція судин печінки.

52. Підшлункова залоза.

53. Шкіра пальця людини.

54. Шкіра з волоссям.

55. Трахея.

56. Легеня.

57. Нирка.

58. Сечовід.

59. Сечовий міхур.

60. Яєчко.

61. Придаток яєчка.

62. Передміхурова залоза.

63. Яєчник.

64. Маткова труба.

65. Матка.

66. Піхва.

67. Молочна залоза.

68. Плацента людини.

69. Зародок хребетних (96 год.)

70. Пуповина.

71. Кора великих півкуль головного мозку.

72. Кора мозочка.

73. Поперечний зріз спинного мозку.

74. Чутливий ганглій.

75. Вегетативний ганглій.

76. Повіка.

77. Меридіональний розріз передньої частини ока.

78. Рогівка.

79. Задня стінка ока.

80. Спіральний (Кортіїв) орган.


8-В. Перелік електронних мікрофотографій для діагностики

Мітохондрія

Гранулярна ендоплазматична сітка

Внутрішньоклітинний сітчастий апарат Гольджі

Лізосоми

Війчаста епітеліальна клітина

Тонофібрили в клітинах шипуватого шару епідермісу шкіри

Фібробласти

Макрофаг

Плазматична клітина

Тканинний базофіл

Базофільний гранулоцит

Еозинофільний гранулоцит

Нейтрофільний гранулоцит.

Лімфоцит

Кровоносний капіляр фенестрованого типу

Лімфатичний капіляр

Міокард

Міжклітинні контакти в шипуватому шарі епідермісу шкіри

Тироцит

Емаль та дентин у зачатку зуба

Ворсинка тонкої кишки

Гепатоцит

Панкреатоцит

Подоцит та кровоносний капіляр ниркового тільця

Епітеліоцит проксимального відділу нефрона

Епітеліоцит дистального відділу нефрона

Сім'яний звивистий каналець

Сперматозоїд

Вторинний фолікул

Безмієлінове нервове волокно кабельного типу

Мієлінове волокно



^ 9. Перелік програмних питань, що виносяться на підсумкові модульні контролі


МОДУЛЬ 1. Основи цитології та загальної ембріології, загальна гістологія.


З А Г А Л Ь Н І В І Д О М О С Т І

Гістологія. Визначення, зміст та завдання сучасної гістології. Її розділи, значення для біології та медицини.

Основні принципи та етапи приготування гістологічних препаратів.


Ц И Т О Л О Г І Я

1. Цитологія. Визначення, завдання, значення для біології та медицини.

2. Клітинна теорія. Історія проблеми. Основні положення.

3. Поверхневий комплекс клітини. Мембрана, надмембранний і підмембранний компоненти. Їх будова та функції. Міжклітинні контакти, їх типи, будова та функції.

4. Клітина як елементарна жива система багатоклітинного організму. Визначення. Поверхневий комплекс клітини. Його будова та функції.

5. Метаболічний апарат клітини. Його структурний склад. Органели загального призначення. Класифікація, будова та загальна характеристика.

6. Ядерний апарат клітини, його значення. Основні компоненти ядра, їх структурно-функціональна характеристика. Ядерно-цитоплазматичні відношення як показник функціонального стану клітини.

7. Клітинні мембрани. Сучасне уявлення про їх будову, властивості та функціональне значення.

8. Клітина як елементарна жива система. Визначення. Мембранні органели. Комплекс Гольджі. Будова та функціональне значення.

9. Еукаріотичні клітини. Загальна будова. Зерниста та незерниста ендоплазматична сітка. Будова та функції.

10. Клітина як елементарна жива система. Визначення. Органели загального призначення. Мітохондрії, будова, функціональне значення.

11. Клітина елементарна жива система. Визначення. Загальний план будови. Лізосоми. Будова, функціональне значення.

12. Клітина як елементарна жива система. Визначення. Загальний план будови еукаріотичних клітин. Немембранні органели цитоплазми. Будова, функціональне значення.

13. Клітина як елементарна жива система. Немембранні органели. Центросома (клітинний центр). Будова, функціональне значення.

14. Клітина як елементарна жива система. Визачення. Загальний план будови. Включення цитоплазми. Їх класифікація та значення.

15. Клітинний цикл: його етапи, морфофункціональна характеристика, особливості у різних видів клітин.

16. Способи репродукції клітин. Їх морфологічна характеристика. Значення для біології та медицини.

17. Мітоз. Його значення, фази та регуляція. Мітотичні та інтерфазні хромосоми.

18. Мітоз. Його регуляція. Значення мітозу для біологіїта медицини.

19. Мітоз. Загальна характеристика різних фаз. Поняття про ендорепродукцію та поліплоїдію.

20. Мейоз. Його значення. Відмінність від мітозу.

21. Ріст, діференціація, старіння та смерть клітини. Реакція клітин на зовнішні впливи.

З А Г А Л Ь Н А Е М Б Р І О Л О Г І Я

1.Ембріологія. Зміст. Наукові напрямки. Значення для біології та медицини.

2. Типи яйцеклітин, характер їх дроблення після запліднення.

3. Гаструляція. Визначення поняття. Біологічне значення першого та другого етапів гаструляції. Характеристика різних типів гаструляції.

4. Етапи ембріогенезу. Гаструляція, її значення. Порівняльна характеристика гаструляції у хордових та людини.

5. Зародкові листки. Визначення поняття. Мезодерма та мезенхіма, їх похідні.

6. Зародкові листки. Визначення поняття. Ектодерма та ентодерма, їх похідні.

7. Особливості розвитку вищих хребетних тварин (на прикладі птахів).

8. Осьовий комплекс органів у хребетних та його розвиток.

9. Статеві клітини. Морфологічна та фунціональна характеристика сперматозоїдів та яйцеклітин. Запліднення.

10. Ранні стадії розвитку людини. Особливості дроблення. Морула, бластоциста та її імплантація.

11. Ранній ембріогенез людини. Утворення зародкових листків. Поняття про зародкові зачатки.

12. Ранній ембріогенез людини. Утворення провізорних органів (хоріон, жовтковий та амніотичний пухирці, алантоїс).

13. Жовтковий мішок, амніон та алантоїс. Їх утворення та функції в ембріональному розвитку людини.

14. Зародок людини на 4 тижні розвитку. Формування нервової трубки, сомітів та кишкової трубки.

15. Система мати-плід. Особливості плацентарного кровообігу. Будова пуповини.

16. Імплантація. Плацента. Типи плацент ссавців.

17. Зв'язок зародка людини з материнським організмом. Плацента та пуповина.

18. Плацента та її формування, будова та функції.

19. Поняття про критичні періоди розвитку зародка людини.

20. Основні етапи ембріонального розвитку людини. Ембріональна індукція як один з регулюючих механізмів ембріогенезу.


Т К А Н И Н И

1. Тканини. Визначення поняття. Класифікація. Внесок О.О.Заварзіна та М.Г.Хлопіна в розвиток вчення про тканини.

2. Тканина як один з рівнів організація живого. Визначення. Класифікація типів. Уявлення про детермінацію та диференціювання тканин.

3. Поняття про диферони та стовбурові клітини.

4. Тканина як один з рівнів організації живого. Визначення. Клітинні похідні (синцитії та симпласти, міжклітинна речовина).

5. Тканини. Визначення. Фізіологічна та репаративна регенерація різних типів тканин.


Е П І Т Е Л І А Л Ь Н І Т К А Н И Н И

1. Епітеліальні тканини. Загальна характеристика. Морфофункціональна та генетична класифікація їх типів.

2. Епітеліальні тканини. Морфофункціональна характеристика різних типів покривного епітелію.

3. Залозистий епітелій. Класифікація та будова залоз. Морфологія секреторного циклу. Типи залозистої секреції.


К Р О В Т А К Р О В О Т В О Р Е Н Н Я.

1. Ембріональний гемоцитопоез. Розвиток крові як тканини. Особливості жовткового та печінкового кровотворення.

2. Постембріональний гемопоез. Сучасна схема кровотворення.

3. Кровотворення в постембріональному періоді. Взаємовідношення стромальних та кровотворних елементів.

4. Гемограма. Лейкоцитарна формула, її значення для клініки. Еритроцити, будова та функціональне значення.

5. Гемограма та лейкоцитарна формула. Тромбоцити, їх кількість, функція, тривалість існування.

6. Тромбоцитопоез. Будова та функції тромбоцитів.

7. Лейкоцитарна формула. Лейкоцитопоез в ембріональному та постембріональному періодах.

8. Лейкоцити. Класифікація, морфофункціональна характеристика. Лейкоцитарна формула та її особливості на різних етапах онтогенезу.

9. Лейкоцити крові. Базофільні та еозинофільні гранулоцити.

10. Лейкоцитарна формула. Морфофункціональна характеристика моноцитів. Поняття про систему мононуклеарних фагоцитів.

11. Макрофаги та лімфоцити. Їх будова, гістохімічна характеристика та участь в імунних реакціях.

12. Характеристика імунокомпетентних клітин. Т- та В-лімфоцити. Їх розвиток, проліферація та диференціація.


С П О Л У Ч Н І Т К А Н И Н И

1. Волокниста сполучна тканина. Її будова, різновиди та функціональне значення. Утворення міжклітинної речовини (на прикладі синтезу колагену).

2. Міжклітинна речовина сполучної тканини (волокна, основна речовина), будова, значення.

3. Міжклітинна речовина сполучної тканини. Колагенові та еластичні волокна. Їх будова та функції.

4. Клітини сполучної тканини. Будова, функціональне значення.

5. Пухка волокниста сполучна тканина. Морфофункціональна характеристика. Макрофагоцити: будова та джерела розвитку. Поняття про систему мононуклеарних фагоцитів.

6. Щільна волокниста сполучна тканина. Морфофункціональна характеристика. Будова щільної оформленої волокнистої сполучної тканини (на прикладі сухожилка).

7. Макрофагоцити: морфофункціональна ха