Реферат: Фінансове забезпечення розвитку страховика загальна характеристика роботи актуальність теми дослідження

ФІНАНСОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РОЗВИТКУ СТРАХОВИКА


ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ


Актуальність теми дослідження. У сучасній економіці зростає роль та значення фінансового сектора. Одним із ефективних інструментів гарантування сталого економічного розвитку держави і вирішення соціально-економічних завдань є страхування. Вступ України до Світової організації торгівлі розширює не лише міжнародне співробітництво, а й дає змогу створювати систему міжнародної фінансової безпеки, активізувати створення повноцінного страхового ринку як важливого атрибуту ринкової економіки.

В Україні страховий ринок динамічно розвивається: вдосконалюється менеджмент і моніторинг, розробляються сучасні технології, освоюються нові види страхових послуг і продуктів. В умовах посилення кризових явищ в фінансовому і реальному сегментах економіки перед страховиками постали нові завдання, пов’язані з розробкою нормативної та інструктивної баз, збереженням розгалуженої мережі, диверсифікацією діяльності, перепідготовкою кадрів та пошуком платоспроможних клієнтів.

Забезпечення стабільного функціонування страхового ринку можливе за умов подальшого зміцнення і вдосконалення фінансового потенціалу, ліквідності, платоспроможності та конкурентоспроможності на основі стійкого розвитку страховиків. За цих умов важливим є розв’язання багатьох теоретичних та практичних питань розвитку українських страховиків.

Аналіз наукової літератури, досліджень практиків-страховиків показав, що питанням створення фінансового забезпечення приділяють певну увагу як українські дослідники, так і закордонні. Разом з тим, більшість наукових здобутків торкається аналізу та розробок поглядів на економічну природу страхування, аналізу чинників і тенденцій розвитку вітчизняного страхового ринку з урахуванням тенденцій світової інтеграції. Ці та ряд інших питань відображені в публікаціях українських науковців В. Базилевича, О. Барановського, С. Осадця, В. Плиси, Н. Ткаченко, В. Фурмана, З. Чернишова, П. Щедрого.

Теоретичні аспекти економічних відносин страхових компаній в ризиковому середовищі, а також питання організації їх діяльності розглянуті в працях українських авторів: Т. Артюх, Є. Бридуна, В. Баранової, Н. Внукової, О. Залєтова, Г. Піратовського, А. Супрун, Л. Шірінян; зарубіжних науковців: Л. Рейтмана, Д. Хемптона; російських дослідників: А. Архіпова, Н. Кузнецової, Є. Кургіна, В. Лузіна, М. Ніколенко, Г. Чернової, Р. Юлдашева.

Питання, пов’язані з формуванням стратегії розвитку підприємства достатньо широко висвітлені в роботах українських учених: Б. Буркінського, В. Герасимчук, А. Наливайко, С. Оборської, З. Шершневої; зарубіжних авторів: І. Ансоффа, Х. Віссеми, П. Друкера, Ж. Ламбена, Г. Мінцберга, М. Портера, А. Томпсона; російських дослідників: І. Герчикової, О. Градова, О. Наумова.

Проте, беручи до уваги вагомі здобутки науковців, зазначимо, що проблема створення фінансового забезпечення розвитку страховиків є недостатньо вивченою та потребує подальших розробок. Практично нема комплексних досліджень, спрямованих на розроблення рекомендацій зі створення фінансового потенціалу та системи фінансового забезпечення, яка сприятиме розвитку та підвищенню конкурентоспроможності страховиків на внутрішньому і зовнішньому ринках, дискусійними є питання оцінки фінансової стійкості страховиків, недостатньо розробленими є підходи до прогнозування розвитку тощо.

Актуальність вирішення окреслених питань, необхідність подальшого розроблення інструментів і методів формування системи фінансового забезпечення розвитку страховиків в Україні визначили вибір теми, мету і завдання дослідження.

^ З’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. В основу дисертаційної роботи лягли результати досліджень, що авторка отримала при виконанні науково-дослідних робіт кафедри фінансового менеджменту і фондового ринку Одеського державного економічного університету: “Становлення та розвиток фінансового менеджменту в Україні” (номер держреєстрації 0104U005271). Особисто авторка розробила розділи “Стратегічне управління розвитком підприємства у високо ризиковому середовищі”, “Формування конкурентоспроможності страхових компаній Одеського реґіону”.

^ Мета та завдання дослідження. Метою дослідження є обґрунтування концептуальних засад та розробка методичних положень і практичних рекомендацій зі створення фінансового забезпечення розвитку страховика.

Для досягнення наміченої мети були окреслені наступні завдання:

– дослідити концептуальні засади системи фінансового забезпечення страхових компаній, означити місце та роль фінансового забезпечення в процесі розвитку страховика;

– визначити методологічні засади щодо оцінювання фінансового стану та розвитку страховиків;

– провести фінансово-економічний аналіз стану та розвитку українських страховиків з метою порівняння та виявлення особливостей методичних підходів до їхнього оцінювання;

– обґрунтувати доцільність використання інтеґрального показника фінансового потенціалу розвитку для оцінювання фінансового забезпечення страховиків;

– доповнити інструментарій прогнозування стратегії фінансового розвитку на основі матричних розрахунків;

– запропонувати економіко-математичну модель інвестування фінансових ресурсів страховика з урахуванням обмежень із боку законодавства та власників страховика;

– сформулювати основи моніторингу стратегії фінансового розвитку страховика з використанням ризик-експозиції.

^ Об’єктом дисертаційного дослідження є процес фінансового забезпечення розвитку українських страхових компаній.

Предмет дослідження – економічні відносини, що виникають у процесі створення фінансового забезпечення розвитку страховика.

^ Методи дослідження. Методичною основою дисертаційного дослідження є використання загальних і спеціальних методів наукового пізнання.

У дисертаційній роботі аналіз засад та методів оцінки фінансового стану та розвитку страхових компаній здійснений на підставі системного підходу, за допомогою якого досліджено сутність та основні елементи фінансового забезпечення страховика у системній взаємозалежності (п.п. 1.1, 1.2). Для відстеження методологічних та методичних підходів до аналізу фінансового стану та розвитку страховиків використано: метод класифікації (п. 1.3); метод логічного аналізу (п.2.1). Для аналізу стану та розвитку українських страховиків і опрацювання інформації фінансової звітності використані методи фінансово-економічного аналізу (п.п. 2.1, 2.2). Для формування науково обґрунтованого інструментарію прогнозування фінансового розвитку страховиків застосовано організаційне й економіко-математичне моделювання (п.п. 3.1, 3.2.). Моніторинг діяльності страховиків з використанням ризик-експозиції проведений із використанням методів кластерного аналізу та експертних оцінок (п. 3.3).

Теоретична основа дисертаційної роботи – положення та висновки сучасної теорії фінансів та страхування, методичні розробки вітчизняних і зарубіжних учених із проблем формування стратегії та оцінки розвитку.

Інформаційну базу дослідження становили нормативно-правові акти Верховної Ради й Постанови Кабінету Міністрів України, Укази Президента України, рішення та нормативні документи Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України. Значна частина фактографії дисертації базується на результатах авторських спостережень, експертних опитувань, та інформації, отриманої автором щодо двадцяти українських страховиків безпосередньо, а також з мережі Інтернет.

^ Наукова новизна одержаних результатів. У процесі дослідження отримано наступні найсуттєвіші наукові результати, що розкривають особистий внесок у розроблення досліджуваної проблеми і характеризують наукову новизну роботи.

Новизна наукових результатів конкретизується в таких положеннях:

вперше:

– запропоновано інтеґральний показник фінансового потенціалу розвитку страховика, що відображає зміни надходжень страхових внесків, страхових резервів, статутного капіталу та інших фінансових ресурсів, застосування якого дозволить визначити розмір фінансових ресурсів, які страховик може використовувати на розвиток, а також оцінити фінансову політику розвитку та ідентифікувати, які чинники вплинули у найбільшому ступеню на його фінансовий стан;

удосконалено:

– основи моніторингу діяльності страховика і використання ризик-експозиції, що інтеґрує в собі елементи методу зважених оцінок коефіцієнтів і методу експертного аналізу, що дає змогу рейтинґувати страховиків за системою узагальнених показників та підвищити якісний рівень розвитку;

– інструментарій прогнозування стратегії фінансового розвитку на основі матричних розрахунків. Введені показники оцінки страхової, інвестиційної та фінансової діяльності страховика, що забезпечить об’єктивну оцінку фінансового стану страховика і надасть можливість прогнозування подальшого фінансового розвитку;

– економіко-математичне моделювання інвестиційної діяльності, яке дає змогу виявити основні взаємозв'язки в інвестиційному портфелі з метою максимізації інвестиційного доходу, а також врахувати терміновість залучення коштів за договорами страхування та можливість залучення додаткового капіталу для страховика;

отримало подальший розвиток:

– визначення поняття “фінансове забезпечення розвитку страховика”, а саме: система фінансового забезпечення розвитку страховика – це цілеспрямована діяльність щодо акумулювання вільних фінансових ресурсів за допомогою фінансових інструментів із метою створення фінансового потенціалу розвитку. Вільні фінансові ресурси – це фінансові ресурси, які не пов’язані зі страховими зобов’язаннями;

– методичні підходи до створення системи фінансового забезпечення розвитку страховика, які дають змогу оцінити його фінансовий потенціал та визначити необхідність залучення додаткових коштів;

– методичні рекомендації щодо прогнозування фінансового розвитку страховика на основі управління грошовими потоками страховика за напрямами страхового та фінансового бізнесу, для послідовного прямування до позиції максимальної рівноваги страховика.

^ Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що основні положення і результати дослідження можуть використати страхові компанії для оцінки свого фінансового потенціалу при формуванні довготермінової стратегії фінансового розвитку. Доцільність використання наукових положень, висновків і рекомендацій, отриманих у результаті виконання дисертації, в практиці роботи страхових компаній підтверджена актами та довідками про впровадження методичного забезпечення таких страховиків, як: ЗАТ “Міська страхова компанія”, м. Одеса (довідка про впровадження № 235/1 від 04. 11. 2008 р.), АТ СК “Інспол”, м. Київ (довідка про впровадження № 837 від 03. 11. 2008 р.), ЗАТ СК “Енергорезерв”, м. Київ (довідка про впровадження № 630/1 від 04. 11. 2008 р.), ЗАТ “Одеська регіональна страхова компанія”, м. Одеса (акт про впровадження № 08/094 від 04. 11. 2008 р.), ЗАТ “ВіЕйБі Ре”, м. Київ (довідка про впровадження № 3217 від 03. 11. 2008р.), об’єднання учасників страхового ринку України – асоціації “Страховий бізнес” (акт про впровадження № 47 від 28. 11. 2008 р.) а також апробовано в органах державного управління, зокрема: Територіальному управлінні Одеської, Херсонської та Миколаївської областей Державної Комісії з регулювання ринків фінансових послуг України (довідка про впровадження № 534/21 від 21. 10. 2008 р.).

Основні теоретичні положення використовують у курсах лекцій і при підготовці навчальних модулів у навчальному процесі Одеського національного університету імені Іллі Мечникова в курсах “Страховий менеджмент”, “Управління ризиками в міжнародному бізнесі”(довідка № 13/1-327 від 29. 10. 2008 р.)., в навчальному процесі Одеського державного економічного університету в курсі “Ризик-менеджмент” (довідка № 01-10/42 від 22. 01. 2009 р.).

Особистий внесок. Дисертаційне дослідження є самостійною і одноосібною виконаною завершеною науковою роботою. Усі положення, рекомендації та пропозиції розроблені авторкою самостійно й є її особистим здобутком. Опубліковані здобувачем праці підготовлені самостійно.

^ Апробація результатів дисертації. Основні положення, результати і висновки дисертації авторка представила на міжнародних науково-практичних семінарах та школах “Бар’єри математики фінансових ринків: ринок управління активами: персони, продукція та техніки”, (Університет м. Болоньї, Італія), 11 – 14 вересня 2006 р. та “Теорія ризику” (Університет “Ка Фоскарі”, м. Венеція, Італія), травень 2008 р. та а також міжнародних науково-практичних конференціях, серед яких: IV міжнародна науково-практична конференція “Актуальні проблеми і перспективи розвитку економіки України”, м. Алушта, 28 – 30 вересня 2005 р., ІІ Міжнародна науково-практична конференція “Конкурентні стратегії: теорія, практика, перспективи”, м. Одеса, 3 – 5 вересня 2006 р., 60-а та 62-а наукові конференції професорсько-викладацького складу і аспірантів економіко-правового факультету Одеського національного університету імені Іллі Мечникова (2006 р., 2007 р.), І, ІІ, ІІІ Міжнародні науково-практичні конференції “Сучасні технології управління підприємством і можливості використання інформаційних систем: стан, проблеми, перспективи”. – 2006 – 2008 рр., м. Одеса, Одеський національний університет імені Іллі Мечникова.

Публікації. За основними положеннями наукового дослідження опубліковано 18 наукових праць: у наукових фахових виданнях – 8 статей загальним обсягом 3,2 д. а.; в інших фахових виданнях – 2 статті та у збірниках науково-практичних конференцій – 8 тез доповідей та загальним обсягом 1,13 д. а.

^ Обсяг і структура дослідження. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, списку використаної літератури та додатків. Основна частина дисертації висловлена на 190 сторінках. Дисертація містить 35 таблиць, 32 рисунки, 10 додатків на 80 сторінках та список використаної літератури із 211 найменувань на 20 сторінках.
^ ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ
У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, сформульовано мету і завдання, визначений об’єкт і предмет дослідження, методи дослідження, розкрито наукову новизну і практичне значення отриманих результатів, наведені дані про апробацію та впровадження результатів досліджень.

^ У першому розділі “Концептуальні засади фінансового забезпечення розвитку страховика” досліджено концептуальні засади створення системи фінансового забезпечення страховика, визначено сутність і складові фінансового потенціалу розвитку страховика та відстежено методологічні підходи до оцінювання фінансового стану та розвитку страховика.

Виконаний у дисертаційній роботі критичний огляд наукових поглядів і концептуальних положень щодо сутності фінансового забезпечення страховика та фінансового забезпечення його розвитку дав змогу уточнити поняття “система фінансового забезпечення страховика” і “система фінансового забезпечення розвитку страховика”. Під системою фінансового забезпечення страховика ми розуміємо процес (систему дій) накопичення та цільового використання коштів для реалізації стратегічної мети страховика. Під системою фінансового забезпечення розвитку розуміємо цілеспрямовану діяльність щодо акумулювання вільних фінансових ресурсів за допомогою фінансових інструментів із метою створення фінансового потенціалу розвитку. Вільні фінансові ресурси – це фінансові ресурси, що не пов’язані зі страховими зобов’язаннями. Слід зазначити, що тільки безперечне виконання страхових зобов’язань дає змогу говорити про створення бази для фінансового забезпечення розвитку.

Фінансовий надлишок, що утворюється при формуванні фінансового забезпечення страхових та операційних зобов’язань, створює матеріальну основу фінансового забезпечення розвитку.

Важливим питанням при створенні системи фінансового забезпечення розвитку є визначення ступеню достатності наявних фінансових ресурсів для достатності фінансового забезпечення розвитку. Встановлення певних меж його значень дозволить з’ясувати ступінь фінансового забезпечення розвитку, а саме: низький, достатній, високий.

Таке поділення є умовним та буде залежати від сформульованих стратегічних цілей, ступеню фінансового розвитку та часових інтервалів, на які планується створення фінансового забезпечення.

Доведено, що основними елементами системи фінансового забезпечення розвитку є вхідний фінансовий потік, наявний статутний капітал, наявний гарантійний фонд. До вхідного фінансового потоку страховика варто віднести: отримані страхові премії, збільшення статутного капіталу, доходи від інвестування. Значний розмір вхідного фінансового потоку дає змогу формувати фінансовий потенціал, який у майбутньому можливо використовувати на розвиток.

Під фінансовим потенціалом розвитку страховика будемо розуміти сукупність вільних від зобов’язань фінансових ресурсів страховика, яку спрямовують на розширення діяльності. Цільове використання фінансового потенціалу створює фінансову базу його розвитку. Показники фінансової стійкості й платоспроможності страховика є якісними характеристиками фінансового потенціалу розвитку.

Аналіз рівня фінансової стійкості за належністю статутного капіталу показав, що всі компанії, які придбали іноземні інвестори, мають значний рівень фінансової стійкості та платоспроможності порівняно з суто українськими страховиками. Підвищення вартості бізнесу спирається на достатність фінансового потенціалу розвитку. Для підтримки належного рівня конкурентоспроможності українські страховики мають створювати систему фінансового забезпечення та використовувати фінансовий потенціал розвитку. Для вирішення цього завдання пропонуються наступні етапи створення фінансового забезпечення розвитку страховика (рис. 1):



Рис. 1. Етапи створення системи фінансового забезпечення розвитку страховика


Передумовою створення системи фінансового забезпечення розвитку страховика є оцінювання його фінансового стану. Як показало дослідження, більшість методик визначення рівня розвитку страховиків, показники та критерії оцінки діяльності страхових компаній торкаються переважно питань оцінки фінансової надійності та стійкості страховика. Методологія оцінки стосується окремих показників або показників-індикаторів та спирається на констатацію фінансового стану в минулому.

Розвиток та фінансовий потенціал оцінюються недостатньо вичерпно. Ми пропонуємо здійснювати оцінювання фінансового розвитку страховика, яке, враховуючи функції інституту страхування, має два напрямки: страховий та фінансовий. Фінансовий напрямок передбачає інвестування та управління активами страховика. Страховий напрямок передбачає управління страховою діяльністю, у тому числі страховими резервами.

^ У другому розділі “Методичні підходи до оцінювання фінансового забезпечення розвитку страховика” проведено порівняльну характеристику методик оцінювання фінансового стану страховиків, виявлено особливості методичних підходів до оцінювання їхнього фінансового розвитку, освітлено тенденції у політиці з формування фінансового забезпечення страховиків в Україні, обґрунтовано використання для діагностики фінансового розвитку страховика інтеґрального показника фінансового потенціалу розвитку.

Відбір страхових компаній для проведення аналізу був здійснений за критеріями: розмір страхових премій, розмір власного капіталу, за належністю акціонерного капіталу, а саме: український капітал, іноземний капітал, змішаний капітал. Дослідження було проведено за даними двадцяти страхових компаній України. Отримані висновки доводять, що нині нема єдиної методики аналізу діяльності страховиків. Кожен із підходів загострює увагу на тому чи іншому боці діяльності. За показниками, розрахованими за різними методиками, можна зробити суперечливі висновки.

У дослідженні, було виявлено тенденції щодо політики формування фінансового забезпечення. Страховики, котрі мають суто український капітал у статутному фонді, загалом, проводять консервативну політику, зорієнтовану на поповнення статутного капіталу та вільних резервів.

Страховики, котрі мають змішаний капітал у статутному фонді, проводять помірковано-агресивну політику, за якої нарощують страхові резерви, але власний капітал у валюті балансу займає вагоме місце; незначну частку сформованих страхових резервів спрямовують на інвестиційну діяльність; співвідношення доходу від страхової діяльності та інвестиційної діяльності коливається у той чи інший бік залежно від страхової політики. Формування фінансового забезпечення спирається на статутний капітал і частково на прибуток від інвестиційної діяльності.

Страховики, котрі мають у статутному фонді суто іноземний капітал проводять агресивну політику, за якої триває активне нарощування страхових резервів; проте, як наслідок, підвищується ризик здійснення страхових операцій та зменшується фінансова стійкість; рівень перестрахування незначний; значний дохід отримують від інвестиційної діяльності.

Вивчення методичних засад діагностики фінансового стану і розвитку страхових компаній привело до висновків щодо відсутності комплексного інтеґрального показника оцінки розвитку за напрямами як страхової, так і фінансової діяльності страховика. В умовах фінансової кризи визначення та оцінка фінансового потенціалу розвитку стає вкрай актуальною не тільки для менеджменту страховика, але й для страхувальників та фінансових партнерів.

Тому обґрунтований інтеґральний показник оцінки фінансового потенціалу розвитку, виражений таким чином:


F D P = F E – M F N = (O cap + I R) - (I pay + TC), (1)


де F D P (Financial Development Potential) – фінансовий потенціал розвитку;

^ F E (Financial Enrichment) – фінансове забезпечення страховика;

M F N (Moment Financial Needs) – поточні фінансові потреби;

O cap (Own Capital) – власний капітал;

I R (Insurance Reserves) – страхові резерви;

I pay (Insurance Payments) – страхові виплати;

^ T C (Total Costs) – загальні витрати.


Інтеґральний показник FDP відображає зміни надходжень страхових внесків, інвестиційного доходу, страхових резервів, статутного капіталу та інших фінансових ресурсів. У роботі доведено, що динаміка цього інтеґрального показника фінансового потенціалу розвитку FDP характеризує як процес накопичення, так і активність компанії на ринку, тобто процес використання накопичених фінансових ресурсів.

Фінансове забезпечення розвитку страховика формується за рахунок надходжень страхових внесків, із яких у майбутньому формують страхові резерви; за рахунок інвестиційного доходу, що страховик отримує від розміщення страхових резервів та інших фінансових ресурсів; за рахунок статутного капіталу, інших ресурсів, нерозподіленого прибутку, котрий є власністю страховика й свідчить про його платоспроможність та фінансову стійкість.

Якщо страховик здійснює тільки накопичення фінансового потенціалу розвитку, він втрачає конкурентні переваги. Якщо страховик реалізує тільки використання, то знижує фінансовий потенціал та власну фінансову стійкість. Ми вважаємо, що спільна для всіх страховиків із українським капіталом тенденція полягає в постійному накопичуванні фінансового потенціалу розвитку замість його зваженого використання, може бути пов’язана й зі залежністю інвестиційного портфеля від депозитних вкладень, і з відсутністю інновацій у страховому бізнесі, й з малою диверсифікованістю страхового портфеля.

Розрахунки інтеґрального показника розвитку (вибіркові дані наведені у табл. 1) свідчать про наступне: страховики зі суто українським капіталом формують фінансове забезпечення, але майже не використовують його на розвиток: страховики зі змішаним капіталом та суто іноземним капіталом активно використовують сформований фінансовий потенціал на розвиток, але виходять за межі сформованого забезпечення та суттєво підвищують ризик неплатоспроможності.

Таблиця 1

Динаміка показника фінансового потенціалу розвитку, (тис. грн.)*


№

за/п

Назва страховика

Роки

2005

2006

2007

1

“Лємма”

887174,6

711852,9

696321,0

2

“Оранта”

-318272,2

-392962,0

-473800,5

3

“Дженералі Ґарант”

-89942,8

-127394,3

-306391,1

4

“Інго Україна”

-112426,4

-168749,3

-98181,4

5

“Кремінь”

579895,6

541158,7

615258,5

6

“ТАС”

187906,2

60799,1

29243,0

* Розраховано особисто авторкою.


Значення інтегрального показника фінансового розвитку стає індикатором для прийняття рішень щодо використання або накопичення фінансового потенціалу. Процес створення фінансового потенціалу розвитку оцінюється за допомогою показника темпу росту FDP і надає більш об’єктивні дані для формування фінансового забезпечення.

Якісною характеристикою фінансового потенціалу розвитку є фінансова стійкість страховика. У таблиці 2 наведені вибіркові дані щодо темпів зростання інтегрального показника фінансового потенціалу розвитку та фінансової стійкості (FS). При від’ємному значенні показника FDP темп зростання свідчить про інтенсивність його витрачання, при позитивному значенні про інтенсивність накопичення.


Таблиця 2

Порівняння зростання фінансового потенціалу розвитку

та фінансової стійкості страховиків України, (%)*


№

за/п

Назва страховика

Темп зростання,

2006 р. до 2005 р.

Темп зростання,

2007 р. до 2006 р.

FS

FDP

FS

FDP

1

“Лємма”

102,62

80,24

97,57

97,82

2

“Оранта”

102,98

123,47

101,74

120,57

3

“Дженералі Ґарант”

95,37

141,64

89,58

240,51

4

“Інго Україна”

83,80

150,10

107,91

58,18

5

“Кремінь”

132,04

93,32

88,56

113,69

6

“ТАС”

34,10

32,36

148,96

48,10

* Розраховано особисто авторкою.


Аналізуючи ці показники, можна прогнозувати майбутній фінансовий стан страховика та розробити відповідну політику щодо формування та використання фінансового забезпечення майбутнього розвитку страховика.

^ У третьому розділі “Створення системи фінансового забезпечення розвитку страховиків в Україні” доповнено інструментарій прогнозування стратегії фінансового розвитку страховика на основі матричних розрахунків; запропоновано економіко-математичну модель інвестування фінансових ресурсів, що дає змогу оптимізувати інвестиційний дохід страховика; визначено основи моніторингу діяльності страховиків з використанням ризик-експозиції.

Необхідність і доцільність фінансового позиціонування страховика обумовлена процесами зростання та розвитку страхового ринку України, інтеґраційними процесами на страховому ринку, експансією іноземного капіталу, світовою фінансовою кризою й іншими чинниками. Таке позиціонування дає змогу застосування методу “матриці фінансової стратегії”.

У роботі обґрунтовано, що результатом фінансово-господарської діяльності страховика можна вважати суму фінансового і страхового результатів, де фінансовий результат охоплює результат від інвестиційної діяльності та діяльності з управління активами, а страховий результат – це різниця між отриманими страховими платежами, виплатами страхового відшкодування, аквізаційними витратами та преміями, що передані у перестрахування за період, якій аналізують.


IBFB = IB + FB, (2)


де IB – страховий результат;

FB – фінансовий результат.

Сформована матриця допомагає спрогнозувати “критичний шлях” страховика на перспективу, а визначення показника потенціалу фінансового розвитку дає змогу визначити розмір фінансових ресурсів, що можуть бути інвестовані у розвиток.

Запропонована методика апробована на двадцяти страхових компаніях, що дало змогу зробити висновки стосовно фінансового стану страховиків та їх фінансового потенціалу розвитку. Логічним завершенням процесу діагностики фінансового розвитку страхової компанії стає виявлення достатності створеного фінансового потенціалу розвитку для реалізації страхового та фінансового напрямів діяльності.

Об’єднання реалізації цільової функції оптимального інвестування з дотриманням усіх обмежень, накладених на значення її параметрів, було представлено у моделі, яка має вигляд:


, (3)


де ^ D – прибутковість інвестиційних вкладень;

D – прибутковість інвестиційних вкладень;

A – загальна величина страхових резервів по к-му виду страхування;

в – частка в портфелі активів i-го виду j-го емітента, що приймаються в покриття страхових резервів;

В – власні засоби страхової компанії, що використовуються як інвестиційні ресурси;

b – частка в портфелі активів i-го виду j-го емітента, що представляють власні кошти;

d – прибутковість активів i-го виду j-го емітента, що представляють власні кошти;

а – прибутковість активів i-го виду j-го емітента;

p–міра чинника ризику страховика при розміщенні страхових резервів в активи i-го виду j-го емітента;

r – встановлюваний страховиком максимально допустимий рівень ризику чи інфляції по інвестиційному портфелю;

t – період інвестування.

У роботі доведено, що незалежно від того, яку змінну використовувати (з урахуванням ризику або без), модель дасть змогу максимізувати поточну вартість дисконтованого потоку інвестиційних прибутків, тобто оптимізувати прибутки, що страховик очікує в першому, другому, третьому і n-му роках за ризикової ставки дисконту або необхідної норми доходу. Обмеження інвестування фінансових ресурсів страховика відображене при оптимізації інвестиційного доходу страховика шляхом економіко-математичного моделювання з використанням програмного пакета 1:С Предприятие. Зокрема, впровадження зазначених наукових результатів для ЗАТ “Міська страхова компанія” дало змогу отримати економічний ефект за 2007 р. в розмірі 37,6 тис. грн.

Оскільки страховики є суб’єктами фінансового ринку, що несуть підвищене ризикове навантаження, пропонується враховувати це навантаження при оцінці їхнього фінансового стану. У роботі обґрунтована необхідність використання превентивного тестування для визначення фінансового стану страховика. Запропонована методика превентивного тестування дозволяє в автоматичному режимі одержати інформацію про перебування страхового ринку і позиції страхової компанії на ньому. Методика розроблена з метою стандартизації процедур при аналізі діяльності страховиків, а також своєчасного виявлення ризиків в їх діяльності фахівцями компаній, контролюючими органами, представниками рейтингових агентств, дослідниками.

Хоча однією з функцій страхової компанії є прийняття на себе підвищеного рівня ризику, облік ризиків при оцінці діяльності та розвитку страховика у досліджених методиках не здійснювали. Пропонуємо враховувати ризикове навантаження при оцінці їхнього фінансового стану. Для цього проводиться ризик-експозиція, а саме: оцінювання вірогідності реалізації ризику та його величини. Застосування методики передбачає виконання наступних кроків: 1) оцінювання фінансового стану страховика за тестами раннього попередження Держфінпослуг України; 2) експертне оцінювання вірогідності збитків від настання ризикових подій для ринку та страхової компанії експерта; 3) визна