Реферат: Транспортний комплекс 37 3 Водопостачання та водовідведення 39 3 Теплопостачання 39 3 Зв’язок 40 3 Благоустрій 41

ЗАТВЕРДЖЕНО

Рішенням міської ради

Від 21 грудня 2007 р.

Двадцять третя сесія п’ятого скликання


Стратегія розвитку


міста чернігів


на 2007-2015 рр.


м. Чернігів 2007


Зміст


1.АНАЛІТИЧНО-ОПИСОВА ЧАСТИНА 15

Розділ 1.1. Загальна характеристика територіальної громади 15

1.1.1. Історична довідка 16

1.1.2. Геополітичне та економіко–географічне положення 18

1.1.3. Природні умови 19

1.1.4. Інженерно-геологічні умови 21

1.1.5. Стан та загрози довкіллю 23

1.1.6. Демографічні характеристики 26

Резюме до розділу „Загальна характеристика громади” 30

Розділ 1.2. Планування території громади 31

1.2.1. Територіальні ресурси міста, просторове планування 31

1.2.2. Земельні відносини 32

Резюме до розділу „Планування території громади”: 33

Розділ 1.3. Технічна і комунальна інфраструктура 33

1.3.1. Житловий фонд 33

1.3.2. Дорожнє господарство 35

1.3.3. Транспортний комплекс 37

1.3.4. Водопостачання та водовідведення 39

1.3.5. Теплопостачання 39

1.3.6. Зв’язок 40

1.3.7. Благоустрій 41

1.3.8 Фінансова й ділова інфраструктура 42

Резюме до розділу „Технічна і комунальна інфраструктура” 43

Розділ 1.4. Соціальна інфраструктура 45

1.4.1. Охорона здоров'я 45

1.4.2. Освіта 48

1.4.3. Сім'я та молодь 48

1.4.4. Культура 50

1.4.5. Фізична культура і спорт 51

1.4.6. Правопорядок 52

Резюме розділу 53

Розділ 1.5. Економічна характеристика та потенціал 54

1.5.1. Промисловість 54

1.5.2. Інвестиційна та будівельна діяльність 59

1.5.3. Підприємництво 61

Резюме розділу 66

Розділ 1.6. Ринок праці 68

Резюме розділу 70

Розділ 1.7. Комунальна власність 70

Розділ 1.8. Бюджет територіальної громади 73

Резюме розділу 80

Резюме розділу 82

Розділ 1.10. Міжнародні зв'язки територіальної громади 83

Резюме розділу 83

2. SWOT-аналіз 84

^ 3. ЗАСАДИ ВИБОРУ СТРАТЕГІЧНИХ ЦІЛЕЙ 93

Розділ 3.1. Бачення, Місія 93

Розділ 3.2. Ідентифікація проблем 93

4. СТРАТЕГІЧНІ ЦІЛІ, ОПЕРАТИВНІ ЦІЛІ, ЗАВДАННЯ 102

Розділ 4.1. Дерево цілей 102

Розділ 4.2. Стратегічна ціль І: „Ефективна робота галузей економіки” 103

I.1.Оперативна ціль „Створення середовища сприятливого для розвитку підприємництва” 103

I.2. Оперативна ціль „Створення умов для залучення інвестицій” 105

I.3. Оперативна ціль „Розвиток туристичної галузі” 107

I.4. Оперативна ціль „Реформування земельних відносин” 108

I.5. Оперативна ціль „Актуалізація Генерального плану міста” 110

Розділ 4.3. Стратегічна ціль ІІ: „Забезпечення населення якісними житлово-комунальними та транспортними послугами 112

II.1. Оперативна ціль „Поліпшення умов проживання мешканців міста” 112

II.2. Оперативна ціль „Поліпшення якості питної води та послуг з водопостачання та водовідведення” 113

II.3. Оперативна ціль „Підвищення якості надання послуг теплопостачання та гарячого водопостачання” 115

II.4. Оперативна ціль „Покращення благоустрою міста” 117

II.5. Оперативна ціль „Покращення дорожньої інфраструктури” 119

II.6. Оперативна ціль „Покращення надання транспортних послуг” 123

II.7. Оперативна ціль „Ефективне енергозабезпечення та енергозбереження” 124

Розділ 4.4. Стратегічна ціль ІІІ: „Якісні соціальні послуги та правопорядок” 126

III.1. Оперативна ціль „Забезпечення системного і комплексного підходу до охорони здоров’я мешканців міста” 126

III.2. Оперативна ціль „Формування навичок здорового способу життя” 127

III.3. Оперативна ціль „Покращення матеріально-технічної бази закладів соціальної сфери” 130

III.4. Оперативна ціль „Подальший розвиток послуг у соціальній сфері, впровадження нових форм сучасного менеджменту, технологій та методик ” 133

6. Забезпечення закладів охорони здоров’я сучасними кваліфікованими кадрами 135

III.5. Оперативна ціль „Забезпечення правопорядку” 135

Розділ 4.5. Стратегічна ціль ІV „Поліпшення стану навколишнього середовища та запобігання його забрудненню” 138

IV.1. Оперативна ціль „Оздоровлення поверхневих водойм, повітряного басейну міста” 138

IV.2. Оперативна ціль „Зменшення негативного впливу відходів виробництва” 139

Розділ 4.6. Стратегічна ціль V: „Розвиток громади та системи управління” 139

V.1. Оперативна ціль „Формування громадянської свідомості та активної життєвої позиції у населення” 139

V.2. Оперативна ціль „Створення системи інформування населення та отримання зворотного зв'язку” 141

V.3. Оперативна ціль „Вдосконалення системи управління містом” 143

5. програмний комплекс Стратегічного плану 145

^ 6. МЕХАНІЗМИ РЕАЛІЗАЦІЇ І КОРИГУВАННЯ СТРАТЕГІЧНОГО ПЛАНУ 146


Майже два роки Чернігів працював над проектом, вагу і значення якого ще важко оцінити з позицій сьогодення. Вперше місто відійде від традиційних засад короткотермінового щорічного планування, де складно було прорахувати перспективи розвитку кожної конкретної сфери, передбачити як те чи інше рішення може вплинути на подальше життя міської громади.

Робота здійснювалася Міжнародним центром перспективних досліджень „Голос громадськості" у співпраці з Центральноукраїнським регіональним навчальним центром Фундації "Україна-США" за фінансової підтримки Світового банку разом зі спеціалістами структурних підрозділів виконкому міськради.

Кінцевою метою цього проекту є створення комплексної, узгодженої з громадою стратегії розвитку міста. Після значної аналітичної роботи та врахування пропозицій жителів міста ми визначили пріоритетні напрямки розвитку, де треба в першу чергу сконцентрувати зусилля громади:

ефективна робота галузей економіки;

забезпечення населення якісними транспортними та житлово-
комунальними послугами;

задоволення потреб населення у послугах соціальної сфери та
забезпечення правопорядку;

поліпшення стану навколишнього середовища та запобігання
його забрудненню в процесі соціально-економічного розвитку міста;

розвиток територіальної громади та системи управління містом.

^ Хочу сердечно подякувати всім чернігівцям, які взяли участь у розробці проекту стратегій розвитку міста, висловили власні думки і побажання. Ми отримали не просто допомогу у створенні стратегічного плану, а повноцінний механізм взаємодії з громадськістю, який необхідний для втілення запланованого.

Сприяти створенню комфортних умов для жителів міста шляхом успішного розвитку підприємництва, туризму, ефективної системи екобезпеки і збереження історичної спадщини – такий курс обирають органи місцевого самоврядування та міська громада.

Я впевнений, що спільними зусиллями наше місто стане таким, яким його бачать учасники групи стратегічного планування – екологічно чистим містом, туристичним центром України з активно працюючою економікою та високим рівнем життя.




Міський голова Олександр Соколов


У розробці стратегії міста брали активну участь(2005-2007рр.):


Антошин Вадим Леонідович

начальник управління житлово-комунального господарства;

^ Атрощенко Олександр Анатолійович

заступник голови Новозаводської районної у місті Чернігові ради;

Бережний Віктор Миколайович

депутат міської ради, голова постійної комісії міської ради з питань архітектури, будівництва та регулювання земельних відносин;

^ Бешун Віктор Петрович

заступник міського голови (2005 рік);

Білоусов Олег Олександрович

перший заступник міського голови, співголова робочої групи;

^ Бойко Юрій Іванович

начальник управління охорони здоров’я;

Бордаков Микола Олександрович

заступник начальника управління транспорту міської ради;

^ Бурдов Володимир Костянтинович

начальник управління інвестицій і туризму міської ради, секретар робочої групи;

Буцко Олександр Володимирович

голова фонду комунального майна міської ради;

^ Вакуленко Володимир Михайлович

голова міської організації Партії промисловців і підприємців України;

Василець Віталій Петрович

головний лікар міської санітарно-епідеміологічної станції (2005 рік);

^ Васюта Олег Павлович

начальник управління культури міської ради;

Віннниченко Володимир Федорович

депутат міської ради;

Віхров Станіслав Григорович

заступник міського голови – керуючий справами виконкому

^ Влащенко Микола Володимирович

генеральний директор відкритого акціонерного товариства "Чернігівська кондитерська фабрика "Стріла";

Войтенко Світлана Михайлівна

головний спеціаліст, економіст відділу економіки, фінансів та бухгалтерського обліку управління житлово-комунального господарства;

^ Волошко Юрій Володимирович

депутат міської ради, голова постійної комісії міської ради з питань охорони здоров’я та екології;

Воронін Володимир Васильович

начальник управління транспорту і зв'язку міської ради;

^ Геращенко Віктор Михайлович

начальник комунального підприємства "Чернігівське тролейбусне управління";

Глущенок Світлана Сергіївна

депутат міської ради, голова Чернігівської міської організації Всеукраїнського об'єднання „Батьківщина”;

^ Голець Віталій Віталійович

секретар міської ради;

Голуб В'ячеслав Львович

начальник відділу у справах сім'ї та молоді міської ради;

^ Гребень Петро Миколайович

заступник начальника управління архітектури та містобудування

Громадська організація «Зелений світ»;

Дібрівна Тетяна Іванівна

заступник начальника фінансового управління;

^ Демченкова Ольга Олексіївна

начальник дозвільного центру;

Демчук Ірина Сергіївна

завідувач прес-служби міської ради (2005 рік);

Демшевський Віктор Федорович

депутат міської ради, голова постійної комісії міської ради з питань житлово-комунального господарства, транспорту і зв’язку;

^ Донець Іван Михайлович

депутат міської ради;

Дорожкіна Ірина Василівна

президент громадської організації „Черні­гівська міська Ліга (клуб) ділових і професійних жінок”;

^ Друцький Станіслав Олегович

депутат міської ради, голова постійної комісії міської ради з питань комунальної власності та розвитку підприємництва;

^ Дубінін Станіслав В'ячеславович

голова правління відкритого акціонерного товариства "Чернігівська швейна фабрика "Елегант";

Дусь Інна Миколаївна

заступник начальника фонду комунального майна;

^ Заіка Володимир Миколайович

заступник міського голови - керуючий справами виконкому, співголова робочої групи (2005 рік);

Замай Людмила Михайлівна

головний спеціаліст відділу культурно-освітньої роботи управління культури міської ради;

^ Зевченко Олександр Олександрович

директор міського центру зайнятості;


Іваненко Олександр Борисович

начальник відділу соціально-економіч­но­го розвитку Деснянської районної у місті Чернігові ради;

Іванов Костянтин Вікторович

президент Чернігівської регіональної торгово-промислової палати;

^ Караван Микола Сергійович

голова ради Асоціації підприємств малого та середнього бізнесу «Дія»;

Касаткіна Тамара Іванівна

депутат міської ради, голова постійної комісії міської ради з питань освіти, культури, фізичної культури і спорту, сім’ї, молоді та соціального захисту;

^ Китович Тетяна Олексіївна

заступник начальника відділу комплектації та організації будівництва управління капітального будівництва ;

Климчук Олена Леонтіївна

начальник фінансового управління міської ради (2005 рік);

^ Коваленко Віра Володимирівна

начальник управління торгівлі, послуг та розвитку підприємництва міської ради (2005 рік);

Кокоть Валерій Олексійович

головний радник регіональної ТПП;

^ Короленко Сергій Олександрович

начальник управління житлово-комуналь­ного господарства міської ради;

Коротка Людмила Василівна

секретар міського комітету Соціалістичної партії України;

^ Кравченко Юрій Іванович

директор Асоціації підприємств малого та середнього бізнесу Чернігівщини «Дія»;

Крисько Геннадій Михайлович

завідувач відділу з питань внутрішньої політики (2005 рік);

^ Кріпак Інна Віталіївна

начальник відділу з питань регуляторної політики ;

Купріяненко Володимир Петрович

начальник управління освіти;

Куранда Ніна Яківна

депутат міської ради, голова постійної комісії міської ради з питань регламенту, законності, прав і свобод громадян;

^ Ланько Віктор Олексійович

директор товариства з обмеженою відповідністю "Лагрос ЛТД";

Лебідь В’ячеслав Вікторович

депутат міської ради, голова постійної комісії міської ради з питань соціально-економічного розвитку, фінансів та бюджету;


^ Лещенко Наталія Петрівна

начальник управління освіти міської ради (у 2005 році);

Лишафай Федір Іванович

начальник організаційного відділу міської ради,

^ Літвінов Микола Іванович

заступник міського голови, заступник голови робочої групи;

Лопата Василь Іванович

начальник управління земельних ресурсів міської ради;

^ Ляховий Анатолій Васильович

завідувач відділу соціально – економічного розвитку та благоустрою Новозаводської районної у місті Чернігові ради;

^ Мазур Тетяна Геннадіївна

начальник управління архітектури та містобудування міської ради (2005 рік);

Максименко Людмила Вадимівна

начальник управління економіки міської ради;

^ Малець Ольга Олександрівна

головний спеціаліст управління охорони здоров'я міської ради;

Мекшун Валентина Василівна

начальник міського відділу статистики (2005 рік);

^ Мисник Валерій Петрович

заступник голови Новозаводської районної ради (2005 рік);

Михалевич Микола Михайлович

голова правління відкритого акціонерного товариства "Чернігівське "Хімволокно";

^ Найдьон Надія Олексіївна

начальник відділу торгівлі та громадського харчування управління торгівлі та послуг;

Нестеренко Юрій Володимирович

начальник управління капітального будівництва міської ради;

^ Нікіфоров Валерій Миколайович

директор товариства з обмеженою відповідальністю "Приватне багатопрофільне підприємство "Сінком-Чернігів" (за згодою);

^ Новомлинець Петро Михайлович

начальник відділу екології та економіки природокористування міської ради;

Острянко Володимир Петрович

директор закритого акціонерного товариства "Автотранспортне підприємство – 2562";

^ Павлінська Людмила Вікторівна

начальник управління архітектури та містобудування,

головний архітектор міста;


Палагута Володимир Петрович

начальник центру обслуговування споживачів та продажу послуг зв'язку Чернігівської дирекції відкритого акціонерного товариства "Укртелеком";

^ Пасталиця Світлана Василівна

генеральний директор обласного комунального підприємства "Ліки України";

Петренко Валентина Іванівна

завідувач організаційним відділом Деснянської районної

у м. Чернігові ради;

^ Покаржевська Любов Миколаївна

голова правління міської громадської організації „Чернігівське агентство регіонального розвитку”, депутат міської ради;

^ Пузан Григорій Іванович

директор відкритого акціонерного товариства "Житлобудсервіс";

Рекрученко Георгій Васильович

начальник відділу квартирного обліку;

^ Рубан Михайло Федорович

заступник начальника управління освіти міської ради;

Рязанцева Галина Олександрівна

начальник реєстраційної палати;

^ Самородна Олена Олександрівна

начальник відділу планування, аналізу та прогнозування соціально-економічного розвитку управління економіки міської ради

^ Святушенко Світлана Михайлівна

заступник начальника управління економіки;

Селівон Валерій Анатолійович

начальник відділу з питань діяльності правоохоронних органів;

^ Сенькович Микола Олександрович

голова Деснянської районної у місті Чернігові ради;

Сергєєв Андрій Іванович

головний інженер відкритого акціонерного товариства "Чернігівбуд";

^ Сердюк Алла Володимирівна

начальник управління економіки міської ради (2005 рік);

Сердюк Оксана Станіславівна

Директор міського центру соціальних служб для молоді;

^ Сердюк Олександр Вікторович

заступник міського голови, співголова робочої групи;

Симонова Надія Миколаївна

головний спеціаліст управління економіки міської ради;

^ Соколов Олександр Володимирович

міський голова, голова робочої групи;

Солдатов Валерій Володимирович

депутат міської ради;

Соломаха Ірина Григорівна

начальник відділу зв’язків з громадськістю,

^ Стах Артем Юрійович

депутат міської ради;

Стецько Олександр Миколайович

начальник відділу по фізичній культурі та спорту міської ради;

^ Ступак Володимир Федорович

депутат міської ради;

Супрун Анатолій Павлович

начальник КП "Зеленбуд";

Тарасовець Микола Павлович

голова правління акціонерного комерційного банку "Полікомбанк";

^ Тарасовець Олександр Петрович

голова правління закритого акціонерного товариства "Чернігівський ремонтно-монтаж­ний комбінат";

Титаренко Юрій Володимирович

заступник начальника управління земельних ресурсів;

^ Трохименко Юрій Васильович

виконавчий директор Центру гуманістичних технологій „АХАЛАР”;

Управління внутрішніх справ;

Фаль Володимир Петрович

головний лікар міської лікарні № 2, депутат міської ради (2005 рік);

^ Філоненко Тетяна Юріївна

начальник відділу послуг управління торгівлі та послуг;

Чайковський Григорій Михайлович

заступник начальника управління, начальник відділу благоустрою та утримання житла управління житлово-комунального господарства міської ради;

^ Хрущ Анатолій Васильович

директор товариства з обмеженою відповідальністю "Атілос";

Шкінь Олександр Михайлович

начальник комунального підприємства "Чернігівводоканал";

^ Шкурат Олександр Володимирович

депутат міської ради;

Шульга Олена Григорівна

директор Чернігівської обласної дирекції "Укрсоцбанку".


ВСТУП

Цей документ розроблено при співпраці проекту Світового банку/ПАДКО/МЦПД „Голос громадськості”, який фінансується Канадським агентством з міжнародного розвитку Фундацією „Україна-США”.

Координатором дій при розробці проекту стратегічного плану розвитку міста Чернігів виступав виконавчий комітет Чернігівської міської ради.

Розробку Базової концепції стратегічного плану розвитку Чернігова розпочато в липні 2005 року, згідно з домовленістю між містом Черніговом в особі міського голови Олександра Володимировича Соколова, проектом „Голос громадськості” в особі його керівника Олександра Вікторовича Кучеренка та Українсько-американською Програмою партнерства громад для поширення досвіду місцевого самоврядування в особі її директора Марти Коломиєць.

Процес розробки Базової концепції відбувався у двох напрямках діяльності:

1) вивчення місцевого господарського потенціалу,

2) опрацювання стратегій розвитку, оперативних цілей та завдань.

В рамках підготовчих дій створено Робочу групу з розробки Стратегічного плану, яка складалася з представників трьох основних зацікавлених сторін, залучених до процесу планування:

представників міської влади;

представників малого та середнього бізнесу;

громадськості міста (представників неурядових організацій, лідерів громади).

Завданням Робочої групи було опрацювання головних напрямків розвитку міста   стратегічних цілей та формування шляхів та інструментів досягнення стратегічних цілей (у вигляді оперативних цілей та завдань з визначенням термінів, джерел фінансування та виконавців).

Напрямок 1 пов’язаний з опрацюванням Аналітично-описової частини (АОЧ). В процесі написання АОЧ було здійснено збір статистичної інформації і інформаційних матеріалів з різних джерел. На підставі опрацьованого матеріалу проведено аналіз потенціалу громади та визначено тенденції її розвитку. Важливим елементом цього напрямку було проведення SWOT-аналізу.

В рамках Напрямку 2 (опрацювання стратегій розвитку) було проведено ряд засідань Робочої групи з розробки стратегічного плану, на яких здійснено детальний системний аналіз проблем, що стоять на перешкоді сталого розвитку громади, сформульовано бачення Чернігова в майбутньому та місію громади і органу місцевого самоврядування по досягненню бачення, опрацьовано стратегічні та оперативні цілі та визначено конкретні завдання.

Розробку проекту стратегічного плану розвитку Чернігова здійснено на базі партнерсько-експертної моделі. Цей документ виник завдяки активності учасників Робочої групи з розробки стратегічного плану, представників соціально-господарського комплексу міста та лідерів громадськості.

Наступний крок - опрацювання програмно-проектного блоку на досягнення визначених у Базовій концепції цілей та завдань, що в комплексі і стане основоположним документом для територіальної громади – Стратегічним планом розвитку Чернігова до 2015 року.


Експерти-консультанти:


Ірина Віталіївна Ковра;

Олена Дмитрівна Макковій;

Олександр Олександрович Возний;

Олена Станіславівна Газізова;

Магдалена Владиславівна Братко;

Оксана Михайлівна Колісник.


^ Організаційне забезпечення розробки та реалізації стратегії


Процес стратегічного планування реалізується системою таких органів:

Міська рада – вищий представницький орган територіальної громади міста, який розглядає і затверджує стратегічні рішення й планові документи ;

^ Виконавчий комітет Ради – вищий виконавчий орган управління територіальною громадою міста, який узгоджує (ухвалює) стратегічні рішення перед затвердженням радою, затверджує рішення щодо організації розробки та виконання стратегій.

^ Робоча група (Стратегічний комітет) – колективний робочий орган стратегічного планування в місті, який розробляє стратегічне бачення й місію, розглядає проекти стратегічних рішень і планових документів для представлення виконкому, міському голові та Раді, здійснює поточний контроль виконання стратегій, заслуховує періодичні звіти управлінських підрозділів – центрів стратегічної відповідальності – про хід виконання стратегій.

^ Координатор стратегічного планування – група або окрема особа, що закріплені організаційною структурою управління чи розпорядженням міського голови для постійного виконання функцій підтримки, інтеграції та координації процесу стратегічного планування.

^ Окремі управлінські підрозділи (чи їх структурні частини) - здійснюють управління в конкретній сфері діяльності і безпосередньо реалізують підготовку та виконання стратегічних рішень, періодичну звітність про хід виконання стратегій у секторах міського життя.

Всі елементи стратегічного вибору міста, а саме: стратегічне бачення, стратегічні, оперативні цілі, завдання – оприлюднюються та обговорюються громадою на відповідних етапах їх розробки.

^ АНАЛІТИЧНО-ОПИСОВА ЧАСТИНА


Розділ 1.1. Загальна характеристика територіальної громади

Чернігів – адміністративний, промисловий і культурний центр Чернігівської області. У відповідності із Законом України „Про охорону культурної спадщини” Чернігів віднесений до категорії історичних міст.

На 01.01.2007р чисельність населення міста 298,9 тис. осіб, що становить 43% міського населення області.

Чисельність населення, зайнятого в усіх сферах економічної діяльності, складає близько 125 тис. осіб (40% від загальної кількості). Основною галуззю господарського комплексу є промисловість (близько 26 % усіх зайнятих), яка у поєднанні з організаціями будівельної індустрії і транспорту створює виробничий каркас міста (в будіндустрії зайнято близько 6% трудящих міста, на транспорті – 3%).

Чернігів має потужний потенціал будівельної індустрії з досить розвиненою матеріальною базою. До складу будівельного комплексу входять близько 60 підрядних будівельно-монтажних організацій, підприємства з виробництва будівельних матеріалів, домобудівний комбінат.

У Чернігові функціонує 34 підприємства галузей транспорту і зв'язку.

Спеціальні учбові заклади представлені педагогічним і технологічним університетами, інститутом регіональної економіки і управління, обласним інститутом підвищення кваліфікації та перепідготовки працівників освіти, 19 професійно-технічними і середніми спеціальними навчальними закладами та рядом навчальних центрів і навчально-виробничих комбінатів.

Науково-технічний потенціал міста представлений 14 науково-дослідними, проектними та геологорозвідувальними організаціями. Наукові дослідження і розробки виконують також вищі навчальні заклади, підрозділи промислових підприємств.

У Чернігові зосереджений значний туристичний потенціал: це пам'ятки історії, архітектури та пам'ятки, пов'язані з життям і діяльністю видатних діячів минулого. Проте слабо розвинута індустрія туризму: відсутні готелі різного класу для прийому вітчизняних і зарубіжних туристів, а також мережа розваг.

У місті зосереджені організації та установи управління міського й обласного значення, фінансово-кредитні, інформаційно-обчислювальні та інші організації сфери послуг.

Розвинене складське господарство, що забезпечує зберігання продукції, обслуговування галузей матеріального виробництва.

Організації сільського господарства виконують в основному управлінські функції.

Значного розвитку досягла підприємницька діяльність: у місті працює 2282 підприємства малого і середнього бізнесу різних форм власності. Переважаючими є колективні підприємства, частка яких у загальній кількості складає близько 92%.

У місті розвинена мережа підприємств і установ сфери послуг різного рівня, які здійснюють обслуговування як мешканців міста, так і мешканців Чернігівського району і області.

Житловий фонд міста складає 5201,5 тис. кв. м загальної площі, із яких 82,4% (4285,4 тис. кв.м)  – багатоквартирна забудова і 17,6% (916,1 тис. кв.м) одноквартирна (садибна).

Незначна частина житлового фонду збереглася із дореволюційних і довоєнних часів.
^ 1.1.1. Історична довідка
Чернігів   одне з найдавніших міст України. Територія Чернігова була заселена уже в II тис. до н.е. На його околицях в урочищах Ялівщини і Татарській Гірці виявлено поселення доби бронзи.

У І тис. н.е. існувало кілька слов'янських поселень сіверян: у межах давньої центральної частини Чернігова на Валу, на Єлецьких і Болдиних висотах тощо. Вчені вважають, що вони у VІІІ–ІХ ст. поклали початок Чернігову.

Перша писемна згадка про Чернігів належить до 907 року. На початку X ст. Чернігів був центром князівства і одним з найбільших міст Київської Русі.

Після виходу з-під влади Києва Чернігів, будучи столицею окремого князівства, продовжував лишатися визначним економічним, політичним і культурним центром Русі.

Монголо-татарська навала затримала на кілька століть подальший розвиток Чернігова. Він втрачає значення політичного центру Чернігово-Сіверщини, поступившись перед Брянськом.

Протягом 1355–1356 рр. вся Чернігівщина, в т.ч. і Чернігів, потрапили під владу литовських феодалів. Війна між Литвою й Росією в 1501–1503 рр. закріпила Чернігів разом з іншими населеними пунктами Чернігово-Сіверщини й Смоленщини за Російською державою. Чернігів став прикордонним містом.

На початку XVII ст. Чернігів увійшов до складу польського королівства. Після визвольної війни (1648–1654 рр.) Чернігів знову стає важливим центром торгівлі   через нього проходив один з торгових шляхів з Москви до Києва.

Царський уряд, сприяючи подальшому розвитку торгівлі й ремесел, у 1655, 1666 і 1690 рр. підтвердив право Чернігова на самоврядування на основі магдебурзького права, наданого йому ще в 1620 р.

Із створенням Чернігівського намісництва в 1782 р. Чернігів стає центром намісництва, а з утворенням у 1802 р. Чернігівської губернії   центром губернії.

Важливе значення в економічному житті Чернігова відігравала пристань на р. Десні. Через місто проходив важливий тракт Петербург-Київ. Це сприяло пожвавленню торгівлі: в Чернігові щороку відбувалось 4 ярмарки. Зростає роль Чернігова як одного з центрів розвитку культури. Значними осередками культурного життя були друкарні.

У пореформенні роки замість ремісничих цехів виникли майстерні, що спеціалізувалися на випуску різних виробів відповідно до потреб ринку.

Світова економічна криза, яка на початку XX ст. охопила Росію, позначилася і на промисловому розвитку Чернігова. Після промислового застою почалось деяке економічне пожвавлення.

У 1913 році у Чернігові налічувалося 35850 жителів. Зростання населення відбувалося, головним чином, за рахунок розселення селян, що йшли до міста з Чернігівської, Могильовської, Мінської, Воронежської, Казанської та інших губерній у пошуках роботи.

Територія Чернігова в 1910 році становила 668,5 десятин.

Найдавнішим із картографічних планів міста є „План Черниговской крепости со облежащей ситуацией” 1739–1740 рр.

Більшість з відомих 16 планів Чернігова відносяться до другої половини XVIII   початку XIX ст.

З організацією Чернігівської області в Чернігові, як її центрі, пожвавішало промислове і житлове будівництво. Виникла необхідність розробки нового генерального плану міста і в 1935–1937 рр. був розроблений „Проект социалистической реконструкции Чернигова”, характерною ознакою якого був розвиток міста в існуючих межах з населенням до 140 тис. осіб на проектний період, тобто до 1965 р.

Під час Великої Вітчизняної війни в Чернігові було зруйновано понад 4000 будинків і споруд, повністю зруйновано 50 і пошкоджено 57 підприємств, мости через Десну, пам'ятки архітектури та інше.

Загальна площа руйнувань складала майже 2/3 території міста. За рівнем руйнувань Чернігів займав 4-е місце після Волгограда, Севастополя і Воронежа.

Чернігів був одним з п'яти міст України, намічених до відбудови в першу чергу.

Перший післявоєнний проект відбудови і реконструкції міста – „Генеральная схема планировки Чернигова” був розроблений інститутом „Діпромісто”. За цим проектом територія міста зберігалася в межах, близьких до проекту 1935–1937 р.р. Упорядковувалось функціональне зонування території, яке не було здійснено в довоєнний період, по новому вирішувалась реконструкція центру міста.

Розвиток промисловості, значні темпи житлового будівництва викликали необхідність коригування генплану в 1958 р. При цьому весь об'єм житлово-громадського будівництва на 1959–1965 рр. намічалося розмістити в історичних межах міста. І знову постало питання про коригування генплану у зв'язку з більш значними об'ємами житлового будівництва та формуванням 2-х промрайонів. Під ці завдання в 1980 р. був розроблений генеральний план.

У грудні 2003 року рішенням Чернігівської міської ради затверджено новий Генеральний план м. Чернігів, розроблений Українським державним науково-дослідним інститутом проектування міст „Діпромісто”.
^ 1.1.2. Геополітичне та економіко–географічне положення
Місто розташоване на стику України з Росією і Білоруссю, на перехресті транспортних шляхів сполучення: водних, залізничних, автомобільних, повітряних.




Вони проходять з півночі на південь (з Росії, країн Балтії і Скандинавії у Південно-Східну Європу), із заходу на схід (з країн Західної і Центральної Європи в Росію).

Основні транзитні транскордонні потоки прямують автомобільною дорогою державного значення Київ – Чернігів   Нові Яриловичі, яка проходить кільцевою об'їзною автодорогою м. Чернігова і збігається з трасою міжнародної дороги Е-95 Санкт-Петербург – Псков – Гомель  – Одеса та напрямком Крітського транспортного коридору № 9 Гельсінки – Санкт-Петербург – Мінськ (Москва) – Київ – Кишинів (Одеса) – Димитровград.

Магістральна залізниця Київ  – Ніжин  – Чернігів – Горностаївка є ділянкою залізничного транспортного коридору № 9.




Розташування міста на притоці Дніпра   р. Десна дає можливість розвитку річкового транспорту. Повітряні сполучення міста здійснюються через аеропорт, розташований за межами міста.

В цілому транспортний потенціал Чернігова, з модернізацією Крітського транспортного коридору та за умови проведення ряду реконструктивних заходів і будівництва нових об'єктів, забезпечить потреби міста у дальньому і місцевому сполученні, а також посилить його роль у системі розселення України.

Відповідно до „Генеральної схеми планування території України” Чернігів входить до Київської міжобласної системи розселення і є центром взаємопов'язаних систем населених пунктів обласного і міжрайонного рівнів. У зоні його впливу як обласного центру на території 31,9 тис. км2 розташовані 15 міст, 30 селищ міського типу та понад 1500 сіл і проживає 1,27 млн. осіб.

Територія Чернігівської міжрайонної системи розселення (12,2 тис. км ) охоплює 8 районів області (Городнянський, Корюківський, Куликівській, Менський, Ріпкинський, Сосницький, Чернігівський, Щорський) з населенням близько 300 тис. осіб, у тому числі міське населення складає   111,4 тис. чол. (37,5 %).

Крім того, м. Чернігів є центром Чернігівського району з населенням 63,2 тис. осіб.

Таким чином, геополітичне та економіко-географічне положення м. Чернігів і його роль у системі розселення України створюють сприятливі передумови для розвитку його зовнішньоекономічних зв'язків.
^ 1.1.3. Природні умови
Місто розташоване в східній частині Чернігівського Полісся, на правобережжі р. Десна, де її долина сполучається з Любеч-Чернігівською моренно-зандровою рівниною.

Характерною рисою орографії території є наявність двох гіпсометричних рівнів: перший відповідає заплаві р. Десна та р. Стрижень і днищам балок, що відкриваються до заплави; другий представляє моренно-зандрову рівнину і частково надзаплавну терасу р. Десна.

Стик цих гіпсометричних рівнів є ареною розвитку інженерно-геологічних процесів, що ускладнюють освоєння території: ерозії, зсувів, поверхневого змиву.

Поверхневі води представлені водами р. Десни (південь міста) та її правосторонніх притоків   малих річок   Стрижень (центральна частина міста) і Білоус (західна околиця).

Долина  Десни заплавна, в районі міста має ширину близько 7 км, вирівнена, з добре вираженим руслом ріки та розмаїтістю мікроформ рельєфу заплавного типу. Правий схил долини крутосхиловий, висотою 20–30 м, місцями в місті представлений насипним валом. Русло ріки звивисте, шириною 110–140 м, дно піщане та піщано-мулисте.

Річний хід рівнів р. Десна характеризується весняним паводком, який проходить декількома піками. Найвищі рівні весняного паводку спостерігаються, як правило, у другій половині квітня. Найнижчий багаторічний рівень р. Десна біля міста становив 79 см. На весняний період припадає 55–60 % річного стоку ріки, на літньо-осінню межень – 25–30 %, на зиму – 10 %.

Ріка Стрижень у межах міста має ширину заплави 100–150 м, звивисте русло шириною 10–40 м, глибиною 0,4 м (в меженний період – 0,1–0,2 м).

За режимом живлення водотоки відносяться до снігового   більше 50% річного стоку. Другим за значенням джерелом живлення Десни є підземні води.

Клімат району атлантико-континентальний з нетривалою помірно-м'якою зимою та теплим тривалим літом.

Найбільша місяч