Реферат: План вивчення теми: Економічна сутність, завдання та інформаційна база аналізу > Аналіз масштабів, динаміки та структури валютних операцій Аналіз валютної позиції банку > Аналіз кореспондентської мережі банку

Тема 7. АНАЛІЗ ВАЛЮТНИХ ОПЕРАЦІЙ БАНКУ


План вивчення теми:

1. Економічна сутність, завдання та інформаційна база аналізу

2. Аналіз масштабів, динаміки та структури валютних операцій

3. Аналіз валютної позиції банку

4. Аналіз кореспондентської мережі банку

5. Особливості аналізу обмінних операцій

6. Аналіз ефективності валютних операцій


7.1. Економічна сутність, завдання та інформаційна база аналізу

Операції з валютними цінностями та розрахунки в іноземній валюті посідають провідне місце у банківському бізнесі. На сучасному етапі розвитку вітчизняні банки не тільки обслуговують експортно-імпортні розрахунки суб’єктів підприємницької діяльності, а й виступають безпосередніми учасниками операцій на внутрішньому та міжнародних валютних ринках, забезпечуючи у такий спосіб зміцнення ринкових перетворень у всіх сферах економіки. Провідна роль банків на валютному ринку обумовлюється значними обсягами операцій, що становлять близько 90 %, та спектром послуг, які забезпечують попит широкого кола суб’єктів. Особливістю діяльності банку у сфері валютних операцій є його функція агента валютного контролю, що зобов’язує банк здійснювати контроль за дотриманням вимог валютного законодавства.

Така багатогранна спрямованість банку у сфері валютних операцій визначає певні вимоги до системи інформаційного забезпечення, що використовується для підготовки і прийняття управлінських рішень. За валютними операціями ця система повинна забезпечувати необхідну інформацію для валютного регулювання та контролю, планування та стратегії, раціонального використання ресурсів.

Для однозначного тлумачення валютних операцій та валютних цінностей необхідне правильне розуміння та використання термінів. Чинним законодавством, а саме Декретом Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», визначено таке.

^ 1) «валютні цінності»:

валюта України — грошові знаки у вигляді банкнотів, казначейських білетів, монет і в інших формах, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території України, а також вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обмінові на грошові знаки, які перебувають в обігу, кошти на рахунках, у внесках у банківських та інших кредитно-фінансових установах на території України;

платіжні документи та інші цінні папери (акції, облігації, купони до них, бони, векселі (тратти), боргові розписки, акредитиви, чеки, банківські накази, депозитні сертифікати, ощадні книжки, інші фінансові та банківські документи), виражені в іноземній валюті, валюті України та банківських металах;

іноземна валюта — іноземні грошові знаки у вигляді банкнотів, казначейських білетів, монет, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави, а також вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обмінові на грошові знаки, які перебувають в обігу, кошти у грошових одиницях іноземних держав і міжнародних розрахункових (клірингових) одиницях, що перебувають на рахунках або вносяться до банківських та інших кредитно-фінансових установ за межами України;

банківські метали — це золото, срібло, платина, метали платинової групи, доведені (афіновані) до найвищих проб відповідно до світових стандартів, у зливках і порошках, що мають сертифікат якості, а також монети, вироблені з дорогоцінних металів;

^ 2) «валютні операції»:

операції, пов’язані з переходом права власності на валютні цінності, за винятком операцій, що здійснюються між резидентами у валюті України;

операції, пов’язані з використанням валютних цінностей у міжнародному обігу як засобу платежу, з передаванням заборгованостей та інших зобов’язань, предметом яких є валютні цінності;

операції, пов’язані з увезенням, переказуванням і пересиланням на територію України та вивезенням, переказуванням і пересиланням за її межі валютних цінностей.

Різновидність валютних операцій банку базується на сутності операцій та їх особливостях і вимагає певної класифікації. Практично, інвалютні операції можна поділити на такі групи:

торговельні та неторговельні операції;

поточні операції, що пов’язані з рухом капіталу, термінові операції;

власні операції банку та операції, що здійснюються за дорученням клієнтів.

З погляду бухгалтерського обліку, розрахунки в іноземній валюті поділяються за датою розрахунків та датою операції і можуть бути балансовими та позабалансовими. Отже, існують різні типи валютних операцій, що має значення у процесі управління банківським бізнесом.

Для здійснення аналізу валютних операцій, визначення їх ефективності банк на власний розсуд, залежно від обсягів та напрямів операцій, здійснює їх групування. При цьому слід мати на увазі, що частина розрахунків клієнтів банку за зовнішньо-економічними контрактами здійснюється у національній валюті, але відповідно до вимог валютного законодавства теж належить до категорії валютних операцій.

Зважаючи на те, що бухгалтерський облік та форми звітності, які базуються на його даних, є основним джерелом у системі формування інформації, розглянемо класифікацію валютних операцій за принципом побудови плану рахунків. Відповідно до цього принципу валютні операції можуть бути згруповані за такими напрямами:

Відкриття та обслуговування кореспондентських рахунків.

Відкриття та обслуговування поточних та депозитних рахунків клієнтів — суб’єктів підприємницької діяльності.

Відкриття та обслуговування поточних та депозитних рахунків клієнтів — фізичних осіб.

Міжбанківські кредити в іноземній валюті.

Міжбанківські депозити в іноземній валюті.

Кредитування фізичних осіб.

Кредитування юридичних осіб.

Операції з цінними паперами, що емітовані в іноземній валюті.

Операції купівлі-продажу іноземної валюти.

Перекази в іноземній валюті.

Конверсійні операції з готівковою іноземною валютою.

Розмін або обмін банкнот.

Операції з дорожніми та іменними чеками в іноземній валюті.

Інкасо неплатіжних банкнот в іноземної валюті.

Надання дозволу на вивіз іноземної валюти за межі України.

Позабалансові операції.

Операції купівлі-продажу валюти.

Інструменти для хеджування.

Гарантії, поручительства, акредитиви.

Кредитні лінії.

Операції застави.

Якість аналізу валютних операцій банків значною мірою залежить від повноти і достовірності даних бухгалтерського обліку та звітності. Чинний План бухгалтерського обліку комерційних банків сьогодні надає можливість повною мірою відобразити розрахунки в іноземній валюті та реально оцінити валютні активи і пасиви банку.

Відображення валютних операцій у балансі банку має певні особливості, які необхідно враховувати, здійснюючи аналітичні процедури:

валютні операції відображаються у балансі банку у подвійній оцінці — за номіналом та в гривневому еквіваленті за офіційним курсом;

принцип мультивалютності, який полягає у відображенні операцій в іноземній валюті за тими ж рахунками, що й операції у гривнях. Зв’язок між операціями в іноземній та національній валютах забезпечується використанням технічних рахунків;

поділ статей балансу, де відображаються валютні операції, на монетарні та немонетарні.

Монетарні статті — статті балансу про грошові кошти, а також про такі активи й зобов’язання, які будуть отримані або сплачені у фіксованій (або визначеній) сумі грошей або їх еквівалентів. Монетарні статті балансу переоцінюються під час кожної зміни офіційного валютного курсу;

Немонетарні статті — статті інші, ніж монетарні статті балансу. Операції, які належать до цієї категорії, відображаються у балансі у національній валюті за курсом, чинним на дату відображення у бухгалтерському обліку.

Прикладом немонетарних статей балансу можуть бути дебіторська заборгованість за авансами з придбання основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей та кредиторська заборгованість з продажу основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей тощо. Вони відображаються у фінансовій звітності за офіційним валютним курсом на дату розрахунку.
^ Основною метою аналізу валютних операцій є:
забезпечення необхідною інформацією процесу управління та прийняття рішень стосовно операцій з іноземною валютою;

забезпечення можливості розроблення аргументованої концепції розвитку банку, яка базується на комплексному підході до аналізу валютних активів та пасивів банку, зовнішнього та внутрішнього середовища, що дає змогу проводити діагностику та прогнозування банківської діяльності в цілому і на валютному ринку зокрема;

формування лімітної політики банку;

дотримання нормативів НБУ у сфері валютних операцій.

Основними завданнями аналізу валютних операцій, які забезпечують виконання даної мети, є:

оцінювання діяльності банку на валютному ринку, його масштабності та конкурентоспроможності;

визначення достатності можливостей банку для повного та адекватного співвідношення обсягів валютних операцій зі ступенем прийнятого ризику і рівнем прибутковості;

контроль показників валютного ризику, що забезпечується дотриманням установлених нормативів відкритої валютної позиції;

оцінка ефективності формування та використання валютних ресурсів;

визначення способів залучення валютних коштів на вигідних умовах;

оцінювання прибутковості валютних операцій;

обґрунтування доцільності здійснення тих чи інших валютних операцій банку;

оцінювання ефективності впровадження нових банківських продуктів;

визначення об’єктивних та суб’єктивних факторів, що впливають на здійснення валютних операцій.

Загальні напрями аналізу валютних операцій банку мають однакові підходи з тими, що застосовуються до операцій у національній валюті. Винятком є ті валютні операції, що не мають своїх аналогів серед операцій у національній валюті. До таких належать:

торгівля іноземною валютою;

конверсійні операції з готівковою іноземною валютою;

розмін або обмін банкнот, номінованих в іноземній валюті;

операції з дорожніми та іменними чеками в іноземній валюті;

інкасо неплатіжних банкнот в іноземної валюті;

надання дозволу на вивіз іноземної валюти за межі України;

розрахунки за зовнішньоекономічними контрактами;

позабалансові валютні інструменти.

Аналіз цих операцій має певні особливості та потребує урахування обсягів, курсів, за якими вони здійснюються, вимог валютного законодавства тощо. Оцінка валютних активів та пасивів банку повинна базуватись на показниках їх структури, динаміки її змін, структури операцій, їх частки у загальній масі валютних операцій, визначенні їх прибутковості взагалі тощо.

Джерелами інформації для проведення аналізу структури валютних активів та пасивів, їх динаміки та визначення ефективності використання валютних коштів є:

баланс комерційного банку (форма 1 Д);

оборотно-сальдовий баланс комерційного банку (форма 10);

звіт про структуру активів та пасивів за строками (форма 631);

розшифрування валютних рахунків (форма 550 Д);

обороти за рахунками в іноземній валюті (форма 550);

довідка про залучені кошти та їх залишки на кореспондентському рахунку (форма 381);

звіт про дотримання економічних нормативів (форма 611);

звіт про залишки коштів, що розміщені в інших банках (форма 618);

дані про встановлення банками кореспондентських відносин (форма 619);

дані про рух коштів у гривнях на рахунках іноземних банків, що відкриті в банках України (форма 522);

дані про структуру активів та пасивів за строками в розрізі груп валют (форма 631);

інформація про курс та обсяги операцій з готівкою іноземною валютою та банківськими металами (форма 521);

інформація про курс та обсяги операцій з іноземною валютою на міжбанківському валютному ринку України (форма 520);

звіт про оборот готівкової іноземної валюти (форма 527);

виписки за аналітичними рахунками балансових рахунків № 1001, 1011, 1500, 1510, 1511, 1512, 1515, 1520, 1600, 1819, 1919, 2600, 2620, 2630, 2809, 2909, 3800, 3801, 6204;

документи дня;

протоколи рішення профільних комітетів;

угоди з клієнтами;

дані про курси іноземних валют;

інформація стосовно ринкових цін на ресурси тощо.

7.2. Аналіз масштабів, динаміки та структури валютних операцій

Першочерговий етап аналізу діяльності банку — оцінювання структури його валютних активів і пасивів, визначення масштабів його діяльності на валютному ринку. Для цього необхідно визначити та проаналізувати питому вагу валютних активів та зобов’язань банку в їх загальному обсязі, динаміку та тенденції розвитку у цій сфері діяльності.

Масштаби діяльності банку оцінюються за питомою вагою валютних активів та зобов’язань банку в їх загальній масі. Для цього використовуються дані балансу комерційного банку (форма 1 Д), оборотно-сальдового балансу комерційного банку (форма 10), звіт про структуру активів та пасивів за рядками (форма 631) та розшифрування валютних рахунків (форма 550).

Частка валютних активів (Чв.а) та зобов’язань банку (Чв.з) у їх загальному обсязі розраховується за такими формулами:



Важливо оцінити динаміку змін цих показників на початок та кінець звітного періоду. Крім того, необхідно визначити абсолютний приріст валютних активів та валютних зобов’язань, врахувавши зміни у курсі іноземної валюти, який діяв у порівнюваних періодах.

Абсолютний приріст валютних активів (зобов’язань) розраховується як різниця суми валютних активів (валютних зобов’язань) на кінець та початок періоду:

,

де — абсолютний приріст валютних активів;

— валютні активи на початок періоду;

— валютні активи на кінець періоду.

,

де — абсолютний приріст валютних зобов’язань;

— зобов’язання в іноземній валюті на початок звітного періоду;

— зобов’язання в іноземній валюті на кінець звітного періоду.

Темп зростання валютних активів (Тв.а) та зобов’язань (Тв.з) розраховується як співвідношення валютних активів (зобов’язань) на кінець періоду до валютних активів (зобов’язань) на початок періоду:
; .
Темп приросту валютних активів (Тп.в.а) та валютних зобов’язань (Тп.в.з) визначається як співвідношення різниці суми валютних активів (зобов’язань) на кінець та початок періоду до їх суми на початок періоду:
; .
Розрахунок темпів приросту валютних активів дає можливість оцінити активність банку на валютному ринку. При цьому необхідно з’ясувати, які чинники впливають на ті чи інші зміни. Якщо збільшення абсолютних та процентних значень показників приросту активів не пов’язано зі збільшенням офіційного курсу іноземних валют, то ці зміни є наслідком розвитку масштабів валютних операцій.

Аналіз динаміки валютних активів та зобов’язань проведемо за допомогою табл. 7.1 на підставі інформації балансу банку.

Таблиця 7.1
^ АНАЛІЗ ДИНАМІКИ ВАЛЮТНИХ АКТИВІВ ТА ЗОБОВ’ЯЗАНЬ, тис. грн
Показники

На 1.01.02

На 1.01.03

Відхилення

абсолютне

відносне, %

Валютні активи

24 850,00

26 458,00

+1608,00

+6,47

Валютні зобов’язання

19 520,00

20 054,00

+534,00

+2,74

Активи банку, всього

67 888,30

78 795,60

+10907,3

+16,1

Зобов’язання банку, всього

47 332,00

49 750,40

+2418,4

+5,1

Частка валютних активів у загальних активах, %

36,60

33,60

–3,0

×

Частка валютних зобов’язань у загальних зобов’язаннях, %

41,20

40,30

–1,9

×

Позабалансові активи

457 900,00

480 500,00

+22 600,00

+4,94

Позабалансові зобов’язання

420 120,00

430 150,00

+10 030,00

+2,39

З даних табл. 7.1 видно, що абсолютний приріст валютних активів банку збільшився на 1608,0 тис. грн (у гривневому еквіваленті), або на 6,47 %, валютні зобов’язання зросли на 534,0 тис. грн, або на 2,74 %. Водночас частка валютних активів у загальних активах у звітному періоді зменшилась із 36,6 % на 1 січня 2002 р. до 33,6 % на 1 січня 2003 р., тобто на 3,0 процентних пункти. Відповідно зменшилась і частка валютних зобов’язань у загальних зобов’язаннях банку. Так, на 1 січня 2002 р. вона становила 42,2 % від загальної суми зобов’язань, а на 1 січня 2003 р. — 40,3 %, тобто зменшилась на 1,9 %. Отже, в банку намітилася тенденція зменшення масштабів діяльності з валютою. Частково це пов’язано з нарощуванням власного капіталу банку в національній валюті, що зменшило обсяг валютних коштів у загальній діяльності банку.

Такі показники обсягів валютних коштів свідчать про їх значимість у загальному обсязі коштів банку, про масштабність операцій та активну роль банку на валютному ринку.

Структурний аналіз валютних активів та пасивів може проводитись за такими групами (класифікаційними ознаками):

за статтями активів і пасивів;

за видами валют;

за видами операцій;

операції, що здійснюються з резидентами та нерезидентами;

операції, що здійснюються у вільно конвертованій валюті та неконвертованій валюті.

Для визначення питомої ваги обсягу коштів в іноземній валюті звітного періоду у їх загальному обсязі використовуються дані оборотно-сальдового балансу. Розрахунок здійснюється як співвідношення суми оборотів за дебетом та кредитом в іноземній валюті до загальної суми оборотів банку у звітному періоді.

Ці показники залежно від їх значень будуть характеризувати ємність валютних операцій та їх частку у загальній масі. Їх можна порівняти з показниками інших банків і визначити у такий спосіб місце конкретного банку на валютному ринку та значимість операцій із валютними коштами у діяльності банку.

Питома вага валютних активів та зобов’язань, динаміка змін у структурі активів та пасивів банку, показники у розрізі валют, резидентності визначать основні тенденції діяльності банку, їх стабільність на внутрішньому та міжнародних валютних ринках.

Розглянемо методику структурного аналізу валютних активів та пасивів на прикладі таких даних (табл. 7.2).

Таблиця 7.2

^ АНАЛІЗ СТРУКТУРИ ВАЛЮТНИХ АКТИВІВ ТА ПАСИВІВ ЗА ЇХ ВИДАМИ

Показники

на 1.01.01 р.

на 1.01.02 р.
Відхилення
грн

%

грн

%

абсолютне

структурне
Активи
24 850

100

26 458

100

+1608

0

Готівкові кошти

100

0,4

998

3,8

+898

+3,4

Дорожні та інші чеки

600

2,4

500

1,9

–100

–0,5

Кошти в інших банках

7500

30,2

6580

24,9

–920

–5,3

Міжбанківські кредити та депозити

3100

12,5

4180

15,8

+1080

+3,3

Резерв під заборгованість інших банків

(250)

(1,0)

(1000)

(3,8)

(+750)

(+2,8)

Цінні папери

0

0

700

2,6

+700

+2,6

Кредити юридичних осіб

9100

36,6

8700

32,9

–400

–3,7

Інші активи

4700

18,9

5800

21,9

+1100

+3,0

Зобов’язання

19 520

100

20 054

100

+534

0

Кошти інших банків

1000

5,1

1700

8,5

+700

+3,4

Депозити та кредити банків

452

2,3

754

3,8

302

+1,5

Кошти до запитання юридичних осіб

3800

19,5

3440

17,2

–360

–2,3

Строкові депозити юридичних осіб

1200

6,1

1900

9,5

+700

+3,4

Кошти до запитання фізичних осіб

2250

11,5

2760

13,8

+510

+2,3

Строкові депозити фізичних осіб

7148

36,6

5230

26,1

–1918

–10,5

Субординована заборгованість

570

2,9

570

2,8

0

–0,1

Інші зобов’язання

3100

15,9

3700

18,5

+600

–2,6


Як видно з даних табл. 7.2 на 1 січня 2002 р. основну частку в валютних активах становлять кредити, надані юридичним особам — 32,9 %, та кошти на коррахунках в інших банках — 24,9 %. Значну частку в активах банку складали міжбанківські кредити та депозити — 15,8 % та інші активи — 21,9 %. Приблизно така ж тенденція спостерігалась і в базисному періоді, де питома вага цих видів активів становила 98,2 %.

У структурі валютних зобов’язань спостерігалась перевага строкових депозитів фізичних осіб — 26,1 %, коштів до запитання юридичних осіб — 17,2 %, коштів до запитання фізичних осіб — 13,8 %. Велику питому вагу склали кошти на валютних рахунках юридичних осіб — 9,5 %. Аналогічна структура спостерігалась і в базисному періоді, але там переважали строкові депозити фізичних осіб — 36,6 % та кошти до запитання юридичних осіб — 19,5 %. У структурі залучених валютних коштів дещо посилилася роль коштів на «лоро» рахунках. Так, на 1 січня 2002 р. вони зросли на 700 тис. грн, або на 3,9 процентного пункту.

^ Таблиця 7.3

АНАЛІЗ СТРУКТУРИ ВАЛЮТНИХ АКТИВІВ ЗА ВИДАМИ ВАЛЮТ (станом на 1 січня 2002 р.), тис. грн

Стаття активу

Види валют (еквівалент)

Разом валютних активів

долари США

євро

російські рублі

інші види валют

сума

%

сума

%

сума

%

сума

%

сума

%

Готівкові кошти

519,0

52

359,3

36

89,8

9

29,9

3

998

100

Дорожні та інші чеки

215,0

43

230,0

46

5,0

1

50,0

10

500

100

Кошти в інших банках

3355,8

51

1776,6

27

987,0

15

460,6

7

6580

100

Міжбанківські кредити та депозити

1045,0

25

2048,2

49

877,8

21

209

5

4180

100

Резерв під заборгованість інших банків

(210)

21

(500)

50

(240)

24

(50)

5

(1000)

100

Цінні папери

343,0

49

357

51

—

—

—

—

700

100

Кредити юридичних осіб

4002,0

46

2784

32

1740

20

174,0

2

8700

100

Інші активи

2436,0

42

1160

20

1682

29

522

9

5800

100

Усього активів

11705,8

44

8215,1

31

5141,6

20

1395,5

5

26458

100

Зміни у структурі у розрізі валют дадуть інформацію, операціям у яких саме валютах, віддає перевагу банк. У разі принципових змін у обсягах та змін частки виду валют банку слід проаналізувати причини, що призвели до цих змін. Це має особливе значення, оскільки кожна валюта має свій ризик, і відповідно може вплинути на прибутковість.

Як видно з наведених даних у структурі валют, за видами переважають залишки за статтями активів у доларах США. Їх частка на 1 січня 2002 р. становила 44 % у загальному обсязі валютних активів. Високу питому вагу займають активи в євро — 31 %. При цьому частка доларів США найбільша за такими статтями активів, як готівкові кошти (52 %), кошти на коррахунках в інших банках (51 %), кредити юридичним особам (46 %), а за статтями «дорожні чеки» та «МБК надані», «цінні папери в іноземній валюті» перевага надається євро. Їх питома вага становила відповідно 46 %, 49 % та 51 %. Аналіз структури в динаміці дає змогу зробити висновок про чітку тенденцію збільшення частки валютних активів у євро.

Подібний аналіз може проводитись не тільки за залишками на статтях активу та пасиву, а й за оборотами за цими рахунками. Оцінка структури обсягу коштів за операціями в іноземній валюті буде корисною для розрахунку прибутковості операцій.

Показники структури валютних активів та пасивів доцільно порівняти з аналогічними показниками інших банків та визначити їх рівень у банківській системі. Зауважимо, що найбільші показники мають банки з іноземним капіталом, але це зобов’язує їх до певних процедур гарантійного депозиту в НБУ, або є фактором впливу на розмір валютної позиції. На законодавчих вимогах стосовно цього ми зупинимось у темі валютної позиції.

Структура активів та пасивів у розрізі резидентів та нерезидентів показує, на якому ринку (внутрішньому чи міжнародному) банк розміщує кошти, їх обсяги та види операцій, які він здійснює з нерезидентами. Структура активів у розрізі конвертованої та неконвертованої валюти зорієнтує стосовно того, якій валюті банк надає перевагу. Останнє має значення при оцінці ризику, оскільки кожна валюта має свій рівень ризику.

Питома вага валютних активів та зобов’язань банку у розрізі резидентів та нерезидентів, вільно конвертованої та неконвертованої валюти розраховується на підставі даних балансу (або аналогічним порядком). При цьому залежно від розрізу використовуються активи та зобов’язання, що зазначаються у графі, відповідно, «резиденти» та «нерезиденти», «вільно конвертована» або «неконвертована валюти».

На підставі даних табл. 7.4 проаналізуємо валютні кошти банку у розрізі вільно конвертованої та неконвертованої валюти.

Таблиця 7.4

АНАЛІЗ СТРУКТУРИ ВАЛЮТНИХ КОШТІВ БАНКУ У РОЗРІЗІ ВІЛЬНО КОНВЕРТОВАНОЇ ТА НЕКОНВЕРТОВАНОЇ ВАЛЮТИ (станом на 1 січня 2002 р.), тис. грн

Статті

Усього

ВКВ

НВ

сума

%

сума

%

Активи

26 458

22 690

85,76

3768

14,24

Готівкові кошти

998

990

3,74

8

0,03

Дорожні та інші чеки

500

500

1,89

0

0,00

Кошти в банках до запитання

5580

4500

17,01

1080

4,08

Міжбанківські кредити та депозити

4180

4000

15,12

180

0,68

Цінні папери

700

700

2,65

0

0,00

Кредити юридичних осіб

8700

8700

32,88

0

0,00

Дебіторська заборгованість

800

500

1,89

300

1,13

Інші активи

5000

2800

10,58

2200

8,32

Зобов’язання

20 054

16 720

83,37

334

16,63

Кошти інших банків

1700

900

4,49

800

3,99

Депозити та кредити банків

754

750

3,74

4

0,02

Кошти до запитання юридичних осіб

3440

2400

11,97

1040

5,19

Строкові депозити юридичних осіб

1900

1900

9,47

0

0,00

Кошти до запитання фізичних осіб

2760

2700

13,46

60

0,30

Строкові депозити фізичних осіб

5230

5230

26,08

0

0,00

Субординована заборгованість

570

570

2,84

0

0,00

Кредиторська заборгованість

300

1800

8,98

1200

5,98

Інші зобов’язання

700

470

2,34

230

1,15

У нашому прикладі (табл. 7.4) активи банку у вільно конвертованій валюті становлять 85,76 %, зобов’язання — 83,37 %. Активи у неконвертованій валюті незначні — 14,24 % від їх загального обсягу. Серед активних операцій у ВКВ найбільша частка належить кредитуванню суб’єктів підприємницької діяльності — 32,88 % та міжбанківським операціям (кредити, депозити та ко-шти на кореспондентських рахунках до запитання) — 32,13 %. Структура валютної частини зобов’язань банку має перевагу за операціями у вільно конвертованій валюті (у ВКВ — 83,37 % та у НВ — 16,63 %). До таких операцій належать операції, що проводяться за поточними та депозитними рахунками фізичних і юридичних осіб. Ураховуючи те, що вільно конвертовані валюти мають більший попит серед клієнтів, частіше використовуються у розрахунках, а отже, є більш прибутковими. Крім цього, валюти для даної категорії мають менший ризик, що є позитивним показником. Однак, якщо серед клієнтів банку та їхніх партнерів переважають резиденти країн Близького зарубіжжя, експортно-імпортні тенденції клієнтів спрямовані на ринок СНД і валютою розрахунків обрана валюта країни-партнера, перевагу можуть мати операції з неконвертованою валютою, що при значних обсягах теж забезпечує певний рівень прибутковості.

У такому розрізі можна проаналізувати прибутковість операцій, визначити питому вагу доходів та витрат банку у вільно конвертованій та неконвертованій валюті.

^ Аналіз обсягів валютних операцій у розрізі видів валют та резидентності.

Класифікуючи операції за ознакою резидентності, слід виділити операції у розрізі контрагентів банку: операції з фізичними особами, юридичними та міжбанківські.

Таблиця 7.5

^ ОБСЯГ ВАЛЮТНИХ ОПЕРАЦІЙ У РОЗРІЗІ РЕЗИДЕНТІВ ТА НЕРЕЗИДЕНТІВ ЗА 2002 р., тис. грн

Види операцій

Обсяг коштів, усього

У тому числі

Резиденти

Нсрезиденти

сума

%

сума

%

Операції фізичних осіб

1 258 900

1 050 700

0,78

208 200

0,15

Операції юридичних осіб

58 926 515

57 026 010

42,16

1 900 504,5

1,41

Операції з банками

750 60 055

48 740 040

36,04

26 320 015

19,46

Усього

135 254 469

106 816 750

78,98

28 428 719

21,02


До операцій банку, що здійснюються в іноземній валюті, належать розрахунки клієнтів — суб’єктів підприємницької діяльності за зовнішньоекономічними контрактами, неторговельні операції, що здійснюються з фізичними особами (перекази, валютно-обмінні операції, операції з чеками, платіжними картками тощо) та операції за кореспондентськими рахунками банків-нерезидентів. Так, у нашому прикладі, обсяг операцій банку з резидентами у 2002 р. становив 106 816 750 тис. грн, що становить 78,98 % від загального обсягу операцій, що здійснюються банком в іноземній валюті, з нерезидентами — 28 428 719 тис. грн, що становить 21,02 %. При цьому у структурі операцій найбільша частка належить операціям за рахунками резидентів — суб’єктів підприємницької діяльності — 42,16 %, кореспондентськими рахунками банків-резидентів — 36,04 та кореспондентськими рахунками банків-нерезидентів — 19,46 %. Ці дані свідчать, що банк активно проводить операції в іноземній валюті з суб’єктами як внутрішнього, так і міжнародних валютних ринків, серед яких найбільша частка належить міжбанківським операціям — депозитам та кредитам. Операції за рахунками фізичних осіб досить незначні за обсягами і становлять за рахунками резидентів 0,78 % та нерезидентів — 0,15 %.

Як уже згадувалося вище, відповідно до вимог валютного законодавства операції за рахунок нерезидентів обмежені та проводяться в умовах жорсткого валютного контролю, що впливає на їх обсяги та різноманітність.

Велика частка міжбанківських операцій забезпечується відповідною кореспондентською мережею банку. Оцінка ефективності кореспондентської мережі банку має важливе значення і тому повинна бути окремим напрямом аналізу валютних операцій банку, який буде розглянуто нижче.

Отже, розглянуті вище показники дають загальну інформацію про діяльність банку на валютному ринку, які є орієнтиром для подальшого більш детального аналізу валютних операцій за їх напрямами.

Окремим напрямом аналізу є аналіз валютних пасивів банку.

Метою цього напряму аналізу валютних операцій є:

визначення, за рахунок яких коштів сформована ресурсна база банку (розрахунок їх питомої ваги);

оцінка значущості кожного виду ресурсу у розрізі валют у кредитному потенціалі банку;

визначення динаміки змін обсягів залучених валютних коштів;

пошук шляхів зниження вартості ресурсів за рахунок оптимізації їх структури в розрізі валют.

Валютні пасиви банку складаються із зобов’язань банку перед клієнтами і власними валютними коштами банку. Термін «власні валютні кошти» у нормативному значенні не існує, оскільки показники капіталу формуються у національній валюті. Але банк у процесі своєї діяльності отримує доходи в іноземній валюті та здійснює відповідні витрати, в результаті чого формуються власні кошти в іноземній валюті. У бухгалтерському обліку вони відображаються на технічному рахунку валютної позиції у подвійній оцінці — валютному номіналі та гривневому еквіваленті за офіційним курсом НБУ. На рахунках доходів та витрат вони відображаються у гривневому еквіваленті на день відображення доходів та витрат у балансі банку. Саме за цими даними розраховуються показники капіталу. Інформація стосовно власних коштів банку міститься на окремих аналітичних рахунках валютної позиції банку і може використовуватись для визначення обсягу власних валютних коштів банку, валютних доходів та витрат як окремі показники. Для розрахунку власних валютних коштів банку необхідно враховувати кошти, що є результатом операцій торгівлі іноземною валютою.

Як видно із табл. 7.6, основним видом залучених коштів банку є кошти до запитання суб’єктів підприємницької діяльності та фізичних осіб. Аналіз їх здійснюється аналогічно до операцій у національній валюті, тобто у розрізі термінів, розмірів, категорій клієнтів, умов вкладів тощо. Особливістю валютних депозитів є їх вартість, яка завжди нижча від вартості депозитів у національній валюті.

Таблиця 7.6

^ СТРУКТУРА ЗАЛУЧЕНИХ КОШТІВ

Залучені кошти

Усього, тис. грн

З них в іноземній валюті, ум. од.

Питома вага, %

Кошти до запитання фізичних осіб

32,4

13,8

42,59

Кошти до запитання суб’єктів підприємницької діяльності

40,1

17,2

42,89

Строкові кошти фізичних осіб

48,2

26,1

54,15

Строкові кошти суб’єктів підприємницької діяльності

25,1

9,5

37,85

Кошти до запитання банків

14,7

8,5

57,82

Строкові кошти банків

9

3

33,33

Усього

169,5

78,1

46,08

Оскільки ефективність ресурсної бази залежить від характеру залучених коштів, необхідно мати на увазі таке:

кошти суб’єктів підприємницької діяльності та фізичних осіб є найдешевшим видом ресурсів, а міжбанківські депозити та кредити — найдорожчим;

у розрізі клієнтів фізичних та юридичних осіб кошти фізичних осіб мають вищу вартість та працемісткість;

висока частка великих депозитів впливає на стабільність ресурсної бази;

велика частка довгострокових депозитів позитивно впливає на ліквідність банку;

кошти на поточних рахунках та короткострокові депозити є найдешевшими ресурсами, однак вони є найменш прогнозованою категорією ресурсів.

Динаміка змін у структурі ресурсної бази повинна оцінюватись із урахуванням стану грошового і валютних ринків у країні. Так, наприклад, у періоди незначної інфляції та коливань курсів іноземних валют, стабільності цін тощо клієнти — фізичні особи надають перевагу депозитам у національній валюті за рахунок більшої процентної ставки. Важливим фактором є елемент довіри клієнта до банків, наявність спеціалізованих банків з обслуговування населення тощо.

^ Таблиця 7.7

ДИНАМІКА ЗАЛУЧЕНИХ КОШТІВ В ІНОЗЕМНІЙ ВАЛЮТІ, тис. грн

Залучені кошти в іноземній валюті

Станом на 01.01.02 р.

Станом на 01.01.03 р.

Приріст

абсолютний

в %

Кошти до запитання фізичних осіб

14,5

13,8

–0,70

–4,20

Кошти до запитання суб’єктів підприємницької діяльності

17,8

17,2

–0,60

–3,40

Строкові кошти фізичних осіб

24,5

26,1

1,60

6,50

Строкові кошти суб’єктів підприємницької діяльності

8,2

9,5

1,30

1,16

Кошти банків до запитання

7,5

8,5

1,00

1,13

Строкові кошти банків

2,5

3

0,50

1,20

Усього

75

78,1

3,10

4,13

З даних табл. 7.7 видно, що сума коштів в іноземній