Реферат: Роботи: «Напрями удосконалення митно-тарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності суб’єктів господарювання» затверджена наказом по академії від «25» травня 2011 р. №227-с

Державний вищий навчальний заклад

«Українська академія банківської справи Національного банку України»

Кафедра міжнародної економіки


ДО ЗАХИСТУ

Завідувач кафедри

д.е.н., професор

____________ М.І. Макаренко

«___»_______________ 2011 р.


ДИПЛОМНА РОБОТА

на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня магістра

за спеціальністю 8.050103 «Міжнародна економіка»


НАПРЯМИ УДОСКОНАЛЕННЯ МИТНО-ТАРИФНОГО РЕГУЛЮВАННЯ

ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СУБ’ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ


Виконав студент 5 курсу, група ММЕ-02 ____________ Я. О. Костюченко

«___» ____________2011 р.


Керівник дипломної роботи __________________ О. В. Костюк

«___»____________2011 р.


Суми – 2011

Державний вищий навчальний заклад

«Українська академія банківської справи Національного банку України»

Кафедра міжнародної економіки


ЗАТВЕРДЖУЮ

Завідувач кафедри

д.е.н., професор

________________ М.І. Макаренко

« 07 » лютого 2011 р.


^ ЗАВДАННЯ НА ДИПЛОМНУ РОБОТУ

на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня магістр

за спеціальністю 8.050103 «Міжнародна економіка»

студенту 5 курсу, групи ММЕ-02

Костюченко Яни Олександрівни


1. Тема роботи: «Напрями удосконалення митно-тарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності суб’єктів господарювання» затверджена наказом по академії від «25» травня 2011 р. №227-с

2. Термін здачі студентом закінченої роботи «15» червня 2011 р.

3. Дипломна робота виконується на матеріалах

4. Предметом дослідження являється організація взаємовідносин при здійсненні митно-тарифного регулювання ЗЕД та вдосконалення підходів щодо застосування інформаційних технологій в митній справі.

5. Мета дипломної роботи полягає в тому, щоб оцінити стан митно-тарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні і визначити проблеми та шляхи до вдосконалення митно-тарифного регулювання для створення сприятливих умов подальшого динамічного розвитку зовнішньоекономічної діяльності.

6. Орієнтовний план дипломної роботи, терміни подання розділів науковому керівникові та зміст завдань для виконання поставленої мети

Розділ І. Теоретичні засади функціонування митно-тарифної системи України. Термін подання – 11 березня 2011.

У розділі І визначити сутність і зміст митно-тарифного регулювання зовнішньоекономічної; проаналізувати сучасну системи регулювання ЗЕД в Україні; виявити наслідки від застосування митно-тарифного регулювання на країну в цілому.


Розділ ІІ. Проблемні аспекти реалізації засад митно-тарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності на прикладі діяльності Сумської митниці. Термін подання – 19 травня .2011.

У розділі ІІ проаналізувати стан надходжень митних платежів Сумської митниці до Державного бюджету; виявити основні недоліки при здійсненні митних процедур; дослідити вплив митної вартості вплив на обсяг надходжень до державного бюджету; визначити проблемні питання при визначенні країни походження товарів; дослідити стан корупції у сфері здійснення митного контролю.


Розділ ІІІ. Електронна митниця як пріоритетний напрям удосконалення митно-тарифного регулювання в Україні. Термін подання – 31 травня .2011.

У розділі ІІІ вивчити світовий досвід використання інформаційних систем у митній сфері ; привести шляхи впровадження системи «Електронна митниця» в Україні; проаналізувати очікувані результати від запровадження системи «Електронна митниця».


7. Консультації по роботі:

Розділ

Консультант

Підпис, дата

Завдання видав

Завдання

прийняв

1.Теоретичні засади функціонування митно-тарифної системи України

Костюк О. В.

07.02.2011

07.02.2011

2.Проблемні аспекти реалізації засад митно-тарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності на прикладі діяльності Сумської митниці

Костюк О. В.

07.02.2011

07.02.2011

3. Електронна митниця як пріоритетний напрям удосконалення митно-тарифного регулювання в Україні

Костюк О. В.

07.02.2011

07.02.2011


8. Дата видачі завдання «07» лютого 2011 р.


Керівник ______________ к.е.н., доц. Костюк О. В. (підпис)

Завдання до виконання одержав ________________ Костюченко Я. О.

РЕФЕРАТ

дипломної роботи на тему:

«Напрями удосконалення митно-тарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності суб’єктів господарювання»

студента Костюченко Яни Олександрівни

на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня магістра


Сучасний етап характеризується для України постійним зростанням обсягів та розширенням масштабів міжнародної торгівлі, ускладненням та посиленням динаміки торговельних процесів, посиленням вимог міжнародних організацій щодо забезпечення вільного доступу іноземних товарів на внутрішні ринки та зниженням національних торговельних бар’єрів. У зв'язку з цим, перш за все повинні удосконалюватися методи регулювання зовнішньоекономічної діяльності. В сфері прискорення товарообігу, боротьби з недостовірним декларуванням і корупцією однієї із основних завдань митних органів є масштабне впровадження електронної митниці в митну систему України.

Об’єктом роботи є процес здійснення митно-тарифного регулювання ЗЕД суб’єктів господарювання в Україні.

Предметом дослідження дипломної роботи являється організація взаємовідносин при здійсненні митно-тарифного регулювання ЗЕД та вдосконалення підходів щодо застосування інформаційних технологій в митній справі.

Мета даного дослідження полягає в тому, щоб оцінити стан регулювання ЗЕД в Україні і визначити проблеми та шляхи до вдосконалення митно-тарифного регулювання для створення сприятливих умов подальшого динамічного розвитку ЗЕД.

У роботі розглянуті теоретичні засади, проведений аналіз здійсненні методів регулювання ЗЕД в Україні та виявленні основні проблеми митно-тарифного регулювання на прикладі Сумської митниці. Запропоновано запровадження «Електронної митниці», як пріоритетного напрямку удосконалення митно-тарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

У процесі дослідження були використані загальнонаукові підходи до дослідження даної проблеми. Теоретичною та методологічною основою дипломної роботи являються наукові дослідження вітчизняних та зарубіжних вчених, присвячені удосконаленню митно-тарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності ат проблематиці застосування інформаційних систем у митній справі. Основними методами дослідження були: метод спостереження (при проведенні спостережень за зміної митно-тарифної політики України за останні роки), системно-структурний аналіз (при аналізі зарубіжного досвіду та систематизації методичних підходів використання інформаційних технологій у митній справі), статистичні методи( при виявленні основних тенденцій розвитку митниці), метод моделювання (при розробці системи «Електронна митниця»). Аналіз наукових праць вітчизняних та зарубіжних науковців в галузі регулювання ЗЕД пітверджують нагальність удосконалення митно-тарифного регуювання.

За результатами роботи сформовані наступні висновки: митне-тарифне регулювання в Україні з кожним роком стає більш прозорим, як наслідок збільшується кількість легальних суб’єктів зовнішньоекономічної дільністі. Проте ряд бюрократичних, часових, технологічних та матеріальних проблем при перетині кордону України ускладнюють діяльність суб’єктів ЗЕД . Тобто потрібні нові методи митно-тарифного регулювання ЗЕД.

За результатами роботи сформульовані пропозиції щодо удосконалення досліджуваного процесу: автоматизація митних процедур та масштабне запровадження без паперових технологій дасть змогу швидше здійснювати ЗЕД, що в свою чергу збільшить кількість надходжень до Державного бюджету. Активне запровадження системи «Електронна митниця» забезпечить ліквідацію різниці між митними процедурами в Україні та ЄС, реалізацію взятих Україною зобов'язань перед міжнародною спільнотою, досягнення належного рівня інформаційної взаємодії органів влади, надання послуг юридичним та фізичним особам. Також митне-тарифне регулювання стане прозорішим та зменшиться людський фактор в прийнятті рішень.

Основні положення, висновки і пропозиції, що одержані у результаті дослідження можуть бути використані митними органами для покращення здійснення митно-тарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Ключові слова: зовнішньоекономічна діяльність, митно-тарифне регулювання, митна політика, мито, інформаційні технології, Елекронна митниця.

Основний зміст дипломної роботи викладено на 105 сторінках. Робота містить 8 таблиць, 10 рисунків, список використаних джерел з 63 найменувань, а також 9 додатків, які розміщені ще на 15 сторінках, 3 таблиці та 5 рисунків.


Рік виконання дипломної роботи – 2011 рік

Рік захисту роботи – 2011 рік


ЗМІСТ



ВСТУП …………………………………………………………………………

9

РОЗДІЛ 1

ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ФУНКЦІОНУВАННЯ МИТНО-ТАРИФНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ …………………………...


13

1.1

Сутність і зміст митно-тарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності суб’єктів господарювання…………………………………………………



13

1.2

Механізм функціонування системи митно-тарифного регулювання …………………………………………………….


19

1.3

Інституційно-організаційні засади митного регулювання зовнішньоекономічної діяльності ……………………………..


29

1.4

Наслідки від застосування митно-тарифного регулювання …

33




Висновки до розділу 1 ………………………………………….

42

РОЗДІЛ 2

ПРОБЛЕМНІ АСПЕКТИ РЕАЛІЗАЦІЇ ЗАСАД МИТНО-ТАРИФНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА ПРИКЛАДІ ДІЯЛЬНОСТІ СУМСЬКОЇ МИТНИЦІ………….



43

2.1

Аналіз стану надходжень митних платежів до Державного бюджету………………………………………………………….


43

2.2

Виявлення основних недоліків при здійсненні митних процедур………………………………………………………….


51

2.3

Митна вартість товарів та її вплив на обсяг надходжень до державного бюджету……………………………………………


55

2.4

Проблемні питання при визначенні країни походження товарів, що є об’єктом митного оформлення…………………


63

2.5

Дослідження стану корупції у сфері здійснення митного контролю ……………………………………………………….


66




Висновки до розділу 2 ………………………………………….

69

РОЗДІЛ 3

ЕЛЕКТРОННА МИТНИЦЯ ЯК ПРІОРИТЕТНИЙ НАПРЯМ УДОСКОНАЛЕННЯ МИТНО-ТАРИФНОГО РЕГУЛЮВАННЯ В УКРАЇНІ…………………………………



71

3.1

Зарубіжний досвід застосування електронно-інформаційних систем у митній справі………………………………………….


71

3.2

Принципи побудови та організація системи «Електронна митниця» в Україні …………………………………………….


78

3.3

Очікувані результати від впровадження системи «Електронна митниця»…………………………………………


88




Висновки до розділу 3………………………………………….

93

ВИСНОВКИ …………………………………………………………………...

94

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ …………………………………….

98

ДОДАКТКИ ……………………………………………………………………

105


ВСТУП


Сучасний етап характеризується для України постійним зростанням обсягів та розширенням масштабів міжнародної торгівлі, ускладненням та посиленням динаміки торговельних процесів, посиленням вимог міжнародних організацій щодо забезпечення вільного доступу іноземних товарів на внутрішні ринки та зниженням національних торговельних бар’єрів. Відбувається поглиблення інтеграції міжнародних вимог в національну практику регулювання зовнішньоекономічної діяльності України.

Сучасна політика регулювання зовнішньоекономічної діяльності України спрямована не на довгострокову перспективу, а на пошук шляхів виходу із кризових ситуацій, тому така політика часто не дає позитивних результатів. У зв'язку з цим, методи регулювання зовнішньоекономічної діяльності повинні удосконалюватися. За допомогою зміни їх рівня держава матиме можливість змінювати характер імпорту і експорту в потрібних напрямах. В таких умовах актуалізується потреба підвищення ефективності зовнішньоекономічної політики в сфері забезпечення невідкладного реагування на зовнішні загрози та оперативної протидії можливим негативним наслідкам таких загроз, в напрямку посилення забезпечення економічних інтересів держави й максимального врахування в національній системі регулювання міжнародних правил та вимог. Реалізація цих вимог пов’язана з певними потенційними загрозами забезпеченню національних інтересів України.

Удосконалення нормативно-правової бази та технологічної оснащеності митних органів має велике значення, адже саме це береться за основу у питаннях організації, порядку проведення та обліку зовнішньоекономічних операцій.

Ефективна робота митних органів, відсутність невиправданих втрат часу і матеріальних засобів у ході митного контролю значною мірою впливають на результати діяльності експортерів і імпортерів будь-якої країни. Часто вони є головними причинами успіху чи неуспіху зовнішньоторговельних операцій і, як наслідок, в значній мірі визначають конкурентні переваги національної економіки.

В сфері прискорення товарообігу, боротьби з недостовірним декларуванням і корупцією однієї із основних завдань митних органів є масштабне впровадження електронної митниці в митну систему України. Нововведення допоможе максимально виключити людський фактор і значно заощадити час суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності.

Необхідність введення електронної митниці викликає також щорічне зростання зовнішньоекономічної діяльності приблизно на 30%, що відповідно збільшує кількість документації, при цьому митна служба в будь-якому випадку повинна забезпечити оперативне митне оформлення товарів.

Отже, щоб розвиватися швидкими темпами Україні необхідно мати чітку і уніфіковану законодавчу та організаційну базу щодо регулювання ЗЕД, яка відповідає вимогам міжнародного співтовариства.

Аналіз наукових праць вітчизняних та зарубіжних науковців в галузі регулювання ЗЕД пітверджують нагальність удосконалення митно-тарифного регуювання. Методологічною основою роботи є підручники, наукові статті, законодавчі акти, публікації у пресі. У даній роботі представлені дослідження Державної митної служби України котрі присвяченні проблематиці застосування інформаційних систем у митній справі. Питання митно-тарифної політики України досліджували вчені А. А. Дубініна, Ю. М. Дьомкін, І. Г. Бережняк, П. В. Дзюбенко, В. І. Глухова, Т. М. Мельник, К. І. Новікова та інші, котрі, зокрема, з’ясовували поняття, мету, механізм здійснення митно-тарифного регулювання митної. Проблема удосконалення митно-тарифного регулювання на основі інформаційних технологій є не тільки актуальною з точки зору нагальності її розв’язання, а й достатньо новою в частині існуючих напрацювань та запропонованих наукових концепцій.Вивченню зарубіжного досвіду застосування електронних технологій в митній справі присвячені публікації Г. Грица, Браян Томас, Джеф Сімсон, Махді Салехі, Яо-Хуа Тан та інші. Змістовне вивчення наукових праць зазначених авторів дало змогу окреслити проблематику дипломної роботи.

У роботі розглянуті теоретичні засади, проведений аналіз здійсненні методів регулювання ЗЕД в Україні та виявленні основні проблеми митно-тарифного регулювання на прикладі Сумської митниці.

Отже, мета даного дослідження полягає в тому, щоб оцінити стан регулювання ЗЕД в Україні і визначити проблеми та шляхи до вдосконалення митно-тарифного регулювання для створення сприятливих умов подальшого динамічного розвитку ЗЕД.

Основними завданнями, дипломної роботи, є:

визначення основних теоретичних засад митно-тарифного регулювання ЗЕД;

аналіз сучасної системи регулювання ЗЕД в Україні;

виявлення наслідки від митно-тарифного регулювання на країну в цілому;

аналіз проблем, з якими стикаються митні органи та суб’єкти господарювання в процесі здійснення ЗЕД та знаходження шляхів вдосконалення процесів діяльності митних органів;

вивчення світового досвіду використання інформаційних систем у митній сфері та перспектив застосування «Електронної митниці» в Україні;

розробка шляхів впровадження системи «Електронна митниця» в Україні;

оцінка результатів від запровадження системи «Електронна митниця».

Об’єктом роботи є процес здійснення митно-тарифного регулювання ЗЕД суб’єктів господарювання в Україні.

Предметом дослідження дипломної роботи являється організація взаємовідносин при здійсненні митно-тарифного регулювання ЗЕД та вдосконалення підходів щодо застосування інформаційних технологій в митній справі.

У процесі дослідження були використані загальнонаукові підходи до дослідження даної проблеми. Теоретичну та методологічну основу дипломної роботи становлять наукові дослідження вітчизняних та зарубіжних вчених. Основними методами дослідження були: метод спостереження (при проведенні спостережень за зміної митно-тарифної політики України за останні роки), системно-структурний аналіз (при аналізі зарубіжного досвіду та систематизації методичних підходів використання інформаційних технологій у митній справі), статистичні методи( при виявленні основних тенденцій розвитку митниці), метод моделювання (при розробці системи «Електронна митниця»)

У якості основного методу пізнання використано діалектико-системний підхід, згідно з яким усі процеси розглядаються й аналізуються у взаємозв’язку, взаємозалежності та розвитку.

Основний науковий результат роботи полягає у розвитку і поглибленні методичних засад та рекомендацій щодо здійснення митно-тарифного регулювання на основі запровадження системи «Електронна митниця». Елемент наукової новизни полягає у використанні багатофункціональної система «Електронна митниця», яка поєднує інформаційно-комунікативні технології та сукупність механізмів їх застосування і дає можливість підвищити якість митного регулювання та вдосконалити митне адміністрування з метою забезпечення митної безпеки України.

Висновки та пропозиції, що надані в дипломній роботі у результаті проведеного дослідження можуть бути у подільшому використані в практичній діяльності митних органів.


РОЗДІЛ 1

^ ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ФУНКЦІОНУВАННЯ МИТНО-ТАРИФНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ

1.1 Сутність і зміст митно-тарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності суб’єктів господарювання


Будь-яка держава здійснює регулювання зовнішньоекономічної діяльності (далі - ЗЕД) в цілях забезпечення безпеки країни і захисту загальнонаціональних інтересів. Діяльність державних органів по регулюванню ЗЕД здійснюється практично у всіх країнах світу, але її масштаби, форми і методи, конкретні цілі і завдання визначаються кожною країною, виходячи з її масштабів, положення в сучасному світі, зовнішньої і внутрішньої політики держави. Кожна країна має певні особливості в регулюванні ЗЕД.

Митно-тарифне регулювання - сукупність митно-тарифних заходів, які використовуються в якості національного торговельно-економічного інструменту для регулювання зовнішньої торгівлі. Даний вид регулювання є економічним, оскільки в якості основного інструментарію використовуються імпортний і експортний митний тариф, який виконує і регулюючі та фіскальні функції. У деяких випадках вводяться податки або збори, які мають еквівалентний зміст митному тарифу. Основний напрямок цього виду державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності визначається митно - тарифною політикою кожної держави.

Митне регулювання стосується питань, що пов'язані із встановленням мит та митних зборів, процедур митного контролю, організацією діяльності органів митного контролю України.

Всі процедури по переміщенню товарів є областю митного регулювання, і забезпечують інтереси держави та її громадян, визначені внутрішнім законодавством країни (рис. 1.1).





Рисунок 1.1 - Структура засобів митно-тарифного регулювання


Основною метою митного регулювання в державі являються економічні інтереси, які в свою чергу забезпечують:

захист національного ринку і стимулювання розвитку національної економіки;

сприяння структурній перебудові національного господарства та реалізації завдань економічної політики держави;

використання інструментів митного контролю як засобу регулювання товарообміну і виконання інших завдань економічної політики на території країни;

участь у реалізації торгово-політичних завдань із захисту національного ринку.

Митно-тарифні відносини стимулюють розвиток національної системи господарювання та позитивно впливають на стабілізацію національної економіки, так як прискорюючи або стримуючи іноземну конкуренцію, стимулюючи або перешкоджаючи процесу іноземного інвестування, захищаючи національного товаровиробника чи національний ринок, вони сприяють підвищенню ефективності вітчизняного виробництва [16].

Від розвитку митно-тарифних відносин залежить поглиблення економічних зв’язків на світовому ринку.

Митно-тарифні відносини розуміють як сукупність економічних, організаційно-правових та психоетичних взаємовідносин у сфері регулювання зовнішньоекономічної діяльності та мають відображення в законодавчо закріплених принципах і напрямах митної політики країн-учасниць міжнародних економічних відносин. На сучасному етапі митні відносини передбачають взаємодія та взаємообумовленість митно-тарифних методів регулювання ЗЕД держав, так як економіки країн світу залежать одна від одної.

Суб’єктами митно-тарифних відносин країни являються:

групи країн (інтеграційні об'єднання країн), міжнародні організації, транснаціональні компанії;

юридичні особи (підприємства й організації, зареєстровані як суб'єкти господарювання);

фізичні особи (громадяни окремої країни, іноземні громадяни, особи без громадянства).

Митні відносини являються своєрідною послугою міжнародних економічних відносин. Вони представляють собою сукупність суспільних відносин, які виникають у процесі взаємного обміну результатами діяльності національних господарств під час переміщення їх через митний кордон. В свою чергу тарифні відносини виступають як економічні відносини та також мають суспільний характер, які забезпечують рух товарів у сфері економічних відносин.

Використовуючи тарифне регулювання держава :

стимулює ввезення або вивезення відповідних товарів або обмежує їх;

створює рівні економічні умови як для національного та товаровиробника іноземного;

провадить певну економічну, науково-технічну, екологічну, валютно-фінансову політику у сфері зовнішньоекономічних зв'язків;

спрямовує функціонування суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності в русло загальнонаціональних інтересів залежно від мети і функціональності.

Митне регулювання дозволяє досягти кількох цілей.

Економічні цілі досягаються шляхом поповнення державного бюджету за переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон країни.

Регулятивні цілі реалізуються:

1) встановленням ставок експортних та імпортних мит на товари, що переміщуються через митний кордон держави;

2) встановлення заборон і обмежень на ввіз і вивіз товарів;

3) ліцензуванням і видачею дозволів на ввезення і вивезення окремих товарів та іншими заходами.

Правоохоронні цілі полягають в захисті державної безпеки країни, громадського порядку, життя і здоров'я людей, моральності, моральних засад і культурних цінностей суспільства, в охороні тварин, рослин та навколишнього природного середовища, у забезпеченні інтересів російських споживачів; в боротьбі з незаконним обігом через митний кордон наркотичних засобів, зброї, предметів художнього, історичного та археологічного надбання і т. д.

У зв’язку з розвитком міжнародних господарських зв'язків нагальною потребою стає створення нових підходів до розробки і прийняття ефективних управлінських рішень з питань регулювання зовнішньоекономічних зв'язків світовому так і на національному рівні. Кожній державі притаманна своя зовнішньоекономічна політика, яка направлена на задоволення власних економічних інтересів. На базі якої уряд визначає галузеві пріоритети, розробляє стратегію розвитку, впроваджує у практику заходи стимулювання експорту і захисту від іноземних конкурентів.

Інструментами зовнішньоекономічної політики являються митно-тарифні регулятори. Вони мають ряд особливостей.

Перш за все це універсальні інструменти регулювання міжнародних економічних зв'язків незалежно від конкретної форми взаємовідносин. Вони функціонують у різних секторах економіки таких як міжнародна торгівля товарами чи послугами, спільне підприємництво, міжнародна науково-виробнича кооперація та ін..

Більше всього вони використовуються в ринковій моделі господарювання. Митно-тарифні регулятори захищають економічний суверенітет держави, якщо посилюється іноземна конкуренції на національному ринку.

Також допомагають швидко розв'язувати проблеми незбалансованості з певного товаропотоку або з певною країною чи групою країн.

Митно-тарифні регулятори виступають базою створення адекватного механізму регулювання й управління світовими господарськими зв'язками як на національному, так і міждержавному рівнях.

Гребельник О. П. пропонує розглядати систему митно-тарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності функціонує на п'яти рівнях (табл.1.1).


Таблиця 1.1 – Рівні системи митно-тарифного регулювання

Рівень

Основний зміст

Мікрорівень

Рівень суб'єктів господарювання як юридичних, так і фізичних осіб: підприємства, фірми, організації, які експортують чи імпортують товари, предмети, послуги.

Мезорівень

Рівень різного виду національних галузевих і регіональних об'єднань. Це насамперед міністерства і відомства, які безпосередньо здійснюють регулювання зовнішньоекономічних відносин, а також міністерства та відомства, які відіграють досить активну роль, особливо, що стосується питань тарифного регулювання експорту чи імпорту.

Макрорівень

Рівень держави. Основними суб'єктами даного рівня є, безумовно, уряд країни та парламент.

Метарівень

Становлення митно-тарифних пріоритетів у процесі міжнародної регіональної інтеграції. Особливо це стосується співпраці митних органів на стадії створення і розвитку митних союзів.

Мегарівень

Рівень міжнародних об'єднань, організацій. Це насамперед Світова організація торгівлі (СОТ), Міжнародна торгова палата, Міжнародний валютний фонд, Конференція 00Н з торгівлі та розвитку (ЮНКТАД), Всесвітня митна організація.



Автор стверджує що з розвитком митно-тарифного регулювання, що на певних періодах розвитку міжнародних економічних відносин відбувається домінування того чи іншого суб'єкта. Існує певна закономірність якщо суб'єкти макрорівня не стають рушійними силами в системі митно-тарифного регулювання, то активну роль відіграють суб'єкти мікро- або мезорівня. Це виявляється в пошуку способів мінімізації митних платежів безпосередньо суб'єктами господарювання на мікрорівні та йде пряме лобіювання економічних інтересів окремих відомств на мезорівні. На цьому етапі даний процес суперечить загальноекономічним інтересам держави.

За для забезпечення урівноваженості зовнішньоекономічних зв'язків держава створює власну митну систему. Митна система це найбільш загальне і збірне поняття, яке має на увазі не тільки державні та інші структури, що забезпечують реалізацію митної політики і практичні форми їх діяльності, а також митне законодавство, включаючи підзаконні акти [51].

Митні органи становлять основу митної системи. Вони несуть відповідальність за забезпеченість охорони економічного суверенітету країни і додержання норм як національного, так і міжнародного права, контроль за нарахуванням і сплатою мита, податків, різного виду зборів, а також здійснення митного контролю під час переміщення вантажів, валюти, товарів, майна через митний кордон.

Митні органи виконують ряд функцій, котрі в свою чергу пов’язані між собою. Основними являються: регулятивна, фіскальна, правова, статистична, контрольна у сфері митних відносин, контрольна у сфері валютних відносин, законодавча. Проте кожній державі залежно від рівня її розвитку притаманна та чи інша функція. Країни що тільки почали створювати свою економічну систему і які мають дефіцит платіжного балансу і бюджету, а також присутня значна валютна заборгованість, використовують фіскальну функцію. Функцію регулятора торговельної політики залучають країни з неврівноваженим торговельним балансом або загрозою конкуренції імпортних товарів. Митний контроль та правове регулювання здійснюють країни де доступ до національного ринку лібералізовано [1, c.12-15].

Митно-тарифне регулювання відіграє важливу роль в зовнішньоекономічній діяльності. Чітка митна політика дозволяє ефективно підтримувати стабільність взаємовідносин в світовій економіці.


1.2 Механізм функціонування системи митно-тарифного регулювання


Міжнародні економічні відносини передбачають не тільки забезпечення ресурсами і ринками збуту країн-учасників, взаємодоповненість національних господарських структур, зовнішньоекономічну діяльність фірм підприємців, але і торгово-політічні заходи уряда, міжнародних організацій. Згідно ст. 2 Митного кодексу України, митною політикою являється система принципів та напрямів діяльності держави у сфері забезпечення своїх економічних інтересів та безпеки за допомогою митно-тарифних та нетарифних заходів регулювання зовнішньої торгівлі [38]. За роки існування держави сформувався певний інструментарій захисту внутрішніх товарних ринків і національних товаровиробників від недобросовісної зовнішньої конкуренції, а також доступу до зовнішніх ринків. Також існує тенденція переходу від застосування митно-тарифного до переважно нетарифного регулювання, що пов’язано з лібералізацією міжнародної торгівлі. Держава бере активну участь в розвитку зовнішньоекономічної діяльності шляхом цілеспрямованої дії на визначені сфери і об'єкти цієї діяльності. Цей вплив здійснюється за допомогою комплексу спеціальних методів, які можна розділити на дві основні групи: економічні і адміністративні.

До адміністративних методів відносять кількісні ліміти, системи дозволів (ліцензій) і заборон (ембарго) на імпорт або експорт, самообмеження поставок експортером, специфічні технічні вимоги до товару або упаковки, також ускладнення митних процедур, які обмежують доступ імпортних товарів на внутрішній ринок (або місцевих на зовнішній) [49]. Такі методи використовуються як правило в централізовано-плановій моделі господарювання.

З метою регулювання ЗЕД органи державного управління видають акти правового регулювання взаємин контрагентів, акціонерні законодавства, митні кодекси, ухвали, що зобов'язують імпортерів і експортерів на основі їх виконання дотримувати інтереси держав, що взаємодіють на зовнішньому ринку.

Одним із методів являється міжнародні торгові угоди, що визначають загальні шляхи розвитку економічних відносин між державами, встановлюють торговельно-економічний, політичний режими взаємодії, передбачають умови взаємних розрахунків, терміни співпраці і т.д. В договорах можуть бути зафіксовані довгострокові угоди на 5 -10 років і більше - про торгівлю і інші форми взаємодії. А також практикується висновок щорічних протоколів про взаємні постачання товарів. Угоди і протоколи, доповнюючи один одного, сприяють розвитку стійкої взаємовигідної співпраці.

Найкращі умови для розвитку ЗЕД забезпечуються в тих випадках, коли країни надають один одному режим найбільшого сприяння нації. При цьому режимі господарюючі суб'єкти сторін, що домовилися, користуються митними, податковими і іншими привілеями в країні партнера [5, c.106].

Наступний метод – митні формальності, в основі яких лежить митний кодекс, що затверджується законодавчим органом. Митний кодекс створюється відповідно до митної політики держави. Він визначає загальні завдання і функції митних органів, порядок розробки, твердження і використання тарифів, умови звільнення від сплати мит, санкції за порушення митних правил, порядок розгляду скарг. Митні формальності є одним з найефективніших методів регулювання ЗЕД.

Також деякі країни встановлюють цінові преференції. В законодавчому порядку шляхом визначення мінімальної різниці в цінах, по яких товари і послуги імпортера повинні бути нижче за ціни національних виробників.

Широко застосовуються в регулюванні технічні процедури. Вони встановлюються в законодавчому порядку державними організаціями і є комплексом заходів щодо перевірки відповідності продукції, що імпортується, вимогам міжнародних і національних стандартів, галузевих норм і технічних розпоряджень. Одним з видів технічних бар'єрів є вимога сертифікації продукції, товарів, що ввозяться в країну. Для цього їх піддають випробуванням в спеціальних лабораторіях на відповідність їх властивостей вимогам стандартів за технічними, санітарними, технологічними, традиційними показниками. Дана процедура може серйозно ускладнити збут ряду товарів, якщо завчасно не здійснити їх сертифікацію.

Також в окремих випадках може здійснюватися оперативне регулювання ЗЕД. Уряд, Міністерство зовнішніх економічних зв'язків, Державний митний комітет можуть припинити операції учасників ЗЕД у разі поставки недоброякісної продукції і товарів, невиконання обов'язкових експортних постачань при одночасному експорті аналогічних товарів в інших формах, експорту за необґрунтовано низькими цінами або імпорту за завищеними цінами, повідомлення помилкової інформації в рекламі, митній, валютний-фінансовій і реєстраційній документації. Припинення зовнішньоекономічних операцій застосовується як до вітчизняних суб'єктів ЗЕД, так і до зарубіжних, таких, що допустили порушення законодавства [15, c. 27].

Можна сказати що адміністративні методи регулювання зобов'язують імортерів і експортерів на основі їх виконання дотримувати інтереси держав, що взаємодіють на зовнішньому ринку.

Під економічними методами розуміють перш за все митно-тарифне регулювання, різні податки, збори та інші види платежів що підвищують ціну товару, що ввозиться, а також знижують його конкурентоспроможність на внутрішньому ринку в порівнянні з місцевим товарами-аналогами.

Розповсюдженим та класичним методом регулювання цієї групи виступає тарифне регулювання, яке здійснюється за допомогою класичного інструменту зовнішньоторговельної політики - митних зборів і митних тарифів.

Митні збори – це державні грошові збори, що стягуються через митні установи з товарів, цінностей, майна, що провозиться через кордон країни. Митні збори можуть бути імпортними і експортними, а також транзитними. Митні збори виконують функцію податку. Ставки митних зборів встановлюються на національному рівні.

В свою чергу митний тариф - це систематизований перелік митних зборів, якими обкладаються товари при імпорті, а в окремих випадках при експорті з даної країни. Стягуючи митні збори при імпорті, що є різновидом оподаткування, держава створює пер