Реферат: Стратегія розвитку

СТРАТЕГІЯ РОЗВИТКУ


міста Марганець

до 2015 року



Підготовлено Відділом економіки, інвестицій та регуляторної політики м. Марганець


2011 рік
ЗМІСТ


1. ВСТУП  3

2. Соціально - економічна характеристика міста 5

як об'єкт стратегічного планування

2.1 Загальне та адміністративне розташування міста 5

2.2 Історія міста Марганець 5

2.3 Стан та структура зайнятості населення 6

2.4 Аналіз промисловості міста 6

2.5 Підтримка бізнесу 7

2.6 Охорона здоров’я 8

2.7 Освіта 8

2.8 Культура та мистецтво 9

2.9 Фізична культура та спорт 9

^ 3. СТРАТЕГІЧНИЙ ВИБІР 10

3.1 Стратегічне бачення розвитку міста 10

4. АНАЛІЗ ЗОВНІШНІХ І ВНУТРІШНІХ ФАКТОРІВ МІСТА (SWOT-АНАЛІЗ) 11

5. ОСНОВНІ СТРАТЕГІЧНІ НАПРЯМКИ РОЗВИТКУ МІСТА 13

^ ТА ШЛЯХИ ЇХ РЕАЛІЗАЦІЇ

Оптимізація інвестиційної політики 14

Реформування комунальної інфраструктури міста 17

Розвиток бізнесу 21

Людський розвиток та підвищення якості життя 23

^ 6. ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ РЕАЛІЗАЦІЇ СТРАТЕГІЧНОГО ПЛАНУ МІСТА 31


1. ВСТУП


На сьогодні відбулися значні зміни адміністративно-політичних, соціально-економічних, міжнародних умов функціонування та розвитку міста як єдиного організму, що діє в мінливому середовищі. Міська влада та територіальна громада міста стикаються з багатьма традиційними та інноваційними проблемами, що є результатом системних вад минулого, впливу світової економічної кризи 2008-2009 років та появою нових завдань, пов’язаних зі зміною ментальності та уявлень мешканців міста щодо сучасної якості життя, формування нових потреб, інтеграції у міжнародне співтовариство, радикальних змін на вітчизняних та міжнародних ринках. Зазначене обумовлює розробку стратегії розвитку міста на період до 2015 року.

Стратегія розвитку територіальної громади (Стратегічний план) є найважливішим документом, який містить принципи, прийняті під час реалізації процесу планування власного соціально-економічного розвитку із системним та скерованим на відповідні пріоритети та цілі використанням внутрішнього та зовнішнього потенціалів. Стратегічне планування в місцевому самоврядуванні є процесом постановки цілей, з різним терміном реалізації та вибором засобів для їх досягнення.

Актуальність розроблення і реалізації Стратегії обумовлена необхідністю визначення шляхів суттєвого поліпшення життєвого рівня населення, соціально-культурної сфери міста, активізації промислової, інвестиційної діяльності, безпечної життєдіяльності на засадах сталого розвитку міста.

Мета розробки стратегічного плану - використовуючи сильні сторони та можливості сприяти розвитку малого та середнього бізнесу, домогтися збереження та відродження існуючих підприємств та створення нових, що дасть нові робочі місця, розширить базу оподаткування та наповнення міського бюджету і, як наслідок, дозволить вдосконалити систему житлово-комунального господарства, освіти, охорони здоров'я, соціального захисту, зберегти культурні надбання та побудувати громадянське суспільство, базоване на соціальному партнерстві між громадою і владою міста.

Стратегія є основою для розроблення:

– середньострокових програм соціально-економічного та культурного розвитку міста, що мають визначити показники видатків державного і місцевих бюджетів, необхідних на наступні бюджетні періоди для стратегічних цілей розвитку міста, здійснення яких триває більше одного бюджетного року;

– щорічних програм соціально-економічного та культурного розвитку міста, які визначають послідовні заходи першочергової реалізації Стратегії та необхідні для цього втрати, що включаються до проекту бюджету міста на наступний рік;

– регіональних цільових програм, затверджених в місті тощо.

Механізми досягнення поставлених завдань будуть впроваджені шляхом застосування програмно-цільового та проектного методу на державному рівні. Для розв’язання найбільш гострих проблем будуть розроблятися цільові міські програми.

Гарантом ефективності та результативності реалізації Стратегії економічного та соціального розвитку міста Марганець на період до 2015 року стане відкритість та публічність органу влади в діях з її реалізації. Зворотний зв’язок з громадськістю буде ефективним індикатором дієвості Стратегії, дасть змогу оперативно реагувати на запити суспільства та коригувати напрямки розвитку міста.

На першій стадії розробки Стратегії економічного розвитку здійснено ретельний аналіз економічного середовища міста. На основі інформації структурних підрозділів міської ради та підприємств міста підготували економічний профіль громади, який містить демографічну інформацію про місцеве населення, інформацію про місцеву економічну базу, комунальну та технічну інфраструктуру, стан довкілля та умови життя.

Пріоритетними напрямами стратегічного розвитку міста було визначено:

оптимізація інвестиційної політики;

реформування комунальної інфраструктури міста;

розвиток бізнесу
^ людський розвиток та підвищення якості життя населення
Було також сформовано проект стратегічного бачення – яким, має бути місто в майбутньому. Стратегічне бачення є вступом до Стратегічного плану економічного розвитку.

Успіх упровадження залежатиме від тривалої відповідальності за нього усіх, хто матиме нагоду взяти участь у реалізації сформульованого бачення майбутнього міста. Завданням місцевої влади стане здійснення моніторингу виконання всіх проектів (оперативних цілей) Стратегічного плану економічного розвитку міста.


^ 2. Соціально - економічна характеристика міста

як об'єкт стратегічного планування


2.1 Загальне та адміністративне розташування міста


Місто Марганець розташоване в південно-східній Україні, в межах південної частини Дніпропетровської області, на правому березі Каховського водосховища. Марганець є містом обласного підпорядкування. Територія міста складає 3671 га. Місто віддалене від обласного центру на відстані 120 км. Адміністративного розподілу на житлові масиви немає. Чисельність населення станом на 01 січня 2011 року складає 49,7 тисяч чоловік.

Найзначніше в світі родовище марганцевої руди відкрите у 1883 році видатним геологом В.Домгером, розташоване в Нікопольському басейні. Відкриття марганцевого родовища поблизу від металургійних заводів Донбасу та Придніпров'я стало значним фактором в розвитку металургійної промисловості.

У жовтні 1938 року Указом Президії Верховної Ради УРСР ці поселення об'єднуються в місто Марганець, яке швидко розбудувалося.

^ 2.2 Історія міста Марганця


Місцем народження козацтва є острів Хортиця у м. Запоріжжя, а місто Марганець є місцем народження Запорізької Січі. У південній частині міста, в районі Острів, поміж річкою Томаківка і Каховським морем є на пагорбі сад, який і є місцем розташування першої Запорізької Січі. Цей острів називається Томаківка. Томаківська Січ проіснувала з 1530-их років до 1593 року.

З часів зруйнування Січі російською імператрицею Катериною ІІ-ою, більшість козаків пішла на Кубань, щоб там заснувати Чорноморське козацтво; частина — пішла на Дунай і заснували Задунайську Січ; частина залишилась тут, у краї Запорізької Січі. До відкриття покладів марганцевої руди тільки західна частина міста була забудована. Це козацьке село Городище, а зараз район міста.

Кінець ХІХ ст. характеризувався бурхливим розвитком чорної металургії на Півдні України. Відкриття марганцевого родовища поблизу від металургійних заводів Донбасу та Придніпров'я у поєднанні зі сприятливими умовами залягання та розробки марганцевих руд стало значним фактором у розвитку басейну та металургійної промисловості в цілому. Ще з кінця минулого століття тут почався видобуток марганцевої руди. Першою руднею була Городищанська, за нею з'явились інші, а навколо рудень виникли робітничі селища.

У 1926 році селище Городище було перейменоване на селище Комінтерн, інтенсивний розвиток якого розпочався у 30-ті роки. У 1938 році до складу Комінтерну входить більше території і йому надається статус міста. 1940 року місто Комінтерн перейменовується на Марганець.

^ Сьогодні Мáрганець — місто обласного підпорядкування Дніпропетровської області, розташоване в її південній частині, на правому березі Каховського водосховища. Територія міста — 3671 га. Чисельність населення станом на 01.01.2011 року складає 49,8 тис. осіб.


^ 2.3 Стан та структура зайнятості населення


В місті працює міський центр зайнятості, основним завданням якого є працевлаштування безробітних громадян.

Для вирішення проблеми працевлаштування щорічно розробляється та виконується Програма зайнятості населення, метою якої є вирішення проблем безробіття та ліквідація негативних соціальних явищ.

Аналіз стану працевлаштування свідчить про те, що більш за все працевлаштовуються особи, які мають робочі спеціальності з вищим рівнем кваліфікації. Найгірший стан працевлаштування спостерігається серед жінок. Головною причиною залишається незначна кількість вакансій для жінок.

Світова економічна криза значною мірою вплинула на скорочення виробництва, в результаті чого зросла кількість осіб, які втратили роботу у зв’язку із вивільненням.



Показник

2008 рік

2009 рік

2010 року

Чисельність безробітних, осіб

1316

966

817

Чисельність працевлаштованих, осіб

1147

1087

1343

Кількість створених робочих місць, од.

1079

468

768


Реалізація політики щодо сприяння зайнятості населення та забезпечення соціального захисту громадян від безробіття здійснювалась на основі виконання нормативно-правових вимог у сфері зайнятості населення.


^ 2.4 Аналіз промисловості міста


Незважаючи на складне фінансово-економічне становище та уповільнену роботу промислової галузі міста, у 2010 році відбулося збільшення обсягів реалізованої промислової продукції на 21,1% у порівнянні з 2009 роком і складають 478,5 млн. грн.

Промисловий комплекс міста складається з таких основних підприємств, як :

ВАТ «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат»- містоутворююче підприємство (це єдине в Україні підприємство по видобутку марганцевої руди підземним методом. На збагачувальних фабриках підприємства здійснюється збагачення марганцевих руд);

ВАТ «Марганецький рудоремонтний завод» (головним призначенням є забезпечення ремонтних потреб та виробництво запасних частин до гірничо-добувного і гірничо-збагачувального обладнання підприємств Нікополь-Марганцевого басейну);

ВАТ «Марганецький завод керамзитового гравію» (виробництво якісного будівельного матеріалу – керамзиту).

ТОВ «Фомлайн-Дніпро» (високотехнологічне обладнання дозволяє випускати великий асортимент пінополіуретану з різноманітними властивостями для різних галузей народного господарства).


^ 2.5 Підтримка бізнесу


Розвиток підприємницької діяльності – важливий компонент планування місцевої економіки, оскільки приваблення, започаткування й збереження різноманітних видів комерційної діяльності дає можливість вирішити значну частину складних соціальних проблем.

Малі підприємства, а також підприємці-фізичні особи міста виробляють наступні товари: плитку тротуарну та інші бетонні вироби, рукавички та шкарпетки, хліб та хлібобулочні вироби, їстівні напівфабрикати, макаронні та кондитерські вироби, надають торгівельні, ремонтно-будівельні, фінансові, юридичні, медичні, побутові послуги, послуги охорони здоров’я та інше.

В 2010 році відбулося незначне збільшення чисельності суб’єктів підприємництва – фізичних осіб, станом на 01.01.2011 року їх кількість становила 3006, станом на 01.01.2010 року їх кількість складала 2965 осіб (101,4%).

Кількість юридичних осіб станом на 01.01.2011 року склала 328 осіб.

Для фінансової підтримки підприємців в місті використовуються можливості кредитної спілки “Єднання через Природний Закон ”.

З 2006 року при виконкомі працює міський Дозвільний центр.

За 2010 рік через Дозвільний центр адміністратором зареєстровано та розглянуто – 142 звернення суб`єктів господарювання (2009 рік - 182), місцевими дозвільними органами -164.

Для здійснення підприємницької діяльності суб`єктам господарювання видано адміністратором через Дозвільний центр 59 документів дозвільного характеру (2009 рік – 102), місцевими дозвільними органами -18 (всього видано – 77 дозвільних документів).

У сфері побутового обслуговування населення проведено моніторинг діючої мережі за основними видами побутових послуг, які надаються суб’єктами підприємницької діяльності юридичними та фізичними особами. Проведений аналіз показує, що на території міста всього суб’єктами підприємницької діяльності надаються 19 видів побутових послуг.

В місті функціонують 144 об'єкта сфери послуг, з них 133 - об’єкти побуту.

Кількість діючих малих підприємств по місту протягом 2010 року склала 134 одиниці, за 2009 рік – 130. Чисельність працюючих на малих підприємствах становить 1104 особи, станом на 01.01.2010 року - 1097.

У 2010 році відкрито 6 непродовольчих магазинів, 1 продовольчий магазин «Цент», де працює 30 чоловік. Протягом 2009 року було відкрито 1 продовольчий та 3 непродовольчих магазини, де було створено 20 робочих місць. Також було відкрито піцерію та кафе.

Обсяг роздрібної торгівлі у 2009 році складав 298,3 млн. грн а в 2010 році 334,1 млн. грн.


^ 2.6 Охорона здоров’я


Лікувально-профілактичну допомогу населенню міста надають:

КЗ “Марганецька центральна міська лікарня”;

дві поліклініки (№1 та №2);

дитяча поліклініка;

жіноча поліклініка;

стоматологічна поліклініка;

відділення «Хоспіс»;

санепідемстанція;

дитячий санаторій;

санаторій – профілакторій

Доступність медичної допомоги забезпечується наявністю необхідної для міста кількості ліжок (355 – 2009 р., 295 – 2010 р.).

Основними напрямками діяльності закладу охорони здоров’я міста залишаються: профілактика та лікування туберкульозу, наркоманії, ВІЛ-інфекції/СНІДу, серцево-судинних та судинно-мозкових захворювань, медична допомога матерям і дітям, швидка та невідкладна медична допомога, впровадження забезпечення медичної допомоги на засадах загальної практики.

За 2010 рік забезпечено медикаментами по пільговим рецептам при амбулаторному лікуванні 2304 чол. на суму 277,9 тис. грн., в т. ч. субвенція з обласного бюджету для учасників та інвалідів війни – 43,0 тис. грн.

Економічний аналіз за 2009 рік та за 2010 р. свідчить про збільшення обсягу фінансування охорони здоров’я.

Збільшено вартість харчування у протитуберкульозному відділенні.

Для надання медичної допомоги людям похилого віку та допомоги соціально незахищеним верствам населення працює відділення «Хоспіс» на 20 ліжок.

З 2008 року працює кабінет «Довіри» для хворих на СНІД та ВІЛ-інфекцію.

Після трагічних подій 12 жовтня 2010 року Придніпровською залізницею надана благодійна допомога на капітальний ремонт поліклініки.


2.7 Освіта


В місті збережено мережу освітніх закладів: 10 загальноосвітніх середніх шкіл; 1 вечірня середня школа; 1 початкова школа; 1 загальноосвітня школа-інтернат; 8 дитячих дошкільних закладів (з них 1 – навчально-виховний комплекс «Школа-дитячий садок» та 1 – психолого-медико-педагогічний Центр розвитку дитини «Ромашка»), 3 позашкільні заклади; 2 дитячі спортивні школи (діаграма 10).

Для запровадження до профільного та профільного навчання введено нові курси, спецкурси, факультативи; профільним навчанням охоплено 100% учнів 10-х класів та 75% -11-х класів; учні 10-11-х класів одержують освітні послуги у центрі трудової підготовки учнівської молоді.

Здійснюється підвіз учнів, які потребують цього, до шкіл з селища Енгельс та Тимошівки.

Безкоштовним харчуванням охоплено учнів 1-4 класів (100%), дітей-сиріт, дітей позбавлених батьківської опіки та піклування і дітей з малозабезпечених сімей.

Навчально-виховний процес для учнів 10 класів здійснюється за профілями. Кожен з профілів передбачає вивчення предметів на одному з трьох рівнів за підручниками рівня стандарту, академічного та профільного.

У місті функціонує 8 дошкільних навчальних закладів, які охоплюють дошкільною освітою 74% дітей міста, в тому числі дітей 5-річного віку - 95 %.

В місті створюються всі умови для підготовки дітей, а саме: працює навчально-виховний комплекс «Школа-дитячий садок» та Центр розвитку дитини «Ромашка», на базі якого відкрито групи для дітей з вадами зору, порушеннями опорно-рухового апарату, порушенням психічного розвитку та два класи інтенсивної педкорекції (всього охоплено 136 вихованців).

Рішенням виконкому № 423/1 від 07.11.2006 року в місті створено дитячий будинок сімейного типу Дзюба, де виховуються 9 дітей – сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

В місті функціонує Гірничий коледж НГУ та державний професійно-технічний заклад «Марганецький професійний ліцей».


^ 2.8 Культура та мистецтво


В місті працює музична школа, клуб «Дніпро», палац культури гірників та централізована бібліотечна система.

У клубі «Дніпро» працюють: фотогурток, хореографічна група «Форевер», театр пісні «Дивоцвіт»,міська майстерня народних художніх промислів, театр студія « ВІЗ і Компанія» (для дорослих) та рок гурт «Вавилон» (для молоді), продовжується робота у галузі “Кіномистецтво”.

Продовжує свою роботу Марганецький міський краєзнавчий музей, фонди якого постійно поповнюються новими експонатами.

За рахунок коштів інвестора планується проведення реконструкції клубу “Дніпро”.


^ 2.9 Фізична культура та спорт


Головними пріоритетами спортивної діяльності є збереження та подальше зміцнення позицій спорту в місті. Для підготовки спортсменів в місті працюють дві дитячо-юнацькі спортивні школи, одна з них - плавальний басейн. Фізичне виховання та фізкультурно-оздоровча робота проводиться в дошкільних закладах та загальноосвітніх середніх школах. Проводяться змагання, спортивні свята, спартакіади серед дітей.

В місті Марганці кількість охоплених всіма видами фізкультурно-оздоровчої та спортивної роботи в 2009 році склав 6219 чол., що у відсотках становить 12,4% до загальної кількості населення міста. В 2010 році цей показник збільшився (7013 чол., що у відсотках становить 14,11% до загальної кількості населення міста).


^ 3. СТРАТЕГІЧНИЙ ВИБІР


3.1. Стратегічне бачення розвитку міста


Стратегічне баченням - це детально відпрацьоване, узгоджене з громадою міста лаконічне, яскраве формулювання майбутнього територіальної громади.

Бачення - це письмове проголошення своєї мрії, або мети і є основою тих завдань, на виконання яких буде спрямований стратегічний план.

Формулювання спільного стратегічного бачення майбутнього   мети, якої планує досягти громада, є центром стратегічного плану. Цій меті будуть підпорядковані всі складові плану, вся діяльність з його втілення. Бачення сформульоване всією громадою, відповідно до її уявлень про краще майбутнє.

Бачення відповідає на запитання «Чого ми хочемо досягти?» і повинно бути так чи інакше пов’язане з існуючими об’єктивними реаліями, в принципі, складається з трьох елементів:

що з існуючих в громаді факторів варто зберегти і примножити в майбутньому?

яких з існуючих факторів треба позбутись, чи, принаймні, суттєво зменшити їхній вплив?

що нового має набути громада?


Бачення є найважливішим, а, можливо, й єдино необхідним актом суспільного консенсусу, його майже неможливо досягти по цілій низці питань, які виникатимуть в ході розробки стратегічного плану, проте досить просто перевіряти, чи веде якийсь крок до здійснення Бачення, який з кількох альтернативних кроків є найефективнішим для досягнення єдиної мети.

Нашою метою є, використовуючи сильні сторони та можливості, сприяти розвиткові малого та середнього бізнесу, домогтися збереження та відродження підприємств, що дасть нові робочі місця, розширить базу оподаткування та наповнення міського бюджету і, як наслідок, дозволить вдосконалити систему освіти, соціального захисту, зберегти культурні надбання та побудувати громадянське суспільство, базоване на соціальному партнерстві.

Взагалі ж, головною метою розвитку Марганецької міської ради, як власне і будь-якого іншого населеного пункту, є стабільне покращення якості життя всіх верств населення.


Стратегічне бачення:


У майбутньому Марганець стане:

екологічно чистим, зеленим, затишним містом;

містом з високими стандартами життя та якісними послугами, комфортним для мешканців, гостей та інвесторів;

містом з високорозвиненою громадою, що складається з освічених багатогранних особистостей з почуттям любові до рідного краю;

потужним промисловим містом з диверсифікованою економікою, розвинутим виробництвом на базі потужностей існуючих підприємств;

гостинним містом з розвинутою індустрією відпочинку і розваг.


^ 4. АНАЛІЗ ЗОВНІШНІХ І ВНУТРІШНІХ ФАКТОРІВ МІСТА

(SWOT-АНАЛІЗ)


SWOT-аналіз - це оцінка стартових можливостей перед розробкою практичних кроків по реалізації Стратегічного плану.

За своїм призначенням SWOT-аналіз є «інструментом» для підготовки реалістичних і здійснених планів дій, в яких поряд зі середньостроковими стратегічними цілями будуть визначені короткострокові оперативні цілі – власне проекти. Упровадження цих проектів повинно, з одного боку, усунути слабкості міста з одночасним посиленням його сильних сторін, а з іншого – повною мірою скористатися сприятливими можливостями, які можуть виникнути завдяки дії зовнішніх сил, уникаючи загроз.

Практичне застосування методик SWOT-аналізу показало, що найкраще визначення для сильних та слабких сторін, це   певні реально існуючі на момент здійснення аналізу фактори, які громада отримала від природи чи історії   кліматичні умови, географічне розташування, стан економіки, інфраструктура та природне середовище, склад населення, а також існуючих передумов для позитивних чи негативних процесів.

Можливості та загрози   фактори, які можуть (хоча і не обов’язково) виникнути незалежно від громади як наслідок її зусиль чи бездіяльності, а на момент здійснення аналізу вони або взагалі не існують, або дають про себе знати у вигляді тенденцій, несуттєвих проявів.

За підсумками проведеного аналізу всі фактори зведені в таблиці згідно пріоритетних напрямків.


^ СИЛЬНІ СТОРОНИ




Компактність міста

Історичний статус міста

Зручне географічне розташування міста

Великий та потужний промисловий потенціал міста

Потужна сировинна база

Наявність вільних трудових ресурсів

Розвинутий підприємницький потенціал

Мережа закладів освіти, охорони здоров’я, культури та спорту

Відкритість та прозорість місцевого самоврядування

Наявність Генерального плану міста




^ СЛАБКІ СТОРОНИ




Відсутність стратегічної концепції розвитку міста

Погана демографічна ситуація, старіння населення

ЗАЕС недалеко від міста

Низький рівень заробітної плати

Застарілий житловий фонд

Низьке технічне забезпечення комунальних підприємств

На виробництвах діють застарілі енергозатратні технології

Незадовільний стан інженерних комунікацій, доріг та шляхопроводів

Розвиток незадіяних територій та виробничих площ

Переробка відходів

Низький рівень залучення інвестицій

Пасивність громади в управлінні містом




ЗАГРОЗИ




Демографічна «старілість» міста

Соціальна напруженість, викликана існуючим безробіттям

Дефіцит коштів в міському бюджеті для розвитку міста

Розширення підтоплення та просадочних ґрунтів

Загрози існування ЗАЕС

Забруднення ґрунтових вод

Накопичення відходів без їх утилізації

Неможливість працевлаштування молоді та придбання житла для молодих сімей

Конкуренція в залученні інвестицій

Зростання цін на енергоносії

Інфляція, зміна валютних курсів, зростання цін на товари й послуги




МОЖЛИВОСТІ




Розширення доходних джерел міського бюджету

Поліпшення екологічного стану міста

Створення нової системи утримання і розвитку ЖКГ

Створення умов для розвитку житлового будівництва

Зростання попиту на енергозберігаючі технології, нетрадиційні види і джерела енергії, зокрема на основі відходів сільськогосподарської продукції

Відродження зон відпочинку городян

Покращення ландшафтного дизайну

Розвиток телекомунікацій

Розширення міжнародного та регіонального партнерства

Удосконалення міського сайту


На основі проведеного SWOT-аналізу (аналіз сильних і слабких сторін, можливостей і загроз) було проаналізовано внутрішні чинники економічного розвитку міста (сильні та слабкі сторони міста), а також зовнішні чинники (сприятливі можливості і загрози) в контексті конкурентоспроможності міста й оцінки його позиції порівняно з іншими містами України.


^ 5. Основні стратегічні напрямки розвитку міста

та шляхи їх реалізації


В основу стратегічного плану покладено принцип зосередження зусиль на пріоритетних напрямках економічного розвитку громади.

Для досягнення нашого бачення необхідне впровадження наступних заходів з основних стратегічних напрямків розвитку міста:


Оптимізація інвестиційної політики,


Реформування комунальної інфраструктури міста,


Розвиток бізнесу
^ Людський розвиток та підвищення якості життя населення


Ці напрямки були вибрані як вирішальні чинники для подальшого розвитку міста і місцевої економіки. Для кожного з цих напрямків були складені окремі плани дій, упровадження яких має вести до поліпшення конкурентної позиції міста Марганець.





^ А. ОПТИМІЗАЦІЯ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ


Економічний розвиток будь-якого міста залежить від оптимального перерозподілу внутрішніх ресурсів і залучення зовнішніх інвестицій. Добре усвідомлюючи це, місцева влада Марганця проводить активну політику розширення міжнародних зв’язків, результатом якої є працюючі підприємства з іноземними інвестиціями. Але загальний обсяг прямих іноземних інвестицій, залучених в економіку міста, недостатній. Тому, за результатами опитування керівників підприємств, більшість респондентів вважають пріоритетним для міста саме залучення прямих інвестицій, особливо іноземних.

Для Марганця, міста з великими різноманітними ресурсами та диверсифікованою економікою, відносно низька продуктивність місцевих підприємств є однією з головних економічних проблем. Наслідком цього явища є низький рівень заробітної плати на підприємствах міста, недостатні обсяги виробництва продукції і послуг та недостатній рівень податкових надходжень до міського бюджету.

Важливим є залучення саме стратегічних інвесторів до місцевої економіки, які вкладуть значні обсяги інвестицій, забезпечать створення нових робочих місць і покажуть на власному прикладі інвестиційні переваги міста як привабливого місця для інвестування і розвитку бізнесу. Такої ж думки дотримується і влада, що запропонувала вибрати одним зі стратегічних напрямків розвитку місцевої економіки створення нових інвестиційних продуктів, таких як промислові зони. Для цього потрібно здійснити значний обсяг робіт із підготовки ділянок для розташування підприємств стратегічних інвесторів, створення сприятливого інвестиційного клімату, зокрема формування сприятливої місцевої нормативної бази.

Інвестиційні можливості й наміри міста потребують постійної системної реклами (промоції). Інструментом такої діяльності органів місцевого самоврядування повинен бути цільовий муніципальний маркетинг: систематичний збір інформації про інвестиційну ситуацію й конкурентні переваги міста, відображення її в Інвестиційному паспорті міста й просування інформації таким потенційним інвесторам, для котрих пропозиції міста можуть бути цікавими і які сприятимуть економічному розвиткові міста.

Для успішних інвестиційних процесів дуже важливою складовою також є психологічна підготовка представників бізнесу й населення міста до можливої зміни структури місцевої економіки.





^ Стратегічна ціль А.1 Оптимізувати інвестиційну політику міської ради і створити привабливий інвестиційний клімат.

Оперативна ціль А.1.1 Розробити програму «Залучення інвестицій у м. Марганець».

Міська рада, її виконавчий комітет та відповідні управління забезпечують роботи з розробки місцевої Програми «Залучення інвестицій у м. Марганець», прийняття її та впровадження.

Відповідальний: відділ економіки, інвестицій та регуляторної політики.

Співпраця: виконавчі органи міської ради.


^ Оперативна ціль А.1.2 Створити промислові зони для залучення нових виробничих підприємств.

Міська рада та її виконавчі органи розпочинають процес підготовки нових конкурентоспроможних промислових зон типу «ґрінфілд» або «браунфілд» під створення нових промислових підприємств та розробляють пропозиції, узгоджені з усіма зацікавленими сторонами, для розгляду міською радою.

Відповідальний: відділ містобудування та архітектури, відділ економіки, інвестицій та регуляторної політики.

Співпраця: виконавчі органи міської ради.


Стратегічна ціль А.2 Створити нові інвестиційні продукти.

^ Оперативна ціль А.2.1 Провести інвентаризацію та створити і оприлюднити реєстр вільних земельних ділянок.

Міська рада та відповідні управлінські підрозділи готують реєстри вільних земельних ділянок, промислових і торговельних площ, оприлюднюють їх; ініціюють винесення на розгляд сесії міської ради переліку об’єктів, які можуть бути продані чи передані в оренду на конкурентних засадах із подальшим формуванням інвестиційних пропозицій для цільових груп інвесторів.

Відповідальний: управління земельних ресурсів; відділ землекористування та екології, відділ економіки, інвестицій та регуляторної політики; відділ містобудування та архітектури.

Співпраця: виконавчі органи міської ради.


^ Оперативна ціль А.2.2 Провести аналіз землекористування СГД міста і створити базу даних незадіяних промислових і торговельних площ місцевих підприємств.

Міська рада, її виконавчі органи, з метою ефективного використання просторових ресурсів, розробляють та забезпечують функціонування системи постійного моніторингу землекористування суб’єктів господарської діяльності міста і створюють базу даних незадіяних промислових і торговельних площ місцевих підприємств.

Відповідальний: управління земельних ресурсів; відділ землекористування та екології, відділ економіки, інвестицій та регуляторної політики; відділ містобудування та архітектури, КП «Фонд комунального майна територіальної громади м.Марганця».

Співпраця: виконавчі органи міської ради.


Стратегічна ціль А.3 Промоція інвестиційних можливостей міста.

^ Оперативна ціль А.3.1 Створити інвестиційний розділ на офіційному веб-порталі міста.

Виконавчі органи міської ради формують (як мінімум – українською, російською мовами) розділ на офіційному веб-порталі міста з пакетом інформаційних і промоційних матеріалів для забезпечення інвесторів відповідною інформацією та позиціонування Марганця як вигідного місця для ведення бізнесу та інвестування.

Відповідальний: відділ внутрішньої політики, відділ економіки, інвестицій та регуляторної політики.

Співпраця: виконавчі органи міської ради.

Оперативна ціль А.3.2 Створити систему муніципального маркетингу.

Міська рада та її виконавчі органи розробляють план дій щодо залучення стратегічних інвесторів, інвестиційний паспорт міста та систематично проводять цільовий маркетинг інвестиційних «продуктів» міста. Зокрема, структурний підрозділ із залучення інвестицій постійно оновлює каталог інвестиційних пропозицій суб’єктів підприємницької діяльності міста і міської ради та видає його (в тому числі в електронному вигляді із розміщенням інформації на веб-сайті).

Відповідальний: відділ внутрішньої політики, відділ економіки, інвестицій та регуляторної політики

Співпраця: виконавчі органи міської ради


^ В. Реформування комунальної інфраструктури міста


Інфраструктура не є типовим питанням для діяльності з економічного розвитку. Вона обслуговує громадян, підприємства і установи. Якщо вона відсутня або невідповідна, це перешкоджає руху товарів і послуг, гальмує розвиток виробничих потужностей або заважає підприємствам реалізовувати плани розширення своєї діяльності, а у деяких випадках – змушує припиняти діяльність. Відповідно, технічна інфраструктура, транспорт і дороги мають критичне значення для економічного розвитку будь-якого міста.

Інвестиційна привабливість міста, як і рівень комфортності життя, багато в чому визначається рівнем розвитку комунальної інфраструктури.

Головна перешкода в цій сфері - недостатній розмір фонду розвитку місцевого бюджету. Для органів місцевого самоврядування необхідним є пошук додаткових альтернативних джерел фінансування. Умовою успіху цих заходів є, зокрема, постійний діалог влади з громадою та бізнесом, а також якісне інформування жителів міста про стан справ у місцевому господарстві.

Програми розвитку інфраструктури пов’язані з великими фінансовими затратами і потребують виконання великого обсягу проектних робіт до моменту їх реалізації. Окрім цього, за короткий період часу обмежені міські ресурси не збільшаться у такій мірі, щоб мати можливість найближчим часом здійснити помітне поліпшення інфраструктури. Отже, влада міста має переглянути і встановити пріоритети розвитку інфраструктури і постійно здійснювати пошук зовнішніх джерел фінансування для поліпшення стану найбільш проблемних і важливих її складових.





Стратегічна ціль В.1. Розвиток технічної інфраструктури.


Оперативна ціль В.1.1. Модернізація існуючої системи теплопостачання шляхом будівництва теплорозподільчих пунктів

Виконавчі органи міської ради та комунальне підприємство «Марганецьтепломережа» проводять аналіз стану теплопостачання міста та розробляють пропозиції і заходи для програми його модернізації з подальшою їх реалізацією (зокрема передбачаються кошти міського бюджету, інших бюджетів) та створюють інвестиційні проекти.

Відповідальний: комунальне підприємство «Марганець тепломережа», служба замовника виконкому ЖКП

Співпраця: структурні підрозділи міської ради , комунальне підприємство «Марганецьтепломережа».


^ Оперативна ціль В.1.2. Реконструкція насосної станції 1-го підйому м.Марганець (1 черга), блоку фільтрів та відстійників.

Виконавчі органи міської ради та комунальне підприємство «Марганецьке ВУВКГ»ДОР» проводять аналіз стану водопостачання та водовідведення міста, розробляють пропозиції і заходи для програми їх реконструкції з подальшою їх реалізацією (зокрема, передбачаються кошти міського бюджету, бюджетів інших рівнів) та створюють інвестиційні проекти.

Відповідальний: служба замовника виконкому ЖКП

Співпраця: міська рада; відділ містобудування та архітектури; відділ економіки, інвестицій та регуляторної політики; комунальне підприємство «Марганецьке ВУВКГ»ДОР».


^ Оперативна ціль В.1.3. Розробити Програму енергозбереження

Виконавчі органі міської ради пров