Реферат: Нено експлуатацію 87 державних автомобілів І 383 автомобілів індивідуальних власників, складено протоколів про адміністративні правопорушення: всього 472, в т

Звіт 2002 Держуправління екоресурсів в Полтавській області

ЗМІСТ


1. ЕКОЛОГІЧНА СИТУАЦІЯ В ОБЛАСТІ 4

2. АНТРОПОГЕННИЙ ВПЛИВ НА ПРИРОДНЕ СЕРЕДОВИЩЕ 9

2.1. АТМОСФЕРНЕ ПОВІТРЯ 9

91,528 10

91,306 10

За результатами перевірок і виявлених в ході операції порушень природоохоронних вимог, до керівників підприємств та індивідуальних власників були прийняті міри впливу: видано 236 приписів, призупинено експлуатацію 87 державних автомобілів і 383 автомобілів індивідуальних власників, складено протоколів про адміністративні правопорушення: всього – 472, в т.ч. на посадових осіб – 55, водіїв державного автотранспорту – 34 та індивідуальних власників – 383, загальна сума штрафів склала 11373 грн. 16

16

^ 2.2. ВОДНІ РЕСУРСИ 17

2.3. ЗЕМЕЛЬНІ РЕСУРСИ ТА ГРУНТИ 29

2.4. НАДРА 34

2.5. ВІДХОДИ 36

2.6. РОСЛИННИЙ СВІТ 44

2.7. ТВАРИННИЙ СВІТ 50

2.8. ТЕРИТОРІЇ І ОБ’ЄКТИ З ОСОБЛИВИМ СТАТУСОМ ОХОРОНИ 53

3. МЕРЕЖА ДЕРЖАВНОГО МОНІТОРИНГУ ОБЛАСТІ. ОСНОВНІ ТЕНДЕНЦІЇ ЗАБРУДНЕННЯ ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА У ПЕРІОД 1992-2002 рр. 62

72

^ 4. ВПЛИВ ФАКТОРІВ ДОВКІЛЛЯ НА ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ 74

5. РЕГІОНАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ 77

6. ЕКОЛОГІЧНА (ПРИРОДНО-ТЕХНОГЕННА) БЕЗПЕКА 79

6.1. ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА ОБЛАСТІ 79

^ 6.1.1. ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА ОБОРОННОЇ ДІЯЛЬНОСТІ 84

6.2. ЯДЕРНА ТА РАДІАЦІЙНА БЕЗПЕКА 85

7. ДЕРЖАВНИЙ КОНТРОЛЬ У ГАЛУЗІ ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА 86

Вуглецю оксид 88

^ 8. УПРАВЛІННЯ У ГАЛУЗІ ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ 89

9. ВИКОНАННЯ ЗАГАЛЬНОДЕРЖАВНИХ ТА НАЦІОНАЛЬНИХ ЕКОЛОГІЧНИХ ПРОГРАМ 97

100

10. НАУКОВІ ДОСЛІДЖЕННЯ В ГАЛУЗІ ЕКОЛОГІЇ 101

^ 11. ЕКОЛОГІЧНА ОСВІТА, ІНФОРМУВАННЯ ГРОМАДСЬКОСТІ, ГРОМАДСЬКІ РУХИ 103

12. МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО У СФЕРІ ЕКОЛОГІЇ 108

13. ВИСНОВКИ 109

Додаток 1 110

Додаток 2 111



^ 1. ЕКОЛОГІЧНА СИТУАЦІЯ В ОБЛАСТІ

Полтавщина розташована в центральній частині України в лісостеповій зоні з помірно-континентальним кліматом. З загальної площі 28,75 тис. км2 (4,6% площі України) 9,5% вкриті лісами, 5,2% займають поверхневі водойми, 76,0% території – сільгоспугіддя, з них рілля – 61,2%. Територія області належить до недостатньо вологої, теплої, крайній південний схід – до посушливої, дуже теплої агрокліматичної зони.

На території області відкрито багато нафтових, нафтогазоконденсатних, газових і газоконденсатних родовищ. В районі Кременчуцької аномалії зосереджені запаси залізних руд. Серед інших корисних копалин – вугілля, торф, будівельні матеріали, мінеральні води.

Найбільш поширені в області ґрунти – чорноземи. Вони займають майже дві третини території області.

Чисельність населення області за підсумками Всеукраїнського перепису населення 2001 року становила 1 млн. 630 тис. осіб (3,4% населення держави), з яких 58,7% – міське населення і 41,3% – сільське. Щільність населення – 57 осіб на 1 км2 значно менша, ніж в середньому по Україні (80 осіб/км2). Кількість працездатного населення – 55,9% теж менша від середньої (58,7%). Адміністративно-територіальний поділ області включає 5 міст обласного підпорядкування – Полтава, Кременчук, Лубни, Комсомольськ, Миргород, 25 сільських районів та 5 районів в містах Полтаві та Кременчуці.

Обсяги промислового виробництва проти 2001 року зросли на 37,7% і склали 8,3 млрд. грн. Найбільші темпи росту відмічено у виробництві продуктів нафтоперероблення – 87,0%, при тому, що питома вага цієї галузі складає майже 30% сукупного обсягу. Збільшився обсяг виробництва товарів народного споживання на 13,3%, у тому числі продовольчих – на 19,4%. Виробництво непродовольчих товарів зменшилось на 2,8%. Виробництво валової продукції сільського господарства в усіх катего­ріях господарств зросло на 8,6%. Будівельні підприємства області зменшили обсяги підрядних робіт на 10,7% проти попереднього року.

За рік на промислових підприємствах області впроваджено 62 нові прогресивні технології, з них 19 – спрямовані на економне використання матеріальних та енергетичних ресурсів.
^ Таблиця 1.1. Деякі показники економічного розвитку області по роках
Показники

1993

1994

1995

1996

1997

1998

1999

2000

2001

2002




1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

Індекс обсягу промислової продукції у % до попереднього року

92,2

76,7

97,0

88,1

92,8

104,0

92,2

91,3

132,8

137,7

Індекс обсягу промислової продукції у % до 1993 року

100,0

76,7

74,4

65,5

60,8

63,3

58,3

53,3

70,7

97,4

Впроваджено нових прогресивних технологічних процесів

284

187

120

77

66

36

45

62

70

62

з них маловідходних, ресурсозберігаючих і безвідходних

40

46

38

27

22

11

15

22

23

19

Ступінь зношення основних фондів %

37,3

30,8

49,8

47,2

48,2

49,8

50,4














Стан навколишнього природного середовища в області, як і в попередні роки, залишався відносно стабільним.

Протягом року в атмосферне повітря викинуто 154,1 тис.т забруднюючих речовин, що на 2,1 тис.т менше ніж у 2001 році. Щільність викидів склала 5,55 т/км2 і 94,5 кг за рік на 1 мешканця області. Передують мм. Кременчук і Полтава, на які припадає відповідно 32,8% та 17,3% всіх викидів області.

Найбільшим джерелом забруднення атмосферного повітря в області є автотранспорт – за рік викинуто 82,3 тис.т забруднюючих речовин, або 53,4% від усіх зареєстрованих викидів. В Полтаві і Миргороді цей відсоток складає 89,0 та 87,7 відповідно.

Серед стаціонарних джерел головними забруднювачами є підприємства мм. Кременчука та Комсомольська. Значно менше викидів по містах Лубни, Полтава і Миргород. На м. Кременчук припадає 49,9% від усіх викидів забруднюючих речовин в атмосферу стаціонарними джерелами.

На обліку в держуправлінні екоресурсів знаходилось близько тисячі виробничих об’єднань, підприємств, організацій та установ, які є забруднювачами атмосферного повітря. Протягом року ними викинуто 71,8 тис.т забруднюючих речовин, що на 6,9 тис.т більше ніж у 2001 році. Щільність викидів від стаціонарних джерел склала 2,5 т/км2 і 44 кг за рік на 1 мешканця області. Порівнюючи з даними по Україні, можна відмітити, що щільність викидів на одного мешканця області вдвічі, а на квадратний кілометр площі – втричі менший за середній.

Збільшення викидів речовин-забрудників в атмосферу зумовлено зростанням об’ємів виробництва, хоча темпи зростання викидів (10,6%) набагато менші від темпів зростання виробництва (37,7%), що свідчить про дієвість виконання природоохоронних заходів.



За даними систематичних аналітичних досліджень за станом атмосферного повітря в м. Полтаві встановлено, що із усіх контрольованих інгредієнтів лише забрудненість пилом перевищувала нормативні показники в 1,3 рази. Середньорічні концентрації формальдегіду були на рівні ГДК, інших інгредієнтів – нижчі за допустимі величини. Випадків високого і екстремально високого рівня забруднення повітряного басейну в м. Полтаві не зафіксовано. Порівнюючи результати спостережень за останні 5 років, можна помітити незначне зростання вмісту пилу, формальдегіду і важких металів, зменшення фтористого водню, аміаку і бенз(а)пірену, стабілізації діоксиду сірки, розчинених сульфатів, оксиду вуглецю, оксидів азоту, хлористого водню, аміаку.

Виконані протягом року аналітичні дослідження підтвердили відсутність негативних змін у стані річок. Вміст хлоридів, сульфатів, нітратів, нітритів і мінеральний склад не перевищили гранично допустимих концентрацій (ГДК). Спостерігається незначне перевищення концентрацій заліза, аміаку та органічних забруднюючих речовин. Кисневий режим здебільшого задовільний. Влітку, при досить тривалому високому рівні температур, в деяких річках спостерігалося різке зниження вмісту розчиненого кисню, в липні мали місце факти загибелі дрібної риби (тюльки, бичків) та деяких молюсків в Кременчуцькому водосховищі.

Об’єми забору і використання води в останні роки мали тенденцію до зменшення. Проте, у 2002 р. за рахунок збільшення на 17,6 млн.м3 водозабору для вирощування риби ВО “Полтаварибгосп” забрано води з поверхневих джерел на 5% більше ніж у попередньому. При зменшенні обсягів по інших користувачах, це, однак, зумовило зростання обсягів забраної води на 5,8 млн.м3 (з 272,6 до 278,4 млн.м3), в тому числі з поверхневих на 9,1 млн.м3 (з 174,1 до 183,2 млн.м3). Забір з підземних джерел зменшився на 3,3 млн.м3 і становив 95,2 млн.м3 проти 98,5.




Загальний обсяг використаної в 2002 р. води – 229,5 млн.м3, або 140,8 м3 за рік на одного мешканця, в тому числі на господарсько-питні потреби – 71,4 млн.м3, або 43,8 м3 на душу населення. У порівнянні з минулим роком – незначне зменшення.




Протягом 2002 року скид недостатньо очищених стічних вод (разом з неочищеними) в поверхневі водні об’єкти області становив 11,85 млн.м3, що на 4,88 млн.м3 менше, ніж у попередньому. Категорія нормативно-очищених стоків збільшилась на 0,5 млн.м3. Маса забруднюючих речовин, скинутих за рік у поверхневі водні об’єкти, становила 78,3 тис.т (48 кг на одного мешканця області), або на 6,5 тис.т менше, ніж у попередньому.

Порівнюючи з даними по Україні, можна відмітити, що забір води на одного мешканця області вдвічі менший, а скид недостатньо очищених стічних вод (разом з неочищеними) – в шість разів менший за середній.



На ряді підприємств Полтави та Кременчука встановлено перевищення ГДК валового вмісту важких металів в ґрунтах промислових майданчиків. Показники стану ґрунтів сільськогосподарського призначення відповідають вимогам ГДК, за винятком фтору на деяких ділянках.

В останні роки відбувається зменшення вмісту гумусу в ґрунтах області. Причиною цієї деградації є значна розораність земель, насиченість технічними культурами, особливо соняшником, застосування важкої техніки, недодержання сівозмін, недостатнє внесення мінеральних та органічних добрив.

Ліси Полтавщини займають 9,5% території області, половина лісонасаджень – молодняки. Всі ліси відносяться до першої групи, виконують різні захисні функції, мають обмежене експлуатаційне значення та особливий режим господарювання.

На 1 січня 2003 року природно-заповідний фонд області налічує 339 територій та об’єктів загальною площею 115104 га, що складає 4 % від загальної площі області. З них 25 загальнодержавного значення: 19 заказників, 1 дендрологічний парк, 1 ботанічна пам’ятка природи, 4 парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва.

Однією з найбільш гострих залишається проблема поводження з відходами. У містах і селищах міського типу щороку накопичується більше 2 млн.м3 твердих побутових відходів (майже 1,5 м3 на одного мешканця). Для їх видалення створено близько 1000 звалищ, які займають площу 770 га. Чимала частина їх створена без відповідних рішень рад базового рівня.

^ 2. АНТРОПОГЕННИЙ ВПЛИВ НА ПРИРОДНЕ СЕРЕДОВИЩЕ 2.1. АТМОСФЕРНЕ ПОВІТРЯ

Протягом 2002 року в атмосферне повітря викинуто 154,088 тис.т забруднюючих речовин, що на 2,091 тис.т менше ніж у 2001 році. Щільність викидів склала 5,55 т/км2 і 94,5 кг за рік на 1 мешканця області. Передують міста Кременчук і Полтава, на які припадає відповідно 32,8% та 17,3% всіх викидів області.

Найбільшим джерелом забруднення атмосферного повітря в області є автотранспорт – за рік викинуто 82,324 тис.т забруднюючих речовин, або 53,4% від усіх зареєстрованих викидів. В Полтаві і Миргороді цей відсоток складає 89,0 та 87,7 відповідно.

Серед стаціонарних джерел головними забруднювачами є підприємства мм. Кременчука та Комсомольська. Значно менше викидів по містах Лубни, Полтава і Миргород. На м. Кременчук припадає 49,9% від усіх викидів забруднюючих речовин в атмосферу стаціонарними джерелами.




Від стаціонарних джерел забруднення 955-ти підприємств, які мали викиди, протягом 2002 р. в атмосферне повітря області потрапило 71,764 тис. тонн забруднюючих речовин (46,6% від загальних викидів), що на 6,891 тис. тонн, або на 10,6 %, більше, ніж у 2001 році.

Таблиця 2.1.1. Динаміка викидів в атмосферне повітря

Викиди по області

2000 р.

2001 р.

2002 р.

Загальна кількість викидів в атмосферне повітря, тис.т

в т.ч.

151,927

156,179

154,088

від стаціонарних джерел забруднення, тис.т

60,399

64,873

71,764

від автотранспорту, тис.т
91,528 91,306
82,324

Зареєстровано збільшення викидів у 8 районах області та у 3 містах обласного підпорядкування, особливо у м. Кременчуці (на 8,1 тис. тонн). Це обумовлено нарощуванням обсягів виробництва (АТ “Укртатнафта”, Кременчуцький сталеливарний завод та інших), а також відновленням роботи об’єктів, які тимчасово не працювали.

У структурі викидів в атмосферу переважали газоподібні та рідкі забруднюючи речовини, частка яких – 90,8%, твердих – 9,2 відсотка. В свою чергу, із загального обсягу 65,145 тис.тонн газоподібних та рідких, вуглеводні склали 20,845 тис.тонн, оксид вуглецю – 15,686 тис.тонн, оксиди азоту – 10,592 тис.тонн, сірчистий ангідрид – 9,275 тис. тонн та леткі органічні сполуки (ЛОС) – 5,097 тис.тонн.



Більшу частину (74,9%) забруднюючих речовин у повітря викинули підприємства колективної форми власності, решту – загальнодержавної, комунальної та приватної власності (відповідно 22,9%, 12,1% та 0,1%).

Зосередженість підприємств у міських поселеннях негативно впливає на стан атмосферного повітря, в яке потрапляє 83,0% усіх викидів по області, а саме 59,6 тис. тонн, тоді як у сільській місцевості – 12,2 тис. тонн (17,0%).

Найбільший негативний вплив діяльності підприємств спостерігається у м. Кременчуці, де викидається 35,8 тис. тонн забруднюючих речовин, або 49,9% від усіх викидів стаціонарних джерел області, у тому числі 34,4 тис. тонн – газоподібних та рідких. Основним забруднювачем повітря в цьому місті залишаються АТ “Укртатнафта” – 30,072 тис. тонн (84% міських викидів) та філія “Кременчуцька ТЕЦ “ВАТ Полтаваобленерго” – 1,865 тис. тонн. У м. Комсомольську об’єми викидів забруднюючих речовин становлять 7,2 тис. тонн (10% від усіх викидів стаціонарних джерел області), майже половина з яких – 3,5 тис. тонн – тверді. Найбільшим забруднювачем атмосфери в цьому місті є ВАТ “Полтавський ГЗК” – 6,7 тис. тонн (93% міських викидів).

Підприємствами обласного центру впродовж 2002 р. викинуто 2,9 тис. тонн забруднюючих речовин, що практично на рівні 2001р.

Таблиця 2.1.2. Динаміка викидів в атмосферне повітря, в тому числі по найпоширеніших речовинах (пил, діоксид сірки, діоксид азоту, оксид вуглецю) в цілому по області та в розрізі населених пунктів, тис.т



^ Населені пункти

2001 р.

2002 р.

(+/-) 2002 р. до 2001 р.

разом

в т.ч.

разом

в т.ч.

разом

в т.ч.

стаціонарні джерела

пересувні джерела

стаціонарні джерела

пересувні джерела

стаціонарні джерела

пересувні джерела

разом

в т.ч.

разом

в т.ч.

разом

в т.ч.

Пил

діоксид сірки

діоксид азоту

оксид вуглецю

пил

діоксид сірки

діоксид азоту

оксид вуглецю

пил

діоксид сірки

діоксид азоту

оксид вуглецю




1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

16

17

18

19

20

21

22

Полтава

28,364

2,939

0,366

0,037

0,683

1,501

25,425

26,723

2,939

0,318

0,055

0,779

1,439

23,784

-1,641

0,0006

-0,048

0,017

0,097

-0,062

-1,641

Кременчук

44,404

27,782

1,203

4,257

3,463

2,902

16,622

50,563

35,839

1,470

8,615

3,408

2,539

14,724

6,159

8,057

0,266

4,357

-0,055

-0,363

-1,898

Комсомольськ

12,129

7,196

3,218

0,442

1,969

1,542

4,933

11,640

7,184

3,511

0,296

1,490

1,862

4,456

-0,489

-0,011

0,293

-0,146

-0,479

0,320

-0,476

Лубни

6,349

3,113

0,041

0,005

0,486

0,588

3,236

6,480

3,710

0,029

0,005

0,522

0,385

2,770

0,131

0,597

-0,012

-0,0006

0,036

-0,203

-0,466

Миргород

2,796

0,370

0,118

0,002

0,067

0,148

2,426

2,549

0,313

0,080

0,003

0,067

0,141

2,236

-0,248

-0,057

-0,037

0,0009

0,0002

-0,007

-0,191

Разом по

області

156,178

64,872

6,261

5,024

10,671

15,324

91,306

154,08

71,764

6,618

9,275

10,591

15,685

82,324

-2,098

6,892

0,357

4,251

-0,079

0,361

-8,982



Протягом 2002 року всього утворено 122,699 тис.тонн забруднюючих речовин, без очистки викинуто в атмосферу 68,793 тис.тонн, на очисні споруди від стаціонарних джерел надійшло 53,907 тис.тонн забруднюючих речовин, з них 50,935 тис.тонн (91,1%) було уловлено.


^ Таблиця 2.1.3. Перелік основних забруднювачів атмосферного повітря
№

п/п

Підприємство -

забруднювач
^ Відомча
приналежність

Валовий викид, т

Зменшення/ -

збільшення/+

^ Причина зменшення/ збільшення

2001 р.

2002 р.




1

2

3

4

5

6

7

1

АТ “Укртатнафта” м.Кременчук

Колективна

21372,470

30072,470

+8700

Збільшення об’єму переробки нафти

2

Кременчуцька ТЕЦ

ВАТ “Полтаваобленерго”



ВАТ “Полтаваобленерго”

3132,963

1865,803

-1267,160

Збільшення частки газу до 99,9% і зменшення частки мазуту до 0,1 %

3

ВАТ “Полтавський ГЗК”

Колективна

6710,365

6704,924

-5,441

Реконструкція установки очистки газу ФРКІ-360

4

ГПУ “Полтавагазвидобування”

НАК “Нафтогаз Україна”

ДК “Укргазвидобування”

3439,679

3480,172

+40,493

Збільшення об’єму виробництва

5

НГВУ “Полтаванафтогаз”

ВАТ “Укрнафта”

3646,456

3644,321

-2,135

Зменшення об’єму виробництва

6

ВП “Полтаватеплоенерго”

Комітет будівництва,

архітектури та житлової

Політики

1354,16

1321,42

- 32,74

Відокремлення “Комсомольськтепло-енерго” та проведення екотеплоналадки

7

АТ ”Крюківський вагонобудівний завод “

Міністерство промислової політики

226,247

216,146

-10,101

Реконструкція мазутної печі та переведення її на природний газ

8

ВАТ “Кременчуцький сталеливарний завод”.

Міністерство промислової політики

328,107

1120,230

+792,132

Введення в дію нового устаткування та збільшення об’єму виробництва

9

АТ ”Соняшник”

м. Полтава

Колективна

316,286

455,370


+139,084

Збільшення об’єму виробництва

10

ВАТ “Тепловозоремонтний завод” м.Полтава

Укрзалізреммаш


126,605

198,763

+72,158

Збільшення об’єму виробництва і уточнення інвентаризації

11

ВАТ “Керамік”

м.Полтава

Колективна

132,583

78,654

-53,929

Ліквідація котельної та тунельної сушки – використовується тепло газів, що відходять з тунельної печі

12

ВАТ ”Турбомеханічний завод” м. Полтава

Колективна

83,653

63,579

-20,074

За рахунок уточнення інвентаризації , демонтажу та

заміни вентустановок, установки пилогазоочисного обладнання та фільтрів.


За даними систематичних спостережень лабораторією Полтавського обласного центру з гідрометеорології, ступінь забруднення приземного шару атмосфери на території м. Полтави здебільшого обумовлений наявністю в повітрі 5-ти пріоритетних домішок: оксиду азоту, оксиду вуглецю, пилу, формальдегіду, бенз(а)пірену. Узагальнення результатів свідчить, що із усіх контрольованих інгредієнтів лише забрудненість пилом перевищувала нормативні показники в 1,3 рази. В цілому над містом середньорічні концентрації в кратності ГДК складали: по формальдегіду на рівні ГДК, діоксиду азоту – 0,8 ГДК, оксиду вуглецю – 0,7, аміаку – 0,4, фтористому водню – 0,3, діоксиду сірки та хлористому водню – 0,1ГДК. Вміст в повітрі важких металів нижчий за допустимі величини.

Протягом 2002 р. проводилась робота щодо взяття на державний облік об’єктів, які справляють, або можуть справити шкідливий вплив на здоров’я людей і стан атмосферного повітря, видів та обсягів забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря.

Залишалась на контролі в держуправлінні програма припинення виробництва та використання озоноруйнуючих речовин відповідно до постанови Уряду та вимог Монреальського протоколу. В Полтавській області озоноруйнуючі речовини використовуються в сфері сервісного обслуговування в якості холодоагента, в системах кондиціонування повітря та в автоматизованих системах пожежегасіння.

Продовжувалась робота з реєстрації установок очистки газів (в 2002 р. зареєстровано 143), погоджувались і реєструвались технічні звіти про налагоджувальні роботи на паливовикористовуючому обладнанні (103 звіти).

На підприємствах області в 2002 р. виконано 38 заходів по зменшенню викидів забруднюючих речовин в атмосферу, у тому числі :

- удосконалення технологічних процесів – 7;

- будівництво і введення в дію нових пилогазоочисних установок і

споруд – 4;

- підвищення ефективності існуючих очисних установок –14;

ліквідація джерел забруднення –3;

інші – 10.

За рахунок їх виконання зменшена кількість викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря на 1113 тонн. Більша частина цієї маси припадає на Кременчуцьку ТЕЦ, а серед інших можна відмітити:

на ВАТ “ Полтавський ГЗК” проведено реконструкцію установки очистки газу ФРКІ-360 та наладку і запуск в роботу газоочисної установки ФРІР-1000 ливарно-механічного (зниження 4,62 тонн );

на ВАТ “Кременчуцький колісний завод” переведено фарбування коліс до сільськогосподарських машин на лінії фарбування “ДОН” з ліквідацією дільниці фарбування УСО (зниження 49,6 тонн );

на ВАТ “Кременчуцький завод технічного вуглецю” вдосконалено схеми роботи фільтрів відділення обробки із застосуванням мікроконтролерів “Альфа”, та проведена заміна рукавних фільтрів (зниження 26,7 тонн );

на ВАТ “Полтавський алмазний завод” впроваджена нова технологія “холодна хімія” на дільниці хімії в цеху № 1 (зниження 10 тонн );

на ВАТ “ Шліфверст” установлено інерційний рукавний фільтр (зниження 8,5 тонн ).

Проте, далеко не всі підприємства роблять практичні кроки для зменшення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Аналіз технічного стану пилогазоочисних установок багатьох підприємств, а особливо концерну “Крюківський вагонзавод”, ХК “АвтоКраз”, ВАТ “Кременчуцький сталеливарний завод”, ВАТ ”Кредмаш”, дає право зробити висновок, що вони потребують реконструкції. Крім того, більшість з них мають застарілі конструктивні рішення і потребують заміни на обладнання нового покоління. Робота в цьому напрямку ведеться недостатньо, в більшості, через неналежне фінансування та через значну вартість газоочистки. Деякі існуючі пилогазоочисні установки працюють з порушенням встановленого режиму та правил їх експлуатації.

Зірвані терміни виконання природоохоронних заходів щодо зниження викидів забруднюючих речовин до дозволених на підприємствах:

-ВАТ ”Полтавамаш” (встановлення циклонів-золовловлювачів ЦН-11);

-ВАТ “ВТФ “Кременчукмеблі” (встановлення другої ступені очищення);

-ДП ДАК “Хліб України” “Кременчуцький комбінат хлібопродуктів” (установка рукавних фільтрів та пилоосадочних камер).


У 2002 р. було здійснено 657 перевірок дотримання повітряохоронного законодавства на об’єктах, які мають стаціонарні джерела викидів забруднюючих речовин в атмосферу, у т.ч. на 9-ти, що занесені до переліку екологонебезпечних об’єктів.

За порушення порядку здійснення викиду забруднюючих речовин в атмосферу та недодержання вимог щодо охорони атмосферного повітря при експлуатації пилогазоочисних устаткувань на 36 посадових осіб винесено постанови про накладення адміністративного стягнення на суму 2,6 тис. грн.

За порушення Закону України “Про охорону атмосферного повітря” винесено 4 постанови на тимчасове припинення виробничої діяльності, а саме:

тимчасово призупинена виробнича діяльність цеху сушки яєчного порошку ЗАТ “Полтавська птахофабрика”, цеху по переробці гречки ТОВ “Ввіко –Агро” та столярного цеху приватного підприємця Ваця Р.Г. у зв’язку з відсутністю дозволів на викиди ;

призупинена експлуатація трьох фарбувальних камер на ВАТ “ВТФ “Кременчукмеблі” у зв’язку з порушенням “Правил експлуатації установок очистки газу”.

За понаднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря виставлено 8 претензій на суму 36123,82 грн., у тому числі 3 претензії на суму 28662,5 грн. виставлено ГПУ “Полтавагазвидобування” за аварійне забруднення атмосферного повітря, що сталося внаслідок спалення газоконденсатної суміші під час несанкціонованих врізок.


Найбільшим джерелом забруднення атмосферного повітря є автотранспорт. В області налічується близько 312 тис. (258 тис. індивідуальних власників та 54 тис. державних) автомобілів. За даними обласного управління статистики, викиди забруднюючих речовин від автотранспорту у 2002 році по області склали 82,324 тис. тонн, що на 8,982 тис. тонн менше попереднього року і складає 53,4 % всіх викидів області, а в деяких містах, таких як Полтава, вони становлять до 90 %.

Рішенням III сесії двадцять четвертого скликання Кременчуцької міської ради Полтавської області з метою запобігання забруднення атмосферного повітря викидами автотранспорту в м. Кременчук впроваджена система проведення екологічної експертизи та виконання робіт по налагодженню і регулюванню механізмів з видачею талонів екологічної експертизи на автомобілі, які відповідають вимогам діючих державних стандартів України. Пункти діагностики автотранспорту м. Кременчука, акредитовані Державним комітетом України по стандартизації, метрології та сертифікації. Розроблений талон екологічної експертизи на токсичність та димність.

У 2002 році спеціалістами держуправління екоресурсів, спільно з працівниками ДАІ та громадськістю проведено два етапи операції “Чисте повітря” та додаткові заходи “Чисте повітря-2002” в 25 районах області, а також в усіх містах обласного підпорядкування – Полтаві, Кременчуці, Лубнах, Миргороді і Комсомольську.

В ході операції було обстежено 228 підприємства (у 2001 р. – 243), в т.ч. 24 – автотранспортних підприємств (АТП), 84 – автогосподарських підприємств, 115 – інших організацій та 5 – станцій технічного огляду (СТОА).

43 відсотки перевірених підприємств мають контрольно-регулювальні пункти (КРП), обладнані контрольно-вимірювальними приладами на токсичність та димність відпрацьованих газів автомобілів. Найбільший відсоток обладнання КРП мають підприємства Міністерства транспорту.

При обстеженні підприємств перевірено майже 3,0 тис. (у 2001 р. – 2,9 тис.) автомобілів на токсичність та димність відпрацьованих газів, у 1,8 % автомобілів спостерігався підвищений вміст СО.

На автошляхах області було перевірено 6,6 тис. автомобілів (у 2001 р. – 4,5 тис.), в т.ч. державних – близько 12 % (4,3 % автомобілів з підвищеним вмістом СО), індивідуальних власників – більше 88 % (6,5 % автомобілів з підвищеним вмістом СО).

В період операції “Чисте повітря” здійснено вибіркові перевірки суб’єктів підприємницької діяльності, які здійснюють роздрібну торгівлю нафтопродуктами. При перевірках встановлено, що всі вони зареєстровані в установленому порядку і мають спеціальний дозвіл (ліцензію) на право роздрібної торгівлі.
За результатами перевірок і виявлених в ході операції порушень природоохоронних вимог, до керівників підприємств та індивідуальних власників були прийняті міри впливу: видано 236 приписів, призупинено експлуатацію 87 державних автомобілів і 383 автомобілів індивідуальних власників, складено протоколів про адміністративні правопорушення: всього – 472, в т.ч. на посадових осіб – 55, водіїв державного автотранспорту – 34 та індивідуальних власників – 383, загальна сума штрафів склала 11373 грн. ^ 2.2. ВОДНІ РЕСУРСИ

Полтавська область розташована у басейні річки Дніпро. Площі земель, зайняті водними об’єктами, складають 148,3 тис.га, або 5,16% території області.

Основні поверхневі артерії Полтавської області – річки Дніпро, Ворскла, Сула, Псел, Удай, Хорол, а також малі річки регіону. Загальна їх довжина на території області – близько 5 тис.км.

Проблема раціонального використання та охорони водних ресурсів лишається однією з важливих.

Протягом 2002 року з поверхневих і підземних водних джерел забрано 278,378 млн.м3, що на 5,772 млн.м3, більше, ніж у 2001 році, використання водних ресурсів склало 229,5 млн.м3 проти 232,2 млн.м3 в минулому році, тобто на 2,7 млн.м3 менше. Дані про об’єми забраної і використаної води на потреби різних галузей економіки за останні три роки наведені в таблиці 2.2.1.
^ Таблиця 2.2.1. Забір і використання води, млн. м3 на рік
Роки

Річковий басейн

Забрано води

Використано води

З поверхневих джерел

З підземних джерел

Разом

Промисловість

Сільське господарство

Комун

госп

Зрошення

Риборозведення

Інші галузі




1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

2000

Дніпро




























Всього по області

185,4

109,3

294,7

35,70

23,41

78,20

0,560

105,0

4,93

2001

Дніпро




























Всього по області

174,1

98,52

272,6

34,35

21,41

78,06

0,059

93,99

4,33

2002

Дніпро




























Всього по області

183,2

95,2

278,4

30,90

20,40

74,23

0,020

99,46

4,49



Фактичний забір та використання води по областіне перевищують встановлені ліміти.

Втрати води під час транспортування становлять 16,36 млн.м3 проти 16,53 минулого року, тобто спостерігається незначне зменшення.

Нераціональні втрати води продовжують мати місце у водопровідно-каналізаційному господарстві області, де залишається незадовільним стан водогінних мереж, а також у внутрішньо-домових системах житлового фонду.

За рахунок оборотного та послідовного водопостачання зекономлено 940,5 млн.м3 свіжої води.

Доля промисловості в загальному водоспоживанні складає 13,5%. Серед галузей промисловості найбільшими споживачами є підприємства гірничо-збагачувальної та сталеливарної промисловості.

Основним джерелом господарсько-питного водопостачання населених пунктів області є підземні води, крім мм. Кременчука та Комсомольська, водозабезпечення яких здійснюється з р.Дніпро.

Запаси підземних вод у межах області складають:

- прогнозні – 4060,5 тис. м3 /добу;

- експлуатаційні затвердженні – 809,7 тис.м3/добу.

Найбільший водовідбір здійснюється з еоценового та сеноман-нижньокрейдяного водоносних горизонтів.

Спостереження за підземними водами в області проводяться Харківською комплексною геологічної партією КП “Південукргеологія”.

У мм. Кременчук і Комсомольськ джерелом водопостачання є вода р.Дніпро, яка після спеціального очищення та лабораторного контролю подається споживачам. Якість води відповідає вимогам ДСТУ за всіма показниками. На території Полтавської області відсутні об’єкти, які скидають недостатньо очищені та неочищені стічні води в Кременчуцьке водосховище.

Проте факти погіршення якості води мали місце в липні-серпні 2002р. З осіннього періоду ситуація виправилась і залишається стабільною.

Погіршення якості питної води в м. Кременчуці за вмістом марганцю до 1,35 мг/л (при нормі 0,1 мг/л), кольоровості до 52о, запаху до 3-4 балів викликано змінами в стані води Кременчуцького водосховища в місці водозабору. Технології водоочистки, що застосовуються на водоочисних спорудах комунального підприємства “Кременчукводоканал”, не спроможні забезпечити доведення якості питної води по вмісту марганцю до вимог ГОСТу 2874 – 84 “Вода питна”, якщо вміст марганцю у воді в місці розташування водозабору перевищує 0,25 мг/л, тому ведеться реконструкція водоочисних споруд з впровадженням новітніх технологій по очистці питної води. Погіршення якості води, яке було зареєстроване в Кременчуцькому водосховищі, найбільш ймовірно, не є наслідком антропогенної дії на водоймище (неконтрольований скид промислових стічних вод), а обумовлене тривалим підвищенням температури повітря та води, зниженням в ній вмісту розчиненого кисню, цвітінням водойми (подібна ситуація відмічена в той самий період 2001 року). Провокуючим моментом різкого погіршення ситуації міг стати короткотерміновий промивочний попуск води з Кременчуцької ГЕС, що відбувся 16-18 липня 2002 року.

Найбільш актуальною проблемою є забруднення підземних і поверхневих вод об`єктами нафтогазовидобувного комплексу. В 2002 році внаслідок дієвого контролю з боку спеціалістів держуправління було виконано ряд позитивних заходів, а саме:

на екологонебезпечних підприємствах проводиться гідрохімічний моніторинг стану водних ресурсів;

створені мережі спостережних свердловин в районі видобутку вуглеводнів нафтогазовидобувного управління “Полтаванафтогаз” та газопромислового управління (ГПУ) “Полтавагазвидобування” ;

ГПУ “Полтавагазвидобування” введені в експлуатацію каналізаційні очисні споруди (КОС) в смт. Опішня, проведені роботи по реконструкції систем водовідведення стоків об’єктів ДКС та ГС “Солоха” в Зіньківському районі, систем водовідведення та очистки стічних вод підрозділів в Машівському районі на загальну суму 1,6 млн.грн.

Проте, ще відчувається негативний вплив підприємств нафтопереробного комплексу на стан водних ресурсів.

Залишаються забрудненими підземні горизонти в районі Кременчуцького нафтопереробного підприємства АТ “Укртатнафта”. Українським науково-дослідним інститутом екологічних проблем систематично проводиться спостереження за впливом ставка-випарника та об’єктів проммайданчика АТ “Укртатнафта” на підземні води. В 2002 р. стала помітною тенденція до стабілізації та відмічено незначне зменшення вмісту нафтопродуктів і фенолів.

Чималої шкоди завдають водним ресурсам і зловмисні пошкодження інженерних мереж нафтопродуктопроводів.

В області розроблені заходи по реалізації в 1997-2000 рр. і на період до 2010 р. національної програми екологічного оздоровлення басейну р. Дніпра та поліпшення якості питної води, які затверджені розпорядженням голови Полтавської облдержадміністрації № 245 від 01.07.1999 р.

Аналіз сучасного екологічного стану водних ресурсів, який склався в області, свідчить, що негативні процеси тривають і припинити їх поки що не вдається.

Річки не мають дренажної спроможності, в результаті чого, заплавні землі заболочені, підтоплені.

Навіть при незначних повенях населені пункти підтоплюються. Такою є ситуація на річках: Ташань, Хорол, Свинківка, Тагамлик, Грунь та інших.