Реферат: Харківська національна академія міського господарства щербина Л. В методичні вказівки

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКА НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ МІСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА


Щербина Л. В


Методичні вказівки

до практичних занять з дисципліни

«основи НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ»

з дидактичним забезпеченням для студентів

4 курсу денної форми навчання напряму підготовки 0504 - «Туризм»

(галузі знань 0201 – «Культура», 1401 – «Сфера обслуговування» напряму підготовки «Туризм», «Готельно-ресторанна справа»)


Харків – ХНАМГ – 2008

Методичні вказівки до практичних занять з дисципліни «Основи наукових досліджень» з дидактичним забезпеченням (для студентів 4 курсу денної форми навчання напряму підготовки 0504 - «Туризм» (галузі знань 0201 – «Культура», 1401 – «Сфера обслуговування» напряму підготовки «Туризм», «Готельно-ресторанна справа») / Укл.: Щербина Л. В.. – Харків: ХНАМГ, 2008. – 59 с.



Укладач:

Щербина Л. В.

Рецензент:

проф. кафедри туризму і готельного господарства ХНАМГ, док. екон. наук, Писаревський І. М.



Рекомендовано кафедрою туризму і готельного господарства, протокол № 6 від 31 січня 2008 р.


ЗМІСТ


ВСТУП ..........................................................................................................

1. ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ ПРАКТИЧНИХ (СЕМІНАРСЬКИХ) ЗАНЯТЬ ......................................................................................................

2. Методики активізації процесу навчання ....................

3. КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ ............................

4. ПИТАННЯ ДО ЕКЗАМЕНУ, ЗАЛІКУ ................................................

5. СПИСОК РекомендованОЇ літературИ .................................


4


6

39

42

50

56



ВСТУП


Програма вивчення дисципліни «Основи наукових досліджень» складена відповідно до місця й значення дисципліни за структурно-логічною схемою, передбаченою освітньо-кваліфікаційною програмою підготовки бакалаврів відповідно до освітньо-кваліфікаційних вимог і охоплює всі змістові модулі, визначені анотацією для мінімальної кількості годин.

Робочою програмою дисципліни передбачене проведення практичних (семінарських) занять.

^ Семінарське заняття — форма навчального заняття, що спрямована на закріплення студентом теоретичних знань, отриманих як на лекційних заняттях, так і в процесі самостійного вивчення матеріалу, а також під час виконання індивідуальної роботи.

^ Практичне заняття – форма навчального заняття, що спрямована на формування системи практичних знань з проблем, сучасного стану і розвитку підприємств готельного, санаторно-курортного, ресторанного і туристського бізнесу; знайомство з професійною термінологією.

За кожною з тем, включеної до курсу навчальної дисципліни «Основи наукових досліджень», проводиться практичне заняття з метою як закріплення студентом теоретичних знань, одержаних на лекційних заняттях чи в результаті самостійного вивчення необхідного матеріалу, а також в ході виконання науково-дослідної роботи (розрахунково-графічних завдань, курсової роботи), так і одержання практичних навиків.

Також заняття включає проведення попереднього контролю знань, умінь і навичок студентів, постановку загальної проблеми викладачем та її обговорення за участю студентів, розв’язування завдань з їх обговоренням, розв’язування контрольних завдань, тестовий контроль, їх перевірка і оцінювання.

Під час проведення практичних занять організовується дискусія навколо попередньо визначених тем, до яких студенти готують реферати чи доповіді, а також обговорюються проблемні питання, на які мають бути знайдені відповіді в результаті дискусії.

На практичних заняттях у студентів мають сформуватися вміння і навички розробки, організації і проведення наукових досліджень, а також виконання деяких видів економічної роботи, пов’язаної з діяльністю підприємств індустрії гостинності.

У ході проведення практичного заняття студенти самостійно або в групах (як малих, так і великих) вирішують запропоновані завдання різного рівня складності, виробничі ситуації чи ділові ігри. З метою виявлення рівня засвоєння матеріалу викладач проводить перевірку і обговорення роботи, яку виконували студенти, а також підведення підсумків з одержанням студентами відповідної оцінки в залежності від результатів виконаної роботи.

Слід зазначити, що проведення практичних занять вимагає попередньо підготовлений матеріал (тести, різні завдання тощо).

За кожне практичне заняття фіксуються оцінки, які враховують при виставленні поточної модульної оцінки з даної навчальної дисципліни.

^ 1. ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ

ПРАКТИЧНИХ (СЕМІНАРСЬКИХ) ЗАНЯТЬ


МОДУЛЬ І. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ


ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1.1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ НАУКИ І НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ


^ ТЕМА 1. КЛЮЧОВІ ПОНЯТТЯ НАУКИ І НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ


Перелік основних завдань:

1. Провести дослідження процесу зародження науки.

2. Охарактеризувати сучасний стан, виявити проблеми і вказати перспективи розвитку науки в Україні.

3. Перелічити і обгрунтувати особливості сучасних наукових досліджень.

Питання для дискусії:

1. Прикладні науки і їх значення в підвищенні ефективності функціонування економіки.

2. Об'єктивна необхідність наукових досліджень на сучасному етапі розвитку економіки.

3. Значення розробки державних науково-технічних програм у розвитку країни та їх види.


Питання для самодіагностики:

1. Поняття і характеристика науки як системи знань.

2. Основні функції науки в сучасних умовах.

3. Наука як особливий вид людської діяльності.

4. Наукові знання, їх відмінності від звичайних знань.

5. Виникнення і становлення науки.

6. Класифікація наук, її призначення і способи побудови.

7. Фундаментальні науки, їх характеристика.

8. Класифікація об'єктів наукових досліджень.

9. Диверсифікація та інтеграція наук як наслідок їх розвитку.

10. Визначення об'єкта і предмета наукового дослідження.

11. Об'єкти наукових досліджень в економіці.

12. Виникнення економічної науки.

13. Роль економічних наук у розвитку суспільства.

14. Класифікація економічних наук.

15. Принципи систематизації економічних знань.

16. Структура економічних знань.

17. Загальні проблеми розвитку економічної науки на сучасному етапі.

18 . Класифікація наукових досліджень.

19. Основні напрямки наукових економічних досліджень на сучасному етапі.

20. Поняття наукового дослідження.

21. Характеристика наукового напряму. Структурні одиниці наукового напряму.

Література: основна [6, 13, 14]; додаткова [18, 19].


^ ТЕМА 2. ОРГАНІЗАЦІЯ НАУКОВО-ДОСЛІДНОЇ РОБОТИ В УКРАЇНІ


Перелік основних завдань:

1. Структура науки як системи знань.

2. Визначення окремих елементів, складових частин науки.

3. Підготовка науковців в аспірантурах та докторантурах.

4. Характеристика основних принципів наукової організації дослідної праці.


Питання для дискусії:

1. Управління наукою в Україні.

2. Використання засобів механізації та автоматизації допоміжних операцій в науково-дослідній роботі.


Питання для самодіагностики:

1. Організація науки в Україні.

2. Організаційна структура та роль НАНУ.

3.. Режим робочого часу науковця.

4. Вимоги ергономіки до організації наукових досліджень.

5. Характеристика основних елементів самоорганізації наукової праці.

6. Особливості функціонування інкубаторів, технопарків, технополісів.

7. Визначення предмета науково-дослідної роботи студентів економічних вузів.

8. Необхідність наукової організації дослідницької праці.

9. Організація робочого місця наукового працівника

10. Самоорганізація праці науковця.

Література: основна [6, 13, 14]; додаткова [17, 18, 19].


^ ТЕМА 3. НАУКОВО-ДОСЛІДНА РОБОТА СТУДЕНТІВ


Перелік основних завдань:

1. Основні завдання науково-дослідної роботи студентів.

2. Форми заохочення студентської молоді до науково-дослідної роботи, що практикуються у вищих навчальних закладах.

3. Дипломна робота як найвищий ступінь участі студента в науково-дослідній роботі.

4. Специфіка вибору тематики курсових (дипломних) робіт для студентів спеціальності «Туризм», «Готельне господарство».


Питання для дискусії:

1. Мета залучення студентів до науково-дослідної роботи.

2. Необхідність посилення ролі науки в підготовці фахівців для економіки.

Питання для самодіагностики:

1. Характеристика змісту і порядку розробки індивідуального плану науково-дослідної роботи студента на весь період навчання.

2. Поняття науково-дослідної роботи студентів.

3. Керівництво науково-дослідною роботою студентів у вищому навчальному закладі, її організація і планування.

4. Організація роботи студентського наукового гуртка.

5. Класифікація форм організації науково-дослідної роботи студентів у вищому навчальному закладі.

6. Характеристика науково-дослідної роботи студентів у навчальному процесі. Види навчально-дослідної роботи.

7. Види науково-дослідної роботи студентів, що здійснюються в позанавчальний час.

Література: основна [8, 11, 14]; додаткова [17, 18, 19].


^ ТЕМА 4. ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАУКОВОЇ РОБОТИ


Перелік основних завдань:

1. Механізм пошуку первинної і вторинної інформації студентами.

2. Поняття і критерії ефективності інформації в науковому дослідженні.

3. Джерела інформації та їх класифікація.

4. Вимоги до організації збору практичної інформації на підприємствах (організаціях).

5. Основні способи відбору одиниць з генеральної сукупності.


Питання для дискусії:

1. Особливості збирання показників з різних джерел інформації.

2. Організація збору інформації з практичної діяльності підприємства (організації).

3. Плагіат і студентські наукові праці.

4. Переваги і недоліки різних форм обміну науковою інформацією.


Питання для самодіагностики:

1. Стадії обробки інформації та їх характеристика.

2. Класифікація інформації.

3. Роль інформації на етапах науково-дослідної роботи.

4. Функції інформації.

5. Сутність обробки інформації на ЕОМ. Етапи обробки інформації.

6. Сутність економічного аналізу в науково-дослідному процесі.

7. Поняття об'єкту обстеження та його характеристика.

8. Вибірковий метод обстеження та його характеристика.

9. Суть кількісної і якісної репрезентативності об'єктів обстеження.

10. Раціональна організація аналітичної роботи та її характеристика.

11. Показник та його основні ознаки.

12. Основні види показників та їх характеристика.

13. Організаційні етапи здійснення економічного аналізу.

14. Принципи збирання матеріалів наукового дослідження.

15. Резерви в економічному аналізі та їх характеристика.

16. Форми документального оформлення зібраної інформації.

Література: основна [6, 11, 14]; додаткова [15, 18, 19].


^ ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1.2. МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ НАУКОВОГО ЗНАННЯ І ТВОРЧОСТІ


ТЕМА 5. МЕТОД І МЕТОДИКА ЕКОНОМІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ І АНАЛІЗУ


Перелік основних завдань:

1. Загальна характеристика методологічного апарату наукових досліджень.

2. Оцінка і аналіз методологічного інструментарію в соціально-економічних дослідженнях.

3. Методи проведення аналітичної роботи, особливості їх використання.

4. Основні елементи методики комплексного економічного аналізу, їх характеристика.

5. Завдання, які вирішують в результаті спеціальних спостережень.


Питання для дискусії:

1. Чим обумовлюється отримання різних результатів аналітичних досліджень?

2. Докази в наукових дослідженнях, способи їх застосування.

3. Використання методів прогнозування в науково-дослідній роботі.

4. Загальні методи в наукових дослідженнях. Їх відмінність від спеціальних методів.


Питання для самодіагностики:

1. Назвіть основні групи методів наукових досліджень.

2. Як можна одержати первинну інформацію?

3. Емпіричний і теоретичний рівні пізнання та їх зв'язок із загальними методами наукових досліджень.

4. Особливості та види емпіричних загальнонаукових методів.

5. Характеристика емпірико-теоретичних загальнонаукових методів.

6. Теоретичні загальнонаукові методи, їх види і призначення.

7. Основні групи спеціальних методів в економічних дослідженнях.

8. Спеціальні методи збору інформації в економічних дослідженнях.

9. Значення методів фотографування, види фотографій.

10. Застосування спеціальних методів для обробки зібраної інформації.

11. Які основні види спостережень використовують для одержання інформації?

12. Методи планових розрахунків обгрунтувань в наукових економічних дослідженнях.

13. Яка роль показників в управлінні економікою, підприємством?

14. Які можуть бути виділені групи узагальнюючих показників?

15. Структура доказів. Використання прямих і непрямих доказів у наукових дослідженнях.

16. Спростування в науково-дослідній роботі.

17. Які висувають вимоги до показників економічного аналізу?

18. Розкрийте ваше розуміння поняття “економічний аналіз”.

19. Чим визначається функціональна роль економічного аналізу?

20. Чим визначається суть економічного аналізу як функції управління?

21. Розкрийте зміст економічного аналізу.

22. Що впливає на структуру змісту економічного аналізу?

23. Сформулюйте й обґрунтуйте функції економічного аналізу.

24. Сформулюйте і поясніть основні принципи економічного аналізу.

25. Сформулюйте і розкрийте поняття предмета економічного аналізу.

26. Сформулюйте класифікацію економічних явищ і процесів, яку передбачає предмет економічного аналізу.

27. Розкрийте поняття об’єкта економічного аналізу.

28. Сформулюйте і розкрийте поняття методу і методики економічного аналізу.

29. Охарактеризуйте аналітичне забезпечення менеджменту.

30. Охарактеризуйте в цілому систему прийомів економічного аналізу.

31. На чому базується методика системного економічного аналізу?

32. Назвіть і охарактеризуйте основні прийоми аналізу.

33. Що покладено в основу класифікації методів обробки економічної інформації?

Література: основна [12, 13, 14]; додаткова [18, 19].


^ ТЕМА 6. МЕТОДИКА ПІДГОТОВКИ Й ОФОРМЛЕНЯ РЕЗУЛЬТАТІВ НАУКОВОГО ДОСЛІДЖЕННЯ І ВПРОВАДЖЕННЯ ЇХ У ПРАКТИКУ ЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Перелік основних завдань:

1. Дипломна робота – найвідповідальніший етап в процесі підготовки висококваліфікованого спеціаліста.

2. Процедура написання і захисту курсових (дипломних) робіт.

3. Написання, аналіз і редагування тез доповіді на студентську науково-практичну конференцію і наукової статті.

4. Методика коректної та адекватної графічної інтерпретації одержаних результатів.

5. Написання, аналіз і редагування наукової доповіді, наукового звіту, анотації, рецензії.


Питання для дискусії:

1. Значення цифрового й ілюстративного матеріалу в звіті з науково-дослідної роботи.

2. Застосування комп’ютерної техніки в процесі впровадження результатів наукових досліджень.


Питання для самодіагностики:

1. Систематизація результатів наукового дослідження.

2. Структура звіту з науково-дослідної роботи.

3. Впровадження результатів науково-дослідної роботи в економіку.

4. Вимоги до подання формул, таблиць, ілюстрацій.

5. Нумерація цифрового й ілюстративного матеріалу.

6. Послідовність розміщення літературних джерел у переліку використаної літератури.

7. Елементи бібліографічного опису літератури, використаної в процесі науково-дослідної роботи.

8. Оформлення посилань на використані літературні та інформаційні джерела в звіті про науково-дослідну роботу.

9. Оформлення акту здавання-приймання науково-дослідної роботи.

10. Ефект і ефективність у наукових дослідженнях.

11. Види ефективності наукових досліджень.

Література: основна [8, 12, 14]; додаткова [15, 17].


^ МОДУЛЬ ІІ. ПРИКЛАДНІ ПОЛОЖЕННЯ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ


ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2.1. ЕКОНОМІЧНИЙ ІНСТРУМЕНТАРІЙ ПРОВЕДЕННЯ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ


ТЕМА 7. МЕХАНІЗМ ПРОВЕДЕННЯ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ


Перелік основних завдань:

1. Розробка й обгрунтування методики до проведення аналітичного дослідження галузевого ринку (субринку).

2. Поняття, види й етапи соціально-економічних досліджень.

3. Порядок конкретизації та затвердження теми наукового дослідження.


Питання для дискусії:

1. Поняття критерію. Основні критерії вибору теми наукового дослідження.

2. Роль бібліотеки в роботі дослідника.

3. Зміст і роль апробації як завершальної стадії науково-дослідного процесу.


Питання для самодіагностики:

1. Поняття й особливості наукового дослідження.

2. Стадії науково-дослідного процесу та їх характеристика.

3. Етапи виконання науково-дослідної роботи.

4. Наукова проблема в економічних дослідженнях.

5. Зв'язок наукової проблеми і теми дослідження в економіці.

6. Визначення гіпотези, її якісна характеристика, види гіпотез.

7. Види літературних джерел економічної інформації, застосовуваних в наукових дослідженнях.

8. Складання власної картотеки студента в процесі роботи з літературними джерелами.

9. Значення процесу створення і перетворення нової інформації на дослідній і завершальній стадіях науково-дослідного процесу.

Література: основна [12, 13, 14]; додаткова [15, 18, 19].


^ ТЕМА 8. ЕКОНОМІКО - СТАТИСТИЧНІ МЕТОДИ І ПРИЙОМИ В ЕКОНОМІЧНИХ ДОСЛІДЖЕННЯХ І ЕКОНОМІЧНОМУ АНАЛІЗІ


Перелік основних завдань:

1. Вивчення впливу відокремленого фактора на зміну результативного показника.

2. Методика розрахунку показників сезонності та врахування впливу сезонного ефекту в процесі проведення дослідження й аналізу.

3. Причини і характеристики застосування технічних прийомів економічного аналізу.

4. Виявлення різниці агрегатних індексів Ласпейреса і Пааше.


Питання для дискусії:

1. Які основні завдання вирішує дослідник за допомогою методу групування?

2. З якою метою будують графіки в економіко-статистичних дослідженнях?

3. Що являє собою середня величина і в чому полягає її властивість?

Питання для самодіагностики:

Охарактеризуйте прийоми порівняння, абстрагування.

Охарактеризуйте групу прийомів елімінування.

Охарактеризуйте групу прийомів балансової ув’язки.

Охарактеризуйте групу прийомів групування.

Охарактеризуйте групу графічних прийомів у економічному аналізі.

Дайте аналітичну характеристику прийому ланцюгових підстановок і визначте межі його застосування.

Дайте аналітичну характеристику прийому різниці абсолютних і відносних величин.

Дайте характеристику застосування індексного методу.

Дайте характеристику застосування прийому середніх і відносних величин, динамічного ряду.

У чому полягає значення методу групування в аналізі даних?

Яка роль і значення класифікації? Наведіть приклади найважливіших класифікацій.

Яке групування називають комбінаційним? Наведіть приклад.

У чому полягає відмінність комбінаційного і багатовимірного групування?

Які основні проблеми належать вирішенню при групуванні даних?

Як виконують групування, якщо групувальна ознака є дискретною?

В яких випадках необхідно визначати інтервали групування за кількісною ознакою?

Які основні функції таблиць?

Які можуть бути виділені види таблиць?

Назвіть види відносних показників і охарактеризуйте їх значення.

Як пов’язані між собою відносні величини виконання плану, планового завдання і динаміки?

Для чого розраховують відносні величини координації?

Яке значення відносних величин інтенсивності? Наведіть приклади їх використання .

Що характеризує різниця чисельника і знаменника агрегатних індексів фізичного обсягу продукції та цін?

Які показники використовують для характеристики змін рівнів рядів динаміки?

Який вид середніх величин використовують для розрахунку середнього рівня моментного ряду динаміки?

Назвіть види індексів якісних показників.

Як розрахувати середній темп росту і приросту рівнів ряду динаміки?

Яка роль індексного методу аналізу в економічних дослідженнях?

Чим пояснюється різниця у величині індексу цін змінного і фіксованого складу?

Що характеризує індекс впливу структурних зрушень? Напишіть формулу для його розрахунку.

Сформулюйте основні принципи оцінки абсолютного і відносного розміру впливу факторів на зміну результативного показника з використанням багатофакторних індексних моделей.

Яке значення має побудова факторних індексних моделей?

Які форми індексів використовують при територіальних співставленнях?

Як виміряти рівень інфляції?

Література: основна [5, 7, 9, 10, 14]; додаткова [16].


^ ТЕМА 9. ЕКОНОМІКО - МАТЕМАТИЧНІ МЕТОДИ І МОДЕЛІ В ЕКОНОМІЧНИХ ДОСЛІДЖЕННЯХ І ЕКОНОМІЧНОМУ АНАЛІЗІ


Перелік основних завдань:

1. Кореляційно-регресійне моделювання для виявлення можливого зв’язку між аналізованими показниками й одержання моделей для прогнозування з використанням методу екстраполяції.

2. Виявлення основної тенденції розвитку за допомогою побудови різних трендових моделей і методика вибору найбільш апроксимованої до реальних процесів.

3. З’ясування відмінностей між кореляційним і функціональним зв’язком.

4. Основні проблеми, які вирішує дослідник при вивченні кореляційних залежностей.

5. Переваги і роль аналітичного вирівнювання рівнів часового ряду.


Питання для дискусії:

1. Як розрахувати індекси сезонності і здійснити екстраполяцію з урахуванням сезонної складової?

2. З якою метою аналізують дані рядів динаміки?

3. Охарактеризуйте роль графічного зображення часових рядів.

4. Багатовимірне ранжування. Побудова інтегральних оцінок.


Питання для самодіагностики:

Назвіть види коливань рівнів часового ряду.

Які особливості кореляції можуть бути виявлені в рядах динаміки?

Яка роль групових і кореляційних таблиць при аналізі взаємозв’язку?

Які методи доцільно використовувати для виявлення можливої наявності зв’язку між факторною і результативною ознакою при незначному обсязі фактичних даних?

Які показники є мірою тісноти зв’язку між двома ознаками?

Як оцінити значущість лінійного коефіцієнта кореляції?

Які показники використовують для виміру ступеня тісноти зв’язку між якісними показниками?

У чому полягає значення рівняння регресії?

Що характеризує коефіцієнт кореляції?

Який існує зв’язок між лінійним коефіцієнтом кореляції і коефіцієнтом регресії?

Яке значення має розрахунок індексу кореляції?

Способи розрахунку середньої квадратичної похибки рівняння, її роль в оцінці надійності рівняння регресії.

Як здійснити прогноз значень результативної ознаки, спираючись на використання для цієї мети рівняння регресії?

Як виміряти частку загальної варіації результативної ознаки, яка пояснюється впливом варіації ознаки х?

Яким чином можна виділити фактори, у зміні яких закладені найбільші можливості в управлінні зміни результативної ознаки?

Що означає величина коефіцієнта еластичності 0,58?

Для чого розраховують парні коефіцієнти кореляції?

В яких межах знаходиться величина сукупного коефіцієнта кореляції і яка вона співвідноситься з величиною парних коефіцієнтів кореляції?

Якщо у випадку лінійної залежності між ознаками 60% варіації результативної ознаки пояснюється впливом факторної ознаки, чому буде дорівнювати величина коефіцієнта кореляції?

Дайте характеристику кореляційного і регресійного аналізу.

Дайте характеристику застосування економіко-математичних методів.

Охарактеризуйте компоненти часових рядів. Що таке мультиплікативна й адитивна моделі часового ряду?

Поясніть алгоритм оцінювання сезонної складової для адитивної моделі.

У чому сутність десезонолізації часових рядів?

Вкажіть основні напрямки практичного використання спектрального аналізу.

Які типи адитивних моделей ви знаєте?

Яким чином здійснюється експоненційне згладжування часового ряду?

Які ви знаєте багатовимірні методики групування?

У чому сутність методу експертних оцінок?

Що таке ранжування? Яким чином можна провести багатовимірне ранжування? З якою метою?

Література: основна [5, 7, 9, 10, 14]; додаткова [16].


^ Комплексне підсумкове заняття

Мета заняття:

1) розкрити особливості дослідження економічних систем в умовах становлення ринкових відносин і сутність економічного аналізу як науки, визначити основні риси і принципи економічного аналізу;

2) визначити предмет, об’єкт, завдання і напрямки цільової орієнтації економічного аналізу, розкрити управлінську спрямованість економічного аналізу, його функції, сучасну парадигму й етапи історичного розвитку в Україні;

3) визначити суть та особливості методу економічного аналізу, розкрити особливості дослідження функціональних зв’язків зміни і розвитку економічних явищ і процесів;

4) дати характеристику можливостей, галузі застосування і змісту логічних прийомів аналізу, навчитися використовувати на практиці основні та найпоширеніші прийоми аналітичних досліджень;

5) дати характеристику аналітичних можливостей, галузі застосування і специфіки використання при дослідженні функціональних залежностей економіко-математичних методів і моделей;

^ 6) визначити особливості формування методики аналітичних досліджень за їх видами і функціональним призначенням;

7) визначити класифікаційні ознаки виділення різних видів економічного аналізу до їх функціональної ролі і цільового призначення. Виявити особливості методики й організації аналітичного процесу відповідно до різних видів аналізу;

8) вивчити механізм формування організаційних систем виконання аналітичних робіт на різних ієрархічних рівнях і в умовах використання комп’ютерної техніки;

9) визначити предмет, об’єкт, завдання, методологію стратегічного аналізу. Розкрити роль стратегічного аналізу в управлінні підприємством і зв’язок з іншими науками. Визначити основні види стратегії і прогнозів, їх класифікаційні ознаки відповідно до призначення;

10) визначити сутність і особливості застосування методів групування і прогнозування, застосувати зміст методики дослідження, навчитися використовувати на практиці основні методи стратегічного аналізу, прогнозування банкрутства підприємства;

11) з’ясувати сутність конкурентного аналізу, визначити особливості організації і методики конкурентного аналізу;

12) визначити особливості організації і методики аналізу зовнішнього і внутрішнього середовища, навчитися розрізняти сильні і слабі сторони підприємства, використовувати SWOT – аналіз;

13) з’ясувати процес прийняття управлінських рішень у різних умовах, дослідити види стратегічних управлінських рішень, які використовують у процесі прийняття управлінських рішень, навчитися приймати управлінські рішення в умовах невизначеності.


Перелік основних завдань:

1. Економічний аналіз і теорія наукового пізнання.

2. Функціональна роль, предмет і об’єкти економічного аналізу.

3. Метод економічного аналізу та його характеристики.

4. Економіко-логічні методи і прийоми економічного аналізу.

5. Економіко - математичні методи та моделі в економічному аналізі.

6. Методика економічного аналізу в системі управління підприємством та її структурні елементи.

7. Види економічного аналізу

8. Організація економічного аналізу та його інформаційна база.

9. Стратегічний аналіз у системі управління підприємством.

10. Методи групування і прогнозування в статистичному аналізі.

11. Стратегічний конкурентний аналіз.

12. Аналіз зовнішнього і внутрішнього середовища: SWOT – аналіз.

13. Стратегічний аналіз як основа прийняття стратегічних управлінських рішень.

Огляд ключових понять

Економічний аналіз передбачає систему філософських, математичних, спеціальних економічних та інших знань, що дозволяють зробити обґрунтовані судження про природу, зміну і розвиток економічних явищ і процесів.

^ Економічний аналіз – це система спеціальних знань для дослідження зміни і розвитку економічних явищ і процесів у їх взаємозв’язку та взаємообумовленості, що визначається суб’єктивними й об’єктивними причинами з метою забезпечення цільового управління ними.

^ Принципи економічного аналізу – це вихідні положення, які визначають якість і результативність аналітичних досліджень. Головними принципами економічного аналізу є принцип науковості, принцип системного підходу, принцип комплектності, принцип коректності і дієвості, принцип рейтингової оцінки і принцип демократичності (доказовості).

Під предметом економічного аналізу розуміють реальну господарську діяльність, що характеризується сукупністю економічних відносин у зв’язку з виробничо-фінансовими ресурсами, оточуючим природним середовищем, соціально-економічною атмосферою і знаходить своє вираження через систему економічної інформації. Поділ на предмет і об’єкти має умовний характер і зумовлений організацією і методологією економічного аналізу.

Об’єктами економічного аналізу є:

виробнича, фінансова, інвестиційна, маркетингова та інші види діяльності підприємства;

ресурси всіх видів діяльності;

виробничі і управлінські структурні підрозділи підприємства;

організація виробництва і праці;

форми господарювання і власності тощо;

Економічний аналіз виконує оцінкову, діагностичну та пошукову функції.

^ Оцінкова функція полягає у визначені відповідності стану системи до її цільових параметрів функціонування і до потенційних можливостей.

Діагностична функція полягає у встановлені причинно-наслідкових змін економічної системи, кількісному й якісному вимірюванні впливу факторів на цю зміну і розвиток.

^ Пошукова функція полягає у виявленні невикористаних резервів і потенційних можливостей зміни і розвитку економічної системи, обґрунтуванні механізмів її мотивації.

Метод – це спосіб дослідження, пізнання певних явищ і процесів у просторі й часі. Метод економічного аналізу являє собою сукупність прийомів і способів дослідження господарської діяльності будь-якого економічного об’єкта, шляхом виявлення і вивчення взаємозв’язків елементів досліджуваного об’єкта, їх зміни, кількісного і якісного вимірювання впливу окремих факторів і їхньої сукупності на цю зміну.

^ Метод науки – це властивий для науки спосіб проникнення в зміст предмета, що вивчають. Метод економічного аналізу базується на діалектичному підході, що визначає його характерні особливості:

досліджування явищ і процесів розглядають як складні економічні системи, в процесі вивчення яких дають оцінку структурним елементам, їх взаємозв’язкам та змінам;

визначаєть тип й характер причинно-наслідкових зв’язків за допомогою детермінованого і стохастичного факторного моделювання;

вимірюють ступінь впливу факторів на зміну параметрів економічної системи;

дають оцінку й узагальнення результатів досліджень з точки зору мети і завдань аналітичних досліджень.

В економічному аналізі використовують понад сто прийомів, у тому числі і загальнонаукові методи пізнання (аналіз, синтез, дедукція, індукція тощо).

Вибір методу дослідження економічних явищ і процесів обумовлюється характером функціональної залежності між параметрами економічної системи, а об’єктивність результатів аналізу – достовірністю й якістю економіко-математичного моделювання функціональних зв’язків і коректністю обчислень.

Усю сукупність функціональних зв’язків можна поділити на детерміновані й стохастичні.

^ Детерміновані зв’язки – це пропорційні залежності між двома чи більше параметрами аналітичної моделі, коли певному значенню фактора відповідає адекватне значення аналізованого параметра.

^ Стохастичні зв’язки – це складні залежності між параметрами аналітичної моделі, коли тому самому значенню фактора може відповідати декілька значень результативного параметра.

Усі методи економічного аналізу умовно поділяють на :

методи якісного виміру й оцінки функціональних зв’язків;

методи кількісного виміру й оцінки функціональних зв’язків;

До методів якісного аналізу належать загально наукові методи (аналіз, синтез, індукція , дедукція) і методи експертних оцінок.

До методів кількісного аналізу належать:

традиційні методи ( порівняння, середні величини, індекси, динамічні ряди групування);

методи дослідження детермінованих факторних зв’язків;

методи комплексної економічної оцінки;

графічні методи аналізу;

методи оптимальних рішень;

фонометричні методи і моделі.

Використання логічних методів в економічному аналізі базується на загальному підході дослідження зміни і розвитку економічних явищ і процесів через їх диференціацію й інтеграцію, абстрактний підхід. До цієї групи методів належать:

методи порівняння, які використовують для виявлення загальних ознак або відмінностей між досліджуваним явищем та іншим уже відомим однорідним явищем;

методи елімінування, які використовують для вимірювання факторного впливу в детермінованих функціональних залежностях;

статистичні методи, які використовують для загальної оцінки зміни явищ і процесів, виявлення закономірностей і тенденцій зміни та розвитку, визначення факторних залежностей і факторного впливу;

балансові методи, які використовують для визначення співвідношень, пропорції двох груп взаємопов’язаних урівноважених показників.

^ Методи комплексної економічної оцінки використовують для узагальнення кількісної і якісної оцінки сукупності параметрів, які всебічно характеризують зміну і розвиток однорідних економічних явищ і процесів.

^ Графічні методи використовують для кращого сприйняття і розуміння суті економічних явищ і процесів, тенденції та закономірності їх зміни й розвитку, визначення структурних зрушень, взаємозв’язків між показниками тощо.

^ Економіко-математичні методи і моделі використовують при аналізі складних багатоелементних систем із змішаною структурою різних функціональних залежностей. Головними умовами їх застосування є вибір критерію досягнення мети дослідження; формування інформаційної бази; використання програмного забезпечення і спеціальної техніки обчислення.

Застосування економіко-математичних методів і моделей потребує:

системного підходу до дослідження економічних систем з урахуванням усієї сукупності взаємозв’язків їх структурних елементів;

моделювання функціонування економічних систем за кількісними параметрами взаємозв’язку і взаємообумовленості;

повного і достовірного відображення реально існуючих зв’язків;

якісної інтерпретації результатів дослідження за вихідними параметрами розв’язання математичної моделі.

Під системним економічним аналізом розуміють сукупність наукових методів і практичних прийомів розв’язання складних економічних проблем, що базуються на використані категорій системи як єдності взаємопов’язаних елементів.

^ Моделювання