Реферат: Про необхідність створення національного природного парку “Дністровський каньйон” для збереження генофонду рослинного І тваринного світу та цінних об’єктів неживої природи

Обґрунтування

про необхідність створення національного природного парку “Дністровський каньйон” для збереження генофонду рослинного і тваринного світу та цінних об’єктів неживої природи


Антропотехногенний вплив на природне середовище за розмахом і темпом досяг найвищого рівня і з кожним роком невпинно зростає. У виробничій обіг все масштабніше втягується земля, вода, ліси, надра, рослинний і тваринний світ, повітря, а також окремі ландшафти, що призводить до погіршення стану природного довкілля та деградації і повного знищення біологічного різноманіття.

Проблема збереження генетичних ресурсів рослинного і тваринного світу та цінних об’єктів неживої природи, а також пам’яток історії, культури й архітектури є однією із глобальних і актуальних проблем сьогодення.

У всьому світі постійно зростає розуміння того, що руйнуючи природне середовище, суспільство знищує власне майбутнє. В нас один шлях – жити, працювати і відпочивати у згоді із законами природи. Основа стабільності будь-якої екосистеми – це збереження і відтворення її видового біорізноманіття.

З проблемами охорони й раціонального використання природних ресурсів тісно пов’язуються питання організації відпочинку населення, зокрема масового туризму. Кількість людей, які віддають перевагу активному відпочинку – побути на лоні чарівної природи, помилуватися її красою, пройти екологічними лісовими стежками або подолати річку на човні – з кожним роком зростає. Туризм є масовим явищем. Це рекреація, засіб збереження і поновлення здоров’я, підтримання активної працездатності населення. Проте, неорганізований, стихійний туризм стає значним споживачем природних ресурсів і порушником природоохоронного законодавства. Навіть побутує термін “туристична ерозія”.

Щоб зберегти всі компоненти живої і неживої природи у Дністровському каньйоні планується створення національного природного парку “Дністровський каньйон”.

Згідно статті 20 Закону України Про природно-заповідний фонд України – національні природні парки є природоохоронними, рекреаційними, культурно-освітніми, науково-дослідними установами загальнодержавного значення, що створюються з метою збереження, відтворення і ефективного використання природних комплексів та об’єктів, які мають особливу природоохоронну, оздоровчу, історико-культурну, наукову, освітню та естетичну цінність.

На національні природні парки покладається виконання таких основних завдань:

збереження цінних природних та історико-культурних комплексів і об’єктів;

створення умов для організованого туризму, відпочинку та інших видів рекреаційної діяльності в природних умовах з додержанням режиму охорони заповідних природних комплексів та об’єктів.

Дністровський каньйон починається в районі села Нижнів Івано-Франківської області. Там, на лівому березі Дністра на Танутенській горі, є унікальне відслонення юрського періоду. Закінчується Дністровський каньйон біля гирла Збруча, де неподалік є суперунікальні відслонення силуру світового значення (с. Трубчин).

Природа Дністровського каньйону своєрідна, унікальна і неповторна. Тут збереглися унікальні еталони відслонень силуру і нижнього девону; високі ліві береги вкриті рідкісною рослинністю. У долинах Дністра та його притоках відслонюється потужній комплекс осадових товщ від наймолодших антропогенових і до найдавніших – силурійських відкладів палеозойської ери, вік яких понад 400 мільйонів років.

Ми захоплюємося природою Карпат, Криму і зарубіжних країн і прагнемо будь що побувати там. Але не всі знають, що Дністровська долина Тернопільщини з її ландшафтом має свою неповторну чарівну красу, унікальні ботанічні, геологічні, гідрологічні, зоологічні, іхтіологічні і історичні пам’ятки.

Турист, натураліст, археолог, географ, ботанік, геолог, гідролог, зоолог, іхтіолог знайде на території національного природного парку «Дністровський каньйон» величезну кількість пізнавальних матеріалів з історії розвитку живої і неживої природи. Тут, наче в природному музеї під відкритим небом, “зібрані” геологічні, ботанічні, гідрологічні, археологічні, історичні, зоологічні пам’ятки, які вкупі творять чарівні неповторні ландшафти.


Рослинний світ Дністровського каньйону


Флора Дністровського каньйону має лісостеповий характер. Геологічні, ґрунтово-гідрологічні, едафічні і мікрокліматичні умови каньйону у свій час сприяли росту і розвитку флори.

Вчені у свій час стверджували, що Дністровський каньйон поряд із степовим Покутям і Медоборами є найбагатшою скарбницею флори. Проте, польський ботанік Вацлав Гаєвський у своїй книжці “Залишки реліктової флори в Дністровському каньйоні” (1931р.) констатував: “Флора Дністровського каньйону гине надзвичайно швидко. На кожному кроці частіше зустрічаються сади абрикосові і виноградники, які витісняють швидко і цілковито первісну рослинність з малочисельних місць знаходження.”

З метою прикоротити свавілля по знищенню реліктової флори 13-14 грудня 1929р. відбувся з’їзд представників науки Польщі, Чехословаччини і Румунії. Була створена спеціальна комісія з представників Польщі і Румунії по організації вздовж долини Дністра резерватів реліктової флори.

Ґрунтовне дослідження флори Дністровського каньйону було проведене В.Гаєвським у 1929-1931 роках. Ним було досліджено і описано 13 резерватів-відрізків Дністровських стінок, а саме: І відрізок – Жижава; ІІ – Заліщики; ІІІ – Добровляни – Обіжева; ІV – Бедриківці – стінка “Криве”; V відрізок – Городок – Деренівка; VІ – Городок – Зозулинці; VII – Синьків; VIII – Колодрівка – “Глоди”; ІХ – Горошова; Х – Мельниця; ХІІ – Дзвенигород; ХІІІ – Трубчин – Білівці; і ХІV – Окопи. Всі перелічені ділянки крім Заліщиків взяті Держуправлінням екобезпеки у Тернопільській області під охорону держави у 1968-1971 р.р. Площі їх значно збільшені, бо при заповіданні зверталась увага не тільки на флору, а й на цінність ландшафту, геологію, лісові і зоологічні компоненти, тощо. В зоні Дністровського каньйону мережа територій та об’єктів природно-заповідного фонду становить 70 об’єктів загальною площею 42741га.

Кожний ресурс для області становить відповідну цінність. Але флора зазнала найбільшої втрати. Так, наприклад, внаслідок високої розорюваності сільськогосподарських угідь (80-100%), окультуреності ландшафтів, урбанізації, осушення болотних масивів, заліснення природних лісових галявин, задернілих Дністровських схилів без врахування наявності цінних видів рослин і тварин, а також екстенсивних методів заготівлі лікарської сировини (в минулому) та масового зривання для продажу місцевим населенням червонокнижних рослин – підсніжників, шафрану, пролісок та інших призвело до повного знищення на окремих ділянках популяцій флори і фауни. Ще в 30 роки ХХ століття спостерігався наступ деревно-чагарникових порід на флору степових ділянок Дністровського каньйону, які розташовані в лісах або між ділянками лісу. Інтенсивність заростання флори Дністровських схилів і стінок з кожним роком зростає.

Сьогодні в області біля 250 видів вищих судинних рослин і понад 50 видів тварин опинилися на грані зникнення. Тому потрібно прискорити вирішення питання створення національного природного парку “Дністровський каньйон”. В першу чергу потрібно передбачити: 1) відповідні заходи по спасінню аборигенної, первісної флори у каньйоні; 2) запроектувати екологічні стежки; 3) зони для масового відпочинку; 4) зони для зеленого туризму на базі населених пунктів, що розташовані у прибережній смузі і для любительської рибалки по 1-2 кілометри берегової смуги; 5) зони спокою – екологічні коридори по Дністру; 6) зони ПЗФ і 7) експлуатаційні зони для різних потреб.

В червні – серпні 1997р. науковою експедицією здійснено перевірку стану флори на заповідних ділянках Регіонального ландшафтного парку “Дністровський каньйон”, і які зміни пройшли за 70 років.

У складі експедиції, створеної Держуправлінням екобезпеки у Тернопільській області, прийняли участь: Заслужений природоохоронець України М.П. Чайковський, кандидат біологічних наук В.О. Шиманська, кандидат географічних наук Л.П. Царик і студент Тернопільського педагогічного університету І.В. Сліпченко.

Перевіркою встановлено, що протягом 70 років на першій стадії степові ділянки заростали деревно-чагарниковою рослинністю повільно, на другій стадії (1980-1997 р.р.) степові ділянки почали інтенсивно заростати. Скельно-степова рослинність опинилася під пологом дерев і чагарників, на стадії вимирання.

^ Рідкісні, реліктові і ендемічні види рослин на нижче перелічених заповідних об’єктах перебувають під загрозою зникнення.

При проведені лісовпорядкування лісів ВО “Тернопільліс” неодноразово ставилося питання звернути відповідну увагу на стан заповідних об’єктів. Лісовпорядкування вимог Державного управління екобезпеки не виконало.

Після обстеження стану рослинних угруповань на заповідних ділянках ВО “Тернопільліс” був направлений лист з вимогами вжити відповідні заходи по спасінню рідкісних видів рослин. ВО “Тернопільліс” вимоги експедиції теж не виконало.

З метою розроблення охоронних заходів щодо збереження, відтворення популяцій рідкісних видів рослин та умов місцезростання відповідно до Положення про Зелену книгу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 серпня 2002р. №1286, рекомендую для спасіння фітоценозів скельно-степових і лучних рослин занести до Зеленої книги такі заповідні об’єкти (як виняток не популяції окремих видів рослин, а нижчеперелічені заповідні об’єкти на “капремонт”):

Жижавський ботанічний заказник ЗДЗн площею 155га;

Обіжевський ботанічний заказник ЗДЗн площею 162га;

Урочище “Криве” – ботанічний заказник ЗДЗн площею 56га;

Урочище “Глоди” – ботанічну пам’ятку природи ЗДЗн площею 16га;

Дзвенигородську степову ділянку – ботанічну пам’ятку природи МЗн площею 3га;

Богданівський степ – ботанічну пам’ятку природи МЗн площею 7,3га;

Зозулинську степову ділянку №1 – ботанічну пам’ятку природи МЗн площею 2га.




Разом 7 заповідних об’єктів площею 401, 3га.




(ЗДЗн – загальнодержавного значення, МЗн – місцевого значення)


Сьогодні на Дністровських стінках зростає 65 видів рідкісних рослин, у тому числі:

Рослини, що занесені до “Червоної книги України” – 21вид.

Рослини, що занесені до Європейського Червоного списку – 2 види.

Червонокнижні рослини України, що занесені до “Бернської Конвенції” – 2 види.

Рідкісні і такі, що перебувають під загрозою зникнення види рослин на території Тернопільської області – 43 види.


З історії наукових досліджень флори Дністровського каньйону


Одним з надзвичайно мальовничих і цінних у флористичному відношенні регіонів України є Дністровський каньйон. В скарбниці каньйону збереглося чимало рідкісних рослин (реліктів і ендемів): ефедра двоколоса, мигдаль степовий, ясенець білий, ковила волосиста, сон великий і сон чорніючий та багато інших.

Багато дослідників цікавилися флорою і рослинністю даного регіону.

На початку ХІХ ст. з’являються флористичні праці В.Г.Бессера і А.Л.Андржійовського, які поклали початок вивченню флори Поділля. В.Г.Бессером описано біля 70 нових для науки видів флори південно-західної Галичини. Дякуючи йому флористика і систематика рослин поповнилася рядом видів, які і зараз знаходимо на Придністров’ї: люцерна лежача, фіалка горбкова, шоломниця весняна, цибуля жовтіюча, тонконіг різнобарвний та інші.

Багато уваги вивченню флори лівих приток Дністра приділив А.Л.Андржійовський, ним описані види поширені у Дністровському каньйоні: жовтець Стевена, аконіт Бессера, шавлія зарослева, шиверекія подільська та інші.

Велику увагу дослідженню флори Поділля приділяв А.С.Рогович, заслуговують уваги праці В.Блоцького, особливо праці по вивченню флори південних районів Галичини (1883, 1888-1890 р.р.). Завдяки його працям арсенал Волино-Поділля поповнився такими видами: таволга польська, заяча конюшина Шиверека, зіновать подільська та інші. Видатною подією у вивченні флори України була праця І.Ф.Шмальгаузена (1886) “Флора югозападной России”.

Чимало наукових праць даного періоду присвячується етно- і прикладній ботаніці: Б.Котуля (1882), Е.Крижанівського (1891), Ю.Тальке-Гриневича (1893).

Відомий дослідник флори Поділля І.К.Пачоський (1899, 1913, 1927) висловив точку зору про давність лісостепу подільського типу і третинний вік його рослинності. Наслідки досліджень Г.Запаловича (1906-1911) дали нам опис нових видів: костриця польська, півники понтичні, гвоздика польська та інші.

Характеристиці флористичних границь Волині і Поділля, особливостям флористичного складу степів Поділля присвячені праці М.Качвари (1925-1931).

В.Шафер (1910-1935) вивчав флору і рослинність Західного Поділля, де ліс і степ виступають як рівноцінні. Він вважав, що деякі релікти збереглися з третинного періоду.

Особливостям поширення окремих видів, загрозі зникнення степів Поділля, охороні природи присвячені праці Ш.Вердака (1923-1936). До робіт, які стосуються морфологічних особливостей, екології і господарської цінності окремих видів рослин можна віднести праці польських вчених: Й.Беганського (1924), С.Бернацького (1929), М.Мотики і Ф.Панича (1929), Б.Косковського (1936) та інших.

Ґрунтовне дослідження флори Дністровського каньйону було проведене польським вченим В.Гаєвським (1929-1936).

У 1927 році Ю.Клеоповим і Богацьким були проведені дослідження флори і рослинності Придністров’я. Вивченню лісів Поділля і Придністров’я присвячені праці П.С.Погребняка, П.П.Кожевлікова (1931-1936), М.І.Косеця (1947-1953), Ф.О.Гриня (1950).

Вивченню флори Придністров’я приділив увагу М.М.Круцкевич (1958, 1961, 1962). Характеристика флори середнього Придністров’я представлена працями Г.О.Кузнецової (1958, 1963, 1967).

Повідомлення про нові флористичні знахідки на Придністров’ї є в працях Шеляг-Сосонко, Собко (1970) Дубовик, Крицької, Мороз (1973), Заверухи (1980).

Вивченню ресурсів корисних рослин, охороні степів Поділля приділяється увага в працях Г.С.Куковиці, В.В.Протопопової (1970-1973), М.І.Котова, М.В.Клокова (1973, 1974), С.В.Зелінки, В.О.Шиманської (1972, 1973), Т.Л.Андрієнко, Б.В.Заверухи (1980) та інших.

Необхідно відмітити великий вклад у вивченні і збереженні флори Дністровського каньйону палкого природодослідника, Заслуженого природоохоронця України, у минулому старшого державного інспектора Державного управління екобезпеки у Тернопільській області М.П.Чайковського.

Лише завдяки його розумінню необхідності збереження рідкісних видів і фітоценозів на Тернопільщині було взято під охорону держави 528 заповідних об’єктів, загальною площею понад 117 тисяч гектарів – 8,5% території області.

Від часу вивчення флори Дністровського каньйону польським вченим, флористом В.Гаєвським пройшло біля сімдесяти років. Виникла необхідність ознайомлення із сучасним станом природної флори вищих спорових і квіткових рослин згаданого регіону.

Дністровський каньйон взятий під охорону, як регіональний ландшафтний парк, площею 42084га, виникла природна необхідність виявлення нових ділянок, цінних у флористичному відношенні, які заслуговують на особливу охорону, а також розробки відповідних заходів біологічних основ раціонального природокористування.

Кандидат біологічних наук В.О.Шиманська


Перелік рідкісних видів рослин, які зростають у регіональному ландшафтному парку “Дністровський каньйон”
^ Види рослин, що занесені до “Червоної книги України”



№№ п/п

№ коду

Назва виду українською мовою

Назва виду латинською мовою

1

0053

Астранція велика

Astrantia major L.

2

0162

Вовчі ягоди

Daphne cneorum L.

3

0104

Зіновать біла

Chamaecytisus albus

4

0105

Зіновать Блоцкого

Chamaecytisus blockianus (Pawl.) Klaskova

5

0108

Зіновать подільська

Chamaecytisus podolicus (Blocki) Klaskova

6

0150

Зозулині черевички справжні

Cypripedium calceolus L.

7

0462

Клокичка периста

Staphylea pinnata L.

8

0473

Ковила волосиста, тирса

Stipa capillata L.

9

0486

Ковила пірчаста

Stipa pennata L.

10

0288

Лілія лісова (лілія кучерява)

Lilium martagon L.

11

0079

Осока скельна

Carex rupestris All.

12

0216

Підсніжник звичайний

Galanthus nivalis L.

13

0388

Первоцвіт дрібний

Primula minima L.

14

0432

Скополія карніолійська

Scopolia carniolica Jacq

15

0395

Сон великий

Pulsatilla grandis Wend

16

0396

Сон чорніючий

Pulsatilla nigricans Storck

17

0459

Таволга польська

Spiraea polonica Blocki

18

0385

Тонконіг різнобарвний

Poa versicolor Bess

19

0017

Цибуля круглонога

Allium sphaeropodum Klok

20

0437

Шоломниця весняна

Scutellaria verna Bess

21

0174

Ясенець білий

Dictamnus albus







Разом 21 вид



Види рослин, що занесені до Європейського Червоного списку тварин і рослин, що знаходяться під загрозою зникнення у світовому масштабі (1991)


Код (4)

Назва виду українською мовою

Назва виду латинською мовою

13

05

500

0077

Зіновать подільська

Chamaecytisus podolicus (Blocki) Klaskova

13

05

500

0094

Козельці високі

Tragopogon elatior Slev













Разом 2 види



^ Види рослин з “Червоної книги України”, що занесені до “Бернської Конвенції”



№ № п/п

Назва виду українською мовою

Назва виду латинською мовою

1/0395

Сон великий

Pulsatilla grandis Wend

2/0150

Черевички зозулині справжні

Cypripedium calceolus L.



Разом 2 види



Перелік рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів рослин на території Тернопільської області


№№ п/п

№ по додат-

ку №1

Назва виду українською мовою

Назва виду латинською мовою

1

1

Авринія скельна

Aurinia saxatalis

2

3

Аконіт кущистий

Akonitum eulophum Reichenb

3

4

Аконіт молдавський

Akonitum moldavicum Hacg.

4

8

Аспленій волосовидний

Asplenium trichomane L.

5

9

Аспленій муровий

Asplenium ruta-muraria L.

6

16

Вишня кущова

Cerasus fruticosa Pall.

7

17

Вівсюнець пустельний

Helictotrichon desertorum (Less.) Nevski

8

19

Вовчі ягоди звичайні

Daphne mesereum L.

9

21

Волошка східна

Centaurea orientalis L.

10

23

Воронець колосистий

Actea spicata L.

11

24

Гадючник звичайний

Filipendula vulgaris Moench.

12

25

Гвоздика Андржійовського

Dianthus andrjeyowskianns (Zapal.)

13

31

Горицвіт весняний

Adonis vernalis L.

14

32

Гострокільник волосистий

Oxytropis pilosa (L.) DC

15

36

Ефедра двоколоса

Ephedra distachya L.

16

41

Кадило сарматське

Melitis sarmatica Klok

17

42

Кизильник чорноплідний

Cotoneaster melanocarpus Fisch. Ex Blytt.

18

44

Конвалія звичайна

Convallaria majalis L.

19

47

Конюшина паннонська

Trifolium pannonicum Jacg.

20

63

Маруна щиткова

Pyrethrum corymbosum (L.) Moench.

21

64

Мигдаль степовий

Amygdalus nana L.

22

65

Мінуарція дністровська

Minuartia thyraica Klok

23

68

Молодило руське

Sempervivum ruthenicum Schnittsp. et C.B. Lehm

24

69

Молочай Клокова

Euphorbia klokovii Dubovik

25

73

Одинарник європейський

Trientalis europea L.

26

76

Осока низька

Carex humilis Leys

27

78

Півники злаколисті

Iris graminea I.

28

79

Півники угорські

Iris hungarica Waldst. et Kit

29

84

Плющ звичайний

Hedera helix I.

30

87

Рутвиця орликолиста

Thalictrum aguilegifolium L.

31

92

Синяк плямистий

Echium maculatum L.

32

95

Сон широколистий

Pulsatilla latifolia Rupr.

33

96

Стародуб широколистий

Laserpitium latifolium L.

34

101

Тринія багатостеблова

Trinia multicaulis Schischk.

35

102

Ферульник лісовий

Ferulago silvatica (Bess.) Reichend.

36

104

Фізаліс звичайний

Physalis alkekengi L.

37

107

Холодок лікарський

Asparagus officinalis L.

38

108

Холодок несправжньошерстистий

Asparagus pseudoscaber Grecescu

39

109

Цибуля гірська

Allium montanum F.W. Schmidt

40

111

Цибуля подільська

Allium podolicum (Aschers. et Graebn) Bloki ex Racib

41

113

Чебрець Маршаллів

Thymus marschallianus Willd.

42

115

Шавлія поникла

Salyia nutans L.

43

117

Юрінея вапнякова

Jurinea calcarea Klok







Разом 43 види



Ділянка №1

Жижавський ботанічний заказник загальнодержавного значення, площею 155га


Заказник розташований на околиці села Зелений Гай, за 8 кілометрів від міста Заліщики, у лісовому урочищі Жижава, на лівому березі Дністра (схема №1).

Основна частина заказника вкрита грабовим лісом порослевого походження віком понад 50 років з домішкою дуба, клена польового і гостролистого, явора, липи серцелистої, в’яза, ясена звичайного і гостроплодного.

Підлісок представлений ліщиною, бузиною, гордовиною, кленом татарським, глодом, кизилом, тереном, таволгою середньою та іншими.

Велику цінність заказника становлять: реліктова клокичка периста, таволга середня, зіновать подільська, вишня кущова, мигдаль степовий та інші.

Серед лісу і на стінці Дністра фрагментами розташовані степові ділянки, які представлені осокою низькою і гірською, ковилою волосистою, кострицею валігіською та іншими. В урочищі зростає чотири види цибулі – кругла, подільська, гірська і круглоголова, гвоздика перетинчаста і Андржійовського, айстра степова, оман мечолистий та багато інших. Серед різнобарвного різнотрав’я красується легендарна неопалима купина (ясенець білий).

Флора степових і скельно-степових видів на даній стадії інтенсивно пригнічена деревами і чагарниками.

Маршрутно-візуальним дослідженням у 1997 році було встановлено, що на стінці Дністра і у лісі “Жижава” росте 64 види трав’янистих рослин, з них характерних степових і луго-степових видів – 23; рослин лісів і чагарників – 27, кам’янистих відслонень – 7 і луків – 7.

З рідкісних видів рослин зустрічаються 24 види, серед них:

Рослини, що занесені до “Червоної книги України” – 10 видів.

Рослини, що занесені до Європейського Червоного списку – 1 вид.

Рослини, що перебувають під загрозою зникнення на території Тернопільської області – 14 видів


Перелік рідкісних видів рослин, що зустрічаються на території Жижавського ботанічного заказника
^ Види рослин, що занесені до “Червоної книги України”
№№ п/п

№ коду

Назва виду українською мовою

Назва виду латинською мовою

1

0108

Зіновать подільська

Chamaecytisus podolicus (Blocki) Klaskova

2

0462

Клокичка периста

Staphylea pinnata L.

3

0473

Ковила волосиста, тирса

Stipa capillata L.

4

0288

Лілія лісова (лілія кучерява)

Lilium martagon L.

5

0216

Підсніжник звичайний

Galanthus nivalis L.

6

0432

Скополія карніолійська

Scopolia carniolica Jacq

7

0459

Таволга польська

Spiraea polonica Blocki

8

0017

Цибуля круглонога

Allium sphaeropodum Klok

9

0437

Шоломниця весняна

Scutellaria verna Bess

10

0174

Ясенець білий

Dictamnus albus


Види рослин, що занесені до Європейського червоного списку тварин і рослин, що знаходяться під загрозою зникнення у світовому масштабі (1991)

Код (4)

Назва виду українською мовою

Назва виду латинською мовою

13

05

500

0077

Зіновать подільська

Chamaecytisus podolicus (Blocki) Klaskova


Перелік рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів рослин на території Тернопільської області

№№ п/п

№ по додат-

ку №1

Назва виду українською мовою

Назва виду латинською мовою

1

3

Аконіт кущистий

Akonitum eulophum Reichenb

2

16

Вишня кущова

Cerasus fruticosa Pall.

3

19

Вовчі ягоди звичайні

Daphne mesereum L.

4

25

Гвоздика Андржійовського

Dianthus andrjeyowskianns (Zapal.)

5

41

Кадило сарматське

Melitis sarmatica Klok

6

63

Маруна щиткова

Pyrethrum corymbosum (L.) Moench.

7

64

Мигдаль степовий

Amygdalus nana L.

8

65

Мінуарція дністровська

Minuartia thyraica Klok

9

76

Осока низька

Carex humilis Leys

10

78

Півники злаколисті

Iris graminea I.

11

79

Півники угорські

Iris hungarica Waldst. et Kit

12

96

Стародуб широколистий

Laserpitium latifolium L.

13

109

Цибуля гірська

Allium montanum F.W. Schmidt

14

111

Цибуля подільська

Allium podolicum (Aschers. et Graebn) Bloki ex Racib


Висновок

Острівці рідкісних видів у заказнику інтенсивно заростають чагарниками. Необхідно терміново провести розчистку чагарників і обробку пнів гербіцидом.
^


Ділянка №2 – резерв

Поруч з Жижавським заказником, з північної сторони примикає Іванозолотівська Дністровська стінка, площею біля 10га – резервна ділянка для заповідання (схема №1).

З рідкісних видів рослин зустрічаються 5 видів, а саме:

Рослини, що занесені до “Червоної книги України” – 1вид.

Рослини, що перебувають під загрозою зникнення на території Тернопільської області – 4 види.


^ Види рослин, що занесені до “Червоної книги України”
№№ п/п

№ коду

Назва виду українською мовою

Назва виду латинською мовою

1

0385

Тонконіг різнобарвний

Poa versicolor Bess


Перелік рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів рослин на території Тернопільської області

№№ п/п

№ по додат-

ку №1

Назва виду українською мовою

Назва виду латинською мовою

1

24

Гадючник звичайний

Filipendula vulgaris Moench.

2

25

Гвоздика Андржійовського

Dianthus andrjeyowskianns (Zapal.)

3

47

Конюшина паннонська

Trifolium pannonicum Jacg.

4

111

Цибуля подільська

Allium podolicum (Aschers. et Graebn) Bloki ex Racib



^ Ділянка №3 – резерв

Заліщицька стінка, площею біля 3-х гектарів, яка починається за селом Печора, а кінчається біля залізничного містка в м. Заліщики (схема №2). Це досить стрімка (199 м висоти) стінка, непридатна для будь-якого використання, однак тут збереглася первісна флора. Рідкісна рослинність приурочена тут до верхівки стінки, уздовж малих ярів.

До цього часу стінка ще не вивчена.


^ Ділянка №4
Урочище “Обіжева”, площею162 га – ботанічний заказник загальнодержавного значення


Урочище “Обіжева” (схема №3) знаходиться за три кілометри від міста Заліщики, на околиці села Добровляни. Це один з найпривабливіших і чарівних куточків Дністровського каньйону і єдине місце на Тернопільщині, де так широко представлена рідкісна скельно-степова і лісостепова рослинність Західного Поділля.

Цей лісовий масив був власністю пані баронеси Турнау. Доступ до цього чудового куточка для відвідувачів був закритий, і лише тому він міг зберегти свій первісний стан. Так було до 1941р. Під час війни і після війни антропогенний фактор на степових ділянках зробив свою справу не в кращому напрямку. Я вже вказував, що лісові галявини і окремі схили заліснювалися без врахування наявності цінних видів первісної флори. Сьогодні первісна рослинність в Обіжеві опинилася під пологом дерев і кущів, у лежачому стані, на грані вимирання. Потрібно терміново вжити відповідних заходів по спасінню цього суперунікального куточка природи.

Тут зростало 126 видів рослин, з них степових – 28, рослин лісів і чагарників – 65, скель і відслонень – 10, луків та схилів – 16, інших – 7.

З рідкісних рослин у 1997 році було 27 видів, серед них:

Рослини, що занесені до “Червоної книги України” – 13 видів.

Рослини, що занесені до Європейського Червоного списку – 1 вид.

Рослини з “Червоної книги України”, що занесені до “Конвенції” – 2 види.

Рослини, що перебувають під загрозою зникнення на території Тернопільської області – 14 видів


Перелік видів рідкісних рослин, що зустрічаються на території урочища “Обіжева”
^ Види рослин, що занесені до “Червоної книги України”
№№ п/п

№ коду

Назва виду українською мовою

Назва виду латинською мовою

1

0162

Вовчі ягоди

Daphne cneorum L.

2

0150

Зозулині черевички справжні

Cypripedium calceolus L.

3

0462

Клокичка периста

Staphylea pinnata L.

4

0473

Ковила волосиста, тирса

Stipa capillata L.

5

0486

Ковила пірчаста

Stipa pennata L.

6

0288

Лілія лісова (лілія кучерява)

Lilium martagon L.

7

0216

Підсніжник звичайний

Galanthus nivalis L.

8

0388

Первоцвіт дрібний

Primula minima L.

9

0395

Сон великий

Pulsatilla grandis Wend

10

0396

Сон чорніючий

Pulsatilla nigricans Storck

11

0459

Таволга польська

Spiraea polonica Blocki

12

0437

Шоломниця весняна

Scutellaria verna Bess

13

0174

Ясенець білий

Dictamnus albus

Види рослин, які занесені до Європейського червоного списку тварин і рослин, що знаходяться під загрозою зникнення у світовому масштабі (1991)

Код (4)

Назва виду українською мовою

Назва виду латинською мовою

13

05

500

0077

Зіновать подільська

Chamaecytisus podolicus (Blocki) Klaskova


Види рослин з “Червоної книги України”, що занесені до “Бернської Конвенції”

№ № п/п

Назва виду українською мовою

Назва виду латинською мовою

1/0395

Сон великий

Pulsatilla grandis Wend

2/0150

Черевички зозулині справжні

Cypripedium calceolus L.


Перелік рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів рослин на території Тернопільської області

№№ п/п

№ по додат-

ку №1

Назва виду українською мовою

Назва виду латинською мовою

1

4

Аконіт молдавський

Akonitum moldavicum Hacg.

2

16

Вишня кущова

Cerasus fruticosa Pall.

3

23

Воронець колосистий

Actea spicata L.

4

31

Горицвіт весняний

Adonis vernalis L.

5

64

Мигдаль степовий

Amygdalus nana L.

6

73

Одинарник європейський

Trientalis europea L.

7

78

Півники злаколисті

Iris graminea I.

8

79

Півники угорські

Iris hungarica Waldst. et Kit

9

84

Плющ звичайний

Hedera helix I.

10

95

Сон широколистий

Pulsatilla latifolia Rupr.

11

96

Стародуб широколистий

Laserpitium latifolium L.

12

107

Холодок лікарський

Asparagus officinalis L.

13

109

Цибуля гірська

Allium montanum F.W. Schmidt

14

111

Цибуля подільська

Allium podolicum (Aschers. et Graebn) Bloki ex Racib
^ Ділянка №5
Стінка “Криве” №1, площею 5га – ботанічна пам’ятка природи місцевого значення


Ця стінка починається від Наддністрянської турбази (схема №4) і простягається до стінки №2 – ботанічного заказника загальнодержавного значення “Криве”, площею 56га. Верхня частина стінки вкрита лісом, який не представляє цінності.

З рідкісних рослин на стінці “Криве” №1 зустрічається 6 видів, усі вони належать до таких, що перебувають під загрозою зникнення на території Тернопільської області:

№№ п/п

№ по додат-

ку №1

Назва виду українською мовою

Назва виду латинською мовою

1

16

Вишня кущова

Cerasus fruticosa Pall.

2

36

Ефедра двоколоса

Ephedra distachya L.

3

64

Мигдаль степовий

Amygdalus nana L.

4

68

Молодило руське

Sempervivum ruthenicum Schnittsp. et C.B. Lehm

5

78

Півники злаколисті

Iris graminea I.

6

109

Цибуля гірська

Allium montanum F.W. Schmidt


Ділянка №6

Степова стінка “Криве” №2, площею 56га – ботанічний заказник загальнодержавного значення


Стінка №2 є продовженням стінки №1 (схема №4). Вона тягнеться довгим пасмом біля автошляху і Дністра аж до Деренівського лісу. До 1978р. у нижній частині, біля Дністра, випасалася колгоспна худоба. З метою збереження і відтворення цінних видів флори 3.08.1978 Постановою ради Міністрів України стінка “Криве” №2 була оголошена заказником загальнодержавного значення.

При обстеженні 1.08.1997р. стану флори на степовій ділянці “Криве” №2 нами зібрано 89 видів рослин, з них 37 степових, 20 – рослин відслонень, 21 – лісів і чагарників і 11 – луків.

Серед 89 видів зібраних рослин є 17 видів рідкісних, серед них:

Рослини, що занесені до “Червоної книги України” – 5 видів.

Рослини, що занесені до Європейського Червоного списку – 1 вид.

Рослини з “Червоної книги України”, що занесені до “Конвенції” – 1вид.

Рослини, що перебувають під загрозою зникнення на території Тернопільської області – 12 видів.


Перелік рідкісних видів рослин, що зустрічаються на території степової стінки “Криве” №2

Види рослин, що занесені до “Червоної книги України”

№№ п/п

№ коду

Назва виду українською мовою

Назва виду латинською мовою

1

0108

Зіновать подільська

Chamaecytisus podolicus (Blocki) Klaskova

2

0473

Ковила волосиста, тирса

Stipa capillata L.

3

0395

Сон великий

Pulsatilla grandis Wend

4

0437

Шоломниця весняна

Scutellaria verna Bess

5

0174

Ясенець білий

Dictamnus albus


Види рослин, які занесені до Європейського червоного списку тварин і рослин, що знаходяться під загрозою зникнення у світовому масштабі (1991)

Код (4)

Назва виду українською мовою

Назва виду латинською мовою

13

05

500

0077

Зіновать подільська

Chamaecytisus podolicus (Blocki) Klaskova


Види рослин з “Червоної книги України”, що занесені до “Бернської Конвенції”

№ № п/п

Назва виду українською мовою

Назва виду латинською мовою

1/0395

Сон великий

Pulsatilla grandis Wend


Перелік рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів рослин на території Тернопільської області

№№ п/п

№ по додат-

ку №1

Назва виду українською мовою

Назва виду латинською мовою

1

42

Кизильник чорноплідний

Cotoneaster melanocarpus Fisch. Ex Blytt.

2

64

Мигдаль степовий

Amygdalus nana L.

3

65

Мінуарція дністровська

Minuartia thyraica Klok

4

76

Осока низька

Carex humilis Leys

5

78

Півники злаколисті

Iris graminea I.

6

79

Півники угорські

Iris hungarica Waldst. et Kit

7

87

Рутвиця орликолиста

Thalictrum aguilegifolium L.

8

92

Синяк плямистий

Echium maculatum L.

9

95

Сон широколистий

Pulsatilla latifolia Rupr.

10

109

Цибуля гірська

Allium montanum F.W. Schmidt

11

111

Цибуля подільська

Allium podolicum (Aschers. et Graebn) Bloki ex Racib

12

115

Шавлія поникла

Salyia nutans L.



Ділянка №7

Деренівська стінка, площею 6га – ботанічна пам’ятка природи місцевого значення


Стінка розташована нижче лісового урочища Деренівка в кварталі №81 Заліщицького лісництва,