Реферат: Навчально-виховний комплекс гуманітарно-естетичного профілю (гімназія-інтернат школа мистецтв) Звіт-доповідь

Кіровоградський обласний загальноосвітній

навчально-виховний комплекс

гуманітарно-естетичного профілю (гімназія-інтернат - школа мистецтв)


Звіт-доповідь

директора Короткова А.Є.

про роботу облкомплексу протягом 2009-2010 н. р.




Зміст


Вступ……………………………………………………………………....3

Персональний внесок керівника у підвищення рівня організації навчально-виховно­го процесу в навчальному закладі……………………………………………………………….…14

Створення умов для варіа­тивності навчання та вжиті захо­ди щодо упровадження інновацій­них педагогічних технологій у на­вчальний процес………………………………………………....14

Організація різних форм позашкільної, позаурочної навчально-виховної ро­боти…………………………………………………......68

Забезпечення керівником навчального закладу моніторингу та про­гнозування потреб ринку праці ре­гіону в педагогічних кадрах із метою відповідного формування контин­генту учнів………………………………………………………………..89

Заходи щодо зміцнення та модернізації матеріально-технічної бази на­вчального закладу. Залучення додаткових джерел фінансування навчально­го закладу та їх раціональне використання …………………….………………………………………91

Заходи щодо за­безпечення навчального закладу кваліфікованими педагогічними кадрами та доцільність їх розстановки…………………………………………………………..….. 93

Соціальний захист, збере­ження та зміцнення здоров'я учнів та педагогічних працівників………………….……………………….....95

Забезпечення організації харчування та медичного обслу­говування учнів і педагогічних працівників……………………96

Дотримання вимог охорони дитинства, техніки безпеки, сані­тарно-гігієнічних та протипожеж­них норм; стан дитячого травматизму………………………………………………………99

Залучення педагогічної та батьківської громадськості на­вчального закладу до управління його діяльністю; співпраця з гро­мадськими організаціями. Дисциплінарна практика та аналіз звернень громадян із пи­тань діяльності навчального за­кладу. Реагування керівника на за­уваження та пропозиції, викладені батьківським комітетом, радою та піклувальною радою, батьками, представниками інших органів громадського самоврядування………….………………………..….103

Додатки……………………………………………………………..……105





Вступ


Із метою подальшого утвердження відкритої й демократичної державно-громадянської системи управління освітою, поєднання державного і громадського контролю за прозорістю прийняття й виконання управлінських рішень, запровадження колегіальної етики управлінської діяльності у комплексі я пропоную сьогодні вам, шановні колеги, батьки учнів, члени ради комплексу, звіт про свою діяльність як директора облкомплексу протягом 2009-2010 навчального року.

Я несу повну відповідальність за свій персональний внесок у підвищенні рівня організації навчально-виховного процесу у комплексі, вирішенні всіх завдань, які стоять перед нами.

Світ у ХХІ столітті переживає інтенсивний розвиток інтегративних процесів постіндустріального суспільства, яке потребує відповідної форми регіональної політичної та економічної організації. Сучасні демократичні тенденції вимагають від громадянина не лише політичної активності, а й усвідомлення власної ролі і значення в житті суспільства, а також дії у відповідності до власних переконань і цінностей.

Важливими умовами демократичного суспільства є громадянська освіченість, компетентність, виховання поваги до прав людини, толерантності, вміння знаходити компроміс. Необхідно, щоб громадяни знали свої права та обов'язки, дотримувались закону, мислили критично і незалежно.

Сучасна школа має сприяти розвиткові демократичної культури, формуванню, необхідних для проживання у світовому співтоваристві компетентностей, політико-правових і соціально-економічних знань. Пріоритети сучасної освіти полягають у наданні молодому поколінню знань та практичних умінь адаптуватись до життя, бути мобільними, соціально здібними, здатними до комунікації і захисту своїх прав.

Дуалістичний характер будь-якої національної освіти полягає, з одного боку, у збереженні доброго, міцного коріння національної культури, з іншого - в адекватному оновленні, спрямованому на підготовку особистості до життя в динамічному, взаємозалежному світі. Для сучасної загальноосвітньої школи України, яка переживає ґрунтовне реформування, це може знайти своє відображення в оновлених стандартах змісту освіти національного та загальносвітового компонентів з урахуванням тенденції світового розвитку.

В основі діяльності облкомплексу покладені основні принципи освіти:

гуманізм передбачає створення умов для гармонійного розвитку творчої особистості, як суб'єкта демократичного світового співтовариства; співвіднесення освітніх вимог з можливостями та здібностями гімназиста;

демократичність означає взаємоповагу і взаємодію між суб'єктами, що забезпечують реалізацію концепції розвитку навчального закладу; варіативність вибору, змісту, методів та форм навчання; передбачає діалогічний характер освіти, атмосферу взаємоповаги та довіри; вміння конструктивно взаємодіяти із іншими освітніми установами;

науковість передбачає розробку базових документів і навчальних матеріалів з урахуванням сучасного рівня розвитку науки для забезпечення формування в учнів наукового світогляду та цілісної картини сприйняття світу;

практична спрямованість означає орієнтацію змісту навчально-методичних матеріалів на практичне застосування учнями теоретичних знань і вмінь для життя та діяльності в реальному суспільстві; формування вміння самостійно аналізувати різноманітні ситуації, що виникають у навчально-виховному просторі, приймати рішення і діяти в правовому полі;

наступність і неперервність передбачає врахування вимог національної освітньої політики та чинного законодавства; існуючих навчальних планів і програм; поетапне, відповідно до вікових особливостей, розширення обсягу знань, що охоплюють всі ланки навчального закладу;

полікультурність означає наповненість освітнього середовища навчального закладу ідеєю універсальності прав людини та етнокультурного розмаїття світу, правової рівності національних культур; передбачає виховання особистості на засадах міжетнічної толерантності та поваги до представників інших культур, поваги до своєї національної самобутності в контексті світової культури;

інтегрованість (міждисциплінарність) передбачає, що у процесі навчання гімназистів враховуються існуючі міжпредметні зв'язки з базових шкільних предметів, як історії, права, географії, економіки, художньої культури, так і математики, фізики, біології тощо.

^ Зміст освіти вважається одним з основних засобів цілеспрямованого навчання, він базується на основних цінностях та ідеях демократичного суспільства: (права людини, рівність, мир, соціальна справедливість демократія, свобода, безпека громадян, взаємозалежність, плюралізм, культурна різноманітність, відкритість, відповідальність, партнерство, повага до оточуючого середовища).

^ Зміст освіти для формування компетентного учня являє собою певну систему інтегрованого знання, у процесі оволодіння яким створюються умови для формування та розвитку в особистості ціннісних орієнтацій та умінь, необхідних для життєдіяльності в сучасному суспільстві.

Під час розробки такого змісту педагогічний колектив дотримується :
-  конкретно - історичного підходу, який спрямовує формування змісту освіти на вирішення найбільш актуальних для даного етапу суспільного розвитку питань; відповідно суспільно-історичним закономірностям та фактам, реально відображаючи події розвитку суспільства та їх взаємозв'язок з певними етапами української історії та сучасності;
-  особистісно-зорієнтованого підходу, за якого у центрі навчально-виховного процесу стоятимуть інтереси особи, формування її якостей, ціннісних орієнтацій відповідно вимогам сучасного суспільства; враховуються вікові особливості учнів, взаємозв`язок змісту даної освіти з контекстом усього навчально-виховного процесу;
-  діяльнісного підходу, який визначає спрямування змісту освіти на формування у особистості уявлень і умінь, що сприятимуть соціальній активності та діяльності в сучасному суспільстві.

^ Головним завданням освітньої політики облкомплексу є створення такого навчально-виховного простору, який:

а) соціально, ментально і культурно відтворює потреби сус­пільства і держави;

б) одночасно органічно вписується в національну та міжнародну системи освіти, відоб­ражаючи їх загальнолюдські потреби та інтереси;

в) формує всебічно розвинену та соціально зрілу особистість.

Входження молодого покоління в глобалізований, динамічний світ, у відкрите суспільство підносить роль життєвої та соціальної компетентності учнів освітнього закладу.

У зв’язку з цим, окрім фахової, професійної підготовки, в учнів гімназії формувалися ще й інші компетентності:

• бути гнучким, мобільним, уміти інтегруватись у динамічне сус­пільство, презентувати себе на ринку праці;

• критично мислити;

• використовувати знання як інструмент для розв'язання життє­вих проблем;

• генерувати нові ідеї, приймати нестандартні рішення й відпові­дати за них;

• володіти комунікативною культурою, вміти працювати в команді;

• уміти виходити з будь-яких конфліктних ситуацій та уникати їх;

• цілеспрямовано використовувати свій потенціал як для самореалізації у професійному й особистісному плані, так і в інтересах сус­пільства, держави;

• уміти здобувати, аналізувати інформацію, отриману з різних дже­рел, застосовувати її для індивідуального розвитку й самовдоскона­лення;

• бережливо ставитися до свого здоров'я і здоров'я інших як най­вищої цінності;

• бути здатним до вибору з численних альтернатив, що пропонує сучасне життя.

Поетапне введення учнівської молоді в різно­манітні сфери життєдіяльності та спілкування, ово­лодіння нею компетенціями у найголовніших сферах людського життя є незаперечною вимогою часу.

Таким чином, пріоритетний напрям розвитку осо­бистості, яка здатна до самоактуалізації, творчого сприйняття світу та соціально значущої діяльності, лежить у площині вирішення проблем формування та розвитку життєвої компетентності особистості учня та вчителя, технологізації цього процесу.

Роботу в Кіровоградському обласному загальноосвітньому навчально-виховному комплексі гуманітарно-естетичного профілю було організовано з урахуванням основних положень Конституції України та «Конвенції про права дитини» згідно з: Законом України «Про освіту», національною програмою «Діти України», Національною доктриною розвитку освіти, Концепцією виховання дітей і молоді в національній системі освіти, іншими законодавчими актами України, наказами Міністерства освіти і науки України, інших центральних органів виконавчої влади, рішеннями місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, Положенням про загальноосвітній навчальний заклад, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 14 червня 2000 р. № 964, Концепції та комплексної програми художньо-естетичного виховання, Програмою виховної роботи учнів 5-12 класів Кіровоградського загальноосвітнього навчально-виховного комплексу гуманітарно-естетичного профілю (гімназія-інтернат – школа мистецтв) «Я – особистість», створеною у відповідності з державною Програмою «Основні орієнтири виховання учнів 1-12 класів загальноосвітніх навчальних закладів України», затверджена Наказом МОН України від 17 грудня 2007р. №1133.

Робота педагогічного колективу проводилася на основі вищезгаданих документів, які визначають завдання, принципи діяльності, права й обов'язки учасників навчально-виховного процесу, режим, регламент та умови роботи, цілеспрямованість та організацію навчально-виховного процесу, контроль за його ходом і результативністю.

Діяльність закладу грунтується на принципах доступності, гуманізму, демократизму та компетентністного підходу до навчання учнів. Згідно із Законом України „Про мови в Україні” в облкомплексі українська мова визначена мовою навчання.

^ Головними завданнями Кіровоградського обласного загальноосвітнього навчально-виховного комплексу (гімназія-інтернат – школа мистецтв) у 2009-2010 навчальному році були:

Створити якісно нові умови для подальшого виконання державної програми “Освіта”, Закону України “Про загальну середню освіту”, для реалізації Концепції національного виховання учнів, відродження національної духовності і залучення до її формування учнів, вчителів, батьків, громадськості, Концепції художньо-естетичного виховання учнів у комплексі.

Продовжити роботу педагогічного колективу гімназії над науково-методичними проблеми:

освітній простір в навчальному закладі як чинник інтегративного впливу на процес розвитку та самореалізації компетентної особистості (І етап);

утвердження особистісно-орієнтованих освітньо-виховних інноваційних технологій в умовах обласного комплексу гуманітарно-естетичного профілю (ІІ етап);

формування діяльно-творчої компетентної особистості засобами мистецтва (III етап).

Забезпечити умови для індивідуального розвитку учнів гімназії, стимулювання їх творчої активності, найбільш повну її реалізацію в позаурочний час, можливість побудови гімназистами особистих індивідуальних освітніх траєкторій.

Забезпечити умови для реалізації профільного навчання:

поглиблене вивчення учнями 10-11 класів гімназії окремих дисциплін програми повної загальної освіти;

підготовка до здобуття вищої професійної освіти;

успішна соціалізація учнів.

Вважати основними шляхами поліпшення якості змісту освіти:

гуманізацію та гуманітаризацію – відображення у змісті освіти на кожному етапі навчання різних аспектів людської культури;

фундаментальність освіти, що передбачає забезпечення універсальності отриманих знань, вивчення основних теорій, законів, закономірностей, культурно-історичних досягнень людства, можливість використання отриманих знань у життєвих ситуаціях;

пріоритет збереження здоров’я учнів, приведення змісту освіти та форм навчання у відповідність до вікових особливостей школярів;

профілізацію та диференціацію змісту освіти як умову вибору учнями рівня та спрямованості навчальних програм;

забезпечення практичної спрямованості освіти шляхом раціонального поєднання продуктивної і репродуктивної навчальної діяльності учнів;

забезпечення цілісності уявлень школярів про світ шляхом інтеграції змісту освіти (інтеграція міждисциплінарна та в межах одного предмета).

Виховати в учнях потребу в знаннях. Вчителям, вихователям спрямувати свою роботу на формування в учнів позитивної мотивації навчання, розвивати в них уміння раціонально, цілеспрямовано планувати свій робочий час, науково організовувати свою працю.

Залучити учнів до спільної праці – навчання, яке викликало б у них радісне почуття успіху, поступу вперед, особистісного розвитку.

Впровадити ідеї гуманізації виховного процесу, наповнити його високими морально-духовними переживаннями, утвердити взаємини справедливості й поваги, максимально розвивати потенційні можливості дитини, стимулювати її до особистісно-розвивальної творчості.

Спрямувати виховну роботу колективу на становлення демократично орієнтованої, відповідальної, національно свідомої, моральної і самодостатньої особистості. При цьому особливої уваги потребує громадянська, художньо-естетична освіта та моральне виховання, формування наукового світогляду та базової культури особистості. Пріоритетними напрямами виховної роботи залишаються:

створення безпечних умов для навчання, фізичного розвитку та належних умов для соціально-психологічної реабілітації дітей;

формування здорового способу життя, статеве виховання та підготовка учнів до майбутнього сімейного життя, запобігання негативних проявів серед молоді.

Формувати в учнів особистісно-ціннісне ставлення до дійсності та мистецтва у процесі практичної художньо-творчої діяльності, розвиток емоційної сфери та естетичної свідомості, вихованні загальнокультурної і художньої компетентності, здатності до самореалізації, потреби в самовдосконаленні.

Послідовно впроваджувати в практику роботи педагогічного колективу досягнення психолого-педагогічної науки і досвід роботи педагогів новаторів.

Розробка Вихователям та практичному психологу розробити систему заходів по створенню дієвих учнівських колективів новостворених 5-х, 10-х класів та допомогти учням в швидкій адаптації до системи роботи навчально-виховного комплексу.

Залучити педагогів до перспективних моделей педагогічного досвіду, формування нового педагогічного мислення (прагнення до постійного оновлення знань і творчого пошуку, зорієнтованого на особистість учня).

Педагогічного колективу комплексу співпрацювати із батьківською громадськістю, розширити коло спілкування з батьками та іншими членами родини, поліпшити організацію батьківської просвіти, одним із завдань якої є пропаганда позитивного родинного виховання.

Забезпечити зростання фахової підготовки вчителів, організацію та вивчення перспективного педагогічного досвіду вчителів гімназії, міста, області, країни, опанування педагогами нових інноваційних методів та форм навчання.

Сприяти участі викладачів, вихователів, учнів у науковій, дослідницькій, пошукової роботі на базі навчального комплексу.

Продовжити створення сучасної технічної бази комплексу та естетичне оформлення навчальних кабінетів, приміщень комплексу в цілому.

Продовження комп’ютеризації навчально-виховного процесу і управління комплексом.

Вдосконалити управлінську діяльність в комплексі, розширити спектр технічних можливостей комплексу з урахуванням сучасних тенденцій.



^ ПРЕДСТАВНИЦТВО УЧНІВ ОБЛАСТІ

в гімназії-інтернаті Кіровоградського обласного загальноосвітнього навчально-виховного комплексу гуманітарно-естетичного профілю

у 2009-2010 навчальному році







Структура облкомплексу


До складу обласного комплексу входять:

гімназія-інтернат  середній загальноосвітній навчально-виховний заклад, який готує талановиту молодь до вступу до Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка, а також до інших вищих навчальних закладів нашої держави. У 2009/10 навчальному році в 5-11 класах гімназії-інтернату обласного комплексу навчалося 322 учня, у тому числі 126 учень із сільської місцевості Кіровоградщини та 196 учнів із обласного центру;

школа мистецтв – позашкільний заклад, де навчаються 668 обдарованих дітей та учнів від 5 до 20 років. Тут поглиблено вивчають хореографічні дисципліни, історію мистецтв, малюнок, живопис тощо. Школу мистецтв відвідують учні багатьох шкіл міста, а класи профорієнтації  учні середніх спеціальних закладів, студенти вищих навчальних закладів обласного центру.

^ Мала академія наук учнівської молоді – позашкільний заклад, де навчаються близько тисячі обдарованих учнів 8-11 класів із навчальних закладів області.

Відповідно до рішення постійної комісії обласної ради з питань освіти, культури, науки, спорту, молодіжної політики, у справах сім’ї і туризму від 11.08.2008 року № 188 з 01.09.2008 року Мала академія наук учнівської молоді є структурним підрозділом Кіровоградського обласного загальноосвітнього навчально-виховного комплексу гуманітарно-естетичного профілю (гімназія-інтернат-школа мистецтв).

Діяльність Малої академії наук учнівської молоді спрямована на пошук, розвиток і підтримку обдарованої молоді, створення умов для її творчої реалізації та розширення наукового світогляду, організацію змістовного дозвілля.

Основним напрямом діяльності МАН учнівської молоді є дослідницько-експериментальний, що передбачає залучення вихованців до науково-дослідницької, експериментальної, конструкторської та винахідницької роботи в різних галузях науки, техніки, культури і мистецтва.


^ 1. Персональний внесок керівника в підвищення рівня організації навчально-виховно­го процесу в навчальному за­кладі


Створення умов для варіа­тивності навчання та вжиті захо­ди

щодо впровадження інновацій­них педагогічних технологій

у на­вчальний процес


На виконання Закону України "Про загальну середню освіту", постанови Кабінету Міністрів України "Про перехід загальноосвітніх навчальних закладів на новий зміст, структуру і 12-річний термін навчання" та концепції профільного навчання в старшій школі у 2004 році 10-ті класи гімназії перейшли на профільне навчання.

Метою профільного навчання є забезпечення можливостей для рівного доступу учнівської молоді до здобуття загальноосвітньої профільної та початкової допрофесійної підготовки, виховання особистості, здатної до самореалізації, професійного зростання й мобільності в умовах реформування сучасного суспільства.

Залежно від профілю навчання варіативна складова навчального плану гімназії ІІ-ІІІ ступенів 2009-2010 навчального року містила такі навчальні предмети: класичний танець (44 год.), народно-сценічний танець (22 год.), підготовка сценічних номерів (6 год.), сучасний танець (11 год.), українська мова (6 год.), англійська мова (30,5 год.), німецька мова (5 год.), математика (2 год.), інформатика (10,5 год.), історія (3 год.), музичний інструмент (1 год.), малюнок (1 год.).

Профільне навчання здійснюється за трьома напрямами: суспільно-гуманітарним, природничо-математичним та художньо-естетичним.


^ СУСПІЛЬНО-ГУМАНІТАРНИЙ ПРОФІЛЬ НАВЧАННЯ


Л.Б.Богданович – вчитель вищої категорії, вчитель-методист, відмінник освіти

В.В.Павленко – вчитель вищої категорії, старший вчитель

В.О.Шепель – вчитель вищої категорії

Л.М.Руденко – вчитель ІІ категорії

О.С.Костенко – спеціаліст

О.О.Школьна – спеціаліст

О.Н.Якимчук – заслужений вчитель України, вчитель вищої категорії, вчитель-методист

Д.О.Горобець – вчитель першої категорії

С.В.Кушнєрова – вчитель першої категорії

Н.С.Черткова – вчитель першої категорії

Т.В.Биканова – вчитель вищої категорії, вчитель-методист, відмінник освіти

України

Н.П.Нікітенко – вчитель вищої категорії, вчитель-методист

Т.Т.Семеняченко – вчитель вищої категорії, вчитель-методист, відмінник освіти

України

А.С.Леоновець – вчитель вищої категорії, старший вчитель

Я.В.Короткова – вчитель вищої категорії, старший вчитель

К.В. Головенко – вчитель другої категорії

О.С.Бірюкова – вчитель другої категорії

І.В.Павлова – спеціаліст

В.С. Скрипник – спеціаліст

Г.В.Якимчук – вчитель вищої категорії, вчитель-методист

Н.В.Момот – вчитель вищої категорії

Т.В.Малявкіна – вчитель вищої категорії


Головні завдання і проблеми, над якими працював колектив вчителів суспільно-гуманітарного циклу:

утвердження особистісно орієнтованих освітньо-виховних інноваційних технологій в умовах облкомплексу гуманітарно-естетичного профілю;

особистісно орієнтована система громадянського виховання гімназистів.

Головні завдання і науково-методичні проблеми, над якими працював колектив методичного об’єднання вчителів суспільно-гуманітарного циклу:

утвердження особистісно орієнтованих освітньо-виховних інноваційних технологій в навчально-виховному просторі облкомплексу;

громадянське виховання учнів на уроках предметів суспільно-гуманітарного циклу в умовах гімназії-інтернату.

Зміст методичної роботи визначався на основі діагностики професійної діяльності педагогічного колективу, в основу була покладена робота по вивченню нових педагогічних ідей і технологій, впровадження їх в практику узагальнення педагогічного досвіду кращих вчителів , вивчення нормативних та інструктивних документів. Для стимулювання колективу до творчого пошуку та дослідницько-експериментальної роботи була організована робота методичного об’єднання вчителів суспільно-гуманітарного циклу (керівник Богданович Л.Б.).

Вивчення української мови та літератури в гімназії передбачає використання різноманітних форм і методів навчання, спрямованих на реалізацію концепцій естетичного комплексного виховання в даному навчальному закладі.

Головним завданням вчителів мови і літератури в гімназії є використання рівневої диференціації навчання під час вивчення державної мови та літератури, виховання національно свідомого громадянина, вивчення традицій та звичаїв українського народу, тісна співпраця з викладачами-хореографами на основі відродження і розвитку національної культури.

Вчителі-філологи в своїй практичній роботі використовують різні форми уроків, а саме: урок-семінар, усний журнал, урок-лекція, урок-конференція, які втілюють в собі ідею співпраці вчителя і учнів, стимулюють пошуково-дослідницьку діяльність гімназистів, розвивають їх мислення, навички спілкування, вдосконалюють володіння лексичними нормами літературної мови.

В основі технології проведення таких уроків є робота в малих групах за рівневими завданнями, створення ситуацій пошуку шляхом введення питань і завдань проблемного характеру.

Учителі української мови та літератури працювали над основним завданням: виховувати національно свідому особистість громадянина України, для якого природним є прагнення розмовляти рідною мовою.

Вчителі постійно співпрацювали с кафедрою української мови та літератури факультету філології та журналістики Кіровоградського педагогічного університету ім. В.Винниченка за такими напрямками:

надання методичної допомоги, консультацій викладачами університету вчителям-філологам гімназії;

проведення лабораторних і практичних занять;

проведення відкритих уроків, уроків-конференцій для студентів університету.

Протягом року члени МО працювали над підвищенням свого професійного рівня, регулярно ознайомлювалися з методичними новинками, знахідками колег республіки, області, міста та впроваджували їх у практику роботи. Вчителі-словесники провели цикл відкритих уроків “Українська мова і література. Майстер-клас” (Богданович Л.Б., Павленко В.В., Шепель В.О.). Відкритий урок із позакласного читання в 5 класі «Сучасна дитяча література. Ніна Воскресенська «Руда Ворона» (у рамках щорічного регіонального конкурсу «Найкращий відгук на сучасну дитячу прозу» з метою розвитку читацької культури учнів загальноосвітніх навчальних закладів), вчитель Павленко В.В., ліг у основу педагогічної конференції до Дня української писемності та мови «Від Нестора-літописця – до сучасності», проведений творчою групою українських філологів. Членами кафедри постійно удосконалюються практика проведення тижнів української мови і літератури та заходів, приурочених визначним датам. Традиційними стали заходи по відзначенню Шевченкових роковин та конкурс «Поетичний зорепад».

Учителі методичного об’єднання беруть активну участь у доборі матеріалів до контрольних робіт, складання тестових завдань з української мови та літератури, зарубіжної літератури, історії, історії культури, образотворчого мистецтва. До гімназійного порталу вчителі української мови та літератури заклали програми : “Тести з української мови для 10-11 кл.”, “Програмні твори з української літератури для учнів 9 кл.”

Є потреба відмітити, що вчителі Богданович Л.Б., Павленко В.В. беруть активну участь у роботі комісій по перевірці робіт (творчих, контрольних, олімпіадних, державної підсумкової атестації) при ОІППО імені В.Сухомлинського.

Творчо працюють учителі історії та зарубіжної літератури. Системна робота вчителя-методиста, заслуженого вчителя України Якимчука О.Н. знайома в області та за її межами. Результатом творчої діяльності педагога є учні-переможці: Кравченко Тарас, 11В клас, виборов диплом ІІІ ступеня у ІІІ етапі Всеукраїнського конкурсу – захисту науково-дослідних робіт МАН (секція історичне краєзнавство, базовий предмет «Історія України»); Дорогань Юлія, 11-В клас, нагороджена дипломом ІІІ ступеня ІІ етапу Всеукраїнського конкурсу – захисту науково-дослідних робіт МАН (секція «Право», базовий предмет «Історія України»).

За результатами ІІІ етапу Всеукраїнської олімпіади з історії Мосінцева К., 10-Б клас, посіла І місце (вчителі Дмитрієва В.В., Якимчук О.Н.); Замша О., учень 11-Б класу, посів ІІ місце (вчителі Якимчук О.Н., Горобець Д.О.); Кравченко Т., 11-В клас, посів ІІІ місце (вчитель Якимчук О.Н.).

У квітні 2010 року в гімназії дуже цікаво пройшов тиждень суспільно-гуманітарних та естетичних наук (історія, правознавство, зарубіжна література, художня культура, музика, образотворче мистецтво). В березні 2010 року відбувся традиційний Шевченківський тиждень, заключним акордом якого став загальногімназійний літературно-музичний вечір “Тобі, Тарасе, наше слово!”.

За результатами ІІІ етапу Всеукраїнської олімпіади з української мови і літератури учениця 10-В класу Мельник М. посіла ІІІ місце (вчителі Шепель В.О., Богданович Л.Б.). За підсумками проведення Х Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика учень 5 класу Дорошенко В. став переможцем у номінації «За творчий потенціал» (вчитель Павленко В.В.). Учениця 6 класу Валента Ю. стала переможницею (І місце), а Погрібна А. та Дорошенко В. зайняли відповідно ІІІ та ІІ місця ІІІ обласного етапу Х Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика. Учениці 5 класу Саідова М., Короткова А. (вчителі Богданович Л.Б., Павленко В.В.) зайняли ІІІ місце у щорічному регіональному конкурсі «Найкращий відгук на сучасну дитячу прозу. Під керівництвом вчителів Богданович Л.Б., Павленко В.В., Шепель В.О. учні комплексу брали участь у написанні творчих робіт республіканських конкурсів, а Рябошапка А. – у журналістському (зайняла ІІ місце у конкурсі «Юний журналіст», що проводився кафедрою журналістики КДПУ). Члени кафедри української мови та літератури постійно редагують увесь видавничий матеріал комплексу. Під час навчального року члени методоб’єднання проводили консультпункти по підготовці до здачі ЗНО.

Як завжди цікавими були уроки: “Тема кохання у повісті О.Купріна «Гранатовий браслет» (11-А кл., Якимчук А.В.) та «М.Лермонтов. Сторінками життя. Лірика» (9 клас, Якимчук А.В.), «Конфлікт добра і зла у п’єсі-казці С.Я.Маршака «Дванадцять місяців» (5 клас, Момот Н.В.), «Що може зробити людину щасливою?» (за повістю Ч.Діккенса «Різдвяна пісня у прозі») (6 клас, Момот Н.В.), «Наш край у роки Великої Вітчизняної війни 1941-1945 рр.» (11-В клас, Якимчук О.Н.), «Хрущовські реформи доби «відлиги» (11-В клас, Якимчук О.Н.), навчально-розвиваюча гра для учнів 10-11 класів «Історичний ерудит» (Якимчук О.Н.), урок «Голодомор 1932-1933 років» (10-Б клас, Дмитрієва В.В.), історична дискусія «Хто є творцем історії?» (10-Б клас, Дмитрієва В.В.), «Урок позакласного читання за повістю Р.Баха «Чайка Лівінгстон» (11-Б клас., Малявкіна Т.В.), урок «Поезія Великої Вітчизняної війни » (7 клас, Малявкіна Т.В.), урок «Польський Моцарт» (10-В клас, Подгорна Н.А.), серія відкритих заходів «Окупація та визволення Кіровограда» (11-В, Подгорна Н.А.), урок «М.Коцюбинський «Intermezzo» (10-Б клас, Шепель В.О.), «Лише сміливі мають право на щастя…» за романом І.Багряного «Тигролови» (11-Б клас, Шепель В.О.), уроки української мови: «Складнопідрядне речення» (9 клас, Богданович Л.Б.), «Сполучник. Розряди сполучників» (7 клас, Богданович Л.Б.), «Опис тварини у художньому стилі» (5 клас, Павленко В.В.), «Риторика. Публічний виступ» (11-В клас, Павленко В.В.), української літератури: «Ліричний світ Ліни Костенко» (11-А клас, Павленко В.В.), «Урок позакласного читання з виставкою малюнків за твором Ніни Воскресенської «Руда Ворона» (5 клас, Павленко В.В.), уроки історії: «Утворення єгипетської держави. Природно-географічні умови Єгипту. Ніл. Населення. Об’єднання Єгипту. Влада і культ фараона”(6 клас, Горобець Д.О.), «Витоки і зміст Просвітництва. Французьке Просвітництво. Вплив Просвітництва на суспільство. Література і мистецтво. Зміни у повсякденному житті» (8 клас, Горобець Д.О.).

Згідно складеного спільного плану роботи МО з обласним літературним музеєм ім. І.Карпенка-Карого, міським художнім музеєм ім. О.Осмьоркіна та обласним художнім музеєм, музично-драматичним театром ім. М.Кропивницького з учнями комплексу вчителями МО української мови та літератури проводились екскурсії, перегляд виставок та спектаклів. Все це сприяло розширенню кругозору учнів, поглибленню знань із предметів суспільно-гуманітарного та естетичного циклу, виховувало любов до Батьківщини, її духовних надбань.

За наслідками проведеного ЗНО учні показали високий та середній рівень знань (за поданими сертифікатами на екзамен з української мови). Члени кафедри постійно працюють над підвищенням свого кваліфікаційного рівня шляхом самоосвіти та проходження курсів підвищення кваліфікації при Кіровоградському ОІППО імені Василя Сухомлинського.


^ ПРИРОДНИЧО-МАТЕМАТИЧНИЙ ПРОФІЛЬ НАВЧАННЯ


Природничо-математичний цикл наук, до складу якого входять фізика, хімія, біологія, фізична географія, математика та економіка, формує науковий світогляд, побудований на науково доведених фактах, теоріях, явищах природи. Саме в цьому полягає значення природничого циклу, його пріоритет перед іншими науками. Цей цикл вивчає також феномен людини, діяльність якої В.І. Вернадський вважав силою, яка перетворює вигляд Землі.


Математика, фізика, інформатика, економіка


В.Є.Супрун – вчитель вищої категорії, вчитель-методист, відмінник освіти України

В.П.Вовкотруб – доктор педагогічних наук, вчитель вищої категорії, старший вчитель

О.Л.Свириденко – вчитель вищої категорії, вчитель-методист

А.В.Кривенко – вчитель вищої категорії, вчитель-методист, відмінник освіти України

Ю.В.Буряк – вчитель вищої категорії, вчитель-методист

О.А.Берлін – вчитель І категорії

В.А. Мироненко – вчитель ІІ категорії

С.І.Ганжела – вчитель вищої категорії, старший вчитель

Г.Л.Андріяшевська – вчитель І категорії

Н.О.Пасічник – кандидат педагогічних наук, вчитель вищої категорії

М.Ю.Литвин – вчитель вищої категорії, старший вчитель, відмінник освіти України

Л.І.Рудас – вчитель вищої категорії, вчитель-методист

Колесник О.В. – спеціаліст


Природничо-математичний цикл наук, що вміщує фізику, хімію, біологію, фізичну географію та математику, формує науковий світогляд, побудований на науково доведених фактах, теоріях, явищах природи. Саме в цьому полягає значення природничого циклу, його пріоритет перед іншими науками. Цей цикл вивчає також феномен людини, діяльність якої В.І.Вернадський вважав силою, яка перетворює вигляд Землі.

Методичне об’єднання вчителів природничо-математичного циклу працювало в 2009-2010 н. р. над науково-методичною проблемою: «Впровадження інформаційно-комунікативних технологій в навчально-виховний процес як ефективний засіб формування ключових компетентностей учнів».

В Концепції профільного навчання в старшій школі зазначається, що «профільне навчання спрямоване на набуття старшокласниками навичок самостійної науково-практичної, дослідницько-пошукової діяльності, розвиток їхніх інтелектуальних, психічних, творчих, моральних, фізичних, соціальних якостей, прагнення до саморозвитку та самоосвіти». Вчителям доводилось вирішувати багато завдань для реалізації цієї концепції: створення умов для врахування й розвитку навчально-пізнавальних і професійних інтересів, нахилів, здібностей і потреб учнів старшої школи в проце