Реферат: За даними звітності підприємства за 3 останні роки провести аналіз фінансового стану, виявити резерви І зробити аналітичні висновки

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Тернопільський національний економічний університет

Вінницький інститут економіки


Р О Б О Ч И Й З О Ш И Т


до виконання комплексного практичного індивідуального завдання – КПІЗ

з дисципліни “Фінансовий аналіз”

студента 5-го курсу групи ____________

спеціальності «Фінанси і кредит»

_______________________________________________________________

Прізвище І. П.


Викладач – Дороженко Л. І


Графік виконання завдання та його оцінка:


Етапи


Зміст завдання


Дата

Оцінка (за 100 бал. шкалою)

Підпис викла-

дача



Перший

За даними звітності підприємства за 3 останні роки провести аналіз фінансового стану, виявити резерви і зробити аналітичні висновки.


до

03.10.11


100






Другий

За даними звітності проаналізувати рух грошових потоків підприємства (за прямим та непрямими методами), виявити резерви можливого їх удосконалення і зробити аналітичні висновки.


до

24 .10.11



100





Третій

За даними звітності підприємства (“Балансу” ‘Звіту про фінансові результати”) провести аналіз оборотного капіталу за останні 3 роки, виявити резерви і зробити аналітичні висновки.

до

22 .11.11


100






Четвертий

Використовуючи вхідні дані за відповідним варіантом виданим викладачем, визначити виручку від реалізації продукції, валовий дохід, структуру товарної продукції, суму постійних витрат на загальний обсяг виробництва.

Провести факторний аналіз прибутку від реалізації продукції за методом, що використовується на підприємствах України або за системою директ – кастинг (на основі маржинального аналізу) і зробити висновки.


до

22 .11.11




100






Загальна оцінка______________________


Підпис викладача ____________________


Вінниця – ВІЕ ТНЕУ 2011


^ Структура залікового кредиту:

Заліковий модуль 1

Заліковий модуль 2


^ Заліковий модуль 3

(ректорська контрольна робота)

Заліковий модуль 4

(підсумкова оцінка з КПІЗ)

^ Заліковий модуль 5

(письмовий іспит)

Разом

Змістовний

модуль 1

Змістовний

модуль 1

Теми 1-5

(модульна контрольна робота, поточне опитування, тестування, самостійне опрацювання теоретичного матеріалу)

Теми 6-10

(модульна контрольна робота, поточне опитування, тестування, самостійне опрацювання теоретичного матеріалу

10

10

20

20

40

100

Тиждень 5

Тиждень 8

Тиждень 11

Тиждень 12

Протягом екзаменаційної сесії







^ Варіанти завдань: за формами звітності конкретного промислового підприємства.

Враховуючи конфіденційність звітності промислових підприємств вхідні дані для виконання КПІЗ за варіантами видаються викладачем студентам безпосередньо і в електронному варіанті не надаються.



^ Критерії оцінювання .

Базова оцінка «90» балів виставляється тоді, коли студент правильно та в повному обсязі виконав індивідуальне завдання, виявив творчий пошук, самостійність, оригінальність, тощо.

Базова оцінка «75» балів виставляється тоді, коли студент в основному правильно та у повному обсязі виконав індивідуальну завдання, але допустив незначні погрішності.

Базова оцінка «60» балів виставляється тоді, коли студент виконав індивідуальну завдання з помилками, які є досить суттєвими, але в межах допустимого.

Викладач може додати додаткові бали за якісне оформлення виконаної роботи, інші здобутки, які можуть бути простимульовані.



Література

Крамаренко Г.О., Чорна О.Є. Фінансовий аналіз, Підручник,- К.: Центр учбової літератури, 2008, - 39

Фінансовий аналіз: Навч.посіб.- Львів: Новий світ- 2000”, 2008-444с.

Власюк Н. І. Фінансовий аналіз: Навч. посіб.-Львів: Магнолія 2006, 2010, -328с.

Базилінська О. Я. Фінансовий аналіз: теорія та практика: навч. посіб. [для студ. вищ. навч. закл. ]/ О. Я. Базилінська.-К:Центр учбової літератури.2009.-328с.

Подольська В.О., Яріщ О.В. Фінансовий аналіз: навч. посіб.-К.:Центр навчальної літератури, 2007.-488с.

Деєва Н. М., Дедіков О. І. Фінансовий аналіз, Навчальний посібник,-К,: Центр учбової літератури, 2007,-328с.

Шеремет О.О. Фінансовий аналіз, Навчальний посібник,-К.: Кондор, 2009,

Цал – Цалко Ю.С Фінансовий аналіз. Підручник.-К.: Центр учбової літератури,

Техника финансового анализа, 10-е изд. / Э. Хелферт.-СПб.: Питер, 2003, - 640с.:ил.

Салига С. Я., Дацій Н. В., Корецька С., Нестеренко Н. В., Салига К.С. Фінансовий аналіз: Навчальний посібник.-Київ: Центр навчальної літератури 2006, 210с.

Шиян Д. В., Строченко Н. І. Фінансовий аналіз: Навч. посібн. – К.: Видавництво А. С. К., 2003,-240с.



Завдання отримав______________________________


Завдання видав_________________________________


“______” ________________2011 р.


^ Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Тернопільський національний економічний університет

Вінницький інститут економіки


^ ФІНАНСОВИЙ АНАЛІЗ


Методичні вказівки до виконання комплексного практичного індивідуального завдання – КПІЗ


з дисципліни “Фінансовий аналіз”


для студентів спеціальності “Фінанси і кредит”

денної форми навчання


^ Вінниця – 2011




Методичні вказівки до виконання комплексного практичного індивідуального завдання з дисципліни “Фінансовий аналіз” для студентів спеціальності “Фінанси і кредит” денної форми навчання./ Укладач к.е.н., Марченко О.І., – Вінниця, 2011. – 80 с.


Укладач: кандидат економічних наук, Марченко О.І.


Рецензент: кандидат економічних наук, доцент Грабовецький Б.Є.

кандидат економічних наук, доцент Копняк Н.І.


Віповід. редактор: Марченко О.І.

Технічний редактор: Мисака А.Ю.


Розглянуто і затверджено на засіданні кафедри фінансів

20 вересня 2011 року, протокол № 2




ЗМІСТ


Вступ 8

1. Література 10

2. Завдання до комплексної практичної роботи 12

3. Методичні вказівки до виконання завдання 1 13

4. Методичні вказівки до виконання завдання 2 32

5. Методичні вказівки до виконання завдання 3 37

6. Вхідні дані до виконання завдання 4 47

7. Методичні вказівки до виконання завдання 4 56

Додатки 69

Додаток А. Система показників для аналізу фінансового стану

підприємства за фінансовою звітністю 69

Додаток Б. Розрахунок показників фінансового стану

підприємства та їх величина 75

Додаток В. Офіційно затверджені коефіцієнти оцінки

фінансового стану підприємства 78

Додаток Г. Показники оцінки фінансової стійкості підприємства 79

Додаток Д. Форма №1 “Баланс”, форма №2 “Звіт про фінансові результати”.. 81


ВСТУП


Економіка України розвивається за законами ринку. Індикатором конкурентоспроможності господарюючого суб'єкта на ринку є його фінанси. Тому стійкий фінансовий стан є запорукою життєдіяльності підприємства в умовах ринкової економіки. Співвідношення, динаміка, пропорції і взаємозв’язок між елементами грошових засобів вивчаються за допомогою фінансового аналізу.

Фінансовий аналіз являє собою метод оцінки ретроспективного (того, що було в минулому) і перспективного (того, що буде в майбутньому) фінансового стану господарюючого суб'єкта на основі вивчення залежності і динаміки показників фінансової інфляції. Одночасно фінансовий аналіз є невід'ємною частиною фінансового планування.

В ринковій економіці роль фінансового аналізу не лише зросла, але і якісно змінилась. Це пов'язано перш за все з тим, що фінансовий аналіз з рядової ланки економічного аналізу перетворився в умовах ринку в головний метод оцінки всієї економіки підприємства.

Будь-який вид господарської діяльності (комерційної і некомерційної) починається з вкладання грошей, протікає через рух грошей і закінчується результатами, які мають грошову оцінку. Тому лише фінансовий аналіз здатний в комплексі дослідити і оцінити усі аспекти і результати руху грошових засобів, рівень відносин, зв'язаних з грошовим потоком, а також можливий фінансовий стан даного підприємства.

В кінцевому наслідку це означає, що в ринковій економіці фінансовий аналіз є одним з головних інструментів впливу на економіку. Підвищення ролі фінансового аналізу в умовах ринкової економіки зумовлено перш за все головним принципом ринку - жорсткістю. Ринок живе за дуже жорстким законом - виживає сильніший. А сильнішим на ринку є той господарюючий суб'єкт, у якого добрий фінансовий стан (не лише багато грошей, але і головне немає боргів) і конкурентоспроможність. Досягнення такого стану вимагає серед інших факторів систематичного проведення фінансового аналізу як складника комплексного аналізу всієї господарської діяльності.

Навчальна дисципліна "Фінансовий аналіз" - одна з основних конкретних економічних дисциплін, яка надає студентам спеціальностей "Фінанси" і "Облік і аудит" знання з оцінки фінансових результатів діяльності підприємств України, їх фінансового стану та ефективності використання грошових засобів. В процесі вивчення навчальної дисципліни студенти отримують знання про методи оцінки рівня та динаміки показників фінансової діяльності, фінансового стану, виявлення наявних резервів та розробку заходів щодо їх використання тощо.

Знання з даної навчальної дисципліни дозволяють студентам в подальшому аналізувати фінансові результати діяльності будь-якого суб'єкта господарювання та його фінансовий стан, робити кваліфіковані аналітичні висновки і приймати обґрунтовані управлінські рішення з підвищення ефективності використання фінансових ресурсів і отримання максимального прибутку.

Мета дисципліни — отримання студентами:

а) теоретичних знань з оцінки поточного і перспективного фінансового стану підприємства, можливих і доцільних темпів його розвитку з позиції їх фінансового забезпечення, виявлення доступних джерел грошових засобів і оцінки можливостей та доцільності їх мобілізації, прогнозування положення підприємства на ринку капіталу, визначення можливостей підвищення ефективності функціонування підприємства за допомогою раціональної фінансової політики;

б) практичних навиків з аналізу забезпечення, стану, розподілу та руху фінансових ресурсів, раціонального їх використання і прийняття оптимальних управлінських фінансових рішень у бізнесі.

В ході вивчення дисципліни студент повинен знати:

- суть, предмет, метод, принципи і види фінансового аналізу, його зміст та завдання;

- сучасні методи фінансового аналізу;

- організацію фінансового аналізу та його інформаційну базу;

- баланс як основну форму бухгалтерської звітності,

- аналіз фінансових результатів;

-аналіз прибутку і рентабельності з використанням міжнародних стандартів;

- аналіз фінансового стану підприємства.

Суттєве місце у вивченні матеріалу навчальної дисципліни студентами заочної форми навчання займає виконання контрольної роботи. Ця методична розробка містить завдання та методичні вказівки з виконання контрольних робіт, а також перелік вхідних показників. Методичні вказівки складено досить детально, мають конкретні приклади. Вони покликані допомогти студентам заочної форми навчання отримати практичні навички збору, перевірки, оброблення та аналізу вхідної реальної фінансової інформації.


Основна література

Деєва Н.М., Дедіков О.У. Фінансовий аналіз: Навчальний посібник.–К.: Центр учбової літератури, 2007.—328с.

Навчальний посібник з курсу “Фінансовий аналіз” для студентів спеціальності “Фінанси” заочної форми навчання./ Укладач к.е.н., Марченко О.І., – Вінниця, 2007. – 203 с.

Павловська О.В., Притуляк Н.М., Невмержицька Н.Ю. Фінансовий аналіз: Навч – метод. посібник для самостійного вивчення дисц. – К.: КНЕУ, 2002. – 388 с.

Савицька Г.В. Економічний аналіз діяльності підприємства: Навч. посіб.—3-тє вид., випр. і доп.—К.: Знання, 2007.—668с.—(Вища освіта ХХІ століття).

Ю.С. Цал-Цалко Фінансовий аналіз. Підручник.—К.: Центр учбової літератури, 2008.—566с.


Додаткова література

Абрютина М.С., Грачев А.В. Анализ финансово-экономической деятельности предприятия: Учеб.-практ. пособие. – М.: Дело и Сервис, 1998. – 256 с.

Анализ финансово-экономической деятельности предприятия: Учеб. пособ. / Н.П. Любушин, В.Б. Лицева, В.Г. Дьякова. – М.: Юнити-Дана, 1999. – 471 с.

Анализ хозяйственной деятельности в промышленности: Учебник. / под общ. Ред. В.И. Стражева. – 31е изд., перероб. и доп. – Минск: Высшая школа, 1998. – 398 с.

Артеменко В.Г., Белендир М.В. Финансовий анализ: Учебное пособие – 2 – е издание, переработаное и дополненое. – М.: Издательство «Дело и Сервис»: Новосибирск: Издательский дом «Сибирское соглашение» 1999. – 160с.

Бернстайн Л.А. Анализ финансовой отчетности: Теория, практика и интерпретация: Пер. с англ.. – М.: Финансы и статистика, 1996. – 624 с.

Бочаров В.В. Финансовый аналіз: Учеб. пособ. – СПб.: Питер, 2003. – 240 с.

Быкадоров В.Л., Алексеев П.Д. Финансово-экономическое состояние предприятия: Практ. Пособ. – М.: Приор, 1999. – 96 с.

Економічний аналіз: Навч посібник / М. А. Болюх, В.З. Бурчевський, М.І. Горбатюк та ін: За ред. Акад.. НАНУ, проф.. М.Г. Чумаченка. – вид. 2-ге, перероб. і доп – К: КНЕУ, 2003 – 556 с. Р. 7, Р. 8.

Економічний аналіз: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів спеціальності 7. 050106 “Облік і аудит”. За ред. Проф. Ф.Ф. Бутинця. – Житомир ПП “Рута”. 2003. – 680 с.

Є.В. Мних Економічний аналіз: Підручник. – Київ: центр навчальної літератури, 2003. – 412с.

Ізмайлова К.В. Фінансовий аналіз: Навч посіб. – 3-є вид., перероб. і доп. – К: МАУП, 2001 – 152 с.

Ковалев В.В. Финансовый анализ. – 2-е изд., перероб. и доп. – М.: Финансы и статистика, 2000. – 512 с.

Комаринський Я., Яремчик І. Фінансово-інвестиційний аналіз: Навч. посіб. – К.: Агентство “Книга пам’яті України”, 1996. – 295 с.

Кононенко О. Анализ финансовой отчетности. – 3-е изд., перероб. и доп. – Харьков: Фактор, 2005. – 156 с.

Крамаренко Г.О. Фінансовий аналіз і планування. – Київ: центр навчальної літератури, 2003. – 224с.

Лахтіонова Л.А. Фінансовий аналіз суб’єктів господарювання: монографія. – К.: КНЕУ, 2001 – 387.

Маркарьян Э.А., Герасименко Г.П. Финансовый анализ: Учеб. пособ. – М.: ПРИОР, 1996. – 160 с.

Методика финансового анализа: Учеб. пособ. / А.Д. Шеремет, Р.С. Сайфулин, Е.В. Негашев. – 3-е изд., перероб. и доп. – М.: ИНФРА-М, 2000. – 208 с.

Мец В.О. Економічний аналіз фінансових результатів та фінансового стану підприємства. Навч. посіб. – К.: Вища шк. 2003 – 278с.

Попович П.Я. Економічний аналіз діяльності суб’єктів господарювання: Підруч. – 2-ге вид., перероб. і доп. – Тернопіль: Економічна думка, 2004. – 416 с.

Радионов Н.В., Радионова С.П. Основы финансового анализа: матем. методы, системный подход. – СПб: Альфа, 1999. – 309 с.

Ришар Ж. Аудит и анализ хозяйственной деятельности предприятия / Пер. с франц. Под ред. Л.П. Белых. – М.: Юнити, 1997. – 375 с.

Тарасенко Н.В. Економічний аналіз діяльності промислового підприємства. – 2 – ге вид. стер. – К.: Алеута 2003. – 485с.

Техніка фінансового аналізу 10 – е изд. / Э. Хелферт. – СПб: Питер 2003 – 640 с. ИЛ – (Серия «Академия финансов»)

Фаріон І.Д., Пристайко А.С. Фінансовий аналіз: конспект лекцій. – Тернопіль, 2003. – 186 с.

Федорович Р.В., Загородна О. М., Серединська В.М., Фінансовий аналіз. Навчально – методичний посібник. – Тернопіль. ТАНГ. 2001 – 149 с.

Финансово-экономический анализ: Учеб. / А.М. Бандурка, И.М. Червяков, О.В. Посылкина. – Харьков: Ун-т внутр. зас.,1999. – 394 с.

28. Шиян Д.В., Строченко Н.І. Фінансовий аналіз: Навч посібн. – К.: Видавництво А.С.К., 2003. – 240 с. (Університетська бібліотека).


Завдання до комплексної практичної індивідуальної роботи з навчальної дисципліни “Фінансовий аналіз”


Завдання 1

За даними звітності підприємства (за 3 останні роки) провести аналіз фінансового стану: динаміки валюти балансу та його структури, ліквідності, фінансової стійкості, ринкової активності, рентабельності фінансового ливериджу та інших фінансових показників і зробити аналітичні висновки.


Завдання 2

За даними звітності проаналізувати рух грошових потоків підприємства (за прямим та непрямими методами), виявити резерви можливого їх удосконалення і зробити аналітичні висновки.


Завдання 3

За даними звітності підприємства (“Балансу”, ”Звіту про фінансові результати”) провести аналіз оборотного капіталу за останні роки (2-3) і зробити аналітичні висновки, зокрема необхідно проаналізувати:

склад і динаміку структури оборотних коштів;

склад і динаміку структури дебіторської заборгованості;

склад і динаміку структури кредиторської заборгованості.

рівень та динаміку показників оборотності оборотного капіталу: коефіцієнта оборотності оборотних коштів, тривалість кругообігу, коефіцієнта закріплення оборотності коштів, коефіцієнт оборотності запасів, обороту дебіторської заборгованості, обороту кредиторської заборгованості, суму вивільнення (залучення) оборотних коштів з обороту, величину приросту (зменшення) обсягу продукції за рахунок прискорення (уповільнення) оборотності оборотних коштів та зміну прибутку.


Завдання 4

А) Використовуючи вхідні дані за відповідним варіантом, визначити виручку від реалізації продукції, повну собівартість реалізованої продукції, прибуток від реалізації продукції, валовий дохід , структуру товарної продукції, суму постійних витрат на загальний обсяг виробництва.

Б) Провести факторний аналіз прибутку від реалізації продукції за методом, що використовується на підприємствах України або за системою директ –костинг (на основі маржинального аналізу) і зробити висновки.

^ Методичні вказівки до виконання завдання 1


Фінансовий стан підприємства – це складна, інтегрована за багатьма показниками характеристика якості його діяльності. У найконцентрованішому вигляді фінансовий стан підприємства можна визначити як міру забезпечення підприємства необхідними фінансовими ресурсами і ступінь раціональності їх розміщення для здійснення ефективної господарської діяльності та своєчасного проведення грошових розрахунків за своїми зобов’язаннями. Таке трактування суті поняття “фінансовий стан” дає змогу розуміти під ним характеристику діяльності підприємства, у якій, як у дзеркалі, знаходять відображення у вартісній формі загальні результати роботи підприємства, в тому числі й роботи з управління фінансовими ресурсами.

Фінансовий стан підприємства характеризується широким колом показників, які в сукупності визначають надійність його як ділового партнера. Інакше кажучи, фінансовий стан підприємства – це характеристика його фінансової конкурентоспроможності (платоспроможності, кредитоспроможності), виконання зобов’язань перед державою і іншими господарюючими суб’єктами.

Аналіз поточного фінансового стану підприємства дозволяє оцінити його положення на визначену дату. Для оцінки перспектив розвитку підприємства слід проаналізувати в динаміці стан і структуру активів і пасивів, грошових коштів, співвідношення між заборгованістю підприємства і його власними коштами, обґрунтувати величину матеріальних запасів і дебіторської заборгованості.

Індикатором для оцінки фінансового стану підприємства є бухгалтерський баланс (форма №1), який складається у відповідності з “Положенням” (стандартом) бухгалтерського обліку 2.

Баланс – звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає на визначену дату його активи, зобов’язання і власний капітал. Підсумок балансу носить назву валюти балансу і відображає на визначену дату активи підприємства.

Для загальної оцінки фінансового стану підприємства складають агрегований (ущільнений) баланс, в якому об’єднують в групи однорідні статті. При цьому скорочується число статей балансу, що підвищує його наочність і дозволяє порівнювати з балансами інших підприємств. Агрегований баланс можна виконувати різними способами.

При виконанні завдання доцільно скласти агрегований баланс за схемою, наведеною на рис. 1. При цьому слід враховувати специфіку підприємства, стан його активів і пасивів, виділяючи у кожному розділі балансу ті статті, які відображають значні суми активів, зобов’язань та власного капіталу чи суттєво змінюються в періоді, що аналізується.

Попередню оцінку фінансового стану підприємства можна зробити на основі зіставлення дебіторської та кредиторської заборгованості , величини резерву сумнівних боргів (рядок 162 балансу), власного і позичкового капіталу, нерозподіленого прибутку (непокритого збитку) та їх динаміки. За результатами аналізу агрегованого балансу слід зробити аналітичні висновки. Далі оцінюється зміна валюти балансу за період, що аналізується.

Можна обмежитись порівнянням підсумків валюти балансу за період, що аналізується, і визначити її зміну в абсолютному вираженні. Можна оцінювати її динаміку як на початок кожного періоду, що аналізується, (кварталу чи року), так і середнє арифметичне значення за кожний період.
Актив
Сума, тис. грн. на

Пасив

Сума, тис. грн. на

























Необоротні активи –

усього,

в тому числі:

залишкова вартість нематеріальних активів;

залишкова вартість основних засобів;

незавершене будівництво;

довгострокові фінансові інвестиції.

Оборотні активи –

усього,

в тому числі:

виробничі запаси, готова продукція, дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги (чиста реалізаційна вартість) резерв сумнівних боргів (у валюту балансу не входить);

дебіторська заборгованість за розрахунками;

грошові кошти та їх еквіваленти.

^ Витрати майбутніх періодів.













Власний капітал – усього,

в тому числі:

статутний капітал;

резервний капітал;

нерозподілений прибуток (непокритий збиток).

Забезпечення наступних витрат і платежів – усього,

в тому числі:

цільове фінансування.

Довгострокові зобов’язаннями – усього,

в тому числі:

довгострокові кредити банків;

довгострокові фінансові зобов’язання.

^ Поточні зобов’язання - усього,

в тому числі:

короткострокові кредити банків;

векселі видані;

кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги;

поточні зобов’язання за розрахунками.

Доходи майбутніх періодів.













Баланс

Баланс

^ Рис. 2.1 Схема таблиці «Агрегований баланс»


Збільшення валюти балансу свідчить про зростання виробничих можливостей підприємства. Зниження валюти балансу оцінюється негативно, тому що скорочується господарська діяльність підприємства. Потрібно, використовуючи додаткову вхідну інформацію безпосередньо на підприємстві, встановити причини, що впливають на скорочення його діяльності. Це може бути падіння попиту на продукцію, відсутність матеріальних та енергетичних ресурсів, поява на ринку сильних конкурентів та інші.

Для одержання загальної оцінки динаміки фінансового стану доцільно зіставити динаміку валюти балансу з динамікою фінансових результатів господарської діяльності (чистим доходом чи виручкою від реалізації продукції), валовим прибутком, фінансовими результатами від операційної діяльності, фінансовим результатом від звичайної діяльності до оподаткування, чистим прибутком – відповідно рядками 035, 050, 100, 170, 220 “Звіту про фінансові результати”.

Слід розрахувати та оцінити такі коефіцієнти:

^ Зміни валюти балансу (КΔВБ) за виразом ,

де ВБ0, ВБ1 – середня сума валюти балансу відповідно у базовому і звітному (попередньому) періодах;

^ Чистого доходу (виручки) від реалізації продукції (КΔВР) за виразом

К∆ВР = (ВР1 - ВР0) / ВР0,

де ВР0, ВР1 – чистий дохід від реалізації продукції (виручка від реалізації) відповідно у базовому і звітному (попередньому) періоді;

^ Зміни фінансового результату від звичайної діяльності до оподаткування (КΔФР)

,

де ФР1, ФР0 – фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування відповідно у звітному і базовому (попередньому) періодах.

Якщо період, що аналізується, включає три роки, то названі коефіцієнти можна визначити, зіставляючи наступний рік (2006) з базовим (2005) і звітний рік (2007) з попереднім роком (2006), тобто визначити кожний коефіцієнт за два періоди.

Можна виділити декілька типових випадків співставлення коефіцієнтів зміни валюти балансу (КΔВБ), виручки від реалізації (КΔВР) і прибутку від звичайної діяльності до оподаткування (КΔФР).

І. Зміна всіх коефіцієнтів мають позитивне значення, при цьому темпи зміни кожного наступного коефіцієнта перевищують темпи зміни попереднього коефіцієнта.

При наявності такого випадку можна зробити висновок, що на підприємстві в періоді, який аналізується розширювались виробничі можливості, тобто підприємство авансувало у свою діяльність додаткові фінансові ресурси і мало можливість виготовляти та реалізувати на ринку більше виробів.

Перевищення К∆ВР по відношенню до К∆ВБ свідчить, що підприємство ефективно використовує усі фінансові ресурси: ті, які вкладені у діяльність у попередні періоди, і додаткові, які вкладені в майно підприємства в періоді, що аналізується

При цьому підприємство добре знає ринок і свій товарний асортимент, який тісно узгоджує з потребами ринку.

Очевидно, що продукція підприємства за своїми споживчими характеристиками (параметрами) перевищує аналогічну за призначенням продукцію конкурентів, тому вона добре продається, що зумовлює позитивні тенденції виручки від реалізації.

Перевищення К∆ФР порівняно зі зміною К∆ВР переконує в тому, що в аналізованому періоді на підприємстві продавали продукції не лише більше, а й за більш високими цінами, тобто рівень конкурентоспроможності виробів зріс. Крім того на підприємстві проводили серйозну роботу зі зниження собівартості реалізованої продукції, адміністративних витрат, витрат на збут тощо.

Одночасно на підприємстві активно організовували інші види діяльності, тобто раціонально використовували своє майно. Це є найкращий випадок. На підприємстві ефективна система менеджменту, працюють висококваліфіковані спеціалісти.

ІІ. Коли К∆ВБ має від’ємне значення, а два наступних коефіцієнти позитивні.

Цей випадок можна розглядати загалом як позитивний, тому що підприємство не розширюючи свої виробничі можливості через об’єктивні обставини (виробляються специфічні вироби, знизився попит на продукцію) ефективніше використовує наявний виробничий потенціал, досягає кращих результатів.

Позитивне значення К∆ВР дозволяє дійти висновку, що на підприємстві ефективно використовують виробничий потенціал і при менших виробничих потужностях і меншій чисельності персоналу виготовляють та реалізовують більше продукції.

Перевищення К∆ФР по відношенню до К∆ВР переконує в тому, що на підприємстві ефективно використовують наявні ресурси, підвищують конкурентоспроможність виробів і зменшують собівартість, адміністративні витрати, активно та ефективно займаються іншими видами діяльності, які забезпечують додатковий прибуток (дохід). На такому підприємстві працюють професіонали, ефективна система менеджменту.

ІІІ. Коли К∆ВБ має позитивне значення, а два наступних коефіцієнти негативні.

Наявність цього випадку є свідченням тому, що на підприємстві авансують у діяльність додаткові фінансові ресурси, збільшують виробничі потужності і виробничі можливості (купують високоефективне обладнання, створюють додаткові запаси матеріальних ресурсів, наймають більше працівників). Однак, наявний виробничий потенціал використовується неефективно, продовжується виробництво продукції, яка не користується попитом, гірша за продукцію конкурентів (вища ціна, недостатньо прорекламована, нижчої конкурентоспроможності). Підприємство має досить великі адміністративні витрати, витрати на збут, неефективно займається іншими видами діяльності, збитки від яких зменшують прибуток.

ІV. Зміна всіх коефіцієнтів має від’ємне значення, при цьому кожний наступний коефіцієнт знижується в більшій мірі по відношенню до попереднього. Наявність цього випадку вказує на нестійкий (кризовий) фінансовий стан підприємства.

Розглянемо цей випадок на прикладі показників підприємства “Калина”.

Розрахуємо коефіцієнт зміни валюти балансу:

К∆ВБ 2006-2005 = ВБ2006 – ВБ2005 / ВБ2005 = 4956-6341 / 6341 = -0,22


К∆ВБ 2007-2006 = ВБ2007 –ВБ2006 / ВБ2006 = 3652-4956 / 4956,2 = -0,26


2. Визначимо коефіцієнт зміни виручки від реалізації:

К∆ВР 2006-2005 = ВР2006 – ВР2005 / ВР2005 = 161,3-373,7 / 373,3 = -0,56


К∆ВР 2007-2006 = ВР2007 – ВР2006 / ВР2006 = 147,7-161,3 / 161,3 = -0,08


3. Визначимо коефіцієнт зміни прибутку. Оскільки дане підприємство збиткове, то для обчислення використовуємо збиток:


К∆ЗБ 2006-2005 = ЗБ2006 – ЗБ2005 / ЗБ2005 = 189,2-238 / 238 = -0,2


К∆ЗБ 2007-2006 = ЗБ2007 – ЗБ2006 / ЗБ2006 = 148,4-189,2 / 189,2 = -0,21
ВИСНОВКИ
Всі три коефіцієнти мають від’ємне значення, при цьому кожний наступний коефіцієнт знижується в більшій мірі по відношенню до попереднього. Отже, можна зробити висновок, що за аналізований період (2005-2007рр.) підприємство зменшувало свої виробничі можливості, тобто вартість майна зменшувалась за рахунок продажу частини будівель, обладнання, площ, або передачі об’єктів соціальної сфери у комунальну власність.

Перевищення К∆ВР порівняно з темпами зменшення К∆ВБ є доказом тому, що підприємство неефективно використовує наявні виробничі ресурси. В аналізованому періоді воно зменшило обсяги виробництва, значна частина його продукції передається споживачам “під реалізацію”, з послідуючою оплатою.

Дещо нижчі темпи зниження К∆ФР порівняно зі зниженням К∆ВР свідчить про те, що на підприємстві займаються, окрім основної, іншими видами діяльності, тому мають інші операційні доходи, які склали у 2005 р. 1,3 тис.грн., у 2007 р. 100,1 тис.грн.

Таким чином, фінансовий стан підприємства погіршився. Фінансовим менеджерам необхідно провести поглиблений внутрішній аналіз фінансового стану і за його результатами розробити ряд стабілізаційних заходів.

Слід оцінити характер змін окремих статей балансу. Така оцінка проводиться за допомогою горизонтального (часового) і вертикального (структурного) аналізу.

Горизонтальний аналіз полягає в побудові однієї або декількох аналітичних таблиць, в яких абсолютні балансові показники на кожну дату періоду, що аналізується, доповнюються відносними темпами їх зміни. Різновидом горизонтального аналізу є аналіз тенденцій розвитку (трендовий аналіз), при якому кожна позиція звітності порівнюється з рядом попередніх періодів і визначається тренд, тобто основна тенденція динаміки показника, очищена від випадкових впливів і індивідуальних особливостей періоду. Цей аналіз носить перспективний прогнозний характер.

Вертикальний аналіз активу і пасиву балансу дає оцінку фінансового стану у вигляді відносних величин (відсотків). Він дозволяє визначити частку окремих розділів і статей в підсумку балансу і оцінити її зміну.

Далі оцінюють рівень та динаміку ліквідності, фінансової стійкості, ділової активності, рентабельності.
^ Оцінка ліквідності та платоспроможності

У ринковій економіці існує ймовірність ліквідації підприємств унаслідок їх банкрутства, тому одним із найважливіших показників фінансового стану є ліквідність.

Ліквідність підприємства – це спроможність його перетворювати свої активи в гроші для покриття всіх необхідних платежів в міру настання їх терміну. Підприємство, оборотний капітал якого складається здебільшого з грошових коштів, короткострокової дебіторської заборгованості, зазвичай вважається більш ліквідним, ніж підприємство, оборотний капітал якого складається здебільшого з запасів.

Платоспроможність – це спроможність вчасно повністю виконати свої платіжні зобов’язання, що випливають з торгівельних, кредитних і інших операцій платіжного характеру.

Розрахунок платоспроможності проводиться на конкретну дату. Ця оцінка суб’єктивна і може бути виконана з різним ступенем точності.

Для підтвердження платоспроможності перевіряють: наявність грошових коштів на розрахунковому рахунку, валютному рахунку, короткострокові фінансові вкладення.

Ці активи повинні мати оптимальну величину. З одного боку, чим значніший розмір грошових коштів на рахунку, тим з більшою ймовірністю можна стверджувати, що підприємство має достатні кошти для поточних розрахунків і платежів.

З іншого боку, наявність незначних залишків коштів на грошовому рахунку не завжди означає, що підприємство неплатоспроможне: кошти можуть надійти на розрахункові, валютні рахунки, до каси протягом найближчих днів, короткострокові фінансові вкладення легко перетворити на готівку. Постійна кризова відсутність готівки призводить до того, що підприємство перетворюється на “технічно неплатоспроможне”, а це вже може розглядатися як перша сходинка на шляху до банкрутства.

Всі активи підприємства залежно від ступеня їх ліквідності, тобто швидкості перетворення на грошові засоби, можна умовно поділити на такі групи:

^ Найбільш ліквідні активи – суми по статтях грошових коштів та їх еквівалентів, що можуть бути використані для виконання поточних розрахунків негайно (рядки 230 і 240 балансу) (А1).

^ Активи, що швидко реалізуються - активи, для перетворення яких на наявні грошові засоби вимагається певний час. До цієї групи можна включити дебіторську заборгованість (платежі по якій очікуються протягом 12 місяців після звітної дати), інші оборотні активи (рядки 150,160,170,180,210,220 балансу) (А 2)

Ліквідність цих активів різна і залежить від суб’єктивних і об’єктивних чинників: кваліфікації фінансових працівників, взаємовідносин з платниками і їхньої платоспроможності, умов надання кредитів покупцям, організації вексельного обороту.

^ Активи, що реалізуються повільно – найменш ліквідні активи – це запаси, дебіторська заборгованість (платежі по якій очікуються більш ніж через 12 місяців після звітної дати) (рядки 100,120,130,140,250,270 балансу) (А3)

Товарні запаси не можуть бути продані до тих пір, доки не буде знайдений покупець. Запаси сировини, матеріалів і незавершеної продукції можуть зажадати попередньої обробки, перш ніж їх можна буде продати і перетворити на наявні грошові засоби.

^ Активи, що важко реалізуються – активи, що призначені для використання в господарській діяльності протягом довготривалого періоду часу. До цієї групи можна включити статті 1 розділу активу балансу “Необоротні активи” (рядок 080 балансу) (А4).

Перші три групи активів (найбільш ліквідні активи, активи, що швидко реалізуються і активи, що реалізуються повільно) протягом поточного господарського періоду можуть постійно змінюватися і відносяться до поточних активів підприємства. Поточні активи більш ліквідні ніж інше майно підприємства.

Автор [8 д.л.] пропонує визначати фінансовий стан підприємства з огляду на його короткострокові та довгострокові перспективи. У ко­роткостроковій перспективі критерієм оцінки фінансового стану підприємства є його ліквідність і платоспроможність, тобто спроможність своєчасно і в повному обсязі розрахува­тися за короткостроковими зобов'язаннями. Термін «ліквід­ність» означає безперешкодне перетворення майна на гроші. Ліквідність підприємства — це його спроможність пере­творювати свої активи па гроші для виконання всіх необхід­них платежів у міру настання їх строку.

Найлікві