Реферат: Проект правила благоустрою міста києва
ПРОЕКТ
ПРАВИЛА БЛАГОУСТРОЮ МІСТА КИЄВА
І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Правила благоустрою міста Києва (надалі – Правила) визначають правові, економічні, екологічні, соціальні та організаційні засади благоустрою міста і спрямовані на створення умов, сприятливих для життєдіяльності людини.
У цих Правилах наведені нижче терміни вживаються в такому значенні :
благоустрій – комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращення мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюється на території міста з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля;
територія – сукупність земельних ділянок, які використовуються для розміщення об’єктів загального користування : парків, скверів, бульварів, вулиць, провулків, узвозів, проїздів, шляхів, площ, майданів, набережних, прибудинкових територій, пляжів, кладовищ, рекреаційних, оздоровчих, навчальних, спортивних, історико-культурних, об’єктів промисловості, комунально-складських та інших об’єктів у межах міста;
утримання в належному стані території – використання її за призначенням відповідно до генерального плану міста, іншої містобудівної документації, місцевих правил забудови, правил благоустрою території міста, а також санітарне очищення території, її озеленення, збереження та відновлення об’єктів благоустрою;
вулично-дорожня мережа – призначена для руху транспортних засобів і пішоходів мережа вулиць, доріг загального користування, внутрішньоквартальних та інших проїздів, тротуарів, пішохідних і велосипедних доріжок, а також набережні, майдани, площі, місця паркування автомобілів з інженерними та допоміжними спорудами, технічними засобами організації дорожнього руху;
заходи з благоустрою міста – роботи щодо відновлення, належного утримання та раціонального використання територій, охорони та організації упорядкування об’єктів благоустрою з урахуванням особливостей їх використання;
органи місцевого самоврядування – міська та районні в місті Києві ради, їх виконавчі органи, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи відповідно законодавства України у сфері місцевого самоврядування, які згідно з конституційним принципом поділу державної влади мають своїм головним призначенням здійснення однієї гілки державної влади – виконавчої;
червоні лінії – визначені в містобудівній документації відносно пунктів геодезичної мережі межі існуючих та запроектованих вулиць, доріг, майданів, які відмежовують території мікрорайонів, кварталів та території іншого призначення. Лінії регулювання забудови – визначені в містобудівній документації-межі розташування будинків і споруд відносно червоних ліній, меж окремих земельних ділянок, природних меж та інших територій;
автостоянка – обладнані місця для відстою транспортних засобів, які знаходяться поза межами червоних ліній та обладнані у відповідності до вимог чинного законодавства.
будівництво – нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт, технічне переоснащення підприємств;
користувач земельної ділянки – юридична або фізична особа, яка має належним чином оформлений та зареєстрований документ, що посвідчує право користування земельною ділянкою із визначеним цільовим призначенням;
мала архітектурна форма функціонального призначення (для здійснення підприємницької чи господарської діяльності) – невелика споруда площею забудови до 20 м кв., яка виконується із полегшених конструкцій і встановлюється тимчасово без улаштування фундаментів;
мала архітектурна форма декоративно-технологічного призначення – невелика споруда, технічний пристрій, що зводиться (розміщується) під час благоустрою території для організації міського середовища та забезпечення необхідних експлуатаційних характеристик і вимог (лавки, фонтани, світильники, парапети, підпірні стінки, альтанки, бювети питного водопостачання, пересувні станції енергопостачання тощо).
Визначення сфери дії Правил та учасників правовідносин у цій сфері
1.1.1. Ці Правила регулюють права і обов’язки учасників правовідносин у сфері благоустрою міста, визначають комплекс заходів, необхідних для забезпечення чистоти і порядку в місті.
1.1.2. Учасниками правовідносин у сфері благоустрою міста згідно з цими Правилами є власники, керівники, уповноважені та інші посадові особи підприємств, організацій, установ незалежно від форм власності і відомчого підпорядкування, фізичні особи, а також посадові особи, уповноважені відповідно до вимог чинного законодавства здійснювати контроль за станом благоустрою території міста.
1.1.3. Правила містять загальнообов’язкові на території міста норми, за порушення яких передбачена відповідальність згідно з Кодексом України про адміністративні правопорушення.
1.2. Забезпечення державних, громадських та приватних інтересів, відкритості та доступності Правил.
1.2.1. Правила прийняті Київською міською радою в межах наданих їй повноважень з врахуванням державних, громадських та приватних інтересів та є обов’язковими для виконання всіма розміщеними на території міста Києва органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, об’єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами і громадянами, які перебувають на території міста Києва.
1.2.2. Громадяни безпосередньо або через своїх представників у громадських організаціях, політичних партіях, професійних спілках тощо мають право брати участь в обговоренні проекту цих Правил, прийнятті їх установленим порядком.
1.3. Участь громадян, громадських організацій у виконанні Правил.
1.3.1. Громадяни, громадські організації мають право приймати участь у виконанні Правил та контролі за їх виконанням, а також надавати пропозиції щодо внесення змін до цих Правил.
1.3.2. Співробітництво об’єднань громадян, професійних спілок, релігійних організацій тощо у сфері благоустрою міста полягає у спільній участі в діях щодо запобігання порушень існуючого благоустрою міста, реагуванні на факти таких порушень, виявленні порушень вимог нормативно-правових актів у сфері благоустрою міста, організації надання з боку державних та міжнародних організацій та фондів технічної, фінансової, консультативної і гуманітарної допомоги населенню, яке потерпіло внаслідок порушень існуючого благоустрою території міста.
1.4. Порядок громадського обговорення проекту Правил.
1.4.1. Для громадського обговорення, проект цих Правил публікується у місцевих друкованих засобах масової інформації, розміщується на сайті виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та обговорюється на громадських слуханнях, які організовує виконавчий орган Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація).
1.4.2. Виконавчий орган Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) не пізніше одного місяця після публікації цих Правил організовує проведення громадських слухань з визначенням місця, дати, часу, учасників, запрошених представників громадських організацій, засобів масової інформації, керівників структурних підрозділів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), районних у м. Києві державних адміністрацій та комунальних підприємств, установ і організацій, органів самоорганізації населення.
1.4.3. За результатами громадського обговорення проекту цих Правил складається протокол, зміст якого враховується при доопрацюванні проекту цих Правил перед поданням до Київської міської ради.
1.5. Порядок внесення змін до Правил.
1.5.1. Внесення змін до цих Правил здійснюється згідно рішень Київської міської ради.
ІІ. ПОРЯДОК ЗДІЙСНЕННЯ БЛАГОУСТРОЮ ТА УТРИМАННЯ ТЕРИТОРІЙ ОБ’ЄКТІВ БЛАГОУСТРОЮ
2.1. Комплексний благоустрій території міста
2.1.1. Комплексним благоустроєм міста вважається проведення на визначеній території міста (мікрорайон, квартал, парк, бульвар, вулиця, провулок, узвіз тощо) робіт з улаштування (відновлення) твердого покриття доріг і тротуарів, обладнання пристроями безпеки руху, озеленення, забезпечення зовнішнього освітлення та зовнішньої реклами, розміщення малих архітектурних форм, садово-паркових меблів, здійснення інших заходів, спрямованих на поліпшення технічного і санітарного стану території, покращення комфортності мешкання жителям та гостям міста Києва.
2.1.2. Проектування, будівництво, реконструкція та експлуатація об’єктів комплексного благоустрою міста здійснюється на основі відповідних державних програм, генерального плану розвитку міста, транспортних схем та схем організації дорожнього руху, детальних планів благоустрою територій міста та проектів забудови території житлових районів, мікрорайонів (кварталів), планів червоних ліній з урахуванням природно-кліматичних умов і містобудівних особливостей міста (району), експлуатаційних, екологічних та санітарних норм і правил, умов безпеки руху транспорту та пішоходів, етапності будівництва, реконструкції і капітального ремонту відповідно до Правил забудови м. Києва, затверджених Київською міською радою.
2.1.3. Роботи з комплексного благоустрою міста, які проводяться над або під інженерними мережами та технічними засобами телекомунікацій, виконуються з дотриманням умов та нормативів щодо їх безпечної експлуатації.
Опори повітряних мереж енергопостачання, вуличного освітлення, провідного радіомовлення та контактної мережі міського електротранспорту під час проведення ремонту заміняються на естетичні та сучасні конструкції з металу, що має захист від корозії.
2.1.4. Проектна документація на виконання робіт з благоустрою міста, прокладання телекомутаційних мереж, підземних комунікацій та будівництва споруд інженерного захисту та територій розробляється згідно з вихідними даними на проектування з дотримання державних стандартів, норм і правил, договору на право земельного сервітуту, Правил забудови м. Києва та затверджується замовником в установленому порядку.
План благоустрою та озеленення земельної ділянки у місті виконується на кресленні генерального плану ділянки і відображає відповідно до вимог державних будівельних норм запроектовані та існуючі, що зберігаються, зелені насадження з визначенням їх асортименту, малі архітектурні форми, обладнання майданчиків різного призначення з визначенням переліку усіх об’єктів, зображених на кресленні.
2.1.5. Прийняття в експлуатацію об’єктів нового будівництва, реконструкції та капітального ремонту будівель чи споруд без проведення комплексного благоустрою відповідної території забороняється.
Роботи щодо комплексного благоустрою об’єктів вважаються завершеними тільки після закриття дозволу (ордеру) на тимчасове порушення благоустрою території у зв’язку з виконанням відповідних робіт.
2.2. До об’єктів благоустрою міста належать :
2.2.1. Території загального користування:
а) парки (гідропарки, лугопарки, лісопарки, парки культури та відпочинку, парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва, спортивні майданчики, дитячі майданчики, історичні національні, меморіальні та інші), рекреаційні зони, сади та сквери;
б) пам’ятки культурної та історичної спадщини;
в) майдани, площі, бульвари, проспекти;
г) вулиці, дороги, провулки, узвози, проїзди, пішохідні та велосипедні доріжки;
г) пляжі, зони відпочинку біля води;
д) кладовища;
е) інші території загального користування.
2.2.2. Прибудинкові території.
2.2.3. Прилеглі території до будівель та споруд.
2.2.4. Охоронні зони інженерних мереж, технічні засоби телекомунікацій.
2.2.5. Території підприємств, установ, організацій та закріплені за ними території на умовах договору.
2.3. Елементами благоустрою є :
2.3.1. Покриття площ, вулиць, доріг, проїздів, алей, бульварів, тротуарів, пішохідних зон і доріжок відповідно до діючих норм і стандартів.
2.3.2. Зелені насадження ( у тому числі сніго-, шумозахисні та протиерозійні) вздовж вулиць і доріг, в парках, скверах, на алеях, бульварах, в садах, інших об’єктах благоустрою загального користування, санітарно-захисних зонах, на прибудинкових територіях.
2.3.3. Будівлі та споруди збирання, накопичення та вивезення відходів.
2.3.4. Засоби та обладнання зовнішнього освітлення та зовнішньої реклами.
2.3.5. Технічні засоби регулювання дорожнього руху.
2.3.6. Будівлі і споруди системи інженерного захисту територій.
2.3.7. Комплекси та об’єкти монументального мистецтва.
2.3.8.Обладнання (елементи) дитячих, спортивних, господарчих, торговельних та інших майданчиків.
2.3.9. Малі архітектурні форми.
2.3.10. Громадські та пересувні вбиральні.
2.3.11. Бюветні комплекси водопостачання.
2.3.12. Телекомунікаційні мережі, телемережі та телекомунікації (електрозв’язок), антени рухомого(мобільного) зв’язку та супутникового зв’язку.
2.3.13. Інші елементи благоустрою, визначені відповідними нормативно-правовими актами.
2.4. Утримання територій об’єктів благоустрою.
2.4.1. До об’єктів благоустрою належать території житлової, виробничої, громадської та садибної забудови належать земельні ділянки в межах міста (району), на яких розміщені об’єкти житлової забудови, виробничі та громадські будівлі та споруди, інші об’єкти загального користування.
2.4.2. Благоустрій об’єктів на територіях житлової, виробничої, громадської та садибної забудови здійснюється з урахуванням вимог використання цієї території відповідно до затвердженої містобудівної документації, Правил забудови м. Києва, цих Правил, а також установлених державних стандартів, норм і правил.
2.5. Заходи з реалізації проекту благоустрою міста.
2.5.1. Проект благоустрою міста виконується на замовлення виконавчого органу Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією) та реалізується згідно заходів загальноміських галузевих програм.
^ III. ВИМОГИ ДО ВПОРЯДКУВАННЯ ТЕРИТОРІЙ ПІДПРИЄМСТВ, УСТАНОВ, ОРГАНІЗАЦІЙ ТА ПРИСАДИБНИХ ДІЛЯНОК
3.1. Загальні вимоги.
3.1.1. Підприємства, установи, організації та громадяни забезпечують благоустрій земельних ділянок, наданих їм відповідно до вимог чинного законодавства у власність, користування, оренду.
3.1.2. Проходження межі по тій чи іншій вулиці, провулку, проїзду визначається по лінії бортового каменю проїзної частини вулиці вздовж підприємств, установ, організацій, а в інших випадках на відстані 10 метрів від фасадів будинків, споруд, огорож та інших елементів благоустрою (крім випадків, передбачених проектною документацією).
3.1.3. Власники, користувачі, орендарі, керівники, уповноважені та інші посадові особи підприємств, установ та організацій несуть відповідальність за невиконання заходів з благоустрою міста, а також за дії чи бездіяльність, що призвели до завдання шкоди майну або здоров’ю особам на відповідних, в тому числі на закріплених та підпорядкованих територіях, відповідно до вимог чинного законодавства.
У разі виконання самовільних робіт та незабезпечення відповідного благоустрою, відповідальність несе власник об’єкта благоустрою (балансоутримувач території) та виконавець робіт.
3.1.4. Утримання та благоустрій територій підприємств, установ, організацій та присадибних ділянок громадян, прибудинкових територій багатоквартирних та малоповерхових житлових будинків, належних до них будівель та споруд проводиться власником або балансоутримувачем цього будинку, або підприємством, установою, організацією, з якими балансоутримувачами укладені відповідні договори на утримання та благоустрій прибудинкових територій.
3.1.5. Утримання та благоустрій земель запасу міста організовують виконавчі органи районних у місті Києві рад.
3.1.6. Благоустрій присадибної ділянки проводиться її власником або користувачем цієї ділянки.
3.1.7. Власник або користувач присадибної ділянки може на умовах договору, укладеного з органом виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування, забезпечувати належне утримання територій загального користування, прилеглої до його присадибної ділянки.
3.1.8. Благоустрій присадибної ділянки, на якій розміщені житлові будинки, господарські будівлі та споруди, що в порядку, визначеному законодавством, взяті на облік або передані в комунальну власність як безхазяйні, проводиться виконавчим органом районної в місті Києві ради.
3.2. Відповідальні посадові особи підприємств, установ та організацій, незалежно від форм власності, юридичні особи, що мають будинки і споруди на праві господарського відання, в орендному користуванні зобов’язані:
3.2.1. Утримувати в належному стані території, надані їм в установленому законом порядку.
3.2.2. Утримувати в належному стані закріплені за ними на умовах договору з балансоутримувачем об’єкти благоустрою (їх частини).
3.2.3. Усувати на закріплених за ними об’єктах благоустрою (їх частинах) за власний рахунок та в установлені строки пошкодження інженерних мереж або наслідки аварій, що сталися з їх вини.
3.2.4. Усувати на закріплених за ними об’єктах благоустрою (їх частинах) наслідки надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру в установленому порядку.
3.2.5. Проводити згідно з планами, затвердженими виконавчими органами районних у м. Києві рад інвентаризацію та паспортизацію закріплених за ними об’єктів благоустрою (їх частин).
3.2.6. У процесі утримання об’єктів благоустрою (їх частин) дотримуватися відповідних технологій щодо запобігання передчасному зносу об’єктів, забезпечення умов функціонування та утримання їх у належному санітарно - технічному стані.
3.2.7. Відшкодовувати збитки та іншу шкоду, завдану внаслідок порушення законодавства у сфері благоустрою та охорони навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, установлених законодавством України.
3.2.8. Змінювати зовнішній вигляд фасадів будівель та споруд тільки на підставі затверджених у встановленому порядку проектів та за умови одержання дозволу (ордера) на тимчасове порушення благоустрою території у зв’язку з виконанням відповідних робіт у Головному управлінні контролю за благоустроєм міста Києва.
3.2.9. Змінювати зовнішній вигляд фасадів будівель і споруд та інших елементів благоустрою, проводити ремонтні та реставраційні роботи стін, ремонт балконів, покрівлі, встановлювати антени рухомого(мобільного) зв’язку та супутникового зв'язку, вентиляційні повітропроводи, кондиціонери – тільки на підставі дозвільної документації, оформленої в установленому порядку та погодженої з відповідними структурними підрозділами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
3.2.10. Впроваджувати системи технічних оглядів територій, будівель і споруд та інформувати відповідний структурний підрозділ виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
3.2.11. Проводити своєчасне фарбування і ремонт металевих частин фасаду (пожежні сходи, водостічні труби, огорожі на даху, піддашки, накриття приямків тощо).
Проводити миття фасадів і дахів, виконаних із скла, вікон та вітражів не менше одного разу у квартал, окрім періоду, коли температура повітря становить 0 °С та нижче.
3.2.12. Розміщувати елементи благоустрою тільки на підставі проектно-дозвільної документації.
^ IV. ВИМОГИ ДО УТРИМАННЯ БУДІВЕЛЬ І СПОРУД ІНЖЕНЕРНОГО ЗАХИСТУ ТЕРИТОРІЇ
4.1. Загальні вимоги.
4.1.1. Порядок утримання, експлуатації будівель і споруд інженерного захисту територій являє собою комплекс взаємопов’язаних організаційних і технічних заходів по технічному обслуговуванню, ремонту і реконструкції будівель і споруд, інженерних систем і обладнання, технічних засобів телекомунікацій .
4.1.2. Роботи по утриманню, ремонту, реконструкції інженерному захисту територій виконуються планово, або примусово за відповідними приписами Головного управління контролю за благоустроєм м. Києва та інших контролюючих органів.
4.1.3. Відповідальність за утримання будівель, споруд інженерного захисту територій несуть власники, орендарі, керівники підприємств, установ, організацій, а також юридичні та фізичні особи (далі – балансоутримувачі) згідно із законодавством України.
^ V. ПОРЯДОК УТРИМАННЯ ЖИЛИХ БУДИНКІВ ТА ПРИБУДИНКОВИХ ТЕРИТОРІЙ
5.1. Загальні вимоги
5.1.1. Утримання жилих будинків та прибудинкових територій регламентується “Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій”, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу від 17.05.2005 № 76 та іншими чинними нормативно-правовими актами у цій сфері.
5.2. Обов’язки власників (користувачів, балансоутримувачів) жилих будинків та прибудинкових територій:
5.2.1. Організувати технічне обслуговування жилих будинків, їх обладнання та прибудинкових територій.
5.2.2. Забезпечити виконання вимог “Технологічної карти організації праці двірника ЖЕК, ЖЕО по обслуговуванню житлового фонду” при цьому:
- загальна тривалість робочого часу двірників повинна складати 7 годин при шестиденному 41-годинному робочому тижні;
- примірний розпорядок робочого дня встановити:
6.00-10.00 – робота з урахуванням часу на інструктаж;
10.00 – 14.00 – перерва;
14.00 – 17.00 – робота;
Вихідний день – неділя.
- вживати заходи з охорони під’їздів житлових будинків згідно розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за напрямками:
організація служби консьєржів;
встановлення домофонів з електро-електронними замками;
встановлення вхідних дверей посиленої конструкції до під’їздів та обладнання їх кодовими замками.
5.2.3. При організації роботи чергових консьєржів керуватись “Положенням про організацію роботи чергових у будинках житлового фонду м. Києва”, затвердженим розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією).
5.2.4. Постійно утримувати в належному стані оздоблення фасадів житлових будинків, вуличних та будинкових покажчиків встановленого зразка, прапоротримачів, вхідних груп та іншого обладнання на прибудинкових територіях, антен ефірного телебачення.
5.2.5. Дотримуватись вимог системи весняного і осіннього оглядів житлових будинків та прибудинкових територій і засвідчувати проведені обстеження актами не менше 2 разів на рік.
5.2.6. Обстеження балконів, лоджій, еркерів, піддашків, карнизів та поясів проводити з обов’язковими механічними випробуваннями на предмет надійності кріплення їх елементів.
5.2.7. Негайно огороджувати небезпечну територію та місця виконання робіт на житлових будинках та прибудинкових територіях, забороняти вихід мешканців на небезпечні балкони або еркери.
5.2.8. Ремонт житлових будинків, утримання їх у належному стані та своєчасне фарбування проводиться згідно з паспортами на фасади, які видає Головне управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища і дозволами (ордерами) на тимчасове порушення благоустрою території у зв’язку з виконанням відповідних робіт Головного управління контролю за благоустроєм м. Києва.
5.2.9. Перепланування квартир та приміщень жилих будівель може проводитись тільки після одержання відповідних розпоряджень виконавчих органів районних у м. Києві рад (районних у м. Києві державних адміністрацій).
5.2.10. Своєчасно усувати недоліки в освітленні прибудинкових територій, входів до під’їздів, сходових клітин, вуличних та будинкових покажчиків житлових будинків.
5.2.11. Здійснювати заходи щодо безпечного утримання житлових будинків, які виведені з експлуатації, відселених, аварійних та довгобудів на прибудинкових територіях (надійне закриття входів, вікон, приямків та інших отворів, огородження будівель і споруд, попереджувальні написи тощо).
5.2.12 Надавати право операторам кабельного телебачення на підключення будинку до телемереж за погодженням з Головним управлінням зв’язку, інформатизації та захисту інформації.
^ VI. ОСВІТЛЕННЯ ТЕРИТОРІЙ І БУДІВЕЛЬ
6.1. Загальні положення.
6.1.1. Утримання засобів та обладнання зовнішнього вуличного освітлення балансоутримувачами реалізується відповідно до Державних будівельних норм України (ДБН В.2.5-28-2006) “Природне і штучне освітлення”, галузевими комунальними нормами України “Виробничі показники часу з поточного ремонту та обслуговування об’єктів зовнішнього освітлення” (ГКН 02.08-0082002), наказом Держжитлокомунгоспу від 17.05.2005 № 76 “Про затвердження Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій”.
6.2. Основні вимоги до зовнішнього освітлення.
6.2.1. Рівень освітлення вулиць, доріг, площ і внутріквартальних проїздів здійснюється згідно нормативних документів (ДБН В.2.-28-2006, п. 4.28-4.66, табл. №13-16, 18-22).
Середня яскравість тротуарів, які примикають до проїзної частини вулиць, доріг і площ, повинна бути не менше половини середньої яскравості покриття проїзної частини цих вулиць, доріг і площ.
Проекти (паспорти) художнього освітлення фасадів будинків і споруд є невід’ємною частиною архітектурно – технічного паспорта об’єкта архітектури, форма якого затверджена наказом Держбуду від 09.09.1999 № 220 або окремим документом для існуючих будівель і споруд, на які відсутня первісна проектна документація.
6.2.2. Норма освітлення трамвайних колій, розташованих на проїзних частинах вулиць, повинна відповідати нормі освітлення вулиць.
6.2.3. На території автозаправних станцій і автостоянок, прилеглих до них вулиць і доріг з транспортним рухом, світильники повинні встановлюватися на висоті не менше 3 м.
Для освітлення вказаних об’єктів не допускається застосовувати прожектори, які розташовуються на дахах і навісах і спрямовані в бік вулиць або доріг.
6.2.4. Над кожним входом у будинок або поряд з ним повинні бути встановлені світильники, які забезпечують освітлення на площадці основного входу, на запасному або технічному вході та пішохідній доріжці завдовжки 4 м біля основного входу в будинок.
6.2.5. На територіях парків і скверів повинні встановлюватися ліхтарі освітлювання вздовж доріжок та на майданчиках.
Кількість світлоточок визначається згідно технічних умов та норм.
6.2.6. Включення та відключення зовнішнього освітлення вулиць, доріг, площ та територій мікрорайонів виконується згідно графіку включення та виключення зовнішнього освітлення затвердженого балансоутримувачем об’єктів зовнішнього освітлення з урахуванням зниження рівня природного освітлення до 20лк або його підвищення до 10лк, а також відповідно до вимог державних стандартів, технічних умов та норм, затверджених у встановленому порядку (наказ № 178 від 09.11.2007р. Міністерства з питань житлово-комунального господарства України).
6.2.7. Включення та відключення приладів зовнішнього освітлення під’їздів житлових будинків, будинкових покажчиків та покажчиків вулиць, а також елементів зовнішнього архітектурного освітлення будинків і споруд виконується в режимі зовнішнього освітлення вулиць.
6.2.8. Відсоток непрацюючих світлоточок на головних магістралях міста не повинен перевищувати – 3 %, на інших територіях – 5 %.
6.2.9. Опори зовнішнього освітлення (ліхтарі), кронштейни, арматура та інші пристрої зовнішнього освітлення повинні утримуватися у задовільному технічному та санітарному стані.
Балансоутримувач забезпечує своєчасне фарбування опор зовнішнього освітлення (ліхтарів) та кронштейнів кріплення світильників, перевірки розташування та розфазування світильників, профілактику телемеханічних пристроїв та шаф управління мережами зовнішнього освітлення.
6.2.10. Вивіз пошкоджених опор зовнішнього освітлення (ліхтарів) та усунення можливих пошкоджень мереж, що можуть призвести до травмування людей, проводиться балансоутримувачем негайно.
Роботи з усунення пошкоджень мереж зовнішнього освітлення проводяться з огородженням місць проведення робіт.
6.2.11. Зовнішнє архітектурне освітлення повинно забезпечувати у вечірній час добру видимість і виразність найбільш важливих об’єктів благоустрою і підвищувати комфортність світлового середовища міста.
Установки архітектурно-декоративно освітлення не повинні засліплювати водіїв транспорту і пішоходів.
6.2.12. Перелік пам’яток культурної спадщини та інших об’єктів громадського призначення для зовнішнього архітектурно-декоративного освітлення затверджується розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
6.2.13. Для забезпечення безаварійної роботи обладнання зовнішнього освітлення щомісячно проводяться профілактичні огляди мереж.
Усунення можливих пошкоджень мереж зовнішнього освітлення, що не загрожує безпеці мешканців, проводиться протягом не більше трьох діб.
6.2.14. Допускається з метою одержання додаткової економії електроенергії у вечірній та ранковий темний час доби знижувати рівень освітленості за п.4.44 ДБН В.2.5-28-2006, відповідно графіка переключень затвердженого Київською міською державною адміністрацією.
6.2.15. Зовнішнє архітектурне освітлення повинно забезпечувати у вечірній час естетичну виразність найбільш важливих об’єктів і підвищувати комфортність світлового середовища міста.
Прилади архітектурного освітлення не повинні осліплювати водіїв транспорту і пішоходів та мешканців будинків.
6.2.16 В центральній частині міста та на його магістральних вулицях власники будинків та споруд зобов’язані забезпечити зовнішнє художнє освітлення їх фасадів.
^ VII. ВИМОГИ ДО САНІТАРНОГО ОЧИЩЕННЯ ТЕРИТОРІЇ
7.1. Загальні вимоги.
7.1.1. Збирання і вивезення відходів, очистка території міста в м. Києві регулюється Законом України «Про відходи», Санітарними правилами утримання територій населених місць (СанПиН 42-128-4690-88, «Правилами надання послуг із збирання та вивезення твердих і рідких побутових відходів» (затверджені наказом Держбуду України № 54 від 21.03.2000р.), «Порядком збирання та транспортування відходів» (крім токсичних та особливо небезпечних) у м. Києві» (затвердженого рішенням Київської міської ради № 90/1300 від 18.03.2004р) та відповідно до Схеми санітарної очистки міста, затвердженої виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією).
7.1.2. Санітарне прибирання, збирання сміття і відходів, вторинних матеріалів здійснюється шляхом прибирання територій, встановлення на території, яка обслуговується, сміттєзбірників (урн, контейнерів відповідної ємності) для накопичення сміття і твердих побутових відходів та своєчасного вивезення їх вмісту.
7.1.3. Підприємства, установи, організації та громадяни (власники, балансоутримувачі садиб) зобов’язані укладати договори на вивезення сміття та вторинних матеріалів з спеціалізованими підприємствами-перевізниками , які мають договірні відносини зі спеціалізованими підприємствами, що проводять утилізацію та знешкодження відходів у відповідності до діючих галузевих нормативно-правових актів.
7.1.4. Збір та тимчасове розміщення відходів промислових підприємств, які виникають внаслідок їх виробничої діяльності, проводиться цими ж підприємствами на спеціально влаштовані для цього майданчики, місце яких, обсяг відходів та час їх зберігання погоджується в установленому порядку.
7.1.5. Контейнери для збирання сміття та відходів, як вторинна сировина повинні встановлюватись на майданчику з твердим покриттям з П- чи Г-подібними огорожами та закриватись щільно кришками. Переповнення контейнерів та місць накопичення відходів не допускається.
Контейнерні майданчики влаштовують на відстані від вікон та дверей житлових будинків, дитячих закладів, спортивних та дитячих майданчиків, а також місць відпочинку населення - не менше 20 м, але не більш 100 м від входів до під’їздів житлових будинків.
У разі неможливості дотримання зазначених вимог контейнери для твердих побутових відходів встановлюються на відстані, яка визначається комісійно за участю районного архітектора, уповноважених представників громадських та житлово-експлуатаційних організацій. Акт комісії погоджується в районній санітарно-епідеміологічній станції та затверджується виконавчим органом районної у м. Києві раді.
Зберігання твердих побутових відходів в контейнерах:
- за температури повітря – 5 ºС і нижче – не більше 3-х діб;
- за температури повітря – 5 ºС до + 5 ºС – не більше 2-х діб;
- за температури повітря + 5 ºС і вище – не більше 1 доби (щоденний вивіз ). (Наказ Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 21.03.2006 року № 54 «Про затвердження Правил надання послуг із збирання та вивезення твердих побутових відходів»).
7.1.6. Якщо на прибудинкову територію немає в’їздів для сміттєвозів внаслідок ремонту тощо, контейнери необхідно тимчасово установити, а переносні контейнери слід вивозити до місць завантаження одночасно з прибуттям сміттєвозів та після звільнення їх негайно прибирати до місць зберігання.
7.1.7. Забороняється розміщення контейнерів на тротуарах, проїзних частинах вулиць, міжквартальних проїздів та в арках будинків.
7.1.8. Великогабаритні відходи: старі меблі, побутова техніка, металобрухт тощо повинні збиратися на спеціально відведених майданчиках, бункеронакопичувачах та у великогабаритних контейнерах і вивозитися спеціальними сміттєвозами або звичайним вантажним транспортом по мірі накопичення, але не рідше одного разу на тиждень. Залишки будівельних відходів від поточного ремонту квартир вивозять квартиронаймачі установленим порядком.
7.1.9. Спалювання всіх видів відходів та вторинної сировини на території міста і в сміттєзбірниках забороняється.
7.1.10. На територіях кожного домоволодіння, підприємства, установи, організації, на вокзалах, причалах, ринках, пляжах, в аеропорту, парках, скверах, садах, зонах відпочинку, біля установ культури, освіти, медицини, біля торговельних об’єктів, входів до метрополітену, на зупинках громадського транспорту та в інших місцях масового перебування громадян повинні бути встановлені урни для сміття.
Урни встановлюються на тротуарах проспектів, головних вулиць та бульварів і площ через кожні 50 метрів, на інших вулицях – через 100 метрів, біля кожної зупинки громадського транспорту та торговельних об’єктів не менше як по дві, біля кожного входу до громадських та житлових будинків, переходах та до інших будівель не менш як по одній.
Урни очищаються від сміття щоденно по мірі їх заповнення і утримуються в належному санітарному і технічному стані.
7.1.11. Металеві контейнери для сміття та вторинних матеріалів фарбують не менше двох разів на рік – навесні і восени. Урни фарбують не менше одного разу на рік. На контейнерах, урнах має бути напис про власника, користувача, балансоутримувача та номер його телефону за трафаретом установленого зразка.
7.1.12. Вигул домашніх тварин повинен проводитися у відповідності з правилами, затвердженими Київською міською радою, а дресирування собак повинно проводитись на спеціально виділених дресирувальник майданчиках.
Забороняється викидати трупи свійських тварин та птахів у контейнери для відходів. Поховання загиблих (померлих) свійських тварин та птахів виконується установленим порядком на спеціалізованому кладовищі.
7.1.13. Місця відпочинку та масового скупчення людей (парки, сквери, ринки, аеропорт, вокзали, ав