Реферат: Вища школа менеджменту кримський інститут бізнесу консалтингово-конфліктологічний центр центр розвитку освіти, науки та інновацій індустрія гостинності у країнах європи

ВИЩА ШКОЛА МЕНЕДЖМЕНТУ

КРИМСЬКИЙ ІНСТИТУТ БІЗНЕСУ

КОНСАЛТИНГОВО-КОНФЛІКТОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР

ЦЕНТР РОЗВИТКУ ОСВІТИ, НАУКИ

ТА ІННОВАЦІЙ


ІНДУСТРІЯ ГОСТИННОСТІ

У КРАЇНАХ ЄВРОПИ


МАТЕРІАЛИ ІІІ МІЖНАРОДНОЇ

НАУКОВО-ПРАКТИЧНОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ


4-6 грудня 2009 р.


Сімферополь-Ялта


Індустрія гостинності у країнах Європи / Матеріали ІІІ міжнародної науково-практичної конференції 4-6 грудня 2009 р. – Сімферополь: ВіТроПринт, 2009. – 176 с.


Редакційна колегія:

Тарасов В.І. – ректор Кримського інституту бізнесу, кандидат філософских наук, доцент.

Трофимова В.В. – директор Центру розвитку освіти, науки та інновацій, кандидат економічних наук.

Демецки Вацлав – канцлер Вищої школи менеджменту, Польша.



У збірнику представлені тези доповідей учасників ІІІ міжнародної науково-практичної конференції «Індустрія гостинності у країнах Європи»

Розглянуті особливості підприємництва у сфері послуг. Визначені напрямки реалізації туристсько- рекреаційного потенціалу європейських країн та перспективи розвитку готельного бізнесу та ресторанної справи. Обґрунтовані стратегії підвищення конкурентоспроможності підприємств індустрії гостинності та механізми забезпечення якості послуг. Досліджено питання правового та інфраструктурне забезпечення підприємництва у сфері послуг, якості фінансових послуг як складової сприятливого бізнес-середовища. Запропоновані напрямки використання інформаційно-комунікаційних технологій як засобу підвищення ефективності бізнес-процесів.
Матеріали збірника призначені для широкого використання вченими, викладачами, аспірантами, студентами, фахівцями, а також всіми, хто цікавиться питаннями розвитку індустрії гостинності.


Ответственность за достоверность фактов, цитат, собственных имен и других сведений несут авторы.


 ^ Авторы статей

ЗМІСТ


ОСОБЛИВОСТІ ПІДПРИЄМНИЦТВА У СФЕРІ ПОСЛУГ


Богун Любовь Анатольевна

ТРУДОВЫЕ РЕСУРСЫ В СФЕРЕ УСЛУГ



10
^ Галла Наталія Миколаївна
ОСНОВНІ НАПРЯМКИ ТА ПРИНЦИПИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ТУРИСТИЧНОГО ПІДПРИЄМСТВА




10

Грицина Ю.О., Кендюхов О.В.

^ РОЛЬ РЕКЛАМИ В БАНКІВСЬКОМУ БРЕНДИНГУ



13

Кропив'янська Олена Олександрівна

ОСОБЛИВОСТІ ПІДПРИЄМНИЦТВА У СФЕРІ

ТУРИСТИЧНИХ ПОСЛУГ




14

Лаготюк Вікторія Олександрівна, Дидак Марія Ігорівна

^ СТАТИСТИЧНИЙ АНАЛІЗ РИНКОВИХ МОЖЛИВОСТЕЙ АГРАРНИХ ПІДПРИЄМСТВ В УМОВАХ СОТ




16

Редько Вікторія Євгенівна

^ ВПЛИВ КОГНІТИВНОГО МАРКЕТИНГУ НА ФОРМУВАННЯ ТУРИСТСЬКИХ ПОТОКІВ




18

Свистунова Юлія Геннадіївна, Кендюхов Олександр Володимирович

^ ВІДІЛ МАРКЕТИНГУ НА ПІДПРИЄМСТВІ СФЕРИ ПОСЛУГ



20

Ступак Ірина Олексіївна

ФОРМУВАННЯ БРЕНДУ ЯК СТРАТЕГІЧНОЇ ПЕРЕВАГИ ПІДПРИЄМСТВА




21

Шпарьова Анастасія Михайлівна, Кендюхов Олександр Володимирович

^ ОСОБЛИВОСТІ БРЕНДИНГУ В БАНКІВСЬКІЙ СФЕРІ




23







^ НАПРЯМКИ РЕАЛІЗАЦІЇ ТУРИСТСЬКО- РЕКРЕАЦІЙНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ЄВРОПЕЙСЬКИХ КРАЇН


Алексеева Юлия Сергеевна

ПЕРСПЕКТИВЫ РАЗВИТИЯ ИНОСТРАННОГО ТУРИЗМА

В ГЕРМАНИИ




26

Бондаренко Татьяна Николаевна

^ ОСНОВНЫЕ НАПРАВЛЕНИЯ РАЗВИТИЯ ТУРИЗМА В РЕСПУБЛИКЕ КАЗАХСТАН




28

Галасюк Світлана Сергіївна

ОСНОВНІ НАПРЯМИ РОЗВИТКУ ТУРИСТИЧНОГО РИНКУ ВЕЛИКОЇ БРИТАНІЇ

Дядечко Лідія Павлівна

^ МІСЦЕ НЕМАТЕРІАЛЬНОЇ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ УКРАЇНИ В РОЗВИТКУ ТУРИЗМУ




31


33

ЖМУРКО Ірина Олександрівна

^ ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ МІЖНАРОДНОЇ ТОРГІВЛІ ТУРИСТИЧНИМИ ПОСЛУГАМИ В УМОВАХ ДИНАМІЗАЦІЇ




36

Закордонець Наталія Іванівна

^ DEVELOPMENT OF SWISS TOURISM



38

Карлова О. А.

КОМПЛЕКСНЕ БАЧЕННЯ ПЕРСПЕКТИВ ТУРИЗМУ ТА РЕКРЕАЦІЇ ХАРКІВЩИНИ




40

Костинян Христина Іллівна

^ ФАКТОРИ ЦІНОУТВОРЕННЯ В ТУРИЗМІ



42


Курелюк Анна Викторовна

ОСНОВНЫЕ НАПРАВЛЕНИЯ РАЗВИТИЯ ТУРИЗМА В РОССИЙСКОЙ ФЕДЕРАЦИИ




44

Ляпчук Роман Володимирович

^ ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД СПРИЯННЯ ВИКОРИСТАННЮ МІСЦЕВИХ ФІНАНСОВИХ РЕСУРСІВ ДЛЯ РОЗВИТКУ ЗЕЛЕНОГО ТУРИЗМУ




46

Маликова Юлия Игоревна

^ БРЕНДИНГ ТУРИСТИЧЕСКИХ ДЕСТИНАЦИЙ



48

Матусова Олена Миколаївна

досвід європейських країн з організації сільського туризму




50

Подчаха Олександра Юріївна

^ ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ДІЛОВОГО ТУРИЗМУ В КРАЇНАХ ЄВРОПИ




51

Руденко Татьяна Александровна

ОСОБЕННОСТИ РАЗВИТИЯ ТУРИЗМА В РЕСПУБЛИКЕ КЫРГЫЗСТАН




54

Скавронська Ірина Володимирівна

^ ОРГАНІЗАЦІЯ МІЖНАРОДНИХ РОЗВАЖАЛЬНО-СПОРТИВНИХ ЗАХОДІВ ЯК ОДИН ІЗ ЧИННИКІВ СТИМУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ ТУРИСТИЧНОЇ ГАЛУЗІ ЄВРОПЕЙСЬКИХ КРАЇН




56

Тягниленко Ольга Петровна

^ ОСНОВНЫЕ НАПРАВЛЕНИЯ РАЗВИТИЯ ТУРИЗМА В РЕСПУБЛИКЕ БЕЛАРУСЬ



58













^ СТРАТЕГІЇ ПІДВИЩЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ ІНДУСТРІЇ ГОСТИННОСТІ


Bogun Lyubov Anatolievna

COMPETITIVE POSITION IN SERVICE INDUSTRIES



61

Bogun Lyubov Anatolievna

^ SUPPLEMENTARY SERVICES IN SERVICE FIRMS



61

Калугіна Ірина Михайлівна, Дишкантюк Оксана Володимирівна. Саловеліс Алла Дмитрівна, Осташевська Олена Василівна

^ ГОТЕЛЬНО-РЕСТОРАННІ КОМПЛЕКСИ

ЦІЛЬОВОГО ПРИЗНАЧЕННЯ З РОЗШИРЕНИМ ПЕРЕЛІКОМ ДОДАТКОВИХ ПОСЛУГ




62

Костюк Тамара Петрівна

^ СТРАТЕГІЇ ПІДВИЩЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ ІНДУСТРІЇ ГОСТИННОСТІ




63

Литвиненко Ярослав Васильович, Литвиненко Тамара Євгенівна

^ ЦІНА НА ПОСЛУГИ ПІДПРИЄМСТВ ГОТЕЛЬНО-РЕСТОРАНОГО БІЗНЕСУ ЯК ЧИННИК ПІДВИЩЕННЯ ЇХ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ




64

Мисловська Альона Вікторівна

^ ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД ЕФЕКТИВНОГО ВИКОРИСТАННЯ ТРУДОВОГО ПОТЕНЦІАЛУ ФІРМИ




66

Муляр Володимир Володимирович

^ ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА – ВИЗНАЧНИЙ ЧИННИК РОЗВИТКУ УКРАЇНСЬКОЇ ЕКОНОМІКИ




69

Потьомкін Дмитро Миколайович, Іванова Марина Іллівна

розробка стратегії підприємств індустрії гостинності на підставі виявлення резервів




71

Присяжнюк Анастасия Витальевна

^ СТРАТЕГИИ ПОВЫШЕНИЯ КОНКУРЕНТОСПОСОБНОСТИ ПРЕДПРИЯТИЙ ИНДУСТРИИ ГОСТЕПРИИМСТВА




73

Халилов А.Э.

^ ИННОВАЦИОННЫЙ ПОДХОД К УПРАВЛЕНИЮ СФЕРОЙ ТУРИСТИЧЕСКИХ УСЛУГ




78

Шандор Федір

ЕФЕКТИВНІ СТРАТЕГІЇ УПРАВЛІННЯ ДІЯЛЬНІСТЮ ПІДПРИЄМСТВ ТУРІНДУСТРІЇ, В УМОВАХ КРИЗИ: ЛІДЕРСТВО І МЕНЕДЖМЕНТ





79

^ МЕХАНІЗМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ПОСЛУГ


Бурса Оксана Василівна

ОСОБЛИВОСТІ КОНКУРЕНТНОЇ БОРОТЬБИ В ІНДУСТРІЇ ГОСТИННОСТІ ЩОДО ЯКОСТІ ГОТЕЛЬНИХ ПОСЛУГ




87

Иванова Александра Валерьевна

^ КОНЦЕПТУАЛЬНЫЙ ПОДХОД К ОБЕСПЕЧЕНИЮ КАЧЕСТВА ОБСЛУЖИВАНИЯ В СФЕРЕ ТУРИЗМА




89

Незвещук-Когут Тетяна Семенівна

^ Готельна послуга як вид туристичного продукту



91


Сегеда Ірина Василівна, Оболенцева Лариса Володимирівна

^ ВИЗНАЧЕННЯ ЯКОСТІ ТУРИСТСЬКИХ ПОСЛУГ І ДОСЛІДЖЕННЯ ШЛЯХІВ ЇХ УДОСКОНАЛЕННЯ




93

Теодорович Лариса Віталіївна

^ ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ЯКОСТІ ГОТЕЛЬНИХ ПОСЛУГ В УКРАЇНІ




97

Чебаненко Наталія Анатоліївна

РОЗРОБКА ПІДСИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ ОБСЛУГОВУВАННЯ




99

^ ЯКІСТЬ ФІНАНСОВИХ ПОСЛУГ ЯК СКЛАДОВА СПРИЯТЛИВОГО БІЗНЕС-СЕРЕДОВИЩА


Дзюба Тетяна Анатоліївна

ВПЛИВ ЯКОСТІ ФІНАНСОВИХ ПОСЛУГ ЯК СКЛАДОВОЇ СПРИЯТЛИВОГО БІЗНЕС-СЕРЕДОВИЩА




101

Плотніков Євген Вікторович

^ ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ СТРАТЕГІЇ ДЕРЖАВИ




103

Романенко Ігор Сергійович

СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ ІПОТЕЧНОГО РИНКУ



105

Свідзинська Тетяна Іванівна, Спіріна Оксана Михайлівна

^ ОСОБЛИВОСТІ законодавчого регулювання оподаткування фінансових послуг




108

Харламов Кирилл Игоревич

^ СТАТИСТИКА УПРАВЛЕНИЯ БАНКОВСКОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТЬЮ КАК ПРИНЦИП ФОРМИРОВАНИЯ БЛАГОПРИЯТНОЙ И УСТОЙЧИВОЙ БИЗНЕС-СРЕДЫ




111

Шафранський Арсен Васильович

^ ОСОБЛИВОСТІ ВАЛЮТНО-ФІНАНСОВОЇ ТА КУРСОВОЇ ПОЛІТИКИ КРАЇН СХІДНОЇ АЗІЇ




113

ПРАВОВЕ ТА ІНФРАСТРУКТУРНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПІДПРИЄМНИЦТВА У СФЕРІ ПОСЛУГ


Дашкевич Анна Олександрівна

^ ПРАВОВІ КОЛІЗІЇ У СФЕРІ РЕГУЛЮВАННЯ ІМПОРТУ





117


Котенко Галина Степанівна

ТРАНСКОРДОННЕ СПІВРОБІТНИЦТВО В ТУРИЗМІ – ШЛЯХ ДО ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ УКРАЇНИ (НА ПРИКЛАДІ КАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ)





119

Лояк Лілія Миколаївна

^ СУТНІСТЬ ПРОГРАМНО-ЦІЛЬОВОГО УПРАВЛІННЯ РЕГІОНАЛЬНИМ ІННОВАЦІЙНИМ РОЗВИТКОМ МАЛОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА




122

Панасюк Катерина Андріївна

^ НАПРЯМИ СТАЛОГО РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМНИЦЬКИХ СТРУКТУР У ТУРИЗМІ В УКРАЇНІ





125

П’ятковська Оксана Романівна

^ ВЗАЄМОЗВ'ЯЗОК МІЖ ТУРИСТИЧНИМ БІЗНЕСОМ І НЕЛЕГАЛЬНОЮ ТРУДОВОЮ МІГРАЦІЄЮ ГРОМАДЯН УКРАЇНИ ДО ЄС




127

ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ ЯК ЗАСІБ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ БІЗНЕС-ПРОЦЕСІВ




Дикова Екатерина Сергеевна

^ ЭФФЕКТИВНОСТЬ ИСПОЛЬЗОВАНИЯ ИНФОРМАЦИОННЫХ ТЕХНОЛОГИЙ В ТУРИЗМЕ




129

Кравцов Олег Валентинович, Кравцова Тетяна Василівна, Кандзюба Сергій Павлович

ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ ЯК ЗАСІБ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ РОБОТИ ТУРИСТИЧНОЇ ФІРМИ




131

Остап’юк Н.І.

^ БРЕНДІНГ – НЕВІД’ЄМНА СКЛАДОВА ТУРИЗМУ



133

Чорнодон Вікторія Іванівна

ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ




136

Штельма Наталія Олегівна

ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ ЯК ЗАСІБ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ БІЗНЕС-ПРОЦЕСІВ





138

^ ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ГОТЕЛЬНОГО БІЗНЕСУ ТА РЕСТОРАННОЇ СПРАВИ


Андрусова Евгения Викторовна

СОВРЕМЕННЫЕ ТЕНДЕНЦИИ РАЗВИТИЯ

РЕСТОРАННОГО БИЗНЕСА В УКРАИНЕ




140

Гусева О.В.
УСТАНОВЛЕНИЕ КАТЕГОРИИ ОТЕЛЯМ И ДРУГИМ ОБЪЕКТАМ, ПРЕДНАЗНАЧЕННЫМ ДЛЯ ПРЕДОСТАВЛЕНИЯ УСЛУГ ВРЕМЕННОГО РАЗМЕЩЕНИЯ, КАК ФАКТОР ТРАНСФОРМАЦИИ ГОСТИНИЧНОГО РЫНКА УКРАИНЫ





142

Кампов Надія Семенівна

^ Правове забезпечення підприємництва у сфері туристичних послуг в Україні




148

Косій Тетяна Михайлівна

^ СУЧАСНИЙ СТАН РОЗВИТКУ ГОТЕЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ




151

Котенко Руслан Михайлович

НЕОБХІДНІСТЬ ТА ПЕРЕДУМОВИ РОЗВИТКУ ПЕРСОНАЛУ ДЛЯ ПІДПРИЄМСТВ ГОТЕЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА




153

Кузьміна Вероніка Вікторівна

^ ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ГОТЕЛЬНОГО БІЗНЕСУ В КАРПАТСЬКОМУ РЕГІОНІ




159

Машир Надія Пилипівна, Череп Інна Петрівна, Фадєєв Валерій Михайлович

^ ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ ГОТЕЛЬНО-ТУРИСТИЧНИХ КОМПЛЕКСІВ МІСТА ЧЕРНІВЦІ




160

Медвідь Лариса Іванівна

^ Роль готельного бізнесу в розвитку туризму

(на прикладі Закарпатської області)




162

Молдавская Юлия Владимировна

^ ТЕНДЕНЦИИ РАЗВИТИЯ РЕСТОРАННОГО БИЗНЕСА

В СТРАНАХ ЕВРОПЫ




163

Волкова Олена Володимирівна, Недяк Наталія Володимирівна

^ ШЛЯХИ УДОСКОНАЛЕННЯ УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВАМИ МАЛОГО БІЗНЕСУ В ІНДУСТРІЇ ГОСТИННОСТІ




166

Новичкова Тамара Петровна, Голоданюк Ольга Михайловна, Дышкантюк Оксана Владимировна, Крусир Галина Всеволодовна

ресторанный бизнес в Украине: технология успеха




168

Патерова Александра Александровна

^ ГОСТИНИЧНЫЙ РЫНОК УКРАИНЫ: ПРОБЛЕМЫ И ПЕРСПЕКТИВЫ РАЗВИТИЯ




170

Слободянюк Ксения Олеговна

ПРОБЛЕМЫ И ПЕРСПЕКТИВЫ РАЗВИТИЯ МИНИ-ОТЕЛЕЙ В УКРАИНЕ




173









^ ОСОБЛИВОСТІ ПІДПРИЄМНИЦТВА У СФЕРІ ПОСЛУГ


Богун Любовь Анатольевна

Одесский институт предпринимательства и права, Одесса


ТРУДОВЫЕ РЕСУРСЫ В СФЕРЕ УСЛУГ


В организациях профессиональных услуг важнейшим ресурсом являются трудовые ресурсы [1]. Как аргументируют зарубежные авторы, неосязаемые, специфические ресурсы включая знания, являются источником конкурентного преимущества, поскольку они создают добавочную стоимость. Таким образом, путем отбора, развития и использования человеческого капитала фирмы могут создавать стоимость. В отличие от артикулируемых знаний, которые могут быть кодифицируемы, записаны и переданы, невысказанное знание не передается, поскольку оно воплощено в недифицируемые рутинные операции, оно уникально и неопределено. Считается, что знание, приобретенное путем формального образования, является артикулируемым, а знание, приобретенное опытом работы – невысказанное. Предыдущие исследования аргументируют, что профессионалы с образованием из лучших институтов и с наибольшим опытом представляют значительный трудовой капитал для фирмы, и он основан на интеллектуальной способности, артикулируемых знаниях, социальных контактах и престиже. Профессионалы с образованием высшего рейтинга заслуживают наивысшей оплаты труда, поскольку их фирма начинает цениться гораздо больше.

Информационная ассимметрия может быть проблемой для фирм профессиональных услуг, поскольку клиенты не могут определить качество услуги, пока она не выполнена. Хорошая репутация может сигнализировать о качестве услуг, поскольку клиенты выбирают фирмы, у которых они покупают услуги. Хорошая репутация может способствовать стратегии диверсификации, поскольку фирма может привлекать новых клиентов, предлагая пакет услуг, и создавая, таким образом, продолжительное конкурентное преимущество.

ЛИТЕРАТУРА

Hitt, M. A., Bierman, L., Shimizu, K. and Kochhar, R. // Academy of Management Journal. – 2001. – Vol. 44(1) – P. 13-28.



^ Галла Наталія Миколаївна Донецький Національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського, м. Донецьк

ОСНОВНІ НАПРЯМКИ ТА ПРИНЦИПИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ТУРИСТИЧНОГО ПІДПРИЄМСТВА


Постановка проблеми і її зв'язок із найважливішими науковими та практичними завданнями. Економічна безпека підприємства є комплексним поняттям і пов'язана вона не стільки з внутрішнім станом самого підприємства, скільки з впливом зовнішнього середовища та суб'єктами, з якими підприємство вступає у взаємодію. У зв'язку з цим, більш доцільно стверджувати, що економічна безпека підприємства відображує узгодженість, збалансованість інтересів підприємства й інтересів суб'єктів зовнішнього середовища.

В даний час у ряді монографічних робіт, видань, навчальних посібників, методичних рекомендацій дуже ретельно досліджуються такі питання, як система управління підприємством, організаційна структура підприємства, контролінг, управлінський облік, бухгалтерський облік, документообіг, аудит, внутрішній контроль, кадрова політика, ризик-менеджмент та інші теми. Однак у більшості випадків вони розглядаються без урахування необхідності забезпечення економічної безпеки всього складного комплексу, яким є сучасне підприємство. На практиці фахівцям у відповідних галузях доводиться так чи інакше стикатися з проблемою забезпечення економічної безпеки на підприємстві.

Мета – визначити принципи і напрямки забезпечення економічної безпеки в туристичному підприємстві.

Виклад основного матеріалу. Останнім часом в Україні спостерігається бум розвитку туристичного бізнесу. Ледве не щодня відкриваються нові туристичні компанії та агентства. Це пов'язано в першу чергу з малою витратністю ведення такого бізнесу, швидкою окупністю і практичною відсутністю відповідальності за надання послуг туристичного характеру, тому що такі підприємства є посередниками між великими туристичними компаніями і кінцевими споживачами – туристами. Туристичні агентства, як правило, не мають великого капіталу та численного штату співробітників, вони не працюють зі значною кількістю партнерів і постачальників, тому економічну безпеку туристичного підприємства в широкому розумінні цього поняття розглядати не логічно і не доцільно. З цього випливає, що головним джерелом небезпеки для туристичного підприємства може стати погроза конкурентної розвідки й провокаційних дій конкурентів.

Напрямки, за якими необхідно здійснювати проведення політики безпеки підприємств туристичного бізнесу умовно можна поділити таким чином:

охорона офісу і контроль доступу;

технічна безпека;

пожежна безпека;

інформаційна безпека;

кадрова політика безпеки.

безпека туристів під час подорожі

Погрози, яким постійно піддається бізнес можна розділити на внутрішні погрози безпеки і зовнішні погрози безпеки туристичного агентства.

До зовнішніх погроз безпеки туристичного підприємства відносять незаконне проникнення на територію туристичного агентства з метою пограбування або конкурентної розвідки. Тому, одним з першочергових методів забезпечення безпеки є охорона офісу туристичного агентства.

Технічні засоби охорони периметра території за допомогою датчиків і сповіщателей системи охорони дозволяють зашкодити несанкціонованому проникненню зловмисників. На ринку засобів забезпечення безпеки вибір променевої, інфрачервоної й іншої систем охорони дає можливість підібрати засіб для охорони будь-якої території та приміщення.

Природні явища у вигляді самозаймання або навмисного підпалу, технічні збої в роботі інженерних систем або будинку, устаткування також можуть зашкодити стабільній роботі туристичного агентства. Тому важливо передбачити забезпечення пожежної і технічної безпеки офісних приміщень і устаткування.

До зовнішніх погроз туристичного підприємництва, як і бізнесу в цілому, можна також віднести витік корпоративної інформації, що може привести до непередбачених наслідків.

Економічний аспект діяльності підприємств туристичного бізнесу, також може стати каменем спотикання для розвитку бізнесу. Дії конкурентів і зловмисників можуть виявитися не такими руйнівними, як недбалість співробітників і зневага правилами інформаційної й економічної безпеки. У її основі лежить жорсткий контроль над документацією і фінансово-економічною діяльністю компанії, забезпечення комп'ютерної безпеки корпоративних ресурсів і мережі, управління доступом до інформації.

Державні органи, які займаються питаннями регулювання розвитку та інформаційної безпеки використання Інтернету в Україні відносять: Центр сертифікації ключів для цифрового підпису, Державний комітет зв'язку й інформації, Державний комітет з контролю за частотами, АТ «Укртелеком», організації, що надають доменні імена.

Кадрова політика в туристичному бізнесі має величезне значення в забезпеченні безпеки корпоративної інформації, тому що саме персонал має доступ до бази даних постійних і потенційних клієнтів, а це, як відомо, найбільша цінність для туристичної компанії. Злагоджена робота дружної команди кваліфікованих фахівців і здорова атмосфера в колективі — застава успішної діяльності туристичної компанії.

Безпека клієнтів туристичного агентства – важливий аспект діяльності будь - якого туристичного агентства. Туристична компанія повинна гарантувати своїм клієнтам максимальний рівень безпеки під час туристичної подорожі. У разі нещасного випадку незадоволені клієнти можуть звернутися до суду, що не сприятиме позитивному статусу туристичного підприємства. Тому підприємство яке надає послуги туристичного характеру має щільно перевіряти місце проведення відпочинку, підприємства перевізників, людей, які будуть відповідати за проведення відпочинку (особливо це стосується екстремального відпочинку) та інше.

На більш великих підприємствах у залежності від складності завдань, що стають перед компанією в галузі забезпечення безпеки бізнесу, перераховані вище обов'язки можуть виконуватися як керівними, співробітниками організації, так і бути передані окремому відділу служби безпеки. Також можлива передача повноважень спеціалізованим агентствам безпеки бізнесу, що пропонує широкий спектр послуг з забезпечення безпеки, у тому числі аналіз погроз безпеки бізнесу, збір інформації про контрагентів і конкурентів і багато чого іншого. Але туристичні агентства здебільшого являють собою невеликі організації, тому питаннями економічної безпеки займаються найчастіше керівники або власники таких агентств.

Для реалізації перерахованих вище напрямків на практиці потрібно дотримуватись наступних принципів:

Безперервність – заходи для забезпечення економічної безпеки повинні здійснюватися постійно і належним чином.

Системність – усі напрямки повинні бути зв'язані між собою, носити комплексний характер.

Своєчасність - заходи щодо забезпечення економічної безпеки повинні бути спрямовані на запобігання яких-небудь негативних наслідків і повинні здійснюватися заздалегідь. Дуже важливо, щоб питання забезпечення економічної безпеки приймалися в увагу, починаючи з моменту установи підприємства, формування органів управління, визначення організаційної структури і побудови бізнес-процесів.

Ефективність – заходи щодо економічної безпеки і витрати на них, повинні бути виправдані стабільною і злагодженою роботою підприємства.

Висновки:

Визначено та систематизовано основні напрямки забезпечення економічної безпеки в туристичному підприємстві.

Обґрунтовано необхідність запровадження комплексного підходу з урахуванням особливостей і специфіки діяльності підприємства.

Економічна безпека в туристичному бізнесі повинна бути спрямована в першу чергу на провокаційні дії конкурентів і кадрову політику самого підприємства.



Грицина Ю.О.,

д.е.н. Кендюхов О.В.

Донецький національний технічний університет

студентка групи ЕПМм-08з


^ РОЛЬ РЕКЛАМИ В БАНКІВСЬКОМУ БРЕНДИНГУ


Розміри та особливості інструментарію формування брендів, що використовуються у вітчизняній практиці маркетингу, на сьогодні остаточно ще не визначені. Проте роль реклами – одного з основних чинників формування й функціонування бренду – важко переоцінити, особливо коли практично кожний контакт із споживачем, зв’язки з громадськістю вважаються потенційними засобами реклами.

Реклама більшою мірою, ніж інші елементи комплексу маркетингових комунікацій, пов’язана з діяльністю щодо формування образу бренду банку, оскільки вона створює умови як для успішного особистого продажу, так і для ефективного стимулювання збуту, тобто має більшу вагу впливу на свідомість споживача.

Дослідження питань змісту та ролі реклами в банківському брендингу вимагає, перш за все, визначитися в самому понятійному апараті.

Реклама - динамічна сфера людської діяльності, її роль і зміст змінюються разом з розвитком людського суспільства, зміною соціально-економічних формацій. Іноземні і російські фахівці відзначають, що роль реклами не обмежується ринковою діяльністю, вона зачіпає економіку, громадське життя, освіту, естетику, соціальну, психологічну сфери.

Однозначно визначити природу реклами неможливо, реклама поєднує в собі мистецтво зі своїми специфічними законами, науку, що виросла на стику психології, статистики, логіки, соціології та низки інших наук, і, звичайно, реклама є одним з основних інструментів сучасного маркетингу. Як видно, реклама - поняття триєдине.

Традиційно рекламу сприймають як допоміжний інструмент управління продажем. Її можна використовувати для:

- презентації нового бренду чи послуги;

- надання додаткової інформації;

- створення відповідного іміджу бренду, тобто для того, щоб зміцнити і розвинути стійке позитивне його сприйняття;

- для пропозиції зробити пробну покупку, для стимулювання повторної покупки знайомого товару чи товару, що часто купується, а іноді для того, щоб просто нагадати або «підштовхнути» до його споживання

З погляду споживача, реклама є лише одним із чинників впливу на рішення про купівлю, й із цим твердженням ми цілком погоджуємося. Однак підгрунтям споживчого ставлення, що формується завдяки досвідові споживання, є рекламні комунікації.

Відомо, що бренд формується у свідомості споживачів в результаті впливу всієї інформації отриманої ними про продукт з різних джерел. При цьому кожне отримане повідомлення про товар або послугу вступає у взаємодію не тільки з раніше отриманою інформацією про даний продукт і його конкурентів, але і з уявленнями людини, його знаннями, принципами і думками, в результаті чого в свідомості споживача формується єдино складене та системне сприйняття продукту, що і є трендом.

В міру того, як споживачам стає дедалі важко розрізняти бренди через функціональну схожість їхніх товарів, творчі навички рекламних менеджерів набувають усе більшої важливості. Ці навички охоплюють здатність упевнено інтерпретувати бренди, збагачувати їх символізмом, який надає додаткової цінності товару та робить такі зусилля успішними.

Ключову роль у системі банківського брендингу відведено рекламі ще й тому, що вона є найактуальнішою та видимою (візуальною й аудіальною) формою маркетингової комунікації.

Реклама, яка вирішує завдання по будівництву бренду, повинна відповідати ряду критеріїв:

- строго відповідати розробленому позиціонуванню бренду;

- реклама бренду повинна говорити мовою споживача, тобто бути зрозумілою для цільової аудиторії;

- реклама повинна формувати цілісний імідж банку, спираючись на розуміння споживачем переваг і достоїнств бренду.

Тобто, під час просування бренду банк повинен будувати комунікаційний процес таким чином, щоби повідомлення бренду не тільки забезпечували потрібну інтерпретацію споживачами одержуваної інформації, а й відповідали очікуванням споживачів

Таким чином, слід зазначити, що у сфері банківського брендингу реклама є одним з основних чинників формування і функціонування бренду. При цьому, реклама бренду спрямована на те, щоб надати цільовій аудиторії певну інформацію, а точніше звузити вибір споживача на користь конкретного бренду, в той же час за допомогою реклами відбувається формування у свідомості споживача найбільш складних елементів бренду - цінностей, образу та сутності (філософії).


Кропив'янська Олена Олександрівна

Науковий керівник: Пентелейчук Олена Василівна

Буковинська державна фінансова академія м.Чернівці


^ ОСОБЛИВОСТІ ПІДПРИЄМНИЦТВА У СФЕРІ

ТУРИСТИЧНИХ ПОСЛУГ


Актуальність теми. Сучасний етап розвитку світового господарства характеризується домінуванням сфери послуг як у структурі національного виробництва більшості країн світу, так і у системі міжнародних економічних відносин. Це свідчить, з одного боку, про формування економіки нового типу, а з іншого, більш глобального – про перехід до наступного ступеня розвитку світового співтовариства – постіндустріального типу суспільства, що відзначається провідними позиціями сфери послуг та інформаційних технологій у системі створення валового національного продукту, зовнішньої торгівлі окремої країни та відповідно міжнародної торгівлі в цілому.

Стрімке зростання чисельності населення планети в ХХ ст., агломерація його розселення, перманентне збільшення доходів різних верств громадян розвинутих країн, підвищення їх культурного рівня, з одного боку, – а з другого, – інтенсивний розвиток сектору сервісної економіки у структурі світового господарства, а також взаємозближення країн утворюють сприятливі політичні, матеріальні та соціально-психологічні умови для бурхливого розвитку міжнародного туризму, перетворення його в один з найпотужніших сегментів світової економіки [2].

До світового ринку туристичних послуг все активніше залучається і Україна, яка стала самостійним суб’єктом міжнародних економічних відносин всього півтора десятиріччя тому назад і для якої міжнародний туризм є досить молодою галуззю, що знаходиться на етапі становлення, але має цілком реальні можливості та умови для нарощення свого потенціалу Однак існують також і фактори, що гальмують розвиток даної сфери послуг, серед яких можна виділити високі ціни на послуги, внаслідок чого Україна суттєво відстає від провідних країн як по наданню туристичних послуг, так і розвитку туристичної індустрії [2].

Теоретичні концепції методологічних та інституційних аспектів розвитку територіально-рекреаційних систем в умовах інтернаціоналізації здійснено в роботах вітчизняних науковців: Ю.В. Алєксєєвої, І.Б. Андренко, І.В. Валентюк, Н.М. Внукової, П.В. Гудзя, О.І. Гонти, І.Є. Журби, Р.О. Заблоцької, О.К. Міхуринської, В.Ф. Савченка, Є.М. Сича, Д.М. Стеченка, О.Г. Топчієва, С.К. Харчікова, І.В. Черніної, В.І. Чужикова, О.С. Шаптали, Е.В. Щепанського та ін. Основні положення, що визначають загальні теоретико-методологічні основи міжнародної торгівлі послугами, базуються на концепціях провідних представників економічної думки – Р.Вернона, С.Ліндера, Б.Оліна, М.Портера, Д.Рікардо, П.Самуельсона, А.Сміта, О.Хекшера та ін.

В системі господарювання в сфері туризму, як і в інших виробничих сферах, застосовується багато видів цін, які різняться певними класифікаційними ознаками. Так, за класифікаційною ознакою рівня встановлення та регулювання застосовують централізовано-фіксовані й регульовані, договірні та вільні ціни.

Централізовано-фіксовані ціни встановлює держава на ресурси, що впливають на загальний рівень і динаміку цін; на послуги, які мають важливе соціальне значення та фінансуються з державного бюджету.

Договірні ціни формуються на засадах домовленості між підприємством, яке виробляє та продає туристичний продукт (послуги), та споживачем і стосується конкретної послуги чи певної кількості послуг.

Вільні ціни - це ціни, що їх визначає підприємство самостійно.

Залежно від особливостей купівлі-продажу і сфери економіки існують світові, оптові, закупівельні та роздрібні ціни, а також тарифи на перевезення вантажів, пасажирів, надання різноманітних платних послуг [1].

Ціноутворення в індустрії туризму - це комплексний захід, зумовлений різноманітністю продукту, високим рівнем конкуренції і складністю визначення точної оцінки майбутнього попиту.

Ціноутворення в сфері послуг і в туризмі, зокрема, має низку особливостей:

- туристичні послуги є кінцевим продуктом, призначеним безпосередньо для споживання, тому ціни на послуги - це роздрібні ціни;

- стійкий попит на туристичні послуги залежить від індивідуальних особливостей людини, тому при встановленні цін на них необхідно враховувати наступний психологічний момент: ціна не повинна викликати негативні емоції у потенційних покупців;

- процеси виробництва, реалізації і споживання послуг збігаються в часі, тому в сфері туризму застосовується сезонна диференціація цін і тарифів. Попит на туристичні послуги носить сезонний характер;

- туристичні послуги реалізуються як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках, тому при оцінці якості і стандартизації беруться до уваги міжнародні вимоги, бо ціни для іноземних туристів, як правило, більш високі, ніж для вітчизняних, і встановлюються у вільно конвертованій валюті;

- ціни на туристичні послуги включають споживну вартість, яка не набирає безпосередньо товарної форми або не є продуктами праці, а створені природою (гори, водоспади).

Великий вплив на ціноутворення в туристичній індустрії має держава, і яка через різні засоби може регулювати ціни на туристичну продукцію.

Ціна на туристський продукт залежить не тільки від попиту, але і від реклами даного продукту, тому що між ними існує тісний взаємозв'язок. Як правило, зниження ціни веде до росту попиту на туристський продукт і робить рекламний вплив на покупця туристського продукту [3].

Висновки. Таким чином, трансформація центру світового господарства відбувається у напрямку поступового розвитку постматеріальних структур, серед яких переважають, ті, що виробляють знання та інтелектуальні продукти, які стають надбанням все більшої частини людства. Міжнародний туризм є одним з перспективних напрямів розвитку світогосподарських відносин, а в умовах трансформації економіки України підвищення ефективності функціонування цієї галузі набуває особливої актуальності, беручи до уваги її вплив на прибутковість та розвиток різних сфер суспільного виробництва, розв’язання широкого спектра соціально-економічних проблем країни.

Використана література:

Кифяк В.Ф. Організація туристичної діяльності в Україні - Чернівці: Книги-ХХІ, 2003. - 300 с.

Дмитрук О.Ю. Екологічний туризм - Навчальний посібник. - К.: Альтерпрес, 2004. - 192 с.

Боголюбов В.С., Орловская В.П. Экономика туризма. 3-е изд - М.: Академия, 2005, 192 с.



Лаготюк Вікторія Олександрівна,

Дидак Марія Ігорівна,

студенти Буковинської державної фінансової академії

м. Чернівці


^ СТАТИСТИЧНИЙ АНАЛІЗ РИНКОВИХ МОЖЛИВОСТЕЙ АГРАРНИХ ПІДПРИЄМСТВ В УМОВАХ СОТ


Вступ. Важливим атрибутом ринкової економіки є конкуренція. Сам ринок, механізм його дії не може нормально існувати без розвинутих форм конкуренції. Як слушно стверджував відомий англійський економіст Ф. Хайєк, «суспільства, які покладаються на конкуренцію, успішніше за інших досягають своєї мети». Для України, як країни з ринковою економікою, дуже важливо ефективно використовувати потенціальні можливості для забезпечення конкурентних переваг в перспективі.

Дослідженням питань конкурентоспроможності сільськогосподарських підприємств в умовах СОТ займались такі вчені, як Г. Азоєв, Л. Бауер, А. Градов, М. Жуковський, О. Ковтун, О. Нів’євський, С. Савіна, Б. Супіханов, Р. Шинкаренко та інші. Поряд з цим конкурентоспроможність в умовах ринкової економіки набуває особливої актуальності в результаті відкритості нашої економіки та зростання конкуренції на ринку. Але як показали дослідження, у рейтингу конкурентоспроможності Україна за останні роки перемістилася з 68 на 78 позицію, втративши понад 10 пунктів. [4] Це серйозний сигнал, який свідчить про неефективність діяльності сільськогосподарських підприємств і зниження їх можливості конкурувати на зовнішньому ринку. У цій ситуації розраховувати на успіх можна лише за умови підвищення конкурентоспроможності аграрного сектору економіки. Тому на сьогодні важливо більше уваги приділяти факторам впливу на конкурентоспроможність вітчизняної продукції і аналізувати їх для визначення шляхів покращення ринкових можливостей сільськогосподарських підприємств. [5]

Як показує світовий досвід, технологічне відставання сільськогосподарського виробництва України порівняно з розвинутими країнами залишається значним. Україна програє в основних показниках ефективності виробництва: продуктивності праці, техніко-технологічній забезпеченості, енергоємності, урожайності сільськогосподарських культур, продуктивності худоби. Катастрофічно зменшуються технічні ресурси господарств, ще не набули широкого впровадження сучасні новітні технології, відсутня система фінансового забезпечення галузі, орієнтована на вступ до СОТ.[2]

Важливою складовою ціни продукції є виробнича собівартість, яка в нинішніх умовах є досить високою. Так, з витра