Реферат: Програма підвищення енергоефективності та зменшення споживання енергоресурсів по Кегичівському району на 2011-2014 роки

ЗАТВЕРДЖЕНО


рішення Кегичівської районної ради

від 03 березня 2011 року № 28-VI

( V сесія VI скликання )





Програма підвищення енергоефективності та зменшення споживання енергоресурсів

по Кегичівському району

на 2011-2014 роки


Кегичівка

2011

З М І С Т

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРОГРАМИ ПІДВИЩЕННЯ ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТІ ТА ЗМЕНШЕННЯ СПОЖИВАННЯ ЕНЕРГОРЕСУРСІВ ПО КЕГИЧІВСЬКОМУ РАЙОНУ 2011-2014 РОКИ 2

^ ФОРМИ ДЕРЖАВНИХ СТАТИСТИЧНИХ СПОСТЕРЕЖЕНЬ 3

ЗІ СТАТИСТИКИ ТОВАРНИХ РИНКІВ, ЩО ВИКОРИСТОВУВАЛИСЬ ПРИ РОЗРОБЦІ ПРОГРАМИ 3

СПИСОК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ 3

ПЕРЕВІДНІ КОЕФІЦІЄНТИ 4

1. ВИЗНАЧЕННЯ ПРОБЛЕМИ ПРОГРАМИ 7

10. ПАСПОРТ ПРОГРАМИ 47



^ ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРОГРАМИ ПІДВИЩЕННЯ ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТІ ТА ЗМЕНШЕННЯ СПОЖИВАННЯ ЕНЕРГОРЕСУРСІВ ПО КЕГИЧІВСЬКОМУ РАЙОНУ 2011-2014 РОКИ
(надалі - Програма)


Розпорядчі документи,

на підставі яких розроблена Програма

Розпорядження Кабінету Міністрів України від 17.12.08

№ 1567-р „Про програми підвищення енергоефективності та зменшення споживання енергоресурсів”;

наказ Національного агентства України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів від 17.03.09 № 33 «Про затвердження Методики галузевих, регіональних програм енергоефективності та програм зменшення споживання енергоресурсів бюджетними установами шляхом їх раціонального використання»

Розробник та відповідальний виконавець Програми


Управління економіки Кегичівської райдержадміністрації


Співрозробники Програми

Галузеві управління та відділи райдержадміністрації:

відділ архітектури,містобудування та житлово-комунального господарства;

управління агропромислового розвитку;

відділ освіти ;

відділ культури і туризму.

Терміни реалізації Програми

2011-2014 роки


Загальний обсяг фінан-сових ресурсів, необхідних для реалізації Програми (тис.грн.)

21549,0

Розрахунковий економічний ефект від запровадження заходів (тис.грн.)


7933,8

Основні джерела фінансування Програми

Власні кошти підприємств області, кошти державного, обласного, місцевих бюджетів



^ ФОРМИ ДЕРЖАВНИХ СТАТИСТИЧНИХ СПОСТЕРЕЖЕНЬ ЗІ СТАТИСТИКИ ТОВАРНИХ РИНКІВ, ЩО ВИКОРИСТОВУВАЛИСЬ ПРИ РОЗРОБЦІ ПРОГРАМИ

№ ПБЕ-1 Баланс електроенергії;

№ ПБЕ-2 Баланс електричної потужності з об'єднаної енергосистеми України; 

№ ПБЕ-3 Баланс теплоенергії ;

№ ПБЕ-4 Розрахунок використання енергетичних потужностей;   

№ ПБЕ-5 Розрахунок потреби в матеріальних ресурсах (теплоенергія);

№ ПБЕ-6 Розрахунок потреби в матеріальних ресурсах (електроенергія); 

№ 1-ПБОФ  Баланс оновлення та ефективності використання основних промислово-виробничих фондів;

№ 1-ПЕБ  Зведена таблиця потреби в твердому, газоподібному та рідкому котельно-пічному паливі (міністерства); 

№ 3-мтп (річна) "Звіт про залишки та витрати матеріалів";

№ 11-мтп (паливо) (річна) "Фактичні витрати палива на виробництво окремих видів продукції і робіт";

№ 11-мтп (вер) (річна) "Утворення та використання вторинних енергетичних ресурсів";

№ 4-мтп (піврічна) "Звіт про залишки та використання енергетичних матеріалів і продуктів перероблення нафти";

№ 11-мтп (піврічна) "Звіт про результати використання палива, теплоенергії та електроенергії";

№ 11-ер (піврічна) "Звіт про витрати палива, теплоенергії та електроенергії".
^ СПИСОК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ


АПК – агропромисловий комплекс

ВВП – валовий внутрішній продукт

ВДВ – валова додана вартість

ВРП – валовий регіональний продукт

ЕЗЗ – енергозберігаючі заходи

ЖКГ – житлово-комунальне господарство

КДПЕ – Комплексна державна програма енергозбереження України

кг.у.п. – кілограм умовного палива

НАЕР – Національне агентство України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів

НВДЕ – Програма державної підтримки розвитку нетрадиційних і відновлюваних джерел енергії та малої гідро- і теплоенергетики

НКРЕ – Національна комісія регулювання електроенергетики України

ПЕР – паливно-енергетичні ресурси

туп – тонна умовного палива


^ ПЕРЕВІДНІ КОЕФІЦІЄНТИ

У Програмі застосовано перевідні коефіцієнти між різними видами енергоресурсів, визначені статистичною формою звітності 11-МТП:

1000 куб.м природного газу = 1,16 туп;

1 Гкал теплової енергії = 0,143 туп;

1000 кВт.год. електроенергії = 0,351 туп;

1 т вугілля = 0,75 туп;

1 куб.м дров (у щільному вимірі) = 0,266 туп;

1 т паливного торфу = 0,29 туп;

1 т скрапленого газу = 3,2 туп;

1 т мазуту топкового = 1,46 туп;

1 т бензину моторного = 1,49 туп;

1 т дизпалива = 1,45 туп;

1000 куб.м природного газу = 8,11 Гкал теплової енергії = 3305 кВт.год. електроенергії = 1,55 т вугілля = 4,36 куб.м дров;

1000 кВт.год. електроенергії = 303 куб.м природного газу = 2,45 Гкал теплової енергії = 0,468 т вугілля = 1,32 куб.м дров;

1 Гкал теплової енергії = 407 кВт.год. електроенергії = 123 куб.м природного газу = 0,191 т вугілля = 0,54 куб.м дров.


В С Т У П


Одними з найбільш гострих проблем України на сучасному етапі її розвитку є проблеми стабільного енергозабезпечення та ефективного використання енергоресурсів, від вирішення яких значною мірою залежить рівень економічного і соціального розвитку суспільства.

Саме тому енергозбереження на державному рівні визнано одним із пріоритетів економічної політики держави. В умовах залежності економіки України від імпорту паливно-енергетичних ресурсів і тенденції зростання цін на енергоносії їх ефективне використання стало нагальною потребою.

Таким чином, політика енергозбереження та підвищення енергоефективності в усіх елементах суспільного життя держави є важливим чинником впливу на сучасну енергетичну безпеку України, стабільне забезпечення виробництва та населення енергоносіями. Згідно з Енергетичною стратегією України на період до 2030 року, схваленою розпорядженням Кабінету Міністрів України від 15 березня 2006 року № 145 «Про схвалення Енергетичної стратегії України на період до 2030 року», у 2030 році прогнозується збільшення майже у три рази обсягу ВВП порівняно з 2005 роком, а споживання первинних паливно-енергетичних ресурсів - тільки на 47,5 відсотка (з 205,2 до 302,7 млн. тонн умовного палива) . При цьому енергоємність ВВП повинна знизитися з 0,5 до 0,24 нафтового еквівалента на 1 долар США. У 2015 році зазначений показник становитиме 0,31 кілограма нафтового еквівалента на 1 долар США за рахунок використання потенціалу енергоефективності та енергозбереження.

Для енергозбереження характерна висока економічна ефективність. Витрати на тонну умовного палива, отриманого за рахунок енергозбереження, в декілька разів менші за витрати на його закупівлю. Тому, підвищення енергоефективності та енергозбереження стає дійсно стратегічною лінією розвитку економіки та соціальної сфери на найближчу та подальшу перспективу.

Реалізація потенціалу енергозбереження полягає в структурно-технологічній перебудові економіки регіону і подальшому удосконаленні адміністративних та економічних механізмів, що сприяють підвищенню енергоефективності та енергозбереженню.

Цей процес передбачає виведення з роботи морально застарілого, зношеного устаткування, припинення випуску неефективної (з точки зору енерговикористання) продукції та впровадження нових технологій, обладнання і побутових приладів.

Технологічна перебудова, впровадження новітніх технологій, машин, обладнання та побутових приладів потребує накопичення власного та залучення зовнішнього інвестиційного капіталу .

Наряду з цим, частина технологічних заходів пов'язана зі скороченням використання енергоресурсів за рахунок підвищення рівня експлуатації існуючого енергетичного обладнання, модернізації технологічних процесів, перш за все, за рахунок маловитратних заходів, спрямованих на підвищення ефективності використання ПЕР, зменшення втрат, оптимізацію режимів роботи.

Перш за все, необхідно виключити можливість розвитку окремих підприємств за рахунок впровадження енергетично неефективних, застарілих технологій та устаткування. Ці заходи повинні впроваджуватися на підставі цілеспрямованої державної політики щодо виконання обов'язкової державної експертизи і контролю за станом застарілих енерговитратних технологій та створення за рахунок санкцій і законодавчо визначених обмежень таких умов, за яких використання такого обладнання та технологій буде припинено.

Створення сприятливого клімату для розробки, виробництва та впровадження енергоефективних технологій, машин і устаткування можливе за умови проведення ефективної цінової політики, цільового кредитування відповідних програм та проектів за рахунок коштів державного, обласного та місцевих бюджетів.

Важливим фактором підвищення енергоефективності є забезпечення інформаційно-аналітичної підтримки усіх суб'єктів економічної діяльності при вирішенні питань енергоспоживання та енергозбереження.

Існуюча практика оцінки енергоефективності господарського комплексу України та її різноманітних територіальних утворень у вигляді енергоємності виготовлення продукції та надання послуг диктує переважно галузевий принцип формування регіональних програм енергозбереження. У зв’язку з переходом більшості промислових і сільськогосподарських підприємств із державної власності в приватну, можливість місцевих влад впливати на обсяги та терміни проведення енергозберігаючих заходів значно зменшилась. Це ж відноситься до функціонування казенних підприємств і базових об’єктів електро-теплоенергетики централізованого підпорядкування.

При розгляді структури енергозберігаючих заходів і черговості їх реализації доцільно застосування не тільки галузевого, але й територіального принципу, оскільки саме місцеві державні адміністрації найбільш наближені до виробництва та споживання енергоресурсів і місцеві бюджети несуть основне навантаження зі сплати цих ресурсів.

Територіальний принцип дозволяє розробити єдину методологію та стандарти вибору, фінансування та реалізації енергозберігаючих проектів, що сприяє притягненню інвесторів і створює передумови для сприятливого інвестиційного климату в регіоні.

Враховуючи регіональний характер Програми та можливість районної та муніципальної влади реально впливати на місцевому рівні на енергозбереження в бюджетній сфері та ЖКГ, основні заходи, які будуть передбачені Програмою, зосереджено, в першу чергу, на енергозбереженні в бюджетній, житловій та комунальній сферах, які, в значній мірі, визначають якість життя населення.


^ 1. ВИЗНАЧЕННЯ ПРОБЛЕМИ ПРОГРАМИ

Програма розроблена на виконання наступних нормативно-правових актів:

- Указу Президента України від 27.12.05 № 1863/2005 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 9 грудня 2005 року "Про стан енергетичної безпеки України та основні засади державної політики у сфері її забезпечення";

- розпорядження Кабінету Міністрів України від 19.11.08 № 1446-р «Про схвалення Концепції Державної цільової економічної програми енергоефективності на 2010-2015 роки»;

- розпорядження Кабінету Міністрів України від 17.12.08 № 1567-р «Про програми підвищення енергоефективності та зменшення споживання енергоресурсів»;

- розпорядження Кабінету Міністрів України від 29.07.09 № 891-р «Про затвердження плану заходів на 2010 рік щодо реалізації Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2015 року»;

- наказу Національного агентства України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів від 17.03.09 № 33 «Про затвердження Методики галузевих, регіональних програм енергоефективності та програм зменшення споживання енергоресурсів бюджетними установами шляхом їх раціонального використання», -

та на підставі пропозицій підприємств, організацій, галузевих управлінь і відділів райдержадміністрації, органів місцевого самоврядування.

Програма передбачає: удосконалення управління сферою енергозбереження для підвищення енергоефективності економіки та соціальної сфери Кегичівського району; зменшення рівня енергоємності виробництва одиниці продукції (виконаних робіт та послуг); зменшення рівня втрат тепла у магістральних мережах енергосистеми Мінпаливенерго України (13,8% у 2008 році) і доведення їх до нормативного рівня (13%); досягнення розрахованого потенціалу економії паливно-енергетичних ресурсів на період 2011-2014 років.

Програма розвиває, поглиблює та конкретизує основні напрямки енергозбереження, включаючи як стратегічні питання енергозбереження, так і першочергові маловитратні заходи з урахуванням сучасних умов та перспектив економічного розвитку області.

Програма енергозберігаючих заходів повинна розглядатися як динамічний процес, що розвивається, в тому числі з точки зору адекватності дій держави щодо суспільно-економічної ситуації, тобто механізми реалізації політики енергозбереження повинні бути досить гнучкими, незалежно від політичних або економічних змін у суспільстві.

Передбачається періодичне проведення аналізу ефективності виконаних заходів.

Щорічно Програма може уточнюватись та конкретизуватися в розділі "Енергозбереження" Програми економічного і соціального розвитку області на підставі динамічних процесів та завдань на найближчу перспективу з урахуванням стратегії енергоефективності в регіоні.

При необхідності до Програми можуть бути внесені зміни та доповнення.


1.1. Соціально–економічна характеристика регіону

На території Кегичівського району розташоване Кобзівське газоконденсатне родовище (ГКР), яке вважається найперспективнішим з-поміж усіх родовищ, відкритих за роки незалежності України. Родовище було відкрито фахівцями ДК «Укргазвидобування» в 2002 році, коли в результаті пошуково-розвідувальних робіт на глибинах 3200–3600 м було знайдено газоконденсатні поклади, запаси яких складають 34,5 млрд. куб. м. За ці роки з родовища було видобуто 2,7 млрд. куб. м природного газу.  В 2003 році було побудовано першу Установку підготовки газу (УПГ-1), а в середині 2006 року – УПГ-2. В червні 2008 р. було здійснено модернізацію УПГ-2 з використанням вивільненого на інших об’єктах технологічного обладнання, що дало змогу збільшити її потужність до 3 млн. куб. м на добу. На сьогодні потужність обох установок становить 5 млн. куб. м «блакитного палива» на добу. Модернізація дала змогу крім збільшення потужності покращити якість підготовки газу для подальшого транспортування магістральними газопроводами. Активізація робіт, а саме, до розвідка та прискорене введення в експлуатацію  нових свердловин Кобзівського родовища дозволяє очікувати збільшення обсягів річного видобутку газу та газового конденсату до 1,2 млрд. куб. м  вже у наступному році.

В 2008 році ДК «Укргазвидобування» ввела в експлуатацію Установку підготовки природного газу (УПГ-3) . Потужність УПГ-3 становить 2 млн. куб. м газу на добу. Максимальний річний видобуток природного газу на УПГ-3 Кобзівського родовища складає 600 млн. куб. м, газового конденсату - 7 тис. т.

Поряд з родовищами горючих копалин найважливіше значення для економіки району мають родовища твердих корисних копалин. До державного балансу України по Харківській області занесено 2 родовища з 1 видом твердих корисних копалин ( цегельно –черепична сировина), але на даний час вони не експлуатуються

Основу економіки району складають сільськогосподарські підприємства.

Паливно-енергетичний комплекс району представлено підприємствами за такими основними видами діяльності, як:

- видобування паливно-енергетичних корисних копалин;

- виробництво та розподілення електроенергії, газу та води.

Характерною особливістю Кегичівського району є наявність власної сировинної бази і можливість забезпечення всіх галузей економіки району електроенергією та природним газом.

Основу електроенергетики складають генеруючі потужності, 80 відсотків яких вже відпрацювали свій парковий ресурс і, незважаючи на те, що виробництво електроенергії задовольняє потреби району, обладнання потребує капітальних витрат на його оновлення.

Таблиця 1. Виробництво та споживання електроенергії у Кегичівському районі в 2010 році





Одиниця виміру

%

млн.кВт/год

Вироблено

100,0

30,9

Використано в промисловості

16,3

5,1

Використано в сільському господарстві

24,2

7,5

Реалізовано населенню

42,2

13,0

Використано на житлово-комунальне господарство

2,5

0,8

Бюджетні організації

3,4

1,1



Таблиця 2. Виробництво та споживання природного газу у Кегичівському районі в 2010 році.





Одиниця виміру

%

млн.м3

Вироблено

100,00

13,9

Реалізовано населенню

17,3

2,4

Використано в промисловості

68,3

9,5

Використано на комунально-побутові вимоги

10,1

1,4

Бюджетні організації

4,3

0,6


Основним критерієм ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів є питомі витрати на виробництво одиниці продукції, виконання робіт і надання послуг встановленої якості.

У 2010 році, в порівняні з попереднім роком, відбулося зменшення фактичних питомих витрат усіх складових паливно-енергетичних ресурсів ( природного газу – на 8,7 % та електроенергії– на 1,2 %).

Фактичне середнє зниження (зростання) питомих витрат палива та енергії, у %:





2005

2006

2007

2008

2009

2010

Природний газ

-3,1

----

- 12,8

-14,3

-3,4

-8,7

Теплова енергія

----

-1,2

-5,3

-2,4

---

----

Електроенергія

-2,7

-5,7

-1,0

-

-7,9

-1,2




^ МЕТА ПРОГРАМИ


Метою Програми є:

зменшення енергоємності виробництва одиниці продукцїї, виконаних робіт, наданих послуг;

скорочення рівня невиробничих втрат паливно-енергетичних ресурсів та води;

відносне скорочення бюджетних видатків на використання паливно-енергетичних ресурсів та води в бюджетних установах.

Одним із основних завдань Програми є визначення загальноіснуючого та перспективного потенціалів енергозбереження, розробка основних напрямків їх реалізації у матеріальному виробництві та сфері послуг, створення програми першочергових, перспективних заходів і завдань з підвищення енергоефективності та освоєння практичного потенціалу енергозбереження.

Важливою частиною Програми стане розробка та практична реалізація наступних задач:

- складання енергопаспорту району та області;

- створення демонстраційної зони високої енергоефективності;

- визначення реальних джерел і розробка фінансових механізмів інвестування в проекти з енергозбереження та підвищення енергоефективності;

- інвентаризація та систематизація встановленого котельного обладнання і видача рекомендацій щодо черговості їх реконструкції;

- інвентаризація та систематизація сировинної бази відновлюваних і нетрадиційних джерел енергії по районах ;

- створення регіональної автоматизованої системи контролю енергетичних потоків;

- інформаційно-виставкове супроводження Програми, формування культури енергоспоживання.

Програма є цільовою і містить конкретні енергозберігаючі заходи, що передбачають отримання економічного ефекту від їх запровадження, призначена для практичного використання на підприємствах, у господарствах, на місцевому та галузевому рівнях.

Реалізація Програми буде здійснюватися на базі індустрії енергозбереження, що склалася в Кегичівському районі, шляхом розробки, виготовлення, впровадження енергозберігаючої техніки та технологій на державних і приватних підприємствах, енергосервісних компаніях, а також представництвах і дилерських підрозділах провідних іноземних компаній, які поставляють енергозберігаюче обладнання в Україну.

^ ПЕРЕЛІК ПОКАЗНИКІВ, ЗА ЯКИМИ ЗДІЙСНЮВАТИМЕТЬСЯ

ОЦІНКА ДОСЯГНЕННЯ МЕТИ


Перелік показників:




зниження енергоємності виробництва одиниці продукції, виконаних робіт, наданих послуг (в умовних одиницях);

енергоємність валової доданої вартості регіону;

зменшення рівня втрат паливно-енергетичних ресурсів;

відносне скорочення обсягу бюджетних видатків;

рівень оптимізації паливно-енергетичного балансу галузей і регіонів;

обсяг залученого фінансування, яке буде спрямовуватись на фінансування заходів Програми.

При розробці установами (організаціями) норм споживання теплової та електричної енергії повинен застосовуватися розрахунково-аналітичний метод, який передбачає визначення питомих норм споживання теплової та електричної енергії шляхом обчислення їх споживання за статтями витрат на підставі прогресивних показників використання, здійснення запланованих заходів з економії ПЕР.

Основними вихідними даними для визначення питомих норм споживання теплової та електричної енергії має бути:

- первинна технологічна документація (проекти споруд, технологічні регламенти та інструкції);

- паспортні дані технологічного та енергетичного обладнання;

нормативні показники, що характеризують найбільш раціональні та енергоефективні умови виробництва (коефіцієнт використання потужності, показники споживання енергоносіїв, втрат енергії під час передачі та перетворення, санітарні норми, теплові характеристики приміщень, тощо);

дані про планові та фактичні питомі норми споживання теплової і електричної енергії за минулі періоди, а також акти перевірок;

план організаційно-технічних заходів установи (організації) з економії теплової та електричної енергії (визначені питомі норми споживання теплової і електричної енергії не повинні перевищувати норми, встановлені «Міжгалузевими нормами споживання електричної та теплової енергії для установ і організацій бюджетної сфери України», які затверджені наказом Державного комітету України з енергозбереження від 25.11.99 № 91).

Нормування споживання електричної та теплової енергії має встановлюватися за такими напрямками:

- нормування споживання теплоти на опалення;

- нормування споживання теплоти на вентиляцію;

- нормування споживання теплоти на гаряче водопостачання;

- нормування споживання теплоти на господарсько-побутові потреби;

- нормування споживання теплоти на потреби технологічного обладнання, лабораторні пристрої, виробництво продукції, виконання робіт, надання послуг тощо;

нормування споживання електричної енергії на освітлення;

нормування споживання електричної енергії на вентиляцію;

- нормування споживання електричної енергії на господарсько-побутові потреби;

- нормування споживання електричної енергії на потреби технологічного обладнання, лабораторні пристрої, виробництво продукції, виконання робіт, надання послуг тощо.

Відповідно до Указу Президента від 16.06.99 № 662 "Про заходи щодо скорочення енергоспоживання бюджетними установами, організаціями та казенними підприємствами" та постанови Кабінету Міністрів України від 30.11.99 № 2183 "Про скорочення енергоспоживання бюджетними установами, організаціями та казенними підприємствами" вищевказані норми є вихідними даними для обґрунтування базових показників в електро- та теплопостачанні.

Обстеження споживання електричної енергії цими закладами має проводитись у таких напрямках:

- обстеження системи обліку електроенергії в закладі, за наявності орендарів (суборендарів), вилучення спожитої ними електроенергії із загальних обсягів споживання та організація для них окремого обліку;

- вивчення характерних сезонних, добових (робочий, вихідний, канікулярний день) та річних графіків електроспоживання;

- обстеження режимів роботи основного електрообладнання, встановленого в закладі, його завантаження, виявлення застарілого, нестандартного обладнання, аналіз доцільності його використання;

розробка раціональних заходів економії електроенергії та реальних
лімітів на споживання її закладом.

Кінцевою оцінкою виконання Програми є виконання завдань, поставлених Указами Президента України та постановами КМУ, а саме:

зменшення енергоємності виробництва одиниці продукції не менше 20% від базового року;

зменшення втрат ПЕР при виробництві продукції і доведення їх до нормативних величин;

забезпечення економії бюджетних коштів (за умови дотримання відповідних вимог щодо охорони праці, санітарних норм та правил тощо) на утримання бюджетних установ, за рахунок запровадження енергозберігаючих заходів і проектів на рівні до 50% від базового року.




Існуючі показники


Питання зниження питомих витрат на виробництво та використання енергоресурсів, застосування енергозберігаючих технологій і устаткування було й залишається одним із пріоритетних завдань для економіки не тільки в області, а й у Країні в цілому, а в умовах світової фінансової кризи воно набуває ще більшого значення.

Показником ефективності використання ПЕР є енергоємність загального обсягу промислового виробництва. Аналіз динаміки обсягів споживання енергоресурсів у порівнянні з загальними обсягами виробництва продукції (послуг) вказує на те, що підвищення ефективності використання енергоносіїв в району має стійку позитивну тенденцію.

Внаслідок впровадження організаційно-технічних заходів відповідно до програми енергозбереження по Кегичівському району досягнута економія ПЕР у 2006- 90 т. у. п., 2007- 96 т.у.п, 2008- 125 т.у.п. , 2009- 538 т.у.п та 2010 р. – 938,6 т.у.п.

З 2006 року по 2010 рік в Кегичівському районі впроваджено 58 заходів з енергозбереження на суму 4456,7 тис.грн. Всього зекономлено 1782,3 т.у.п. на суму 3871,4 тис.грн.

Планові показники виконання Програми


Програмою передбачається втілення заходів з енергозбереження протягом 2011-2014 років на загальну суму 21549 тис. грн. Розрахунковий економічний ефект складає 7933,8 тис.грн.



Таблиця 3. Потрібні кошти та економічний ефект від впровадження енергозберігаючих заходів по галузях






Напрямок економічної діяльності

Загальний обсяг фінансування, тис.грн.

Джерела та обсяги фінансування за напрямками, тис.грн. (1-власні кошти; 2-субвенції з держбюджету; 3-кредити, гранти, позики, тощо; 4-держбюджет; 5-місцевий бюджет; 6-інші кошти)

Розрахун-ковий економічний ефект від запровад-ження заходу, тис.грн.

1

2

3

4

5

6

ЖКГ

563,8










42,8

200,0

321,0

93,9

Бюджет

5454,0

7,0

5000,0




25,0

292,0

130,0

1028,5

Промисловість

15408,6

10408,6



5000







6695,8

АПК

122,6

122,6
















115,6

РАЗОМ

21549

10538,2

5000,0

5000,0

67,8

492,0

451,0

7933,8




^ ШЛЯХИ РОЗВ’ЯЗАННЯ ПРОБЛЕМИ


Цей розділ включає комплекс заходів щодо аналізу стану енергоефективності економіки району, розробки цільових проектів енергозбереження та механізмів їх реалізації, спрямованих на зниження потенціалу енергоспоживання, розробку механізмів реального державного управління у сфері енергозбереження адекватним існуючим умовам.

Загальні напрями, орієнтири та методологічні підходи щодо формування регіональної політики у сфері енергозбереження на підставі державної політики визначені з урахуванням сучасних тенденцій економічних, енергетичних, екологічних, наукових та інших процесів розвитку суспільства, а також з урахуванням перегляду завдань для підвищення енергоефективності галузей економіки, енергоефективності технологічних процесів виробництва та надання послуг.

Основні напрями формування енергоефективної економіки регіону :

- зміна структури економіки у напрямку зростання частки галузей кінцевого використання;

- підвищення енергоефективності технологічних процесів шляхом удосконалення технологічного обладнання, використання енергозберігаючих технологій та матеріалів;

- створення механізмів фінансового забезпечення реалізації проектів енергоефективності;

- створення мережі поширення інформації, консультативних центрів та підвищення кваліфікації персоналу з питань енергоефективності.

Проблеми, зазначені у Програмі, будуть розв’язуватися завдяки реалізації заходів наступного характеру:

- організаційного;

- технічного (технологічного);

- структурного.



^ ЗАХОДИ ОРГАНІЗАЦІЙНОГО ХАРАКТЕРУ




Формування організаційно-правової бази

енергозбереження в районі


Організаційно-правова база енергозбереження в регіоні формується на підставі рішення районної ради та розпорядчих документів районної державної адміністрації, з урахуванням вимог Закону України “Про енергозбереження” та нормативно-правових актів, що розкривають механізм реалізації його положень.

Основними організаційно-правовими заходами державної підтримки політики енергозбереження в районі є:

- створення та удосконалення системи регіонального управління енергозбереженням і координації формування, виконання Програми з енергозбереження з проведенням аналізу правових, економічних умов, усуненням виявлених перепон за принципом: обласна державна адміністрація – районні державні адміністрації (міськвиконкоми) – суб’єкти господарської діяльності;

- забезпечення обов’язковості розробки і впровадження програм енергозбереження суб’єктами господарської діяльності та бюджетними організаціями, формування;

- внесення пропозицій щодо удосконалення правових та законодавчих основ реалізації енергозберігаючих проектів;

- сприяння організації у середніх спеціальних навчальних закладах області підготовки спеціалістів-енергоменеджерів;

- участь у роботі постійно діючих виставок енергозберігаючого обладнання та технологій;

Правовою основою і розпорядчим документом Програми після її затвердження на сесії районної ради є відповідне розпорядження голови районної державної адміністрації.


4.1.2. Створення та застосування стимулюючих механізмів

у впровадженні заходів з енергозбереження


Аналіз виконання Комплексної програми енергозбереження Харківської області на 2003-2010 роки та показника енергоємності загального обсягу промислового виробництва підтверджує, що значних змін та структурних перебудов в економіці району не відбулося, а впровадження енергоефективних технологій і обладнання не набуло масового характеру. Попит споживачів енергоресурсів на впровадження вітчизняних або іноземних енергоефективних технологій незначний через відсутність механізму економічного стимулювання ощадливого споживання ПЕР.

Для прискорення процесу та розвитку ринку енергоефективних технологій вважається за необхідне удосконалення механізмів стимулювання енергозбереження на державному рівні. Це удосконалення слід розглядати, перш за все, в рамках виконання Програми енергозбереження, як важливий організаційний захід для забезпечення масового впровадження енергозберігаючих технологій за рахунок застосування механізму економічного стимулювання ощадливого споживання енергоносіїв. Для цього пропонується впровадження та удосконалення таких економічних механізмів енергозбереження:

- стимулювання притоку інвестицій;

- зниження інвестиційних ризиків для капіталів, залучених в енергозбереження;

- реформування податкової політики в напрямку стимулювання капіталовкладень в енергозбереження;

- розвиток інфраструктури ринку енергоносіїв та механізмів ціноутворення на базі рівноваги попиту і пропозиції;

- системне впровадження приладів обліку спожитих енергоносіїв;

- припинення безкоштовного відпуску енергоносіїв, що є причиною кризи платежів, боротьба з їх розкраданням та втратами;

- застосування економічних санкцій до споживачів, що неефективно використовують ПЕР (за марнотратне використання, перевитрати понад встановлені питомі норми споживання ПЕР, використання документації та обладнання, які не відповідають вимогам діючих стандартів і нормативів енергоспоживання, відсутність їх обліку);

- розробку та періодичне оновлення енергетичних паспортів усіма господарчими споживачами паливно-енергетичних ресурсів;

- посилення контролю за виконанням вимог постанови Кабінету Мініст-рів України від 15 липня 1997 року № 786 «Про порядок нормування питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів у суспільному виробництві» щодо додержання прогресивних норм питомих витрат енергоресурсів для енергоємного, термічного обладнання та котелень;

- визначення індивідуальних заходів з енергозбереження промислових,
сільськогосподарських, будівельних, транспортних та інших підприємств і
організацій, механізмів їх супроводження;

- популяризацію енергозбереження у промисловості. Підвищення вимог до раціонального споживання енергоносіїв на всіх ланках виробництва,
впровадження на підприємствах систем матеріального заохочення щодо
економічного використання паливно-енергетичних ресурсів;

- розробку механізму фінансування заходів з енергозбереження на
підприємстві за рахунок самофінансування шляхом створення цільових фондів енергозбереження;

встановлення персональної відповідальності керівників підприємств за перевитрати паливно-енергетичних ресурсів.

^ ЗАХОДИ ТЕХНОЛОГІЧНОГО ХАРАКТЕРУ


4.2.1. Енергозбереження у промисловому секторі району


Узагальнюючи пропозиції, висловлені підприємствами, організаціями та установами району, найбільш пріоритетними, першочерговими заходами у промисловому секторі слід вважати:

- впровадження обліку споживання на окремих енергоємних ланках виробництва і його аналіз;

- утилізацію енергії за рахунок використання низькопотенційного тепла
охолоджувальної води, димових газів, тепла напівфабрикатів ливарного та
ковальського виробництва тощо;

зниження рівня споживання реактивної потужності за рахунок встановлення компенсаційних засобів;

підвищення ефективності використання палива як у промислових процесах, так і при виробленні теплової енергії. Розробку карт споживання палива та дотримання цих норм;

використання альтернативних видів палива (газ різного походження, відходи деревообробки та сільськогосподарського виробництва тощо);

застосування нетрадиційних джерел енергії;

- впровадження систем та засобів обліку, контролю та управління
розподілом та використанням енергоносіїв на всіх ланках виробництва;

контроль за витратами електричної енергії на освітлення, впровадження економічних освітлювальних систем;

зниження втрат палива та теплової енергії за рахунок:

покращення герметизації термічного обладнання;

ремонт теплоізоляції із застосуванням сучасних теплоізоляційних матеріалів;

впровадження сучасних систем управління температурними режимами;

заміну металевих труб на пластмасові у системах водо-, тепло- та газозабезпечення.

Важливим механізмом при плануванні та реалізації організаційно-технічних заходів, спрямованих на підвищення ефективності використання