Реферат: Типовий навчальний план І програма спеціалізації (інтернатури) випускників вищих медичних навчальних закладів, медичних факультетів університетів

Міністерство охорони здоров‘я України



Затверджено МОЗ України
Заст. міністра охорони здоров’я

України

_______________ В.Г. Пєрєдєрій

“____” ______________ 2006 р.


Типовий навчальний план і програма спеціалізації (інтернатури)

випускників вищих медичних

навчальних закладів, медичних факультетів університетів

зі спеціальності “Хірургія”.


Київ - 2006
Начальник управління Ректор Київської медичної

науки та освіти академії післядипломної освіти

ім. П.Л. Шупика

____________О.П. Волосовець ____________Ю.В. Вороненко

„____”_____________2005р. „____”_____________2005р.


Завідувач опорної кафедри хірургії

Київської медичної академії

післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика

_____________________В.І. Мамчич

„____”________________2006р.

На виконання наказів МОЗ України від 23.02.2005 р. № 81 “Про затвердження Переліку спеціальностей та строків навчання в інтернатурі випускників медичних і фармацевтичних навчальних закладів, медичних факультетів університетів”, від 24.03.2005 р. № 124 “Про внесення змін до наказу МОЗ України від 23.02.2005 р. № 81”, від 01.03.2005 р. № 98 “Про поліпшення якості підготовки лікарів на етапі післядипломної підготовки”, від 12.10.2004 р. № 492 „Про внесення змін та доповнень до Рекомендацій щодо розроблення навчальних програм навчальних дисциплін” та відповідно до листа МОЗ України від 24.03.2005 р. № 8.01-22/573 зміни і доповнення до типового навчального плану і програми спеціалізації (інтернатури) випускників вищих медичних навчальних закладів освіти ІІІ-ІV рівнів акредитації, медичних факультетів університетів зі спеціальності “Хірургія” розроблені співробітниками кафедр хірургії та проктології Київської медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика, факультету післядипломної освіти Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького, Дніпропетровської медичної академії та Запорізької медичної академії післядипломної освіти.


Рецензенти:

П.Д. Фомін   Головний хірург МОЗ України, чл.-кор. АМН України, професор, д.мед.н., завідувач кафедри факультетської хірургії №2 НМУ ім. О.О. Богомольця.

О.І. Дронов   професор, д.мед.н., завідувач кафедри загальної хірургії №1 НМУ ім. О.О. Богомольця.

В.В. Скиба   професор, д.мед.н., завідувач кафедри хірургічних хвороб медичного інституту Української асоціації народної медицини.

Зміни і доповнення до навчального плану і програми схвалені Координаційною науково-методичною радою з післядипломної освіти лікарів і провізорів МОЗ України “____” ___________ 2006 року.


Відповідальний за випуск:

^ Склад робочої групи

Березницький Я.С. - д.мед.н., професор, завідувач кафедри хірургії інтернів Дніпропетровської державної медичної академії.

Гапонов В.В. - д.мед.н., професор кафедри хірургії інтернів Дніпро­петровської державної медичної академії.

Гребенников С.Є.- к.мед.н., доцент кафедри хірургії, декан хірургічного факультету Запорізької медичної академії післядипломної освіти.

Зограб’ян Р.О.- к.мед.н., завідувач відділом трансплантації нирки Інституту хірургії та трансплантології АМН України.

Кебкало А.Б. - к. мед. н., доцент кафедри хірургії та проктології Київської медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика.

Мамчич В.І. - д.мед.н., професор, завідувач кафедри хірургії та проктології Київської медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика.

Матвійчук Б.О.- д.мед.н., професор, завідувач кафедри хірургії факультету післядипломної освіти Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького.

Мясоєдов С.Д.- д.мед.н., професор кафедри торакоабдомінальної та судинної хірургії Київської медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика.

Ніконенко О.С. - д.мед.н., професор, директор Запорізької академії післядипломної освіти МОЗ України, завідувач кафедри госпітальної хірургії Запорізького медичного університету.

Орач Р.І. - к.мед.н., професор кафедри хірургії фа­культету післядипломної освіти Львівського державного медичного університету ім. Данила Галицького.

Саєнко В.Ф - д.мед.н., професор, чл.-кор. АМН і НАН України, директор Інституту хірургії та трансплантології АМН України, завідувач кафедри торакоабдомінальної та судинної хірургії Київської медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика.

Семіног В.І. - к.мед.н., доцент кафедри хірургії та проктології Київської медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика.

Шаповал С.Д. - д.мед.н., професор, завідувач кафедри хірургії Запорізької медичної академії післядипломної освіти.

Сільченко В.П. - д.мед.н., професор, завідувач кафедри патологічної та топографічної анатомії КМАПО ім.. П.Л.Шупика

Іркін І.В. - д.мед.н., професор кафедри патологічної та топографічної анатомії КМАПО ім.. П.Л.Шупика


^ ПОЯСНЮЮЧА ЗАПИСКА

Інтернатура є обов’язковою формою післядипломної первинної спеціалізації випускників усіх факультетів вищого навчального закладу III-IV рівнів акредитації незалежно від підпорядкування та форми власності. Основною метою інтернатури з хірургії є забезпечення базової підготовки випускників до самостійної лікарської роботи за фахом хірургія. Після успішного закінчення курсу інтернатури лікарям-інтернам присвоюється кваліфікація лікаря хірурга.

Інтернатура проводиться у формі очно-заочного навчання на кафедрах вищих навчальних закладів освіти III-IV рівнів акредитації, закладів післядипломної освіти та стажування в базових установах охорони здоров’я.

Підготовка хірурга в інтернатурі проводиться за індивідуальним навчальним планом, розробленим на підставі типового навчального плану і програми з інтернатури.

Основною метою інтернатури з хірургії є вдосконалення професійних навичок з питань діагностики та лікування основних хірургічних захворювань, оволодіння і засвоєння хірургічних навичок та етапів операцій випускниками вищих навчальних закладів, підготовлених за програмою лікаря загальної практики і відображених в освітньо-кваліфікаційній характеристиці лікаря-спеціаліста-хірурга.

Під час занять на кафедрах виділяється 36 навчальних годин (156 годин на місяць). На базі стажування інтернам передбачено 36-годинний робочий тиждень для самостійної роботи під керівництвом безпосереднього керівника.

Програма інтернатури за спеціальністю “Хірургія” складається з 20 курсів (розділів) і 8 додаткових програм.

В програму інтернатури за спеціальністю «Хірургія» введено нову додаткову програму з трансплантології, яку розробила Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика.

Типовим навчальним планом підготовки лікарів-інтернів за спеціальністю «Хірургія» передбачено протягом трьох років навчання на кафедрі хірургії та суміжних кафедрах ВМНЗ впродовж 12 місяців і підготовка на базі стажування впродовж 21 місяця.


^ Графік навчального процесу

Рік навчання

Місяці

VIII

IX

X

XI

XII

I

II

III

IV

V

VI

VII

Перший
Б
К

К

К

К

К

К

Б

Б

Б

Б
В
Другий

Б

Б

Б

Б

Б

Б

Б

К

К

К

К

В

Третій

Б

Б

Б

Б

Б

Б

Б

Б

Б

К

К

В

Примітка: Б – стажування на базі;

К – навчання на кафедрі або суміжних кафедрах ВМНЗ та закладів післядипломної освіти;

Б – відпустка.


Перший рік навчання (6 місяців або 24 тижня) – вересень, жовтень, листопад, грудень, січень, лютий.

Другий рік навчання (4 місяця – 16 тижнів) – березень, квітень, травень, червень.

Третій рік навчання (2 місяця – 8 тижнів) – травень, червень.

Такий підхід у розподілі місяців навчання дозволить кожній наступній групі інтернів-хірургів навчатися у різні місяці з інтернами-хірургами, які почали навчатися раніше.

Типовим навчальним планом підготовки лікаря-інтерна за спеціальністю „Хірургія” протягом трирічного (36 місяців) періоду інтернатури передбачено навчання на кафедрі та суміжних кафедрах 12 місяців або 1872 год., в т.ч. перший рік – 6 міс. (936 год.), другий рік – 4 міс.(624 год.), третій рік – 2 міс.(312 год.) і 21 місяць на базах стажування (3276 год.), в т.ч. перший рік – 5 міс. (780 год.), другий рік – 7 міс.(1092 год.), третій рік – 9 міс.(1404 год.).


^ Практична підготовка лікарів-інтернів на базах стажування

Стажування на клінічних базах установ охорони здоров’я передбачає роботу інтерна в якості лікаря-хірурга в умовах стаціонарних відділень різного хірургічного профілю та поліклініки. При затвердженні органами управління охорони здоров’я клінічних баз стажування найбільш оптимальним є створення навчальних бригад керівників-інтернів, до яких входять основні бази стажування та спеціалізовані хірургічні відділення, завідуючи яких є співкерівниками по навчанню інтернів. На основній базі стажування інтерн-хірург працює під керівництвом завідуючого відділенням який має вищу кваліфікаційну категорію і затверджений, як керівник, наказом головного лікаря. У суміжних відділеннях хірургічного профілю за якість практичної підготовки інтернів несуть відповідальність завідуючі цими відділеннями, які є співкерівниками з підготовки інтернів і теж затверджуються наказами керівника лікувального закладу, як керівники інтернів за спеціалізованими циклами.

Розподіл навчального часу в межах змістовних модулів та поділ їх на навчальні елементи здійснюється в робочих навчальних планах безпосередньо кафедрами хірургії, які здійснюють навчальний процес та відповідають за підготовку інтерна. Керівник інтерна на заочній базі контролює виконання індивідуального навчального плану.

Принцип планування процесу стажування лікарів-інтернів повинен забезпечувати для них можливість нарощування самостійної роботи з хворими, в операційних, перев’язочних, процедурній та в палатах інтенсивної терапії.

При роботі у стаціонарних відділеннях хірургічного профілю лікар-інтерн веде 5-8 хворих під наглядом палатного лікаря, виконує весь комплекс діагностичних та лікувальних методів, заповнює карту стаціонарного хворого, лист лікарських призначень. При плануванні операції обґрунтовує покази до неї та її обсяг, асистує під час невідкладних та планових операцій, виконує самостійно окремі етапи операції або виконує самостійно операції, які передбачені індивідуальним планом навчання в інтернатурі.

У період роботи у хірургічному відділенні інтерн повинен нести нічні чергування в кількості, що забезпечує виконання навчальної програми.

У поліклініці лікарі-інтерни виконують роботу лікаря-хірурга із розрахунку 50% його денного лікарського навантаження.

У відповідності з індивідуальним планом підготовки лікар-інтерн повинен опанувати на практиці питання організації хірургічної допомоги населенню, виконання малих операцій за принципом „хірургії одного дня”, застосуванню в умовах стаціонару стандартів (протоколів) медичної допомоги, наявність яких дозволяє втілювати в практичну роботу закладів охорони здоров’я принципів управління якістю лікувально-діагностичним процесом.

При роботі в поліклініці лікар-хірург бере участь у проведенні диспансерного нагляду за хворими хірургічного профілю, в роботі ЛКК, ЛТЕК та призивної комісії районного військвоєнкомату. Вчаться правильно оформляти медичну документацію, звітні форми, листки непрацездатності, знайомляться з документацією хірургічного кабінету поліклініки.

Вся робота лікаря-інтерна на протязі всього періоду навчання відображується у щоденнику інтерна.

По закінченню стажування на заочних базах керівник інтерна визначає його рівень знань та вмінь, що відображує у характеристиці, яка визначає можливість лікаря-інтерна працювати самостійно в якості фахівця.

Нижче приводимо навчальні плани підготовки лікарів-інтернів на базах стажування, кафедрах ВМНЗ та закладів післядипломної освіти.


^ Навчальний план практичної лікарської діяльності лікарів-інтернів за спеціальністю „Хірургія” на базах стажування

(заочна частина інтернатури)


Тривалість 21 місяць (Перший рік – 5 міс, другий рік – 7 міс., третій рік - 9міс.)


Назва відділення (установи)

Курс навчальної

програми

Кільк.

навч. годин

Число тижнів

Торакальне відділення

Торакальна хірургія

156

4

Хірургічне відділення, яке надає невідкладну хірургічну допомогу

Невідкладна абдомінальна хірургія

624

16

Хірургічне відділення, яке надає планову хірургічну допомогу

Планова абдомінальна хірургія

582

15

Проктологічне відділення

Проктологія

156

4

Відділення гнійної хірургії

Гнійна хірургія

156

4

Відділення судинної хірургії

Судинна хірургія

156

4

Відділення ендокринної хірургії

Ендокринна хірургія

156

4

Опікове відділення

Опікова травма

156

4

Хірургічний кабінет поліклініки

Амбулаторна хірургія

312

8

Травмпункт

Травматологія

156

4

Відділення невідкладної гінекології.

Невідкладна гінекологія

156

4

Урологічне відділення

Невідкладна урологія

156

4

Онкодиспансер

Онкологія

156

4

Дитяче хірургічне відділення

Дитяча хірургія

156

4




Підсумковий контроль

36

1




Разом

3276

84


Теоретична і практична підготовка лікарів-інтернів на очних циклах вищого навчального закладу

Підвищення якості підготовки лікарів-інтернів є основною задачею кафедр та навчальних закладів, які виконують післядипломну підготовку фахівців. Про важливість кваліфікації спеціалістів свідчать і стандарти ВООЗ, які трактують медичну практику якісною при наявності підготовлених спеціалістів, оптимального використання ресурсів, мінімізованого ризику для хворих медичних технологій і задоволеності пацієнта від контактів з медичною підсистемою. І саме рівень кваліфікації спеціалістів знаходиться у цьому переліку на першому місці.

Одним із спрямувань підвищення якості підготовки лікаря-хірурга є зміна вектора у процесі навчання від існуючих об’ємних показників за даними заліків і екзаменів до процесного управління його якістю протягом усього періоду інтернатури. Комплексне вирішення цієї проблеми можливо при використанні технології керування якістю навчального процесу. Основний принцип організації такого навчання інтернів-хірургів полягає у систематизації процесів планування, високій якості самостійної, аудиторної і клінічної роботи інтернів з поетапним контролем рівня знань та вмінь. У процесі практичної клінічної роботи інтерна, контролю його теоретичних знань, його активності у конференціях, консиліумах, розборах хворих, досягається більш якісна підготовка лікаря-хірурга.


^ Навчальний план підготовки лікарів-інтернів за спеціальністю «Хірургія» на кафедрі хірургії та суміжних кафедрах

(очна частина інтернатури)

Тривалість 12 міс. (перший рік – 6 міс., другий рік – 4 міс., третій рік – 2 міс.).

Код курсу

Назва курсу

Кількість годин

Лекції

Практика

Семінари

Разом

1.

Організація хірургічної служби населенню

2

12

4

18

2.

Клінічна анатомія та оперативна хірургія

2

26

8

36

3.

Спеціальні методи дослідження в хірургії

2

28

6

36

4.

Анестезіологія, реаніматологія та інтенсивна терапія в хірургії

4

36

14

54

5.

Торакальна хірургія

8

70

30

108

6.

Абдомінальна хірургія

24

544

194

762

7.

Проктологія

8

70

30

108

8.

Хірургічні захворювання ендокринних органів

2

26

8

36

9.

Хірургічні захворювання судин

4

46

22

72

10.

Трансплантологія

2

24

10

36

11.

Гнійні хірургічні захворювання

4

52

16

72

12.

Опіки та відмороження

4

32

18

54

13.

Амбулаторна хірургія

4

36

14

54

Суміжні кафедри

14.

Невідкладна гінекологія

2

14

2

18

15.

Невідкладна урологія

2

26

8

36

16.

Дитяча хірургія

2

26

8

36

17.

Онкологія

4

58

10

72

18.

Травматологія та ортопедія

2

24

10

36

19.

Загальна патологія

2

24

10

36

20.

Нейрохірургія

2

14

2

18




Разом

86

1188

424

1698

Додаткові програми

1.

Військово-медична підготовка










12

2.

Організація невідкладної медичної допомоги при надзвичайних ситуаціях










6

3.

СНІД і вірусні гепатити










6

4.

Особливо небезпечні інфекції










12

5.

Туберкульоз










6

6.

Клінічна імунологія










12

7.

Медична інформатика та статистика










12

8.

Медицина невідкладних станів










72




Базовий та річний підсумковий контроль знань










18




Іспит










18




Всього










1872


Навчальний план визначає тривалість навчання інтернів, відведених на теоретичне вивчення розділів навчальної програми. В разі необхідності, враховуючи рівень базисних знань, регіональну патологію, актуальність та специфіку завдань охорони здоров’я регіону та інші обставини, кафедра може вносити корективи та доповнення у навчальні години, які регламентовані навчальними планами, в межах 20% від загального об’єму часу.

Для виконання даної програми у процесі навчання передбачено такі види занять, як лекції (5% часу), практичні заняття (70% часу), різні види семінарів та конференцій (25% часу). Під час навчання на очному циклі теоретичні і практичні заняття проводяться у клінічних відділеннях, які стосуються курсу, що вивчається.


^ Навчальна програма підготовки лікарів-інтернів за спеціальністю “Хірургія”

Тривалість навчання – 3 роки

Нумерація курсів – наскрізна

Нумерацію тем проведено в межах кожного курсу

Номер курсу/

номер теми
^ Назва курсу і теми
1

2

1.00

Організація хірургічної допомоги населенню на сучасному етапі

1.01.

Основні нормативні документи з організації охорони здоров'я та організація амбулаторно-поліклінічної, спеціалізованої і невідкладної хірургічної допомоги

1.02

Питання управління та планування в хірургічній службі (роль і сфера діяльності завідувача відділенням, головного хірурга області, міста (району) в системі управління охороною здоров'ям; планування і організація безперервного післядипломного навчання хірургів, організація навчального процесу на кафедрі)

1.03

Основні показники санітарної і демографічної статистики, методика, розрахунок, оцінка, аналіз діяльності поліклініки, стаціонару, хірурга

1.04

Санітарно-протиепідемічна робота в хірургічній службі (санітарно – епідемічний режим в хірургічному кабінеті, відділенні поліклініки, хірургічному стаціонарі, операційному блоці; санітарна просвіта та організація роботи з формування здорового способу життя та профілактики хірургічних захворювань)

1.05

Основні напрямки медичної та соціальної реабілітації хірургічних хворих в лікувально-профілактичних установах різного профілю

1.06

Організація експертизи тимчасової непрацездатності. Права і обов'язки лікуючого лікаря, завідуючого відділенням при проведенні експертизи. Документи, які засвідчують тимчасову непрацездатність, правила їх заповнення та видачі. Показання та порядок скерування хворих на МСЕК і взаємозв'язок установ охорони здоров'я і МСЕК

1.07

Правові основи хірургічної допомоги. Питання етики і деонтології в професійній діяльності хірурга (Законодавство України про охорону здоров'я і медичну допомогу. Основні професійні обов'язки і права медичних працівників. Класифікація професійних правопорушень медичних працівників і відповідальність за їх скоєння. Медична етика і деонтологія моральних і правових норм в діяльності хірурга. Лікарська таємниця)




1
2
2.00
Клінічна анатомія та оперативна хірургія
2.01
Клінічна анатомія і оперативна хірургія голови і хребта
2.01.01

Мозковий череп і м'які тканини черепа. Хірургічна обробка черепно-мозкових ран, трепанація черепа. Перев'язка стовбура і гілок середньої оболонкової артерії

2.01.02

Лицевий череп і м'які тканини обличчя. Розрізи при абсцесах і флегмонах обличчя

2.01.03

Кістково-зв'язкова основа хребта. Спинний мозок, оболонки, міжоболонкові простори. Спинномозкова пункція. Міжреберна, корінцево-епідуральна блокади. Доступ до хребта. Ламінектомія

2.02
Клінічна анатомія і оперативна хірургія шиї
2.02.01

Трикутники шиї, фасціально-клітковинні простори шиї, шляхи розповсюдження гнійно-запальних процесів і гематом

2.02.02

Судинно-нервові пучки шиї. Хірургічна обробка ран шиї. Доступи до судин шиї. Дренування клітковинних просторів шиї. Пункція і катетеризація підключичної вени

2.02.03

Органи шиї: трахея, стравохід, щитоподібна залоза, паращитоподібні залози. Коніотомія, трахеотомія, трахеостомія. Доступ до шийного відділу стравоходу

2.03
Клінічна анатомія і оперативна хірургія грудей
2.03.01

Грудна клітка. Грудна залоза. Розрізи при маститах

2.03.02

Плевра, бронхи і легені. Перикард і серце. Артерії, вени і нерви

2.03.03

Стравохід, клітковинні простори середостіння та їх дренування

2.03.04

Торакотомія. Резекція ребра. Шов рани легень. Закриття відкритого пневмотораксу. Пункція перикарда. Торакоцентез, дренування плевральної порожнини

2.04
Клінічна анатомія і оперативна хірургія живота і заочеревинного простору
2.04.01

Черевна стінка. Клінічна анатомія пахового і стегнового каналів

2.04.02

Внутрішні органи черевної порожнини. Шлунок, дванадцятипала кишка, тонка кишка, товста кишка, червоподібний відросток, печінка та жовчовивідні шляхи, селезінка. Їх кровопостачання, венозна і лімфатична системи

2.04.03

Заочеревинний простір. Підшлункова залоза. Нирки і сечоводи. Шляхи розповсюдження запальних процесів

2.04.04

Операційні доступи до органів порожнини живота. Розрізи при перитоніті. Підхід і дренування абсцесів черевної порожнини

2.04.05

Операції на шлунку: гастрорафія, гастростомія, гастро-ентеростомія, висічення виразки, резекція, ваготомія

2.04.06

Операції на печінці, жовчному міхурі і жовчних протоках: холецистостомія, холецистектомія, холедохостомія, зашивання ран печінки, холедоходуодено/єюностомія




1

2

2.04.07

Зашивання ран тонкої і товстої кишок. Види швів при операціях на травному тракті. Резекція тонкої і товстої кишок. Види ілео- та колостомій, цекостомія

2.04.08

Доступи до органів і дренування заочеревинного простору

2.05
^ Клінічна анатомія і оперативна хірургія тазу і промежини
2.05.01

Таз: кісткова основа, зв'язковий апарат, тазова діафрагма. Тазові органи: сечовий міхур і сечовипускний канал, матка і додатки, пряма кишка. Їх кровопостачання, лімфатичні судини та вузли. Промежина: зовнішні статеві органи, фасції і клітковинні простори

2.05.02

Операції при позаматковій вагітності, розриви матки, апоплексія яєчників і кіст – розриви і перекрути

2.05.03

Пункція сечового міхура, цисторафія і епіцистостомія. Дренування біляміхуревого простору

2.06
^ Клінічна анатомія і оперативна хірургія верхньої та нижньої кінцівок
2.06.01

Кістки надпліччя, плеча, передпліччя, кисті та суглоби верхньої кінцівки

2.06.02

Фасціальні футляри та клітковинні простори верхньої кінцівки. Шляхи розповсюдження гнійно-запальних процесів і хірургічні доступи до них

2.06.03

Судинно-нервові пучки та лімфатична система верхньої кінцівки. Хірургічні доступи

2.06.04

Кістки стегна, гомілки і стопи. Суглоби нижньої кінцівки

2.06.05

Клінічна анатомія сідничної ділянки, фасціальні футляри та клітковинні простори нижньої кінцівки. Шляхи розповсюдження гнійно-запальних процесів та їх дренування

2.06.06

Судинно-нервові пучки та лімфатичні судини і вузли нижньої кінцівки. Хірургічні доступи

3.00

Спеціальні методи дослідження в хірургії

3.01

Лабораторні, патоморфологічні методи дослідження

3.01.01

Біохімічні дослідження функції печінки, підшлункової залози і нирок при хірургічних захворюваннях. Показники печінкової і ниркової недостатності

3.01.02

Лабораторна діагностика розладів білкового обміну, кислотно-лужного стану та водно-електролітних розладів. Клінічна оцінка їх показників

3.01.03

Лабораторна діагностика коагуляційного гемостазу

3.01.04

Методи діагностики гелікобактерної інфекції

3.01.05

Лабораторна і морфологічна діагностика патології печінки




1

2

3.01.06

Отримання, цитологічне і біохімічне дослідження виділень, випітних рідин, пунктатів, біологічних рідин та клінічна оцінка їх результатів

3.02
^ Рентгенологічні та радіоізотопні методи
3.02.01

Рентгеноскопія і рентгенографія (оглядова, прицільна), фістулографія, мамографія в діагностиці хірургічних захворювань: показання, техніка виконання, ускладнення, оцінка і значення отриманих результатів

3.02.02

Комп'ютерна томографія, магнітно-ядерна томографія

3.02.03

Рентгенодіагностика ушкоджень і захворювань опорно-рухового апарату

3.02.04

Ангіографія та флебографія різних відділів артеріальної і венозної систем

3.02.05

Бронхографія загальна і селективна

3.02.06

Контрастне дослідження стравоходу, шлунка, дванадцятипалої і тонкої кишок. Іригоскопія та іригографія

3.02.07

Черезшкірне черезпечінкове, інтраопераційне, ретроградне ендоскопічне рентгенологічне дослідження жовчних шляхів

3.02.08

Видільна урографія, ретроградна пієлографія, цистографія, уретрографія

3.02.09

Радіонуклідна діагностика захворювань щитоподібної залози, легень, печінки, селезінки, підшлункової залози, нирок, наднирників, кісток. Радіоізотопне визначення об'єму циркулюючої крові

3.03
^ Інструментальні методи
3.03.01

Ендоскопічні дослідження захворювань дихальних шляхів і легень: ларингоскопія, трахеобронхоскопія, торакоскопія, медіастіноскопія

3.03.02

Ендоскопічні дослідження травного тракту: фіброезофаго-гастродуоденоскопія, ректороманоскопія, фіброколоноскопія

3.03.03

Діагностична лапароскопія

3.03.04

Біопсія пункційна, інтраопераційна, ендоскопічна, лапароскопічна

3.03.05

Цистоскопія, уретроскопія

3.03.06

Ультразвукове дослідження форми, розмірів, топографії і макроструктурних змін органів, вільної рідини в грудній і черевній порожнинах

3.03.07

Реовазографія







1

2

4.00
^ Анестезіологія, реаніматологія та інтенсивна терапія в хірургії
4.01
Питання анестезіології
4.01.01

Основні лікарські засоби, що застосовуються для анестезії; інгаляційні і неінгаляційні анестетики, холіноміметики й холінолітики, міорелаксанти; характеристика, механізм дії, побічні ефекти і ускладнення від їх застосування

4.01.02

Клініко-фізіологічна оцінка загального стану хворого; визначення ступеня ризику операцій; премедикація, підготовка хворого до загального знеболення

4.01.03

Види, способи і методи анестезії. Інгаляційний наркоз; критерії адекватності і контроль основних функцій організму під час загального знеболення; небезпеки і ускладнення та методи боротьби з ними

4.01.04

Місцеві анестетики і види місцевого знеболення

4.01.05

Регіональні методи знеболення. Перидуральна та спинномозкова анестезія. Показання, ускладнення

4.01.06

Деякі особливості передопераційної підготовки, анестезіоло-гічного забезпечення в плановій і ургентній хірургії, у педіатрії та геронтології, у вагітних, в амбулаторній хірургії, при супутніх захворюваннях і деяких станах

4.02
^ Питання реаніматології
4.02.01

Діагностика і реанімаційна допомога при гострій серцево-судинній і легеневій недостатності. Патофізіологія згасання і відновлення життєвих функцій організму

4.02.02

Прийоми і методи підтримання і відновлення життєвих функцій організму: інтубація трахеї, пункція та катетеризація трахеї, коніотомія, трахеостомія, штучна вентиляція легень, непрямий та прямий масаж серця, дефібриляція серця, пункція серця, катетеризація центральних і периферичних вен

4.02.03

Надання невідкладної допомоги і реанімаційні заходи при асфіксії (утоплення, повішення, аспірація сторонніх тіл), укусах отруйних змій і комах, отруєннях газами і сипучими хімічними речовинами, грибами

4.03
^ Інтенсивна терапія
4.03.01

Післяопераційний період: основні принципи спостереження і догляду за хворими та інтенсивної терапії

4.03.02

Інтенсивна терапія при шоку (геморагічному, травматичному, анафілактичному, септичному), тромбогеморагічному синдромі

4.03.03

Невідкладна допомога та інтенсивна терапія при гострих ускладненнях цукрового діабету: гіперглікемічній з кетоацидозом, гіперосмолярній, гіперацетонемічній та гіпоглікемічній комах




1

2

4.04

Вибрані питання ізосерології

4.04.01

Характеристика антигенних систем крові, їх значення в трансфузіології. Характеристика цільної крові, її компонентів, препаратів. Механізм їх лікувальної дії. Показання і протипоказання для застосування

4.04.02

Визначення груп крові за антигенними системами АВ0 та Rh. Проби на сумісність при переливанні компонентів крові

4.04.03

Методи і техніка переливання компонентів крові, посттрансфузійні реакції і ускладнення

4.05

Трансфузійна і інфузійна терапія та нутріціологія

4.05.01

Сучасні трансфузійні та інфузійні засоби за їх патогенетичною спрямованістю і механізмом дії

4.05.02

Трансфузійна терапія з метою гемостазу при дефіциті клітинних елементів крові та гіповолемії. Методи визначення об'єму циркулюючої крові

4.05.03

Трансфузійно-інфузійна терапія при дефіциті білків плазми крові і при інтоксикаціях

4.05.04

Коректори кислотного-лужного і водно-сольового балансу і лікувальна гемодилюція

4.05.05

Парентеральне харчування

4.05.06

Зондове та лікувальне харчування хірургічних хворих

4.05.07

Вплив на органи і системи з метою стимуляції процесів регенерації, підвищення імунної активності організму

5.00

Торакальна хірургія

5.01

Захворювання легень та плеври

5.01.01

Абсцес і гангрена легень: етіологія, патогенез, класифікація, клініка, діагностика, диференційна діагностика, консервативні методи лікування, показання і протипоказання до хірургічного лікування та його методи; види операцій, ускладнення та їх профілактика під час операції і віддаленому післяопераційному періодах, реабілітація

5.01.02

Бронхоектатична хвороба

5.01.03

Кісти і полікістоз легень

5.01.04

Спонтанний пневмоторакс

5.01.05

Легенева кровотеча

5.01.06

Бронхіальні нориці

5.01.07

Плеврити. Емпієма плеври. Гострий піопневмоторакс

5.02

Захворювання середостіння, стравоходу і діафрагми

5.02.01

Медіастиніт

5.02.02

Міастенія як хірургічна проблема

5.02.03

Езофагіти. Дивертикули стравоходу

5.02.04

Кардіоспазм. Ахалазія кардії

5.02.05

Грижі діафрагми




1

2

5.02.06

Сторонні тіла та травма стравоходу

5.02.07

Опіки стравоходу

5.03

Травма грудної клітки

5.03.01

Тупа і проникаюча травма грудної клітки. Переломи ребер і грудини. Травматична асфіксія. Плевропульмональний шок

5.03.02

Види пневмотораксів: закритий, відкритий, напружений. Емфізема середостіння

5.03.03

Гемоторакс (гемопневмоторакс). Поранення і розриви легень

5.03.04

Поранення серця. Методика зашивання ран серця

5.03.05

Травматичне ушкодження діафрагми. Операційні доступи: трансабдомінальні, трансторакальні

5.03.06

Поєднана травма грудної клітки і живота. Особливості діагностики і хірургічної тактики

6.00

Абдомінальна хірургія

6.01

Хірургічні захворювання шлунка і дванадцятипалої кишки

6.01.01

Виразкова хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки. Сучасні погляди на етіопатогенез і консервативні методи лікування

6.01.02

Ускладнення виразкової хвороби: перфорація, кровотеча, стеноз, пенетрація, малігнізація, внутрішні фістули

6.01.03

Показання і обґрунтування до хірургічних методів лікування виразкової хвороби та їх оцінка

6.01.04

Хірургічна тактика при проривних і кровоточивих виразках

6.01.05

Інші захворювання шлунка: гостре розширення, заворот, флегмона, туберкульоз, сифіліс, безоари. Дивертикуліти дванадцятипалої кишки

6.01.06

Ранні ускладнення операцій на шлунку і дванадцятипалій кишці: неспроможність швів кукси дванадцятипалої кишки або анастомозу, кровотечі, анастомозити

6.01.07

Пізні ускладнення операцій на шлунку: пострезекційні та постваготомні синдроми

6.02

Гостра непрохідність кишок

6.02.01

Морфологічні і патофізіологічні зміни при кишковій непрохідності. Клініка і методи діагностики різних видів механічної і динамічної кишкової непрохідності

6.02.02

Особливості передопераційної підготовки хворих при гострій кишковій непрохідності, хірургічне лікування, операційні доступи, особливості ревізії черевної порожнини, ознаки життєздатності кишки, особливості її резекції та декомпресії. Дренування черевної порожнини. Післяопераційне лікування

6.02.03

Злукова хвороба. Сучасні погляди на причини злукоутворення та його попередження. Особливості втручання при злуковій непрохідності

6.02.04

Тромбоз і емболія судин брижі кишок




1

2

6.03

Гострий апендицит

6.03.01

Класифікація, клініка і діагностика. Особливості перебігу гострого апендициту при атипових локалізаціях червоподібного відростка

6.03.02

Ускладнення гострого апендициту: апендикулярний інфільтрат, періапендикулярний абсцес, перитоніт, абсцес черевної порожнини, пілефлебіт

6.03.03

Техніка операційних втручань при гострому апендициті

6.03.04

Післяопераці