Реферат: Регіональна програма розвитку системи професійно-технічної освіти на 2009-2013 роки «робітник чернігівщини»

Затверджено

розпорядженням голови

облдержадміністрації

від 25 березня 2009 року № 83


РЕГІОНАЛЬНА ПРОГРАМА

розвитку системи професійно-технічної освіти

на 2009-2013 роки

«РОБІТНИК ЧЕРНІГІВЩИНИ»


Чернігів


П А С П О Р Т

регіональної програми


Назва: Програма розвитку професійно-технічної освіти на 2009-2013 роки “Робітник Чернігівщини”.

Підстава для розроблення: розпорядження Кабінету Міністрів України від 17.10.2007 № 886 «Про схвалення плану заходів, спрямованих на задоволення потреби ринку праці у кваліфікованих робітничих кадрах» (зі змінами згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05.11.2008 № 1396-р).

Регіональний замовник або координатор: управління освіти і науки обласної державної адміністрації.

Замовники – співрозробники: головні управління облдержадміністрації: економіки, агропромислового розвитку, праці і соціального захисту населення, обласний центр зайнятості, асоціація промисловців та підприємців області.


^ Мета Програми:

Метою Програми є відтворення робітничого трудового потенціалу регіону шляхом істотного підвищення мобільності робочої сили (професійної, соціальної, територіальної). Задоволення потреб особистості, суспільства і держави в освітніх послугах з підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації різних категорій населення з урахуванням вимог ринку праці; забезпечення рівного доступу до якісної і безоплатної первинної професійної освіти; підготовка, перепідготовка і підвищення кваліфікації робітників; формування творчої, духовно багатої особистості з урахуванням її потреб, інтересів і здібностей.


^ Основними завданнями Програми є:

забезпечення підготовки кваліфікованих робітничих кадрів з урахуванням потреб регіонального ринку праці та роботодавців;

розвиток соціального партнерства, участь роботодавців у підготовці, перепідготовці та підвищенні кваліфікації робітників;

вдосконалення системи управління професійно-технічною освітою, регіоналізація та децентралізація професійно-технічної освіти;

оновлення змісту професійно-технічної освіти шляхом впровадження Державних стандартів нового покоління (на основі накопичення компетенцій), переліку професій, інтелектуалізації професійно-технічної освіти, впровадження в навчально-виробничий процес науково-технічних досягнень та новітніх технологій;

здійснення оптимізації та спеціалізації малокомплектних професійно-технічних навчальних закладів шляхом їх реорганізації та об’єднання з урахуванням потреб регіонального ринку праці;

- забезпечення ефективної роботи з професійної орієнтації молоді, підвищення престижу робітничих професій, соціального статусу робітників у суспільстві, формування соціально-відповідального бізнесу, активної життєвої позиції молоді шляхом здійснення публікацій у засобах масової інформації: проведення радіо- та телепрограм, видання публіцистичних буклетів, брошур тощо, ефективного функціонування в мережі Інтернет веб-сайту «Професійно-технічна освіта»;

визначення попиту і пропозицій робочої сили на регіональному ринку праці з урахуванням пріоритетних напрямів розвитку економіки;

залучення роботодавців до удосконалення матеріально-технічної бази державних професійно-технічних навчальних закладів та організації стажування педагогічних працівників на виробництві.


^ Очікувані результати виконання:

підготовити та випустити близько 25 тисяч кваліфікованих робітників та молодших спеціалістів для різних галузей економіки відповідно до угод з підприємствами-замовниками та збільшити кількість перепідготовлених осіб (до 1,5 тис. щороку) з 83 професій із числа незайнятого населення, направлених регіональними центрами зайнятості;

об’єднання та координація зусиль органів виконавчої влади, роботодавців та працівників професійно-технічних навчальних закладів із забезпечення економіки області кваліфікованими робітниками, збалансування попиту та пропозиції робочої сили на ринку праці;

модернізація навчально-матеріальної бази для удосконалення професійної підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації на основі сучасних технологічних засобів та інноваційних технологій навчання;

економія бюджетних коштів за рахунок оптимізації мережі ПТНЗ та впровадження енергозберігаючих технологій.


^ Контроль за виконанням Програми

Контроль за виконанням Програми здійснює управління освіти і науки облдержадміністрації разом з іншими регіональними органами виконавчої влади, щороку до 25 грудня інформує Міністерство освіти і науки України про хід виконання Програми та доповідає на засіданні регіональної міжгалузевої ради з професійно-технічної освіти при голові облдержадміністрації.

Контроль за використанням бюджетних коштів здійснюється згідно з порядком, встановленим чинним законодавством.


^ Фінансове забезпечення
Для фінансового забезпечення виконання Програми залучаються кошти державного бюджету, а також власні кошти професійно-технічних навчальних закладів та інші не заборонені чинним законодавством джерела фінансування.


^ Сучасний стан профтехосвіти області

У даний час освітню діяльність з підготовки кваліфікованих робітників здійснюють 22 державні професійно-технічні навчальні заклади (ПТНЗ), а саме: 3 – вищі професійні училища, 1 – центр профтехосвіти, 13 – професійних ліцеїв, 3 – професійно-технічних училища, 2 – навчальні заклади при установах виконання покарань, у яких навчається 7850 учнів з 83 професій, з яких за новими Державними стандартами – 74. Щорічний випуск складає близько 4000 кваліфікованих робітників, дипломи з відзнакою отримують близько 6 %, молодших спеціалістів – 2 % від випуску. Крім того, до 800 чол. проходять професійну підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації за направленням обласного центру зайнятості з числа незайнятого населення. Понад 4000 випускників загальноосвітніх шкіл вступають щороку до державник ПТНЗ області з метою отримання робітничої професії.

Проблеми економічного розвитку регіону суттєво впливають на працевлаштування випускників ПТНЗ. На конкретні робочі місця приймаються щороку лише 78% - 80% випускників. Інститут базових підприємств, що не тільки повністю працевлаштовували випускників ПТНЗ, а і суттєво покращували навчально-матеріальну базу та забезпечували необхідним навчальним обладнанням і матеріалами, ліквідовано, а новий - не створено. Протягом останніх 17 років державним бюджетом покриваються тільки витрати на зарплату, виплату стипендій та вартість енергоносіїв. Тому розвиток профтехосвіти відбувається лише за рахунок позабюджетних надходжень (спонсорської допомоги, іноземних інвестицій, надання платних виробничих та освітніх послуг). В останні роки заклади профтехосвіти посилили увагу до навчально-виробничої діяльності. Для прикладу, за 2008 рік у навчально-виробничих майстернях і навчальних господарствах вироблено продукції та надано послуг на 3024 тис.грн., з яких доходи від рослинництва і тваринництва склали 2125 тис.грн.

Разом з тим, у таких непростих умовах у ПТНЗ області налічується 572 сучасних комп’ютерів, 17 комп’ютерних класів, 3 інтерактивні дошки, 42 мультимедійних проекторів, що використовуються в навчальному процесі, створено 14 нових кабінетів профтехциклу, 12 навчально-виробничих майстерень та 4 лабораторії, відкрито сучасне студентське туристичне агентство на базі Чернігівського ВПУ ПО, розпочато професійну підготовку з нових для нашого регіону професій: оператор поштового зв’язку, візажист, електромеханік з ліфтів, квитковий касир, касир банку, монтер колії, помічник машиніста електровозу, адміністратор, покоївка, модистка головних уборів, флорист, манікюрниця тощо, відновлено і розширено професійну підготовку з металообробних та будівельних професій, щороку здійснюється косметичний ремонт навчальних приміщень та гуртожитків.

З метою підвищення рівня професійної підготовки робітничого потенціалу за період з 2005 по 2008 рік на базі провідних державних професійно-технічних навчальних закладів області створено 6 навчально-практичних центрів галузевого спрямування із впровадження інноваційних виробничих технологій, у яких учні (слухачі) здобувають професійні знання та практичні вміння і навички з конкретної робітничої професії:

будівельний на базі Чернігівського професійного будівельного ліцею;

сучасних швейних технологій та дизайну на базі Чернігівського вищого професійного училища побутового обслуговування;




сучасного автосервісу на базі Чернігівського вищого професійного училища;

з підготовки сантехніків на базі Чернігівського професійного ліцею залізничного транспорту;

аграрних технологій на базі Сосницького професійного аграрного ліцею;

- перукарського мистецтва та декоративної косметики на базі Чернігівського професійного ліцею побуту.

Робота зі створення подібних НПЦ продовжується. У І півріччі 2009 року Чернігівським центром професійно-технічної освіти планується відкриття навчально-практичного центру з практичної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців ресторанного сервісу. Куликівським професійним аграрним ліцеєм здійснюються заходи щодо відкриття в 2010 році НПЦ сільськогосподарського напряму.

Розуміючи актуальність питання міжнародних стосунків, 10 професійно-технічних навчальних закладів здійснюють співпрацю з 5 країнами світу (Франція, Німеччина, Італія, Туреччина, Білорусь).

Завдяки співпраці з професійними школами та фірмами Німеччини на якісно новій базі, за сучасними європейськими технологіями здійснюється підготовка сантехніків (Прилуцький професійний ліцей, Чернігівський професійний ліцей залізничного транспорту), автомеханіків, працівників комерційної сфери (Чернігівське ВПУ, Прилуцький професійний ліцей, Ніжинський професійний ліцей побуту та сервісу), фахівців ресторанного сервісу (Чернігівський центр професійно-технічної освіти).

Перспективною є і підготовка робітничих кадрів для деревообробних підприємств. Тому з 2006 року почав реалізовуватись спільний проект з німецькими колегами у сфері деревообробки (Щорське ВПУ лісового господарства, Чернігівський професійний ліцей деревообробної промисловості).

Викладачі та майстри виробничого навчання щорічно вивчають сучасні виробничі та педагогічні технології, підвищують свою кваліфікацію на базі навчальних закладів та фірм Німеччини.

У 2006 - 2007 роках 4-ма ПТНЗ (Чернігівське ВПУ побутового
обслуговування, Щорське ВПУ лісового господарства, Чернігівські
професійний ліцей побуту та центр професійно-технічної освіти) укладено
договір про співпрацю в галузі освіти з професійним закладами м. Стамбула (Туреччина). Сторонами взято зобов'язання щодо проведення спільних семінарів, вивчення новітніх технологій навчання, організації стажування майстрів виробничого навчання і викладачів.

З 2008 року налагоджено партнерські зв'язки в галузі освіти з професійно-технічними навчальними закладами Білорусі.

Така форма співробітництва з кожним роком стає тіснішою, дає плідні результати у підготовці молодої робочої зміни на регіональному рівні.

Внаслідок складної демографічної ситуації в регіоні лише на 82 відсотки заповнена проектна потужність навчальних закладів (кількість навчальних місць за проектом забудови - 11180, а використовується близько 8000).

Проблемним для професійно-технічних навчальних закладів залишається питання функціонування систем тепло-, водопостачання, санітарно-технічних систем, протікання дахів. Навчальні корпуси, гуртожитки, всі комунікації експлуатуються понад 25 років, що призводить до їх частих поривів. Вирішення питань проведення капітальних ремонтів потребує значних капіталовкладень.

Крім того, на оновлення матеріально-технічної бази закладів впродовж останніх 15 років кошти із державного бюджету не виділялись, що призвело до морального старіння та фізичного зношення обладнання. Сьогодні, із 433-х металообробних верстатів - 371 з терміном експлуатації понад 20 років, 82-х деревообробних верстатів - 49 експлуатуються понад 20 років, 135-ти електрозварювальних апаратів лише 29 з терміном експлуатації до 10 років, 397-ми швейних машин понад 20 років використовуються 264.

Подібна ситуація і з автотранспортними засабами, сільськогосподарською технікою. Так, із 90 вантажних та 33 легкових автомобілів лише 16 з терміном експлуатації до 10 років, 75 - до 20 років і 32-понад 20 років, із 172-х тракторів лише 3 з терміном експлуатації до 10 років, 130 - до 20 років і 39 - понад 20 років.

У ПТНЗ сільськогосподарського профілю функціонують 8 навчальних господарств (учгоспи), за якими закріплено 1181,0 га загальної площі земельних угідь. Площа сільськогосподарських угідь складає 1029,0 га, зокрема 936,6 га орної землі. Два з них займаються бджільництвом (Сосницький, Сокиринський агроліцеї), 5 – розведенням свиней (Ніжинський, Дігтярівський, Ічнянський, Сокиринський агроліцеї, ПТУ № 33, с.Мрин). Крім того, Сокиринський агроліцей має свою скотоферму (56 гол.), за 2008 рік валове виробництво молока склало 1338 ц, що становить 36,2 ц на одну фуражну корову.

Шляхом розширення площ орендованої орної землі, ефективності її використання вирішується проблема збереження матеріально-технічної бази та часткове її оновлення, щорічно заклади орендують близько 1550 га землі.

Значна увага розширенню площ орних земель за рахунок оренди приділяється Сосницьким (565 га), Дігтярівським (349 га), Сокиринським (222 га), Куликівським (336 га) професійними аграрними ліцеями. За останні 2 роки, завдяки збільшенню посівних площ, зросли доходи навчальних закладів. За 2008 рік валовий доход від рослинництва і тваринництва по області склав 3847,5 тис. грн., що на 1102,7 тис.грн. більше порівнянно з минулим роком.

Ці кошти навчальні заклади спрямовують на зміцнення матеріально-технічної бази, поточні ремонти, вирішення ряду соціальних питань, у т.ч. і організацію триразового гарячого харчування учнів (Сосницький, Дігтярівський, Сокиринський, Куликівський, Ічнянський агроліцеї).

Згідно з економічними показниками діяльності учгоспів найбільш рентабельними є Куликівський, Сосницький, Ніжинський аграрні ліцеї. Рентабельність збільшилась за рахунок покращання агротехнічних технологій обробітку ґрунту, термінів обробітку ґрунту, догляду за посівами, обробітку посівів та збирання врожаю, економного використання паливно-мастильних матеріалів.

Загалом по області маємо такі результати роботи учгоспів станом на 01.01.2009: валовий збір зерна склав - 33330,3 ц, урожайність зернових -16,0 ц/га, рентабельність - 17,8 %.

За рахунок позабюджетних надходжень впродовж останніх трьох років навчальними закладами придбано 6 автомобілів, 4 з них легкові, 1 деревообробний верстат, 15 газозварювальних апаратів, 6 електрозварювальних апаратів, 2 компресори.

Система профтехосвіти області реформується. Складно реагувати на зміни у виробничій сфері, на ринку праці в умовах недостатнього економічного розвитку. Адже потрібно переобладнати навчально-матеріальну базу, перекваліфікувати і оновити склад педагогічного персоналу, підготувати відповідне дидактичне і методичне забезпечення, одержати ліцензію на право здійснення підготовки фахівців з нових професій. Все це потребує часу і значних матеріальних і фінансових затрат.

Умови розвитку економіки Чернігівської області потребують нових підходів до організації професійного навчання молоді, формування змісту, форм, методів і засобів навчання відповідно до потреб місцевого ринку праці. Привести у відповідність вимогам сучасного виробництва матеріально-технічну базу навчальних закладів, оновити інженерно-педагогічні кадри, визначити підприємства, установи, організації з сучасними виробничими базами для проведення якісної виробничої практики учнів ПТНЗ з перспективою подальшого працевлаштування – ось перелік основних завдань, вирішенню яких сприятиме дана Програма.
СПИСОК
діючих навчально-практичних центрів при ПТНЗ області


№

^ Назва ПТНЗ, на базі якого відкрито НПЦ

Галузь та назва центру

Адреса та телефони для зв'язку

1

Сосницький професійний

аграрний ліцей

Сільське господарство

Регіональний навчально-практичний центр сучасних аграрних технологій

16100, смтСосниця вул.Чернігівська, 42

(255) 2-13-49, 2-75-70

2

Чернігівське вище професійне училище побутового обслуговування

Побутове обслуговування

НПЦ сучасних швейних технологій та дизайну

14037, м.Чернігів,

вул. 50 років ВЛКСМ, 11

тел/ф.2-40-27

3

Чернігівський професійний ліцей побуту

Побутове обслуговування

РНПЦ перукарського мистецтва та декоративної косметики

14014, м.Чернігів,

вул. Ушинського, 10

т/ф 614-667,

4

Чернігівський професійний

будівельний ліцей

Будівництво

РНПЦ будівельних технологій торгової марки Ceresit

14007, м.Чернігів

Проспект Миру, 247

т/ф 5-37-19, т. 5-62-60

5

Чернігівський професійний ліцей залізничного транспорту

Будівництво

РНПЦ професійної підготовки сантехників

14000, м.Чернігів

вул.Комсомольська, 20,

т/ф 4-03-08

6

Чернігівське вище професійне училище


Транспорт

РНПЦ центр сучасного автосервісу

14030, м.Чернігів

вул. Кільцева.20,

т/ф 3-42-36


^ База даних про споруди державних професійно-технічних

навчальних закладів Чернігівської області


№

^ Назва ПТНЗ

Рік побудови основного навчального корпусу

Проектна потужність (кількість місць)

Кількість місць в гуртожитку

^ Всього місць

Навчальні майстерні

1

Чернігівське вище професійне училище

1984

600

120

30

2

Чернігівське вище професійне училище побутового обслуговування

1972

555

-

400

3

Чернігівський професійний ліцей залізничного транспорту

1973

800

180

600

4

Чернігівський професійний ліцей побуту

1982

600

-

360

5

Ніжинський професійний ліцей побуту та сервісу

1986

630

150

230

6

Прилуцький професійний ліцей

1988

720

140

300

7

Ладанська філія Прилуцького професійного ліцею

1875

325

90

75

8

Сосницький професійний аграрний ліцей

1973

500

140

300

9

Дігтярівський професійний аграрний ліцей

1825

450

120

300

10

Ніжинський професійний аграрний ліцей

1974

600

120

400

11

Чернігівський професійний ліцей хімічної промисловості

1966

500

60

360

12

Чернігівський професійний ліцей деревообробної промисловості

1972

450

150

0

13

Щорське вище училище лісового господарства

1975

600

150

360

14

Ніжинське ПТУ № 11

1977

480

120

0

15

Чернігівський центр ПТО

1977

600

-

0

16

Чернігівський професійний будівельний ліцей

1986

720

240

150

17

Куликівський професійний аграрний ліцей

1983

480

180

360

18

ПТУ № 33 с. Мрин

1902

добуд. 1986

720

240

360

19

Ічнянський професійний аграрний ліцей

1987

добуд. 1996

300

90

200

20

Сокиринський професійний аграрний ліцей

1870

300

90

300


^ Загальна частина

Відповідно до Стратегії соціально-економічного розвитку Чернігівської області на період до 2015 року пріоритетами розвитку регіону визначено:

структурна перебудова та оптимізація господарського комплексу області на основі більш раціонального і ефективного використання природно-ресурсного, демографічного, виробничого і наукового потенціалу;

утвердження інноваційної та енергозберігаючої моделі розвитку економіки;

поліпшення інвестиційної привабливості регіону, збільшення обсягів інвестицій в економіку області;

розвиток високопродуктивного агропромислового комплексу за рахунок використання наявного потенціалу сільського господарства;

підвищення ефективності функціонування промислового комплексу, нарощування його експортного потенціалу;

прискорений розвиток транскордонного співробітництва, використання наявних переваг геополітичного та економіко-географічного положення;

подальша розбудова інфраструктури регіону, досягнення збалансованості ринку праці та забезпечення продуктивної зайнятості населення, розвиток підприємницької ініціативи населення;

розвиток туризму.

Промисловий комплекс області формують близько 245 підприємств основного кола. У галузевій структурі промисловості області домінантними є харчова, добувна, машинобудування і металообробка, целюлозно-паперова, легка, хімічна та нафтохімічна, деревообробна промисловість.

Починаючи з 2000 року, обсяги промислового виробництва мали стійку позитивну тенденцію до зростання. У 2008 році, незважаючи на негативний влив світової фінансово-економічної кризи, обсяги виробництва збережені на рівні 2007 року.

Стратегічною метою розвитку промисловості є створення сучасного промислово-технологічного комплексу, який забезпечуватиме внутрішні потреби країни, регіону, конкурентноспроможний експорт, збільшення наукоємної продукції як основи для інноваційного розвитку економіки, перехід до ресурсозберігаючої та екологічно безпечної моделі розвитку.

У харчовій промисловості та переробленні сільгосппродуктів, яка забезпечує майже половину промислового виробництва, працюють 95 підприємств. При цьому чверть її (10 проц. загальнообласних обсягів) припадає на тютюнову промисловість (А/Т Тютюнова компанія «В.А.Т.-Прилуки»).

Безпосередньо в харчовій промисловості лідерами є Чернігівське відділення ВАТ "Сан Інбев" (колишній «Пивкомбінат «Десна»), ВАТ «Продовольча компанія «Ясен», ДП «Малтюроп Юкрейн» (солодовий завод), ВАТ «Ніжинський жиркомбінат», ВАТ «Чернігівський хлібокомбінат», ВАТ «Ніжинський хліб», ВАТ «Кондитерська фабрика «Стріла».

В області працює 21 підприємство молочної та 11 підприємств м’ясної промисловості.

У харчовій промисловості і переробленні сільськогосподарської продукції буде продовжена робота щодо підвищення ефективності виробництва, оновлення матеріально-технічної бази підприємств, більш повного завантаження виробничих потужностей, скорочення витрат у виробництві та при зберіганні сировини і готової продукції, розширення асортименту, підвищення якості, пошуку нових ринків збуту. Значна увага приділятиметься більш активному пошуку як вітчизняних, так і іноземних інвесторів, створенню агропромислових інтегрованих структур.

У хімічній промисловості (питома вага галузі - 7,2 проц.) працює 8 підприємств, 80 проц. виробництва продукції припадає на ВАТ «Чернігівське «Хімволокно».

Пріоритетні напрями розвитку хімічної промисловості та виробництва пластмасових виробів:

впровадження виробництва нових технологій і видів продукції та технічне переоснащення галузі;

розширення асортименту шляхом впровадження нових високоефективних технологій, які забезпечують використання екологічно чистих матеріалів (полімери, фарби, хімічні волокна тощо);

вирішення екологічних проблем, пов’язаних з діяльністю хімічних підприємств.

У машинобудуванні та металообробці (питома вага галузі - 7,5 проц.) лідерами є ТОВ «Український кардан», ТОВ «Ковальский завод», ЗАТ «Чернігівський автозавод», ВАТ «ЧеЗаРа».

Пріоритетні напрями розвитку машинобудівної промисловості:

приведення потужностей у відповідність з кон’юнктурою ринку та зменшення витрат виробництва шляхом проведення системної реструктуризації та залучення стратегічних інвесторів;

ефективне використання наявних виробничих потужностей, їх модернізація на базі прогресивних науково-технічних розробок;

інноваційне оновлення виробництва, підвищення конкурентоспроможності вітчизняної продукції на внутрішньому та зовнішньому ринках;

сприяння створенню мережі промислових кластерів з виробництва конкурентоспроможності продукції.

У легкій промисловості (питома вага галузі – 4,2 проц.) працює 32 підприємства.

Пріоритетні напрями розвитку легкої промисловості:

технічне переоснащення та реконструкція підприємств галузі;

поступовий відхід від давальницьких схем при одночасному розвитку вітчизняної сировинної бази;

оновлення асортименту продукції, підвищення її якості та конкурентоспроможності на внутрішньому та зовнішньому ринках.

Близько третини продукції галузі виробляє текстильна промисловість, з якої близько 80 проц. припадає на ЗАТ «Камвольно-суконна компанія «Чексіл».

У виробництві деревини та виробів з деревини (питома вага близько 1 проц.) працюють 14 підприємств, лідером серед яких є Чернігівська філія МПП «Компанія Інекс-Укрпаркет». Значні обсяги переробки мають також промислові дільниці ряду держлісгоспів.

Пріоритетні напрями деревообробної промисловості:

збільшення випуску продукції за рахунок раціонального використання лісових ресурсів;

завантаження виробничих потужностей підприємств за рахунок поглибленої переробки деревини, підвищення технологічного потенціалу підприємств та покращання їх інвестиційної привабливості;

впровадження нових ресурсозберігаючих та екологічно безпечних технології деревообробки;

реконструкція, модернізація і розширення діючих виробництв.

Виробництво будівельних матеріалів складає 2,0 проц. у загальних обсягах промислового виробництва області.

У целюлозно-паперовій та поліграфічній промисловості (питома вага в обсягах промислового виробництва – 7,4 проц.) 90 проц. обсягів виробництва припадає на ВАТ «Корюківська фабрика технічних паперів».

У добувній промисловості (питома вага в обсягах промислового виробництва – 10,0 проц.) основні показники галузі визначаються роботою НГВУ «Чернігівнафтогаз» (за підсумками 2008 року 99,4 проц.).

^ У виробництві продуктів нафтоперероблення (питома вага в обсягах промислового виробництва – 9,0 проц.) на сьогодні працює єдине підприємство – Гнідинцівський газопереробний завод ВАТ «Укрнафта» (за підсумками 2008 року 99,1 проц.).

У 2009 році промисловий комплекс області перебуватиме під впливом рецесії світової та вітчизняної економіки. Обсяги виробництва на 2009 рік відповідно до Програми соціально-економічного розвитку області становитимуть 92,4 проц. до рівня 2008 року.

Темпи росту інвестиційної діяльності збережуть наявну динаміку розвитку. Так, за 9 місяців 2008 року за рахунок всіх джерел фінансування в розвиток економіки області надійшло більш ніж 2 млрд.грн. інвестицій в основний капітал. За рахунок залучених інвестицій введено потужності з виробництва плит з деревини на 50 умовних кубометрів на рік, хлібобулочних виробів 185 тонн, тортів і виробів кондитерських 540 тонн, розливу безалкогольних напоїв 1440 тис. пляшок та пива 7246 тис.дал., олії та жирів 6,2 тис. тонн, цегли 20 тис. штук.

За видами економічної діяльності зафіксоване збільшення капітальних вкладень у розвиток промисловості (+2,6 проц. до відповідного періоду минулого року), сільського господарства, мисливства та лісового господарства (+89,1 проц.), транспорту та зв’язку (+16,5 проц.), освіти (+218,2 проц.), охорони здоров’я (+44,7 проц.), культури і спорту, відпочинку та розваг (збільшення у 22,7 рази). Найбільші вкладення до загального обсягу зроблені в промисловість та сільське господарство (38,4 проц. та 20 проц. відповідно).

У 2009 році обсяг інвестицій в основний капітал за попередніми даними становить близько 2,2 млрд.грн., іноземних інвестицій – 15,0 млн.дол. США.

Буде продовжена реалізація інвестиційних проектів за участю вітчизняного та іноземного капіталу:

- цех зі збагачення піску кварцового на Папернянському родовищі кварцових пісків у Ріпкинському районі (загальна сума інвестицій 5 млн. дол. США);

виробництво оксидів магнію на основі переробки розсолів бішофіту у м. Ніжині, на базі Новоподільського родовища в Ічнянському районі, (загальна сума інвестицій 42,5 млн. дол. США);

будівництво елеватору та тваринницького комплексу з доїльним залом у Прилуцькому районі (загальна сума інвестицій 92 млн. грн.);

будівництво молочно-товарної ферми в Борзнянсьому районі (загальна сума інвестицій 276 млн. грн.);

будівництва заводу з виробництва листового скла у Ніжинському районі (загальна сума інвестицій 278 млн.дол.США);

реконструкція тваринницького комплексу на 800 корів у с. Озеряни Варвинського району (загальна сума інвестицій - 25 млн. грн., у т.ч. 15 млн. грн. на 2009 рік).

Торгівля та послуги

Важливою складовою внутрішнього ринку є сфера внутрішньої торгівлі, ресторанного господарства та послуг, яка відіграє значну роль як у формуванні загальноекономічного потенціалу області, так і у забезпеченні потреб населення у товарах та послугах.

На початку 2009 року в області функціонує понад 6,6 тис. об'єктів роздрібної торгівлі (усіх форм власності) та понад 500 оптових (юридичних осіб). Сфера ресторанного господарства налічує більше 1,5 тис. закладів харчування.

Станом на 1.01.2009 у сфері торгівлі задіяні у стаціонарній роздрібній торгівлі - 33 106 осіб, на ринках області - 30 359 осіб, у ресторанному господарстві - 4 415 осіб, у сфері побуту - 1 500 осіб.

Досягненню позитивних результатів сприяло впровадження нових форм організації роздрібної та оптової торгівлі, раціональних механізмів забезпечення потреб населення у товарах та послугах першої необхідності.

За підсумками 2008 року обсяги роздрібного товарообороту зросли на 19,1 проц., реалізованих послуг – на 5,6 проц. Це дозволило закласти необхідний фундамент для подальшого розвитку сфери торгівлі та послуг на наступні роки.

У подальшому передбачається впровадження технічного переоснащення підприємств торгівлі, створення багатопрофільних і спеціалізованих об'єктів (універсамів, маркетів) у районних центрах області, перетворення ринків області у сучасні торговельно-сервісні комплекси.


Підприємництво.

Самостійним і незамінним елементом ринкової економіки є підприємництво. Цей сектор економіки - один із дієвих важелів зміцнення економічної бази регіонів, швидкого насичення ринку товарами та послугами, послаблення монополізму і розвитку конкуренції, впровадження досягнень науково-технічного прогресу, підвищення експортних можливостей, забезпечення зайнятості значної частини населення області.

Загальна чисельність зайнятих у сфері малого підприємництва на кінець 2008 року становила 110 тис. осіб, прогноз на 2009 рік - 116 тис. осіб.

Із загальної кількості працюючих у малому бізнесі 20,8 проц. зайнято на підприємствах торгівлі та у сфері ремонту автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку, 19 проц. - у сільському господарстві, мисливстві, лісовому господарстві, 18,3 проц. - на підприємствах промисловості,
10,6 проц. - у будівництві, 5,9 проц. - на транспорті та зв'язку.

Кількість новостворених робочих місць у сфері малого бізнесу становитиме, у середньому, до 80 проц. від створених у всіх галузях господарського комплексу області, що ефективно впливатиме на зменшення соціальної напруги, зниження рівня безробіття. На початку 2009 року в області працює 5600 діючих суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) та 48,7 тис. фізичних осіб-підприємців.

Пріоритетними напрямами розвитку малого підприємництва області на 2009-2010 роки визначено:

розроблення та впровадження у виробництво нових технологій, у тому числі природоохоронних та енергозберігаючих;

впровадження інформаційних технологій;

вирощування та переробка сільгосппродукції;

запровадження виробничих процесів з використанням місцевої сировини та відходів виробництва;

побутове обслуговування сільського населення через створення мережі сервісних підприємств;

підвищення якості надання транспортних послуг;

виробництво будівельних матеріалів;

туристичний бізнес;

народні промисли;

виробництво продуктів харчування;

"зелений" туризм та ресторанний бізнес;

охорона здоров'я та соціальна сфера.

В обласній Програмі розвитку малого підприємництва на 2009-2010 роки одним з головних завдань є створення організаційно-економічних умов та механізмів регулювання і координації, які б сприяли:

підвищенню рівня зайнятості соціально найменш захищених верств населення;

забезпеченню продуктивної зайнятості населення шляхом створення нових робочих міст, самозайнятості;

підвищенню рівня підприємницької активності та зменшенню рівня безробіття серед сільського населення.

Перспективним буде напрям професійної підготовки молоді з тих спеціальностей, що дають змогу зайнятися самозайнятістю чи відкриттям власного бізнесу.

Розвиток туризму

Передбачається посилення ролі туризму в соціально-економічному розвитку регіону шляхом:

- інформаційно-рекламної діяльності;

- участі у проведенні міжнародних, всеукраїнських та регіональних туристичних форумів, виставок, семінарів, науково-практичних конференцій;

- організації рекламно-інформаційних турів для представників ЗМІ, турагентів та туроператорів з метою популяризації туристично-реакреаційного потенціалу області;

- продовження робіт у національному історико-культурному заповіднику «Гетьманська столиця»;

- відтворення історико-культурної спадщини в ряді населених пунктів області;

- розвитку сільського зеленого туризму.

Транспорт та зв’язок

Транспортні підприємства області упродовж 2008 року доставили замовникам 3075,1 тис. тонн вантажів, що на 14,3% менше ніж у 2007 р. За рахунок міжнародних перевезень вантажообіг зріс на 20,2% і становив 1095,9 млн. тонн/км. Пасажирський транспорт області перевіз 133,1 млн. пасажирів, що на 0,2% більше ніж у 2007 р. Фізичні особи-підприємці власним транспортом перевезли 2606,5 тис. тонн вантажів і 91,2 млн. пасажирів.

Серед видів зв’язку найбільшим попитом користувався мобільний – 80,4% загального обсягу. Частка телефонного зв’язку становила 11,9%. У той же час постійно зменшується попит на такі види зв’язку: передача і прийом телевізійних і радіопрограм, радіозв’язок – на 25,3% за рік, телеграфний – на 23,7%, телефонний міжміський – на 9,4% та сільський – на 6,6%.

Передбачається в наступні роки:

- підвищення безпеки та якості пасажирських автомобільних перевезень та посилення контролю за дотриманням вимог чинного законодавства у транспортній галузі, забезпечення споживачів високоякісними послугами зв’язку;

- продовження роботи з оптимізації наявної маршрутної мережі, охоплення автобусним сполученням сільських населених пунктів;

- оновлення рухомого складу та заміна автобусів малої місткості на транспортні засоби середньої і великої місткості;

- будівництво під’їздів з твердим покриттям до сільських населених пунктів;

- капітальний ремонт автомобільних доріг і мостів, що з’єднують 5 міжнародних контрольно-пропускних пунктів, які знаходяться на території області, з м. Києвом (у межах підготовки до чемпіонату Європи 2012 року з футболу):

- введення в експлуатацію автодороги міжнародного значення М-02 Кіпті – Глухів – Бачівськ та ряду під’їздів з твердим покриттям до населених пунктів;

- реконструкція наявних та будівництво сучасних АТС з розширенням абонентської бази;

- будівництво волоконно-оптичних ліній зв’язку, за