Реферат: Стратегія соціально-економічного розвитку

Додаток до рішення обласної ради четвертого скликання

від 16.09.2004


Сумська обласна державна адміністрація


СУМСЬКА ОБЛАСНА РАДА


Національна академія наук України


СТРАТЕГІЯ


соціально-економічного розвитку Сумської області на період
до 2015 року


Київ-Суми – 2004


Зміст



Вступ …………………………………………………………………………………


Регіон у системі національного і євроінтеграційного виміру ……………….

Цільові орієнтири та пріоритети розвитку продуктивних сил: можливості та обмеження …………………………………………………………………………


Стратегія 1. Розвиток людського потенціалу та соціальної сфери ……
1.1. Поліпшення демографічної ситуації і стимулювання здорового способу життя …………………………………………………………………………..
1.2. Забезпечення продуктивної зайнятості населення та запобігання безробіттю …………………………………………………………………….

1.3. Підвищення рівня життя і подолання бідності ……………………………..

1.4. Розвиток соціальної сфери …………………………………………………...

1.4.1. Житлово-комунальне господарство ………………………………….

1.4.2. Торгівля, ресторанне господарство та побутове обслуговування ….

1.4.3. Охорона здоров’я ………………………………………………………

1.4.4. Освіта …………………………………………………………………...

1.4.5. Культура ……………………………………………………………….

1.4.6. Очікувані результати реалізації стратегії розвитку соціальної сфери

1.5. Туризм і рекреаційна діяльність …………………………………………….


Додатки 1.1.-1.30 .…………………………….……………………………………


Стратегія 2. Структурна модернізація економіки, формування сприятливого інвестиційного середовища та

інноваційна політика …………………………………………..

2.1. Основні макроекономічні характеристики перспектив розвитку та структурної модернізації економіки області ………………………………

2.2. Підвищення рівня інвестиційної привабливості …………………………...

2.3. Інноваційна політика …………………………………………………………

2.3.1. Розвиток наукової та науково-технічної діяльності …………………

2.3.2. Інноваційні трансформації …………………………………………….

2.3.3. Розвиток наукоємних технологій ……………………………………..

2.4. Можливості залучення фінансових ресурсів до інвестування економіки ..

2.5. Підвищення інвестиційної та інноваційної активності суб’єктів господарювання ………………………………………………………………

2.6. Малий бізнес як елемент структурної модернізації економіки в ринкових умовах …………………………………………………………………………


Додатки 2.1-2.5………………………....………………………………………….


Стратегія 3. Формування високоефективного виробничого комплексу області та підвищення його конкурентоспроможності на основі інноваційних перетворень ……………………………….

3.1. Розвиток промислового комплексу ………………………………………….

3.1.1. Розвиток паливно-енергетичного комплексу ………………………..

3.1.2. Пріоритети розвитку машинобудування ……………………………..

3.1.3. Розвиток хімічного виробництва ……………………………………..

3.1.4. Напрями розвитку деревообробної і целюлозно-паперової промисловості …………………………………………………………..

3.1.5. Розвиток легкої промисловості ……………………………………….

3.1.6. Харчова та переробна промисловість ………………………………..

3.1.7. Промисловість будівельних матеріалів ………………………………

3.2. Транспорт і зв’язок …………………………………………………………..

3.3. Будівельний комплекс ……………………………………………………….


Додатки 3.1.-3.15. ……………………...…………………………..........................


Стратегія 4. Сільське господарство і агропромисловий комплекс .…..

4.1. Пріоритети розвитку сільського господарства в АПК …………………..

4.2. Відтворення виробничо-ресурсного потенціалу галузі ……………………

4.3. Раціональне використання земель та відтворення родючості ґрунтів ……

4.4. Розвиток виробничої інфраструктури галузі ……………………………….

4.5. Розвиток інфраструктури продовольчого ринку …………………………...


Додатки 4.1.-4.4. ………………………………………………………..………….


Стратегія 5. Нарощування експортного потенціалу та розширення зовнішньоекономічних зв’язків ………………………………

5.1. Шляхи нарощування експортного потенціалу області …………………….

5.2. Розширення зовнішньоекономічних зв’язків з регіонами ближнього і далекого зарубіжжя. Прикордонне співробітництво ………………………


Додатки 5.1. ………..........……………………………………………..………….


Стратегія 6. Забезпечення раціонального використання природних ресурсів ……………………………………………………………..

6.1. Мінеральні ресурси …………………………………………………………..

6.2. Водні ресурси …………………………………………………………………

6.3. Лісові ресурси ………………………………………………………………...

6.4. Вторинні ресурси …………………………………………………………….


Додатки 6.1-6.3. ……………………………………………..…………………….


Стратегія 7. Забезпечення економічної та природно-техногенної

безпеки ………………………………………………………………

7.1. Забезпечення економічної безпеки ………………………………………….

7.2. Забезпечення природно-техногенної безпеки ………………………………


Додатки 7.1-7.4. ..…………………………………………………………………. ...……………………………………………...

4


6


10


14


14


18

24

30

31

34

37

42

44

47

52

58


94


94

97

98

99

102

104

108


109


112

115


120

120

126

132

137


140

142

145

149

152

156


160


176

176

179

181

183

187

191


194

194


200

202


203

203

204

205

207

209


212

212

223

232

Вступ

Формування виваженої державної регіональної політики потребує всебічного обґрунтування пріоритетних напрямів та шляхів досягнення динамічного, збалансованого соціально-економічного розвитку України та її регіонів, підвищення рівня життя населення, забезпечення додержання гарантованих державою соціальних стандартів для кожного громадянина. В основу розв’язання вказаних завдань повинні бути покладені конкретні заходи по радикальному підвищенню ефективності використання всього потенціалу території, удосконаленню роботи органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Відповідні розробки за своїм змістом визначають стратегію соціально-економічного розвитку області, підготовку якої здійснено згідно до вимог Концепції Державної регіональної політики України, затвердженої Указом Президента України (від 21 травня 2001 р.) та методичних рекомендацій, затверджених Міністерством економіки та з питань європейської інтеграції України (№ 224 від 29.07.2002 р.).

Нормативно-правовою базою розробки цієї стратегії є Конституція України, Закони України “Про місцеве самоврядування в Україні”, “Про місцеві державні адміністрації”, “Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України” та інші відповідні акти Президента України, Кабінету Міністрів України, рішення Сумської обласної державної адміністрації тощо.

В даній стратегії визначені та обґрунтовані макроекономічні показники соціально-економічного розвитку області, пріоритетні напрями та засоби їх досягнення. Ці пріоритети спрямовані, перш за все, на швидке зростання валового внутрішнього продукту області, забезпеченого попитом на внутрішньому і зовнішніх ринках, та підвищення рівня життя населення. Головною складовою соціально-економічного розвитку області мають стати нові технології, які базуються на досягненнях науки і техніки та враховують ринкову кон’юнктуру у світі.

Особливе місце в стратегії займає розробка заходів по підвищенню конкурентоспроможності продукції промисловості й сільського господарства області та покращенню якості життя її населення.


З цією метою передбачається:

формування нової структури промислового та аграрного комплексу, адекватного умовам ринку і здатного досягти сталого зростання валового внутрішнього продукту, надходжень до бюджету області і забезпечити зайнятість населення;

створення сучасної інфраструктури впровадження нових технологій, що забезпечують виробництво конкурентоспроможної продукції, формують умови для взаємовигідних відносин науки і виробництва. Зокрема, передбачається створення технопарків, технологічних інкубаторів, науково-промислово-фінансових груп;

забезпечення інформаційної відкритості підприємств і організацій, як для інвесторів, так і для представників інфраструктури ринку;

скорочення витрат підприємств на утримання об’єктів соціальної сфери;

удосконалення транспортного сполучення з іншими регіонами, створення сучасного і надійного електронного зв’язку, комфортабельних готелів з помірними цінами, організація цікавих туристичних маршрутів і зон відпочинку тощо;

підвищення інвестиційної привабливості товаровиробників, у тому числі на основі зменшення негативних наслідків неплатежів, введення обмежень на використання бартеру й інших грошових сурогатів;

стимулювання експорту, в першу чергу продукції високого ступеню обробки;

створення науково-промислово-фінансових груп з пріоритетних напрямів розвитку високотехнологічних та наукоємних галузей і виробництв;

сприяння диверсифікації надлишкових потужностей підприємств оборонно-промислового комплексу в напрямку високотехнологічного виробництва нових товарів, залучення інвесторів до цієї справи;

забезпечення ресурсозбереження, в тому числі економії енергоресурсів, застосування нових технологій, які дозволяють використовувати відновлювані енергоресурси та здійснювати переробку відходів виробництва і їх споживання в якості вторинних матеріальних ресурсів;

стимулювання приватних банків у створенні Інвестиційного фонду підтримки стратегічних для області нових технологій та покриття ризиків при їх впровадженні;

здійснення програми підготовки висококваліфікованої робочої сили та перепідготовки кадрів промисловості і аграрного сектору економіки для забезпечення їх потреб з урахуванням завдань.

Визначені в даній роботі стратегічні напрями досягнення поставлених цілей є складовою частиною національної стратегії соціально-економічного розвитку України. Вони тісно пов’язані між собою і повинні реалізовуватися шляхом здійснення органами виконавчої влади та місцевого самоврядування системи заходів, зміст яких відображено та обґрунтовано у відповідних розділах (проектах стратегій).

При підготовці Стратегії використано матеріали Держкомстату України, Сумського обласного управління статистики, Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України та Інституту економічного прогнозування НАН України.


^ Регіон у системі національного

і євроінтеграційного виміру


Стратегія соціально-економічного розвитку Сумської області значною мірою визначається досягнутим рівнем макроекономічних показників, структурною модернізацією економіки, підвищенням конкурентоспромож-ності регіону на базі високоефективного функціонування виробництва і розвитку внутрішнього ринку та розширення зовнішньоекономічних зв’язків. На це направлена державна регіональна політика, якою передбачено підвищення ролі та відповідальності органів місцевого самоврядування за майбутнє територій. Пошук власних можливостей ефективного використання людського, природно-ресурсного, виробничого і фінансового капіталів, нових засобів і механізмів об’єднання зусиль місцевого бізнесу повинні стати вихідними засадами забезпечення динамічного розвитку регіону.

Сучасний соціально-економічний розвиток Сумської області в порівнянні із загальнонаціональним та розвитком країн Європи свідчить про наступне:

за площею і населенням область відноситься до середньої групи об-ластей і займає шістнадцяте місце серед регіонів обласного рангу в Україні;

за показником валової доданої вартості в розрахунку на одну особу область у 2001 році відставала від загальнонаціонального показника, складаючи 83,6 % (рис. 1). Серед регіонів України за цим показником вона була на десятому місці. Частка області в загальному обсязі виробництва промислової продукції у 2002 році становила 2,2 %, а продукції сільського господарства – 3,4 % (чотирнадцяте місце серед регіонів України);

за обсягами капітальних вкладень на душу населення серед інших регіонів України область в останні роки не піднімалась вище сьомого місця. Це ж стосується і роздрібного товарообігу на одну особу. Грошові доходи насе-лення у розрахунку на одного жителя також нижчі від загальнонаціонального показника. Якщо у 2001 р. по Україні цей показник становив 2247,5 грн., то в Сумській області – 1522 грн. За цим показником область займає шістнадцяте місце в Україні. За рівнем середньомісячної номінальної заробітної плати працівників вона в 2001 р. була на дванадцятому, а у 2002 р. – на чотирнадцятому місці серед усіх регіонів країни, що свідчить про досить низький рівень заробітної плати.

Важливим показником розвитку економіки у ринкових умовах є зовнішньоекономічна діяльність. Область бере участь у зовнішньоеконо-мічних зв’язках. Однак ця участь незначна. Так, вартість експорту товарів у 2002 р. складала 261,1 млн. дол. США, що становило 1,5 % від загального експорту, займаючи тринадцяте місце серед регіонів країни. Імпорт товарів був ще нижчим. Він складав лише 111 млн. дол. США. За цим показником область була на двадцять першому місці серед регіонів України. За експортом послуг Сумщина займала шістнадцяте місце, а імпортом їх – п’яте місце серед областей України.




Рис. 1. Динаміка обсягу валової доданої вартості на одну особу по регіонах України


Сумщина є важливим індустріально-аграрним регіоном України. Її виробнича спеціалізація пов’язана з видобутком енергетичних ресурсів, розвитком машинобудування, хімічної і нафтохімічної промисловості, переробних галузей сільського господарства. В останні роки спостерігається зростання показників економічного розвитку в усіх основних галузях економіки. Разом з тим темпи зростання у багатьох випадках нижчі, ніж в інших регіонах України. Спостерігається зменшення темпів розвитку і в порівнянні з попередніми роками.

Так, аналіз індексів виробництва валової доданої вартості свідчить про їх зростання на 106,0 % у 2000 р. та 110,5 у 2001 р. у порівнянні з попередніми роками. Однак, якщо у 2000 р. область займала за цим показником одинадцяте місце серед регіонів України, то у 2001 р. вона опустилась на дев’ятнадцяте. Це свідчить про те, що у більшості областей України темпи зростання були вищі. На Сумщині вони були нижчі навіть від середньонаціональних. Це ж стосується і темпів зростання виробництва продукції промисловості, які були одними з найнижчих в Україні (двадцять третє місце серед регіонів країни). Індекси продукції сільського господарства також були надто низькі. Якщо прийняти рівень виробництва продукції сільського господарства 1990 р. за 100 %, то в області у 2000 р. цей показник становив 50,6 % (по Україні – 53,3 %), у 2001 р. – 51,8 (по Україні 58,8 %), а в 2002 р. – 51,3 % (по Україні – 59,5 %). За цей період місце Сумщини знизилось з вісімнадцятого у 2000 р. до двадцять першого місця у 2002 р. (рис. 2).





Рис. 2. Диференціація процесів економічного зростання в регіонах України в 2002 році


Для області надто гострими є соціальні проблеми, зокрема:

природне відтворення населення характеризується глибокою демографічною кризою. Смертність у 2002 р. майже утричі перевищувала народжуваність. За коефіцієнтами народжуваності, смертності і природного приросту населення область займає передостаннє (24) місце в Україні. Ще нижчі показники були лише у Чернігівській області. Область має одне з найбільших від’ємне сальдо міграції населення. Майже у два рази більше вибуває населення, ніж прибуває в область;

високий рівень безробіття, за яким регіон займає в останні чотири роки 2-3 місця в Україні. Так, кількість безробітного населення в області за методологією МОП у віці 15-70 років у 2000 р. складала 15,0 % (друге місце після Чернівецької області), у 2001 – 16,7 % (третє місце після Тернопільської і Чернівецької областей). Це значно вищий рівень безробіття, ніж по Україні в цілому;

грошові доходи громадян протягом останніх років постійно зростають. Однак темпи цього зростання нижчі, ніж в інших регіонах України. Так, у 2001 р. грошові доходи у розрахунку на одну особу в області складали 1522 грн. (по Україні – 2247,5 грн.), що відтіснило її на 16 місце серед областей України.

Таким чином, Сумська область в системі загальнонаціонального і регіонального вимірів відноситься до регіонів з нереалізованими можливос-тями, гострими економічними і соціальними проблемами, низькими темпами, в порівнянні з іншими регіонами України, економічного зростання, низькою конкурентоспроможністю на внутрішньому і зовнішньому ринках товарів і послуг. За обсягами інвестицій в основний капітал, як одним із засобів економічного зростання, область знаходиться в останні роки у першій десятці регіонів України (7-9 місця), однак, вони не забезпечили суттєвих зрушень у розвитку виробництва.

Якщо розглядати рівень економічного розвитку Сумської області у європейському вимірі, то показники будуть надто низькими. Так, в середньому, виробництво ВВП на душу населення у країнах ЄС складає 10 тис. дол. США. Відповідний показник у Сумській області у 2002 р. становив близько 600 дол. США, що складає менше 6 % від відповідного рівня по країнах ЄС.

Відмінності в економічному розвитку позначилися і на суттєвій диференціації соціальних процесів. Так, в області найбільша частка зайнятого населення припадає на сільське господарство, мисливство, лісове та рибне господарство (25,8 % у 2000 р.), тоді як найвища частка зайнятих у цих галузях господарства серед країн ЄС була у Греції і складала 13,5 %, а найменша у Бельгії (1,5 %).

Суттєвими є диспропорції і в рівні безробіття. Якщо в області рівень безробіття за методологією МОП складав у 2001 р. понад 16,7 %, то в цілому по країнах ЄС 7,6 %. Лише в Іспанії даний показник був найвищий і складав 13,0 %. У решті країн він був значно нижчий і становив від 2,0 % (Нідерланди) до 10,4 % (Німеччина) і 10,8 % (Бельгія).

Свідченням деякого вирівнювання економічного розвитку області з країнами ЄС протягом останнього періоду стало зростання індексів виробництва промислової та сільськогосподарської продукції.

Так, індекси виробництва промислової продукції в області, починаючи з 1999 р., мали постійну тенденцію до зростання. Причому у 2001 р. порівняно з 2000 р. по Сумській області зростання становило 107,3 %. В країнах ЄС найбільший індекс виробництва промислової продукції був у Ірландії і становив 110,3 %, а в решті країн не перевищував 2,7 %. Щодо індексів валової продукції сільського господарства, то в області в окремі роки вони перевищували аналогічні показники усіх країн Європейського Союзу.

Таким чином, можна зробити висновок про те, що тенденції, які простежуються в соціально-економічному розвитку Сумської області в останні роки, засвідчують можливе за умов стабільного зростання вирівнювання відмінностей економічного і соціального розвитку регіону і поступове його наближення до національних та загальноєвропейських стандартів розвитку.


^ Цільові орієнтири та пріоритети розвитку продуктивних сил: можливості та обмеження


Цільові орієнтири розвитку.

Сучасний стан та тенденції розвитку продуктивних сил Сумської області свідчать, що функціонуюча на сьогодні модель господарювання не створює в достатній мірі необхідних внутрішніх джерел для ефективної модернізації та позитивної трансформації регіональної економічної системи. Наявні базові умови економічного розвитку, комплекс соціально-економічних проблем господарської системи регіону у національному та євроінтеграційному вимірах обумовлюють необхідність визначення стратегічних цільових орієнтирів її трансформації, а звідси – пошуку найбільш ефективних шляхів їх досягнення.

Продуктивні сили області на порівняно невеликій території (3,9 % площі території України) утворюють достатньо значний господарський потенціал, нарощування якого пов’язано з розвитком машинобудування (особливо хімічного), металообробки, сільського господарства, хімічної, нафтохімічної, легкої та харчової промисловості. Саме ці галузі повинні отримати випереджаючий розвиток, оскільки вони закладають основу підвищення життєвого рівня населення.


Сучасні можливості розвитку (сильні сторони) та ризики (обмеження) економічного зростання продуктивних сил області.

За минулий рік (2003 р.) промисловістю вироблено продукції та надано послуг на суму 4,7 млрд. грн., що на 17,1 % більше, ніж у 2002 р. (по Україні – на 15,8 %). Найсуттєвішого зростання досягнуто у машинобудуванні (+41,2%). Значно перевищено обсяги 2002 р. в харчовій промисловості (+23,4%), металургії та обробленні металу (+20,8 %), виробництві деревини та виготовленні виробів з неї (+13,5 %). Досить позитивна динаміка притаманна і добувній промисловості, де за минулий рік темп зростання склав 105,3 %.

В цілому протягом 2003 р. негативну динаміку виробництва попереднього року змінили на динаміку економічного зростання майже 50 підприємств, серед яких такі стратегічно важливі для економічної діяльності області підприємства як ВАТ “Сумихімпром”, ВАТ “Червоний металіст”, ВАТ “Конотопський арматурний завод”, “Лебединський кафтомаслозавод”, ВАТ “Ямпільський механічний завод” та ін. Проте поряд з цим не вдалося вийти на рівень попереднього року двом провідним галузям промисловості області – хімічний та легкій, де скорочення обсягів виробництва становило відповідно 2,1 % та 4,3 %.

Обсяг продукції сільського господарства у 2003 р. в усіх категоріях господарств (у порівняних цінах 2000 р.) становив 1981,7 млн. грн., що на 6,3% менше обсягів 2002 року. У сільськогосподарських підприємствах усіх форм власності виробництво продукції зменшилось на 24,4 %, в той же час, слід відзначити, що у господарствах населення збільшилося на 9,0 %. Порівняно з минулим роком валовий збір зерна категоріями господарств скоротився на 38,1%, проте в цілому продовольча потреба області в зерні, за інформацією Головного управління економіки Сумської облдержадміні-страції, забезпечена. Виробництво овочевої продукції збільшилось на 20,3 %, а плодоягідної продукції – на 52,5 %. За рахунок розширення площ посіву економічно вигідних культур досягнуто збільшення збору кукурудзи (у 4,2 рази), цукрових буряків – на 17,9 %. В усіх категоріях господарств досягнуто збільшення виробництва насіння соняшнику на 8,1 тис. т, картоплі – на 20,1 % більше, ніж у попередньому році. У сільськогосподарських підприємствах виробництво яєць порівняно з 2002 р. збільшилось на 21,1 %, м’яса – на 4,1 %, при цьому найсуттєвіше перевищили рівень попереднього року 8 районів, серед них – Тростянецький (на 69,0 %); Буринський (на 35,0 %), Конотопський (на 26,0 %).


Сучасні економічні ризики, загрози, обмеження, фактори дестабілізації.

Слід підкреслити, що у тривалій динаміці (1990-2003 рр.) спостерігається зниження питомої ваги Сумської області в економіці України за переважною кількістю основних показників та економічних параметрів:

обсягом промислової продукції;

валовою продукцією сільського господарства, в тому числі і рослинництва, і тваринництва;

виробництвом товарів народного споживання.

Це свідчить про зменшення господарського вкладу області, певну втрату економічних позицій та ролі даної регіональної системи продуктивних сил у розвитку народного господарства країни.

Означене спричинене існуючими на сьогодні слабкими сторонами економічного розвитку регіональної системи продуктивних сил Сумської області, які узагальнено уособлюють, насамперед:

надзвичайно низькі темпи оновлення техніко-технологічної бази;

повільне оновлення асортименту продукції, спричинене обмеженнями інвестиційного характеру;

незадовільна ефективність виробництва та ефективність управління виробництвом в умовах ринкових відносин та конкурентного середовища.


^ Пріоритети розвитку продуктивних сил промисловості.

Основними пріоритетами розвитку та модернізації регіональної системи продуктивних сил промисловості на сучасному етапі економічного розвитку області можна окреслити наступні:

техніко-технологічна модернізація промислового комплексу, впровадження його прогресивних структурних змін, пов’язаних з підвищенням рівня збалансованості, розширенням та поглибленням міжгалузевої кооперації; збільшення кількості впровадження інноваційних проектів;

прискорений розвиток виробництв, здатних нарощувати експортний потенціал та збільшувати випуск імпортозамінюючої продукції;

поліпшення фінансового стану підприємств (у тому числі за рахунок обласного бюджету), створення сприятливих передумов для залучення інвестицій;

стимулювання місцевих виробників шляхом формування замовлення на продукцію;

оптимізація обсягів, вдосконалення якості підготовки кваліфікації робочого інженерно-технічного й управлінського персоналу;

пожвавлення інституційних перетворень, у першу чергу процесів міжгалузевої корпоратизації (у тому числі з фінансовими установами) та становлення корпоративних об’єднань, які дозволяють впроваджувати інновації (в сфері нових технологій, розширення асортименту продукції, ергономічних змін виробництва) під довгострокові кредити з поліпшеними відсотковими ставками, а також узгоджувати всі етапи цієї діяльності від розробки новітніх технологій вступу продукції до виробництва та збуту.


^ Пріоритети розвитку регіональної системи продуктивних сил сільського господарства області.

Основні пріоритетні напрями розвитку продуктивних сил сільського господарства області будуть втілюватися у подальшому продовженні процесів реформування власності та реструктуризації виробництва. Переважний розвиток матиме товарне землеробство, господарство та садівництво, в тому числі на присадибних ділянках, молочне і м’ясне скотарство, птахівництво – що сприятиме вирішенню білкової проблеми в харчуванні населення області: розвиток ринку кормових ресурсів на підприємствах товарного землеробства і переробної промисловості, екологізація виробничого функціонування регіональної системи продуктивних сил сільськогосподарського виробництва як імператив вирощування чистих та безпечних продуктів харчування. В рослинництві переважатиме вирощування озимої пшениці, проса, ячменю та культивування озимого жита, а також має збільшитись частка круп’яних культур, зокрема, гречки. Картоплярство та овочівництво буде розвиватися переважним чином лише в присадибних господарствах населення. Досить широко мають бути представлені технічні культури – цукрові буряки, льон та картопля для переробки на спиртових і крохмальних заводах. Необхідне прискорене впровадження інноваційних технологій в практично всі сфери сільськогосподарського виробництва, що спричинить різке скорочення працюючих, насамперед, у тваринництві, створення на основі нових технологій відповідної техніко-технологічної бази галузевих сільськогосподарських виробництв, сфери заготівель транспортування, зберігання і реалізацій сировини та готової продукції.

Узагальнюючи, особливо слід підкреслити, що пріоритети розвитку продуктивних сил області повинні бути спрямовані на вихід її на належний рівень у системі світового і регіонального поділу праці, на ствердження її в ролі одного з провідних регіональних центрів економічного, соціального, науково-технічного розвитку, формування позитивного інвестиційного іміджу, нарощування експортного потенціалу, гармонійного розвитку людського потенціалу регіону.


Отже, узагальненими магістральними напрямами розвитку регіону необхідно визначити:

оптимізацію структури і рівня комплексності економіки на основі ефективного використання наявних трудових, природних, виробничих, науково-технічних ресурсів; поєднання процесів розвитку експортного потенціалу та імпортозаміщення;

розгортання процесів взаємоінвестування (насамперед, високотехнологічних галузей), відродження старих та налагодження нових перспективних коопераційних і технологічних зв’язків, створення спільних підприємств, фінансово-промислових груп, холдингових компаній, консорціумів;

розвиток фондових ринків, інноваційне та науковотехнічне співробітництво;

розширення ринку праці, досягнення його збалансованості та забезпечення продуктивної зайнятості населення.

СТРАТЕГІЯ 1

^ РОЗВИТОК ЛЮДСЬКОГО ПОТЕНЦІАЛУ ТА СОЦІАЛЬНОЇ СФЕРИ


1.1. ПОЛІПШЕННЯ ДЕМОГРАФІЧНОЇ СИТУАЦІЇ

ТА СТИМУЛЮВАННЯ ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ


Тенденції демографічного розвитку. Демографічна криза, що охопила Україну, позначилася на всіх складових людського розвитку Сумської області, особливо у сільській місцевості. Період 1995-2001 рр. характеризувався скороченням загальної чисельності постійного населення цієї області (на 7,8 %), темпи якого були набагато вищими, ніж у середньому в Україні (на 6,3 %). У 2002 р. ця тенденція збереглася. У 1995 р. абсолютний природний приріст населення мав від’ємне значення і становив – -8,2 осіб у розрахунку на 1000 жителів, сальдо міграції – 1,1 осіб на 1000 жителів; у наступному періоді вплив депопуляційних процесів на формування загальної чисельності населення посилився. У 2002 р. від’ємне сальдо природного приросту   (-11,3 особи на 1000 жителів) поєднувалося з від’ємним сальдо міграцій (-2,7 особи у розрахунку на 1000 жителів), внаслідок чого прискорився процес скорочення населення області та його постаріння.

Загальне погіршення показників демографічного розвитку області було обумовлено, насамперед, падінням рівня народжуваності і збереженням високих показників смертності. Зокрема, за 1995-2002 рр. чисельність народжених у розрахунку на 1000 населення скоротилась на 24,7 %, і становила 6,7 особи у 2002 р. (для порівняння - в Україні відповідно – 15,6 % і 8,1 осіб). За період 1997-2000 рр. сумарний коефіцієнт народжуваності скоротився з 1,2 до 1 народженого у розрахунку на 1000 жінок. Скорочення інтенсивності дітонароджень торкнулася всіх вікових груп жінок як у міських поселеннях, так і у сільській місцевості області. При цьому характерною особливістю народжуваності у сільській місцевості була висока, порівняно з міськими поселеннями та Україною загалом, частка позашлюбних народжень. Загалом питома вага народжених у матерів, які не перебували у зареєстрованому шлюбі, в загальній чисельності народжених в області за 1995-2000 рр. зросла з 12,0 % до 16,7 % (в Україні – відповідно з 13,2 до 17,3 %). При цьому кількість зареєстрованих шлюбів у розрахунку на 1000 осіб населення (5,2 осіб у 2000 р. проти 8,2 осіб у 1995 р.) не перевищувала загальноукраїнське значення цього показника (5,5 осіб у 2000р. проти 8,4 особи у 1995 р.).

Режим смертності населення області за останні роки характеризувався негативними змінами - чисельність померлих у розрахунку на 1000 осіб населення зростала вищими темпами (з 17,1 особи у 1995 р. до 18,1 особи у 2002 р., або на 5,8 %), ніж в середньому в Україні (відповідно – з 15,4 осіб до 15,7 особи, або на 2,0 %). У структурі смертності за причинами домінувала смерть від хвороб кровообігу та новоутворень. При цьому істотно скоротився рівень смертності немовлят у розрахунку на 1000 живонароджених (в області: з 13,1 особи у 2000 р. до 10 осіб у 2002 р.; в Україні ці показники відповідно склали 11,9 і 10,3 осіб).

На початок 2001 р. середній вік чоловіків цієї області становив 37,0 років, жінок – 42,7 років (при середньоукраїнському значенні цих показників 35,9 та 40,9 років, відповідно). За 1995-2000 рр. основні пропорції вікових груп населення змінилися таким чином: частка осіб у віці, молодшому за працездатний, зменшилась на 2,2 процентних пункти; частка осіб у працездатному віці зросла на 1,8 процентних пункти; частка осіб у віці, старшому за працездатний, зросла на 0,4 процентних пункти.

На початок 2001 р. показник демографічного навантаження становив 775 осіб непрацездатного віку у розрахунку на 1000 осіб працездатного віку, частка дітей з них складала – 40,5 % (в Україні відповідно – 726 осіб і 44,6%).

Міграційна рухливість населення області характеризувалась незначними, порівняно з середньоукраїнськими, темпами зниження її інтенсивності (в частині зареєстрованої міграції). Так, коефіцієнт міграційного обороту в області скоротився з 39 ‰ у 1995 р. до 37,3 ‰ у 2002р. (в Україні з 36,9 ‰ до 32,9 ‰, відповідно). При цьому за 2001-2002рр. структура міграційних потоків не зазнала істотних змін.

^ Стратегічною метою соціально-демографічного розвитку області має бути стабілізація чисельності населення та формування передумов для нормалізації процесів його природного відтворення (підвищення рівня народжуваності та зниження смертності), оптимізації міграційних потоків шляхом забезпечення високої якості життєдіяльності населення та збереження його життєвого потенціалу.

Обмеження і загрози. У демографічній сфері сформована певна система зовнішніх і внутрішніх обмежень і загроз, серед яких: нестабільне економічне забезпечення демовідтворювальних процесів, низький рівень життя та низька базова соціальна захищеність населення; ймовірність звуження природної і механічної основи відтворення населення; подальше зниження інтенсивності дітонароджень у жінок віком 20-24 років, від дітородної поведінки яких залежать зміни сумарних показників народжуваності; поглиблення деформованості вікової структури населення.

Особливої соціально-демографічної значущості на період до 2015 р. набудуть такі фактори перспективного розвитку, як:

забезпечення високої ефективності соціально-демографічної політики та її територіальна диференціація залежно від співвідношення основних проблемних компонент: народжуваності, смертності, міграційного руху населення, а також його статево-вікової структури;

формування сприятливого для демографічного розвитку соціально-економічного простору, підвищення ефективності господарської та підприємницької діяльності, розширення сфери продуктивної зайнятості населення та послаблення його мотивації щодо зайнятості за кордоном;

підвищення рівня життя широких верств населення на основі зростання особистого споживання товарів і послуг, а також вдосконалення його структури.

Пріоритетами демографічного розвитку на період до 2015 р. мають стати:

збереження життєвого потенціалу населення області на основі створення соціально-економічних умов, сприятливих для підвищення народжуваності, покращання репродуктивного здоров’я населення на основі удосконалення профілактичної та лікувально-діагностичної допомоги;

зниження рівня смертності населення та збільшення середньої тривалості його життя через скорочення передчасних смертей, виробничого травматизму, формування здорового способу життя, ефективне медичне об-слуговування населення, а також підтримку його соціально-вразливих верств;

зміцнення здоров’я дітей та підлітків, насамперед, за рахунок боротьби з курінням, алкоголізмом, наркоманією, а також на основі розвитку фізичної культури та спорту, організації вільного часу;

створення економічних умов для скорочення міграційних втрат населення з метою збереження і розвитку життєвого, інтелектуального і творчого потенціалу населення області.

Прогноз. Оптимістичний сценарій демографічного розвитку області передбачає:

уповільнення темпів скорочення народжуваності внаслідок покращення соціально-економічної ситуації в країні та регіоні, а відтак - підвищення рівня життя населення і зростання реп