Реферат: Програма розвитку Організації Об’єднаних Націй Програма рівних можливостей та прав жінок в Україні Проектний документ


1

Програма розвитку Організації Об’єднаних Націй

Програма рівних можливостей та прав жінок в Україні

Проектний документ

Країна: Україна

Очікувані результати Рамкової програми

допомоги Україні (UNDAF):

1. Органи влади на національному та регіональному рівнях функціонують на засадах

прозорості, підзвітності та залучення широкого кола учасників, що забезпечує реалізацію прав

людини громадян України

2. Усі громадяни України отримають можливість відповідно до міжнародних стандартів

вимагати та використовувати свої права через зміцнення громадянського суспільства з

наголосом на захист жінок та інших категорій населення, що знаходяться у менш вигідному

становищі

^ Очікувані результати: 1. Доступ до правосуддя і права людини

2. Організації громадянського суспільства захищають і відстоюють права людини і

справедливість

Очікувані проміжні результати /Щорічні

цілі:

1. Розроблено інституційні процедури та посилено можливості Верховної Ради,

Уповноваженого Верховної Ради з прав людини та інших державних органів, а також

громадських організацій щодо забезпечення дотримання прав людини та моніторингу ситуації з

правами людини на підставі деталізованих і надійних даних

2. Впроваджено ефективну та дієву політику, закони та нормативно-правові акти, які сприяють

забезпеченню ґендерної рівності; ці заходи забезпечують підвищення рівня представництва

жінок у законодавчих і виконавчих органах влади всіх рівнів і сприяють ґендерній рівності на

ринку праці та однаковому доступу до можливостей відповідно до міжнародних стандартів

3. Забезпечено виконання законів і нормативно-правових актів і посилено спроможність захисту

жінок від насильства та здійснення моніторингу прав жінок

4. Полегшено доступ до правосуддя і забезпечується досягнення рівних можливостей,

насамперед для жінок та уразливих груп населення завдяки розбудові потенціалу неурядових

організацій та зміцнення їх партнерських відносин із місцевими органами влади та державними

установами

5. Посилено можливості засобів масової інформації щодо боротьби з усіма формами

дискримінації та нерівності

^ Впроваджуючий партнер: Міністерство України у справах сім’ї, молоді та спорту

Відповідальні сторони: Верховна Рада України, Міністерство України у справах сім’ї, молоді та спорту, Міністерство

економіки України, Міністерство юстиції, Міністерство науки та освіти, Міністерство внутрішніх

справ, Міністерство закордонних справ, Міністерство праці і соціальної політики, Державний

комітет телебачення і радіомовлення, Державний комітет статистики, Державні обласні

адміністрації, неурядові організації

Проект повинен надати підтримку Уряду для ефективного розв’язання ґендерних проблем. Цей процес має забезпечуватися шляхом розвитку і

інституціалізації державних механізмів і створення можливостей органів влади, які відповідають за забезпечення ґендерної рівності у країні.

Основна мета проекту – підтримка уряду та громадянського суспільства у забезпеченні ґендерної рівності в Україні відповідно до міжнародних,

конституційних та внутрішніх зобов’язань, а також в рамках урядових програм діяльності.

Спеціальні цілі включають:

1) Підтримати Уряд у виконанні програм з досягнення ґендерної рівності та впровадженні відповідного законодавства для посилення

національного механізму впровадження ґендерної рівності на національному, регіональному та місцевому рівнях;

2) Сприяти розвитку культури і освіти без ґендерної упередженості та включенню питань з ґендерної обізнаності і чутливості до системи освіти;

3) Сприяти створенню умов, сприятливих для подолання насильства над жінками та дітьми в різних сферах суспільного життя;

4) Посилити спроможність урядових структур забезпечувати сталі ґендерні перетворення;

5) Підтримати включення ґендерних питань до програм регіонального розвитку.

Час втілення проекту: 3 роки (2008 – 2011)

Компонент Програми Підтримка демократичного врядування

плану дій (CPAP)

Назва проекту: Програма рівних можливостей та прав жінок

в Україні

Номер за Атласом (Award): ______________

Дата розгляду проекту: 23.09.2008

Загальний _______бюджет : USD 9 433 873

Виділені кошти: USD 9 433 873

Власні кошти: TRAC USD 445 274

Інші: SIDA (Швеція): USD 528 388

Єврокомісія: USD 8 460 211

Добровільні внески: _________

Непрофінансований бюджет: _________

^ Погоджено (Впроваджуючий партнер): ____________________________________________

Погоджено (ПРООН):_____________________________________________________________

2

1. Обґрунтування проекту

Аналіз ситуації

Україна зробила значні кроки у становленні як незалежна держава, віддана цінностям

демократичного суспільства та ринкової економіки. Хоча спочатку показники соціально-

економічного розвитку зазнали різкого спаду, зараз економіка країни демонструє

ознаки зростання, а громадянське суспільство починає брати все ширшу участь у

процесі ухвалення рішень. Цей прогрес, разом з тим, охопив не всі рівні українського

суспільства. На шляху до інтеграції з європейськими сусідами та глобальною

спільнотою в цілому все більш значущими в національному та громадському діалозі

стають ґендерні питання. Уряд України поділяє переконання в тому, що ґендерна

рівність є основою демократичного суспільства та передумовою для усталеного

людського розвитку. Це означає, що Україна використовує новаторську міжнародну

практику для вирішення своїх внутрішніх питань. Україна підписала міжнародні

документи, що передбачають впровадження ґендерних підхідів, чим визнала, що

ґендерний підхід є найефективнішим для формулювання та реалізації національних

програм; країна також взяла на себе зобов’язання гарантувати рівність, розвиток і

справедливість у країні, регіоні та світі, керуючись ґендерними ідеями соціальної

рівності.

В той же час, інституційні механізми забезпечення ґендерної рівності на обласному

рівні ще не є стійкими. Відсутність експертів та відсутність відповідного досвіду з

ґендерної політики призвела до неадекватно розроблених регіональних планів,

програм та відсутності реальних регіональних ґендерних стратегій. Це призводить до

сповільнення процесів соціально-економічного розвитку областей, до того, що жінки та

чоловіки не можуть рівноцінно відчувати всі переваги від розвитку.

Було проведено ґендерний аналіз українського суспільства та ґендерну експертизу

українського законодавства. Започатковано механізм управління ґендерними

процесами через органи виконавчої влади, ґендерні компоненти починають

включатися у систему освіти та науки.

Верховна Рада ухвалила Закон за № 2866-IV від 8.09.2005 р. «Про забезпечення

рівних прав та можливостей жінок і чоловіків». Крім того, підписано Указ Президента

від 26.07.2005 р. № 1135/2005 «Про вдосконалення роботи центральних і місцевих

органів виконавчої влади щодо забезпечення рівних прав та можливостей жінок і

чоловіків». Розпочато створення механізму управління ґендерними процесами в

системі законодавчої та виконавчої влади, а ґендерний компонент інтегровано в

систему науки та освіти. Кабінет Міністрів України Постановою №1834 від 27.12.2006 р.

затвердив «Державну програму з утвердження ґендерної рівності в українському

суспільстві на період до 2010 року».

Проблеми, які зараз постають у сфері забезпечення ґендерної рівності, можна

систематизувати наступним чином:

Недостатня представленість жінок у владних структурах. Після останніх виборів

до парламенту кількість жінок у Верховній Раді становить 8,5%. У сільських,

селищних та районних радах представництво жінок наближається до 40%, в

обласних радах залишається менше 10%. В органах виконавчої влади на

національному та регіональному рівні представленість жінок залишається

низькою.

Праця чоловіків цінується вище праці жінок. Заробітна плата жінок у середньому

складає 68,6% від заробітної плати чоловіків. Жінки контролюють лише 5-10%

економічних ресурсів. Жінки становлять 38% усіх підприємців, які займаються

індивідуальною діяльністю, очолюють 26% малих підприємств, 15% – середніх,

12% – великих. Бізнесом у промисловості керують лише 2% жінок.

Вплив нерівності на стан здоров'я жінок і чоловіків. Зменшення народжуваності

та збільшення рівня захворюваності жінок (89,3% випадків безпліддя

3

стосуються саме жінок, рак молочної залози – друга за кількістю причина смерті

серед жінок), щороку більше 1000 жінок помирають через домашнє насильство.

Середня очікувана тривалість життя при народженні чоловіків на 12 років

менше, ніж у жінок (відповідно 62 роки та 74 роки), рівень смертності чоловіків у

віці 28-44 років у 4 рази вище, ніж у жінок, більше 40% хлопчиків до 16 років не

мають шансу дожити до 60 років.

Соціально-економічні результати нерівності посилюються через ґендерні

стереотипи. Незайнятість чоловіків збільшується швидше, ніж у жінок, 90%

ув’язнених – чоловіки, чоловіки у 4 рази частіше за жінок скоюють самогубства,

57% чоловіків втрачають зв’язок із своїми дітьми після розлучення.

ПРООН протягом 10 років надає суттєву підтримку розвитку правових, інституційних та

концептуальних рамок забезпечення ґендерної рівності в Україні, в тому числі і через

підготовку та впровадження Етапу І Програми рівних можливостей (2003) та через

початок впровадження Етапу ІІ Програми (2006-2009). Практичне впровадження

урядової політики та імплементація урядових програм та стратегій вимагає

продовження надання інституційної підтримки та підвищення кваліфікації державних

службовців. Крім того, підтримка необхідна для просування стратегічних процесів

ґендерних трансформацій. ПРООН продовжує надавати підтримку для виконання

інституційних зобов’язань, для підвищення кваліфікації державних службовців, для

забезпечення адекватного висвітлення ґендерних питань у ЗМІ та для реформування

системи освіти.

Загальна програма має на меті об’єднати програмні та адміністративні потенціали двох

проектів (Етапу ІІ Програми рівних можливостей, який закінчується у вересні 2009 року

та новий проект ПРООН/ЄК „Права жінок в Україні”, який буде впроваджуватися з

вересня 2008 року до вересня 2011 року).

^ Мета Проекту

Загальною метою цього проекту є підтримка уряду та громадянського суспільства у

забезпеченні ґендерної рівності в Україні відповідно до міжнародних, конституційних та

внутрішніх зобов’язань, а також в рамках урядових програм діяльності.

Планується, що цієї мети можна досягнути шляхом орієнтації на наступні спеціальні

цілі:

1) Підтримати Уряд у виконанні програм ґендерної рівності та впровадженні

відповідного законодавства для посилення національного механізму

впровадження ґендерної рівності на національному, регіональному та

місцевому рівні;

2) Сприяти розвитку культури і освіти без ґендерної упередженості та включенню

питань з ґендерної обізнаністі і чутливісті до системи освіти;

3) Сприяти створенню умов, сприятливих для подолання насильства над жінками

та дітьми в різних сферах суспільного життя;

4) Посилити спроможність урядових структур забезпечувати сталі ґендерні

перетворення;

5) Підтримати включення ґендерних питань до програм регіонального розвитку.

Для досягнення цих результатів планується працювати за такими напрямками1:

^ РЕЗУЛЬТАТ 1. Національний механізм забезпечення ґендерної рівності має

політичні зобов’язання, а також правові та фінансові інструменти забезпечення

законодавства та програм із впровадження рівності

1 Більше інформації про діяльність проекту знаходиться у Проектних документах Програми рівних

можливостей ПРООН/SIDA та Програми прав жінок в Україні ПРООН/ЄК

4

Результат 1.1. Розвинуто та посилено національний механізм забезпечення ґендерної

рівності, міжнародний досвід враховано при розробці та впровадженні державних та

обласних планів дій/програм з утвердження ґендерної рівності

Діяльність 1.1: Проаналізувати ефективність національного механізму

впровадження ґендерної рівності

^ 1.1.1. Надати експертну підтримку для аналізу національного механізму

забезпечення ґендерної рівності (НМЗ)

1.1.1.1. Проаналізувати національний механізм забезпечення ґендерної рівності

та надати рекомендації до його вдосконалення

1.1.1.2. Надрукувати та розповсюдити рекомендації

^ 1.1.2. Підтримати діяльність дорадчих груп із вдосконалення та розвитку НМЗ

1.1.2.1. Провести круглий стіл вдосконалення та розвитку НМЗ (40 учасників)

1.1.2.2. Розробити та надрукувати матеріали для круглого столу

1.1.2.3. Провести вступний семінар для учасників навчального візиту (15

учасників)

1.1.2.4. Організувати навчальний візит для радників з ґендерних питань (10

радників+1 перекладач+1 співробітник проекту, 5 робочих днів)

1.1.2.5. Провести підсумковий семінар для учасників навчального візиту (15

учасників)

1.1.2.6. Провести тренінги для радників з ґендерних питань (4 тренінги*3 дні*30

учасників)

1.1.2.7. Провести 4 заключних тренінги (4 тренінги*1 день*30 учасників)

1.1.2.8. Підтримати заснування Національного ґендерного бюро (дорадчого

ресурсного центру)

1.1.2.9. Провести 6 2-денних семінарів для радників з ґендерних питань в

областях України

^ 1.1.3. Провести тренінги для тренерів (ТдТ) для чиновників, які відповідають за

розробку та впровадження ґендерної політики, через систему підвищення

кваліфікації державних службовців

1.1.3.1. Розробити тренінгову програму

1.1.3.2. Провести тренінги для 2 груп тренерів (20 учасників у кожній, кожна група

проходить по 3 4-денних тренінги)

1.1.3.3. Провести 3-денні підсумкові тренінги для тренерів (2 групи по 20

учасників)

1.1.3.4. Надрукувати та розповсюдити тренінгові матеріали

^ 1.1.4. Провести тренінги із підвищення кваліфікації для державних службовців

центральних, обласних та місцевих органів влади, які відповідають за

розробку та впровадження ґендерної політики, каскадним методом (через

систему підвищення кваліфікації державних службовців)

1.1.4.1. Провести тренінги із підвищення кваліфікації для державних службовців

центральних, обласних та місцевих органів влади, які відповідають за розробку

та впровадження ґендерної політики через систему центрів із підвищення

кваліфікації у всіх областях України

^ 1.1.5. Надати підтримку у аналізі нормативних актів у сфері зайнятості щодо їх

відповідності стандартам ґендерної рівності

1.1.5.1. Розробити рекомендації із включення принципів ґендерної рівності у

закони, що регулюють сферу праці та зайнятості

1.1.5.2. Надрукувати та представити рекомендації Міністерству юстиції та

Міністерству праці та соціальної політики

1.1.5.3. Провести круглий стіл із представниками Верховної Ради України та

Міністерства праці та соціальної політики, на якому зробити презентацію

рекомендацій із включення принципів ґендерної рівності у закони, що регулюють

сферу праці та зайнятості (60 учасників)

^ 1.1.6. Підтримати інформаційно та фінансово участь державних службовців, які

відповідають за розробку та впровадження ґендерної політики, у

міжнародних заходах із обміну досвідом

5

1.1.6.1. Підтримати інформаційно та фінансово участь державних службовців, які

відповідають за розробку та впровадження ґендерної політики, у міжнародних

конференціях, семінарах, круглих столах

^ 1.1.7. Підтримати включення питань із ґендерної рівності у систему атестації

державних службовців та при прийомі на державну службу

1.1.7.1. Розробити рекомендації із методики включення питань із ґендерної

рівності у систему атестації державних службовців та при прийомі на державну

службу

1.1.7.2. Розробити список ґендерно-чутливих індикаторів для оцінки діяльності

співробітників урядових структур

1.1.7.3. Надрукувати та розповсюдити розроблені рекомендації та списки

ґендерно-чутливих індикаторів

1.1.7.4. Провести семінар для співробітників Головної державної служби (50

учасників)

^ 1.1.8. Організувати конференцію із обміну досвідом та ідеями з приводу

впровадження ґендерної політики в Україні між депутатами, неурядовими

організаціями та чиновниками

1.1.8.1. Провести Всеукраїнську конференцію (300 учасників, з них 200 –

представники областей)

Цільова група: Верховна Рада, Міністерства, Інститут стратегічних досліджень,

Головна державна служба, неурядові організації

Результат 1.2. Розроблено систему моніторингу виконання Державної програми з

утвердження ґендерної рівності в українському суспільстві на період до 2010 року

Діяльність 1.2: Надати допомогу у забезпеченні виконання Державної програми з

утвердження ґендерної рівності в українському суспільстві на період до 2010 року та

відповідних обласних програм

^ 1.2.1. Проаналізувати Державну програму з утвердження ґендерної рівності в

українському суспільстві на період до 2010 року та обласні програми

1.2.1.1. Дослідити систему моніторингу систему Державної програми з

утвердження ґендерної рівності в українському суспільстві на період до 2010

року

1.2.1.2. Дослідити систему моніторингу обласних ґендерних програм у 5

областях України

1.2.1.3. Розробити рекомендації із покращення системи моніторингу Державної

та обласних програм

1.2.1.4. Провести презентацію рекомендацій на круглому столі (60 учасників)

1.2.1.5. Надрукувати та розповсюдити рекомендації

^ 1.2.2. Провести щорічні круглі столи/семінари із системи моніторингу Державної

та обласних програм на основі вищевказаних рекомендацій

1.2.2.1. Провести круглий стіл із впровадження рекомендацій щодо моніторингу

Державної програми (50 учасників)

1.2.2.2. Провести 6 круглих столів із моніторингу обласних ґендерних програм (60

учасників у кожному)

^ 1.2.3. Провести круглий стіл із ґендерного бюджетування для державних

службовців бюджетної сфери національного та обласного рівнів

1.2.3.1. Розробити та надрукувати рекомендації/посібник із ґендерного

бюджетування

1.2.3.2. Провести круглий стіл із ґендерного бюджетування із презентацією

рекомендацій/посібника (50 учасників)

^ 1.2.4. Провести заходи із підвищення ґендерної чутливості та використання

методик ґендерного бюджетування для державних службовців

національного та обласного рівнів, членів бюджетного комітету Верховної

Ради України та членів обласних рад

6

1.2.4.1. Провести слухання із методик використання ґендерного бюджетування

для державних службовців національного та обласного рівнів та членів

бюджетного комітету Верховної Ради України

1.2.4.2. Провести 2-денні семінари для місцевих чиновників та членів обласних

рад із використання методик ґендерного бюджетування у 6 обласних кластерах

(30 учасників у кожному)

1.2.4.3. Провести вступний семінар для учасників навчального візиту (15

учасників)

1.2.4.4. Організувати навчальний візит до однієї із країн-членів ЄС щодо

використання методик ґендерного бюджетування (12 учасників+1 перекладач+1

співробітник проекту, 5 днів)

1.2.4.5. Провести підсумковий семінар для учасників навчального візиту (15

учасників)

Цільова група: Верховна Рада України, Міністерства, Інститут стратегічних

досліджень

Результат 1.3. Підвищено здатність державних службовців використовувати ґендерну

статистику

Діяльність 1.3: Підвищити кваліфікацію державних службовців, які працюють

з ґендерною статистикою

^ 1.3.1. Провести тренінги для державних службовців із збору та використання

ґендерної статистики

1.3.1.1. Проаналізувати ґендерні розриви у поточній статистичній інформації

1.3.1.2. Розробити рекомендації із покращення статистики у системі державної

ґендерної звітності

1.3.1.3. Представити рекомендації на круглих столах у Києві та 6 областях

України (40 учасників у кожному)

1.3.1.4. Провести щорічні обласні семінари для тих, хто розробляє та

використовує ґендерну статистику (30 учасників у кожному)

^ 1.3.2. Підтримати інформаційно та фінансово участь державних службовців, які

відповідають за роботу із ґендерно-чутливої статистикою, у міжнародних

заходах із обміну досвідом

1.3.2.1. Підтримати інформаційно та фінансово участь державних службовців, які

відповідають за роботу із ґендерно-чутливою статистикою, у міжнародних

конференціях, семінарах, круглих столах (2 учасники на рік)

^ Цільова група: Міністерства, Державний комітет статистики

Індикатор 1:

Національне ґендерне бюро функціонує (НҐБ), його роботі надається підтримка.

Поточна ситуація:

Процес інституціоналізації державної ґендерної політики тільки починається.

Ціль:

2008 – у консультаціях між державними структурами, міжнародними та неурядовими

організаціями визначити концепцію НҐБ

2009 – заснувати НҐБ

2010 – надати інформаційну та методичну підтримку НҐБ

2011 – надати інформаційну та методичну підтримку НҐБ

Індикатор 2

Кількість державних службовців центрального та обласного рівнів, які пройшли

тренінги із включення ґендерних питань у свою роботу

Поточна ситуація

7

Зараз систематичні тренінги із ґендерного інтегрування для державних службовців не

проводяться

^ Ціль 2

2009 – 1520 учасників

2010 – 6075 учасників

2011 – 4550 учасників

Індикатор 3

Питання з ґендерної чутливості та знань включено у систему атестації державних

службовців та при прийомі на державну службу

Поточна ситуація

Питання із ґендерної рівності не включені у систему атестації державних службовців та

при прийомі на державну службу

^ Ціль 3

2009 – Надати підтримку

2010 – Надати підтримку

2011 – Надати підтримку

Індикатор 4

Державні службовці активно використовують ґендерну статистику у плануванні та

впровадженні своїх відповідних програм/планів дій

Поточна ситуація

Зараз державні службовці не використовують активно ґендерну статистику у своїй

поточній роботі

Ціль 4

2009 – Надати підтримку

2010 – Надати підтримку

2011 – Надати підтримку

^ РЕЗУЛЬТАТ 2. Система освіти позбавлена ґендерних стереотипів та упереджень,

забезпечено ґендерний баланс підручників та освітніх програм

Результат 2.1. Ґендерні стандарти запроваджено у систему освіти

Діяльність 2.1: Підтримати формування системи методик та стандартів

ґендерної освіти для вчителів та викладачів України

^ 2.1.1 Надати експертну підтримку Міністерству освіти і науки (МОН) у розробці

ґендерних стандартів освіти

2.1.1.1 Розробити рекомендації із ґендерних стандартів у системі освіти

2.1.1.2 Провести круглий стіл для освітян із представлення цих рекомендацій (50

учасників)

2.1.1.3 Провести апробацію запропонованих методик у 6 областях України шляхом

організації 6 семінарів (30 учасників у кожному)

2.1.1.4 Надрукувати та розповсюдити рекомендації

2.1.1.5 Провести моніторинг впровадження запропонованої методології

^ 2.1.2 Організувати серію тренінгів для вчителів та учнів України

2.1.2.1 Провести конкурс для вчителів на кращий урок із ґендерної тематики

2.1.2.2 Провести конкурс для школярів на кращий малюнок із ґендерної тематики

2.1.2.3 Зняти 5 тренінгових фільмів для презентації на мастер-класах

2.1.2.4 Провести мастер-класи у 5 областях (3 вчителі-переможці конкурсу проводять

по 5 мастер-класів)

2.1.2.5 Провести вступний семінар для учасників навчального візиту (22 учасники)

2.1.2.6 Організувати навчальний візит до однієї із країн-членів ЄС для вчителів-

переможців конкурсу (20 учасників+1 перекладач+1 співробітник проекту, 5 днів)

2.1.2.7 Провести підсумковий семінар для учасників навчального візиту (22 учасники)

8

^ 2.1.3 Підвищити здатність спеціалістів МОН та обласних і районних управлінь

освіти і науки впроваджувати ґендерні стандарти у систему освіти

2.1.3.1 Провести щорічні семінари для спеціалістів МОН із впровадження ґендерних

стандартів у систему освіти на основі вищевказаних рекомендацій у 6 областях

України (30 учасників у кожному)

^ 2.1.4 Розробити рекомендації для вчителів із подолання ґендерних стереотипів

у процесі навчання

2.1.4.1 Розробити методологію/посібник для вчителів із подолання ґендерних

стереотипів у процесі навчання

^ 2.1.4.2 Провести апробацію методик у 6 областях України шляхом проведення 6

семінарів (30 учасників у кожному)

2.1.4.3 Надрукувати та розповсюдити рекомендації

2.1.4.4 Провести круглий стіл для презентації рекомендацій (50 учасників)

^ 2.1.5 Організувати ґендерну експертизу шкільних підручників, посібників та

освітніх програм

2.1.5.1 Розробити рекомендації із проведення ґендерної експертизи шкільних

підручників, посібників та освітніх програм

^ 2.1.5.2 Провести апробацію методик у 6 областях України шляхом проведення 6

семінарів (30 учасників у кожному)

2.1.5.3 Надрукувати та розповсюдити рекомендації

2.1.5.4 Провести круглий стіл для презентації рекомендацій (50 учасників, з них 35 –

представники областей)

^ 2.1.6 Провести Всеукраїнську конференцію із впровадження ґендерних

стандартів у систему освіти

2.1.6.1 Організувати підсумкову 2-денну конференцію із впровадження ґендерних

стандартів у систему освіти (300 учасників, з них 200 – представники областей)

Цільова група: МСМС, МОН, Комітет з освіти і науки Верховної Ради України, освітні

інституції, неурядові організації

Результат 2.2. Ґендерні питання включено до системи підготовки вчителів, ґендерна

чутливість та ґендерні питання включено до системи освіти

Діяльність 2.2: Підвищити здатність вчителів до подолання ґендерних

стереотипів та запровадження питань ґендерної обізнаності та ґендерної

чутливості в освітні програми України

^ 2.2.1. Підтримати розробку ґендерно-чутливих програм для студентів

педагогічних ВНЗ

2.2.1.1. Розробити ґендерно-чутливі програми для студентів

2.2.1.2. Провести апробацію програм у 5 ВНЗ (5 семінарів*3 дні*20 учасників)

^ 2.2.1.3. Розробити рекомендації із запровадження ґендерних підходів на основі

кращих практик ЄС

2.2.1.4. Надрукувати та розповсюдити ґендерно-чутливі програми та

рекомендації

^ 2.2.1.5. Провести моніторинг запровадження цих матеріалів

2.2.2. Провести ТдТ із запровадження ґендерних знань та ґендерної чутливості у

систему педагогічної освіти

^ 2.2.2.1. Розробити тренінговий курс

2.2.2.2. Провести тренінги для 2 груп тренерів (3 тренінги*4 дні для кожної групи,

20 учасників у кожній групі)

^ 2.2.2.3. Провести 3-денні підсумкові тренінги для 2 груп

2.2.2.4. Надрукувати та розповсюдити тренінгові матеріали

2.2.3. Організувати тренінги із ґендерних питань та підвищення ґендерної

чутливості для вчителів (із використанням каскадного методу)

9

^ 2.2.3.1. Провести тренінги із підвищення кваліфікації із включення ґендерних

питань в освітній процес через систему центрів підвищення кваліфікації

вчителів

^ 2.2.4. Підтримати включення ґендерної спеціалізації у ВНЗ

2.2.4.1. Провести конкурс наукових робіт на ґендерну тематику для студентів та

аспірантів педагогічних ВНЗ

^ 2.2.4.2. Провести наукову конференцію з ґендерної тематики (150 учасників, з

них 100 – представники областей)

2.2.5. Підтримати заснування кафедр з ґендерних студій в українських ВНЗ

2.2.5.1. Провести конкурс кращого проекту кафедри з ґендерних студій у ВНЗ

^ 2.2.5.2. Підтримати заснування кафедри з ґендерних студій у 3-ьох ВНЗ та

надати їм обладнання та техніку

2.2.5.3. Провести вступний семінар для учасників навчального візиту (25

учасників)

^ 2.2.5.4. Організувати навчальний візит до однієї із країн-членів ЄС для

викладачів кафедр із ґендерних студій (20 учасників+1 перекладач+1

співробітник проекту, 5 днів)

^ 2.2.5.5. Провести підсумковий семінар для учасників навчального візиту (25

учасників)

2.2.5.6. Забезпечити переклад книг, навчальних програм та матеріалів із

ґендерної проблематики

^ 2.2.5.7. Провести зустріч із нагородження переможців конкурсу (60 учасників, з

них 15 – представники областей)

Цільова група: МСМС, МОН, ВНЗ, неурядові організації, вчителі, викладачі та

студенти

Результат 2.3. Підвищено громадську обізнаність та чутливість до ґендерних

питань

Діяльність 2.3: Сприяти підвищенню ґендерної чутливості в українському

суспільстві через систему освіти

^ 2.3.1. Підтримати діяльність ґендерних освітніх центрів в областях України

2.3.1.1. Провести форум ґендерних освітніх центрів України (200 учасників, з них

150 – представники областей)

^ 2.3.1.2. Провести конкурс на кращий ґендерний освітній центр України

2.3.1.3. Надати 3 центрам-переможцям конкурсу обладнання та техніку для

роботи

^ 2.3.2. Підготувати інформаційні матеріали для підвищення обізнаності з

ґендерних питань

2.3.2.1. Підтримати створення та діяльність групи експертів для розробки змісту

матеріалів (5 експертів: психолог, педагог, ґендерні експерти і т.д.)

^ 2.3.2.2. Провести круглий стіл для експертів, спеціалістів МОН та вчителів (50

учасників)

2.3.2.3. Створити та розповсюдити інформаційні матеріали

2.3.2.4. Зняти тренінговий фільм

^ 2.3.2.5. Провести 5 семінарів для апробації тренінгових фільмів та матеріалів (20

учасників у кожному)

Цільова група: МСМС, МОН, освітні заклади, неурядові організації, вчителі, викладачі

та студенти

Індикатор 1

Кількість вчителів, які пройшли тренінги із ґендерної чутливості та ґендерних питань

^ Поточна ситуація

Систематичних тренінгів з ґендерних питань не проводиться

10

Ціль 1

2009 – 1520

2010 – 6075

2011 – 4550

Індикатор 2

Кількість кафедр з ґендерних студій, заснованих в українських ВНЗ

^ Поточна ситуація

0

Ціль 2

2008 – Надано допомогу

2009 – Надано допомогу

2010 – 1

2011 – 2

Індикатор 3

Кількість навчальних програм/курсів, щодо яких проведено аналіз та підготовлено та

передано до МОН рекомендації з забезпечення ґендерної чутливості

^ Поточна ситуація

Зараз не проводиться аналізу ґендерної чутливості навчальних програм/курсів

Ціль 3

2009 – 3

2010 – 7

2011 – 7

РЕЗУЛЬТАТ 3: Вдосконалено систему запобігання та протидії домашньому

насильству

Результат 3.1. Проаналізовано механізм попередження та запобігання домашньому

насильству та надано рекомендації із його вдосконалення

Діяльність 3.1: Проаналізувати ефективність національного механізму

попередження та запобігання домашньому насильству

^ 3.1.1. ПроаналізуваPartner). Потенціал НВП є достатнім для загального управління і нагляду

за виконанням проекту, але під час дії проекту можливості НВП будуть зміцнені

16

шляхом відповідних заходів, передбачених щорічними Планами роботи проекту. НВП

буде відповідати за загальне управління проектом та відповідати за досягнення

результатів та цілей проекту. НВП також буде нести відповідальність перед ПРООН за

використання проектних ресурсів.

Безпосередньо відповідальність НВП щодо управління проектом буде покладена на

урядовця високого рівня – співробітника НВП, який буде призначений Національним

Директором Проекту (НДП). Очікується, що НДП буде присвячувати проекту значну

частину свого часу. Обов’язки та відповідальність НДП описані в Посібнику для НДП.

Під час виконання своїх обов’язків, НДП буде одержувати підтримку від Ради Проекту

(РП) (Project Board).

Рада Проекту – це група, що відповідає за прийняття на основі консенсусу

управлінських рішень стосовно проекту, включаючи рекомендації для ПРООН та НВП

по затвердженню змін до проекту (project revisions). Оцінки виконання проекту (рroject

reviews) виконуються цією групою у заздалегідь визначені терміни протягом виконання

проекту, або, при потребі, на вимогу Координатора проекту. Координатор проекту (КП)

консультується з РП при необхідності прийняття рішень, що виходять за рамки

повноважень КП.

Рада Проекту містить у собі три ролі:

1) Виконавця (роль, яку виконує НВП, Департамент сімейної та ґендерної політики

Міністерства сім’ї, молоді та спорту), що забезпечує власність проекту і очолює

^ Раду

2) Головного Постачальника послуг (роль, яку виконують ПРООН, Представництво

Європейської Комісії – ЄК, та Шведське агентство міжнародного розвитку –

^ SIDA), що спрямовують та забезпечують технічне виконання проекту, та

3) Головного Отримувача результатів проекту (бенефіціара) – роль, яку виконує

^ Міністр України у справах сім’ї, молоді та спорту (МСМС), що забезпечує

впровадження результатів і здобутків проекту від бенефіціара проекту.

Кандидатури потенційних членів Ради Проекту розглядаються і пропонуються для

затвердження під час засідання Місцевого комітету затвердження програм ПРООН

(UNDP Local Programme Approval Committee, LPAC). Рада Проекту зустрічається раз на

шість місяців за ініціативою НДП. Відповідно, повноваження НДП делегуються

^ Координатору проекту для управління поточним виконанням проекту.

Рада Проекту забезпечує участь представників громадянського суспільства у своїй

діяльності, що виконують дорадчу функцію щодо змістовних питань проекту.

Представники громадянського суспільства не мають доступу або впливу на прийняття

управлінських та фінансових рішень.

Роль по забезпеченню/гарантуванню виконання проекту (^ Project Assurance) є

відповідальністю кожного з членів Ради Проекту, але цю роль можна делегувати. Роль

по забезпеченню/гарантуванню виконання проекту полягає в підтримці Ради Проекту

шляхом виконання об‘єктивних і незалежних функцій з нагляду і моніторингу проекту.

^ Це гарантуватиме досягнення та виконання відповідних ключових етапів проекту.

Програмний Менеджер ПРООН виконуватиме цю роль для ПРООН, відповідні

представники урядових структур виконуватимуть цю роль для НПД.

^ Координатор проекту має повноваження керувати поточним виконанням проекту від

імені Ради Проекту в рамках наданих повноважень. Координатор проекту відповідає за

поточне управління проектом і прийняття відповідних рішень. Першочерговою

відповідальністю Координатора проекту є забезпечення досягнення проектом

результатів, що передбачені у проектному документі, у відповідності до необхідного

стандарту якості та у визначені часові і фінансові рамки.

^ 17

Виконання проекту регулюватиметься положеннями цього Проектного документу,

додатків до нього (особливо Проектним документом ПРООН/SIDA та Проектним

документом ПРООН/ЄК), а також Посібником з операцій ПРООН (UNDP Operations
© РОНЛ.орг 2000-2026 По всем вопросам обращаться на эту почту: admin@ronl.org