Реферат: Льнена інформація стосовно забруднення атмосферного повітря України, стану поверхневих вод суші, радіаційного стану та геологічних явищ за перший квартал 2009 р

ЗМІСТ


1. СТАН АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ 5



ВСТУП

У даному інформаційно-аналітичному огляді наводиться узагальнена інформація стосовно забруднення атмосферного повітря України, стану поверхневих вод суші, радіаційного стану та геологічних явищ за перший квартал 2009 р.

Спостереження за вмістом забруднюючих речовин в атмосферному повітрі здійснюється у 50 містах на 157 стаціонарному посту. Аналіз стану атмосферного повітря за лютий здійснювався на основі даних спостережень за вмістом забруднюючих речовин, наданих організаціями Державної гідрометеорологічної служби Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи (МНС України), в тому числі:

у Західному регіоні (Закарпатська, Волинська, Львівська, Рівненська, Тернопільська, Івано-Франківська, Хмельницька, Чернівецька області);

у Центральному регіоні (Вінницька, Черкаська, Кіровоградська, Полтавська, Дніпропетровська області);

у Північному регіоні (Київська, Сумська, Чернігівська області та м. Київ);

у Південному регіоні (Одеська, Миколаївська, Херсонська, Запорізька області, АР Крим та м. Севастополь);

у Східному регіоні (Харківська, Луганська, Донецька області).

Аналіз стану поверхневих вод виконано на основі даних спостережень за вмістом гідрохімічних показників, наданих спеціальними підрозділами Міністерства охорони навколишнього природного середовища України (Мінприроди), Державного комітету України по водному господарству (Держводгоспу), організаціями Державної гідрометеорологічної служби МНС України та закладами державної центральної санітарної епідеміологічної служби Міністерства охорони здоров’я (СЕС МОЗ).

Аналіз радіаційного забруднення повітря здійснювався на основі даних спостережень, наданих організаціями Державної гідрометеорологічної служби МНС України (148 пункти спостережень).

Аналіз забруднення поверхневих вод у зонах впливу атомних електростанцій здійснювався на основі даних спостережень за вмістом у воді радіонуклідів цезію-137 та стронцію-90 наданих:

у Рівненській області – Рівненською гідрогеолого-меліоративною експедицією Рівненського обласного управління меліорації та водного господарства (2 пункти спостережень);

у Хмельницькій області – Рівненською гідрогеолого-меліоративною експедицією Рівненського обласного управління меліорації та водного господарства (2 пункти);

у Миколаївській області – Миколаївський ЦГМ Державної гідрометеорологічної служби МНС України, Державною екологічною інспекцією Мінприроди України в Миколаївській області, Державною санітарно-епідеміологічною службою (9 пунктів);

у Київській області – Державним департаментом – Адміністрацією зони відчуження і зони безумовного (обов’язкового) відселення МНС України (18 пунктів).

Спостереження за станом геологічного середовища здійснювались:

у Волинській області – Рівненською геологічною експедицією ДП “Північ геологія”;

у Луганській області – Державним регіональним геологічним підприємством "Схід ДРГП", Луганською геофізичною експедицією ДГП "Укргеофізика", ДП "Укрсхідрозвідування", Луганською філією "УкрДІІНТР" Держбуду України;

у Львівській області – відділом сейсмічності Карпатського регіону Інституту геофізики НАН України;

у Полтавській області – Полтавською гравіметричною обсерваторією НАН України;

у Рівненській області – Рівненською геологічною експедицією ДП "Північгеологія";

у Чернівецькій області – ННГ обсерваторія Чернівецького національного університету;

у АР Крим – відділом сейсмології Інституту геофізики НАН України;

у м. Севастополь – відділом сейсмології Інституту геофізики НАН України.
^ 1. СТАН АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ
Оцінка стану атмосферного повітря у містах України за перший квартал 2009 року здійснювалась шляхом порівняння середніх концентрацій забруднюючих речовин з відповідними середньодобовими гранично допустимими концентраціями (далі – ГДК). Пріоритетними забруднюючими речовинами вважались ті речовини, які вносили найбільший вклад в забруднення атмосферного повітря міст і контролювались на переважній більшості стаціонарних постів спостережень за забрудненням атмосферного повітря.

Перелік пріоритетних забруднюючих речовин наведено у таблиці 1 згідно з ГДК та класом небезпеки, де значення класу небезпеки забруднюючої речовини зменшується відповідно до підвищення її небезпечності.

Таблиця 1. Значення ГДК забруднюючих речовин атмосферного повітря*


^ Забруднююча речовина

ГДК

середньодобова, (мг/м3)

Клас небезпеки

Пил (завислі речовини)

0,15

3

Діоксид сірки

0,05

3

Оксид вуглецю

3,0

4

Діоксид азоту

0,04

2

Оксид азоту

0,06

3

Формальдегід

0,003

2


“Предельно допустимые концентрации (ПДК) и ориентировочно безопасные уровни воздействия (ОБУВ) загрязняющих веществ в атмосферном воздухе населенных мест” утверждены приказами Министерства здравоохранения Украины от 09.07.1997 года № 201 и № 8 от 10.01.1997 года.


В цілому за перший квартал середні концентрації перевищували ГДК по пилу у 19 містах, оксиду вуглецю – в 15, діоксиду азоту – в 28, формальдегіду – в 37 містах. У грудні 2008 року середньомісячні концентрації перевищували ГДК по пилу в 20 містах, оксиду вуглецю – в 16, діоксиду азоту – в 32, формальдегіду – в 34 містах, де проводились систематичні спостереження за забрудненням атмосферного повітря на стаціонарних постах.

Протягом звітного періоду спостерігалось сім випадків високого забруднення (ВЗ) атмосферного повітря міст України, тобто значення максимально разової концентрації забруднюючої речовини дорівнювало або перевищувало 5 ГДКм.р.

У січні 2009 спостерігалось ^ ВЗ атмосферного повітря формальдегідом в м. Дніпродзержинськ з максимальною концентрацією 7,0 ГДК.

У березні 2009 спостерігалось ВЗ атмосферного повітря формальдегідом у м. Лисичанськ з максимальною концентрацією 5,7 ГДК.

На протязі всього звітного періоду спостерігалось ^ ВЗ атмосферного повітря формальдегідом в мм. Рубіжне та Северодонецьк з максимальною концентрацією 5,0 ГДК.

Найбільші рівні середньомісячних концентрацій пилу в звітному періоді були зафіксовані у містах Східного регіону: Алчевськ, Макіївка, Єнакієве, Донецьк (в основному, за рахунок підприємств металургійної промисловості), Горлівка, Дзержинськ (в основному, за рахунок підприємств хімічної промисловості); Центрального регіону: Кривий Ріг, Дніпродзержинськ, Дніпропетровськ (в основному, за рахунок підприємств металургійної промисловості); Західного регіону – у м. Львів; Південного регіону: Армянськ, Красноперекопськ; Північного регіону – у м. Суми.

Джерелами надходження пилу у атмосферне повітря є наступні види економічної діяльності: промислова енергетика, видобування енергетичних матеріалів, металургія та оброблення металу, видобування металевих руд, добування та виробництво нерудних матеріалів, видобування кам’яного вугілля, бурого вугілля та торфу.

Протягом січня – березня 2009 року середньомісячні концентрації діоксиду сірки та оксиду азоту не перевищували ГДК в атмосферному повітрі всіх міст, де проводились спостереження.

Найбільші значення середньомісячних концентрацій оксиду вуглецю у звітному періоді було зафіксовано у містах ^ Східного регіону: Рубіжне, Алчевськ, Лисичанськ, Слов’янськ, Дзержинськ, Краматорськ, Горлівка, Єнакієве (в основному, за рахунок підприємств видобуваючої, хімічної та металургійної промисловості, промислової енергетики), Південного регіону: Красноперекопськ, Одеса, Запоріжжя (в основному, за рахунок підприємств хімічної і металургійної промисловості, промислової енергетики); Центрального регіону: Кривий Ріг (в основному, за рахунок підприємств видобуваючої і металургійної промисловості, промислової енергетики); Західного регіону: Ужгород, Івано-Франківськ. У Північному регіоні значних перевищень виявлено не було.

Джерелами надходження оксиду вуглецю у атмосферне повітря – видобування сировини для енергетики, обробна промисловість, видобування металевих руд та викиди автотранспорту.

Найбільші значення середньомісячних концентрацій діоксиду азоту у атмосферному повітрі зафіксовано у містах Східного регіону: Донецьк, Макіївка, Дзержинськ, Горлівка; Південного регіону: Запоріжжя, Херсон, Одеса, Ізмаїл, Красноперекопськ, Керч; Центрального регіону: Дніпродзержинськ, Дніпропетровськ; Західного регіону: Хмельницький, Ужгород, Львів, Луцьк, Тернопіль; Північного регіону: Суми, Київ, Чернігів. Викиди оксидів азоту в наведених регіонах пов’язані з наявністю підприємств видобувної, хімічної і металургійної промисловості, промислової енергетики, транспортування природного газу, викидами автотранспорту

Найбільші рівні середньомісячних концентрацій формальдегіду було зафіксовано в атмосферному повітрі міст Східного регіону: Донецьк, Краматорськ, Слов’янськ, Макіївка, Дзержинськ, Єнакієве, Горлівка, Сєверодонецьк, Рубіжне, Лисичанськ, Луганськ; Центрального регіону: Дніпродзержинськ, Кривий Ріг, Черкаси, Вінниця, Світловодськ; Південного регіону: Одеса, Миколаїв, Херсон, Запоріжжя, Сімферополь, Севастополь; Західного регіону: Луцьк, Львів; Північного регіону: Київ.

Джерелами надходження цієї забруднюючої речовини у атмосферне повітря є виробництво будівельних матеріалів, металургія та оброблення металу, хімічне виробництво та викиди автотранспорту.

Вміст забруднюючих речовин у атмосферному повітрі регіонів України наведено на рис. 1.

Порівняльний аналіз забруднення атмосферного повітря міст по регіонах України за три місяці четвертого кварталу виявив наступне.

У ^ Західному регіоні (рис. 1) спостереження за забрудненням атмосферного повітря проводились у 8 містах на 19 ПСЗ.


^ Рис. 1. Значення середніх концентрацій забруднюючих речовин у атмосферному повітрі міст Західного регіону України

Протягом звітного періоду середньомісячні концентрації пилу у атмосферному повітрі міст Західного регіону коливались в межах 0,1-1,2 ГДК та на протязі двох місяців перевищення ГДК спостерігалось у 3 містах регіону. Найбільші середні концентрації пилу спостерігались у атмосферному повітрі м. Хмельницький – 2,7 ГДК (жовтень).

Середньомісячний вміст діоксиду азоту спостерігався в межах 0,8-3,0 ГДК та перевищував ГДК у 7 містах регіону. Найбільший середній рівень цієї з забруднюючої речовини спостерігався в атмосферному повітрі мм. Хмельницький – 3,0 ГДК (лютий); Луцьк – 1,8 ГДК (березень); Чернівці – 1,4 ГДК (січень); Ужгород – 1,4 ГДК (січень).

Середній вміст формальдегіду у атмосферному повітрі міст Західного регіону визначався в межах 0,7-2,8 ГДК та перевищував норму у 5 містах. Протягом трьох місяців найбільші середні концентрації формальдегіду спостерігались у мм. Луцьк – 2,8 ГДК (лютий), Рівне – 2,0 ГДК (березень), Ужгород – 1,6 ГДК (січень, лютий).

В атмосферному повітрі м. Рівне відмічалось перевищення ГДК середніх значень фенолу у 2,3 рази. Перевищення максимально разових концентрацій фтористого водню та хлористого водню – в атмосферному повітрі м. Чернівці (1,5 ГДК та 1,4 ГДК відповідно).

Найгіршою якістю атмосферного повітря у ^ Західному регіоні за звітний період характеризувались мм. Хмельницький та Ужгород (помірно забруднені). Незначний рівень забруднюючих речовин зафіксовано в атмосферному повітрі мм. Луцьк, Львів, Рівне, Чернівці, Івано-Франківськ та Тернопіль.

У^ Центральному регіон
2. ^ Стан поверхневих та морських вод України.

Оцінка якості поверхневих та прибережних морських вод України здійснювалася на основі аналізу інформації щодо величин гідрохімічних показників, які порівнювалися з відповідними значеннями їх гранично допустимих концентрацій чи рівнів (ГДК). При підготовці матеріалів застосовувалася інформація щодо екологічного стану областей, надіслана суб’єктами моніторингу. Аналізувалися такі гідрохімічні та гідрофізичні показники:

- компоненти сольового складу: (сума іонів, гідрокарбонати, хлориди, сульфати, іони магнію, кальцію, натрію);

- показники трофо-сапробіологічного стану: завислі речовини, розчинений кисень, рН, розчинені органічні речовини (за показниками БСК5 та ХСК), сполуки головних біогенних елементів (азот амонійний, азот нітратний, азот нітритний, фосфати);

- специфічні речовини: нафтопродукти, СПАР, феноли; важкі метали (залізо загальне, цинк, хром загальний, свинець, нікель, кадмій).

У табл. 3 наведено нормативи для гідрохімічних показників, за якими здійснювалася оцінка.

^ Таблиця 3. Гранично допустимі величини (ГДК) гідрохімічних показників

та гранична межа 3 категорії за екологічною оцінкою.

№

^ Гідрохімічний показник

ГДК

Гранична межа 3 категорії екологічної оцінки (досить чисті води, добрий екологічний стан)****

Для водойм рибогосподарського призначення (ГДКРГ)*

^ Для водойм господарсько-побутового використання (ГДКГП)**

У внутрішніх морських водах та територіальному морі України (ГДКМ)***

1

Розчинений кисень, мг/дм3

>6,0

>4,0

>4,0

≥7,1

2

Показник рН, од. pH

6,5 - 8,5

6,5 - 8,5

6,5-8,5

6,6-8,1

3

БСК5, мгО2/дм3

--------

3,0

3,0

2,1

4

ХСК, мгО/дм3

--------

15,0

--------

25

5

Сума іонів, мг/дм3

--------

1000

--------

1000 (прісні води)

6

Хлориди, мг/дм3

300

350

11900

75 (прісні води)

7

Сульфати, мг/дм3

100

500

3500

100 (прісні води)

8

Іони магнію, мг/дм3

40

50

--------

--------

9

Іони кальцію, мг/дм3

180

--------

--------

--------

10

Іони натрію, мг/дм3

120

200

--------

--------

11

Азот амонійний, мг/дм3

0,39

1,5

0,39

0,3

12

Азот нітратний, мг/дм3

9,0

10,0

9,0

0,5

13

Азот нітритний, мг/дм3

0,02

1,0 

0,02

0,01

14

Фосфати, мг/дм3

--------

3,5

--------

0,153 (0,05 мг Р / дм3)

15

Цинк, мг/дм3

0,01

1,0

--------

0,02

16

Марганець, мг/дм3

0,01

0,1

--------

0,05

17

Хром VI, мг/дм3

0,001

0,05

--------

--------

18

Свинець, мг/дм3

0,1

0,03

--------

0,01

19

Нікель, мг/дм3

0,01

0,1

--------

0,01

20

Кадмій, мг/дм3

0,005

0,001

--------

0,002

21

Залізо загальне, мг/дм3

0,1

0,3

0,05

0,1

22

Нафтопродукти, мг/дм3

0,05

0,3

0,05

0,05

23

СПАР, мг/дм3

0,2

--------

--------

0,02

24

Феноли, мг/дм3

0,001

0,001

--------

0,001

* Обобщенный перечень предельно допустимых концентраций (ПДК) и ориентировочно безопасных уровней (ОБУВ) вредных веществ для воды рыбохозяйственных водоемов. Москва, 1990 г.

** Санитарные правила и нормы охраны поверхностных вод от загрязнения СанПиН № 4630–88. Министерство здравоохранения СССР, Москва, 1988 г.

*** Правила охорони внутрішніх морських вод і територіального моря України від забруднення та засмічення. Постанова Кабінету Міністрів України від 29 березня 2002 р. № 431.

****Романенко В.Д., Жукинський В.М., Оксіюк О.П. та ін., Методика екологічної оцінки якості поверхневих вод за відповідними категоріями К.: Символ-Т, 1998.- 28 с. (затверджено наказом Мінекобезпеки України № 44 від 31.03.98, погоджено з Держкомгідрометом та Держводгоспом України, надано чинності з 1 січня 1999 р.).

Наведені у таблиці 3 нормативні рівні показників для граничної межі 3 категорії екологічної оцінки відносяться (таблиця 4), фактично, до переходу між водами, що розглядаються як чисті та такими, що вважаються забрудненими. Повні таблиці діапазонів усіх категорій якості вод не наводяться через їх великий обсяг.

^ Таблиця 4. Класи та категорії якості поверхневих вод України

за “Методикою екологічної оцінки якості поверхневих вод ...”

Клас якості вод

І

II

III

IV

V

Категорія якості вод

1

2

3

4

5

6

7

Назва класів і категорій якості вод за їх станом

Відмінні

Добрі

Задовільні

Погані

Дуже погані

Відмінні

Дуже добрі

Добрі

Задовільні

Посередні

Погані

Дуже погані

Назва класів і категорій якості вод за ступенем їх чистоти (забрудненості)

Дуже чисті

Чисті

Забруднені

Брудні

Дуже брудні

Дуже чисті

Чисті

Досить чисті

Слабо забруднені

Помірно забруднені

Брудні

Дуже брудні



^ Стан поверхневих вод України

Аналіз якості поверхневих вод суші здійснювався за басейновим принципом. Розглядалися такі головні річкові басейни: рр. Сан, Західний Буг, Дунай, Дністер, Дніпро, Південний Буг, Сіверський Донець, а також групи річок Криму та Приазов’я.

Кількісні характеристики гідрохімічних показників поверхневих вод у досліджених басейнах наведено на рис. 8 – 10.



Рис. 8. Середні рівні гідрофізичних показників та показників кисневого режиму і вмісту органічних речовин у водах основних річкових басейнів України



Рис. 9. Середні значення вмісту сполук біогенних елементів у водах основних річкових басейнів України



Рис. 10. Середні концентрації ряду специфічних речовин у водах основних річкових басейнів України

Басейн р. Сан.

На рис. 11 наведено кратності перевищення граничної межі 3 категорії екологічної оцінки за середніми величинами показників якості вод басейну.



^ Рис.11. Кратності перевищення показників якості води граничної межі 3 категорії екологічної оцінки, басейн р. Сан

За цією оцінкою, у водах басейну спостерігалися підвищені рівні вмісту нітратного азоту та заліза загального. Водночас, треба відзначити невисокий вміст хлоридів.

За середніми рівнями показників сольового складу відзначено підвищений вміст сульфатів (1,3 ГДКрг, нижче ГДКгп). На окремих пунктах відзначалися також підвищені концентрації кальцію. Максимальні значення за показниками сольового складу були відзначені, як і у попередньому кварталі, у оз. Яворівське (7,7 ГДКрг, 1,5 ГДКгп по сульфатах та 1,6 ГДКрг по кальцію).

З гідрохімічних показників трофо-сапробіологічної групи, по окремих пунктах спостерігалися підвищені рівні амонійного азоту; максимальна величина за цим показником відзначена у р Шкло, с Краковець (2,4 ГДКрг, нижче ГДКгп 5 категорія).

Серед специфічних речовин можна відзначити підвищений вміст заліза загального. Середній рівень показника становив 4,9 ГДКрг, 1,6 ГДКгп. Найвищий рівень (16,0 ГДКрг, високий рівень забруднення за рибогосподарськими нормативами, 5,3 ГДКгп, 6 категорія) відзначений у р. Вишня. Спостерігався також підвищений вміст нафтопродуктів (1,5 ГДКрг, нижче ГДКгп у середньому по басейну). Максимальний рівень за цим показником (6,0 ГДКрг, на межі ГДКгп, 6 категорія) відзначений у р. Вирва.

Порівняно з попереднім кварталом, у водах басейну спостерігався нижчий вміст органічних речовин, але більший – заліза загального.

^ Басейн р. Західний Буг.

Кратності перевищення граничної межі 3 категорії екологічної оцінки за середніми величинами показників наведено на рис. 12.



^ Рис. 12. Кратності перевищення показників якості води граничної межі 3 категорії екологічної оцінки, басейн р. Західний Буг

З цієї оцінки можна зробити висновок про підвищені рівні у водах басейну БСК5, та концентрацій сполук біогенних елементів і заліза загального.

За вмістом компонентів сольового складу по окремих пунктах відзначені підвищені концентрації сульфатів та магнію. Максимальні рівні за вмістом сульфатів спостерігалися у р. Полтва, м. Львів, 500 м від КОС (1,3 ГДКрг, нижче ГДКгп), а за вмістом магнію – у гирлі р. Кам’янка (1,2 ГДКрг, нижче ГДКгп).

Відзначені підвищені рівні вмісту органічних речовин, який у середньому склав за БСК5 2,2 ГДКгп, а за ХСК 1,3 ГДКгп. Найбільший вміст органічних речовин спостерігався у гирлі р. Кам’янка. Тут відзначено 5,0 ГДКгп за ХСК (7 категорія) та 7,6 ГДКгп за БСК5 (7 категорія). Спостерігався підвищений вміст мінеральних форм азоту. За середніми рівнями відзначено 2,8 ГДКрг (нижче ГДКгп) по амонійному азоту й 4,5 ГДКрг (нижче ГДКгп) по нітритному. Найвищі рівні спостерігалися:

- за вмістом амонійного азоту (33,1 ГДКрг, високий рівень забруднення за рибогосподарськими нормативами, 8,6 ГДКгп, 7 категорія) у гирлі р. Кам’янка;

- за вмістом нітритного азоту (62,9 ГДКрг, високий рівень забруднення за рибогосподарськими нормативами, 1,3 ГДКгп, 7 категорія) у р. Західний Буг, с. Литовеж

- за вмістом нітратного азоту (2,4 ГДКрг, 2,2 ГДКгп, 7 категорія) у р. Луга.

Серед специфічних речовин спостерігався підвищений середній вміст заліза загального (3,8 ГДКрг, 1,3 ГДКгп), хрому загального (5,3 ГДКрг, нижче ГДКгп), нафтопродуктів (3,4 ГДКрг, нижче ГДКгп), СПАР (2,5 ГДКрг), кадмію (1,2 ГДКрг, 6,1 ГДКгп), нікелю (1,2 ГДКрг, нижче ГДКгп). Найвищі рівні спостерігалися:

- за вмістом заліза загального у оз. Тисобул: 19,9 ГДКрг, високий рівень забруднення за рибогосподарськими нормативами, 6,6 ГДКгп, 6 категорія.

- за вмістом цинку (7,8 ГДКрг, нижче ГДКгп, 5 категорія), та СПАР (21,2 ГДКрг, високий рівень забруднення за рибогосподарськими нормативами, 7 категорія)у гирлі р. Кам’янка;

- за вмістом хрому загального (17,2 ГДКрг, високий рівень забруднення за рибогосподарськими нормативами, нижче ГДКгп, 5 категорія) у р. Кам’янка, с.м.т. Куликів;

- за вмістом нікелю (3,3 ГДКрг, нижче ГДКгп, 5 категорія) та кадмію (1,6 ГДКрг, 7,8 ГДКгп, 5 категорія) у р. Полтва, після О/С Львова;

- за вмістом нафтопродуктів (17,0 ГДКрг, високий рівень забруднення за рибогосподарськими нормативами, 2,8 ГДКгп, 7 категорія) у гирлі р. Полтва.

Порівняно з попереднім кварталом, відзначені перевищення нормативів за більшим числом специфічних речовин, зріс вміст амонійного, але зменшився – нітритного азоту.

^ Басейн р. Дунай.

Перевищення граничної межі 3 категорії екологічної оцінки за середніми величинами показників якості вод (рис. 13) спостерігалися за вмістом нітритного й нітратного азоту та органічних речовин.



^ Рис. 13. Кратності перевищення показників якості води граничної межі 3 категорії екологічної оцінки, басейн р. Дунай

З компонентів сольового складу, за середніми рівнями, відзначено підвищений вміст сульфатів (2,1 ГДКрг нижче ГДКгп). Найвищі рівні по вмісту сульфатів (23,8 ГДКрг, високий рівень забруднення за рибогосподарськими нормативами, 4,8 ГДКгп, 7 категорія для солонуватих вод), магнію (8,6 ГДКрг, 6,9 ГДКгп) та кальцію (2,3 ГДКгп) відзначені у р. Карасулак, 3,3 км від гирла, у лютому. У цьому ж пункті у лютому відзначений один із найвищих рівнів вмісту хлоридів (2,7 ГДКрг, 2,3 ГДКгп, 5 категорія для солонуватих вод); максимальний рівень хлоридів спостерігався у січні у оз. Китай, яке відноситься до групи придунайських лиманів (2,8 ГДКрг, 2,4 ГДКгп,).

У водах басейну спостерігався підвищений вміст органічних речовин: 1,9 ГДКгп за БСК5 і 2,1 ГДКгп за ХСК. Максимальний вміст органічних речовин відзначений у березні у р. Киргиж-Китай (74,0 ГДКгп за БСК5 та 23,6 ГДКгп за ХСК; 7 категорія), що може розглядатися, як високий рівень забруднення за господарсько-побутовими нормативами. Серед сполук біогенних елементів, води басейну характеризувалися у середньому підвищеним вмістом нітритного азоту (1,5 ГДКрг, нижче ГДКгп). Максимальний рівень за цим показником (26,5 ГДКрг, високий рівень забруднення за рибогосподарськими нормативами, нижче ГДКгп, 7 категорія) відзначений у р. Киргиж-Китай, у січні. При цьому, найбільший вміст амонійного азоту (4,2 ГДКрг, 1,1 ГДКгп, 6 категорія) спостерігався у р. Прут, нижче скиду Чернівецьких О/С. Максимальний вміст нітратного азоту відзначений у р. Карасулак (1,2 ГДКрг, на межі ГДКгп, 7 категорія).

Серед показників групи специфічних речовин, спостерігався підвищений середній рівень заліза загального (1,9 ГДКрг, нижче ГДКгп) та хрому загального (1,5 ГДКрг, нижче ГДКгп). Максимальні рівні показників цієї групи по окремих пунктах відзначені:

- за вмістом заліза загального – у р Тиса, с. Юлінці (11,0 ГДКрг, високий рівень забруднення за рибогосподарськими нормативами, 3,7 ГДКгп, 5 категорія);

- за вмістом цинку – у р. Прут (6,2 ГДКрг, нижче ГДКгп, 5 категорія);

- за вмістом нафтопродуктів (1,3 ГДКрг, нижче ГДКгп, 4 категорія) і СПАР (1,9 ГДКрг, 7 категорія) – у р Великий Ял пуг, с. Тобакі.

Порівняно з попереднім кварталом, у водах басейну збільшився вміст органічних речовин і нітритного азоту та зменшився середній вміст заліза загального та хрому загального.

^ Басейн р. Дністер.

Води басейну характеризувалися (за перевищенням граничної межі 3 категорії екологічної оцінки) підвищеним вмістом заліза та сполук біогенних елементів (рис. 14).



^ Рис. 14. Кратності перевищення показників якості води граничної межі 3 категорії екологічної оцінки, басейн р. Дністер

У водах басейну, в середньому, за показниками сольового складу перевищень ГДК не спостерігалося. Максимальні рівні за всіма показниками цієї групи (2,0 ГДКрг, 1,7 ГДКгп по хлоридах; 7,6 ГДКрг, 1,5 ГДКгп по сульфатах; 2,8 ГДКрг, 1,7 ГДКгп Пол натрію; 5,0 ГДКрг, 4,0 ГДКгп по магнію; 1,2 ГДКрг по кальцію) відзначалися у Кучурганському водосховищі.

Вміст органічних речовин у середньому знаходився на рівні ГДКгп за показником БСК5 і 1,4 ГДКгп за ХСК. Максимальні рівні вмісту органічних речовин спостерігалися: за ХСК (13,0 ГДКгп, високий рівень забруднення за господарсько-побутовими нормативами, 7 категорія) у Кучурганському водосховищі, а за БСК5 (3,5 ГДКгп, 6 категорія) у р. Устя. Води басейну в середньому характеризувалися підвищеним вмістом нітритного азоту (2,1 ГДКрг, нижче ГДКгп). Максимальні рівні вмісту сполук біогенних елементів спостерігалися:

- за вмістом амонійного азоту (11,0 ГДКрг, високий рівень забруднення за рибогосподарськими нормативами, 2,9 ГДКгп, 7 категорія) у р. Саджава;

- за вмістом нітритного азоту (18,0 ГДКрг, високий рівень забруднення за рибогосподарськими нормативами, нижче ГДКгп, 7 категорія) у р. Нічлава;

- за вмістом нітратного азоту (2,0 ГДКрг 1,8 ГДКгп, 7 категорія) у р. Коропець;

- за вмістом фосфатів (8,7 ГДКгп, 7 категорія) у р. Тернавка.

Води басейну характеризувалися у середньому підвищеним вмістом заліза загального (2,2 ГДКрг, нижче ГДКгп), цинку (1,4 ГДКрг, нижче ГДКгп), кадмію (нижче ГДКрг, 2,1 ГДКгп) та хрому загального (6,0 ГДКрг, нижче ГДКгп). Максимальні рівні відзначені:

- заліза загального (24,0 ГДКрг, високий рівень забруднення за рибогосподарськими нормативами, 8,0 ГДКгп, 6 категорія) у р. Верещиця, витік;

- хрому загального (91,1 ГДКрг, високий рівень забруднення за рибогосподарськими нормативами, 1,8 ГДКгп, 7 категорія) та свинцю (нижче ГДКрг, 1,6 ГДКгп, 5 категорія) у р. Верещиця, гирло;

- нікелю (5,0 ГДКрг нижче ГДКгп, 5 категорія) у Кучурганському водосховищі;

- кадмію (1,8 ГДКрг 9,1 ГДКгп, 5 категорія) у р. Бережниця, гирло;

- нафтопродуктів (6 ГДКрг, на межі ГДКгп, 6 категорія) у р. Дністер, с. Розвадів;

- СПАР (1,8 ГДКрг, 7 категорія) у р. Ягорлик.

Порівняно з попереднім кварталом, у водах басейну зменшився середній вміст сполук біогенних елементів. Показник БСК5 у середньому зменшився, але ХСК – зріс. Середній вміст сполук біогенних елементів знизився. Зріс середній вміст заліза, цинку та хрому, але знизився – кадмію, нафтопродуктів та фенолів.

^ Басейн р. Дніпро.

У водах басейну спостерігалися (рис. 15) підвищені (відносно граничної межі 3 категорії екологічної оцінки) середні концентрації заліза, сполук біогенних елементів та органічних речовин (за БСК5).



^ Рис. 15. Кратності перевищення показників якості води граничної межі 3 категорії екологічної оцінки, басейн р. Дніпро

У водах басейну, за наявною інформацією, показники групи сольового складу в середньому не перевищували нормативів ГДК. Втім, по окремих пунктах спостерігалися високі значення. Максимальний вміст хлоридів (9,2 ГДКрг, 7,9 ГДКгп, 7 категорія для солонуватих вод) спостерігався у р. Інгулець, с. Андріївка. Максимальний вміст сульфатів (20,1 ГДКрг, високий рівень забруднення за рибогосподарськими нормативами, 4,0 ГДКгп, 7 категорія для солонуватих вод) та магнію (7,7 ГДКрг, 6,1 ГДКгп) відзначений у р. Висунь, перед впадінням цієї ріки до р. Інгулець. Максимальний вміст кальцію (2,1 ГДКрг) та натрію (4,6 ГДКрг, 2,7 ГДКгп) спостерігався у р. Кінка.

Води басейну характеризувалися у середньому підвищеним вмістом органічних речовин: 1,3 ГДКгп за БСК5 і 2,0 ГДКгп за ХСК. Максимальні величини було відзначено: за БСК5 – у р. Суха Лохвиця, нижче скиду О/С Лохвицького ВУЖКГ (16,5 ГДКгп, високий рівень забруднення за господарсько-побутовими нормативами, 7 категорія), а за ХСК – у р. Нивка (8,3 ГДКгп, 7 категорія). Спостерігався підвищений середній вміст азоту амонійного (1,6 ГДКрг, нижче ГДКгп) та нітритного (2,8 ГДКрг, нижче ГДКгп). Максимальні рівні відзначено:

- за вмістом амонійного азоту – у березні – у дренажному каналі, у 0,5 км вище впадіння до р. Золотоношка (31,6 ГДКрг, високий рівень забруднення за рибогосподарськими нормативами, 8,2 ГДКгп, 7 категорія), та – у січні – у р. Суха Згар, с. Хвильово-Сорочин (19,6 ГДКрг, високий рівень забруднення за рибогосподарськими нормативами, 5,1 ГДКгп, 7 категорія);

за вмістом нітритного азоту (50 ГДКрг, високий рівень забруднення за рибогосподарськими нормативами, на рівні ГДКгп, 7 категорія) у р. Суха Згар, с. Хвильово-Сорочин;

- за вмістом нітратного азоту (3,6 ГДКрг, 3,2 ГДКгп, 7 категорія) у р. Норинь, м. Овруч;

- за вмістом фосфатів (22,4 ГДКгп, високий рівень забруднення за господарсько-побутовими нормативами) у гирлі р. Стрижень.

З показників групи специфічних речовин, у середньому по басейну, спостерігався підвищений вміст заліза загального (2,8 ГДКрг, нижче ГДКгп), цинку (1,4 ГДКрг, нижче ГДКгп), хрому загального (6,8 ГДКрг, нижче ГДКгп), нафтопродуктів (1,3 ГДКрг, нижче ГДКгп) та фенолів (1,1 ГДКрг та ГДКгп). Максимальні рівні спостерігалися:

- за вмістом заліза загального (14 ГДКрг, високий рівень забруднення за рибогосподарськими нормативами, 4,7 ГДКгп, 6 категорія) у р. Уборть;

- за вмістом хрому загального (50 ГДКрг, високий рівень забруднення за рибогосподарськими нормативами, на рівні ГДКгп, 6 категорія) у р. Дніпро, м. Херсон;

- за вмістом цинку (31,0 ГДКрг, високий рівень забруднення за рибогосподарськими нормативами, нижче ГДКгп, 7 категорія) у р. Мокра Московка;

- за вмістом нікелю (5 ГДКрг, нижче ГДКгп, 5 категорія) р. Дніпро, 490 км;

- за вмістом свинцю (нижче ГДКрг, 2,2 ГДКгп, 6 категорія) р. Ірпінь, с. Сущанка;

- за вмістом нафтопродуктів (17 ГДКрг, високий рівень забруднення за рибогосподарськими нормативами, 2,8 ГДКгп, 7 категорія) р. Сухий Кагарлик, м. Кременчук;

- за вмістом СПАР (2,5 ГДКрг, 7 категорія) у р. Суха Згар, с. Хвильово-Сорочин;

- за вмістом фенолів (40 ГДКрг та ГДКгп, високий рівень забруднення, 7 категорія) у Канівському водосховищі нижче м. Київ.

Порівняно із попереднім кварталом, знизився середній вміст у водах басейну сульфатів та нітритного азоту, але збільшився – нафтопродуктів.

Ріки, на яких спостерігалися максимальні рівні показників сольового складу відносяться до південної, степової, частини басейну Дніпра (р. Інгулець і р. Висунь – до правобережної, а р. Кінка – до лівобережної). У басейні р. Інгулець, виходячи зі специфіки Криворізького промислового комплексу, вельми вірогідний вплив кар’єрних і шахтних вод. Можна припустити, принаймні для цієї ріки, що підвищені показники сольового складу є наслідком сумісного впливу як природних, так і антропогенних чинників.

^ Басейн р Південний Буг.

Води басейну (за перевищенням граничної межі 3 категорії екологічної оцінки) відзначалися підвищеними рівнями більшості розглянутих показників, перш за все БСК5, вмісту хлоридів та сполук біогенних елементів (рис. 16).



^ Рис. 16. Кратності перевищення показників якості води граничної межі 3 категорії екологічної оцінки, басейн р. Південний Буг

Спостерігалися підвищені середні величини вмісту сульфатів (1,5 ГДКрг, нижче ГДКгп) і магнію (1,3 ГДКрг, на межі ГДКгп). Максимальні рівні були відзначені:

- за вмістом хлоридів – у Бузькому лимані (8,8 ГДКрг, 7,5 ГДКгп) та р. Інгул (2,2 ГДКрг, 1,9 ГДКгп, 7 категорія для прісних вод, 4 категорія для солонуватих);

- за вмістом сульфатів – у р. Мертвовод (12,4 ГДКрг, 2,5 ГДКгп високий рівень забруднення за рибогосподарськими нормативами, 7 категорія для солонуватих вод);

- за вмістом магнію – у Бузькому лимані (5,1 ГДКрг, 4,1 ГДКгп) та у р. Мертвовод (3,5 ГДКрг, 2,8 ГДКгп)

- за вмістом кальцію – у р. Мертвовод (1,2 ГДКрг).

Вміст органічних речовин у водах басейну в середньому був підвищеним (1,8 ГДКгп за БСК5 і 2,1 ГДКгп за ХСК). Максимальні рівні відзначені у Бузькому лимані (за БСК5 31,6 ГДКгп, а за ХСК 13,3 ГДКгп, по обох показниках високий рівень забруднення за господарсько-побутовими нормативами, 7 категорія) та у р. Синюха (4,4 ГДКгп за БСК5 і 6,5 ГДКгп за ХСК, по обох показниках 7 категорія). Серед сполук біогенних елементів у водах басейну спостерігався підвищений вміст азоту амонійного (1,2 ГДКрг, нижче ГДКгп) та нітритного (1,5 ГДКрг, нижче ГДКгп). Максимальні рівні за обома цими показниками відносяться до Бузького лиману. Тут відзначено такі концентрації: по амонійному азоту 21,1 ГДКрг (високий рівень забруднення за рибогосподарськими нормативами), 5,5 ГДКгп, 7 категорія; по нітритному азоту 13,5 ГДКрг (високий рівень забруднення за рибогосподарськими нормативами), нижче ГДКгп, 7 категорія. Максимальний вміст нітратного азоту (2,2 ГДКрг, 2,0ГДКгп, 7 категорія) відзначений у р. Кодима, м Балга, а фосфатів (1,4 ГДКгп, 7 категорія) – у р. Гнилий Тикич, с. Хлипнівка.

Води басейну характеризувалися підвищеним середнім вмістом заліза загального (1,8 ГДКрг, нижче ГДКгп) та фенолів (1,4 ГДКрг та ГДКгп). Максимальні рівні показників групи вмісту специфічних речовин спостерігалися:

- заліза загального (26,5 ГДКрг, високий рівень забруднення за рибогосподарськими нормативами, 8,8 ГДКгп, 7 категорія) – у Бузькому лимані;

- цинку (9,8 ГДКрг, нижче ГДКгп, 5 категорія) – у р. Дохна, м. Бершадь;

- хрому загальноо (8,0 ГДКрг, нижче ГДКгп, 4 категорія) – у р. Південний Буг, с.м.т. Брацлав;

- нафтопродуктів (5,0 ГДКрг, нижче ГДКгп, 6 категорія) – у р. Інгул, м. Миколаїв;

- СПАР (2,2 ГДКрг, 7 категоря) – у р. Кодима, м. Балта;

- фенолів (7,0 ГДКрг та ГДКгп, 6 категорія) у р. Інгул, нижче м. Кіровоград.

Порівняно із попереднім кварталом, середній вміст сульфатів, магнію, нітритного азоту, фенолів зріс, а органічних речовин, металів, амонійного азоту – зменшився.

^ Басейн р. Сіверський Донець.

За середніми величинами показників якості вод, у басейні Сіверського Дінця спостерігалися (рис. 17) перевищення граничної межі 3 категорії екологічної оцінки за БСК5, вмістом сполук біогенних елементів, сульфатів, хлоридів, заліза.



^ Рис. 17. Кратності перевищення показників якості води граничної межі 3 категорії екологічної оцінки, басейн р. Сіверський Донець

За середніми рівнями, води басейну характеризувалися підвищеним (2,3 ГДКрг, нижче ГДКгп) вмістом сульфатів. Максимальні значення показників сольового складу відзначені:

- хлоридів – у р. Верхньо-Біленька, м. Лисичанськ (1,9 ГДКрг, 1,6 ГДКгп, 7 категорія для прісних вод);

- сульфатів – у р. Сухий Торець, с. Гусарівка (6,5 ГДКрг, 1,3 ГДКгп, 7 категорія для прісних вод);

- магнію – у р. Сіверський Донець, с. Білогрів