Реферат: Одеська національна юридична академія

ОДЕСЬКА НАЦІОНАЛЬНА ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ


На правах рукопису


МЕЛЬНИЧУК ТЕТЯНА ВОЛОДИМИРІВНА


УДК 343.9:343.37


ОРГАНІЗОВАНІ ФОРМИ ЗЛОЧИННОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

У ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНІЙ СФЕРІ:

КРИМІНОЛОГІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ


Спеціальність 12.00.08 – кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право


Д И С Е Р Т А Ц І Я

на здобуття наукового ступеня

кандидата юридичних наук


Науковий керівник:

Дрьомін Віктор Миколайович

кандидат юридичних наук,

доцент


Одеса – 2009

ЗМІСТ


ВСТУП………………………………………………………………………………….5


^ РОЗДІЛ 1. ОРГАНІЗОВАНА ЗЛОЧИННА ДІЯЛЬНІСТЬ У ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНІЙ СФЕРІ ЯК ОБ’ЄКТ

КРИМІНОЛОГІЧНОГО ВИВЧЕННЯ……….………….…………………….….14


1.1. Кримінологічні аспекти зовнішньоекономічної діяльності...............................14

1.2. Взаємозв’язок легальної та кримінальної

зовнішньоекономічної діяльності……………………………………...........….23

1.3. Поняття та сутність організованої злочинності

у зовнішньоекономічній сфері в контексті категорії

«злочинна діяльність»………………………………………….………………..34

1.4. Форми та види організованої злочинної діяльності

в системі злочинів у зовнішньоекономічній сфері України…………………..47


Висновки до першого розділу…………………………………………………...….61


^ РОЗДІЛ 2. КРИМІНОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА

ОРГАНІЗОВАНОЇ ЗЛОЧИННОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНІЙ СФЕРІ………...………………………………...63


2.1. Сучасний стан та тенденції організованої злочинної діяльності у

зовнішньоекономічній сфері України.…………………………………………63

2.2. Кримінологічна характеристика учасників організованої

злочинної діяльності у зовнішньоекономічній сфері………………………….77

2.3. Особливості детермінації організованої злочинної діяльності у

зовнішньоекономічній сфері ............................................………………….…..91


Висновки до другого розділу………………………………..…………………….106


^ РОЗДІЛ 3. СИСТЕМА ЗАХОДІВ ПРОТИДІЇ ОРГАНІЗОВАНІЙ

ЗЛОЧИННІЙ ДІЯЛЬНОСТІ У ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНІЙ СФЕРІ…...108


3.1. Безпека зовнішньоекономічної діяльності в системі

кримінологічної безпеки…………………………………..……………………108

3.2. Соціально-економічні основи протидії організованій злочинній

діяльності у зовнішньоекономічній сфері ………............................................119

3.3. Правове та організаційне забезпечення протидії організованій

злочинній діяльності у зовнішньоекономічній сфері України..……………..134

3.4. Кримінально-правові проблеми протидії організованій

злочинній діяльності у зовнішньоекономічній сфері………………………...149

3.5. Міжнародно-правові аспекти протидії організованій злочинній

діяльності у зовнішньоекономічній сфері…………………..……...……….....158


Висновки до третього розділу………………………………..………………...…173


ВИСНОВКИ…………………………………………………………………………176


^ СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………………...182


ДОДАТКИ…………………………………………………………………………...218


ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ


АПК – агропромисловий комплекс

ДАІ – Державна автомобільна інспекція

ДМС – Державна митна служба

ДПА – Державна податкова адміністрація

ЄС – Європейський Союз

ЗЕД – зовнішньоекономічна діяльність

ЗЕС – зовнішньоекономічна сфера

ЗО – злочинні організації

КК – Кримінальний кодекс

КМУ – Кабінет міністрів України

МВС – Міністерство внутрішніх справ

МЗС – Міністерство закордонних справ

НЦБ – Національне центральне бюро

ОЗГ – організовані злочинні групи

ОЗД – організована злочинна діяльність

ОЗУ – організовані злочинні угруповання

ПДВ – податок на додану вартість

ПП – приватне підприємство

СБУ – Служба безпеки України

СНД – Співдружність Незалежних Держав

СПД – суб’єкт підприємницької діяльності

ТОВ – товариство з обмеженою відповідальністю

ВСТУП

^ Актуальність теми. У сучасному світлі світових глобалізаційних перетворень жодна національна економічна система не може функціонувати ізольовано. Специфіка природних умов, географічного розташування, нерівномірність економічного розвитку різних держав, відмінності у сировинних та людських ресурсах обумовлюють пошук ефективних форм співпраці та стимулюють розвиток зовнішньоекономічних зв’язків.

Особливості здійснення підприємницької діяльності у сфері зовнішньоекономічних відносин дозволяють поглиблювати міжнародне економічне співробітництво, отримувати та постачати необхідні товари, надавати послуги та інвестиції для розвитку бізнесу, збільшувати рівень макроекономічних показників та добробут населення в цілому. З іншого боку, ці ж особливості приваблюють і злочинний сегмент економіки та зумовлюють найбільш складні, продумані, високотехнологічні та новітні схеми злочинної діяльності, високий рівень її організованості.

Проблема організованої злочинної діяльності у зовнішньоекономічній сфері є комплексною та багатоаспектною. Найбільшої уваги в науковій літературі приділено концептуальному вивченню розмаїття проявів та стратегій стримання організованої та економічної злочинності, про що свідчать праці визнаних українських та зарубіжних дослідників у галузях кримінології, кримінального права, криміналістики, соціології, психології, державного управління тощо – Г. Абадінскі, Дж. Албанезе, Б.В. Волженкіна, Я.Л. Гілінського, В.О. Глушкова, А.І. Гурова, Н.О. Гуторової, А.І. Долгової, В.М. Дрьоміна, О.О. Дудорова, С.О. Єфремова, А.П. Закалюка, О.Г. Кальмана, Н.С. Карпова, О.В. Козаченка, В.П. Корж, Н.Ф. Кузнєцової, Д.Г. Кулика, Н.А. Лопашенко, О.М Литвака, В.В. Лунєєва, І.В. Озерського, В.І. Осадчого, В.М. Поповича, Є.Л. Стрельцова, В.Я. Тація, О.В. Топільської, А.П. Тузова, В.О. Тулякова, В.Ф. Ущаповського, М.І. Хавронюка, В.І. Шульги, Н.П. Яблокова, А.М. Яковлєва, А.Н. Ярмиш та ін.

У площині адміністративної деліктології здійснюються дослідження управління зовнішньоекономічною діяльністю Ю.Я. Грошовиком, С.О. Барановим, Є.В. Додіним, С.В. Ківаловим, Д.І. Минюком та ін.

Безпосередньому кримінологічному вивченню злочинності у зовнішньоекономічній сфері в Україні було присвячено дві кандидатські дисертації – О.В. Білецького та А.І. Бутенко. Наукові розробки злочинності у зовнішньоекономічній сфері та окремих її видів містяться у працях А.І. Берлача, А.А. Вітвицького, Ю.П. Гармаєва, Н.С. Гільмутдінової, Т.А. Діканової, О.Ф. Долженкова, С.П. Дорожкова, В.Д. Ларичева, В.І. Михайлова, В.Л. Наришкіна, С.І. Ніколаюка, А.А. Парамонова, О.В. Процюка, Ю.І. Сучкова та ін.

У той же час, незважаючи на практичний та науковий інтерес до злочинності у зовнішньоекономічній сфері та визначення її місця у сучасній кримінальній ситуації і соціальній практиці, розв’язання проблеми діяльності організованих злочинних угруповань у сфері зовнішньоекономічних відносин не отримало належного теоретичного розвитку на монографічному рівні. Тим часом, з’ясування механізму організованості злочинної діяльності у зовнішньоекономічній сфері, форм та видів її прояву, причин кримінальної мотивації окремих учасників зовнішньоекономічної діяльності дозволить побудувати більш ефективну систему протидії організованій економічній злочинності в цілому та уникнути криміногенних ризиків здійснення зовнішньоекономічної діяльності, зокрема. Тому дослідження кримінальної організованості у сфері зовнішньоекономічної діяльності у контексті динамічного розвитку зовнішньоторговельних відносин є актуальним як для науки, так і для практики.

^ Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обраний напрям дослідження ґрунтується на основних положеннях Комплексної програми профілактики правопорушень на 2007–2009 роки, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2006 року № 1767. Результати дослідження мають сприяти реалізації Програми боротьби з контрабандою та порушенням митних правил на 2008–2009 роки, затвердженої Указом Президента України від 4 березня 2008 року № 195/2008. Робота відповідає плану наукових досліджень кафедри кримінології та кримінально-виконавчого права Одеської національної юридичної академії на 2006–2010 роки «Актуальні проблеми вивчення та попередження злочинності та кримінологічного обґрунтування удосконалення системи кримінальної юстиції в Україні» і є складовою частиною планів науково-дослідних робіт, які здійснюються Одеською національною юридичною академією у відповідності до теми «Традиції та новації в сучасній українській державності та правовому житті» (державний реєстраційний номер 0106U004970).

^ Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є кримінологічне вивчення організованої злочинної діяльності у зовнішньоекономічній сфері як системного економіко-правового явища, оцінка сучасного стану заходів протидії цій злочинній діяльності та надання пропозицій щодо їх удосконалення.

Досягненню поставленої мети сприяло виконання таких завдань:

аналіз кримінологічних аспектів зовнішньоекономічної діяльності;

вивчення форм та видів організованої злочинної діяльності у різних галузях зовнішньоекономічної сфери України;

кримінологічний аналіз сучасного стану організованої злочинної діяльності у зовнішньоекономічній сфері України та визначення її місця у структурі злочинності;

аналіз детермінаційного комплексу факторів, які впливають на соціальні механізми виникнення та розвитку організованих форм злочинної діяльності у зовнішньоекономічній сфері;

кримінологічне вивчення учасників організованої злочинної діяльності у зовнішньоекономічній сфері;

кримінологічна характеристика сучасного стану безпеки зовнішньоекономічної діяльності та аналіз існуючих загроз;

кримінологічна оцінка організаційних, економіко-правових та кримінально-правових заходів протидії організованим формам злочинної діяльності у зовнішньоекономічній сфері на національному рівні;

розробка пропозицій щодо удосконалення заходів протидії організованим формам злочинної діяльності у зовнішньоекономічній сфері на міжнародному рівні.

^ Об’єктом дослідження є суспільні відносини, які виникають у зв’язку з процесами криміналізації зовнішньоекономічної сфери та діяльністю щодо протидії їм.

^ Предметом дослідження є організована злочинна діяльність у зовнішньоекономічній сфері як особливий кримінологічний та економіко-правовий феномен, а також заходи відповідних суб’єктів щодо протидії їй.

^ Методи дослідження обрані, виходячи з поставлених у роботі мети та завдань, з урахуванням його об’єкта та предмета. Завдяки комплексності методик кримінологічних досліджень було застосовано органічне поєднання загальнонаукових та спеціальних методів пізнання. Як основоположний загальнонауковий було обрано діалектичний метод, який дозволив розглянути природу та розвиток організованих форм злочинної діяльності у зовнішньоекономічній сфері у їх взаємозв’язку та взаємовпливі з іншими явищами та процесами буття. За допомогою контент-аналізу було проаналізовано наукові теоретичні розробки з проблематики теми, офіційні повідомлення у засобах масової інформації та аналітичні матеріали правоохоронних органів щодо стану та результатів протидії злочинності у зовнішньоекономічній сфері. Формально-догматичний метод був використаний для тлумачення окремих положень чинного законодавства України та міжнародно-правових актів щодо регулювання зовнішньоекономічних відносин та протидії злочинності у цій сфері; історико-правовий метод застосовувався при проведенні порівняльного аналізу окремих положень Кримінальних кодексів України 1960 та 2001 рр. статистичний – при оцінці показників та виявленні тенденцій злочинності; конкретно-соціологічний – у процесі анкетного опитування, аналізу документів та матеріалів щодо окремих аспектів досліджуваної проблеми, узагальнення практичного досвіду. За допомогою системно-структурного та формально-логічного методів було визначено основні детермінанти криміналізації зовнішньоекономічної сфери України; методи порівняльного аналізу та моделювання було застосовано при дослідженні існуючих недоліків з питань економіко-позитивного регулювання зовнішньоекономічних відносин в Україні, а також правового та організаційного забезпечення протидії організованій злочинній діяльності у зовнішньоекономічній сфері.

Емпіричну основу дослідження становить комплекс даних практичного характеру, джерелами яких є: вивчення та аналіз статистичних показників щодо стану зовнішньоекономічних відносин України з країнами світу згідно з даними Державного комітету статистики України за 2000–2007 рр., звітності Міністерства внутрішніх справ України щодо стану злочинності у зовнішньоекономічній сфері за 1996–2007 рр., даних Державної судової адміністрації України щодо стану здійснення кримінального правосуддя та осіб, які були засуджені за вчинення окремих злочинів у сфері зовнішньоекономічної діяльності у 2003–2007 рр.; контент-аналіз офіційних повідомлень про оперативну діяльність Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Державної митної служби України, Державної податкової адміністрації України щодо виявлення та протидії злочинності у зовнішньоекономічній сфері; вивчення матеріалів окремих кримінальних справ про злочини та злочинну діяльність у зовнішньоекономічній сфері; анкетне опитування працівників Державної митної служби України загальною кількістю 361 особа.

^ Наукова новизна одержаних результатів. Дисертація є першим в українській кримінологічній науці комплексним дослідженням форм та видів організованої злочинної діяльності у зовнішньоекономічній сфері, в якому представлений новий ракурс розгляду проблематики злочинності у сфері зовнішньоекономічних відносин з урахуванням сучасних її характеристик. За результатами здійсненого дослідження сформульовано та науково обґрунтовано нові положення та висновки, найбільш вагомими з яких є:


уперше:

на основі кримінологічного аналізу зовнішньоекономічної діяльності доведено, що злочинність у зовнішньоекономічній сфері має переважно організований характер; визначено конкретні форми та види прояву організованої злочинності у зовнішньоекономічній сфері;

з позицій предметної діяльнісної характеристики сформульовано наукове визначення організованої злочинної діяльності у зовнішньоекономічній сфері як системи взаємопов’язаних злочинних, а також супутніх перед- та посткримінальних діянь, психологічно детермінованих спільним мотивом та спрямованих на отримання прибутків від здійснення незаконних зовнішньоекономічних операцій;

досліджено механізм організованої злочинної діяльності у зовнішньоекономічній сфері, в основі якого лежить, з одного боку, потреба розподілу злочинної діяльності у зовнішньоекономічній сфері на окремі структурні елементи, кожен з яких має своє функціональне призначення, з іншого, – об’єктивна необхідність консолідації зусиль у досягненні злочинної мети;

встановлено функціональну та змістовну єдність легальної та кримінальної зовнішньоекономічної діяльності, доведено тісний взаємозв’язок між ними;

запропоновано модель протидії організованій злочинній діяльності у зовнішньоекономічній сфері на основі поєднання економіко-стимулюючих методів регулювання зовнішньоекономічних відносин та заходів кримінально-правового впливу на учасників злочинних угруповань;

удосконалено:

кримінологічну характеристику детермінант організованої злочинної діяльності у зовнішньоекономічній сфері, що впливають на формування кримінальної мотивації учасників такої діяльності;

кримінологічну характеристику та типологію учасників організованої злочинної діяльності у зовнішньоекономічній сфері;

наукові розробки сучасних можливостей організаційного та правового забезпечення протидії злочинності у зовнішньоекономічній сфері України;

набули подальшого розвитку:

концепція забезпечення безпеки зовнішньоекономічної діяльності з урахуванням ризиків та загроз криміногенного характеру;

пропозиції щодо удосконалення економіко-позитивних заходів регулювання зовнішньоекономічних відносин в Україні на основі аналізу їх криміногенності, а також спроможності нейтралізувати передумови зловживань у зовнішньоекономічній сфері;

пропозиції щодо розширення міжнародного співробітництва у протидії організованій злочинній діяльності у зовнішньоекономічній сфері, у тому числі у напрямку обміну попередньою митною інформацією для відстеження руху товарів та фінансових коштів, а також проведення спільних операцій на територіях договірних сторін.

^ Практичне значення одержаних результатів. Завдяки багатовекторності розглядуваної теми положення та результати дисертаційного дослідження можуть знайти широке застосування у:

науково-дослідницькій роботі – з метою вивчення проблем, пов’язаних із функціонуванням організованих злочинних формувань економічної спрямованості;

правотворчості та правозастосуванні – для розробки державних програм протидії злочинності, удосконалення економіко-позитивного регулювання зовнішньоекономічної діяльності в напрямку нейтралізації криміногенних ризиків, розробки заходів щодо забезпечення зовнішньоекономічної безпеки країни, для удосконалення діяльності контролюючих та правоохоронних органів щодо більш повного обліку злочинів у зовнішньоекономічній сфері, усунення причин тінізації зовнішньоекономічної сфери та протидії зовнішньоекономічним злочинам, а також співпраці з відповідними міжнародними інституціями;

навчальному процесі – при викладанні студентам курсу «Кримінологія», спецкурсів «Транснаціональна злочинність» та «Безпека зовнішньоекономічної діяльності»; при розробці методичних рекомендацій, наукових коментарів та навчальних посібників.

^ Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дисертаційного дослідження було повідомлено на науково-практичних семінарах та конференціях у 2005–2008 рр.: науково-практичному семінарі «Ефективність правових заходів в протидії організованим формам злочинності» (січень 2005 р., м. Одеса), науково-практичному семінарі «Боротьба зі злочинністю та права людини» (березень 2006 р., м. Одеса), Міжнародному науково-практичному семінарі «Актуальні проблеми кримінології та кримінальної психології» (жовтень 2006 р., м. Одеса), науково-практичній конференції «Регіональна політика на сучасному етапі державотворення: проблеми децентралізації, ризики та перспективи впровадження» (жовтень 2006 р., м. Одеса), Міжнародній науково-практичній конференції «Другі Прибузькі юридичні читання» (листопад 2006 р., м. Миколаїв), Міжнародній науковій конференції студентів, аспірантів та молодих вчених «Правова спадщина Нюрнберзького процесу: історія та сучасність. Другі юридичні читання» (листопад 2006 р., м. Одеса), науково-практичній конференції «Актуальні проблеми реалізації Плану дій Україна – ЄС» (лютий 2007 р., м. Одеса), 10-й ювілейній звітній науковій конференції професорсько-викладацького і аспірантського складу «Правове життя сучасної України» (квітень 2007 р., м. Одеса), науково-практичному семінарі «Європейський Союз: 50 років після Римських угод. Євроінтеграційні перспективи України: нові моделі» (травень 2007 р., м. Одеса), Міжнародній науково-практичній конференції «Зона вільної торгівлі Україна – Європейський союз та європейська інтеграція: правові та економічні аспекти» (червень 2007 р., м. Одеса), Міжнародній науково-практичній конференції «Треті Прибузькі юридичні читання» (листопад 2007 р., м. Миколаїв), 5-й Міжнародній науково-практичній конференції «Кримінальне право: стратегія розвитку у ХХІ столітті» (січень 2008 р., м. Москва), Всеукраїнській науковій конференції «Правове життя сучасної України» (квітень 2008 р., м. Одеса), Міжнародній науково-практичній конференції «Запорізькі правові читання» (травень 2008 р., м. Запоріжжя), 9-й Всеукраїнській науково-практичній конференції «Верховенство права у процесі державотворення та захисту прав людини в Україні» (травень 2008 р., м. Острог).

Результати дослідження обговорювалися на засіданнях кафедри кримінології та кримінально-виконавчого права Одеської національної юридичної академії та застосовувалися при викладанні спецкурсу «Транснаціональна злочинність».

Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження викладені у двадцяти публікаціях, одна з яких – розділ у колективній монографії, шість – наукові статті, опубліковані у наукових фахових виданнях, що входять до переліку, затвердженого ВАК України, дві – у збірниках статей, одинадцять – за матеріалами міжнародних науково-практичних конференцій та семінарів.
^ РОЗДІЛ 1. ОРГАНІЗОВАНА ЗЛОЧИННА ДІЯЛЬНІСТЬ У ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНІЙ СФЕРІ ЯК ОБ’ЄКТ КРИМІНОЛОГІЧНОГО ВИВЧЕННЯ 1.1. Кримінологічні аспекти зовнішньоекономічної діяльності

Макропоказники економічного розвитку України свідчать про поступальне зростання доходів від здійснення зовнішньоекономічних операцій у секторі національної економіки, не дивлячись на певні труднощі входження у світовий ринок, зумовлені відсутністю самостійної зовнішньоекономічної політики під час перебування України у складі Радянського Союзу. Вихід на міжнародний ринок відкрив широкі можливості ефективного та прибуткового ведення підприємницької діяльності для господарюючих суб’єктів. Як наслідок, збільшилася питома вага експортно-імпортних операцій та доходів від них. Українські виробники прагнуть бути повноправними та конкурентоздатними суб’єктами міжнародних економічних відносин.

Загальний обсяг зовнішньої торгівлі товарами за 2001 рік становив 32039,8 млн доларів США і збільшився проти 2000 року на 12,3%, в тому числі експорт – 16264,7 млн доларів (збільшився на 11,6%), імпорт – 15775,1 млн доларів (збільшився на 13%). У 2004 році цей показник становив 61668,3 млн дол. США, а у 2005 вже 70427,8 млн дол. США. Таким чином, загальний обсяг зовнішньої торгівлі з 2001 року зріс у 2,6 рази і у 2006 році склав 83402,2 млн дол. США.

Вырезано. Для заказа доставки полной версии работы воспользуйтесь поиском на сайте http://www.mydisser.com/search.html

Виходячи з цього, злочинність у зовнішньоекономічній сфері можна вважати транснаціональною. З іншого боку, не усі злочини, що мають транснаціональний характер і пов’язані з отриманням прибутку, відносяться до зовнішньоекономічної сфери держав. Згідно з визначеним та підтримуваним нами вузьким розумінням злочинності у зовнішньоекономічній сфері, об’єктом злочину є саме законна (легальна) зовнішньоекономічна діяльність, тому такі транснаціональні злочини, як наприклад, торгівля людьми, контрабанда наркотиків, організація незаконного переправлення осіб через кордон, хоча і пов’язані з перетинанням кордону, але не належать до злочинів у зовнішньоекономічній сфері. Беручи до уваги підхід В.М. Поповича щодо структури тіньових економічних відносин [187], вказані злочини ми відносимо до так званого кримінального бізнесу.

Таким чином, відправною точкою дослідження кримінальних проявів у сфері зовнішньоекономічної діяльності є власне зовнішньоекономічна діяльність в руслі її передбаченого законом здійснення, але з порушенням встановленого порядку. Зловживання можливі при здійснені будь-якого з перелічених видів ЗЕД. Ключем для виявлення, розкриття правопорушень є аналіз того чи іншого виду ЗЕД, правової бази, що його регламентує. Це дозволяє побачити прогалини в законодавстві, в діяльності регулюючих та контролюючих сферу ЗЕД органів, які можуть бути використані для реалізації злочинної діяльності.

Особливості здійснення підприємницької діяльності у сфері зовнішньоекономічних відносин, з одного боку, дозволяють поглиблювати міжнародне економічне співробітництво, отримувати та постачати необхідні товари, послуги та інвестиції для розвитку бізнесу, збільшувати рівень макроекономічних показників та загалом добробут населення. З іншого боку, ці ж особливості приваблюють і злочинний сегмент економіки та зумовлюють найбільш складні, продумані, високотехнологічні та новітні схеми злочинної діяльності.

Проблема стає ще більш загостреною в контексті необхідності забезпечення та підтримання безпеки зовнішньоекономічної діяльності, яка є складовою національної безпеки України.

Відтак зовнішньоекономічна діяльність стає об’єктом пильної уваги науковців-кримінологів та практичних працівників, що покликані вести боротьбу зі злочинністю.

Та не дивлячись на розуміння всього загрозливого розмаху проблеми злочинної діяльності економічної спрямованості для світової спільноти і окремих держав в умовах глобалізаційних можливостей та пожвавлення міжнародної торгівлі, на даний час в Україні, рівно як і в міжнародній спільноті, тщетними є спроби стримати злочинність за допомогою існуючих заходів впливу, особливо враховуючи високий рівень її організованості. «Організована злочинність знана своїм різноманіттям прояву, гнучкістю та здатністю до швидкого отримання переваг з нових можливостей» [314, p. 6], що потребує нових активних наукових пошуків та розробок, а також впровадження їх у життя.

^ 1.2. Взаємозв’язок легальної та кримінальної зовнішньоекономічної діяльності


Конституція України гарантує кожному право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом [96, с. 18]. Мається на увазі так звана «легальна» підприємницька діяльність, в тому числі і зовнішньоекономічна, що не тільки не заборонена законом, а й така, що базується на дотриманні передбачених діючим законодавством процедур та механізмів здійснення: постановки суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності на облік в митних органах, ліцензування, квотування зовнішньоекономічних операцій, митного оформлення та сплати митних платежів, особливостей здійснення зовнішньоекономічних розрахунків.

Кримінальна зовнішньоекономічна діяльність пов’язана з отриманням прибутків за рахунок тіньових схем, а також здійснювана поза офіційним контролем, з приховуванням, маскуванням її значущих параметрів від правоохоронних та контролюючих органів.

За таких умов «мають місце факти незаконного звільнення товарів від митного оформлення, їх ввезення на митну територію України під виглядом транзиту, переміщення товарів через митний кордон поза пунктами пропуску, недекларування та приховання предметів від митного контролю шляхом подання митному органу документів, що містять неправдиві відомості стосовно вартості товару, кількості вантажу, країни його походження, відправника товару тощо. При цьому активно використовуються фіктивні фірми або такі, що перебувають на обліку як учасники зовнішньоекономічної діяльності, але без укладення відповідних контрактів» [98].

Вырезано. Для заказа доставки полной версии работы воспользуйтесь поиском на сайте http://www.mydisser.com/search.html

Таким чином, залучення легально створеного та діючого відповідно до закону підприємства-суб’єкта ЗЕД стало необхідною передумовою, без якої реалізація злочинної схеми не була б можливою. У діях засуджених, які до речі мали вищу освіту та раніше не притягалися до кримінальної відповідальності, вбачаються певні ознаки здійснення зовнішньоторговельної операції (наявність товару, що був експортований за кордон з проходженням митних процедур, використанням послуг транспортної компанії; здійснення банківських переказів тощо), але в даному випадку дана операція носить кримінальний характер, адже внаслідок умисного порушення встановленого порядку її здійснення, був отриманий злочинний прибуток.

Щодо досліджуваної сфери ми можемо говорити про її кримінальні форми як легальні види діяльності, якими займаються нелегально. Нелегальна діяльність, що виявляється у забороненому законом виробництві і розповсюдженні товарів і послуг, щодо яких є ефективний попит (наприклад, торгівля людьми, контрабанда наркотиків) як уже зазначалось, не відноситься до зовнішньоекономічної сфери.

Виходячи з цього, можна говорити про певний зв’язок між легальною та кримінальною зовнішньоекономічною діяльністю.

За висловом Г.Й. Шнайдера, «і окремий злочин, і злочинність в цілому в даний час у все більшому масштабі реалізується за допомогою, всередині або проти організацій (наприклад, господарських підприємств) ...» [300, с. 43].

Таким чином, один і той самий суб’єкт господарювання, займаючись законною зовнішньоекономічною діяльністю, паралельно може під прикриттям зовнішньоекономічних операцій проводити незаконні оборудки, внаслідок чого «межа між псевдопідприємницькою діяльністю ... та законною фінансово-господарською діяльністю стирається. ... отримавши доступ до легітимних фінансово-господарських технологій, злочинні угруповання шляхом підкупу, погроз і шантажу залучають до своїх рядів найбільш талановитих фахівців з тієї чи іншої сфери суспільно-економічної діяльності, за їх допомогою напрацьовують усе складніші і небезпечніші схеми криміногенного фінансово-господарського обороту, який здійснюють через свої «підприємницькі» структури, створені аналогічно офіційним організаційно-правовим формам підприємницької діяльності» [187, с. 170-171].

Активно також використовуються можливості офшорних юрисдикцій.

Крім того, прослідковується і обернений зв’язок, а саме вплив кримінальної зовнішньоекономічної діяльності на легальну, як, до прикладу, у випадку інвестування прибутку від нелегальної діяльності у деякі форми легального бізнесу.

Необхідно також зазначити, що кримінальна зовнішньоекономічна діяльність є почасти низкою взаємовигідних відносин між суб’єктом такої діяльності, «клієнтами» (одержувачами товарів та послуг), посередником (до прикладу, митним брокером) та представниками офіційних структур. Кожен з них має відповідну зацікавленість у проведенні незаконної оборудки, здебільшого майнову або грошову. Скажімо, суб’єкт ЗЕД для розвитку бізнесу оформлює банківський кредит, потім за допомогою посередника, який у свою чергу «фінансує» інспектора митниці, котрий дозволяє імпортувати за заниженою митною вартістю товари, отримує значний прибуток від їх реалізації, частина якого йде на покриття витрат – оплату послуг посередника та погашення кредиту. У програші залишається лише державна скарбниця – від несплати податків.

Взаємозв’язок проявляється також у тому, що як легальна, так і кримінальна зовнішньоекономічна діяльність, є різновидами соціальної активності, практики, діяльності. Як широко розповсюджений вид соціальної практики, – слушно зазначає В.М. Дрьомін, – кримінальна практика набула рис конкретної «предметної» діяльності, змістом якої виступає вчинення злочинів, і конкурує з іншими соціальними практиками: працею, відпочинком, спортом і іншими видами людської діяльності [60, с. 13].

І було б невиправдано стверджувати, що в державі функціонує сектор національної економіки у вигляді зовнішньоекономічної діяльності та окремо від нього зовнішньоекономічна злочинність у загальній структурі злочинності. Це полюси одного і того ж явища з різницею у тому, що перший спрямований на розвиток економічного потенціалу України, добробуту населення та підтримання позитивного ділового іміджу у міжнародному співтоваристві, а другий, проходячи процедуру «відмивання», збагачує кишені кримінальних структур і використовується для налагодження корумпованих зв’язків та подальшого розвитку кримінального бізнесу. Перший – соціально схвалюваний, підтримується та заохочується державою, другий прагнуть якщо не знищити, то принаймні стримати у соціально терпимих рамках [144, с. 224].

Зв’язок між злочинними формуваннями і легітимними економічними структурами продовжує зміцнюватися, йде встановлення контактів, а то й об’єднання організаторів та лідерів злочинних груп і співтовариств, також комерційних, виробничих і інших підприємств. Небезпечність цього полягає в тому, що криміналізована економіка починає формуватися і розвиватися не тільки на власній основі, але і використовуючи матеріальну базу державних, суспільних підприємств і організацій (особливо малого бізнесу). Відбувається масштабна криміналізація економіки. Економіка починає працювати на певний кримінальний прошарок, що зайняв надійну, часто недосяжну для закону і правоохоронців позицію в суспільстві, державі, економіці [168, с. 23].

Вырезано. Для заказа доставки полной версии работы воспользуйтесь поиском на сайте http://www.mydisser.com/search.html

Відтак рушійною силою поширення організованої злочинної діяльності у ЗЕС є не її конспіративність, кримінальний професіоналізм тощо, а саме зміни ринкових можливостей. Тому ефективна протидія такій кримінальній діяльності повинна базуватися не на вивченні і подальшому впливі на окремі злочинні елементи (особи, угруповання), а на дослідженні важелів їх включення у легальний сектор зовнішньоекономічних відносин, що дозволить спрямувати зусилля на розрив зв’язків між соціально-економічною базою здійснення зовнішньоекономічної діяльності та кримінальними структурами у ній.

^ 1.3. Поняття та сутність організованої злочинності у зовнішньоекономічній сфері в контексті категорії «злочинна діяльність»


Сутність зовнішньоекономічної діяльності як складної системи економічно-торговельних, інвестиційних, договірних взаємовідносин передбачає складні форми та напрямки співробітництва контрагентів, що практично унеможливлює розробку злочинних механізмів та реалізацію злочинних намірів одноосібно – потребує заздалегідь ретельно спланованої, скоординованої діяльності декількох осіб, тобто визначає організований характер вчинення злочинів у даній сфері.

Зокрема, 82,6% опитаних нами працівників ДМС вказують саме на груповий характер вчинення контрабанди як злочину у ЗЕС, з них 56,7% зазначили про розподіл кримінально-функціональних обов’язків під час проведення злочинної контрабандної діяльності, що є ознакою кримінальної організованості.

Судова практика розгляду кримінальних справ щодо злочинів у ЗЕС також свідчить про практичну нездійсненність злочинних намірів отримання кримінальних доходів від зовнішньоекономічних операцій без відповідної організації дій. Виступаючи розгорнутим процесом злочинна діяльність, з одного боку, вимагає об’єднання, консолідації зусиль для отримання бажаного результату, але й разом з тим неминуче передбачає розподіл організації на окремі структурні елементи, кожен з яких має свою функціональне призначення.

Так, підписавши контракт з товариством «Антік» (Словаччина) про купівлю побутової техніки, гр. П. маючи намір незаконного її ввезення, ухилення від сплати обов’язкових митних платежів та подальшого продажу на території України, попередньо домовився з гр. Д. про допомогу в реалізації цієї схеми. Гр. Д., взявши на себе функцію організатора, залучив до злочинної діяльності двох водіїв та забезпечив їх виїзд на автомобілях у Словацьку Республіку, завантаження там побутовою технікою та незаконне ввезення її в Україну через Угорську Республіку та митний пост «Тиса», для чого заздалегідь домовився з т.в.о. начальника пасажирського відділу цього поста, який, у свою чергу, допоміг ввезти зазначений вантаж з Угорщини поза митним контролем [113].

Таким чином, кожен із учасників злочинної схеми та «доручений» йому сегмент діяльності займають своє місце в організації цієї діяльності, виступають обов’язковою, необхідною передумовою досягнення злочинної мети завдяки координації своїх дій. Усі дії у злочинній схемі не під силу одній людині, тому й виникла об’єктивна необхідність створити та спроектувати організацію.

До феномену, який отримав назву «організована злочинність», включа