Реферат: Міністерство освіти та науки україни академії управління та інформаційних технологій “аріу”

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ АКАДЕМІЇ УПРАВЛІННЯ ТА ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ “АРІУ” ІНСТИТУТ ЕКОНОМІКО-ПРАВОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ НАН УКРАЇНИ ТЕХНІКО-ГУМАНІТАРНА АКАДЕМІЯ (ПОЛЬЩА) ЗАТ “ПРИАЗОВКУРОРТ”



МАТЕРІАЛИ ДОПОВІДЕЙ УЧАСНИКІВ


МІЖНАРОДНОЇ НАУКОВО-ПРАКТИЧНОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ


„Інформаційні технології в управлінні туристичною та

курортно-рекреаційною економікою”


15-16 вересня 2006 року

Бердянськ
^ МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ АКАДЕМІЇ УПРАВЛІННЯ ТА ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ “АРІУ” ІНСТИТУТ ЕКОНОМІКО-ПРАВОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ НАН УКРАЇНИ ^ ТЕХНІКО-ГУМАНІТАРНА АКАДЕМІЯ (ПОЛЬЩА) ЗАТ “ПРИАЗОВКУРОРТ”



МАТЕРІАЛИ ДОПОВІДЕЙ УЧАСНИКІВ


^ ДРУГОЇ НАУКОВО-ПРАКТИЧНОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ


„Інформаційні технології в управлінні туристичною та

курортно-рекреаційною економікою”


15-16 вересня 2006 року

Бердянськ


Видавничий центр

^ АУІТ “АРІУ”

Бердянськ 2006

УДК 615.834 (048.34) : (330+65)

ББК 51.1 (2) 2


Матеріали доповідей учасників другої науково-практичної конференції „Інформаційні технології в управлінні туристичною та курортно-рекреаційною економікою” (15-16 вересня 2006 року, Бердянськ) – Бердянськ: АУІТ “АРІУ”, 2006. - с.


ISBN 966-7787-10-9


Матеріали доповідей учасників другої науково-практичної конференції „Інформаційні технології в управлінні туристичною та курортно-рекреаційною економікою” (15-16 вересня 2006 року, Бердянськ) охоплюють широке коло питань, пов’язаних із забезпеченням ефективного управління розвитком туристичної і курортно-рекреаційної економіки на основі інформаційних систем обробки даних та підтримки прийняття управлінських рішень, економіко-математичних методів та моделей, маркетингових засобів.

Для викладачів вищих навчальних закладів, аспірантів і магістрантів, студентів вузів, працівників науково-дослідних організацій, менеджерів підприємств туристичної та курортно-рекреаційної економіки.

Редакційна колегія: проф., д-р ф.-м. н. Котляревський М.Б. (голова оргради конференції), академік НАН України, д-р. ю. н. Мамутов В.К., проф., д-р. мед. н. Пономаренко В.І., проф., д-р. екон. н. Гудзь П.В., доц., к. екон. н. Казачковська Г.В. (відповідальний секретар конференції).


УДК 615.834 (048.34) : (330+65)

ББК 51.1 (2) 2


ISBN 966-7787-10-9 © Видавничий центр АУІТ “АРІУ”, 2006

© Автори текстів, 2006


Секція 1

^ ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ ТА ЕКОНОМІКО-МАТЕМАТИЧНЕ МОДЕЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ ТУРИЗМУ Й РЕКРЕАЦІЇ


Бутник О.М.


СИНЕРГЕТИЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ЗАКОНОМІРНОСТЕЙ РОЗВИТКУ ЕКОНОМІЧНИХ СИСТЕМ


^ Синергетичний загальний критерій еволюції систем Глендсдорфа – Прігожина говорить про зменшення швидкості зміни ентропії системи S з часом :
(1)

У будь – якій нерівноважній системі з фіксованими граничними умовами процеси йдуть таким чином, що швидкість зміни ентропії, викликана зміною термодинамічних сил, зменшується.

Закономірність підвищення ступеня ідеальності: розвиток системи йде у напрямку підвищення ступеня її ідеальності, тобто для будь-яких моментів часу при виконанні повинна виконуватись нерівність

І1І2

Ступінь ідеальності системи можна характеризувати співвідношенням її основної функції Ф ( виробництво товарів або послуг) до витрат на виконання цієї функції В. Іншими словами можна сказати, що це співвідношення величини вихідного товарного потоку системи та витрат на перетворення вхідного потоку ресурсів у вихідний товарний потік. Зрозуміло, що обидві величини повинні мати однакові одиниці виміру (наприклад, грошові) та відноситись до однакових проміжків часу:

І=Ф/В (3)

Залежно від виду соціально – економічної системи та завдань, що стоять перед нею, можуть мати місце також інші показники розвитку системи ( величина охопленого сегменту ринку, доля ринку по даному виду товару, ступінь використання інформації тощо), однак для виявлення головної ідеї статті спочатку розглянемо дещо спрощену постановку задачі .

Типова задача оптимізації економічних систем має на меті збільшення обсягу випуску продукції (доходу) та зменшення витрати ресурсів, тобто з плином часу внаслідок розвитку системи виконуються нерівності:

>; (4)

Останній вираз показує, що з плином часу швидкість зростання ступеня ідеальності системи зменшується. Це говорить про наявність певної межі розвитку системи, за якою розвиток припиняється. З іншого боку , відповідно до другого закону термодинаміки енергія, що підводиться до системи, йде підвищення внутрішньої енергії системи U та роботу проти зовнішніх сил Pi

, (5)

де Т- термодинамічна температура системи.

За визначенням ентропії завжди виконується:

,

де Q- енергія, що підводиться до системи. Внаслідок невід’ємності термодинамічної температури системи для систем з обмеженими ресурсами можна записати



(6)

, (7)

тобто для виконання синергетичного загального критерію еволюції систем Глендсдорфа – Прігожина повинне виконуватись співвідношення:

, (8)

яке говорить про від’ємність суми швидкості змін в часі внутрішньої енергії та роботи системи проти зовнішніх сил. Це співвідношення може виконуватись за різних умов для різних випадків, які розглянемо нижче.

Випадки:

1. (9)

Обидві складові від’ємні, йде зменшення внутрішньої енергії системи та зменшення роботи (витрат на виробництво). Таке можливо за рахунок раціоналізації системи. Цей випадок повністю відповідає закономірності підвищення ступеня ідеальності системи.

2. але (10)

Внутрішня енергія системи зростає, наприклад, енергоозброєність, капіталоозброєність, але витрати на виробництво зменшуються, наприклад, за рахунок ефекту масштабу виробництва або введення інновацій. Нерівність (10) говорить про доцільність внутрішньої перебудови в системі лише за умови зменшення витрат на виробництво. Цей випадок також відповідає закономірності підвищення ступеня ідеальності системи.

3. але (11)

Витрати на виробництво зростають, внутрішня енергія системи падає. Така ситуація можлива лише тимчасово.


Коніщева Н.Й.


^ ОРГАНІЗАЦІЯ ДІЯЛЬНОСТІ ТУРИСТСЬКО-ІНФОРМАЦІЙНИХ ЦЕНТРІВ У РЕГІОНІ


Важливим чинником розвитку сучасної туристичної та курортної індустрії є покращення інформаційного забезпечення цього процесу. Одним з ефективних інструментів управління сферою туризму та курортів в регіонах може стати формування мережі міських туристсько-інформаційних центрів, яке буде сприяти підвищенню туристичної привабливості міста та активізації туристсько-екскурсійної діяльності на його території [1, с. 18].

Туристсько-інформаційний центр повинен стати елементом системи управління сферою туризму на території міста (області) [2, с. 35; 3, с. 15; 4, с. 149]. Він може здійснювати інформаційне забезпечення системи державного регулювання та управління туризмом у регіоні, оскільки потрібно постійно оновлювати нормативно-правову та інформаційно-аналітичну бази, які забезпечують ефективне управління розвитком сфери туризму та курортів.

На основі створюваних баз даних можливо регламентувати порядок використання території і об’єктів міста в цілях організації та здійснення туристсько-екскурсійного обслуговування; процедури створення та благоустрою екскурсійних маршрутів і туристичних об’єктів на території міста; порядок контролю та рівень відповідальності за порушення діючих у місті норм і правил здійснення туристичної діяльності й екскурсійного обслуговування.

Як організаційна структура системи управління сферою туризму та курортів туристсько-інформаційний центр повинен виконувати широкий спектр послуг для підприємців у сфері туристичного бізнесу, відпочиваючих, а також потенціальних споживачів. За замовленням зацікавлених організацій він може проводити маркетингові та соціологічні опитування; виконувати роботи щодо збору і систематизації статистичної та іншої інформації про результати туристсько-екскурсійної діяльності на території міста; аналізу ринків збуту послуг для майбутніх інвестиційних проектів; контроль якості туристичних послуг, які надаються на території міста.

Обґрунтовано варіанти створення регіональних інформаційних туристичних центрів у вигляді комунальних підприємств та господарчих товариств, основними напрямами діяльності яких є туристична діяльність [5, с. 8–10]. Комунальне підприємство утворюється органом місцевого самоврядування на базі відокремленої частини комунальної власності і входить до сфери його управління. Господарські товариства утворюються юридичними та фізичними особами у формі повних акціонерних, командитних товариств, товариств з обмеженою чи додатковою відповідальністю.

В сучасному світі 30–50% населення в більшості розвинених країн мають доступ до Інтернету з домашнього комп’ютера або з мобільного телефону. Тому при розробці регіональної маркетингової політики щодо просування туристичних продуктів треба приділяти багато уваги засобам візуальної презентації в Інтернеті. У зв’язку з цим при підтримці Бюро з освітніх і культурних програм США і Ради з міжнародних досліджень і обміну IREX створено веб–сайт “Екологія і туризм. Соціально-економічні, екологічні та гуманітарні проблеми розвитку туристичного бізнесу” [6, с. 15–17; 7, с. 170].

Наявність у місті структури, яка реалізує послуги з надання інформації про можливості організації рекреації, відпочинку та розваг, дозволить підвищити якість туристсько-екскурсійного обслуговування, рівень його сервісу, а також туристичний імідж міста. Велике значення має освітньо–виховна роль туристсько-інформаційного центру, а також можливість зв’язків зі споживачами та громадськістю міста.

Результати проведених наукових досліджень показали, що з метою розвитку рекреаційно-туристичної інфраструктури доцільно створювати туристсько-інформаційні центри, які стануть органічною складовою регіональної системи управління та регулювання сфери туризму та курортів. Здійснення перелічених завдань їх діяльності сприятиме підвищенню ефективності управління та регулювання сфери туризму та курортів за рахунок забезпечення погодження дій щодо реалізації заходів з розвитку туристичної інфраструктури, створення нових робочих місць, а також збільшенню наповненості міського бюджету за рахунок активізації туристичної діяльності.
Література
Близнюк А.М., Давиденко Л.И., Конищева Н.И. Совершенствование взаимоотношений органов местного самоуправления с субъектами предпринимательства в сфере туризма // Вісник ДІТБ. – 2003. – № 7. – С. 17–26.

Конищева Н.И., Ляхова Л.С., Рудь Д.В. Концепция формирования региональной сети туристско-информационных центров // Матеріали наук.–практ. конференції «Стратегія розвитку вітчизняних підприємств» (23–24 жовтня 2003 р., м. Тернопіль). – Тернопіль: Тернопільська академія народного господарства, 2003. – С. 34–41.

Давиденко Л.И., Конищева Н.И., Кузьменко А.В., Ляхова Л.С., Рудь Д.В. Обоснование целесообразности создания городского туристско-информационного центра // Материалы первой респ. науч.–практ. конф. «Туризм, курорты и наука» (24–25 октября 2003 г., г. Алушта). – Симферополь: Таврический нац. ун–т им. В.И. Вернадского, 2003. – С. 14–18.

Коніщева Н.Й., Рудь Д.В. Пропозиції щодо створення міських інформаційних туристичних центрів // Матеріали V Міжнар. наук.-практ. конф. “Наукові і практичні проблеми створення і функціонування туристичних центрів і тематичних парків” (27–28 травня 2005 р., м. Донецьк). – Донецьк: Донецький ін–т туристичного бізнесу, 2005. – С. 148–151.

Коніщева Н.Й., Рудь Д.В. Варіанти створення регіональних інформаційних туристичних центрів // Матеріали доповідей Міжнар. наук.–практ. конф. „Інформаційні технології в управлінні туристичною і курортно-рекреаційною економікою та проблеми підготовки фахівців” (15–16 вересня 2005 р., м. Бердянськ). – Бердянськ: Академія управління та інформаційних технологій „АРІУ”, 2005. – С. 7–10.

Коніщева Н.Й., Рудь Д.В. Віртуальний інформаційний центр як каталізатор розвитку екологічного туризму в Україні // Праці Другого Міжнар. Конгресу “Інформатизація рекреаційної та туристичної діяльності: Перспективи культурного та економічного розвитку” (6–9 жовтня 2003 р., м. Трускавець). – Львів: Держ. науково-дослідний ін–т інформаційної інфраструктури, 2003. – С.15–17.

Коніщева Н.Й., Шаталов В.Н., Нога І.В., Рудь Д.В., Ляхова Л.С., Козак О.О. Створення віртуального інформаційного центру для розвитку туризму на територіях природно-заповідного фонду України // Социально-экономические, экологические и гуманитарные проблемы развития туристического бизнеса: Сб. науч. тр. – Донецк: Донецкий ин–т туристического бизнеса, 2003.– С. 169–174.



Стеченко Д.М., В.Б. Провозін


^ НАУКОВО-ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТВОРЕННЯ РЕГІОНАЛЬНИХ КУРОРТНО – РЕКРЕАЦІЙНИХ КЛАСТЕРІВ


Курортно-рекреаційна сфера характеризується тісними зв’язками базових, допоміжних, суміжних та обслуговуючих її складових елементів, справляє безпосередньо мультиплікативний вплив на соціально–економічний розвиток певного регіону, забезпечує досягнення економічного, соціального та екологічного ефекту, виступає фактором оптимізації структури господарських комплексів через створення кластерів. Вони як інтегровані утворення підприємств, фірм, організацій, установ, діяльність яких знаходиться в одній сфері бізнесу, є глобальним явищем. Кластери існують у багатьох країнах світу різного рівня розвитку.

Процес роздержавлення та приватизації в Україні спричинив розрив економічних та виробничо – технологічних зв’язків, породив різноманіття форм власності, що в сукупності за умов становлення ринкових відносин потребує використання світового досвіду з практики створення регіональних виробничих обслуговуючих об’єднань, які отримали назву кластер (5,с.136).

У фаховій літературі визначення поняття „кластер” має часткові розбіжності, але характерною ознакою його сутності є об’єднання окремих елементів та компонентів в єдине ціле для виконання у взаємодії певної функції або реалізації певної мети (2;3;4;).

За своєю сутністю кластер – це територіально–господарське взаємозумовлене поєднання базових, суміжних, допоміжних і обслуговуючих підприємств. Внаслідок науково обгрунтованого підбору поєднання підприємств, організацій та установ відповідно до природних, соціально – економічних умов регіону, з урахуванням його економіко–географічного положення, досягається певний економічний ефект.

В Україні назріла необхідність становлення науково обгрунтованих курортно–рекреаційних кластерів на локальному та регіональному рівнях, адекватних новій структурі власності. Це зумовлює актуальність дослідження економічної доцільності взаємодії підприємств, організацій, установ, закладів у формі кластерів, а також необхідність на науково–методичних засадах розробки і запровадження кластерних логіко – структурних моделей.

Багато аспектів, що пов’язані з формуванням різних моделей кластерів поки що не мають достатнього теоретичного обґрунтування і вимагають широкого кола спеціальних наукових досліджень.

Найважливіший аспект дослідження курортно–рекреаційної сфери і потенційних кластерних утворень – вивчення їх структури та зв’язків. Без знання структури та зв’язків не можна дістати уявлення про кластерне утворення як систему, розв’язати на належному рівні проблеми його формування, функціонування, розвитку, прогнозування та оцінки ефективності.

Якісна специфіка сутності курортно–рекреаційних кластерів як систем, пізнається через розкриття їх структури та зв’язків. Знання структури та зв’язків кластеру – це знання закону, за яким утворюються елементи системи та взаємозв’язки між ними. Явище вважається збагнутим, якщо знайдена його цілісність через структуру і взаємозв’язки елементів.

Будову курортно–рекреаційних кластерів визначають залежно від складу елементів, компонентів та сукупності зв’язків (відношень) між ними. Кожний зв’язок (відношення) розкривається своїм найменуванням та переліком елементів, що його формують. Тому багато дослідників називають структурою мережу зв’язків між елементами системи, тим самим конкретизуючи поняття внутрішньої будови.

Широке розуміння структури дає більш конструктивне уявлення про всю сукупність зв’язків (відношень) елементів у системі. У системній інтерпретації структури закладені більші інформаційні можливості. Зокрема в курортно– рекреаційній сфері вона створює передумови для застосування методів загальної теорії кластерних систем, дослідження операцій в їх аналізі з метою глибокого розуміння сутності механізму формування та оптимізації. Широке тлумачення кластерних утворень у курортно–рекреаційній сфері – важлива умова підготовки стрункої концепції зв’язків та відношень між їх елементами. Зв’язки та відношення поділяються в кластерних утвореннях на такі класи: 1) відношення компонентної належності; 2) функціональні зв’язки; 3) територіальних відношень; 4) організаційно – управлінських відношень.

Розглядаючи відношення тільки одного з класів, приходимо до понять часткових структур: компонентної, територіальної, функціональної, організаційної. Вони інтегруються в одне ціле у загальній інтегративній структурі. Остання являє собою повну сукупність зв’язків і відношень в такій системі як кластерне утворення.

Кожне кластерне утворення курортно–рекреаційної сфери може мати єдину інтегративну багатокомпонентну структуру. Компонентами є територіальна, компонентна та організаційно – управлінська структура.

Кожна компонента являє собою множину відносно одноякісних елементів курортно–рекреаційної сфери. Їх одноякісність проявляється у спільності функцій, які вони виконують, субстрактній подібності елементів однієї компоненти.

Для опрацювання науково–методичних основ створення кластерів у курортно–рекреаційній сфері, очевидно, необхідно враховувати ширше коло компонент: виробничу; обслуговування в курортно–рекреаційній сфері; науки проектування; підготовки кадрів; управління; селітебну; природно – рекреаційних об’єктів; природоохоронних об’єктів (1). Виділення такої кількості компонент дає можливість детальніше і чіткіше охарактеризувати функціональну взаємодію їх, як в цілому в курортно-рекреаційній сфері, так власне в утворюваних кластерах.

Для відображення всебічних зв’язків у курортно–рекреаційній сфері необхідно провести аналіз процесів функціонування елементів різних компонент, узагальнення можливих способів їх взаємодії між собою. Це насамперед:

зв’язки в процесі використання курортно–рекреаційних ресурсів;

зв’язки забезпечення умов функціонування курортно–рекреаційної інфраструктури;

зв’язки використання кваліфікованої робочої сили;

зв’язки використання курортно–рекреаційної інфраструктури за участю виробничих об’єктів, установ науки, обслуговування, управління, селітебних елементів;

рекреаційні зв’язки, що формуються у процесі взаємодії селітебних елементів або місць застосування праці з природними об’єктами. Вони виникають під час переміщення людей від житлових зон до місць оздоровлення (відпочинку) і можуть мати безпосередній і опосередкований характер;

зв’язки обслуговування і потоки кінцевих споживчих продуктів та послуг виникають між закладами обслуговування, селітебними елементами, а також місцями застосування праці;

зв’язки використання природних об’єктів, оскільки вони спрямовані на забезпечення в курортно–рекреаційній діяльності певного виду природного ресурсу;

зв’язки з підготовки і підвищення кваліфікації кадрів, що зумовлено посиленням ролі людського чинника в усіх видах курортно– рекреаційної діяльності;

зв’язки, що виникають у результаті наявності спільного управлінського об’єкта, що важливо для розв’язання проблеми управління кластерними утвореннями в курортно–рекреаційній сфері території;

зв’язки, що виникають у результаті наявності спільного джерела впливу на екологію для розроблення заходів щодо раціонального використання природно–рекреаційного потенціалу регіонального кластеру курортно–рекреаційної сфери.

Кластерний підхід у курортно–рекреаційній сфері активізує підприємництво через концентрацію ділової активності, що сприяє створенню робочих місць, збільшенню доходів, упорядкуванню надходжень до бюджету, поліпшенню якості курортно-рекреаційних послуг, покращенню життя населення на території його запровадження. Досягається це завдяки зростанню конкурентоспроможності, можливості інтеграції інтелектуальних, природно – рекреаційних, трудових, фінансово – матеріальних, інформаційних ресурсів у забезпеченні якості послуг, що надаються.

Література:

Паламарчук О. М. Общественно–территориальные системы (логико–математическое моделирование) – К.: Наукова думка.1992. 270 с.

Портер М. Э. Конкуренция. Учебное пособие. Пер. с англ. М.: Вильямс. 2001.- с.78 – 79.

Прайс Вольфган. Роль недержавної організації як рушій перетворень// Перспективи дослідження . – 1999. - №2. – с.24-36.

Соколенко С. И. Производственные системы глобализации: Сети. Альянсы. Партнерства. Кластеры. Укр. контекст. – К.: Логос. 2002. – с.146-174.

Стеченко Д. М. Кластеризація підприємств в умовах формування конкурентного середовища. // Теоретичні та прикладні питання економіки. Зб.наук. праць / Київський нац. ун-т імені Тараса Шевченка, 2003. Вип..2.-с.135-141.



^ Мараховский А.В.

ПРИМЕНЕНИЕ СОВРЕМЕННЫХ ЦИФРОВЫХ ТЕХНОЛОГИЙ ДЛЯ ЭНЕРГОСБЕРЕЖЕНИЯ В КУРОРТНО – РЕКРЕАЦИОННОЙ СФЕРЕ


Одним из наиболее эффективных направлений энергосбережения в курортно – рекреационной сфере является внедрение автоматизированных систем управления источниками и потребителями энергии на основе современных микроэлектронных приборов и цифровых систем. На протяжении последних десятилетий разработано несколько типов подобных систем, позволяющих экономить световую и тепловую энергию. Так всё более популярной становится система цифрового освещения на основе экономичных светодиодных ламп и микроконтроллерного блока, которая управляет источниками света в зависимости от присутствия людей в том или ином помещении, а также позволяет точно поддерживать необходимый уровень освещённости в зависимости от погодных условий, времени и других факторов. АСКиУ, поддерживающая необходимую температуру применяется в системах «климат-контроль» и подобных. При проектировании данных систем чаще используются современные микроконтроллеры фирм производителей Microchip и Atmel, позволяющих создавать недорогие решения в области энергосбережения.

Другим направлением энергосбережения является повышение эффективности управления энергопотреблением. Экономическое управление энергопотреблением строится исходя из следующих соображений. Энергосистема стремится иметь пологую кривую потребности в электроэнергии, а потребитель заинтересован в потреблении более дешевой электроэнергии. Рост производства (продажи) дешевой электроэнергии будет приводить к увеличению использования электроэнергии и заполнит провалы в кривой потребности. Пики этой кривой могут быть срезаны за счет производства более дорогостоящей электроэнергии, в которой потребитель не заинтересован, или путем ограничения максимума нагрузки.

Опыт развитых западных стран подтверждает, что наиболее эффективный способ влияния на потребителя - введение многотарифности, т.е. системы дифференцированных тарифов на электроэнергию в зависимости от времени года, рабочих и выходных дней, времени суток и т.д. При наличии такой системы АСКУЭ предприятия получают возможности: снизить заявленную мощность до величин ниже расчетных; производить расчеты с энергоснабжающей организацией по фактическому максимуму мощности расчетного периода; рассчитываться за потребленную электроэнергию по тарифам, дифференцированным по зонам суток, в том числе по действующему двухзонному (день, ночь) и по вновь вводимому трехзонному (пик, полу-пик, ночная зона) тарифу.

Инструментальной базой для реализации такого экономического способа управления энергопотреблением являются также цифровые автоматизированные системы контроля и учета электроэнергии (АСКУЭ) - представляющие собой совокупность приборов, устройств, каналов связи, программного обеспечения для контроля и управления параметрами энергопотребления на основе микроконтроллеров и современных ЭВМ.

Следует отметить, что вышеприведённые инженерные решения имеют наиболее эффективное применение только при комплексном подходе к проблеме энергосбережения.


Швачко В.А.


^ маркетингова Інформаційна система рекреаційно-туристичного підприємства


Механізмом, здатним ініціювати широкий розвиток туристичної індустрії, активізувати діяльність у ній, який забезпечує досягнення її результативності в динамічних умовах ринкової кон’юнктури, є впровадження в управлінську практику принципів і методів сучасного маркетингу.

Управління маркетинговою діяльністю рекреаційного підприємства на сучасному етапі ринкових перетворень в Україні вимагає пошуку нетрадиційних підходів і нових поглядів. Одним з них є впровадження маркетингових інформаційних комп’ютерних технологій.

Об’єктом дослідження є процес удосконалення маркетингової концепції діяльності рекреаційного підприємства на основі положень комплексного підходу до використання засобів маркетингових комунікацій, сучасного стратегічного маркетингу.

Предметом дослідження є механізм розробки моделі Інтернет-маркетингової концепції рекреаційного підприємства.

Однією із важливих передумов для вибору тієї чи іншої маркетингової стратегії є наявність інформації про споживачів та інших аспектах маркетингового середовища, які впливають на діяльність рекреаційно-туристичного підприємства. Цю інформацію менеджери зможуть отримати неформальними або формальними шляхами за допомогою маркетингової інформаційної системи. Маркетингова інформаційна система представлена як система, в якій здійснюється формальний збір, зберігання, аналіз та представлення менеджерам маркетингової інформації у відповідності із запитами.

Маркетингова інформаційна система дасть змогу отримати оперативну інформацію і звітність про наявність путівок на підприємстві. Дана система надасть можливість замовлення і реалізації путівок в реальному режимі часу в будь-який частині країни, де є доступ до єдиної бази даних інформаційної системи та відповідне програмне забезпечення, що призведе до оптимізації продажу путівок на підприємстві.

Впровадження маркетингової інформаційної системи дозволить рекреаційно-туристичному підприємству:

здійснювати оперативний аналіз стану номерного фонду;

розширити мережу реалізації путівок;

здійснювати оперативний облік і контроль за реалізації путівок;

підвищити обсяг продажу як в період сезону, так і міжсезоння, за рахунок надання послуг щодо придбання путівок у будь-якому регіоні країни та в будь-який час;

здійснювати оперативний облік і контроль за фінансово-господарською діяльністю підприємства, що дозволить уникнути зловживань, особливо при формуванні цін і знижок;

здійснювати оперативне подання фінансової звітності.

В перспективі, при тривалому використанні інтернет-технологій, рекреаційно-туристичне підприємство має можливість зробити маркетингову інформаційну систему більш доступною для загального споживача (наприклад, за рахунок відкриття інтернет-сайту та інтернет-магазину). Це надасть можливість збільшити продаж, пропонуючи послуги не тільки споживачам України, а й країн СНД і, навіть, всього світу, де є доступ до мережі Інтернет.


Вознюк Т., Кир’янчук О., Микитин Т.


^ РОЗРОБКА ІНФОРМАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ РОБОТИ ТУРИСТИЧНОЇ АГЕНЦІЇ


Розвиток комп'ютерної інформаційної технології нерозривно пов'язаний з розвитком інформаційних систем, які в народному господарстві ви­користовуються для автоматизованого розв’язку широкого кола економічних та управлінських задач.

Розвиток інформаційних систем (ІС) та технологій в сучасному світі відбувається дуже високими темпами. Зростає їх кількість, підвищуються якісні характеристики. Сучасні ІС використовуються в різних галузях народного господарства: у великих корпораціях, банках з розгалуженою системою філій, центральних державних установах, у сфері надання транспортних послуг та обслуговуванню туристів, тобто саме там, де швидкість обробки та передачі даних є особливо важливим питанням.

Робота туристичних операторів, які одночасно пропонують різні тури і працюють по збуту із мережею агентів вимагає опрацювання великого обсягу інформації. Виникають питання оптимізації розподілу автотранспорту по різних маршрутах, оптимізації руху транспорту. Збільшення кількості клієнтів, особливо у часи максимального попиту значно утруднюють роботу управлінського персоналу. Доцільно перекласти рутинну роботу на плечі комп’ютера.

Тому для рішення подібних завдань нами було прийнято рішення про створення ІС роботи туроператора.

Цілями розробки даної системи були:

підвищення працездатності та ефективності роботи підприємства за рахунок використання сучасних інформаційних технологій та методів економіко-математичного моделювання;

автоматизація прийняття нових замовлень;

оптимізація процесу вибору транспортних засобів для проведення турів;

автоматизація обліку роботи туристичної фірми, формування масивів звітної інформації та її доступність.

При розробці даного рішення було використано середовище програмування Borland Delphi 5.0. Програмний комплекс складається з двох частин: адміністраторської та клієнтської.

Адміністраторська частина дозволяє:

вести заповнення первинної інформації, яка мало змінюється в процесі роботи (тобто список агентів, характеристика турів, наявного автотранспорту тощо);

проводити так звану сервісну діяльність (очищення та збереження баз даних, інформація про кількість записів для кожної із таблиць);

дозволяти чи забороняти різного роду діяльність користувача (перегляд записів, їх редагування, ведення журналу користувача);

проводити оптимізаційні розрахунки.

Клієнтська частина дозволяє:

реєструвати нові замовлення, враховуючи всю потрібну інформацію (дата замовлення, тур, місце посадки тощо);

отримувати довідкову звітність (наприклад кількість замовлень які здійснити той чи інший агент, кількість замовлень на певну дату та на певний маршрут тощо).

В комплект програми також входить два файли допомоги, для адміністраторського та клієнтського модуля відповідно, що допомагає користувачу даної системи в освоєнні користуванні нею.

Дана система пройшла апробацію на одній із туристичних фірм м. Трускавець, де показала свою ефективність. При її розробці враховувалась специфіка роботи турфірм курортополісу.

Використання даної ІС допоможе тур операторам покращити роботу по обслуговуванню клієнтів, вдосконалити облік виконаної роботи, оптимізує підбір автотранспорту для виконання замовлень.


Степанова Е. В.


^ ИНФОРМАЦИОННЫЙ БАЗИС РАЗВИТИЯ

РЕКРЕАЦИОННО-ТУРИСТИЧЕСКОГО БИЗНЕСА

(ЭКОНОМИКО-ЭКОЛОГИЧЕСКИЙ АСПЕКТ)


В докладе поставлена задача рассмотреть некоторые методологические и научно-организационные аспекты информатизации рекреационно-туристической хозяйственной деятельности в контексте ее экономико-экологической эффективности и устойчивости развития.

В методологическом плане большой теоретический и прикладной интерес представляют такие направления исследования.

1. Формирование рекреационно-туристической (РТ) информатики с изучением информационных процессов и систем в РТ-сфере, их роли, методов построения, механизмов воздействия на социально-экономическую эффективность РТ-бизнеса, усиление этого воздействия с помощью вычислительной техники и средств связи.

2. Разработка методологических, методических и прикладных вопросов экономико-экологической (ЭЭ) информатизации рекреационно-туристической деятельности (РТД). В данном случае, ЭЭ-информатизацию следует рассматривать как процесс: во-первых, расширения применения и распространения информационно-коммуникационных технологий в РТ-сфере; во-вторых, повышения роли фактора информатизации всех сфер РТД и повышение эффективности использования ЭЭ-информации и знаний для удовлетворения потребностей повышения конкурентоспособности РТ-бизнеса и РТ-хозяйства.

3. Формирование понятийно-категориального базиса ЭЭ-информатизации РТД. Ключевыми категориями РТД, рассматриваемой в ЭЭ-контексте, являются: ЭЭ-информация, ЭЭ-информационные ресурсы РТД, ЭЭ-информационное обеспечение РТД (обслуживание ЭЭ-информацией в сфері РТД), информационно-коммуникационные технологии в сфере РТД идр.

Формирование понятийно-категориального базиса ЭЭ-информатизации РТД должно предполагать решение вопросов стандартизации научно-технической терминологии в этой сфере. Одним из важных направлений этой работы следует считать разработку украинской научно-технической терминологии.

4. Одним из существенных вопросов формирования информационного базиса развития РТ-бизнеса следует рассматривать проблему повышения качества ЭЭ-информации, которое связывается со способностью ее правильно и полно отражать процессы в системе РТД – окружающая среда. При этом особое значение имеет вопрос снижения уровня неопределенности информации (низкое качество – высокая неопределенность) необходимой при подготовке управленческих решений. Качество ЭЭ-информации зависит от большого числа факторов влияния и обуславливается критериями их оценки, которые, в свою очередь, определяются теми или иными методологическими и методическими подходами к сбору, отбору и обработке информации.

5. По нашему мнению, ключевым вопросом прикладной РТ-информатики является совершенствование системы организации информационной поддержки развития конкурентоспособного РТ-комплекса не только в плане обеспечения его эффективности на внутренних и внешних рынках, но и в плане долговременной ЭЭ-эффективности РТ-комплекса. В качестве возможных направлений научно-организационного обеспечения информационной поддержки РТД можно рассматривать такие, как: создание специализированных региональных геоинформационных мониторинговых систем (ГИМС); укрепление и развитие существующих региональных и локальных центров информации, в частности Минприроды Украины; использование имеющихся в регионах ведомственных и корпоративных информационных подразделений, которые могли бы взять на себя решение задач по информационному и телекоммуникацинному обеспечению устойчивой РТ-деятельности


Хорошун В.В.


^ ЕКОНОМІКО-МАТЕМАТИЧНІ МЕТОДИ УПРАВЛІННЯ ТУРИЗМОМ В СИСТЕМІ РЕГІОНАЛЬНОГО БЮДЖЕТНОГО ПЛАНУВАННЯ


Сучасний ринковий варіант економічних взаємин у період формування зв'язків між управлінськими структурами дозволяє виділити сферу туризму як один з найважливіших факторів регіональної економіки.

Аналіз туристичного ринку показує, що Україна має об'єктивні передумови для інтенсивного розвитку туризму, однак необхідно відзначити, що ринкові ризики, швидкі зміни економічної та соціальної ситуації в регіонах, недосконалість нормативно-законодавчої бази не сприяють тому, щоб Україна стала туристичною державою європейського рівня.

Економіко-математичні методи управління туризмом передбачають розробку економічної політики туристичних агентств, визначення цілей діяльності агентств й стратегії їх розвитку на найближчу й подальшу перспективу, виходячи з потенційних мо