Реферат: Міністерство освіти І науки україни цивільний процес навчальний посібник

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ЦИВІЛЬНИЙ ПРОЦЕС

Навчальний посібник

За редакцією /О. В. Білоусова

Рекомендовано Міністерством освіти і науки України

Київ

Прецедент 2005

ББК67.9(4УКР)ЗІ0я73+ +67.310*73 Ц59

Рекомендовано Міністерством освіти і науки

України (лист Nil4/18.2-62 від ІЗ січня 2005 р)

Рекомендовано до друку Вченою радою

Хмельницького університету управління та

права (протокол М 2 від 22 жовтня 2004 р.)

Авторський колектив:

Лндрушко Л.В. — іавідувач кафедри цивільно правових дисциплін Хмельницького уні­верситету управлінні та при*, кандидат юридичних наук — гя. 1 ({ 2-S), 2. 17. 23

Білоусе* Ю.В. — завідувач Подільської лабораторії Науково-дослідного інституту при­ватного права і підприємництва Академії правових наук України, доиент кафедри цивільно-правових днецнпліи Хмільницького університету управлінні та права, кандидат юридичних наук, доиент -■■ гл. І (5 \\ З, 4 (і 3-4). 5-7, 12. 14-15. 18-20, 21 <{ 1-2 — у співавторстві і) 01. Угриновською. } 3-4. 6. 9-13). 25.

Стгфвнчук P.O. — професор кафедри цивільно-правових дисциплін Хмельницького уні­верситету упрааліии* та прааа. старший нау«о»ий співробітник Подільської лабо­раторії Науково дослідного інституту приватного прааа і піапригмництта Академії правових наук України, кандидат юридичних наук, доцент — гя. 10.

Уірииоіська О.І. — лоиент кафедри цивільного прааа і процесу Львівського націо­нального університету імені Івана Франка, кандидат юридичних наук — гл. 21 (§ 1-2 — у співавторстві it Ю.В. Білоусовим, § 5. 7, X)

Ьонларгико HJI. - викладач кафедри цивільно-правових дисциплін Хмельницького університету управлінні та права, молодший науковий співробітник Подільської лабораторії Науково-дослідного інституту приватного права і підприємництва Ака­демії правових наук України — гя. 4 ({ 1-2). 8-9. 16. 24. 26

Трач О.М. — старший викладач кафедри цивільно-правових дисциплін Хмельницькою університету управлінні та права — гл. 22.

Цареико СІ. — викладач кафедри цивільного прааа та цивільного процесу Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького — гя. II. І).

Рецензенти:

О.8. Діера — доктор юридичних наук, професор, член-кореспондент Академії правових наук України

\О.О. Шдопрчіора[ - доктор юридичних наук, професор

Ц S9 Цивільний процес: Навч. посіб. /А.В. Лклрушко, Ю.В. Біло-усов, P.O. Стсфанчук, О.І. Угриновська та ін.— За рсд. Ю.В. Бі-лоусова. - К.: Прецедент, 2005. - 293 с

ISBN 966-520-064-Х

У навчальному посібнику, побудованому за системою та положен-нами Цивільного процесуального кодексу України 2004 року, розкриті загальні положення правового регулювання порядку розгляду та ви­рішення цивільних справ, а також окремі теоретичні проблеми науки цивільного процесуального права. Розкриваються інститути цивіль­ного процесуального права, які складають його систему, у тому числі цивільні процесуальні правовідносини, докази та доказування, роз­виток цивільного процесу за стадіями та провадженнями, процесу­альні питання виконання судових рішень, а також загальні положення міжнародного цивільною процесу.

Навчальний посібник розрахований на студентів вищих навчаль­них закладів, викладачів, юрнстів-практиків. Може бути цікавим для усіх, хто цікавиться процесуальним порядком захисту цивільних прав фізичних та юридичних осіб.

ББК 67.9<4УКР)ЗІ0»73+«7.310»73

ISBN 966-520-064-X

© Колектив авторів, 2005. О Прецедент, 2005.

ЗМІСТ

^ ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА 7

Глава 1. Загальні положения цивільного процесуального

права 8

§ 1. Способи захисту цивільних прав 8

§ 2. Поняття цивільного процесуального права 12

§ 3. Місце цивільного процесуального права у системі права

України 14

§ 4. Джерела цивільного процесуального права 15

§ 5. Цивільний процес: поняття, провадження, сталії 16

§ 6. Наука цивільного процесуального права 18

Глава 2. Принципи цивільного процесуальною права .... 18

§ І. Поняття та система принципів цивільного процесуального

права 18

§ 2. Зміст окремих принципів цивільного процесуального права. . 22

Глава 3. Цивільні процесуальні правовідносини ЗІ

§ І. Поняття та ознаки цивільних процесуальних правовідносин . 31
§ 2. Підстави виникнення, зміни та припинення цивільних

процесуальних правовідносин 32

§ 3. Суб'єкти цивільних процесуальних правовідносин 33

§ 4. Об'єкт і зміст цивільних процесуальних правовідносин .... 39

Глава 4. Суд як суб'ект цивільного процесу 39

§ 1 Суд — обов'язковий суб'ект цивільних процесуальних

правовідносин 39

§ 2. Склад суду. Відводи 40

§ 3. Цивільна юрисдикція суду 43

§ 4. Підсудність 48

Глава 5. Сторони у цивільному процесі 53

§ І. Поняття, ознаки та правовий статус сторін 53

§ 2. Процесуальна співучасть 56

§ 3. Заміна неналежного відповідача 58

§ 4. Процесуальне правонаступництво 60

Глава 6. Треті особи у цивільному процесі 62

§ І. Поняття та ознаки третіх осіб 62

§ 2. Треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо

предмета спору 62

§ 3. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо

предмета спору 64

Глава 7. Участь у цивільному процесі органів іа осіб, яким законом надано право захищати права, своболи

та інтереси інших осіб 66

§ І, Мета та підстави участі у цивільному процесі 66

§ 2. Форми участі у цивільному процесі 68

Глава 8. Представництво у цивільному процесі 73

§ І. Поняття, значення та види представництва у цивільному

процесі 73

§ 2. Процесуально-правове становище представника в цивільному

процесі 75

Глава 9. Інші учасники цивільного процесу 78

§ І. Особи, які здійснюють організаційно-технічне забезпечення

цивільного процесу 79

§ 2. Особи, які сприяють розгляду і вирішенню справи по суті. . . 80

Глава 10. Строки у цивільному процесі 8S

§ 1. Поняття, значення та види цивільних процесуальних строків . 8S

§ 2. Обчислення, зупинення, поновлення і продовження

цивільних процесуальних строків 91

Глава 11. Судові витрати 93

§ 1. Поняття та види судових витрат 93

§ 2. Судовий збір 94

§ 3. Витрати, пов'язані із розглядом справи 97

§ 4. Розподіл судових витрат 100

Глава 12. Юридична відповідальність у цивільному процесі. 102

§ І, Поняття та види відповідальності за порушення норм

цивільного процесуального права 102

§ 2. Заходи процесуального примусу 107

Глава 13. Докази та доказування 109

§ 1. Поняття та види доказів 109

§ 2. Доказування ПО

§ 3. Засоби доказування 116

§ 4. Забезпечення доказів . 129

^ ОСОБЛИВА ЧАСТИНА 131

Глава 14. Загальна характеристика позовною провадження. 132

§ І. Поняття та значення позовного провадження 132

§ 2. Поняття, види та елементи позову 132

§ 3. Способи захисту відповідача від заявленого позову 13S

§ 4. Зміни у позовному спорі 136

§ 5. Забезпечення позову 139

Глава IS. Відкріпім провадження у справі 141

§ 1. Поняття та передумови відкриття провадження 141

§ 2. Процесуальний порядок відкриття провадження у справі . . . 144

Глава 16. Підготовка справи до судового розгляду 148

§ 1. Поняття, мета, завдання та значення підготовки справи до

судового розгляду 148

§ 2. Процесуальний порядок підготовки цивільних справ до

судового розгляду '49

§ 3. Судові виклики та повідомлення 153

Глава 17. Судовий розгляд 157

§ 1. Поняття, значення та порядок судового розгляду цивільної

справи 157

§ 2. Судове засідання як процесуальна форма розгляду

та вирішення цивільної справи 158

§ 3. Ускладнення у холі судового розгляду цивільних справ . ... 168

§ 4. Фіксування цивільного процесу 174

Глава 18. Судові рішення (Постанови) 175

§ І. Поняття, суть та види судових рішень (постанов) 175

§ 2. Рішення суду 176

§ 3. Вимоги до рішень суду *78

§ 4. Законна сила рішення суду '82

§ 5. Усунення недоліків рішення судом, який його ухвалив .... 183

§ 6. Ухвали суду першої інстанції 185

Глава 19. Заочний розгляд цивільної справи 187

§ 1. Поняття та особливості заочного розгляду цивільної справи . 187

§ 2. Заочне рішення та його перегляд 189

Глава 20. Наказне провадження 191

§ І. Поняття та особливості наказного провадження 191

§ 2. Розгляд справи у порядку наказного провадження 192

§ 3. Судовий наказ 193

Глава 21. Окреме провадження 195

§ 1. Поняття та значення окремого провадження 195

§ 2. Загальні правила розгляду та вирішення справ окремого

провадження '98

§ 3. Обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності

фізичної особи 200

§ 4. Надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності. 203
§ 5. Визнання фізичної особи безвісно відсутньою

чи оголошення її померлою 204

§ 6. Усиновлення 208

§ 7. Встановлення фактів, що мають юридичне значення 211

§ 8. Відновлення прав на втрачені цінні папери

на пред'явника та векселі 213

§ 9. Передача безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність. 216

§ 10. Визнання спадщини відумерлою 217

§ 11. Надання психіатричної допомоги у примусовому порядку . . 219

tvu.

(МП.


§ 2. Форми участі у цивільному процесі 68

Глава 8. Представництво у цивільному процесі 73

§ 1. Поняття, значення та види представництва у цивільному

процесі 73

§ 2. Процесуально-правове становище представника в цивільному
процесі 75

Глава 9. Інші учасники цивільного процесу 78

§ І. Особи, які здійснюють організаційно-технічне забезпечення

цивільного процесу 79

§ 2. Особи, які сприяють розгляду і вирішенню справи по суті. . . 80

Глава 10. Строки у цивільному процесі 85

§ 1. Поняття, значення та вили цивільних процесуальних строків . 85

§ 2. Обчислення, зупинення, поновлення і продовження

цивільних процесуальних строків 91

Глава 11. Судові витрати 93

§ 1. Поняття та види судових витрат 93

§ 2. Судовий збір 94

§ 3. Витрати, пов'язані із розглядом справи 97

§ 4. Розподіл судових витрат 100

Глава 12. Юридична відповідальність у цивільному процесі. 102

§ І. Поняття та види відповідальності за порушення норм

цивільного процесуального права 102

§ 2. Заходи процесуального примусу 107

Глава 13. Докази та доказування 109

§ 1. Поняття та види доказів 109

§ 2. Доказування ПО

§ 3. Засоби доказування 116

§ 4, Забезпечення доказів , 129

^ ОСОБЛИВА ЧАСТИНА 131

Глава 14. Загальна характеристика позовною провадженим. 132

§ 1. Поняття та значення позовного провадження 132

§ 2. Поняття, види та елементи позову 132

§ 3. Способи захисту відповідача від заявленого позову 135

§ 4. Зміни у позовному спорі 136

§ 5. Забезпечення позову 139

Глава 15. Відкритім провадження у справі 141

§ І. Поняття та передумови відкриття провадження 141

§ 2. Процесуальний порядок відкриття провадження у справі . . . 144

Глава 16. Підготовка справи до судового розгляду 148

§ 1. Поняття, мета, завдання та значення підготовки справи до

судового розгляду 148

§ 2. Процесуальний порядок підготовки цивільних справ до

судового розгляду 149

§ 3. Судові виклики та повідомлення 153

Глава 17. Судовий розгляд 157

§ 1. Поняття, значення та порядок судового розгляду цивільної

справи 157

§ 2. Судове засідання як процесуальна форма розгляду

та вирішення цивільної справи 158

§ 3. Ускладнення у ході судового розгляду цивільних справ . ... 168

§ 4. Фіксування цивільного процесу 174

Глава 18. Судові рішення (Постанови) 175

§ 1, Поняття, суть та види судових рішень (постанов) 175

§ 2. Рішення суду 176

§ 3. Вимоги до рішень суду 178

§ 4. Законна сила рішення суду 182

§ 5. Усунення недоліків рішення судом, який його ухвалив .... 183

§ 6. Ухвали суду першої інстанції 185

Глава 19. Заочний рол.їй і цивільної справи 187

§ 1. Поняття та особливості заочного розгляду цивільної справи . 187
§ 2. Заочне рішення та його перегляд 189

Глава 20. Наказне провадження 191

§ 1. Поняття та особливості наказного провадження 191

§ 2. Розгляд справи у порядку наказного провадження 192

§ 3. Судовий наказ 193

Глава 21. Окреме провадженим 195

§ 1. Поняття та значення окремого провадження 195

§ 2. Загальні правила розгляду та вирішення справ окремого

провадження 198

§ 3. Обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності

фізичної особи 200

§ 4. Надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності. . 203
§ 5. Визнання фізичної особи безвісно відсутньою

чи оголошення її померлою 204

§ 6. Усиновлення 208

§ 7. Встановлення фактів, що мають юридичне значення 211

§ 8. Відновлення прав на втрачені цінні папери

на пред'явника та векселі 213

§ 9. Передача безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність. 216

§ 10. Визнання спадщини відумерлою 217

§ 11. Надання психіатричної допомопі у примусовому порядку . . 219

Змісг

§ 12. Обов'язкова госпіталізація до нроппуберкульозного закладу . . 223
§ ІЗ. Розкриття банком інформації, яка містить банківську
таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб 225

Глава 22. Апеляційне провадження 228

§ 1. Суть та значення апеляційного провадження 228

§ 2. Право апеляційного провадження та порядок його реалізації . 229 § 3. Підготовка та порядок розгляду справи апеляційним судом. . 233

§ 4. Повноваження суду апеляційної інстанції 236

§ 5. Ухвали та рішення суду апеляційної інстанції 239

Глава 23. Касаційне провадження 242

§ 1. Суть та значення касаційного провадження 242

§ 2. Право касаційного оскарження та процесуальний порядок

його реалізації 243

§ 3. Порушення касаційного провадження, підготовка та розгляд

справи судом касаційної інстанції 246

§ 4. Повноваження суду касаційної інстанції 250

Глава 24. Провадження у зв'язку з винятковими

та ювияв іеннми обставинами 252

§ І. Поняття та особливості провадження у зв'язку з

винятковими обставинами 253

§ 2. Поняття та особливості провадження у зв'язку з
нововиявленнмн обставинами 257

^ Глава 25. Процесуальні питання виконання судових рішень. . 261 § 1. Виконання судових рішень як стадія цивільного процесу . . . 261

§ 2. Суд у процесі виконання судових рішень ....'. 263

§ 3. Судовий контроль за виконанням судових рішень 266

§ 4. Поворот виконання 269

^ СПЕЦІАЛЬНА ЧАСТИНА 271

Глава 26. Міжнародний цивільний процес 272

§ 1. Поняття та джерела міжнародного цивільного

процесуального права 272

§ 2. Право на судовий захист та правовий статус іноземців, осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб та держав у цивільному

процесі 275

§ 3. Підсудність цивільних справ з іноземним елементом.

Підготовка та розгляд справи 277

§ 4. Визнання та виконання рішень іноземних судів в Україні . . . 280

Список літератури 282

\ іф.ші і ни -и|іі■ іміч ми» покажчик 292

^ ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

Глава I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

ЦИВІЛЬНОГО ПРОЦЕСУАЛЬНОГО ПРАВА

§ 1. Способи захисту цивільних прав

Особа, яка наділена певними суб'єктивними правами, вступа­ючи у правовідносини задля їх реалізації, може стикнутися із ситуацією, коли ці права зазнають різноманітних посягань. 1 для того, щоб поновити порушене, оспорене, невизнане право, законодавством встановлено відповідні механізми, які включа­ються в поняття "охорони права", що його частиною є захист права.

Залежно від суб'єкта захисту, його поділяють на пеюрис-дикційний та юрисдикційний. ІІеюрисдикційний захист здійсню­ється особою, яка безпосередньо зазнала посягання. Тобто, той, хто потерпів від посягання, той і захищається. Такий спо­сіб захисту історично виник першим. До речі, він був прита­манний і римському цивільному процесу, що його можна на­звати підмурівком сучасного. Навіть згодом, коли захист пе­рейшов до компетенції державних органів, виконання рішення покладалось безпосередньо на заінтересовану особу. В Україні також існує можливість застосування такого способу захисту. До неюрисдикційного можна віднести застосування самозахис­ту цивільних прав (ст. 19 ЦК1), необхідну оборону (ст. 36 КК, ст. 17 КпАП) та ін.

Юрисдикційний захист здійснюється державними та іншими органами й особами. Вони можуть бути спеціально створени­ми та уповноваженими на таку діяльність, а також здійснюва­ти її поряд з іншою, основою діяльністю.

Серед юрисдикційних способів найважливішим слід визна­ти судовий захист цивільних прав. Конституція України у ст. 55 гарантувала судовий захист прав і свобод людини і іро-мадянина, незважаючи на наявність або відсутність у правових нормах прямої вказівки на можливість такого захисту (ст. 8 Основного Закону України). Тобто, будь-які цивільні права та інтереси, які охороняються законом, можуть розраховувати на судовий захист. Причому за ст. 64 Конституції України таке

Тут і далі назви кодексів подано в скороченні: ЦК — Цивільний кодекс України, КК — Кримінальний кодекс України, КпАП — Кодекс України про адміністративні правопорушення тощо.

(.її j її.ні ни.іижгішн шин.н.ти її процесуального права 9

право не підлягає обмеженню навіть у період надзвичайного та воєнного стану.

Можливість широкого застосування судової форми захисту грунтується на положеннях ст.ст. 55, 124 Конституції України, рішень Конституційного Суду України щодо тлумачення поло­жень чч. 1, 2 ст. 55 Конституції України1 та постанови Плену­му Верховного Суду України "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя" від 1 листопада 1996 року № 92. Відповідно до ст. 124 Конституції України юрисдикція суду поширюється на усі правовідносини, які виникають у де­ржаві. Тобто, відповідно до положень цивільного законодавст­ва предметом судового розгляду та вирішення можуть бути будь-які правовідносини, враховуючи ті, підсілий виникнення, зміни та припинення яких передбачені правовими нормами, так і не передбачені ними, але в силу загальио-дозвільного принципу регулювання ирішапюиравових відносин породжу­ють правові наслідки.

Законодавством про судоустрій України гарантується усім суб'єктам правовідносин захист їх прав, свобод та законних інтересів незалежним і неунередженим судом, утвореним від­повідно до закону. Для реалізації цього завдання, а також для іабсіпечення всебічного, повного та об'єктивного розгляду справ, іаконності судових рішень в Україні діють суди пер­шої, апеляційної та касаційної інстанцій.

Важливою гарантією забезпечення права с норма про те, що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у суді, до підсудності якого вона віднесена процесуаль­ним законом. Ця норма також містить положення про недій­сність угоди про відмову від звернення за захистом до суду (ст. 6 Закону України "Про судоустрій України" ).

Рішенні Конституційного Суду України у справі та конституційним звер­ненням громадян Нроценко Раїсн Миколаївни. Ярошенко Поліпи Петрівни та інших громадян щодо офіційного тлумачення статей 5}, 64, 124 Конституції України (справа іа зверненнями жителів міста Жовті Води), Рішення Кон­ституційного Суду України у справі за конституційним зверненням грома­дянки Длоби Галини Павлівни щодо офіційного тлумачення частини другої статті 5$ Конституції України та статті 248і Цивільного процесуального ко­дексу України від 25 листопада 1997 р. // ОВУ. — 1998. — № І. — Ст. 25; ОВУ. — 2003. — Ні 28. — Ст. 1377.

Бюлетень Міністерства юстиції України. — 2000. — Ні 4. 3 ВВР. 2002. - Н> 27-28. — Ст. 180.

10

Глава I.

iaia.it.ні ио.іожемня uiini.it.шин иринсі уц.іьноіо прана

II


Система судів загальної юрисдикції в Україні будується за принципами тсриторіальності та спеціалізації. Створення надз­вичайних та особливих судів не допускається (ст. 12S Основ­ного Закону України)- Конституційний Суд України с единим органом конституційної юрисдикції в Україні. Він вирішує пи­тання про відповідність законів та інших правових актів Конс­титуції України і дає офіційне тлумачення Конституції Украї­ни та законів України (ст. 147 Конституції України).

Систему ж судів загальної юрисдикції складають: місцеві суди; апеляційні суди. Апеляційний суд України; вищі спеціа­лізовані суди; Верховний Суд України (ст. 18 Закону України "Про судоустрій України").

Місцевий суд с судом першої інстанції і розглядає справи, віднесені процесуальним законом до його підсудності (ст. 22 цього ж Закону України):

загальні суди розглядають кримінальні, адміністративні та
цивільні справи, а також справи про адміністративні право­
порушення;

господарські суды розглядають справи, що виникають з гос­
подарських правовідносин, а також інші справи, віднесені
процесуальним законом до їх підсудності;

адміністративні суди розглядають адміністративні справи,
пов'язані з правовідносинами у сфері державного управлін­
ня (справи адміністративної юрисдикції).

Відповідно до ст. 15 ЦПК суди в порядку цивільного судо­чинства розглядають справи про захист порушених, невизна­них або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виниканні, із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Захист права може бути здійснено і господарським судом, який відповідно до ст. 12 ГПК розглядає та вирішує:

справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розір­
ванні і виконанні господарських договорів та з інших підс­
тав, а також у спорах про визнання недійсними актів з під­
став, зазначених у законодавстві, за деякими винятками,
визначеними законом;

справи про банкрутство;

справи за заявами органів Антимонопольного комітету Ук­
раїни, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчи­
ми актами до їх компетенції.

На розгляд третейського суду як юрисдикційною органу захисту можуть бути передані будь-які справи, що виникають із цивільних та господарських правовідносин, крім винятків, встановлених ст. 9 Закону України "Про третейські суди". Згідно зі ст. 12 ГПК підвідомчий господарським судам спір може бути передано сторонами на вирішення третейського су­ду (арбітражу), крім спорів про визнання недійсними актів, а також спорів, що виникають при укладанні, зміні, розірванні та виконанні господарських договорів, пов'язаних із задово­ленням державних потреб. Такі спори можуть розглядати як органи разової юрисдикції, так і створені спеціально для ар­бітражного (третейського) розгляду та вирішення господарсь­ких спорів (Міжнародний комерційний арбітражний суд та Морська арбітражна комісія при Торгово-промисловій палаті України, створені відповідно до Закону України "Про міжна­родний комерційний арбітраж").

В окремих випадках, передбачених Конституцією України та законами, захист цивільних прав може здійснюватися в ад­міністративному порядку (наприклад, при вирішенні трудового чи земельного спору) та органи нотаріату (шляхом вчинення виконавчого напису). Суб'єктом захисту прав фізичних та юри­дичних осіб також може виступати Уповноважений Верховної Ради України з прав людини (ст. 55 Конституції України та За­кон України "Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини"), однак його діяльність має характер сприяння поновленню порушеного, невизнаного чи оспореного права.

Форми захисту цивільних прав визначаються законами Украї­ни Наприклад, відповідно до ст. 16 ЦК ними можуть бути:

визнання права;

визнання нраиочину недійсним;

припинення дії, яка порушує право; відновлення станови­
ща, яке існувало до порушення;

примусове виконання обов'язку в натурі;

зміна правовідношення;

припинення правовідношення;

відшкодування збитків та інші способи відшкодування май­
нової шкоди;

відшкодування моральної (нсмайнової) шкоди;

визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу
державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим
або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і
службових осіб.

12

І лава І.

Загальні положение цивільною процесуального права

ІЗ


Окрім цієї загальної норми існують і інші, які визначають можливі способи захисту у конкретних правовідносинах, на­приклад способи захисту права інтелектуальної власності (ст. 432 ЦК).

§ ^ 2. Поняття цивільного процесуального права

Цивільне процесуальне право — це сукупність правових норм, які регулюють діяльність та пов'язані з нею процесуальні правовідносини суду та інших учасників цивільного процесу, що виникають при здійсненні правосуддя в цивільних справах.

Цивільне процесуальне право мас власні предмет і метод правового регулювання, які вирізняють його серед інших галу­зей права. Предметом цивільного процесуального права с процесуальна діяльність суду та інших учасників процесу, що виникають при здійсненні правосуддя, тобто сам цивільний процес, а також система цивільних процесуальних прав і обо­в'язків суб'єктів цивільних процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.

Процесуальною діяльністю суду є розгляд та вирішення ци­вільних справ в порядку цивільного судочинства, справ про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земель­них, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовід­носин, в порядку позовного, наказного та окремою провад­ження та з перевірки законності й обгрунтованості постановле­них у справі рішень та ухвал. Для осіб, які беруть участь у справі, процесуальна діяльність полягає у захисті суб'єктивних майнових і особистих немайнових прав, державних і громадсь­ких інтересів, а інших учасників процесу — у сприянні судові та особам, які беруть участь у справі, у здійсненні покладених на них законом процесуальних функцій

Під методом цивільного процесуального права слід розу­міти сукупність зикрімених у нормах цивільного процесуаль­ного права способів та засобів впливу на відносини, які регу­люються цісю галуззю права, та поведінку їх суб 'ектів.

Метод цивільного процесуального права за змістом є ім­перативно-диспозитивним. Він обумовлюється властивостями предмета цивільного процесуального права, правовим станови­щем суб'єктів цивільних процесуальних відносин та особли­вістю юридичних фактів, від яких залежить виникнення, роз­виток та припинення цивільних процесуальних правовідносин.

Імперативний характер впливу на поведінку суб'єктів ци­вільних процесуальних відносин закріплюється у нормах пра­ва, що встановлюють зобов'язання, заборону і примус. Зобо­в'язання передбачає необхідність конкретної активної поведін­ки суб'єкта цивільних процесуальних відносин. Заборона вияв­ляється у забороні виконувати (вчиняти) певні дії. Примус — у впливі, спрямованому на забезпечення виконання правил ок­ремих норм цивільного процесуального права. Імперативний спосіб визначається процесуально-нравовим становищем сулу та учасників цивільного процесу.

^ Диспозитивний характер означає дозвіл і право суб'єктів цивільних процесуальних правовідносин на відповідну пове­дінку в межах, встановлених нормами цивільного процесуаль­ного права. Спосіб дозволу закріплюється в нормах, що визна­чають процесуально-правове становище сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, та діяльність яких характеризується принципом диспозитивності.

Норми та інститути цивільного процесуального права об'єд­нані в єдину систему. ^ Система цивільного процесуального права — це сукупність норм та інститутів галузі права, зумовлених предметом правового регулювання. Вона визнача­ється структурою ЦПК України та складається з двох час­тин — загальної та особливої. Загальна об'єднує норми й інс­титути цивільного процесуального права, які мають значення для всієї галузі, всіх видів провадження і стадій цивільного процесу. Особлива частина включає норми та інститути, які врегульовують порядок розгляду і вирішення справ за видами провадження та стадіями цивільного судочинства.

Значення цивільного процесуального права полягає в тому, що йому належить важлива роль у забезпеченні соціально-ско-номічиих і політичних перетворень у країні, оскільки ним зак­ріплений процесуальний порядок захисту соціально-економіч­них, політичних та особистих прав і свобод громадян та їх ін­тересів, гарантованих Конституцією України й іншими закона­ми, а також прав і охоронюваиих законом інтересів юридич­них осіб та держави. Цивільне процесуальне право покликане забезпечувати зміцнення законності, запобігання цивільним правопорушенням, формувати правову свідомість громадян та посадових осіб на основі принципу справедливості.

14

Глава 1.

Загальні положення цивільною процесуальної о права

15


§ 3. Місце цивільного процесуального права у системі права України

Цивільне процесуальне право є складовою системи права Ук­раїни, тісно пов'язане з іншими його галузями, що взаємо­діють між собою. Визначальним для цивільного процесуально­го права с встановлення конституційним правом основ орга­ні ілції та принципів здійснення правосуддя в Україні. Цивіль­не процесуальне право розвиває ці положення в рамках ци­вільного судочинства.

Зв'язок цивільного процесуального права з цивільним, сімейним, трудовим й іншими галузями матеріального права визначається необхідністю примусової реалізації норм матеріа­льного права органами правосуддя. Цивільне процесуальне прано с формою, шо забезпечує житія норм матеріального права. На зв'язок цивільного процесуального права з іншими галузями вказує ст. 15 ЦПК, в якій визначається цивільна юрисдикція суду.

Взаємозв'язок між цивільним матеріальним і процесуаль­ним правом проявляється в нормах та інститутах цивільного права, норми якого визначають обставини, сукупність юридич­них фактів, які становлять підставу позову, предмет доказу­вання і підлягають з'ясуванню в цивільному судочинстві при розгляді конкретних справ. Врегульовані ЦК форми иравочи-нів визначають допустимість засобів доказування у цивільно­му судочинстві.

Зв'язок між цивільним процесуальним і кримінально-процс-суальним правом проявляється у тому, шо обидві галузі права врегульовують суспільні відносини, які виникають у сфері здійснення правосуддя, побудовані на одних і тих само прин­ципах, мають єдину конституційну основу. Цивільні та кри­мінальні справи розглядає один і той самий суд обраними чи призначеними суддями одноособово чи колегіально, незалеж­но, гласно, державною мовою судочинства із забезпеченням права на захист тошо. Цивільне процесуальне право і криміна-льно-ироцесуальне право мають рівнозначні інститути в дока­зовій діяльності та стадії судочинства. Поряд з тим цивільне процесуальне право і кримінально-процесуальне право відріз­няються між собою предметом правового регулювання і мето­дами державного примусу, що їх застосовує суд до порушни­ків відповідних норм.

У цивільному процесі відсутня стадія попереднього розс­лідування справи, а також інституту обов'язкового захисту об­винуваченого. В кримінальному процесі відсутня стадія підго­товки справи до розгляду, а щодо порушення кримінальної справи переважає принцип публічності, що тільки частково притаманне цивільному процесу, в якому домінує принцип дис-позитивності.

Найбільш близькими до цивільного процесуального права є господарське процесуальне та адміністративне процесуальне право. Основна відмінність між ними полягає у юрисдикції су­ду щодо розгляду та вирішення тих чи інших справ.

§ 4. Джерела цивільного процесуального права

Джерелами цивільного процесуального права є нормативні акти, в яких закріплені правила, що врегульовують порядок організації та здійснення правосуддя в цивільних справах.

Таким джерелом, насамперед, є Конституція України, якою встановлені основи організації і діяльності суду, правовий ста­тус громадян у цивільному судочинстві.

Джерелами цивільного процесуального права насамперед є: Цивільний процесуальний кодекс України, яким вреі-ульовано порядок судочинства в цивільних справах, Закон України "Про судоустрій України", яким встановлені мета і завдання правосуддя, методи і форми його здійснення, система органів правосуддя, основні засади організації та діяльності органів правосуддя в Україні.

До джерел цивільного процесуального права належать та­кож інші кодекси і закони України, якими визначені окремі положення цивільного процесу:

Цивільний кодекс України встановлює: окремі правила допу­
стимості доказів у цивільних справах, склад осіб, які мають
право на порушення справи в суді про визнання правочину
недійсним, окремі аспекти цивільної юрисдикції суду та ім.;

Сімейний кодекс визначає: склад осіб, які мають право на
порушення справи в суді про позбавлення батьківських прав,
обов'язкову участь органів опіки і піклування у деяких
справах із сімейних правовідносин, тощо;

Кодекс законів про працю України визначає юрисдикцію
суду у трудових справах;

Закон України "Про адвокатуру" врегульовує форми адво­
катської діяльності в цивільному судочинстві;

16

Глава І.

і.п.І |>.Ill ІІОЛОЖГІІНИ ІІІІИІ.ІІ.ІИіНІ ІІ|ШІиЧ> J.lbllOlO ІіріНІІ

17


• Закон України "Про прокуратуру" регламентує питания участі прокурора в цивільному процесі тощо.

Джерелами цивільного процесуального права с також укази Президента та постанови Кабінету Міністрів України, інструк­ції міністерств і відомств, міжнародні договори і угоди, які визначають порядок співробітництва між національними н іно­земними органами юстиції.

Важливе значення для однакового розуміння і правильного застосування норм цивільного процесуального нрава мають роз'яснення, що подаються носіаноаами Пленуму Верховною Суду України. Вони не мають нормативного характеру, але с обов'язковими для судів, інших органів і посадових осіб, котрі застосовують норми права, щодо яких подані такі роз'яснення.

^ Дія норм цивільного процесуального права у часі, просторі та за колом осіб.

Дія в часі полягає в тому, що провадження в цивільних екранах ведеться відповідно до цивільних процесуальних зако­нів, які діють на час розгляду справи, здійснення окремих процесуальних дій. Цивільний процесуальний закон може ма­ти зворотну силу.

У просторі - провадження в судах України ведеться за ци­вільними процесуальними законами України. В окремих випа­дках на території України може застосовуватися норми права іноземної держави і, навпаки, норми права України — судами іноземної держави.

Щодо кола осіб цивільний процесуальний закон поширю­ється на усіх фізичних осіб (ст. 5 ЦПК), юридичних осіб (ст.ст. 11, 28 ЦПК), іноземців, осіб без іромадянства, інозем­них юридичних осіб (ст. Ill, глава 5 розділу IV, розділи VIII, X ЦПК) та інших суб'єктів цивільних процесуальних відносин на засадах рівності.

§ 5. Цивільний процес: поняття, провадження, стадії

Цивільне судочинство (цивільний процес) — це врегу­льований нормами цивільного процесуального права порядок провадження в цивільних справах, що визначається системою взаємопов'язаних цивільних процесуальних прав та обов'язків, а також цивільних процесуальних дій, за допомогою яких вони реалізуються їх суб 'ектами — судом і учасниками процесу.

Відповідно до сг. 1 ЦПК завданнями цивільної о судочинст­ва є охорона прав та законних інтересів фізичних, юридичних осіб, держави шляхом всебічного справедливого, неупередже-ного та своєчасного розгляду і вирішення цивільних цивільних справ у повній відповідноси і чинним законодавством, справ і метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних пран, свобод чи інтересів фізичних осі