Реферат: Проекту „Удосконалення системи соціальної допомоги буде супроводжуватись технічною допомогою Агентства міжнародного розвитку Швеції (sida) у розмірі 3, 79 млн

Міністерство праці та соціальної політики України



ЗАТВЕРДЖЕНО

наказ Міністерства праці

та соціальної політики України

03.04.2006  № 101


ПРОЕКТ
«Удосконалення системи

соціальної допомоги»


Посібник з виконання проекту

Частина 1 (управління проектом)


Київ, 2006

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК СКОРОЧЕНЬ 4

ВСТУП 5

1. Дані про ситуацію у сфері Проекту 6

2. Мета, завдання та показники результативності проекту 9

3. Компоненти Проекту 11

3.1. Компонент А “Модернізація адміністративної системи” 11

3.2. Компонент В “Удосконалення, моніторинг та оцінка політики соціального захисту та інформування громадськості” 12

3.3. Компонент С “Інституційний розвиток” 13

3.3.1. Технічна допомога 13

^ 4. Графік впровадження Проекту 15

5. Фінансовий план Проекту 18

Реалізація Проекту „Удосконалення системи соціальної допомоги” буде супроводжуватись технічною допомогою Агентства міжнародного розвитку Швеції (SIDA) у розмірі 3, 79 млн. дол. США (грантові кошти). 19

6. управління проектом 20

6.1. Основні установи, що задіяні в Проекті 20

6.2. Загальна схема управління проектом 21

6.3. Керівник проекту 22

6.4. Робоча група з координації та контролю за реалізацією Проекту 22

6.5. Регіональні робочі групи з реалізації Проекту 23

6.6. Реалізація заходів з виконання Проекту 24

^ 7. Моніторинг, ОЦІНКА та звітність 26

7.1. Моніторинг Проекту, оцінка завдань та стратегії Проекту 26

7.2. Організація моніторингу 26

7.3. Організація оцінки наслідків та ефективності Проекту 27

7.4. Звітність за Проектом 28

7.4.1. Звіти щодо показників ефективності впровадження проекту 28

7.4.2. Інша звітність 28

ДОДАТКИ 29

Додаток 1. Технічна допомога 29

Додаток 2. Рамкова таблиця результатів, моніторингу та звітності 33

Додаток 3. Процедури моніторингу результатів 36


^ ПЕРЕЛІК СКОРОЧЕНЬ


Головні управління

–

Міністерство праці та соціальної політики Автономної Республіки Крим, головні управління праці та соціального захисту населення обласних державних адміністрацій, головне управління соціального захисту населення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), управління праці та соціального захисту населення Севастопольської міської державної адміністрації

Держкомстат

–

Державний комітет статистики України

ЗФМ

–

Звіт з фінансового моніторингу

МБРР

–

Міжнародний банк реконструкції та розвитку

Мінекономіки

–

Міністерство економіки України

Мінпраці

–

Міністерство праці та соціальної політики України

Мінфін

–

Міністерство фінансів України

Посібник

–

Посібник з виконання Проекту

Проект

–

Проект “Вдосконалення системи соціальної допомоги”

ППЗ

–

прикладне програмне забезпечення

РГККР

–

Робоча група з координації та контролю за реалізацією Проекту

Регіон

–

Одна з двадцяти семи (27) основних адміністративно-територіальних одиниць, на які ділиться територія України (двадцять чотири (24) області, а також Автономна Республіка Крим та міста Київ і Севастополь)

РРГР

–

Робоча група з реалізації Проекту

СПЗ

–

системне програмне забезпечення

Сучасна приймальня

–

Приміщення місцевих органів праці та соціального захисту населення, які забезпечують роботу відповідних підрозділів Управління в рамках Єдиної технології

Управління

–

Районні, міські, міст обласного значення, а також районні у містах Києві та Севастополі і районні у містах управління праці та соціального захисту населення

Фідуціарні аспекти

–

функції, пов’язані із закупівлею товарів, робіт, послуг, управління фінансами та веденням бухгалтерського обліку в межах Проекту

Єдина технологія

–

Єдина технологія прийому громадян, які звертаються за призначенням всіх видів соціальної допомоги

SIDA

–

Агентство міжнародного розвитку Швеції
ВСТУП
Уряд України здійснює реалізацію Проекту “Удосконалення системи соціальної допомоги” (Проект), який підтримується Міжнародним банком реконструкції та розвитку (МБРР). Основною установою, що впроваджує цей Проект, є Міністерство праці та соціальної політики України (Мінпраці).

Мета цього Проекту полягає у суттєвому підвищенні ефективності системи соціальної допомоги в Україні шляхом посилення адресності допомоги та спрощення процедури її надання. Проект має сприяти успішному проведенню соціальних реформ, які спрямовані на зменшення рівня бідності та підвищення соціальної захищеності найбільш вразливих верств населення.

Цей Посібник з виконання проекту (Посібник) регулює правила діяльності Мінпраці в процесі впровадження Проекту.

Основна мета Посібника – встановити відповідні процедури управління Проектом, а також визначити технологію і послідовність його впровадження. Посібник має сприяти ефективному виконанню заходів Проекту, визначити загальні стандарти здійснення операцій, забезпечити їх універсальність та прозорість, сприяти професійній підготовці спеціалістів, а також допомагати персоналу в процесі прийняття рішень. Якщо цей Посібник не визначає певної процедури, яка виявиться необхідною в ході впровадження Проекту, Мінпраці має вжити заходів до визначення такої процедури та її узгодження з МБРР.

У першій частині Посібника описується загальна стратегія і схема управління Проектом, основні компоненти, інституційна основа та очікувані результати впровадження Проекту.

Друга частина Посібника розкриває порядок використання коштів Проекту. Вона містить опис системи управління фінансами, процедур бухгалтерського обліку, особливостей роботи з рахунками Проекту, порядку фінансової та бухгалтерської звітності, а також планування, складання бюджету та фінансового контролю.

Процедури закупівель товарів, робіт та послуг визначаються у третій частині Посібника.
^ 1.Дані про ситуацію у сфері Проекту
Необхідність реалізації Проекту „Удосконалення системи соціальної допомоги” зумовлена низкою соціально-економічних, політичних, організаційних і нормативно-правових причин, а саме:

високий рівень бідності населення в Україні, яке не може самостійно підвищити рівень власних доходів, а також необхідність його соціального захисту, насамперед, сімей з дітьми;

недофінансування соціальної сфери, обмеженість та розпорошеність бюджетних коштів на здійснення соціальних програм;

недостатня обґрунтованість, фінансова незабезпеченість та соціальна несправедливість надання пільг, що спричиняє помітне збільшення доходів заможних верств населення та зростання економічної нерівності;

недосконалість існуючої системи надання соціальної допомоги і потреба в її вдосконалені шляхом запровадження консолідованої системи адресної допомоги та соціальних послуг;

ненадійність статистичних показників щодо чисельності, майнового стану, доходів та рівня споживання низькодоходних груп населення. Це не дозволяє дати реальну оцінку рівня бідності і здійснювати прогнозні розрахунки необхідних бюджетних асигнувань на соціальні потреби, насамперед на рівні регіонів;

недосконала існуюча інформаційна база (через недостатню репрезентативність);

слабка інформаційна підтримка реформування системи соціальної допомоги. Населення не володіє необхідною інформацією про завдання реформування системи соціальної допомоги та про державні гарантії соціального захисту малозабезпеченим громадянам;

надто складні процедури звернення громадян за призначенням соціальної допомоги чи наданням соціальних послуг, а також недостатня ефективність контролю за їх наданням;

нестача необхідних знань, кваліфікованих кадрів, здатних працювати в нових умовах після реформування системи надання соціальної допомоги і пільг.

Реформування системи соціальної допомоги розпочалося з 1995 року із запровадженням першої в Україні програми надання адресної допомоги малозабезпеченим верствам населення – субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання палива та скрапленого газу.

На сьогодні системою адресної соціальної допомоги в країні охоплені понад 4 млн. сімей. Загальна річна сума витрат на ці виплати досягає 5 млрд. гривень. Мінпраці України здійснює соціальні програми через мережу установ, що налічує понад 750 місцевих органів праці та соціального захисту населення, у яких зайнято біля 17 тис. спеціалістів.

Надання адресної соціальної допомоги малозабезпеченим верствам населення здійснюється відповідно до Конституції України, законів України “Про державну допомогу сім’ям з дітьми”, “Про державну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам”, “Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям”, нормативних документів, що регулюють механізми надання житлових субсидій та інших соціальних виплат.

На законодавчому та адміністративному рівнях в значній мірі створені передумови для уніфікованого підходу до надання всіх видів адресної допомоги. Однак, в практиці прийому громадян та призначення адресної соціальної допомоги ще існує багато невирішених проблем, які призводять до значного ускладнення як процедури звернення громадян, так і процесу призначення сім’ї чи громадянину конкретного виду соціальної допомоги або надання соціальної послуги.

У зв’язку з цим, у восьми районах Львівської та Харківської областей протягом двох років проводився експеримент по організації надання соціальної допомоги за одним зверненням із створенням приймальні громадян та призначенням всіх видів соціальної допомоги за однією заявою на підставі єдиного пакету документів.

Моніторинг адміністративних змін, які відпрацьовувалися у пілотних органах праці та соціального захисту населення, а також практика реалізації аналогічних технологій в інших пострадянських державах (Литва, Росія) засвідчили значні переваги запропонованих у ході експериментів підходів до вдосконалення системи соціального захисту малозабезпечених верств населення.

Економія робочого часу працівників, залучених до системи надання всіх видів соціальної допомоги (прийом, призначення, контроль, організація нарахування та виплата) за єдиною технологією в середньому склала 31 відсоток у порівнянні з часом, що витрачався ними раніше. Так, якщо на призначення допомоги спеціалісти органів праці та соціального захисту населення витрачали до 90 годин, то тепер ці часові рамки скоротилися до 65 годин на місяць.

Запровадження єдиної технології обслуговування дозволило звільнити громадян від необхідності збору декількох, часто однакових, пакетів документів для призначення різних видів соціальної допомоги.

Проте, покращення ефективності системи соціальної допомоги неможливе при існуючому стані матеріально-технічного забезпечення місцевих органів праці та соціального захисту населення, а також соціальної сфери в цілому. Для зменшення собівартості надання соціальної допомоги потрібна масштабна автоматизація усіх виробничих процесів.

Більша частина коштів, що виділялись Мінпраці України (98 відсотків), спрямовувалась на фінансування поточних витрат. Фінансування капітальних потреб за п’ять років зросло, але частка капітальних витрат на освоєння комп’ютерної техніки та програмного забезпечення, на їх закупівлю в загальному фінансуванні залишається мізерною. За останні роки значна частина комп’ютерної техніки та програмне забезпечення вийшли з ладу і морально застаріли, що призвело до зниження ефективності всієї системи надання соціальної допомоги, а також ускладнило, а в деяких випадках і унеможливило, своєчасне та адресне надання соціальної допомоги.

Потребує вдосконалення та економічного і наукового обґрунтування уніфікації критеріїв визначення права на соціальну допомогу, спрощення методики надання субсидій на оплату комунальних послуг, заохочення населення до економного споживання цих послуг (в т.ч. через встановлення засобів їх обліку), визначення вартості соціальних програм на етапі формування Державного бюджету.

За оцінками фахівців, для проведення всебічної модернізації системи надання соціальної допомоги в Україні, яка відповідала б сучасним вимогам в найближчі роки, на фінансування капітальних витрат необхідно майже вдвічі більше коштів порівняно з капітальними витратами, що виділяються Мінпраці України.

Реформування системи соціальної допомоги за умови використання коштів Державного бюджету на рівні фінансування 2004 року потребуватиме не менше 15 років і відбуватиметься при відсутності необхідних ресурсів, насамперед, фінансових. Значно ускладнить й затримає у часі досягнення позитивного результату Проекту і не дасть очікуваної також відсутність кваліфікованих кадрів, технічного оснащення, інформаційного і програмного забезпечення, єдиної координаційної діяльності.

Оптимальним є здійснення зазначених реформ протягом найближчих 2,5 років за допомогою іноземних кредитів та міжнародної технічної допомоги. Тому реальним шляхом вирішення проблеми фінансування таких масштабних перетворень є позика МБРР.

Створення необхідного рівня матеріально-технічного забезпечення, тобто оновлення парку комп’ютерного та офісного обладнання, впровадження нової технології прийому громадян сприятиме підвищенню в середньому на 30 відсотків загальної продуктивності праці спеціалістів, залучених до процесу надання соціальної допомоги.

Проект „Удосконалення системи соціальної допомоги” тісно пов’язаний з проектами, що фінансуються МБРР та іншими організаціями-донорами, в тому числі протягом 2003-2006 років з проектом програми TACIS „Посилення регіональних соціальних служб”.

Проект буде супроводжуватись технічною допомогою з боку Агентства міжнародного розвитку Швеції (SIDA).
^ 2.Мета, завдання та показники результативності проекту
Мета Проекту – підвищення ефективності системи соціальної допомоги в Україні шляхом посилення адресності та спрощення процедури її надання.

Досягнення мети Проекту щодо забезпечення успішного здійснення реформи соціальної допомоги в Україні передбачається шляхом вирішення таких завдань:

запровадження нової, більш ефективної технології обслуговування населення органами праці та соціального захисту населення;

здійснення ремонтних робіт в приміщеннях місцевих Управлінь праці та соціального захисту населення для створення сучасної приймальні;

спрощення та уніфікація адміністрування програм соціальної допомоги;

створення єдиного програмного забезпечення на основі сучасних інформаційних технологій;

покращення технічного оснащення органів праці та соціального захисту населення;

проведення оцінки ефективності програм соціальної допомоги та показників їх адміністрування;

проведення кампанії з інформування громадськості щодо діючої системи соціальної допомоги;

навчання персоналу Управлінь без відриву від виконання основних функцій;

поліпшення управління органами праці та соціального захисту населення.

Основними показниками реалізації Проекту є: (а) зниження рівня бідності в країні та регіонах; (б) підвищення рівня охоплення найбільш вразливих верств населення соціальними виплатами та послугами, (в) поглиблення адресності допомоги, (г) відсутність заборгованості із соціальних виплат та субсидій населенню на оплату комунальних послуг, що фінансуються з держбюджету, (д) підвищення рівня задоволення населення програмами соціальної допомоги у тому числі тих, хто отримує допомогу, та громадянського суспільства в цілому.

Результати впровадження Проекту знайдуть своє відображення у таких показниках:

ефективність впливу запроваджених заходів на зниження рівня бідності;

зменшення розшарування населення за рівнем доходів;

ступінь задоволення проведеними змінами: як з боку спеціалістів, так і заявників;

ступінь задоволення населення проведеними реформами;

підвищення рівня життя населення серед отримувачів допомоги;

перехід від позиції утриманських настроїв серед отримувачів державної допомоги до позиції активних учасників процесів розбудови держави.

Завдяки реалізації Проекту мають бути отримані такі результати (ці результати були узгоджені підчас переговорів зі Світовим банком):

підвищення відсотка виплат соціальної допомоги у грошовій формі, наданих бідним сім’ям, від 43% у 2005 році до 60% у 2008 році;

зменшення часу опрацювання однієї заяви з 4,5 годин у 2005 році до 1,5 години в 2008 році;

збільшення кількості соціальних виплат, які опрацьовує протягом одного місяця працівник підрозділу соціального захисту з 260 у 2005 році до 528 у 2008 році;

розроблено, перевірено, оцінено та офіційно схвалено Стандартні моделі офісів;

у 2006 році 180 районних/міських підрозділів соціального захисту впровадили нову модель обслуговування за принципом “єдиного вікна”; у 2007 році цей принцип впровадили 474 підрозділи соціального захисту і в 2008 році – 100 органів;

у 2006 році діятиме 2 обласні підрозділи соціального захисту з достатнім потенціалом для здійснення аналізу та моніторингу виплат соціальної допомоги. У 2007 році такий потенціал набули 20 обласних підрозділів соціального захисту, а в 2008 році – 5;

у 2006 році завершено функціональний огляд департаменту стратегії соціального розвитку (ДССР) Міністерства праці та соціальної політики України та підготовлено бізнес-план;

у 2006, 2007 і 2008 роках опубліковано річні соціальні звіти;

вдосконалено базу даних соціального розвитку (показники моніторингу тощо);

у 2006 і 2008 роках завершено два (2) дослідження оцінки впливу програм;

у 2006 році розроблено та схвалено стратегію інформаційно-роз’яснювальної роботи;

20% населення поінформоване про критерії отримання прав на соціальну допомогу у 2006 році, 50% – у 2007 році та 60% – у 2008 році.
^ 3.Компоненти Проекту
Проект “Удосконалення системи соціальної допомоги” дозволить ефективно втілити програму реформування системи соціальної допомоги, яка буде побудована на функціональній основі та орієнована на користувача. Заходи, які підтримуватимуться в рамках Проекту, організовані за трьома описаними нижче компонентами.

Проект складається з наступних частин (компонентів).
^ 3.1.Компонент А “Модернізація адміністративної системи”
Основну увагу цього компонента зосереджено на модернізації та посиленню спроможності підрозділів праці та соціального захисту місцевого (районного та обласного) рівня надавати клієнтам більш якісні послуги. Цей компонент передбачає надання підтримки організаційним і операційним реформам та реорганізацію системи соціальної допомоги з розрізненого набору програмно-цільових операцій в єдину орієнтовану на отримувачів державної соціальної допомоги структуру, яка ґрунтується на функціональному підході. Цей компонент має розвинути можливості вищезазначених підрозділів, що дозволить ефективно виконати програму реформи системи соціальної допомоги.

^ 1. Зміцнення потенціалу місцевих підрозділів соціального захисту

Підвищення спроможності понад семисот п’ятдесяти місцевих підрозділів соціального захисту надавати якісні послуги населенню шляхом реалізації організаційних та технологічних реформ, спрямованих на створення єдиної, основаної на функціональному підході та орієнтованої на одержувача допомоги структури з раціоналізованими й інтегрованими робочими функціями як відділів прийому громадян, так і внутрішніх відділів, яка передбачає:

взаємодію з населенням через Сучасну приймальню на основі єдиної форми заяви, проведення ремонтних робіт в приміщеннях Управлінь;

єдині підходи до визначення права на допомогу завдяки підвищення ролі державного соціального інспектора;

єдиний автоматизований облік одержувачів допомоги;

постійну взаємодію з громадськістю та інформування громадськості з питань змін, що відбуваються в системі соціального захисту населення;

покращення соціального моніторингу та оцінки ефективності програм;

управлінсько-інформаційну звітність та аналітичні дослідження, запровадження нових ділових процесів і, на їхній основі, підручників з процедур, форм, організації трудових процесів, визначення обсягів роботи, проектів прикладного програмного забезпечення і моделей укомплектування кадрами, посадових інструкцій, навчальних програм, вимог до планів приміщень, офісного обладнання, меблювання та до інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) шляхом надання з цією метою місцевим підрозділам соціального захисту населення стандартного програмного забезпечення та апаратних засобів, а також механізми фінансування модернізації місцевих підрозділів соціального захисту.

^ 2. Зміцнення потенціалу регіональних підрозділів соціального захисту

Надання апаратних засобів та програмного забезпечення регіональним підрозділам соціального захисту для проведення моніторингу програм соціальної допомоги.

Підвищення обізнаності громадськості на регіональному та місцевому рівнях про систему соціальної допомоги, а також інформування різних верств населення про їхні права на соціальну допомогу та порядок її отримання, в тому числі, серед іншого, публікація аналітичних, інформаційних та просвітніх статей у регіональній пресі, виготовлення інформаційних матеріалів для поширення серед відповідних соціальних груп населення, проведення прес-конференцій та круглих столів з питань реформи управління соціальною допомогою, а також аналітичний моніторинг регіональних засобів масової інформації.
^ 3.2.Компонент В “Удосконалення, моніторинг та оцінка політики соціального захисту та інформування громадськості”
Реалізація цього компонента дозволить посилити потенціал Мінпраці щодо:

розроблення політики соціальної допомоги із застосуванням системного підходу до моніторингу результатів, отриманих завдяки виконанню програми;

підготовки і проведення комплексної інформаційно-просвітньої кампанії з питань реалізації програм та політики надання соціальної допомоги.

Крім того, цей компонент підтримуватиме розвиток потенціалу місцевих підрозділів праці та соціального захисту щодо їх роботи з найбіднішими групами населення, що дасть змогу охопити ці групи населення фінансово забезпеченими програмами соціальної допомоги.

^ 1. Аналіз, моніторинг та оцінка політики соціальної допомоги

Створення необхідних умов для підготовки політики соціального захисту із застосуванням системного підходу, оцінка ефективності та результативності такої політики, регулярний контроль за виконанням соціальних програм, надання технічної допомоги, навчання, проведення семінарів, семінарів-дискусій, навчальних поїздок, надання офісного обладнання, стандартних пакетів програмного забезпечення та апаратних засобів, необхідних для:

підготовки і впровадження бізнес-плану для Департаменту стратегії соціального розвитку Мінпраці, що включає роз’яснення його функціональних обов’язків та встановлення належних зв’язків між Департаментом та іншими пов’язаними з ним управліннями, підготовки річного звіту про соціальну політику України, а також визначення структури системи моніторингу й оцінки;

розроблення автоматизованої бази даних соціального захисту населення;

моделювання даних, прикладної емпіричної методології для опрацювання й інтерпретації даних, критичного аналізу організаційної діяльності й функціонування системи;

формування бібліотеки соціального аналізу (моніторингу) та розроблення програми стратегічних досліджень із залученням інших організацій.

^ 2. Моніторинг та аналіз бідності

Зміцнення потенціалу Мінпраці та Держкомстату України дозволить здійснювати моніторинг та аналіз бідності, в. т. ч. через реалізацію комплексу заходів щодо підвищення репрезентативності основних показників бідності на національному та регіональному рівнях, а також ­– оцінку ефективності функціонування програм соціального захисту шляхом проведення модульних досліджень.

^ 3. Надання інформації громадськості та підтримання зв’язків

Покращення інформації щодо політики соціальної допомоги та надання відповідних послуг шляхом підготовки та проведення кампанії інформування громадськості і надання допомоги, виділення ефірного часу на телебаченні і радіо, спрямованого на підвищення рівня поінформованості громадськості про систему соціального забезпечення в Україні та про ключові заходи в рамках її реформування, в тому числі, серед іншого, публікація аналітичних, інформаційних та просвітніх статей у загальнодержавній пресі, виготовлення інформаційних матеріалів, проведення прес-конференцій та круглих столів з питань реформи управління соціальною допомогою, проведення опитування громадської думки серед цільової аудиторії та інших верств населення
^ 3.3.Компонент С “Інституційний розвиток”
Мета цього компоненту – посилити інституційний потенціал Міністерства праці та соціальної політики України для ефективної реалізації програм соціальної допомоги. Зміцнення потенціалу дозволить управлінням Мінпраці виконувати свої обов’язки в рамках реалізації Проекту, забезпечить організацію, координацію та впровадження Проекту в регіонах, моніторинг якості нової моделі стандартного підрозділу та фідуціарних аспектів Проекту, в тому числі надання технічної допомоги, організація навчання, забезпечення обладнанням для підтримки зміцнення наявного потенціалу Мінпраці, його комп’ютеризованої системи обліку та аудиторських перевірок на всіх стадіях впровадження Проекту.
^ 3.3.1.Технічна допомога
Технічна допомога в управлінні Проектом та досягненні результатів надається, щоб допомогти Мінпраці:

координувати комплексні заходи з реалізації Проекту на центральному, регіональному та місцевому рівнях;

здійснювати контроль за якістю впровадження єдиної технології обслуговування громадян, які звертаються за наданням всіх видів соціальної допомоги;

розвивати можливості Мінпраці щодо проведення закупівель товарів, робіт і послуг, управління фінансами та ведення бухгалтерського обліку в межах Проекту.

Технічна допомога надається відповідним структурним підрозділам Міністерства:

Департаменту соціального захисту населення та Департаменту стратегії соціального розвитку – з питань управління заходами Проекту, координації, моніторингу та аналізу впровадження програми;

Фінансово-економічному департаменту – з питань планування фінансових ресурсів Проекту та контролю за їх використанням;

Управлінню бухгалтерського обліку і звітності – з питань обліку коштів Проекту та підготовки звітності у відповідності із визначеними процедурами та затвердженими законодавством формами;

Управлінню справами – з питань організації та проведення закупівель товарів, робіт і послуг в рамках Проекту;

Прес-службі Міністерства – з питань впровадження програми інформування громадськості;

Головним управлінням – з питань координації заходів Проекту на регіональному рівні.

Технічна допомога надається через національних консультантів.

Залучення персоналу проводиться на конкурсній основі згідно із розробленими Мінпраці та затвердженими МБРР технічними завданнями для відповідних фахівців.

Більш детальна інформація щодо технічної допомоги надана в Додатку 1.


^ 4.Графік впровадження Проекту
Проект “Удосконалення системи соціальної допомоги” реалізовуватиметься протягом 2,5 років.

Очікується, що Проект буде завершено до 30 червня 2008 року.

План впровадження Проекту встановлює графік виконання заходів, спрямованих на успішне проведення реформ у системі соціального захисту населення.

Запровадженню єдиної технології прийому громадян мають передувати проведення ремонтних робіт приміщень місцевих органів праці та соціального захисту населення. Тому їх виконання планується розпочати у другому кварталі 2006 року та завершити на початку 2007 року.

Одночасно буде продовжено розроблення прикладного програмного забезпечення та запроваджено наступний етап робіт з інформування громадськості, моніторингу бідності та соціальних програм. Зазначені роботи планується реалізовувати протягом всього терміну впровадження Проекту.

Роботи, які є основними складовими впровадження єдиної технології обслуговування малозабезпечених громадян (технічне і офісне оснащення управлінь та навчання персоналу), будуть проводитись поетапно, починаючи з 2006 року до початку 2008 року.

Оцінка результатів впровадження відповідних складових Проекту розпочнеться з другого півріччя 2007 року.


План реалізації Проекту




^ 5.Фінансовий план Проекту
Вартість Проекту складає 101,8 млн. дол. США, у тому числі 99,4 млн. дол. США – позика Міжнародного банку реконструкції та розвитку, включаючи наданий Україні аванс позики у сумі 2,0 млн. дол. США. Крім цього, до вартості Проекту включені кошти України в сумі 2,1 млн. дол. США, що виділялись на фінансування ремонтних робіт приміщень місцевих органів праці та соціального захисту населення в державному бюджеті на 2005 рік, та кошти на співфінансування заходів в рамках авансу позики в сумі 0,35 млн. дол. США.

Таблиця.

Обсяг фінансування Проекту, тис. дол. США



Компоненти

Україна (Держбюджет)

МБРР

Всього

А. Модернізація адміністративної системи

2 021,76

91 223,41

93 245,17

B. Удосконалення, моніторинг та оцінка політики соціального захисту та інформування громадськості

0.00

5 128,74

5 128,74

C. Інституційний розвиток

0.00

799,35

799,35

D. Аванс позики

357,05

2 000,00

2 357,05

Разова комісія Світовому банку

0.00

248,50

248,50

Разом

2 378,81

99 400,00

101 778,81



Фінансування заходів в рамках Проекту в основному здійснюватимуться за рахунок коштів позики Міжнародного банку реконструкції та розвитку (97,8 відсотка вартості Проекту).

Співфінансування Проекту з боку України складається з фінансування ремонту офісних приміщень місцевих органів праці та соціального захисту населення за рахунок коштів, які були виділені із державного бюджету на 2005 рік, та сплати податків і зборів за товари (як імпортовані, так і придбані на митній території України) в рамках реалізації авансу позики відповідно до Листа-угоди від 7 жовтня 2004 року № Р 4060-UA (2,2 відсотка вартості Проекту).
Реалізація Проекту „Удосконалення системи соціальної допомоги” буде супроводжуватись технічною допомогою Агентства міжнародного розвитку Швеції (SIDA) у розмірі 3, 79 млн. дол. США (грантові кошти).
Технічна допомога спрямована на підтримання інституційних можливостей Мінпраці, Мінфіну та Держкомстату здійснювати оцінку ефективності програм соціальної допомоги, моніторинг реалізації цих програм та їх бюджетного планування, а також впровадження інформаційної кампанії стосовно проведених реформ системи соціальної допомоги та послуг.

Напрямки використання технічної допомоги були погоджені МБРР під час переговорів стосовно Угоди про позику.

Проект носить неприбутковий характер, проте після його завершення очікується отримання помітного соціального, а також політичного та економічного ефекту. Він полягатиме у зміцненні потенціалу держави у сфері розробки стратегії соціального захисту, більш якісному наданні державної соціальної допомоги вразливим верствам населення, впровадженні сучасних інформаційних технологій.

Згідно з планом реалізації Проекту переважна частина всіх коштів, що передбачені фінансуванням, буде спрямована на закупівлю товарів (комп’ютерна техніка, меблі і програмне забезпечення) та здійснення ремонтних робіт у приміщеннях місцевих органів праці та соціального захисту населення.

Велика частка витрат на товари пов’язана з необхідністю створення належних умов прийому громадян в місцевих органах праці та соціального захисту населення, розширення матеріальної бази та підвищення технічного оснащення цих органів.

Основні витрати з реалізації Проекту планується здійснити у 2006-2007 роках.


^ 6.управління проектом 6.1.Основні установи, що задіяні в Проекті
Мінпраці

На Мінпраці покладається відповідальність за впровадження Проекту, координацію заходів в рамках Проекту та управління коштами Проекту.

Зокрема, МПСП відповідає за:

координацію діяльності з питань закупівель, використання коштів та підготовку звітності;

підтримання зв’язків з МБРР, Держкомстатом України та іншими установами, причетними до Проекту;

виконання функцій з управління, моніторингу та звітності в рамках Проекту, оновлення Посібника з виконання Проекту;

моніторинг витрат та видатків Проекту, підготовку заявок на зняття коштів з Рахунку Позики, ведення документів та рахунків в рамках Проекту, здійснення внутрішнього контролю за використанням коштів Проекту;

управління процесом закупівель, в тому числі підготовку та поновлення плану закупівель, опрацювання пакетів з закупівель, координацію процесу оцінювання тендерних пропозицій, укладення договорів та контроль за їх виконанням;

підготовку та подання зведених звітів про хід виконання, зазначених у розділі В.4 Додатку до Угоди про позику, до МБРР та інших відповідних установ;

забезпечення своєчасної підготовки та подання до МБРР і відповідних установ річних звітів про результати аудиторської перевірки пов’язаних з Проектом витрат;

підготовку Звіту про завершення впровадження Проекту.

Підтримку Проекту забезпечують Кабінет Міністрів України та центральні органи виконавчої влади шляхом впровадження ефективної соціально-економічної та науково обґрунтованої політики, спрямованої на подолання бідності в Україні, в тому числі:

^ Міністерство економіки України (Мінекономіки)

Здійснює загальну координацію роботи щодо реалізації Проекту в рамках програми співробітництва України зі Світовим банком.

^ Міністерство фінансів України (Мінфін)

Забезпечує включення коштів, передбачених для реалізації Проекту, до державного бюджету на відповідний рік та нагляд за ефективним використанням коштів Проекту. Функції Мінфіну детально описано в Частині 2 (фінансові процедури) Посібника.

^ Державний комітет статистики України (Держкомстат)

Спільно з Мінпраці приймає участь у реалізації розділу 2 „Моніторинг та аналіз бідності” Компоненту В Проекту в частині відпрацювання методик і процедур підвищення рівня надійності показників бідності на національному та регіональному рівнях та проведення на базі обстеження умов життя домогосподарств модульних обстежень для оцінки ефективності соціальних програм.

Для виконання цих завдань відповідальні працівники Держкомстату беруть участь у підготовці та погодженні технічних завдань на виконання відповідних робіт, участь у роботі тендерного комітету щодо оцінки пропозицій на виконання відповідних робіт, участь у розгляді та затвердженні звітів щодо виконаних робіт за відповідними угодами.

^ Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, районні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації забезпечують реалізацію заходів Проекту на регіональному та місцевому рівнях.

^ Обласні, районні, міські, районні у містах органи праці та соціального захисту населення здійснюють заходи