Реферат: Вища школа менеджменту кримський інститут бізнесу консалтингово-конфліктологічний центр центр розвитку освіти, науки та інновацій стратегія розвитку україни у глобальному середовищі

ВИЩА ШКОЛА МЕНЕДЖМЕНТУ

КРИМСЬКИЙ ІНСТИТУТ БІЗНЕСУ

КОНСАЛТИНГОВО-КОНФЛІКТОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР

ЦЕНТР РОЗВИТКУ ОСВІТИ, НАУКИ

ТА ІННОВАЦІЙ





СТРАТЕГІЯ РОЗВИТКУ УКРАЇНИ

У ГЛОБАЛЬНОМУ СЕРЕДОВИЩІ


Том ІІ


матеріали ІІІ міжнародної

науково-практичної конференції

листопада 2009 р.



Сімферополь-Ялта


Стратегія розвитку України у глобальному середовищі / Матеріали ІІІ міжнародної науково-практичної конференції 13-15 листопада 2009 р. – Т. ІІ. - Сімферополь: ВіТроПринт, 2009. – 180 [1] с.


Редакційна колегія:

Тарасов В.І. – ректор Кримського інституту бізнесу, кандидат філософских наук, доцент.

Трофимова В.В. – директор Центру розвитку освіти, науки та інновацій, кандидат економічних наук.

Демецки Вацлав – канцлер Вищої школи менеджменту, Польша.



У збірнику представлені тези доповідей учасників ІІІ міжнародної науково-практичної конференції

Проаналізовані глобалізаційні детермінанти сучасних трансформацій національних економічних моделей. Визначені стратегічні пріоритети соціально-економічного розвитку України та особливості становлення національної економічної моделі України. Обґрунтовані напрямки підвищення конкурентоспроможності вітчизняних підприємств. Досліджені соціальні та політичні трансформації українського суспільства, гуманітарні аспекти розвитку в умовах формування інформаційного суспільства. Особливу увагу приділено обговоренню ролі освіти та науки в умовах формування економіки, заснованої на знаннях.
^ Матеріали збірника призначені для широкого використання вченими, викладачами, аспірантами, студентами, державними службовцями.


Відповідальність за достовірність фактів, цитат, імен та інших відомостей несуть автори.


 ^ Автори статей, текст


ЗМІСТ











Андрусова Євгенія Вікторівна

СТРАТЕГІЧНІ АСПЕКТИ РОЗВИТКУ РИНКУ РЕСТОРАННИХ ПОСЛУГ




10

Базецкая Анна Игоревна

ПУТИ СТАНОВЛЕНИЯ НАЦИОНАЛЬНОЙ ЭКОНОМИЧЕСКОЙ МОДЕЛИ УКРАИНЫ




12

Боборыкин Владимир Ефимович

ДУХОВНЫЕ АСПЕКТЫ РАЗВИТИЯ ЛИЧНОСТИ В ПЕРЕХОДНОМ ОБЩЕСТВЕ




14

Богун Любовь Анатольевна

ГЛОБАЛЬНЫЕ ЦЕННОСТИ В РАЗВИТИИ ЭКОНОМИК



17


Борецька Тетяна Сергіївна

ПРОБЛЕМИ РЕАЛІЗАЦІЇ ІННОВАЦІЙНОЇ МОДЕЛІ РОЗВИТКУ НА ПРОМИСЛОВОМУ ПІДПРИЄМСТВІ




18

Бужимська Катерина Олександрівна

Функції та принципи модернізації підприємств в сучасних умовах господарювання




20

Бурмака Тетяна Миколаївна

КОМПЕТЕНТНІСНИЙ ПІДХІД ДО АКТИВІЗАЦІЇ СПРИЙНЯТТЯ ПЕРСОНАЛОМ ІННОВАЦІЙНИХ ЗМІН




22

Василенко Ігор Володимирович

Розробка системи управління процесами обслуговування авіаційних перевезень спеціальних вантажів




24

Величко Наталія Михайлівна, Андрєєв Андрій Васильович

УЗГОДЖЕННЯ КОНКУРЕНТНОЇ І ІННОВАЦІЙНОЇ СТРАТЕГІЇ ПІДПРИЄМСТВА




27

Вініченко Ігор Іванович

НЕОБХІДНІСТЬ УДОСКОНАЛЕННЯ ІНФРАСТРУКТУРИ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ




29

Винниченко Наталія Володимирівна, Шевченко Наталія Володимирівна

ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ КОНТРОЛЮ ВИКОНАННЯ БЮДЖЕТНИХ ПРОГРАМ





32

Волкова Милица Вячеславовна

Функции управления затратами на предприятии



33

Габа Мирослава Ігорівна

КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЬ ТУРИСТИЧНОГО ПРОДУКТУ



35

Галгаш Руслан Анатолійович

ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ПОШУКУ ВНУТРІШНІХ РЕЗЕРВІВ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВ




37

Головач Юліана Віорелівна

ВДОСКОНАЛЕННЯ МЕХАНІЗМІВ ЦІНОУТВОРЕННЯ НА ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНІ ПОСЛУГИ В КОНТЕКСТІ ПІДВИЩЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНИХ ПІДПРИЄМСТВ




40

Господінова Олександра Іванівна

МОТИВАЦІЯ ВИБОРУ ДЖЕРЕЛ ФІНАНСУВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ФІЛІЙ БОГАТОНАЦІОНАЛЬНОЇ КОМПАНІЇ




43

Довбня Светлана Борисовна, Найдовская Ангелина Алексеевна, Разгоняева Татьяна Михайловна

ПОВЫШЕНИЕ КОНКУРЕНТОСПОСОБНОСТИ ПРЕДПРИЯТИЯ ЗА СЧЕТ РОСТА ЭФФЕКТИВНОСТИ ИСПОЛЬЗОВАНИЯ ОБОРОТНОГО КАПИТАЛА




45

Духовна-Кравченко Олеся Сергіївна

ПРОБЛЕМА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТТЯ “НАЦІОНАЛЬНА ІДЕЯ” В ВІТЧИЗНЯНІЙ НАУКОВІЙ ДУМЦІ В УМОВАХ ТРАНСФОРМАЦІЇ УКРАЇНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА




47

Дяченко Людмила Іванівна

СТАН І ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ СИСТЕМИ МАРКЕТИНГОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ НА РИНКУ ТУРИСТИЧНИХ ПОСЛУГ В УКРАЇНІ




50

Євдокімова О.М., Костолонова Л.В.

ДЕЯКІ АСПЕКТИ ПОНЯТТЯ ТА ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА




52

Журило Руслан Миколайович

УПРАВЛІННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЮ МАШИНОБУДІВНИХ ПІДПРИЄМСТВ В СУЧАСНИХ УМОВАХ




55

Зарубєєва Наталія Вікторівна

УДОСКОНАЛЕННЯ КОМПЛЕКСНИХ ФІНАНСОВИХ СТРАТЕГІЙ УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ





58

Карамушко Н.А.

МОЖЛИВОСТІ ІНВЕСТИЦІЙНОГО МІЖНАРОДНОГО СПІВРОБІТНИЦТВА В СФЕРІ АПК




61

Карапіря Марія Іванівна

ОРГАНІЗАЦІЯ ОБЛІКУ ПЛАТНИКІВ ПОДАТКУ НА ДОДАНУ ВАРТІСТЬ



63

Китиця Андрій Георгійович,

ЕКСПОРТНИЙ ПОТЕНЦІАЛ МЕТАЛУРГІЙНОГО ПІДПРИЄМСТВА НА МІЖНАРОДНИХ РЕГІОНАЛЬНИХ РИНКАХ




65

Клевець Володимира Богданівна

ОСОБЛИВОСТІ ВПЛИВУ СУБ’ЄКТІВ ПРАВОВІДНОСИН НА ФОРМУВАННЯ ОБЛІКОВОЇ ПОЛІТИКИ




67

Кобальчинская Евгения Александровна

ОСОБЕННОСТИ КОНКУРЕНТОСПОСОБНОСТИ ПОТЕНЦИАЛА ОТЕЧЕСТВЕННЫХ ПРЕДПРИЯТИЙ




69

Контурова С.М., Демченко Л.І.

ТРАНСНАЦІОНАЛІЗАЦІЯ ВИРОБНИЦТВА



71

Костюк Тамара Петрівна

НАПРЯМКИ ПІДВИЩЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ВІТЧИЗНЯНИХ ПІДПРИЄМСТВ




74

Куцел Вікторія Олександрівна

МОТИВАЦІЯ ПРАЦІ НА ПІДПРИЄМСТВАХ АГРАРНОГО СЕКТОРУ ЕКОНОМІКИ




75

Кушнір Тетяна Валентинівна

ВИКОРИСТАННЯ ЕКОНОМІЧНИХ МЕТОДІВ УПРАВЛІННЯ В АГРАРНИХ ПІДПРИЄМСТВАХ З МЕТОЮ ПІДВИЩЕННЯ ЇХ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ




77

Куштим Сергій Миколайович

Фінансова безпека як узагальнене досягнення стійкості фінансового результату




79

Левит Светлана Леонидовна

ЛОГИСТИЧЕСКИЙ КОНТРОЛЛИНГ КАК МОДЕЛЬ УПРАВЛЕНИЯ ПРЕДПРИЯТИЕМ




81

Литвиненко Лариса Леонідівна

ОСНОВНІ АСПЕКТИ АДАПТАЦІЇ АВІАКОМПАНІЙ УКРАЇНИ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ РИНКУ ПАСАЖИРСЬКИХ АВІАПЕРЕВЕЗЕНЬ





82

Литвиненко Сергій Леонідович, Габріелова Тетяна Юріївна

Організація взаєморозрахунків між групою вантажних авіакомпаній чартерного типу при спільній експлуатації об'єктів технічної інфраструктури




84

Логвіненко Євген Іванович, Уварова Юлія Миколаївна

СТИМУЛЮВАННЯ ІННОВАЦІЙНОЇ АКТИВНОСТІ ПЕРСОНАЛУ В СИСТЕМІ УПРАВЛІННЯ ІННОВАЦІЙНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ ПІДПРИЄМСТВА




86

Лошенюк Ірина Романівна

ФОРМУВАННЯ КОНКУРЕНТНОГО СЕРЕДОВИЩА ПІДПРИЄМСТВ РОЗДРІБНОЇ ТОРГІВЛІ




89

Луполенко Анна Володимирівна

ІНВЕСТИЦІЇ ЯК ВИЗНАЧАЛЬНИЙ ФАКТОР ПІДВИЩЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ВІТЧИЗНЯНИХ ПІДПРИЄМСТВ




91


Малахов Валерій Андрійович

Взаємність у русі матеріальних та фінансових потоків підприємства як ознака його конкурентоспроможності




93

Мілінчук Ольга Володимирівна

БІЗНЕС-ПРОЦЕСИ ЯК ОБ’ЄКТИ ПРОЦЕСНО-ОРІЄНТОВАНОГО БЮДЖЕТУВАННЯ




94

Новікова Ольга Юріївна

СОЦІАЛЬНІ ТРАНСФОРМАЦІЇ УКРАЇНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА



97

Новосад Ганна Олексіївна

ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ РОЗРОБКИ СТРАТЕГІЇ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ АГРАРНИХ ПІДПРИЄМСТВ НА ЗОВНІШНЬОМУ РИНКУ




99

Оболенцева Лариса Володимирівна

АНАЛІЗ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ВІТЧИЗНЯНИХ ПІДПРИЄМСТВ В УМОВАХ РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ




100

Отенко Василь Іванович, Колодіна Ольга Михайлівна

ІНТЕРПРЕТАЦІЯ ПОНЯТТЯ «АДАПТИВНІСТЬ» У КЛЮЧОВИХ КОНЦЕПЦІЯХ З УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ В МІНЛИВИХ УМОВАХ СЕРЕДОВИЩА




102

Педь Ірина Валеріївна

МІЖДЕРЖАВНА ВЗАЄМОДІЯ У ПОДАТКОВІЙ СФЕРІ
І ЕФЕКТИВНІСТЬ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПОДАТКОВОЇ СИСТЕМИ




105

Петраченко Дар’я Олександрівна

РОЗВИТОК ПЕРСОНАЛУ ЯК ЗАСІБ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА




106

Петрова Інна Вікторівна

ФОРМИ ПРОЯВУ І РЕАЛІЗАЦІЇ ЕКОНОМІЧНИХ ІНТЕРЕСІВ



108

Петченко Марина Валентинівна

Основи моделювання в механізмі управління оборотними коштами ВіТЧИЗНЯНИХ підприємств машинобудування в умовах інтеграції




110


Піняк Ірина Любомирівна

ОБҐРУНТУВАННЯ ДОЦІЛЬНОСТІ ВІДНЕСЕННЯ ВИТРАТ НА ЗБУТ ДО МАРКЕТИНГОВИХ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИХ АКТИВІВ ПІДПРИЄМСТВА




112

Плонська Юлія Олександрівна

УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМНИЦЬКИМ РИЗИКОМ ЯК ФАКТОР ПІДВИЩЕННЯ КОНКУРЕНТНОЗДАТНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА




113

Подвірна Тетяна Володимирівна

ГЛОБАЛЬНИЙ МАРКЕТИНГ ЯК НОВА ПАРАДИГМА КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ФІРМИ




115

Познанский Владимир Игоревич, Литвиненко Елена Николаевна

РАСЧЕТ КРИТИЧЕСКОГО ОБЪЕМА ПРОДАЖ ПРИ ИЗВЕСТНОМ СООТНОШЕНИИ ПОСТОЯННЫХ И ПЕРЕМЕННЫХ ЗАТРАТ




116

Поколодна Марія Миколаївна

НАПРЯМИ ПІДВИЩЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ВІТЧИЗНЯНИХ ЕКСКУРСІЙНИХ ПІДПРИЄМСТВ




120

Пономарьова Ірина Василівна

застосування збалансованої системи показників для пошуку шляхів підвищення конкурентоздатності підприємств




122

Прийдун Любов Мирославівна

ОСОБЛИВОСТІ УПРАВЛІННЯ ПРОБЛЕМНИМИ КРЕДИТАМИ В УМОВАХ КРИЗИ




125

Рассулова Надія Василівна, Корнєєва Тетяна Іванівна

ЕВОЛЮЦІЯ ВИТРАТ НА ВУГІЛЬНИХ ШАХТАХ УКРАЇНИ



127


Савран В’ячеслав Валерійович

ВПЛИВ МАРКЕТИНГОВОЇ СТРАТЕГІІЇ НА ПІДВИЩЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА В РИНКОВИХ УМОВАХ.




131

Садовець Ганна Леонідівна

ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ МЕТОДІВ МЕНЕДЖМЕНТУ В КОРПОРАЦІЯХ




132

Смаль Христина Юріївна

ПІДВИЩЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА ЗА РАХУНОК ПОЛІПШЕННЯ ЙОГО ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ




134

Созоник Марія

ЯКІСТЬ БАНКІВСЬКИХ ПОСЛУГ ЯК КОНКУРЕНТНА ПЕРЕВАГА БАНКУ



138

Ткач Вікторія Олександрівна

АНТИМОНОПОЛЬНА СКЛАДОВА ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ПІВДЕННО-СХІДНОГО РЕГІОНУ УКРАЇНИ В СИСТЕМІ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ




140

Ткаченко Сергій Володимирович

ПОДАТКОВЕ СТИМУЛЮВАННЯ ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ



144

Тригуб Ольга Леонідівна

УПРАВЛІНСЬКИЙ ПОТЕНЦІАЛ: ЛОГІКА ФОРМУВАННЯ ПОНЯТТЯ



148

Трухан Олександр Леонідович

СТРАТЕГІЯ: ВІД МИСТЕЦТВА ВІЙНИ ДО МИСТЕЦТВА УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВАМИ




150

Тульку Ярослава Игоревна

ПОВЫШЕНИЕ КОНКУРЕНТОСПОСОБНОСТИ ПРЕДПРИЯТИЙ МАЛОГО И СРЕДНЕГО БИЗНЕСА УКРАИНЫ В УСЛОВИЯХ ГЛОБАЛЬНОЙ КОНКУРЕНЦИИ




152

Фоломкіна Інна Сергіївна

вдосконалення маркетингового управління підприємством на основі ризик-менеджменту




155

Халилов А.Э

ИНВЕСТИЦИОННО-ИННОВАЦИОННЫЙ ПОТЕНЦИАЛ



158

Харко Володимир Юрійович, Мельничук Ірина Олексіївна

ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ ЯК ЧИННИК ПІДВИЩЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ВІТЧИЗНЯНИХ ПІДПРИЄМСТВ




159

Чистяков Вячеслав Иванович

КОНКУРЕНТОСПОСОБНОСТЬ ПРОМЫШЛЕННЫХ ТОВАРОВ



161

Чопко Наталія Степанівна

ПРОБЛЕМИ КРЕДИТНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПІДПРИЄМСТВ АГРАРНОГО СЕКТОРУ





163

Шимановська-Діанич Людмила Михайлівна

УПРАВЛІННЯ ТАЛАНТАМИ ЯК ВАЖЛИВА УМОВА ПІДВИЩЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА В «НОВІЙ ЕКОНОМІЦІ»




164

Шокалюк Наталія Євгенівна

МОДЕЛЬ ОПТИМАЛЬНОЇ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ПРОГРАМИ З ВІДКРИТОЮ КРЕДИТНОЮ ЛІНІЄЮ




167

Юхименко Катерина Андріївна

НАПРЯМКИ ПІДВИЩЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ В УМОВАХ РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ




168

Губар Ольга Володимирівна

ОСНОВНІ НАПРЯМКИ ПІДВИЩЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ДЕРЖАВНОЇ САНІТАРНО-ЕПІДЕМІОЛОГІЧНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ




171

Куторжевська Любов Іванівна

ВАЖЛИВІСТЬ ПЕДАГОГІЧНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ІНТЕРНАТНИХ ЗАКЛАДІВ ОСВІТИ ДЛЯ ДІТЕЙ-СИРІТ В УМОВАХ РОЗБУДОВИ ДЕРЖАВНОСТІ В УКРАЇНІ




173

Дєєва Наталія Едуардівна

Іноземний капітал у банківських корпораціях україни



177





















Андрусова Євгенія Вікторівна
Одеський державний економічний університет, м. Одеса
Науковий керівник - к.е.н. Давиденко І.В.


^ СТРАТЕГІЧНІ АСПЕКТИ РОЗВИТКУ РИНКУ РЕСТОРАННИХ ПОСЛУГ


Зараз в умовах економічної нестабільності України одним з актуальних питань залишається вибір стратегічного напрямку розвитку галузі. Завдяки правильно обраної та чіткої стратегії можна розвивати найбільш перспективні галузі господарства, збільшуючи тим самим надходження коштів до бюджету країни.

Одним із пріоритетних секторів економіки є ресторанний бізнес. За даними Асоціації ресторанного бізнесу України темпи росту ринку ресторанних послуг протягом останнього часу коливалися в межах 60-100% у рік. Прибуток від довгострокових інвестицій у підприємства ресторанного господарства складає 15-20%. Середній строк окупності ресторанного проекту варіюється від 2 до 5 років залежно від капіталовкладень.

За січень-лютий 2009 року обіг ресторанного господарства (з урахуванням фізичних осіб - підприємців) склав 2091,3 млн. грн., що на 18,3% менше в порівнянні з аналогічним періодом 2008 року, що пов'язане з несприятливою економічною ситуацією в Україні [1].

Незважаючи на зниження обсягів товарообігу, ресторанний бізнес залишається перспективним напрямком для вкладення інвестицій. Привабливими для інвесторів можуть бути такі підприємства ресторанного господарства: заміські заклади,
заклади одного продукту або напою, заклади при букіністичних магазинах, "закладу однієї вулиці", заклади музичної спрямованості (арт-кафе, арт-ресторан), дитячі кафе, заклади різних типів, що знаходяться у франчайзинговій мережі, орієнтовані на середній ціновий сегмент.

За даними FTSE Global All Cap Markets, під час фінансової кризи 2008-2010 рр. для інвестування та збереження капіталу є виграшним відкриття закладів фаст-фуд (20 місце в рейтингу серед інших напрямків бізнесу).

Так, компанія Мсdоnаld's Ukraine планує збільшити кількість ресторанів до 100 до 2012 - 2014р., а в наступні 10 років - до 240. В 2009р. на реконструкцію 3 діючих та 8 нових закладів швидкого харчування було інвестовано 20 млн. у.е. Середня сума інвестицій в 1 ресторан - 0,5 - 2 млн. у.е. [2].

Ще одним прикладом є компанія "Мировая Карта", що має намір до 2010р. інвестувати в ресторанний бізнес 13-15 млн. грн. Розмір інвестицій у середньому на 1 ресторан – 2,5-3,5 млн. грн. [3].

З вище викладеного випливає, що ресторанне господарство здатне приваблювати різних за розміром капіталу інвесторів. Привабливість бізнесу пояснюється рядом причин: відносною відсутністю жорсткої конкуренції; порівняно високим рівнем рентабельності (15-60%) підприємств ресторанного господарства; невеликим строком окупності проектів; дефіцитом нових концепцій на ринку ресторанних послуг, про що свідчить велика кількість підприємців, що бажають купити бізнес за франчайзинговою схемою у закордонних представників.

Для залучення інвестицій у ресторанний бізнес регіонів України доцільно в цей час здійснення наступних кроків.

Поставити завдання формування бізнес-плану регіону з метою розвитку ресторанного бізнесу як результату стратегічного планування.

Розробити систему моніторингу процесу інвестування в ресторанний бізнес у комбінації з діагностикою інвестиційного клімату в регіоні, починаючи від схеми збору інформації та закінчуючи формою її представлення, яка повинна стати одним із блоків більш загальної інформаційно-аналітичної системи інвестиційної діяльності в регіоні. З цією метою слід створити організацію комерційного типу, наприклад, інформаційне агентство з інвестицій та розвитку, функціями якого повинні стати спостереження, аналіз та прогноз динаміки інвестиційних процесів у ресторанному бізнесі. Зацікавленим особам інформація може видаватися на платній, пільговій або іншій основі.

Об'єднати зусилля територіальних органів управління, науково-дослідних і комерційних структур, що мають знання та досвід інвестиційної діяльності, у т.ч. залучення та просування інвестицій та інвестиційних проектів, зацікавлених в активізації інвестиційних процесів у регіоні, в становленні інвестиційного ринку, підвищенні його прозорості, а також у вирішенні регіональних соціально-економічних проблем розвитку.

Вести систематичну та цілеспрямовану роботу з налагодження схем залучення, мобілізації та реалізації інвестицій і інвестиційних проектів на регіональних ринках ресторанних послуг.

Приділяти особливу увагу проектам інноваційного характеру, розвитку венчурного бізнесу, проектам, що сприяють створенню нових робочих місць; при відборі інвестицій і проектів активно використовувати конкурсні механізми. З використанням засобів масової інформації здійснювати роботу із залучення коштів населення в інвестування розвитку ресторанного бізнесу в регіоні через пайові, пенсійні, страхові фонди й компанії.

Активно впроваджувати в практику світовий досвід територіального менеджменту, почати формування банку даних вітчизняного та закордонного досвіду державного регулювання інвестиційної діяльності в регіоні з корекцією на існуюче національне законодавство.

Пропонована діяльність регіональних органів управління дозволить радикально поліпшити інвестиційний клімат, активізувати інвестиційну діяльність у регіоні, підвищивши її ефективність і збільшити інвестиції в ресторанний бізнес, що дозволить заповнити вільні сегментні ніші, збільшити виробничі потужності, поліпшити якість обслуговування.

З метою розвитку ринку ресторанних послуг також доцільним є використання взаємовигідної взаємодії суміжних галузей. Так, високий рівень обслуговування в ресторанах, різноманітність концепцій, прийнятна ціна, фестивалі національної кухні, конкурси кухарів, дні відкритих дверей, виставки кулінарних шедеврів та кулінарна гигантоманія можуть залучити величезну кількість туристів. Можливим результатом буде збільшення притоку іноземної валюти в область, мультиплікаційний ефект та часткове вирішення проблеми сезонності, характерної для туризму.

Ще одним зі стратегічних напрямків розвитку є впровадження інновацій у ресторанний бізнес, однак, напрямок менш актуальний, оскільки вимагає значних інвестицій, яких в умовах кризи недостатньо. Проте, будь-яке зростання та вихід ресторанного бізнесу на якісно новий рівень супроводжується впровадженням передових технологій, тому виключити цей напрямок не можливо.

Таким чином, стратегічними напрямками розвитку ринку ресторанних послуг є: залучення інвестицій грошових та інтелектуальних, взаємовигідна взаємодія зі суміжними галузями, впровадження інновацій.


Літературні джерела:


1. Информационное агентство ЛIГА Бiзнес Iнформ. Новости о рынке. Розничная торговля, ритейл. Оборот розничной торговли за январь-февраль сократился более чем на 9%. 17.03.2009. [Электронный ресурс]. - http://biz.liga.net/news/E0903015.html

2. Интернет издание Події. Новости. Бизнес. McDonald's Ukraine увеличил количество ресторанов до 60. - 03.01.2008. [Электронный ресурс]. -http://www.podii.com.ua/print/?p=business/2008/01/03/105000.html

3. HoRеCа. Новости. Ресторанные новости. Ресторанные планы «Мировой карты».18.09.2009. [Электронный ресурс]. - http://www.horeca.ru/news/restaurant/9185/


Базецкая Анна Игоревна

Харьковская национальная академия городского хозяйства, г. Харьков


^ ПУТИ СТАНОВЛЕНИЯ НАЦИОНАЛЬНОЙ ЭКОНОМИЧЕСКОЙ МОДЕЛИ УКРАИНЫ


Экономическая модель - это формализованное описание экономического процесса или явления, структура которого определяется как его объективными свойствами, так и субъективным целевым характером исследования. Под экономической моделью в дальнейшем изложении мы будем понимать процесс изменения элементов совокупности факторов, находящихся под прямым или косвенным регулированием государства, или же процесс влияния внешней и внутренней среды на данные факторы.

Структура экономической модели зависит непосредственно от тех целей, которые ставит перед собой ее исследователь. Основными отличиями моделей такого рода являются приближенность к реальности и сложность построения. Однако необходимо отметить тот факт, что, зачастую, упрощение модели ведет к ее «отрыву» от реального положения вещей (реальной ситуации в экономике в данном случае). Таким образом, модель должна иметь максимальное количество составляющих (элементов), то есть быть максимально укрупненной. Выполнение этого требования необходимо для организации наиболее эффективного процесса управления системой в целом, так как правильная организация управления каждым ее элементом будет являться залогом достижения значительных положительных результатов в процессе регулирования развития экономической модели страны.

В процессе исследования экономической модели на предмет ее усовершенствования и определения направлений ее дальнейшего развития необходимо, чтобы данная модель максимально отражала реальные процессы, происходящие в экономике, но при этом была относительно проста. Поэтому при построении модели необходимо уметь исключать из исследуемой совокупности факторы, не оказывающие особенного влияния на нее (имеющие косвенное влияние), и оставлять только ключевые составляющие реальной ситуации для выявления взаимосвязи между ними.

Становление национальной экономической модели Украины на современном этапе развития представляет собой довольно сложный и многоэтапный процесс. Предположим, что ключевыми факторами данной модели являются:

1) непосредственно экономика;

2) социальная сфера;

3) политика;

4) государственный аппарат.

Какие варианты развития экономической модели Украины на данном этапе развития могут рассматриваться? В первую очередь, необходимо определить, какой из приведенных факторов является доминантным. На наш взгляд, это, несомненно, государственный аппарат. Именно от того, какое направление будет определено государственным аппаратом, будет зависеть дальнейшее развитие экономической и социальной сферы. Государственный аппарат и политика находятся в непосредственной взаимосвязи, и данная совокупность также будет определять приоритеты и в экономической, и в социальной жизни. Но не будем забывать, что экономика является тем самым элементом, благодаря которому государственным аппарат изыскивает (мобилизует) средства для своего функционирования и достижения политических целей. А экономика, в свою очередь, невозможна без взаимодействия с социумом, так как именно он определяет способность экономики производить ВВП, являющийся основным объектом финансовых отношений в стране. Следовательно, выделенные четыре фактора можно назвать равнозначными, обособленными, но взаимосвязанными. Кроме того, на наш взгляд, достижение позитивных сдвигов в развитии одного из данных факторов, в конечном счете приведет к положительному эффекту в развитии трех других.

Основным звеном в экономической модели Украины является Государственный бюджет, а основной задачей государственного аппарата является его своевременное и полное наполнение. В нашей стране для наполнения бюджета используется метод увеличения налогового бремени. Его применение приводит к тому, что в стране начинается стремительный рост цен, который ведет к росту инфляции. Если государство пытается воздействовать на уровень инфляции (снижать его), то возникает снижение платежеспособности отдельных субъектов хозяйствования, в результате чего государству необходимо оказывать материальную поддержку данным субъектам за счет средств бюджета. В результате имеем не наполнение бюджета, а рост бюджетного дефицита.

При таком развитии экономической модели можно предложить следующие мероприятия, способствующие становлению эффективной модели:

1. Наполнение бюджета:

- оптимизация налоговой политики (вывод экономики из тени);

- жесткое регулирование денежно-кредитной политики (максимально возможное сокращение эмиссии);

- организация жесткого контроля за своевременностью исполнения обязательств перед бюджетом.

2. Сокращение масштабов приватизации государственной собственности, но в тоже время увеличение объемов аренды государственного имущества (предпочтительно финансового лизинга). Такая форма аренды даст возможность получить не только полную стоимость имущества, но и дополнительный доход (лизинговую маржу). Несмотря на «растянутость» получения средств во времени, в стратегической перспективе это может позволить преодолеть кризисные явления, препятствующие в настоящее время развитию экономики.

3. Проведение политических реформ, направленных на стабилизацию политической ситуации в стране. Создание «спокойного» политического климата привлечет иностранный капитал, а также будет препятствовать (делать нецелесообразным) отток национального капитала. В настоящее время бесконечный передел власти, создание/распад коалиции и другие политические коллизии делают невозможным эффективное развитие экономико-социальной сферы.

4. Россия активно сотрудничает с бывшими республиками СССР. Подобное «поведение» предлагается и Украине. Это не исключает тесного взаимодействия со странами Европы, но уровень развития постсоветских стран «ближе» Украине, нежели развитых. Поэтому лучше начинать с «равных», нежели стучаться в «высшие слои атмосферы».

Также на наш взгляд необходимо уделить внимание и такой сфере, как отношения модели типа «ВВП – юридические лица» и «ВВП – население». Как известно, ВВП является основным объектом распределения финансовых отношений, а юридические и физические лица являются субъектами финансовых отношений, которые его производят. Следовательно, чем больше заинтересованность данных субъектов в результатах своей деятельности, тем больший объем ВВП можно ожидать. Таким образом, по данному направлению предлагаются следующие мероприятия, реализация которых будет способствовать эффективному развитию национальной экономической модели в целом:

1. «ВВП – юридические лица». На данном этапе Украина пытается из сырьевого придатка превратиться в страну с развитой экономикой. В этом направлении наиболее перспективным является всяческое содействие предприятиям, использующим в своей деятельности инновации. Целесообразно осуществлять субсидирование таких предприятий, применять к ним льготный режим налогообложения и предоставлять таможенные льготы при экспорте инновационной продукции (приведет к значительному росту валютной выручки государства), предоставление государственных долгосрочных кредитов, стимулирование обновления и модернизации основных фондов, содействие отечественным инвесторам.

2. «ВВП – население». В этой категории необходимо в первую очередь повышать занятость населения, особенно в государственном секторе. Например, при выделении бюджетных мест в ВУЗах обязывать «бюджетников» отрабатывать 3-5 лет на государственных предприятиях после окончания; работникам госпредприятий предоставлять соцпакеты, выгодно отличающиеся от «частников» и т.д. Можно также снижать налоговое бремя (в частности снижать ставки обязательных отчислений в фонды социального страхования, одновременно предоставляя населению возможность делать самостоятельные отчисления в данные фонды. В результате от того, какой взнос был осуществлен каждым отдельным гражданином, будет зависеть и размер компенсаций в случае наступления страхового случая), но вряд ли данная мера будет популярна в Украине.

В заключение следует отметить, что для обеспечения эффективного функционирования экономической модели в Украине нет универсального метода, поэтому следует обеспечивать максимальную гибкость данной модели и чутко относиться к изменениям, происходящим в мировом сообществе. Это позволит модели максимально приблизиться к реальности и получить положительный эффект от ее взаимодействия с внешней и внутренней средой.


УДК 32:316.46

Боборыкин Владимир Ефимович

Николаевский государственный университет им. В.А.Сухомлинского


^ ДУХОВНЫЕ АСПЕКТЫ РАЗВИТИЯ ЛИЧНОСТИ В ПЕРЕХОДНОМ ОБЩЕСТВЕ


Духовные основы развития личности – актуальная проблема философско-социологических исследований. Несмотря на трудности, переживаемые украинским обществом, появились реальные возможности духовного совершенствования человека. К ним относятся: утвердждение демократических принципов жизни людей, плюрализм форм собственности, становление гражданского общества, свободы творчества и т.д.

Методология познания единства духовности и развития человека – это опосредованность процесса культурой и идеологией. Мир культуры приобщает индивида к красоте, постижению опыта деятельности и знаний, транслируемых поколениями людей. Идеология властвующей элиты тоже важный механизм формирования личности, её мировоззрения. Она систематизирует оценку происходящих событий, содействует позитивно направленному выбору средств для реализации приоритетных целей.

Процесс развития личности сложен, проходит в конкретных социальных условиях: социальная среда, направленность форм деятельности, поток связей и отношений. Кроме того, существенны усилия самого человека, объективирующиеся, благодаря психосоциальным характеристикам в предметах, новаторских идеях, артефактах культуры. Взаимосвязь внешнего и внутреннего отражает содержание развития на всех жизненных этапах. Особый интерес к личности, как основному «агенту» этого процесса. Его духовная сторона включает перманентность усилий индивида в моральной эволюции, обретении смысла жизни, верований как первостепенной основы всех форм деятельности.

Общепризнано – развитие протекает в отношениях с другими людьми. В творческом диалоге – это высший уровень контактов «Я» и « Другого». Совершается обмен мыслями, суждениями, возможно противоречивых и данная полярность замечательна, она поощряет поиск новых подходов, иных систем доказательств. Столкновение позиций знаменательно тем, что участники переживают совместную радость творчества, где нет побед и поражений, нет стремления к развязке. Это безусловно серьёзный аспект качественного изменения личности [1].

Духовное становление проявляется в готовности и жажде творчества, моральном совершенствовании, яркой потребности физического, эмоционально-чувственного обновления. Индивид активно мобилизует волю на преодоление соблазнов, выдвижение социально-значимых целей. Происходит смена мировоззренческих принципов, ценностных подходов к событиям и явлениям, подготовленная затяжным внутренне комулятивным процессом. Не исключена внешняя модификации интеллектуального, профессионального, семейного или возрастного характера. Они могут универсально потрясти индивида, оставляя безмерную горечь утрат или наполнить душу сопротивлением, твёрдостью в осуществлении задуманного.

Возможен и противоположный вариант отношений «Я» и «Другого». Конетти подметил: «Мимика человека богаче, чем мимика другого существа, человеческая жизнь богаче всех других в смысле превращений» [2]. Термин «превращение» он понимает как «выказывать» себя другом, имея враждебные намерения, т.е. притворство, неискренность, глубоко скрытую ненависть. Есть «мастера превращений», видоизменяющие свое истинное «лицо», это зависники, сгораемые от неосуществимости успеха, достигнутого «Другим» или маргиналы, не нашедшие места в жизни. Они несчастны, это их плата за безнравственные действия. Элементы подобной духовности порицаемы в культурах обществ. Они – препятствие в развитии личности, но существуют как неустранимый архаизм.

Общение между людьми осуществляется в непосредственной форме. В этом случае – это связи близких родственников, друзей. Они существенны, как источник информации и обогащения эмоционально-чувственной сферы индивида.

Обмен идеями неоспоримо полезен. Известный ученый С.П.Капица заметил: «Когда два человека обмениваются идеями, то после обмена у каждого оказывается по две идеи. Больше того, уже полученную информацию у человека отнять нельзя. Количество знающих потому множится намного быстрее, чем стандартным способом дарвиновского отбора» [3].

Всё верно, обмен идеями, вошедшими в круг духовных интересов, исключителен по своему влиянию. Он ведёт к росту новых знаний, формирует интеллектуальный опыт, благодаря которым возможно переосмысление имеющейся информации.

В целом, творческие способности – ценнейший компонент внутреннего духовного мира личности. Их развитие – трудная задача, тем не менее, её удачное решение – это появление не только полезного члена общества, но социально мотивированного новатора. Очевидно, такого рода деятельность требует планирования, самоконтроля, ответственного выбора целей и адекватных средств их реализации. Важно произвести своевременную коррекцию действий, подавить слабости. Индивид должен сохранять сомнения, как проверенный способ избавиться от излишней самонадеянности.

Творчество - инновационная деятельность позитивной для общества ориентации, тесно связанная с поиском правды, милосердия, борьбой с ложью и злом. Моральные качества – залог достойной жизни. Синтез знаний, нравственности, ответственности – принципиально значимые факторы существования, особенно, переходного общества, где всё меняется быстро, рождая невиданные ранне институты, содержание и напрвление практик миллионов людей.

В общем, творчество – центр высокого качества духовности, предполагающей обьективацию навыков, умений, талантов. В сущности, оно доступно немногим, требует эмоционального накала, комбинационного мышления, чтобы обнаруживать, исследовать закономерности процессов и явлений.

Таким образом, духовные предпоссылки развития личности – это конструктивный механизм, способствующий её качественным изменениям в условиях техногенной цивилизации, бросающей вызовы человечеству. Ответы на них должны быть компетентными, морально ответственными. Это одна из актуальных, животрепещущих проблем современности.

Для более обстоятельного понимания роли духовных аспектов, следует обратить внимание на философские идеи, анализирующие соотношение материального и духовного в истории общества. Леонид Лесков, доктор физико-математических наук, профессор пишет, что для России и других стран СНГ характерны «…первичные связывания мира людей с миром идей. Это информационная или иррациональная деятельность. И лишь потом мы переходим к миру вещей – через идеи…». На Западе конечной точкой выступает мир людей. Но для западной цивилизации мир людей сначала связываетсмя с миром вещей. Это предметная деятельность. И только потом – мир вещей связывается с миром идей. [4]

Противоположность культурных традиций несомненна. Ориентация большинства на материальные богатства, достаток естественна для Запада.Последние три с лишним века он развивался, преследуя одну цель – максимальное удовлетворение материальных потребностей лю