Реферат: Програма фахових випробовувань при вступі на навчання за окр «спеціаліст» та «магістр» на географічному факультеті у 2012 році 1

ПРОГРАМА

ФАХОВИХ ВИПРОБОВУВАНЬ ПРИ ВСТУПІ НА НАВЧАННЯ ЗА ОКР «СПЕЦІАЛІСТ» ТА «МАГІСТР» НА ГЕОГРАФІЧНОМУ ФАКУЛЬТЕТІ У 2012 РОЦІ


1. ПРОГРАМА ЗА НАПРЯМОМ ПІДГОТОВКИ:

0705 – ГЕОГРАФІЯ

(СПЕЦІАЛЬНІСТЬ – ГЕОГРАФІЯ, СПЕЦІАЛІЗАЦІЯ – МІЖНАРОДНЕ ЕКОЛОГІЧНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО)


Передмова

Вступник за ОКР „Магістр" кафедри фізичної географії та геоекології має досконало знати сучасні фундаментальні положення фізичної географії та геоекології (ландшафтної екології), які викладалися у комплексі дисциплін на ОКР "Бакалавр". Він повинен вміти застосовувати сучасні методи досліджень ландшафтів для дослідження їхньої структури, динаміки, стійкості до антропогенних навантажень, прогнозування можливих змін. Крім розуміння загальнотеоретичних і прикладних проблем фізичної географії та геоекології вступник має володіти глибокими знаннями з регіональної фізичної географії України, бути компетентним щодо стану довкілля держави і способів його захисту та реабілітації та бути обізнаним зі змістом глобальних екологічних і геоекологічних проблем і основами міжнародного екологічного співробітництва.

На іспиті з фаху оцінюються усні відповіді вступника на запитання екзаменаційного білета та зміст фахових публікацій вступника за їхньої наявності.

Критерії оцінки: оцінювання здійснюється за системою оцінок "відмінно", "добре", "задовільно", "незадовільно".


Перелік питань

Об'єкт, предмет і методи фізичної географії. Система фізико-географічних наук. Географічні принципи, закони і закономірності. Закон географічної зональності. Географічна оболонка, її межі, склад і структура. Кругообіг речовини і енергії в географічній оболонці. Зональна структура географічної оболонки. Висотна географічна поясність.

Ландшафтна сфера. Антропогенні зміни географічної оболонки. Ноосфера, її структура. Поняття про природно-територіальний комплекс і геосистему. Компоненти ландшафту і ландшафтотворні фактори. Типи ландшафтних територіальних структур. Морфологічна структура географічного ландшафту. Вертикальні і горизонтальні межі геосистем. Вплив геофізичних полів на формування та динаміку ландшафтів.

Міграція речовин в геосистемах. Ландшафтно-геохімічні бар'єри. Геохімічна класифікація ландшафтів. Класифікація ландшафтів. Теоретичні основи фізико-географічного районування. Система таксономічних одиниць фізико-географічного районування.

Об’єкт і предмет історичного ландшафтознавства та структура і місце історичної географії в системі географічних наук. Характеристика джерельної бази історичної географії (інформаційні системи різних сфер знань). Документований та не документований періоди в Україні. Методика історико-ландшафтного регіонального аналізу. Головні етапи взаємодії суспільства і природи в голоцені (на території України). Головні чинники і динаміка зменшення лісистості в ландшафтах України у 2-му тисячолітті. Антропогенні зміни ландшафтів України з останньої чверті ХVІІІ-го століття до Першої світової війни. Техногенні зміни ландшафтів України в ХХ-му столітті.

Форма, розміри і маса Землі та їхнє географічне значення. Відхиляюча сила обертання Землі (сила Коріоліса) та її вплив на географічні процеси і явища. Річний обертальний рух Землі, добове обертання Землі та їхні географічні наслідки. Літосфера як складова географічної оболонки. Платформи та геосинкліналі як структурні області земної кори. Геологічна структура, тектонічні рухи та їхній вплив на формування рельєфу. Генетичні типи антропогенних відкладів та основні закономірності їхнього географічного поширення.

Будова, походження та сучасний склад атмосфери. Загальні риси циркуляції повітряних мас. Поняття про радіаційний та тепловий баланс. Кліматична криза та її соціально-економічні і природні наслідки.

Гідросфера, її походження та види її вод. Великий та малий кругообіг води. Планетарна циркуляція вод Світового океану. Океанічні течії та їхні генетичні типи. Забруднення Світового океану та його наслідки для довкілля.

Розвиток екології в Україні. Екосистеми як основна функціональна одиниця біосфери. Екологічні проблеми сучасності.

Біосфера та основні закономірності її територіальної структури. Ландшафтна екологія, її зміст та завдання. Геофізика ландшафтів, її зміст і методи досліджень. Геохімія ландшафтів, її зміст і методи досліджень. Предмет, зміст та методи прикладної фізичної географії. Меліоративна географія, її зміст і методи. Роль біогеографії в системі природничих наук.

Головні риси геологічної будови території України та їхній вплив на формування ландшафтів. Головні риси геоморфологічної будови території України та їхній вплив на формування ландшафтів. Закономірності в поширенні антропогенних відкладів на території України. Кліматичні умови та ресурси України. Кліматичне районування України. Внутрішні води та водні ресурси України. Головні риси ґрунтового покриву України. Головні риси рослинного покриву України. Зв'язок між поширенням ґрунтів і типами рослинності на території України. Негативні фізико-географічні процеси на території України та шляхи боротьби з ними. Вплив господарської діяльності на природні умови України. Геоекологічні проблеми меліорації на території України. Природно-заповідний фонд України. Зональність та азональність ландшафтів на території України. Обґрунтування схеми фізико-географічного районування території України.

По-зональна характеристика природних ресурсів України. Фізико-географічна характеристика зони мішаних лісів України. Фізико-географічна характеристика Чернігівського Полісся. Фізико-географічна характеристика зони широколистяних лісів. Фізико-географічна характеристика Волинського Опілля. Фізико-географічна характеристика лісостепової зони України. Фізико-географічна характеристика Дністровсько-Дніпровського лісостепового краю. Фізико-географічна характеристика Лівобережно-Дніпровського лісостепового краю. Фізико-географічна характеристика Середньо-Руського лісостепового краю. Фізико-географічна характеристика степової зони України. Фізико-географічна характеристика Українських Карпат. Фізико-географічна характеристика Кримських гір.

Ландшафт як об’єкт естетичного сприйняття. Фізіологічні та композиційні властивості ландшафту. Формування образу ландшафту. Ландшафтні смаки: формування та еволюція. Ландшафтно-естетичні преференції. Методи оцінювання естетичних якостей ландшафту. Вивчення естетико-ландшафтного потенціалу територій. Основні напрями практичного застосування результатів естетико-ландшафтознавчих досліджень. Поняття про перцепцію ландшафту.

Поняття про агро- та урбоекологію як напрями сучасних ландшафтно-екологічних досліджень. Поняття про системно-синергічні основи аграрного та урбанізаційного природокористування. Уявлення про екосистеми та ландшафти міських територій та територій сільськогосподарського призначення як про ноосферні об’єкти. Використання теоретичних положень ландшафтознавства та ландшафтної екології в методиках проведення агроекологічних та урбоекологічних досліджень. Нормативна та законодавча база природокористування у містах і в межах агроландшафтів. Процедури контролю та управління якістю міського середовища. Схеми проведення агроекологічного моніторингу та районування територій. Перспективи сталого розвитку міських територій та агроландшафтів.

Поняття про геоекологічну безпеку. Основні механізми забезпечення ефективної геоекологічної безпеки та система її діагностики. Основні положення теорії екологічних ризиків. Типізація екологічних ризиків. Механізми управління екоризиками для реалізації успішної стратегії геоекологічної безпеки.

Поняття про геоекологічне обґрунтування проектів природокористування. Основні етапи геоекологічного обґрунтування територіальних схем і проектів природокористування. Нормування антропогенних навантажень на геосистеми. Геоекологічні принципи проектування геотехсистем (ГТС). Геоекологічне обґрунтування проектування промислових ГТС. Геоекологічні принципи проектування транспортних ГТС. Геоекологічні принципи проектування урботехсистем. Геоекологічні принципи проектування сільськогосподарських та водогосподарських ГТС. Геоекологічні принципи проектування лісогосподарських та рекреаційних ГТС.

Особливості застосування імовірнісних математичних методів у фізичній географії та геоекології. Поняття про закон розподілу випадкової величини Моменти і характеристики розподілу випадкової величин. Основні закони розподілу випадкової величини. Система випадкових величин і зв'язки між ними. Вихідні основні поняття теорії випадкових функцій. Характеристики і властивості випадкового процесу та випадкового поля геопараметрів.

Поняття про модель і моделювання довкілля. Визначення моделі і моделювання у фізичній географії та геоекології. Класифікації моделей. Поняття про найбільш застосовні у геоекології симплексні методи моделювання. Загальні вимоги до моделей. Особливості моделювання просторових структур геосистеми та ландшафтних меж. Модельно-параметрична формалізація геосистеми. Поняття про стохастичну структуру геосистеми. Стан, рівень і ознаки стану геосистеми, її стійкість і надійність. Принципові групи підходів до модельного геоінформаційного районування територій. Розрахунково-оптимізаційні моделі геоекологічного моніторингу. Алгоритмічна схема геоекологічно-економічної оптимізації режимів управління геосистемами.

Поняття про географічні інформаційні системи (ГІС) та ГІС-технології. Просторовий аналіз як основа сучасної географії. Геоінформаційні структури та моделі даних. Введення, збереження та редагування даних у ГІС. Елементарний просторовий аналіз та вимірювання у ГІС. Класифікація і перекласифікація просторових об'єктів у ГІС. Статистичні поверхні у ГІС. Просторові розподіли об'єктів у ГІС. Накладання шарів у ГІС Вивід результатів аналізу у ГІС. Прикладне застосування і модифікації ГІС у географії та геоекології. Сучасні світові та вітчизняні ГІС та їхній інструментарій.

Поняття про комп’ютерні мережі. Географічна інформаційна мережа. Поняття про сервіси Інтернету. Методичні засади створення веб-сайтів. Безпека та захист інформації в інформаційних мережах. Підходи до проведення пошуку фахової інформації в мережі Інтернет.

Поняття про наукову діяльність і її типи. Фундаментальні і прикладні наукові дослідження, вчений, науковий і науково-педагогічний працівник. Наукова установа, наукова робота і результат, науково-прикладний результат. Пізнання, наукове пізнання та наукове дослідження. Наукова ідея та гіпотеза. Закон, судження, умовивід. Теорія. Наукова концепція, принцип, поняття (термін), науковий факт. Методологія наукового пізнання і метод дослідження. Основні результати наукових досліджень. Суб'єкти наукової діяльності. Підготовка та атестація наукових і науково-педагогічних кадрів. Повноваження суб'єктів державного регулювання та управління у сфері наукової діяльності.

Поняття про міжнародне екологічне співробітництво (МЕС). Суть глобальних проблем, що зумовили необхідність МЕС. Принципи формування глобальної екологічної політики України при МЕС. Міжнародні екологічні програми та проекти, представлені в Україні, та сфери їхньої діяльності. Основні міжнародні нормативно-правові та регламентуючі документи екологічного та геоекологічного спрямування (угоди, конвенції тощо).

Поняття про репрезентативність і унікальність ландшафтів та об’єктів природно-заповідного фонду. Принципи функціонування та менеджменту екологічних мереж міжнародного (у т.ч. всеєвропейського), національного та регіонального рівнів. Ландшафтно-екологічні засади створення екомереж. Основні міжнародні документи та організації у сфері менеджменту екомереж і досвід їхньої розбудови.


^ Список рекомендованої літератури


Атлас України (електронна версія) // Інститут географії НАНУ, ІС "Гео". – К., 2000.

Беручашвили Н.Л. Геофизика ландшафтов. – М., 1990.

Білоус Л.Ф. Інформаційні мережі. – К., 2005.

Ваганов П.А., Ман-Сунг Им. Экологические риски. – СПб., 2001.

Воронов Г.С. Охорона атмосфери. – К., 1997.

Всеєвропейська стратегія збереження біологічного та ландшафтного різноманіття. – К., 1998.

Гавриленко О.П. Основи екології та безпека життєдіяльності. – К., 2004.

Гавриленко О.П. Методологія наукових досліджень. – К., 2004.

Гавриленко О.П. Геоекологічне обґрунтування проектів природокористування. – К.: Ніка-Центр, 2008.

Герасимчук З.В., Олексюк А.О. Екологічна безпека регіону: діагностика та механізм забезпечення. – Луцьк, 2007.

Гончаренко М.С., Бойчук Ю.Д. Екологія людини. – К., 2005.

Гродзинський М.Д. Основи ландшафтної екології. – К., 1993.

Гродзинский М.Д., Шищенко П.Г. Ландшафтно-экологический анализ в мелиоративном природопользовании. – К.,1993.

Гродзинський М.Д. Стійкість геосистем до антропогенних навантажень. – К., 1995.

Гродзинський М.Д., Савицька О.В. Естетика ландшафту. – К., 2005.

Гродзинський М.Д. Пізнання ландшафту: місце і простір. У 2-х т. – К., 2005.

Гродзинський М.Д., Савицька О.В. Ландшафтознавство. – К., 2008.

Гродзинський М.Д., Свідзінська Д.В. Ніші ландшафтів України у просторі кліматичних факторів. – К., 2008.

Гуцуляк В.М. Геохімія ландшафту. – Чернівці, 1994.

Данилишин Б.М., Ковтун В.В., Степаненко А.В. Наукові основи прогнозування природно-техногенної (екологічної) безпеки. – К., 2004.

Дмитрук О.Ю. Урбаністична географія з основами урбогеоекології. – К., 2000.

Заповідна справа в Україні / За ред. М.Д.Гродзинського, М.П.Стеценка. – К., 2003.

Клименко М.О. Антропогенні зміни і стан здоров`я населення. Регіональні екологічні проблеми. – К., 2002.

Клімат України / За ред. В.М.Ліпінського, В.А.Дячука, В.М.Бабіченко. – К.,2003.

Маринич О.М., Шищенко П.Г. Фізична географія України. – К., 2005.

Методи геоекологічних досліджень / За ред. М.Д.Гродзинського та П.Г.Шищенка. – К., 1999.

Міждержавні природно-заповідні території / Під ред. Т.Л. Андрієнко. – К., 1998.

Назарук М.М., Койнова І.Б. Екологічний менеджмент. – Львів, 2004.

Николаев В.А. Ландшафтоведение: Эстетика и дизайн. – М., 2003.

Ніколаєнко В.Н. Міжнародні конвенції про охорону навколишнього середовища // Право України. – 2001. – №1.

Олійник Я.Б., Самойленко В.М., Хільчевський В.К. Навчально-методичний комплекс з виконання курсових та кваліфікаційних робіт. К., 2001.

Пащенко В.М. Методологія посткласичного ландшафтознавства. – К., 1999.

Петлін В.М. Концепції сучасного ландшафтознавства. – Л., 2006.

Позаченюк Е.А. Территориальное планирование. – Симферополь, 2003.

Програма дій “Порядок денний на ХХІ століття (Agenda XXI)", К., 2000.

П’ята Всеєвропейська Конференція "Довкілля для Європи". Матеріали та документи (CD). – К., 2004.

Романчук СП. Історичне ландшафтознавство. К., 1998.

Романчук СП. Основи етноекології. – К., 2005.

Руководство по ландшафтному планированию. – Т.2. Методические рекомендации по ландшафтному планированию. – М., 2001.

Самойленко В.М. Комплексне районування радіоактивно забруднених територій Полісся і півночі Лісостепу за гідрологічно-ландшафтними умовами та можливими радіоекологічними наслідками місцевого водо- і ресурсокористування. – К., 1999.

Самойленко В.М. Ймовірнісні математичні методи в геоекології. – К., 2002.

Самойленко В.М. Математичне моделювання в геоекології. – К., 2003.

Самойленко В.М. Основи геоінформаційних систем. Методологія. – К., 2003.

Самойленко В.М. Навчально-методичний комплекс з математично-модельного та геоінформаційного забезпечення підготовки географів. – К., 2003.

Самойленко В.М., Корогода Н.П. Геоінформаційне моделювання екомережі. – К., 2006.

Самойленко В.М., Верес К.О. Моделювання урболандшафтних басейнових геосистем. – К., 2007.

СЕМаін: Система екологічного менеджменту, аудиту, інжинірингу та навчання. – К.,1997.

Сівак В.К., Солодкий В.Д. Основи екологічної безпеки територій та акваторій. – Чернівці, 2000.

Скребец В.А. Экологическая психология. – К., 1998.

Україна: прогрес на шляху сталого розвитку. Інформаційно-аналітичний огляд виконання "Порядку денного на ХХІ століття". – К., 2002.

Хільчевський В.К., Дубняк С.С. Основи океанології. – К., 2001.

Шеляг-Сосонко Ю.Р., Гродзинский М.Д., Романенко В.Д. Концепция, методы и критерии создания экосети Украины. – К., 2004.

Шейко В.М., Кушнаренко Н.М. Організація та методика науково-дослідницької діяльності: – К.: Знання-Прес, 2002.

Шищенко П.Г. Прикладная физическая география. – К., 1988.

Шищенко П.Г. Принципы и методы ландшафтного анализа в региональном проектировании. – К., 1999.


Укладачі програми:

д.г.н., проф. Гродзинський М.Д.

д.г.н., проф. Самойленко В.М.


^ 2. ПРОГРАМА ЗА НАПРЯМОМ ПІДГОТОВКИ:
^ 0705 – ГЕОГРАФІЯ (СПЕЦІАЛЬНІСТЬ – ГЕОГРАФІЯ, СПЕЦІАЛІЗАЦІЯ: ГЕОМОРФОЛОГІЯ ТА ПАЛЕОГЕОГРАФІЯ)


Передмова
Вступник за спеціальністю 070501 – географія з спеціалізацією геоморфологія та палеогеографія пройшов підготовку бакалавра з даної спеціалізації, прослухав всі необхідні загальні та спеціальні дисципліни. Він повинен знати теоретичні основи геоморфології та палеогеографії, наукові розділи і напрями цих наук, володіти основними методами і методиками гео­морфологічних і палеогеографічних досліджень, розуміти закономірності будови і розвитку рельєфу і природи Землі в цілому і окремих регіонів.

Вступник має володіти певними практичними навичками: вміти організувати польовий маршрут, вести польовий щоденник, описати точку спостереження, природне або штучне відслонення гірських порід, відібрати зразки порід для різних видів аналізів речовинного складу, будувати профілі і розрізи (геоморфологічні, геолого-геоморфологічні), складати карти (геоморфологічні, палеогеографічні), вміти їх використовувати для прикладних (пошуків корисних копалин, еко­логічних ін.) та наукових цілей.

Вступник за науковою спеціальністю 11.00.04 - геоморфологія та палеогеографія повинен бути готовий скласти іспит у письмовій чи усній формі за напрямками «геоморфологія» (теорія та методологія, методи та методики досліджень, регіональна, прикладна) та «палеогеографія» (теорія та методологія, методи та методики, прикладна, регіональна і окремих етапів).


І. Геоморфологія

1. Теорія та методологія геоморфоло­гії. Наукознавчі категорії геоморфології (об’єкт, предмет, метод, мета, завдання). Структура і напрямки геоморфології. Основні методологічні положення геоморфології та етапи її становлення. Поняття про головні властивості рельєфу, методи їх дослідження, класифікація рельєфу. Загальні закономірності будови рельєфу Землі. Основні механізми розвитку земної кори та їхнє відображення у формуванні планетарних форм рельєфу. Будова рельєфу дна Світового океану. Чинники і процеси формування рельєфу, джерела їхньої енергії. Ендогенні чинники формування рельєфу, внутрішні процеси і формування відповідних форм рельєфу. Тектоніка і магматизм та їхній вплив на генезис і зміни нерівностей земної поверхні. Зональні та азональні екзогенні процеси. Роль широтної зональності у формуванні морфоскульптури Землі. Характеристика механізмів окремих зональних екзогенних геоморфологічних процесів. Гляціальні процеси і відповідні форми рельєфу земної поверхні. Кріогенні процеси та форми рельєфу, пов’язані із ними. Аридні процеси і морфоскульптура. Карст і карстова морфоскульптура. Схилові процеси та рельєф схилів. Берегові процеси та форми рельєфу. Екзогенні процеси на дні океанів та морфоскульптури, утворювані ними. Роль широтної зональності у функціонуванні рельєфотвірних процесів. Антропогенний рельєф, зміни рельєфу, зумовлені господарською діяльністю людини. Рельєф з позиції системної організації навколишнього середовища. Морфосистема Землі (структура, функції, історія, еволюція, зовнішнє середовище). Рельєф як компонент природних комплексів. Морфосистема Землі як елемент інтегральних планетарних мегасистем. Наскрізні наукові ідеї і їх проявлення в геоморфології (циклічність морфогенезу, взаємодія внутрі­шніх і зовнішніх чинників морфогенезу, геоморфосистем тощо). Парадигми науки (еволюційна, динамічна) та їх вираження у концепціях геоморфології (морфологічній, морфогенетичній, морфоісторичній, морфодинамічній, морфохронодинамічній). Уявлення про загальні і часткові закони морфогенезу. Теорія та ме­тодологія загальної геоморфології та її часткових напрямків (структурного, кліматичного, історичного, динамічного). Геоморфологічне значення еволюції тектоносфери, літогенезу, клімату, гідросфери, біосфери, рельєфотворних процесів.

^ 2. Методи геоморфологічних досліджень. Загальний геомор­фологічний аналіз: методи вивчення морфології, генези­су, віку, динаміки рельєфу. Системний аналіз в геоморфологічних дослідженнях і види моделювання (математичного, картографічного, комп’ютерного ін.). Морфоструктурний та неотектонічний аналіз (мета, цілі, методи). Морфолітогенетичний аналіз (мета, цілі, методи). Палеогеоморфологічний аналіз (мета, цілі, методи). Вивчення поверхонь вирівнюван­ня (теорія та методи). Вивчення історичної та еволюційної динаміки геоморфосистем. Методи вивчення сучасної динаміки рельєфу. Методи вивчення основних генетичних категорій рельєфу. Дистанційні методи вивчення рель­єфу та сучасних рельєфотворних процесів. Польові, стаціонарні, експериментальні ме­тоди вивчення рельєфу. Геоморфологічне картографування (теорія, методи, напрямки). Особливості картографування загальних властивостей рельєфу (морфології, генезису, віку, динаміки) і типи карт. Об’єкти спеціального геоморфологічного картографування (морфоструктура, морфоску­льптура, геоморфологічна формація). Палеогеоморфологічне картографування: теорія, об’єкти, принципи складання і типи палеогеоморфологічних карт.

3. ^ Планетарна та регіональна геоморфологія. Космічні і планетарні чинники виникнення морфосистеми Землі. Місце морфосистеми Землі в планетарній організації. «Простір», «час», «організація» морфосистеми Землі в концепціях геоморфології (геоморфосфера, геоморфологічна формація, кріптоморфосфера, геоморфолітосфера).

Принципи і підходи геоморфологічного ра­йонування материків та океанів. Розмірно-генетична класифікація форм рельєфу Землі. Регіональні типи геотектури (морфотектури) і морфоструктури всіх сучасних материків. Типи морфоскульптури і морфокліматичні зони материків.

Регіональна геоморфологічна характеристика материків та океанів.

^ 4. Прикладна геоморфологія. Структура і завдання прикладної геоморфології. Пошукова геоморфологія та її основні напрямки. Розсипна геоморфологія і її розвиток в Україні. Геоморфологічні дослідження при розшуках нерудних корисних копалин. Рудна геоморфологія. Розшуки екзогенних осадових родовищ геоморфологічними методами. Нафтогазопошукова геоморфологія. Розвідки нафти та газу в Україні. Сучасний стан та наукова концепція інженерної геомор­фології. Структура і завдання інженерної геоморфо­логії. Інженерні властивості рельєфу. Інженерно-геоморфологічний аналіз. Рельєф та проектування інженерних споруд. Вивчення рельєфу освоєних територій. Антропоген­на геоморфологія. Рельєф і раціональне природокористування. Сучасні напрямки вивчення антропогенного рельєфу України. Агрогенна геоморфологія, її роль у землекористуванні в Україні. Геоморфологічні дослідження для вирішення екологіч­них проблем.

Природно-техногенні геоморфосистеми: види, структура, функції, просторова організація.

^ II. Палеогеографія

1. Теорія та методологія палеогеографії. Палеогеографія як наука. Виникнення та розвиток палеогеографії. Об’єкт та предмет палеогеографії. Принципи і проблеми проведення палеогеографічний реконструкцій. Основи методології палеогеографії. Поділ палеогеографії на загальну, глобальну, регіональну. Галузі палеогеографії: палеогеологія, палеогеоморфологія, палеопедологія, палеогідрологія, палеокліматологія, палеобіогеографія. Палеоландшафознавство. Прикладне значення палеогеографії.

^ 2. Методи палеогеографічних досліджень. Гірські породи і палеогеографічні документи. Палеогеографічні пам’ятники та палеогеографічні індикатори. Методи визначення абсолютного віку відкладів (ізотопної геохрономії, палеомагнітні). Методи реконструкції палеогеології та палеорельєфу. Дослідження зональних компонентів палеоландшафтів. Методи палеопедологічних досліджень (морфологічний, інтерпретації результатів аналітичних досліджень). Методи палеокліматичних і палеогідрологічних досліджень. Методи палеобіогеографічних досліджень (палінологічний, палеофауністичний). Методи палеоантропологічних і археологічних досліджень. Комплексний метод палеогеографічних реконструкцій. Палеогеографічні карти і плани.

^ 3. Клімати і ландшафти Землі в докембрії, палеозої, мезозої, палеогені, неогені, антропогені. Етапи розвитку давньої географіч­ної оболонки (відносна і абсолютна хронологія). Регіональні і глобальні палеогео­графічні реконструкції.

Палеогеографічні обстановки докембрію. Догеологічна історія Землі. Архей, протерозой: формування земної кори, еволюція кліматів, гідросфери. Перші зледеніння. Виникнення і еволюція біосфери.

Палеогеографічні обстановки раннього палеозою. Кембрій, ордовік, силур: еволюція земної кори, кліматів, гідросфери, біосфери. Таласократичні та геократичні епохи. Ранньопалеозойські зледеніння. «Вибух» життя. Початок заселення суші.

Палеогеографічні обстановки пізнього палеозою. Девон, карбон, перм: еволюція земної кори, кліматів, географічних зон, біосфери. Вибух життя у карбоні і велике вимирання у пермі. Виникнення географічної зональності материків.

Палеогеографічні обстановки мезозою. Тріас, юра, крейда: еволюція земної кори, кліматів, географічних зон, біосфери.

Палеогеографічні обстановки кайнозою (палеоген). Палеоцен, еоцен, олігоцен: еволюція земної кори, кліматів, географічних зон, біосфери.

Палеогеографічні обстановки кайнозою (неоген). Міоцен,пліоцен: еволюція земної кори, кліматів, географічних зон, біосфери.

^ 4. Прикладна палеогеографія. Палеогеографічне прогнозування пошуків корисних копалин. Палеогеографічні умови формування інженерно-геологічних властивостей гірських порід.


^ Список рекомендованої літератури


Ананьєв Г.С. Региональная геоморфология зарубежных стран (Європа, Азия). М.: МГУ, 1986,- 180 с.

Веклич М.Ф. Палегеография и ее основне задачи. // Палеогеография. Палеоландшафты.- К.: Наукова думка, 1977.- С. 3-66.

Веклич М.Ф. Основи палеоландшафтоведения. - Киев: Наукова думка, 1990.- 191 с.

Веклич М.Ф., Матвиишина Ж.Н., Медведев В.В. и др. Методика палеопедологических исследований. К.: Наукова думка, 1979. – 272 с.

Верзилин Н.Н. Методы палеогеогрфических исследований. Л.: Недра, 1989.-248 с.

Галицкий В.И. Основы палеогеоморфологии. К.: Наукова думка, 1984.- 224 с.

Динамическая геоморфология: Уч. пособие.- М.: МГУ, 1992.-

Морфоструктурные исследования: теорія и практика. – М.: Недра, 1990.- с.

Палиенко Э.Т. Поисковая и инженерная геоморфология. К.: Вища школа, 1978. - 197 с.

Рельеф Земли (морфоструктура и морфоскульптура). М.: Наука, 1967.- 331 с.

Симонов Ю.Г., Кружали В.И. Инженерная геоморфология. М.: 1993.- 208 с.

Спиридонов А.И. Основы общей методики Полевих геоморфологических исследований и геоморфологического картографирования. М.: Высшая школа, 1970.- 456 с.

Тимофеев Д.А. Поверхности выравнивания суши. М.: Наука, 1979, - 270 с.

^ Укладачі програми:

д.г.н., проф. Бортник С.Ю; .

д.г.н., проф. Комлєв О.О.; .

д.г.н., проф. Герасименко Н.П.; .

д.г.н., проф. Стецюк В.В.


ПРОГРАМА

Фахових випробувань при вступі у 2011 році на навчання за ОКР «магістр»

на географічний факультет київського національного університету

імені Тараса Шевченка


^ ГАЛУЗЬ ЗНАНЬ – 0401 «ПРИРОДНИЧІ НАУКИ»

НАПРЯМ ПІДГОТОВКИ – 040104 «ГЕОГРАФІЯ»

СПЕЦІАЛЬНІСТЬ – 8.04010406 «ГЕОГРАФІЯ РЕКРЕАЦІЇ ТА ТУРИЗМУ»


Передмова

Вступник до магістратури має вміти:

- встановлювати географічні та соціокультурні закономірності розвитку туризму регіонів на основі аналізу природних, культурно-історичних та соціально-економічних умов території;

- визначати рекреаційну ємність території, за літературними і картографічними джерелами оцінювати туристський потенціал регіонів;

- аналізувати і складати прогнози розвитку основних внутрішніх та міжнародних туристських потоків.

^ Вступник до магістратури повинен знати:

- основні поняття і терміни, якими прийнято оперувати, розкриваючи зміст і завдання географії туризму на сучасному етапі;

- основні концепції, на яких базується географія туризму;

- основні методики геотуристських досліджень;

- загальні геопросторові закономірності поширення різних форм і видів туризму.

Вступники з географії рекреації та туризму також мають володіти фундаментальними знаннями з рекреаційної географії, географії туризму конструктивної географії, основ природокористування, екології, фізичної та економічної та соціальної географії України, охорони природи і раціонального використання природних ресурсів.


Програма

Об’єкт, предмет дослідження і завдання географії туризму як наукової дисципліни. Зв’язок географії туризму з географічними дисциплінами і іншими науками. Взаємозв’язок базових понять: дозвілля, відпочинок, рекреація і туризм. Періоди розвитку географії туризму в світі. Початок географічних досліджень туризму та становлення географії туризму в світі. Передвоєнний період розвитку географії туризму та Друга світова війна. Післявоєнний період розвитку географії туризму Період розквіту географії туризму. Становлення рекреаційної географії і географії туризму в СРСР.

Концепція територіальних рекреаційних систем (ТРС). Системні характеристики і властивості ТРС. Вертикальні і горизонтальні зв’язки ТРС. Рекреація – як соціально-економічне явище. Рекреаційні потреби. Основні види і структурні особливості туристсько-рекреаційної діяльності. Еволюція туристської діяльності на різних етапах розвитку суспільства. Структура і основні критерії класифікації туристської діяльності. Класифікація туристської діяльності за суспільною функцією і технологією.

Основні підходи до визначення туризму. Класифікації туризму за різними типологічними ознаками. Особливості міжнародного, внутрішнього і національного туризму. Основні класифікаційні ознаки і види міжнародного туризму. Класифікації туризму відповідно до мети подорожі. Поняття альтернативного туризму. Співвідношення екстремального, пригодницького та традиційного туризму. Комерційний та соціальний туризм. Сталий та екологічний туризм. Базові чинники розвитку туризму. Фактори розвитку міжнародного туризму: зовнішні і внутрішньогалузеві. Географічні фактори розвитку міжнародного туризму.

Сутність поняття «рекреаційно-туристські ресурси», основні підходи до визначення. Основні підходи до класифікації туристських ресурсів. Принципова структура рекреаційних ресурсів. Специфічність характеру ресурсів для різних видів туризму та рекреації. Туристсько-рекреаційне господарство як галузь з ресурсною орієнтацією. Рекреаційні ресурси та умови рекреаційної діяльності. Порівняльний аналіз. Етапи переведення природних комплексів та культурно-історичних об’єктів до категорії рекреаційних ресурсів. Найсуттєвіші характеристики рекреаційних ресурсів. Природні умови рекреаційної діяльності і рекреаційні ресурси. Основні складові рекреаційної оцінки природних ресурсів. Природно-географічні і природно-антропогенні рекреаційно-туристські ресурси. Базові положення оцінки рекреаційних ресурсів. Основні типи рекреаційних оцінок. Базові характеристики рекреаційних ресурсів. Основні складові рекреаційної оцінки природних ресурсів.

Базові положення пейзажно-естетичної оцінки ландшафтів. Технологічна оцінка рекреаційних ландшафтів. Основи медико-біологічної оцінки території. Медико-кліматологічна характеристика курортних регіонів. Оцінка бальнеологічних ресурсів як умови розвитку рекреації. Оцінка гідрологічних об’єктів як умов розвитку рекреації. Оцінка клімату як умови розвитку рекреації. Оцінка лісів як рекреаційного ресурсу. Оцінка рельєфу як рекреаційного ресурсу. Оцінка рекреаційного навантаження на територію. Поняття „рекреаційна дигресія ландшафту”. Рекреаційні ресурси природно-заповідного фонду. Роль об’єктів природно-заповідного фонду та садово-паркової архітектури для розвитку рекреації регіонів. Суспільно-історичні рекреаційно-туристські ресурси. Основні положення аналізу і рекреаційної оцінки архітектурно-історичних об’єктів. Об’єкти природної і культурної спадщини як умова розвитку туризму.

Аналіз економічних умов розвитку рекреації. Аналіз поняття «туристський потенціал». Структура туристського потенціалу. Основні положення характеристики туристського потенціалу регіону. Рекреаційно-ресурсний потенціал території та його визначення. Поняття «природно-ресурсного рекреаційного потенціалу». Історико-культурний потенціал території. Поняття «господарського потенціалу рекреації». Рекреаційна ємність території.

Основні світові тенденції розвитку туризму. Основні закономірності розвитку географії туризму з метою відпочинку і розваг. Географія туризму пов’язаного зі спортивними заходами. Географія гірськолижного туризму. Географія туризму пов’язаного з релігією. Особливості географії і основні види наукового туризму. Розвиток лікувально-оздоровчого туризму. Ресурси і особливості реалізації лікувально-оздоровчого туризму. Основні типи курортів. Діловий туризм та його роль у формуванні світових турпотоків. Географія конгресно-виставкового туризму. Географія інсентів-туризму. Аналіз поняття і структура туристичної індустрії.

Аналіз понять «туристський комплекс» та «туристський центр». Загальні положення типології туристських центрів. Рекреаційні (туристські) заклади і їх класифікація. Міста – як туристські центри. Особливості географії сільського туризму.

Екологічний туризм. Взаємодія туризму і оточуючого середовища. Головні аспекти впливу. Рекреаційне і туристське природокористування. Основні складові забруднення природного середовища пов’язані з туризмом. Екологічні проблеми та їх вплив на розвиток рекреації. Соціально-економічна роль туризму (позитивний і негативний вплив). Вплив туристської діяльності на культурне середовище.

Суть і базові принципи туристсько-рекреаційного районування. Комплексність рекреаційного районування та його аспекти. Рекреаційний район як базова одиниця районування. Умови і фактори рекреаційного районоутворення. Визначальні риси процесу рекреаційного районоутворення. Таксономічні одиниці туристсько-рекреаційного районування та головні ознаки їх виділення.

Основні етапи розвитку рекреаційного районування України. Місце України в схемах туристсько-рекреаційного районування СРСР. Сучасні базові схеми рекреаційно-туристського районування України. Туристське районування України М.Крачила, С.Поповича, Н.Федоренка, О.Бейдика, Д.Ляшенко, І.Смаля. Рекреаційно-туристське районування гірських територій. Туристсько-рекреаційне районування Гірського Криму. Рекреаційне районування Карпат. Рекреаційне районування Криму.

Загальна характеристика Західного рекреаційно-туристського макрорайону. Загальна характеристика Поліського рекреаційно-туристського макрорайону. Загальна характеристика Центрально-Східного рекреаційно-туристського макрорайону. Загальна характеристика Кримського рекреаційно-туристського макрорайону. Загальна характеристика Приморського рекреаційно-туристського макрорайону.

Аналіз рекреаційно-туристського потенціалу адміністративних областе